Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Давньогрецька лірика.
Особливості давньогрецької лірики. Розподіл лірики на декламаційну та мелічну. Жанровий склад.
Лірика – "один із трьох, поряд з епосом та драмою, родів художньої літератури, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття, витворюється нова духовна дійсність, розбудована за законами краси». Виникнення ж цього терміна безпосередньо пов'язано з давньогрецькою літе ратурою Стародавнє мистецтво було синкретичним, тобто між окремими видами мистецтва не існувало чіткої різниці. Лірикою давні греки називали твори, які виконувались під супровід музич ного інструмента ліри. Проте цей термін з'явився лише за доби еллінізму, а до того часу греки називали ліричні твори мелосом, або мелікою (тобто «піснею» чи «ліричною піснею»). Поступово деякі ліричні твори втратили музичний супровід і, по суті, стали самостійними ліричними жанрами. У цей же час інші твори зберегли обов'язковість музичного супроводу. Лірика поділилась на декла маційну й пісенну. До першої належали елегійний і ямбічний жанри, до другої – мелічний жанр або мелос, який виконувався сольно або колективно (відповідно монодійний і хоровий мелоси).
Лірика, як і епос, бере свій початок із фольклорних джерел. Наприклад, грецькі весільні обряди супроводжували пісні, які назива лись епіталамами. Стародавні елегії пов'язані із френами – похоронними голосіннями. Надмогильні написи розвинулися з епітафій, які писалися на спомин про померлих.
Дуже поширеними у Стародавній Греції були й застільні пісні – сколії, а на урочистих святах велично лунали гімни – хвалебні або молитовні пісні. На честь переможців у змаганнях на колісницях та атлетів співали пишномовні оди. Вирушаючи в похід, греки співали військові пісні – ембратерії, а на святах богині родючості Деметри – жартівливі пісні, які сучасні дослідники античності пов'язують з ямбами. Лірика виникає за умов, коли людину почи нає цікавити її власне життя більше, ніж подвиги її легендарних предків. Тому епос починає поступатись ліричній поезії, що набагато яскравіше й багатогранніше зображує внутрішній світ ін дивіда. Такі ліричні жанри, як послання (дружнє або любовне), епіграма (вірш іронічного характеру), еклога (вірш про сільське життя), епітафія (вірш з приводу смерті), елегія (сумний вірш), беруть свій початок у античній поезії.
Розквіт лірики припадає на класичний період розвитку давньогрецької літератури. До нас, на жаль, дійшла лише незначна частка написаного в ті далекі часи: окремі поезії, найчастіше не завершені, фрагменти з кількох рядків. Але й вони дають нам можливість говорити про високий рівень давньогрецької лірики, найуславленішими представниками її були Алкей, Сапфо, Анакреонт, Піндар, Тіртей, Архілох та ін.