Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 8
Виховний захід на тему:
«Як усе-усе на світі переплутав хлопчик Вітя.»
( З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ)
Ведуча 2: Не про яйце золоте,
Ведуча 1: Не про змія, а про те,
Ведуча 2 і Ведуча 1: Як усе-усе на світі
Переплутав хлопчик Вітя.
(Виходить “крутий” хлопчик Вітя і розказує віршик в стилі репу)
Вітя: Сучасні учені рахують до 10,
А якщо роззуються, то й до 20.
А в первісних людей комп’ютер класний був,
А я йшов в школу й зарубки забув.
Треба в магазині арифмометра купить,
Бо його в портфелі зручно в школу носить.
Космічні обрахунки абаком рахують,
А програмісти вузликами програмують.
Сучасний бухгалтер рахівничку узяв,
А калькулятор бабуїну віддав.
Як комп’ютер, у якому
Вірус поселився.
Вітя: Що ж такого я сказав!?
Я ж нічого не збрехав!
Я ж не знав, хто чим рахує,
А казав лиш те , що думав.
Відформатувати,
Тобто стерти з голови
й нове записати.
Ведуча 1: Хочеш, щоб завжди ти знав,
Хто ,коли, як рахував?
То сідай в машину часу
І тоді все сам побачиш.
( Звучить приспів пісні “ Вдруг как в сказке скрипнула дверь…” Ведучі беруть Вітю під руки і несуть до машини часу. Вітя вирушає в подорож.)
Ведуча 2: Мотор в машині закрутився,
Вітя в подорож пустився.
Й опинився хлопчик цей,
Аж у первісних людей.
(На сцені діти , переодягнені в одяг первісних людей,
сидять біля зробленої печери. Вітя сходить з машини часу і підходить до них)
Вітя : Всим привіт! Оце так вид!
Ну і класний ваш прикид!
Було б кльово щоб сказали,
Як раніше рахували.
Первісні люди: ( Пісня на мотив “ Вдруг как в сказке скрипнула дверь )
Подивіться на нас – ми люди з печери.
На сніданок в нас слон,
Мамонт на вечерю.
Щоб вечеря була- требе полювати,
Щоб її розділить- треба рахувати.
Приспів:
Якщо п’ять нас – кажем рука,
А п’ятнадцять – руки й нога,
Ну а двадцять – людина вся.
Нам це треба знати.
Як багато требе додать,
Вся родина сяде підряд,
Руки й ноги виставить в ряд
Й будем рахувати.
Вітя : От тепер я здогадався
В чім раніше помилявся.
Тусуватись з вами класно,
Та ,нажаль, немає часу.
Треба в подорож рушати,
Ще багато мандрувати.
( Звучить приспів пісні “ Вдруг как в сказке скрипнула дверь…” Вітя вирушає в подорож.)
Ведуча 1 : Вітю мчить машина часу
До індійців й попуасів.
( Вітя потрапив на молитву індійців)
Вітя : Всим привіт!Оце так вид!
класний маєте прикид!
Було б кльово щоб сказали,
Як раніше рахували.
Вождь : Звідки ти взявся, блідолиций!
Ти перебив нам давній звичай!
Чим визвав на нас гнів богів.
Чи з миром ти сюди забрів?
Вітя : Чи не міг би вождь сказати,
Як банани рахувати.?
Ось - висить їх ціла в’язка.
Скільки тут, скажи, будь-ласка?
Вождь : Почекай но трохи, сину,
Відповідь дам за хвилину.
(Вождь витягує з кармана мотузку з вузликами ,підходить до
пальми з бананами і звіряє кількість бананів з кількістю вузликів на нитці. Бачить, що одного вузлика на вистачає і дов’язує його.)
Вождь : Скільки на нитці є вузлів,
Стільки у в’язці цій плодів!
Вітя : А скільки пір’я в твоїй шапці?
( Вождь витягує палку із зарубками)
Вождь : Як зарубок на цій палці!
Вітя : От тепер я здогадався
В чім раніше помилявся.
Тусуватись з вами класно,
Та ,нажаль, немає часу.
( Звучить приспів пісні “ Вдруг как в сказке скрипнула дверь…” Вітя вирушає в подорож.)
Ведуча 2 : Вітя мчить в краї далекі ,
Відвідать стародавніх греків.
Він на гору ОЛІМП злетів,
Де йшло зібрання всих богів.
( Дівчата, переодягнені в грецький одяг, виконують грецький танок “СЕРТАКІ”. На сцені бог ГЕРМЕС і богиня АФІНА )
Вітя : Всим привіт! Оце так вид!
Ну і класний ваш прикид!
Було б кльово щоб сказали
Як раніше рахували.
Муза : Дасть відповідь тобі ГЕРМЕС ,
Бо зна багато він чудес.
Вітя : Цей ГЕРМЕС мені знайомий!
Бог ошуканства він відомий.
Бізнесменів покрива!
Він мене не ошука ?
Гермес : Все то ти про мене знаєш!
В школі добре ти встигаєш.!
А якщо мені не віриш
То звернися до АФІНИ.
Богиня мудрості вона
Дасть відповідь тобі сповна.
(Дві музи підносять Афіні різні абаки і вона розповідає: )
Афіна: Отвори в дошці вирізай
і камінці туди вкладай.
Так дуже просто рахувати:
До двох тири камінці додати.
Або піску на дошку сип
І паличкою пишеш.
Тоді рукою проведи,
І знову стане чисто.
Затямив рахувати як,
А зветься прилад цей – АБАК.
Вітя : От тепер я здогадався
В чім раніше помилявся.
Тусуватись з вами класно,
Та ,нажаль, немає часу.
( Звучить приспів пісні “ Вдруг как в сказке скрипнула дверь…” Вітя вирушає в подорож.)
Ведуча 2 : Машина часу підлітає
До Стародавнього Китаю.
( Показовий виступ китайської боротьби)
Вітя : Всим привіт! Оце так вид!
Ну і класний в вас прикид!
Невже я в храмі Шао-лінь?!
Вам тренуватися не лінь?
Китаєць : Нам це за радість ,друже милий,
Бо головне-це розум й сила!
Вітя : Було б кльово ,щоб сказали,
Як раніше рахували.?
Китаєць : Чотири тисячі років тому
Пращури трудилися без втоми.
І щоб не рахувать на пальцях,
Прилад винайшли китайці:
Плодові кісточки на стержні нанизали
І витвір СУАН-ПАН назвали,
Що означає РАХІВНИЦЯ,
Невтомна наша помічниця.
Вітя : От тепер я здогадався
В чім раніше помилявся.
Тусуватись з вами класно,
Та ,нажаль, немає часу.
( Звучить приспів пісні “ Вдруг как в сказке скрипнула дверь…” Вітя вирушає в подорож.)
Ведуча 1 : Чимало часу проминуло
І люди винайшли машини,
Такі , що рахувать уміли
І додавали і ділили.
( Двоє учених, ПАСКАЛЬ І ЛЕЙБНІЦ, працюють з арифмометром)
Вітя : Бонжур, месьє! Що це за штука?
Якось дивно вона стука.
Вам що, немає що робити,
Як ото ручкою крутити?
Вчений 1: Мон птіт гарсон, ми не пустуєм.
Ми на штуці цій рахуєм.
Я – Блез Паскаль, французький вчений
Створив машину цю силенну.
Спочатку вміла вона мало.
Лиш додавала й віднімала.
Вчений 2: А я її удосконалив:
І множить і ділить заставив.
Мене запам’ятаєш, братик,
Я – німець Лейбніц, математик.
Коли про неї люди взнали,
То АРИФМОМЕТРОМ назвали.
Вітя : Бачив я таких доволі
Недалеко, в нашій школі.
Якщо дуже зручно вам ними рахувати
Можем ми вам геть усі іх подарувати.
Вітя : От тепер я здогадався
В чім раніше помилявся.
Тусуватись з вами класно,
Та ,нажаль, немає часу.
( Звучить приспів пісні “ Вдруг как в сказке скрипнула дверь…” Вітя вирушає в подорож.)
(На сцені стоїть дівчина, яка символізує статую Свободи. Вітя сходить з машини часу і підходить до статуї)
Вітя : Ой! Невже це я у штатах!
В кого ж мені запитати ?
Ось і тітонька стоїть,
Тільки щось вона мовчить.
Американець : Хелло, бой! Що, довподоби,
Наша статуя Свободи.
Кожен, хто її впізнав,
Зна- в Америку попав.
В цій країні преславутій
Перший створено комп’ютер.
Перший комп’ютер був на лампах.
Як в телевізорах старих.
Вони містилися у шафах,
Об’ємних дуже і тяжких.
Для них відведений був зал,
Великий, як шкільний спортзал.
Електростанція потрібна
була, щоб він почав робити
І вентилятори потужні,
Аби його охолодити.
ЕНІАК його назвали,
Щоб усі запам’тали.
Легким був проти нього слон,
Бо важив він десятки тон.!
Вітя : От тепер я здогадався
В чім раніше помилявся.
Тусуватись з вами класно,
Та ,нажаль, немає часу.
( Звучить приспів пісні “ Вдруг как в сказке скрипнула дверь…” Вітя вирушає в подорож.)
Ведуча 2 : Добре було гостювати
Й мандрувати все по світі,
Та додому час рушати,
Зачекались дома Вітю.
Машина часу за хвилину
Приземлилась в Ураїні.
Вітя : От нарешті я і вдома!
Тепер все мені відомо!
Ведуча 1 : Справді , друзі, наший Вітя
Знає тепер все на світі!
Ведуча 2 Комп’ютери з часом
Ставали зручніші.
Слава про них
Лунала гучніше
Марки свої
мали різні країни.
А в середині-
різне начиння.
Ведуча 1 : : Вітя бачив всі машини:
« Еліот», «Ельбрус», «Наїрі»,
« Роздан-2», «Урал» і «Марк»,
БЕСМ і МЕСМ і ЮНІВАК.
Ведуча 2: І захотілося
Віті збагнути,
Як же працює
отой ком’ютер?
(Діти в чорному одязі та з наклейками 0 і 1
Виконують швидкий рухливий танець бітів і байтів, а потім вистроюються в ряд)
Вітя : Це ще що за чортівня!
Налетіла комашня!
Біти: Ми не комашня- ми біти,
А вісім зразу – буде байт.
І кожній букві на клавіатурі
Відповідає такий ряд.
Як на букву Р нажмеш,
Комп’ютер такий ряд сприйме.
( біти міняються місцями )
якщо на букву И нажати,
то це він буде так сприймати.
( біти знову міняються місцями )
( Пісня про біти і байти, на мотив “Учат в школе..)
Щоб комп’ютер зрозумів,
Що від нього ти хотів,
Треба йому символи закодувати.
А для цього є такі одиниці і нулі:
Біти й байти( 3 рази )
Ти на клавішу нажмеш,
Інформацію введеш,
А комп’ютерові треба розпізнати.
А для цього є такі одиниці і нулі:
Біти й байти( 3 рази )
Якщо треба прочитать,
Або може записать
На ком’ютер інформації багато.
Біти й байти вже малі
Одиниці і нулі
Виростають в мегабайти й кілобайти,
( На сцені з’являється ком’ютерний вірус)
Пісня комп’ютерного віруса
( На мотив ”А ми у двох, а ми у двох у дівчину закохані…( Леонтьєв і Гордон))
Я вірус страшний,
Але не людський,
Небійтесь -я комп’ютерний.
І ампіцилін- не ліки мені,
Бо хитрий я й заплутаний.
Приспів
А я давно, а я давно
В комп’ютери закоханий.
Я шкоджу їм ,
Програми їм,
Як яблучко черв’як.
В комп ’ютер мене дискета несе ,
Від одного до іншого.
І я на шляху стираю усе
Й включати буде нічого.
Приспів
А я давно, а я давно
В комп’ютери закоханий.
Я шкоджу їм ,
Програми їм,
Як яблучко черв’як.
Біти і байти
( Продовжують пісню на цей самий мотив.)
Та є просто клас
Вакцина у нас,
Тобі щоб не піддатися
Від вірусів цих,
Набридливих, злих,
Ми вмієм захищатися.
Приспів
А у нас є, а у нас є
Програма антивірусна.
ми вірусів- вампірусів
Ніяк не боімось.
( Наступають усі на віруса і оточують його)
Вірус : Годі вам уже сваритись.
Давайте краще вже миритись.
Розкажу вам ,по секрету,
Анекдот із інтернету.
АНЕКДОТ
В магазин копп’ютерів проситься бабуся:
Що сучасні українці там завжди шукають?
Прийшла бабця в магазин й підписи читає:
Модем, для підключення всих до Інтернету.
А це принтер, а це сканер, це- коврик для мишки.
Бабця внука прихилила і говорить тишком:
Уже для своїх мишей коврики купують.!
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:
( Біти і байти розказують вірші)
За комп'ютер нас пустили
Й рахувати з ним навчили.
Річ чудова, що й казати,
І собі б такий же мати.
Бази даних-просто клас!
Зацікавили ,хоч раз!
Імена і факти й дати,
Важко навіть проглядати
Та не завжди ж працювати.
Можна трошки й погуляти.
Ігри вирівнялись строєм,
Як солдати перед боєм.
Скільки їх- не полічити.
Хоч мізки б не розгубити.
Грізно потяги гудуть,
Пароплави все пливуть,
Їздимо ми по планеті
Шляхом, морем на ракеті.
Ось нас раллі далі мчить:
В ньому майже кожна мить
Відкриває шлях в світи
Не були де я і ти.
В майбуття комп’ютери ведуть-
Скромні та невтомні ці машини.
До хвилин складний процес зведуть.
Стільки справ пороблять для людини!
Ведуча 1 : От і казочці –кінець!
А хто слухав-молодець!
PAGE 2
PAGE 8