Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Сумський державний університет
Кафедра економіки
Курсова робота
зі статистики:
на тему: “Статистична звітність в Україні”
номер залікової книжки 12050335
Студентки гр. - Фз-21с
Жигилій О.С.
Перевірив викладач
Завдов’єва Ю.М.
Суми 2013
Зміст
Вступ
2.1 Статистична звітність підприємства
2.3.Використання статистичної звітності в органах юстиції
Висновки
Вступ
Актуальність теми. Статистика є самостійною суспільною наукою, яка має свій предмет і методи досліджень. Статистика виникла з практичних вимог суспільного життя. Вже в стародавньому світі виникла необхідність підрахунку чисельності мешканців міст та країн, необхідність враховувати кількість людей, придатних до військової справи. Інформація такого гатунку необхідна була для збору податків, ведення війн і т.д. Надалі кількість “підконтрольних” явищ збільшується, особливо з розвитком капіталізму, коли виникає потреба у акумуляції інформації про ринки праці, ринки збуту, ресурси. [13]
Виходячи з того, що тема курсової роботи є актуальною та потребує подальшого вивчення ми поставили на меті – дослідити основні напрямки та види щодо складання та подання статистичної звітності в Україні.
Для реалізації даної мети нами були поставлені такі завдання:
Звітність - це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного обліку, які характеризують результати діяльності підприємства за звітний період.
Статистична звітність – це основна організаційна форма статистичного спостереження, що обумовлює можливість зіставлення і контролю за різними процесами суспільного життя.
Звітність підприємств, установ і організацій є поки що основним джерелом статистичної інформації. В звітності передбачається система суворо регламентованих показників, які характеризують різні сторони діяльності тієї чи іншої установи, підприємства, організації. [45]
Статистична звітність – це офіційний документ, в якому містяться статистичні дані про роботу підзвітного підприємства чи установи, які занесені в суворо обумовлену форму і які повинні бути обов`язково подані вищій і контролюючій організації в затверджені строки.
Звітність має обов`язковість (усі установи повинні подавати її в суворо обумовлені строки), юридичну силу, тому що вона має підпис керівників підзвітних установ, і документальну обумовленість (усі дані в ній базуються на документах первинного обліку).
За різними ознаками статистичну звітність поділяють на окремі види. Розрізняють загальнодержавну і внутрішньовідомчу звітність. Загальнодержавна звітність обов`язково заповнюється усіма підприємствами і установами країни і подається до органів державної статистики. Внутрішньовідомча звітність розробляється міністерствами або відомствами для своїх оперативних потреб. Останнім часом кількість форм такої звітності значно скорочено. [42]
За характером показників розрізняють типову і спеціалізовану звітність. Типова звітність має єдину форму і зміст показників для всіх підприємств і установ країни, наприклад, звіт про кількість працюючих. У формах спеціалізованої звітності окремі показники видозмінюються відповідно до специфіки галузі господарства. Форми звітності в правоохоронних органах, як правило, відносяться до спеціалізованої звітності.
За періодичністю подання звітність є поточна і річна. До поточної звітності відносяться щомісячна, квартальна, за півріччя, тому що в них міститься значно менше показників, ніж в річній. Особливістю щомісячних звітів в правоохоронних органах є те, що дані наводяться наростаючим підсумком (тобто відразу за два, три і більше місяця).
За способом подання – термінова (телеграфна або телетайп в органах МВС) і поштова. Слід зазначити, що в терміновій звітності наводяться лише ті показники, які потрібні для оперативного керівництва.
Система звітності та її обсяг визначається переліком (табелем) звітності. Табель звітності – це список діючих форм, який затверджується органами державної статистики. Табель містить такі відомості: назви і номера форм звітності, спосіб подання, хто подає, кому вона подається, періодичність подання, строк, коли вона надсилається. Загальний табель (перелік) форм державних статистичних спостережень затверджує Державний комітет статистики України. [3]
Звітність може подаватися лише за формами, які затверджені органами державної статистики, усі інші вважаються незаконними. У кожній формі затвердженої звітності передбачаються такі реквізити:
а) дата і номер, за яким форма затверджена органами державної статистики;
б) назва форми, що визначає зміст звітності;
в) період, за який подається звітність або дата, до якої відносяться звітні дані;
г) строк подання звітності, дата, коли звітність відправлена, або через скільки днів після звітного періоду вона висилається;
д) адреси, в які має подаватися звітність;
е) номер і літера, які присвоєні даній формі звітності;
є) назва установи, яка подає звітність, а також назва міністерства, якому підпорядкована ця установа;
ж) адреса підприємства, установи, що подає звіт, і її коди;
з) посади осіб, які зобов'язані підписати звіт і відповідальні за його складання;
і) кількість примірників, в яких складено звіт, і який примірник та чи інша форма звіту. [16]
Всі установи України зобов`язані надавати звітність до органів державної статистики і до вищих органів у порядку підлеглості. Система звітності в нашій країні постійно розвивається і вдосконалюється у напрямку її державної централізації і уніфікації.
Види статистичної звітності в органах внутрішніх справ та прокуратури. В органах МВС України заповнюється значна кількість статистичних форм, більшість з форм державної звітності – квартальні; відомчої – місячні. Порядок подання інформації визначається відповідними інструкціями. Згідно Наказу МВС України від 2.03.1999 р. № 159 (з урахуванням відповідних змін, внесених вказівками) на 2003 рік затверджені такі форми державної та відомчої звітності в органах внутрішніх справ України. [15]
Використання у правозастосовній практиці правоохоронних органів об'єктивної статистичної інформації має велике значення.
По-перше, аналіз даних правової статистики дає можливість оцінити масштаб, динаміку, рівень злочинності та її структуру тощо.
По-друге, на підставі результатів аналізу розвитку злочинності приймаються відповідні управлінські рішення щодо розподілу сил та засобів боротьби зі злочинними проявами.
По-третє, за результатами аналізу статистичних даних розробляється система заходів, спрямованих на нейтралізацію і ліквідацію причин, які сприяють існуванню та розповсюдженню злочинності.
По-четверте, дані правової статистики певною мірою дають можливість судити про ефективність кримінального законодавства та діяльності правоохоронних органів.
З вищевикладеного випливає, що кримінально-статистична інформація повинна відповідати вимогам достовірності, повноти, змістовності та оперативності. [49]
Достовірність та повнота статистичної інформації повністю залежать від рівня відповідальності зареєстрованої злочинності реальному криміногенному стану. Як відомо, боротьба зі злочинністю починається з реєстрації заяв, повідомлень та іншої інформації пре злочин. На їх підставі порушується кримінальна справа або проводиться попередня їх перевірка, за результатами якої також може порушуватися кримінальна справа або виноситися постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.
На перший погляд, ця сфера діяльності правоохоронних органів має формальний характер. Водночас, по суті - це оцінка роботи правоохоронців, діяльність, яка повною мірою зачіпає інтереси громадян, національної безпеки, держави та самих правоохоронних органів.
Для України, протягом останніх п'яти - семи років, об'єктивність та достовірність показників стану злочинності залишається однією з головних проблем, оскільки в цей період мало місце знищення соціального контролю над злочинністю. [2]
Окрім незареєстрованих злочинів, коли працівники правоохоронних органів, які отримали заяву про злочин, не реєструють і не розслідують його, виділяються й такі, як незаявлені злочини та неустановлені злочини.
До незаявлених злочинів відносять злочини, що насправді мали місце, але потерпілі, свідки та інші громадяни, котрі про них обізнані, не повідомляють про них з різних причин. На думку експертів, їх кількість становить понад 60% від злочинів, що фактично вчинені.
Неустановленими є такі злочини, щодо яких працівники правоохоронних органів здійснили відповідні попередні слідчі дії і за певних причин (обставин) не установили у вчиненому діянні подію або склад злочину та зняли його з обліку. До таких також відносять злочини реально вчинені, але не доведені.
Таким чином, можна з великою долею упевненості твердити, що реальна злочинність за своїм масштабом значно більша за статистично обліковану. А тому, враховуючи те, що це соціальне явище спричиняють негативні обставини економічного, політичного, організаційно-управлінського, матеріально-технічного, фінансового, професійно-кадрового характеру, маємо всі підстави піддати сумніву надійність сучасних тенденцій у боротьбі зі злочинністю. [38]
Важливою вимогою щодо статистичної інформації є її змістовність, яка визначається системою показників у статистичній звітності, а також програмою спостереження. В органах внутрішніх справ, прокуратури та судах статистична звітність дозволяє певною мірою оцінити стан злочинності, її структуру, характеризувати з позиції кримінології особу злочинця тощо.
Як відомо, в нашій країні боротьбу зі злочинністю веде ціла система правоохоронних органів, функції, зміст і методи яких суттєво відрізняються один від одного. А це значною мірою визначально впливає на особливості обліку злочинів та осіб, що їх вчинили, оскільки цей облік здійснюється на різних стадіях кримінального процесу.
З іншого боку, єдність карної політики вимагає від правоохоронних органів і судів єдиного обліку злочинів, а відтак - максимально повної передачі об'єктивної інформації від одної до другої ланки органів кримінальної юстиції.
Таким чином, змістовність статистичної інформації передбачає єдність показників, що характеризують злочини і злочинців, та відмінність показників, що характеризують особливості оперативно-службової діяльності того чи іншого правоохоронного органу.
Для здійснення ефективного управління у боротьбі зі злочинністю велике значення мають швидкість та своєчасність отримання статистичної інформації. Звідси випливає, що статистична інформація повинна задовольняти такій вимозі, як оперативність. У сучасних умовах ця вимога повністю реалізується введенням у діяльність правоохоронних органів комп'ютеризації обліку. [42]
Крім того, необхідно пам'ятати, що кримінально-статистична інформація має також й інші особливості, які треба враховувати при її аналізі, а саме:
• складність і невизначеність меж об'єкта правової статистики (зокрема, кримінального характеру). Злочинність є найбільш склад ним соціальним явищем як за своєю природою, так і за способами отримання інформації про неї;
• невідповідність даних про злочини і злочинців у часі моменту вчинення злочинів. Як відомо, статистичні дані відображають стан проблеми на момент розслідування злочинів, виявлення злочинців, розгляду справ в суді тощо;
• незбіг у часі інформації про злочини та інформації про злочинців. Злочини можуть бути вже зареєстровані, а відомостей про особу злочинця ще може не бути;
• уточнення інформації про злочини осіб, що вчинили злочин, та злочинців тощо від початку розслідування, розгляду справи в суді та після вступу вироку в законну силу. Більш того, зміни в ці дані можуть вноситися судами після перегляду справи в наглядовому порядку.
Всі ці особливості об'єкта правової статистики необхідно враховувати в ході статистичних спостережень. Лише за таких умов статистична інформація дасть можливість правильно оцінити стан злочинності, виявити тенденції її розвитку, розробити заходи для її протидії. [2]
Специфічною особливістю правової статистики є наявність зворотного зв'язку між результатом аналізу та первинними статистичними даними. Прикладом такого зв'язку може бути скорочення (зменшення) злочинності в окремому районі, місті, області, яке відображено у статистичній звітності. Такий стан можна пояснити двома причинами: посиленням боротьби правоохоронних органів зі злочинністю та приховуванням злочинів від реєстрації з боку співробітників правоохоронних органів. І навпаки, зростання кількості викритих злочинів, відображене у звітності, можна пояснити як послабленням профілактичної роботи та боротьби з нею, так і цілеспрямованою роботою правоохоронних органів по виявленню раніше неопублікованих кримінально-караних діянь.
У таких випадках, коли дані правової статистики не дають можливості конкретно та однозначно зробити той чи іншій висновок щодо розвитку злочинності, необхідно аналіз статистичних даних доповнювати результатами вивчення фактичного стану боротьби зі злочинністю на місцях. Результати таких перевірок, безумовно, впливають на об'єктивність оцінки діяльності правоохоронних органів.
Метою складання статистичної звітності є отримання статистичних даних про виконання державного бюджету користувачами для економічного аналізу та їх прогнозування на поточний і перспективний періоди.
Своєчасні та достовірні дані про виконання бюджетів дають змогу:
Статистична інформація про виконання державного та місцевих бюджетів характеризує економіку держави і використовується органами законодавчої та виконавчої влади, широким колом науковців, економістів, ділових людей. Відповідної інформації щодо виконання Державного бюджету України потребують також міжнародні фінансові організації, такі, як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку. [16]
Форми звітності та інструкції щодо заповнення цих форм, періодичність, способи та порядок їх надання щорічно затверджуються Державним казначейством України з урахуванням вимог Бюджетного кодексу та закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, за погодженням з Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою.
Дія Інструкції щодо заповнення форм державної статистичної звітності про використання робочого часу поширюється на всіх юридичних осіб, їх відокремлені підрозділи не залежно від форм власності та організаційно-правових форм господарювання. [9]
Форма 3–ПВ термінова – квартальна (зведена) складається багатогалузевими підприємствами у відповідності до цієї Інструкції.
У статистичній звітності з праці дані про використання робочого часу наводяться щодо тих працівників, які враховують в середньо обліковій чисельності штатних працівників. Її обчислення здійснюється у відповідності до Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.95 №171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.95. за №287/823, зі змінами, внесеними наказом Держкомстату України від 19.02.99 №67 “Про внесення змін до Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві”, зареєстрованим Міністерством юстиції України 09.03.99 №145/3438.
Підставою для складання форми №3-ПВ є документи первинного обліку: накази, табелі обліку, довідки та інші офіційні документи, що підтверджують неявки на роботу. [9]
У статистичній звітності з праці передбачені показники руху робочої сили – прийняття на роботу та вибуття працівників, що характеризують зміни облікового складу працівників за звітний період. Це форми №3–ПВ, №1–ПМ, №4–ПМ, №3–ПМ. [3]
Згідно Наказу Державного комітету статистики “Про затвердження форм державної статистичної звітності та Інструкції щодо їх заповнення” бюджетні установи подають наступні звіти:
У підприємницької діяльності від якості економічної інформації залежить діловий успіх, що виражається в отриманні прибутку і зростання капіталу. Для прийняття інвестиційних рішень, вибору клієнтів, постачальників, інших ділових партнерів, необхідна повнота і достовірність відомостей. Під звітом розуміється отримується інформація, представлена в прийнятному для користувача вигляді. Як правило, звіт подається на паперовому носії, але може і в електронному вигляді. Важливий не носій, а спрямованість звіту до користувача. Людина свідомо не в змозі сприймати і переробляти всю інформацію, присутню в інформаційних системах управління, тому змушений споживати її порціями. Порція інформації, що містить тільки необхідні користувачу інформацію та згрупована максимально зручним для нього чином, і являє собою звіт.
Звітність - це система взаємопов'язаних показників, що характеризують умови та результати діяльності підприємства або складових його елементів за минулий період. [42]
Основне завдання звітності - пошук резервів подальшого зростання і вдосконалення діяльності підприємства, стабільності на ринку. За даними звітності керівник підприємства звітує перед трудовим колективом, засновниками, державою.
Складання звітності - завершальний етап облікового процесу, тому вона складається з узагальнюючих підсумкових показників, які отримують наприкінці звітного періоду за допомогою відповідної обробки даних поточного обліку. Звітність може містити як кількісні, так і якісні показники, як у вартісному, так і в натуральному виразах. Таким чином, звітність являє собою джерело інформації для аналізу і прийняття рішень.
Звітність - сукупність відомостей про результати і умови роботи підприємства за минулий час, представлених органам управління. Вона містить відомості про реалізованої продукції, витрати на виробництво продукції, стан господарських засобів і джерела їх утворення, фінансові результати роботи підприємства. [7]
Звітність є система показників, що відображають результати господарської діяльності організації за звітний період. Звітність включає таблиці, які складають за даними бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку, і є завершальним етапом облікової роботи. [8]
Дані звітності використовуються зовнішніми користувачами з метою оцінки ефективності діяльності підприємства, а також для економічного аналізу у самій організації. Разом з тим звітність необхідна для оперативного керівництва господарською діяльністю та служить вихідної базою для подальшого планування. Звітність повинна бути достовірною, своєчасною. У ньому повинна забезпечуватися порівнянність звітних показників з даними за минулі періоди.
План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій та Інструкція по його застосуванню, затверджені наказом, а також окремі рекомендації та вказівки, які регламентують порядок складання бухгалтерської звітності. , порядок та терміни подання звітності, а також вимоги, пред'являти до її змісту, якими є:
достовірність і повнота;
нейтральність;
цілісність;
суттєвість;
порівнянність;
обачність;
пріоритет змісту над формою;
несуперечність;
раціональність.
Поняття бухгалтерської звітності міститься в декількох нормативах і трактується різними авторами, по-різному.
На думку В.П. Астахова: Бухгалтерська звітність - звід взаємопов'язаних показників, що подаються відповідним чином затверджених у формах, підсумків роботи підприємства за минулий звітний період. [6]
Існує й інша думка щодо бухгалтерської звітності. Вороніна Л.І. вважає, що Бухгалтерська звітність складається з взаємозалежних форм, що утворять за обсягом складових їх показників єдину систему інформації про фінансовий стан організації.
Річна бухгалтерська звітність як єдина система даних про фінансовий стан організації і результати її діяльності, а також зміни в них складається на основі даних бухгалтерського обліку і включає такі види звітів:
Бухгалтерський баланс (ф. № 1);
Звіт про прибутки і збитки (ф. № 2);
Звіт про зміни капіталу (ф. № 3);
Звіт про рух грошових коштів (ф. № 4);
Додаток до бухгалтерського балансу (ф. № 5);
Пояснювальна записка;
При складанні бухгалтерської звітності використовуються такі основні поняття, як:
Звітний період - період, за який організація повинна складати бухгалтерську звітність;
Звітна дата - дата, зі складання на яку організація повинна складати бухгалтерську отічетность. [9]
Зовнішні користувачі не мають доступу до регістрів і даними бухгалтерського обліку, таким чином, свої економічні рішення вони повинні приймати, як правило, грунтуючись на даних бухгалтерської звітності, що, безумовно, збільшує ризики прийняття неправильних рішень.
У зв'язку з великою різноманітністю застосовуваних видів звітності її вивчення доцільно будувати на основі класифікації.
На думку В.А. Єрофєєва, звітність можна класифікувати:
За своїм економічним змістом звітність ділиться на бухгалтерську, податкову, статистичну та організаційну.
За тривалістю охоплюються періодів звітність може бути проміжної та річної.
За часу її складання звітність може бути позмінної, щоденної, тижневої, декадної, місячної і т.д., що іменується в даному разі оперативної.
За рівнем спеціалізації вона може характеризувати підсумки діяльності підприємства в цілому і тому бути спільною, а може розкривати лише окремі сторони цієї діяльності (наприклад, характеризувати матеріально-технічне постачання тощо) і розглядатися як спеціалізована.
За ступенем узагальнення звітних даних звітність, що характеризує діяльність окремої організації, є індивідуальною, а та, яка узагальнює діяльність дочірніх підприємств, - зведеної. [11]
Статистична звітність проводиться відповідно програмою статистичних робіт. Державна статистика включає всі види статистичних спостережень (регулярні і періодичні звіти, одноразові обліки, різного роду перепису, вибіркові анкетні, соціологічні, монографічні обстеження і т.д.), форми і програми яких затверджені Державним комітетом по статистиці чи за погодженням з ним органами державної статистики. Відомості про діяльність підприємств, організацій надходять у статистичні органи у встановлені терміни у вигляді певних документів (звітів). [20]
Зведена (консолідована звітність).
Зведена (консолідована) бухгалтерська звітність - це система показників, що відображають фінансовий стан на звітну дату і фінансові результати за звітний період групи взаємопов'язаних організацій. Зведена звітність складається за формами, які розробляються головною організацією на основі зразків форм бухгалтерської звітності .Числові показники окремих активів, зобов'язань та інших фактів господарської діяльності наводяться у зведеній звітності відокремлено, якщо без знання про них для користувача неможлива оцінка фінансового стану або фінансового результату діяльності групи взаємопов'язаних організацій. Якщо ж кожен із цих показників у окремо не суттєво для оцінки користувачами фінансового стану або фінансового результату групи взаємопов'язаних організацій, вони відображаються загальною сумою в поясненні до зведеної звітності. [21]
Показники звітності дочірньої компанії включаються у зведену звітність з 1-го числа місяця, наступного за місяцем придбання головною організацією відповідної кількості акцій, частки в статутному капіталі або появи можливості визначати рішення, іншого суспільства. [22]
Консолідація - об'єднання деяких елементів за певними ознаками. Консолідована, тобто об'єднана (зведена), звітність з'являється тоді, коли в економічному житті виникають об'єднання організацій, перш за все акціонерних та інших господарських товариств.
Консолідована звітність складається з метою представити самостійні господарські товариства як єдиної організації. Вона необхідна як інформаційна база управління складним економічним об'єктом, яким є контрольоване об'єднання самостійних юридичних осіб. У неї включаються дочірні компанії, що перебувають під істотним контролем основного материнського товариства. Дочірня компанія не відповідає по боргах материнського товариства. У разі неспроможності дочірньої компанії материнське суспільство несе субсидіарну відповідальність за її борги і відповідає за її угодам, укладеним за власним вказівкою. [22]
Достовірність зведеної бухгалтерської звітності підтверджується висновком незалежного аудитора. Оскільки у зведеній звітності об'єднуються звіти різних господарських товариств, при аудиторській перевірці виявляється, перш за все, сфера консолідації звітності, перевіряються документи, що послужили підставою для консолідації. Оцінюються методи ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, їх об'єктивність і порівнянність в умовах консолідованої звітності, бо складання основним суспільством звітності можливе лише за умови єдиної облікової політики всіх організацій, що ввійшли в єдину сферу консолідації.
Податкова звітність
Податкова декларація - основний документ податкової звітності - це письмова заява платника податків про отримані доходи і проведені витрати, джерела доходів, податкові пільги і обчисленої сумі податку, а також про інших даних, пов'язаних з обчисленням і сплатою податку . [17]
Податкова декларація подається всіма платниками податків по кожному справляється з них податку і збору до податкового органу за місцем обліку платника податків за встановленою формою на паперовому носії або в електронному вигляді. Податкова декларація може бути представлена платником податку до податкового органу особисто або через його представника, спрямована у вигляді поштового відправлення з описом вкладення або передана по телекомунікаційних каналах зв'язку.
Податковий орган не вправі відмовити у прийнятті податкової декларації й зобов'язаний на прохання платника податків проставити відмітку на копії податкової декларації про прийняття та дату її подання. При отриманні податкової декларації по телекомунікаційних каналах зв'язку податковий орган зобов'язаний передати платнику податків квітанцію про прийняття в електронному вигляді. [10]
При відправці податкової декларації поштою вдень її подання вважається дата відправлення поштового відправлення з описом вкладення. При передачі податкової декларації по телекомунікаційних каналах зв'язку вдень її подання вважається дата її відправлення.
Податкова декларація подається у встановлені законодавством про податки і збори терміни.
В інструкціях щодо заповнення податкових декларацій передбачають відповідні розділи, що визначають порядок сплати податку, з урахуванням специфіки, встановленої законодавством про відповідні податки і збори або нормативними актами. [4]
При виявленні платником податків у поданій ним податковій декларації невідображення або неповноти відображення відомостей, а також помилок, що призводять до заниження суми податку, що підлягає сплаті, платник податків зобов'язаний внести необхідні доповнення і зміни в податкову декларацію.
Бухгалтерська звітність являє собою єдину систему показників, отриманих на основі даних бухгалтерського обліку, про майновий і фінансовий стан організації і результати її господарської діяльності за звітний період.
За видами звітність ділиться на бухгалтерську, статистичну, управлінську і податкову. За періодичністю складання розрізняють проміжну і річну бухгалтерську звітність. Проміжна включає звітність за день, п'ятиденку, декаду, половину місяці, місяць, квартал і півріччя. Проміжну бухгалтерську звітність також називають періодичної бухгалтерської звітністю. Річна звітність - це звіти за рік. [1]
За ступенем узагальнення звітних даних виділяють індивідуальну бухгалтерську звітність та консолідовану фінансову звітність. Бухгалтерський облік являє собою упорядковану систему збору, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов'язання організацій і їхньому русі шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій, для цього використовують спеціальні форми бухгалтерської звітності, їх 6:
- Бухгалтерський баланс (форма N 1)
- Звіт про прибутки та збитки (форма N 2)
- Звіт про рух капіталу (форма N 3)
- Звіт про рух грошових коштів (форма N 4)
- Додаток до бухгалтерського балансу (форма N 5)
- Звіт про цільове використання отриманих коштів (форма N 6). [9]
Аналіз даних бухгалтерської звітності дозволяє визначити справжнє майновий і фінансовий стан підприємства.
За даними бухгалтерської звітності встановлюється надлишок або недолік джерел коштів для формування запасів і витрат, при цьому є можливість визначити забезпеченість підприємства власними, кредитними та іншими позиковими джерелами, тому, потрібно відзначити важливість найбільш повного і достовірного викладу в бухгалтерській звітності необхідної інформації. [11]
Для того щоб інформація, що міститься у звітності, була необхідною користувачам, вона повинна відповідати ще наступним якісним критеріям. Це - зрозумілість, істотність, нейтральність, порівнянність. Недотримання цих вимог може призвести до дуже істотних негативних наслідків, як для самого підприємства, так і для зацікавлених осіб та організацій - кредиторів, акціонерів та інше . [54]
Використання в аналізі неповних або перекручених даних може завдати шкоди більший, ніж їх відсутність.
Сутність статистичної звітності в правоохоронних органах як основної форми статистичного спостереження полягає в тому, що кожний міськрайорган внутрішніх справ, територіальні органи прокуратури, Служби безпеки, юстиції тощо за єдиними формами, затвердженими Державним комітетом статистики України, в установленому законом порядку представляють вищестоящому органу відповідні дані.
Статистична звітність включає низку різних статистичних показників, за допомогою яких забезпечується оперативний контроль за розвитком соціально-економічних процесів та оперативне керівництво відповідною діяльністю. Ця звітність представляє собою систему взаємопов'язаних показників, які характеризують діяльність правоохоронних органів, судів та органів юстиції, детально висвітлюють усі стадії кримінального та цивільного процесів.
Наказом Державного комітету статистики України від 26 лютого 1998 року № 86 затверджені такі форми державної статистичної звітності, які характеризують стан боротьби зі злочинністю:
• звіт № 1 «Про зареєстровані злочини» (піврічна);
• звіт № 1-А «Про зареєстровані злочини і результати роботи» (місячна);
• звіт № 1-03 «Про результати боротьби з організованими злочинними групами» (піврічна);
• звіт № 2 «Про осіб, що вчинили злочини» (піврічна);
• звіт № 2-А «Про осіб, що вчинили злочину які працювали на підприємствах, установах, організаціях» (річна);
• звіт № 5 «Про виявлені злочини в сфері економічної діяльності» (піврічна);
• звіт М 360 «Про результати боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (квартальна). [2]
Статистичні дані, за зазначеними формами звітності, Міністерство внутрішніх справ України за кожний звітний період в установлений термін надсилає Державному комітету статистики України.
Крім цього, Державним комітетом статистики України у 1997 році затверджена державна міжвідомча статистична звітність форми 1-«КОР» «Звіт про виконання Закону України «Про боротьбу з корупцією». Цей звіт складається щоквартально МВС України, Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки України, Державною податковою адміністрацією України.
Він містить чотири розділи: адміністративна практика; види корупційних діянь та інші правопорушення; служби, які виявили корупційні діяння (за результатами розгляду протоколів); відповідальність за умисне невиконання своїх обов'язків по боротьбі з корупцією (ст. 11 Закону).
При цьому необхідно зауважити, що всі відомості у звіті представлені у розрізі суб'єктів корупційних діянь, органів, які ведуть боротьбу з корупцією, а також у розрізі корупційних діянь та спеціальних обмежень.
Статистичний звіт про виконання Закону України «Про боротьбу з корупцією» становить великий інтерес для аналізу стану протидії корупції, для оцінки роботи відповідних органів, які ведуть боротьбу із корупційними проявами. [4]
Відомості про адміністративні правопорушення та осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності, відображаються у статистичному звіті форми № 1-АП. Цей звіт складається щорічно органами та посадовими особами, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення відповідно до вимог статей 218-2447 Кодексу України про адміністративні правопорушення або інших законодавчих актів.
При аналізі статистичних даних, що характеризують стан боротьби з адміністративними правопорушеннями, необхідно зважувати на те, що інші органи адміністративної юрисдикції, крім органів внутрішніх справ, не мають належного обліку адміністративних правопорушень. Часто він має відомчий характер і тому є неповним. [10]
У зв'язку із прийняттям Закону України «Про судоустрій» наказом Державного комітету статистики України від 25 березня 2002 року № 135 затверджена форма державної статистичної звітності № 2 ГУАСМ «Звіт про результати роботи спеціальних підрозділів міліції для забезпечення працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, і по охороні установ судових експертиз».
Зведений звіт складається щоквартально з наростаючим підсумком і надсилається Головним управлінням адміністративної служби міліції МВС України Державному комітетові статистики України до 10 числа після звітного періоду.
У зв'язку із змінами у кримінальному та кримінально-процесуальному законодавстві України з метою інвентаризації та удосконалення форм державних статистичних спостережень з питань правової статистики, наказом Державного комітету статистики України від 18 грудня 2002 року № 448, за поданням
Генеральної прокуратури України, затверджені нові форми статистичної звітності:
• форма № П «Про роботу прокурора» (піврічна);
• форма № 1 -СЛ «Про роботу органів слідства» (квартальна);
• форма № 1-В «Звіт про зареєстровані злочини і події» (місячна).
Необхідність складання зазначених форм статистичних спостережень поширюється: № П - на прокурорів усіх рівнів; 1-СЛ - на слідчих і дізнавачів органів прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, податкову міліцію Державної податкової адміністрації України та Служби безпеки України; № 1-В - на військові прокуратури регіонів та Генеральну прокуратуру України. [6]
Відділи статистики прокуратури областей узагальнюють і аналізують інформацію, що надійшла, готують аналітичні матеріали щодо структури і динаміки злочинності, ефективності роботи органів слідства та дізнання. Зведені дані відділи статистики подають до Генеральної прокуратури і обласного статистичного управління.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну статистику», наказом Державного комітету статистики України від 1 липня 2003 року № 198 затверджена форма державного статистичного спостереження № 1 «Звіт про роботу органів державної виконавчої служби» та Інструкція щодо її заповнення. Дія даного наказу поширюється на органи юстиції України. Збір, обробку та подання зведеної інформації покладено на Міністерство юстиції України, яке надсилає ці дані до Державного комітету статистики України на 40-й день після звітного періоду.
Статистичний звіт за формою № 1 «Звіт про роботу органів державної виконавчої служби» складається з трьох розділів:
• розділ А «Виконавчі провадження»;
• розділ Б «Провадження за сумами в грн.»;
• розділ В «Довідка».
До звіту заносяться всі дані про рух виконавчих документів, які надійшли на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) до районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів ДВС; грошові суми, обліковані в книгах обліку депозитних сум та коштів спеціального фонду виконавчого провадження на кінець звітного періоду; наслідки розгляду судами скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та інші дані, передбачені статистичною звітністю про роботу органів державної виконавчої служби. [4]
Крім цього, у звіті обліковуються виконавчі документи:
а) про конфіскацію майна, видані на підставі вироків судів за кримінальними справами та постанов судів за справами про адміністративні правопорушення;
б) про конфіскацію майна засуджених, виданих на підставі вироків судів за кримінальними справами;
в) за судовими рішеннями та за рішеннями господарських судів про стягнення коштів до бюджету, у тому числі стягнення мита, штрафів, фінансових санкцій тощо;
г) та інші.
У нотаріальних конторах основною формою державного статистичного спостереження є «Звіт про роботу державних та приватних нотаріусів» форма № 1 - нотаріат.
Структурно звіт складається з двох граф, одна з яких призначена для обліку роботи державних нотаріусів, друга - для обліку роботи приватних, а також 60 рядків - показників, які всебічно характеризують діяльність нотаріусів.
У звіті містяться дані про кількість державних нотаріальних контор, чисельність нотаріусів та їх консультантів, кількість підтверджених цивільних договорів (на будівництво; відчуження майна, земельних ділянок, транспортних засобів, приватизації; застави), видано свідоцтв, засвідчено копій документів. Надаються дані про суми грошових коштів, отриманих за вчинення нотаріальних дій, розрахунки з бюджетом, Пенсійним фондом тощо. [30]
Збір, обробка та подання зведеної інформації до Державного комітету статистики України покладено на Міністерство юстиції України. Звіт надсилається один раз на рік до 30 січня наступного за звітним роком.
З 1 січня 2003 року для відділів реєстрації актів цивільного стану наказом Державного комітету статистики України від 30 вересня 2002 року № 356 встановлена така статистична звітність:
• форма №97 «Про реєстрацію актів цивільного стану» (місячна);
• форма № 97-а «Про реєстрацію актів цивільного стану» (піврічна).
Указані форми державних статистичних спостережень є обов'язковими для всіх відділів реєстрації актів цивільного стану. Унесення до них будь-яких змін, а також запровадження додаткової звітності , порушенням установленого порядку неприпустимі.
Відділи реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції на підставі записів актів цивільного стану, складених у відділі, а також тих, що подані виконавчими органами сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, після закінчення звітного місяця складають у трьох примірниках місячний звіт реєстрації народжень, смертей, шлюбів, розірвань шлюбу (ф. № 97).
Звіт за формою № 97 складається в цілому по району (місту) із зазначенням усіх сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, які входять до складу цього району (міста). Перший примірник місячного звіту надсилається відповідно до відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського чи Севастопольського міських управлінь юстиції не пізніше 7-го числа наступного за звітним місяця. У цей самий термін другий примірник місячного звіту (ф. № 97) разом з другими примірниками записів актів цивільного стану, включених до звітів, а також лікарські свідоцтва про смерть, лікарські свідоцтва про перинатальну смерть та копії рішень суду про встановлення факту смерті надсилаються до місцевих органів статистики. Третій примірник місячного звіту залишається у відділі реєстрації актів цивільного стану, який звітує. Відділ реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції на підставі поданих звітів про реєстрацію актів цивільного стану двічі на рік складає зведені звіти про реєстрацію актів цивільного стану (ф. № 97-а) і не пізніше 25 липня поточного року та 25 січня наступного за звітним року подає їх до Міністерства юстиції України. У зведений звіт включаються відомості лише в цілому на підпорядкованій території. За поданням Міністерства юстиції України, наказом Міністерства статистики України від 24 жовтня 1994 року № 225 затверджена і введена в дію форма державної статистичної звітності (річна) для адвокатських об'єднань «Звіт про роботу адвокатських об'єднань» № 1-Адв.
Ця звітність складається з двох розділів. У розділі «Юридична допомога» містяться дані про кількість виконаних адвокатом доручень щодо кримінальних та цивільних справ, а також доручень у судах, скільки оскаржено дій судових органів тощо. У другому розділі «Оплата праці адвокатів з державного бюджету» наводяться відомості про виплачені адвокатам грошові кошти з бюджету, а також дані про кількість проведених справ із звільненням громадян від оплати юридичної допомоги органами дізнання та слідства, суду, у тому числі за ст. 47 Кримінально-процесуального кодексу України. [10]
3.Практична частина
Задача 1
Дані про вартість основних виробничих фондів (ОВФ) 20-ти підприємств галузі наведені в таблиці.
Необхідно:
|
№ підприємства |
Вартість ОВФ, млн. грн |
|
1 |
20 |
|
2 |
60 |
|
3 |
36 |
|
4 |
42 |
|
5 |
70 |
|
6 |
50 |
|
7 |
23 |
|
8 |
46 |
|
9 |
52 |
|
10 |
69 |
|
11 |
88 |
|
12 |
71 |
|
13 |
95 |
|
14 |
57 |
|
15 |
64 |
|
16 |
47 |
|
17 |
62 |
|
18 |
77 |
|
19 |
63 |
|
20 |
78 |
Розв’язання
|
№ підприємства |
Вартість ОВФ, млн. грн |
|
1 |
20 |
|
7 |
23 |
|
3 |
36 |
|
4 |
42 |
|
8 |
46 |
|
16 |
47 |
|
6 |
50 |
|
9 |
52 |
|
14 |
57 |
|
2 |
60 |
|
17 |
62 |
|
19 |
63 |
|
15 |
64 |
|
10 |
69 |
|
5 |
70 |
|
12 |
71 |
|
18 |
77 |
|
20 |
78 |
|
11 |
88 |
|
13 |
95 |
Сформуємо інтервальний ряд розподілу з рівними інтервалами та необхідною кількістю груп. Для цього визначимо кількість груп, на які буде розбита сукупність за формулою:
, де
h- розмір інтервалів;
xmax- найбільше значення;
xmin – найменше значення;
n- кількість груп.
Висновок: сформувавши інтервальній ряд ми маємо кількість груп 5 з інтервалом 15.
|
Групи за вартістю ОВФ |
Кількість підприємств |
|
20-35 |
2 |
|
35-50 |
4 |
|
50-65 |
7 |
|
65-80 |
5 |
|
80-95 |
2 |
Висновок: за вартістю ОВФ 50-65 млн грн найбільша кількість підприємств.
Для розрахунку середньої вартості ОВФ визначимо середину кожного інтервалу шляхом додавання значення нижньої і верхньої інтервальних меж з подальшим діленням на два.
|
Групи за вартістю ОВФ |
Кількість підприємств (f) |
Середина інтервалу (х) |
xf |
|
20-35 |
2 |
27.5 |
55 |
|
35-50 |
4 |
42.5 |
170 |
|
50-65 |
7 |
57.5 |
402.5 |
|
65-80 |
5 |
72.5 |
362.5 |
|
80-95 |
2 |
87.5 |
175 |
Розрахуємо середню арифметичну зваженої за формулою:
, де
Висновок: середня вартість ОВФ 58.25 млн грн..
Визначимо модальну вартість ОВФ за формулою для інтервальних рядів:
М0= , де
хн- нижня межа модального ряду;
h- розмір модального ряду;
f1-частота перед модального ряду;
f2-частота модального ряду;
f3-частота після модального ряду.
Для даної задачі модальним є інтервал 50-65 з частотою 7, перед модальним - 35-50 з частотою 4 і після модальним - 65-80 з частотою 5.
Підставимо значення в формулу.
М0=(млн. грн.)
Висновок: найбільш типовою для підприємств є вартість ОВФ 59 млн грн.
Визначимо медіанну вартість ОВФ. Для цього визначимо номер медіани.
|
Групи за вартістю ОВФ |
Кількість підприємств |
Накоплені частоти |
|
20-35 |
2 |
2 |
|
35-50 |
4 |
6 |
|
50-65 |
7 |
13 |
|
65-80 |
5 |
18 |
|
80-95 |
2 |
20 |
|
Всього |
20 |
- |
Медіана для інтервальних рядів розраховується за формулою:
МЕ=xн+h, де
хн – нижняя межа медіанного інтервалу;
h – розмір медіанного інтервалу;
- номер медіани;
Sme-1 – частота накопичена до медіанного інтервалу;
fme – частота медіанного ряду.
У даній задачі медіанним буде інтервал 50-65 з частотою 4, частота накопичена до медіанного ряду – 6.
Підставимо дані у формулу:
МЕ=50+15
Висновок: найбільш типовою для підприємств є вартість ОВФ
Задача 2
Виробництво продукції різновидів А, Б, В та чисельність робітників на підприємстві у І і ІІ кварталі характеризується даними, наведеними у таблиці.
Визначити:
|
І квартал |
ІІ квартал |
||||||
|
А |
Б |
В |
Чисельність робітників |
А |
Б |
В |
Чисельність робітників |
|
8.2 |
9.8 |
4.0 |
285 |
6.0 |
10.4 |
2.6 |
274 |
Розв’язання
ВВС = ,
де ВВС – відносна величина структури виробництва, %;
n – частина сукупності, млн. грн.;
N – вся сукупність, млн. грн..
І квартал:
ВВСА= 100%=37,3%
ВВСБ= 100%=44,5%
ВВСВ=
ІІ квартал:
ВВСА=
ВВСБ=
ВВСВ=
Оформимо результати у вигляді таблиці і відобразимо за допомогою секторних діаграм.
|
І квартал |
ІІ квартал |
||
|
Продукція |
ВВС, % |
Продукція |
ВВС, % |
|
А |
37% |
А |
32% |
|
Б |
45% |
Б |
55% |
|
В |
18% |
В |
13% |
Висновок: у II кварталі виробництво продукції А зменшилося на 5%, продукції Б збільшилася на 10%, продукції зменшилось на 5%.
Розрахуємо відносну величину динаміки сумарного виробництва зазначених видів продукції.
Сумарне виробництво продукції у І кварталі 22 млн грн, у ІІ – 19 млн грн.
ВВД=
Висновок: динаміка виробництва продукції у ІІ кварталі порівняно з І зменшилась на 14%.
І квартал:
ВВІ=
ІІ квартал:
ВВІ=
Висновок:продуктивність праці у І кварталі порівняно з І І збільшилася на 0.008.
Задача 3
З метою визначення середнього розміру торгівельної площі підприємств роздрібної торгівлі проведене їх вибіркове обстеження, в результаті якого отримано такі дані .
|
Розподіл підприємств за чисельністю працівників, чол |
Спосіб та % відбору |
Ймовірність |
|||||
|
Торгівельна площа (х) |
До 25 |
25-35 |
35-45 |
45-55 |
Понад 55 |
Власне випадковий безповторний,8% |
0.995 |
|
К-сть підп-тв (f) |
4 |
6 |
7 |
9 |
14 |
Розв’язання
|
Торгівельна площа (х) |
К-сть підп-тв (f) |
Середина інтервалу |
|
15-25 |
4 |
20 |
|
25-35 |
6 |
30 |
|
35-45 |
7 |
40 |
|
45-55 |
9 |
50 |
|
55-65 |
14 |
60 |
|
всього |
40 |
x=
Знайдемо середнє квадратичне відхилення:
Відхилення в середньому від середнього значення 13,58
Знайдемо коефіцієнт варіації:
V=, де
Коефіцієнт варіації (V) - показник процентного відношення середнього квадратичного відхилення і середньої арифметичної.
V=
Визначимо граничну помилку вибіркової середньої та довірчі межі генеральної середньої з заданою імовірністю (p)
Δ = t де,
де t – коефіцієнт довіри,
G2 – дисперсія,
n – число вибірки,
N – сукупність,
p – коефіцієнт ймовірності.
Помилкою вибірки (∆) називаються деякі розходження характеристик генеральної та вибіркової сукупностей.
Δ=2,8
40,62
Висновок: зміна торгівельної площі підприємств можлива в межах 40,62
Висновки
В данній курсовій роботі ми розглянули сутність поняття статистичної звітності в Україні та її види, також правове забезпечення порядку скадання та затвердження. Відмітили особливості статистичної звітності у правоохоронних органах, судах та органах юстиції. Охарактеризували статистичну звітність на підприємствах. Отже можем зробити такі висновки що статистична звітність - це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного обліку і основна організаційна форма статистичного спостереження , що обумовлює можливість зіставлення і контролю за різними процесами суспільного життя. Статистична звітність представяє собою офіційний документ, в якому містяться статистичні данні про роботу підзвітного підприємства чи установи, які занесені в суворо обумовлену форму і які повинні бути обов’язково подані вищій і контролюючій організації в затверджені строки.
Статистичну звітність розрізняють загальнодержавну і внутрішньовідомчу, за характером показників буває типова і спеціалвзована, та за періодичністю подання звітність є поточна і річна. В органах МВС України заповнюється значна кулькість форм державної звітності також і в органах суду та в органах, які ведуть бородьбу з адміністративними правопорушеннями. Форми звітності та інструкції щодо заповнення цих, форм ,періодичність, способи та порядок їх надання щорічно затверджуються Державним казначейством України. Метою сладання статистичної звітності в Україні є отримання статистичних данних про використання державного бюджету для економічного аналізу, також в правоохоронних органах статистичні данні мають велике значення. Аналіз данних правової статистики дає можливість оцінити масштаб, динаміку, рівень і розвитку злочинності та розробити схему заходів, спрямованих на нейтралізацію причин , які сприяють розповсюдженню злочинності. Дані правової статистики дають можливість судити про ефективність кримінального законодавства та діяльності правоохоронних органів.
На підприємстві статистина звітність також відіграє головну роль. Статистична звітність характеризує умови та результати діяльності підприємства. Основним завданням є пошук резервів подальшого зростання і вдосконалення діяльності підприємства, стабільності на ринку. Керівник підприємста звітує перед колективом, засновниками та державою. Звітність містить в собі сукупність відомостей про результати і умови роботи підприємства, а також про реалізацію продукції, витрати на виробництво продукції, стан господарських засобів і джерела їх утворення, фінансові результати за минулий час, представлені органам управління. [49]
Всі установи України забов’язані надавати звітність до органів державної статистики і до вищих органів у порядку підлеглості. Система звітності в нашій країні постійно розвивається і вдосконалюється у напрямку її державної централізації і уніфікації.
Список літератури
1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Закон
України вiд 16.07.1999 № 996-XIV //Бухгалтерський облік та
фінансова звітність в Україні. Нормативні документи.
2. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні
правопорушення. Закон України вiд 03.06.2009 № 1435-VI.
[Електронний ресурс] www.rada.gov.ua.
3. Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про державну
статистику”. Закон України вiд 13.07.2000 № 1922-III. [Електронний
ресурс] www.rada.gov.ua.
4. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-
підприємців. Закон України вiд 04.02.2009 № 913-VI. [Електронний
ресурс] www.rada.gov.ua.
5. Кодекс законів про працю України: Чинне законодавство зі змінами і
допов. на 01 вер. 2004 р.: (Відповідає офіц. текстові). – К.: Вид.
Паливода А.В., 2004.– 112 с.
6. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку.
Нормативна база: Нова редакція. – Х.: Курсор, 2006. – 248 с.
7. Інструкція зі статистики заробітної плати. Затверджена наказом
Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. № 5.
[Електронний ресурс] www.ukrstat.gov.ua.
8. Інструкція зі статистики кількості працівників. Затверджена наказом
Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 р. №
286. Введена в дію з 1 січня 2006 року. [Електронний ресурс] www.ukrstat.gov.ua.
9. Інструкція щодо заповнення форм державної статистичної звітності
про використання робочого часу: Затверджена Наказом
Держкомстату від 04.01.2000 за №1. Зареєстрована в Міністерстві
юстиції України від 08.02.2000 за №74/4295(для розрахунку кількості
відпрацьованого часу). [Електронний ресурс] www.ukrstat.gov.ua.
10. Положення про ЄДРПОУ. Затверджено Постановою Кабміну України
від 22.01.1996 р, №118 (у редакції постанови Кабінету міністрів
України від 22.06.2005 р., №499).
11. Айвазян С.А. Прикладная статистика. Основы моделирования и
первичная обработка данных / С.А. Айвазян, И.С. Енюков, Л.Д.
Мешалкин – М.: Финансы и статистика, 1983. – 471 с.
12. Бакаев А.А. Экономико-математическое моделирование
развития транспортних систем. / А.А. Бакаєв, В.Й. Гриценко
– К.: Наукова думка, 1991. -150 с.
13. Беляевский И.К. Статистика торговли. / И.К. Беляевский,
Н.Н. Ряузов, Д.Н, Ряузов – М.: Финансы и статистика, 1989.
– 160 с.
14. Головач А.В. Статистика. Збірник задач: навч. посібник/ А.В.
Головач – К.: Вища школа, 1994. – 448 с.
15. Головко В. Актуальні завдання статистики в сучасних
умовах. /В. Головко // Інформаційний бюлетень
Держкомстату України. – 1997 р. – №11-12. – С. 8-11.
16. Елисеева И.И. Международная статистика. / И.И. Елисеева –
Минск: Высшая школа, 1995. – 230 с.
17. Жук О. Міжнародні стандарти та їх застосування в галузі
обліку і статистики України/ О. Жук //Інформаційний
бюлетень Мінстату України. – 1995. – № 5 – с. 4-16.
18. Иванов Ю. Современные направлення в международных
сопоставлениях макроэкономических показателей / Ю
Іванов, С. Сергеев // Экономика й математические методы. –
1990. – №4. – с. 24-29.
19. Кильдышев Г.С. Статистика населения с основами
демографии. / Г.С. Килдышев, Л.Л. Козлова – М.: Финансы
и статистика, 1990. – 310с.
20. Крамченко Л.І. Економічна статистика. Навчальний посібник./
Л.І. Крамченко, Н.П. Лутчин, Б.С. Москаль : - Новий
Світ, 2004. – 364 с.
21. Крамченко Л.І. Статистика ринку товарів та послуг: навч.
посібник./ Л.І. Крамченко – Львів: В-во ЛКА, 2002. – 188 с.
22. Лапішко М.Л. Основи фінансово-статистичного аналізу
економічних процесів. Підручник / М.Л. Лапішко : 1995. – 260 с.
23. Лутчин Н.П. Статистика фінансів: навч. посібник / Н.П.
Лутчин, А.К. Миронюк: “Новий світ-2000”, 2006. – 322с.
24. Лутчин Н.П. Система національних рахунків. Практикум:
навч. посібник. / Н.П. Лутчин, І.Д. Мельник; за ред проф.
Матковського С.О.: Новий Світ-2000, 2008. – 204с.
25. Курс социально-экономической статистики: Учебник /под
ред. М.Г. Назарова. - М.: Финансы и статистика, 1985. – 248с.
26. Лапішко М.Л. Основи фінансово-статистичного аналізу
економічних процесів. Підручник / М.Л. Лапішко : Світ,
1995. – 260 с.
27. Макроэкономическая статистика: Учебник/ под ред.
Кулагиной Г.Д. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 20 с.
28. Моторин Р.С. Міжнародна статистика: навч. посібник. / Р.С.
Моторин – К.: Вища школа, 1993. – 203 с.
29. Моторин Р.М. Система національних рахунків: навч. посібник /
Р.М. Моторин, Т.М. Моторина – К.: КНЕУ, 2001. – 196 с.
30. Небильцов В. План рахунків: / В.
Небильцов // Інформаційний бюлетень Міністерства
статистики України. – 1995. – № 1. – С. 7– 15.
31. Парфенцева Н.О. Класифікація видів економічної діяльності
України. / Н.О. Парфенцева// Інформаційний бюлетень
Міністерства статистики України. – 1996.– № 11. – С. 19-20.
32. Парфенцева Н.О. Про впровадження класифікації видів
економічної діяльності в Україні / Н.О Парфенцева, В.І.
Гладкова // Статистика України. – 1998. – №1. – С. 10-14.
33. Петрова Т.П. Механизм миграционного обмена. / Т.П.
Петорова – К.: Наукова думка, 1992. – 138 с.
34. Подузов А.А. Качество и цены продуктов питання. Вопросы
измерения скрытого роста цен / А.А. Подузов, Ю.П.
Соловьев, Г.М. Сухорукова// Проблемы прогнозирования. –
1994. – № 1. – С.100.
35. Разговоров А.В.Статистика связи. / А.В. Разговоров, Т.А.
Кузовкова – М.: Статистика и связь, 1991. – 343 с.
36. Россинская Г.М. Противоречия потребительского рынка и
цена. / Г.М. Россинская – М.: Наука, 1991. – 81с.
37. Рябушкин Б. Система национальних счетов й
реформирование статистического наблюдения/ Б. Рябушкин
//Вопросы статистики. – 1995. – № 1.
38. Кулинич О.І. Теорія статистики: підручник / О.І. Кулинич, Р.О. Кулинич. -4-те вид., перероб. І доп.-К .: Знання 2009.
39. Сиверцев М.А. Проблеми типологии в международной
статистике занятости. / М.А. Сиверцев– М.: Наука, 1985. –208с.
40. Сиденко А.В.Международная статистика: Учебник. / А.В.
Сиденко, Б.И. Башкатов, В.М. Матвеева – М.: Дело и сервис,
1999. – 272 с.
41. Сиповская Й.В. Техника сводки статистических данных и их
графическое изображение: Учебное пособие. / Й.В. Сиповская
– Л-д: ЛГУ, 1969. – 70 с.
42. Социальная статистика: Ученик; под ред. Й.Й. Елисеевой. –
М.: Финансы и статистика, 1997. – 416с.
43. Социально-экономическая статистика/ Под ред. Громыко. –
М.: Изд-во МГУ, 1989.
44. Социально-экономическая статистика: Словарь/ под ред.
М.Г.Назарова. – М.: Финансы и статистика, 1981.
45.Статистика: підручник \ А.В. Головач, А.М. Єріна, О.В.Козирєв та ін. – К.: Вища школа,1993 р.
46. Статистика підприємств: навч. посібник / [С.О. Матковський,
Л.І. Гальків, О.С. Гринькевич, О.З. Сорочак та ін.]; за ред. С.О.
Матковського – Львів: Новий світ-2000, 2009. – 430 с.
47. Статистика: підручник/ [А.В.Головач, А.М. Єріна, О.В. Козирєв
та ін.]; за ред. А.В.Головача, А.М. Єріної, О.В.Козирєва. – К.:
Вища школа, 1993. – 623 с.
48. Статистика: підручник/ [С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М.
Єріна та ін.]; за ред. С.С. Герасименка – К.: КНЕУ, 1998. – 467с.
49. Статистика підприємництва: навч. посібник / [П.Г.Вашків,
П.І.Пастер, В.П.Сторожук, Є.І.Ткач]; за ред. П.Г.Вашківа,
В.П.Сторожука. – К.: Слобожанщина, 1999. – 600 с.
50. Стеценко С.Г. Статистика населення: підручник. / С.Г
Стеценко, В.Г. Швець – К.: Вища школа, 1993. – 463 с.
51. Стратегія розвитку. Економіка. Суспільство. Середовище. Моніторинг за 2005–2009 ред.: С.Матковський. – Львів, 2006. –2008. Періодичне видання.
52. Ціни і ціноутворення. Звичайні ціни: відчуйте різницю.
//Галицькі контракти. – 1998. – 16. – с. 125-131.
53. Черевко Г. Ціновий механізм ринкової економіки / Г. Черево,
Ф. Горбонос// Економіка України. – 1993. – №7. – С. 42-48.
54. Экономика и статистика фирм: Учебник/ под ред. И.К.
Беляевского. - М.: Финансы и статистика, 1996. – 240 с.
55. Методичні вказівки до використання розрахункових та курсових робіт з дисципліни «Статистика» \ укладачі: М.К. Шапочка, О.В.Макарюк, О.М. Мацапенко, О.В. Лямцев, А.І. Шаповал. – Суми: Сумський державний університет, 2011. -78 с.