Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни Політолоогія за вимогами кредитномодульної

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-30

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 15.5.2024

PAGE  39

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

 

Кафедра гуманітарних дисциплін

 

Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Політолоогія»

(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)

 

КИЇВ – 2011

Політологія// Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни. – Навчально-науковий інсититут права та психології Київського національного університету внутрішніх справ, 2011 ________ с.

Укладачі: Клименко О. З., завідувач кафедри гуманітарних дисциплін, кандидат історичних наук, доцент кафедри

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін. Протокол № 1 від 26.08.2011 року

Завідувач кафедри О.М. Цапко

Схвалено методичною радою університету

Начальник НМЦ

полковник міліції О.А. Андреєв

ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

  

Навчальний рік

2010/2011

2011/2012

2012/2013

Дата засідання кафедри

Номер протоколу

Підпис завідувача кафедри

1. Структура робочої програми навчального курсу

«ПОЛІТОЛОГІЯ»

(за вимогами кредитно-модульної системи)

ПЕРЕДМОВА

Реалізація в сфері вищої освіти України цілей Болонського процесу передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що враховує засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) і ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання, залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) та модульно-рейтингової системи контролю.

Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Політологія» розраховані на студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр і складаються з робочої навчальної програми, планів семінарських занять, завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Робоча навчальна програма спрямована на реалізацію вимог освітньо-професійної програми і характеристики, складається з опису предмета, мети та основних завдань навчальної дисципліни, модульного тематичного плану (структури залікового кредиту), змісту програми, методики здійснення модульного контролю та визначення підсумкового рейтингу, переліку літератури.

Курс: підготовка спеціалістів

Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

1

2

3

Кількість кредитів ECTS: 3 

Змістових модулів:3

Загальна кількість годин:108

Тижневих годин: 6

6.0601

6.060102

Юридична освіта,

Бакалавр

6.0301

6.030102

Психологія

Бакалавр 

Обов’язкова:

Студенти:

2курс – 4семестр – Правознавство

2курс – 3семестр – Психологія

Лекції (теоретична підготовка): 20 годин

Семінари: 28 години

Самостійна робота: 54 годин

Індивідуальна робота-6 годин

 

Вид контролю: іспит

Мета:

- знання про становлення і розвиток політології як науки, процеси суспільного життя, закони функціонування і розвитку суспільства та його складових компонентів;

- вміння оперувати термінологією політологічної науки, аналізувати на емпіричному та науковому рівні процеси, що відбуваються в політичному житті, використовувати в професійній діяльності основні теоретичні і практичні положення політології.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:

вхідний контроль, оперативний контроль, поточний контроль, підсумковий контроль.

2. Опис предмета та мета навчального курсу.

Події, що відбуваються в Україні із здобуттям незалежності, які пов'язані зі зміною суспільного ладу розбудовою державотворчих процесів, привернули увагу вчених, які працюють в різних галузях знань. Особливо значний інтерес викликали зміни в політичному житті. Необхідність осмислення цих процесів призвела до інтенсивного розвитку наукового політичного знання, інституціоналізації в Україні відносно нової наукової дисципліни – політології (науки про політику).

Розвиток політології в Україні має свої особливості, адже процес переходу до нових державних відносин в країні надзвичайно складний. Нині надзвичайної ваги набуває пошук форм і засобів стимулювання політичної активності українського народу, передусім молоді, сприяння духовному оновленню суспільства, здійснення глибинних державотворчих процесів, зокрема, шляхів формування політично визначеної верстви – духовної та політичної еліти. Для цього необхідно розробити систему ціннісних орієнтацій суспільства. І концептуальним ядром її повинна стати державна національна ідея, яка була б сформована на таких ціннісних орієнтаціях, як мова, культура, що відбивають традиційне світосприйняття народу, його національний менталітет.

У курсі “Політологія” відображений розвиток світової та української політичної думки, розкриваються поняття політичної системи, політичної влади, політичного режиму, держави, партії та партійних систем, парламентаризму, політичних процесів та політичної культури. Студенти повинні орієнтуватися в питаннях політичних еліт та лідерства, розуміти проблеми етнополітики, державного управління, міжнародних відносин і зовнішньої політики України та країн світу.

Згідно освітньо-професійної програми «Політологія» є нормативною навчальною дисципліною і вивчається протягом одного семестру. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 3 кредити, що дорівнює 108 годинам. Структурно навчальна дисципліна складається з 3 змістовних модулів, рівень засвоєння яких визначається за результатами 3 поточних модульних тестових контролів.

З метою якісного виконання завдань навчального курсу застосовується проблемно-діяльнісна технологія навчання, яка передбачає обов’язкову проблемно-пошукову спрямованість усіх видів занять, а також значне збільшення часу і завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Основними видами занять під керівництвом викладача є лекції, семінари, , самостійних занять під керівництвом викладача та повторних модульних контролів.

З метою оцінки рівня оволодіння студентами навчальним матеріалом і стимулювання самостійної роботи здійснюється поточний і підсумковий контроль. Поточний контроль проводиться під час семінарських занять та модульних контролів. Підсумковий контроль здійснюється у вигляді іспиту.

3. Модульний тематичний план (структура залікового кредиту курсу)

 

з/п

Назва змістовних модулів і тем

всього

лекції

семінарські

заняття

практичні

заняття

індивідуальна заняття

Модульний контроль

самостійні

заняття

Порядок вивчення (год)

1

2

3

4

5

6

7

9

10

14

1.

Змістовий модуль І Становлення та розвиток політичних ідей. Політика як соціальне явище

36

8

10

2

16

2.

Тема 1: Політологія як наука і навчальна дисципліна

4

2

2

3.

Тема 2: Історія і розвиток української політичної думки

6

2

4

4.

Тема 3: Природа політики

2

2

5.

Тема 4: Політична влада

6

2

2

2

6.

Тема 5: Політика і мораль

6

2

4

7.

Тема 6: Системний вимір політики

6

2

2

2

8.

Модульний контроль

2

2

9.

Змістовий модуль ІІ

Інституціолізовані форми політики. Персоналізовані аспекти політики

36

6

10

2

18

10.

Тема 7: Політична система суспільства

6

2

4

11.

Тема 8: Політичні режими

4

2

2

12.

Тема 9: Групи інтересів

4

2

2

13.

Тема 10: Політичні еліти

6

2

2

2

14.

Тема 11: Політичне лідерство

4

2

2

15.

Тема 12: Громадянське суспільство

4

2

2

16.

Тема 13: Політична культура

4

2

2

17.

Модульний контроль

2

2

18.

Змістовий модуль ІІІ

Геополітика та політичне прогнозування

36

6

8

2

20

19.

Тема 14: Світові ідейно-політичні доктрини

4

2

2

20.

Тема 15: Геополітика

6

2

4

21.

Тема 16: Глобальні проблеми сучасності

6

2

4

22.

Тема 17: Політичний прогноз і його роль у вирішенні політичних конфліктів

12

4

2

6

23.

Тема 18: Політичні технології

6

2

4

24.

Модульний контроль

2

15

Разом за дисципліну

108

20

28

6

54

4. Розрахунок рейтингової оцінки змістовного модуля (модулів) та умови отримання підсумкової оцінки залікового кредиту

Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності студентів з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS

За шкалою

ECTS

За національною шкалою

За шкалою університету

A

5 (відмінно)

90–100

B

4 (добре)

85–89

C

4 (добре)

75–84

D

3 (задовільно)

70–74

E

3 (задовільно)

60–69

FX

2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

35–59

F

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом

1–34

Розрахунок бальної оцінки змістовного модуля складається з наступних елементів:

М1 = М01+…Кп, де

М0 - початкова максимальна «вартість» змістовного модуля в балах, яку можна отримати під час поточного тестування. Вона становить 90 балів.

Максимальна бальна оцінка змістовного модуля (100 балів) досягається шляхом додавання «вартості» коефіцієнтів (К1+…Кп), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.

Таблиця бальних коефіцієнтів

Поточні оцінки семінарських занять

К1

«5» (відмінно)

«4» (добре)

«3» (задовільно)

«2» (незадовільно)

+5

+4

+3

-2

Відвідування семінарських занять

К2

Постійно

За кожний пропуск

+1

-2

Термін складання модуля

К3

Поза терміном та повторне складання

-1

Зразок розрахунку:

Початкова вартість (модульного контролю) модуля (М0) = 90 балів

Результат модульного тестування = 50 балів

К1 – «5», «4», «3» = 12 балів – оцінки, отримані на семінарах модулях

К2 – постійно = +1 бали

К3 –поза терміном = – 1 бал

М1 = 50+12+1–1 = 62 бали

Якщо оцінка за М1 становить менше 60 балів модульний контроль проводиться повторно. Незадовільні оцінки, пропуски семінарських та практичних занять вважаються відпрацьованими за результатами модульного контролю.

Підсумковий рейтинг (в балах) за навчальну дисципліну (заліковий кредит) визначається за формулою:

А). За умови не складання студентом заліку

R д1 = Rм + ДБ , де   

Rд1 - підсумковий (загальний) рейтинг за дисципліну

Rмпідсумковий модульний рейтинг, що визначається як середнє арифметичне (сума балів всіх модульних контролів поділена на їх кількість)

ДБ – додаткові бали за навчально-творчу діяльність (реферат, наукова робота (з виступом або без нього) тощо). Їх види та «вартість» визначаються кафедрою.

Студент протягом семестру може підготувати не більше одного реферату чи наукової роботи з дисципліни.

Якщо сума балів R д 1 складає більше 60 балів, студент може отримати залік без їх складання. У разі отримання меншої суми балів або бажання підвищення підсумкового рейтингу з дисципліни, складання заліку, обов'язкове.

Б). За умови складання заліку.

 Rд1 + БВ

 R д = ------------, де

2

БВ – «бальна вартість» заліку максимально становить 100 балів. Його пропонуються проводити у формі тестування . Тести складаються з вибіркових завдань всіх модульних контролів.

Зразок розрахунку :

 

R д1 = 80 балів

БВ = 70 балів

 

80 + 70

 R д = ------------ = 75 балів, що дорівнює оцінці добре

2

До заліку допускаються студенти , які позитивно склали всі передбачені модульні контролі.

5. Зміст змістовних модулів та тем програми

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

Становлення та розвиток політичних ідей. Політика як соціальне явище

ТЕМА 1 Політологія як наука і навчальна дисципліна

Політологія як наука. Місце та роль політології у системі навчальних дисциплін соціально-гуманітарного напряму, її зв’язок із суспільними науками. Закономірності та категорії політології як науки. Функції політології. Методи дослідження науки про політику. Політичні категорії як відображення специфіки політичних явищ. Класифікація категорій у політології. Зростання ролі політичних знань у житті сучасного суспільства. Формування нової системи політичної освіти в Україні. Сучасні центри і школи політичних знань у світі.

Історія політичної думки і історія політичної науки, розвиток європейської і світової політичної думки, етапи історії політичної думки. Перші спроби пояснення суспільно-політичних порядків у період розкладу общинного устрою та виникнення класового суспільства. Патріархально-патерналістська концепція держави у Стародавньому Китаї. Політичні ідеї Сократа, Платона й Арістотеля. Політична думка Середньовіччя та Відродження. Християнська доктрина держави. Ф. Аквінський про суспільство, державу і право.тПолітична думка епохи Відродження. Н. Макіавеллі про суть політичної влади, цілі й засоби політичної діяльності, мистецтво державного управління. Політичні вчення в епоху становлення буржуазних відносин: про суспільство, державу, право, про сутність та цілі політичної діяльності, мистецтво управління, про правову державу і громадянське суспільство. Т. Гоббс про походження і завдання державної влади. Д. Локк і зародження політичної ідеології лібералізму. Ідея суспільного договору та народного суверенітету Ж.-Ж. Руссо. Ш. Монтеск’є про розподіл влади. І. Кант і Г. Гегель про громадянське суспільство та правову державу. Політичні теорії ХХ ст. М. Вебер про три типи влади у суспільстві. «Теорія еліт» В. Парето і Г. Моска. Ідеї класика політичного біхевіорізму Г. Лассуела. Теорія плюралістичної демократії. Концепція плюралістичної еліти Р. Даля.

Тема 2. Історія і розвиток української політичної думки.

Періодизація розвитку української політичної думки. Зародження політичних ідей у прадавніх та ранньослов’янських спільностях. Політичні ідеї мислителів Київської Русі. . Походження держави, шляхів виникнення правлячої династії. Єдність та суверенність політичної влади, організація найбільш доцільних форм правління, законність і реалізація вищих владних повноважень, відносини між державою і церквою, формування політичної термінології.

Перші історико-політичні пам’ятки писемності «Слово про закон і благодать» Київського митрополита Іларіона, літопис Нестора «Повість врем’яних літ»: ідеї об’єднання, самостійності і незалежності. Суспільно-політичні ідеї в «Русскій Правді». Суспільно-політичні погляди Я. Мудрого. Розвиток політично-державної думки в «Слові о полку Ігореві». Політична програма В. Мономаха. «Повчання Володимира Мономаха». Моральний ідеал, етичні основи князівської влади і їх утілення. Політична доктрина в Гальцько-Волинській державі: вплив Візантії і Риму. Суспільно-політичні погляди князів Романа Мстиславовича і Данила Галицького. Вплив християнської церкви на політичну думку періоду Київської Русі.

Розвиток української національної політичної думки періоду литовсько-польського панування та козацько-гетьманської держави. Наслідки для України Люблінської унії 1569 р., її суспільно-політичне значення для України. Берестейська унія 1569 р. Ідейна боротьба католиків і православних в історії української політичної думки в XVI–XVII ст. Загострення літературної полеміки богословського характеру. Соціально-політичні погляди Х. Філарета в його трактаті «Апокрисис». Позиція П. Скарги. Теологічні погляди і суспільно-політичний ідеал І. Вишенського: соціальна рівність всіх людей, демократизм, гуманізм, любов до рідної землі, до простої людини. Соборність управління як вияв демократизму раннього християнства. Політичні погляди С. Оріховського. Розвиток політичної думки в Києво-Могилянській Академії. Ідеї української державності в фундаторів цього навчального закладу: І. Борецького, М. Смотрицького, З. Копистенського.

Роль Запорізької Січі в розвитку політичної свідомості українського народу і підйому національно-визвольного руху. Політико-державна діяльність П. Конашевича-Сагайдачного. Політичні погляди і соціально-політичні реформи Б. Хмельницького. політична і правова сутність Переяславських домовленостей. Політичне значення «Березневих статей» Б. Хмельницького. Політико-державна діяльність послідовників Б. Хмельницького. Державна діяльність і політичні погляди Ю. Хмельницького (1657, 1659–1668, 1677–1681 рр.), І. Виговського, П. Тетеря-Моржковського, І. Брюховецького, П. Дорошенка. Державна діяльність і політичні погляди Д. Многогрішного, І. Самойловича. Політичні погляди Івана Мазепи. Перший і другий етапи його політичної діяльності. Проект демократичної конституції України Пилипа Орлика. Політичні погляди І. Скоропадського, П. Полубока та К. Розумовського.

Українське національне відродження: основні риси і направленість. Зародження теорії освіченого абсолютизму в працях Ф.Прокоповича. Ідея «філософа на троні». Просвітитель-демократ Г. С. Сковорода, його суспільно-політичні погляди, принцип «сродності». Творці філософії просвітництва в Україні Я. Козельський, С. Десницький, В. Каразін, П. Лодій. Концепція «природного права», договірна теорія держави та суспільства. Ідеали свободи, рівності та власності. Антикріпосницька ідея.

Українська політична думка ХІХ ст. Руська Трійця. Політичні та правові погляди учасників Кирило-Мефодіївського товариства. Т. Шевченко – засновник руху за національне і соціальне визволення українського народу. Особливості політичних поглядів М. Драгоманова. Ліберально-демократична та радикально-консервативна течії українофільства ХІХ і початку ХХ ст. Вплив соціально-історичних умов та культурно-просвітницького руху. Після аграрної реформи 1861 р. на розвиток політичної думки в Україні. Політичні погляди революційного народництва на сутність держави, форм державного правління, національне питання, права і свободи людини. В. Антонович, його концепції народоправства, федералізму, автономізму, суверенності людської совісті, фізичної і духовної свободи та ідеї державності.

Політичні погляди М. Драгоманова: ідеї конституціоналізму, політичної волі, парламентаризму, федерації і децентралізації, місцевого самоврядування, національного самовизначення, права і свободи людини, співвідношення політики і моралі. Політичні погляди О. Терлецького. Виникнення і сутність держави, погляди на політичні права і свободи, ідея єдиного українського народу.

Погляди С. Подолинського на державу, її ролі і функції в суспільстві. Проект С. Подолинського і О. Терлецького на майбутнє України як федеративну демократичну республіку громад, а в подальшому як член всенародного вільного союзу, інтернаціональної федерації. Вплив політико-правових поглядів Б. Антоновича, В. Винниченка, Б. Грінченка, М. Грушевського, О. Кістяківського, М. Костомарова, П. Куліша, Д. Яворницького на розвиток громадських рухів в Україні. Ліберально-опозиційна думка ХІХ – початку ХХ ст. Політичні погляди І. Франка, В. Липинського, Д. Донцова. Специфіка українських ліберально-монархічних, ліберально-земських і ліберально-народницьких ідей.

Політичні ідеї І. Франка: політична система і місце в ній держави, її походження, сутність і форми, соціальна воля і державна влада, ідея федеративної України і слов’янської федерації з участю України. Л. Українка про роль народу в суспільстві, причини виникнення, суть і форми держави. Політична свобода і соціальна революція. Суспільно-політичні наслідки першої буржуазно-демократичної революції 1905–1907 рр. Українське національне питання в III і V Державній Думі. Перший проект автономії України в ХХ ст. Створення українських партій: радикально-демократичної, селянського союзу, соціал-демократичної і народної. Основні цілі їх політичних програм.

Політичні погляди М. Грушевського. «Українське питання» в трактовці М. Грушевського. Ідеї національно-територіальної автономії. Федералізм М. Грушевського і принцип децентралізма. Еволюція поглядів М. Грушевського після жовтня 1917 р. Державно-правові погляди і утілення їх у IV Універсалі Центральної Ради. Проект Конституції УНР – «статут про державний устрій, права і вільності УНР». Політичні погляди М. Грушевського в період примусової еміграції і після повернення до Радянської України. Політичні погляди В. Винниченко, демократизм. Соціал-демократична модель національної держави в програмі В. Винниченко. Його відношення до жовтневої революції 1917 р., до більшовизму, до Радянської України, до України в складі СРСР. Еволюція поглядів і політичні коливання. Політична програма П. Скоропадського. Особливості його конституалізму. Ліберальна орієнтація конституційних проектів П.Скоропадського: закони про тимчасовий конституційний устрій України. Про гетьманську владу від 29 квітня 1918 р. Політичні погляди С.Петлюри.

Основні напрями в розвитку української зарубіжної політичної думки: народницький, консервативний і національно-державницький.

Суть народницького напряму в становленні національної держави. Політичні погляди М. Грушевського (до свого повернення в Україну), Р. Лащенка і С. Шелухіня. Дослідження історії українського народу як окремої культурно-етнічної спільноти, ідеї можливих федерацій його з іншими народами, питання демократичних традицій в Україні, історико-правові основи українського народу для своєї власної держави. Суть консервативного напрямку в становленні національної держави. Ідеї представників українського консерватизму в еміграції В. Липинського, С. Томашівського, В. Кучабського. Аналіз української державності з точки зору монархічних традицій в історії України. Головні політичні ідеї національно-державницького напряму. С. Дністрянський, В. Старосольський, О. Бочковський про безумовне визнання права кожної нації на автономію і державну незалежність.

Основні етапи еволюції політичної думки в Україні в радянський період. Українська політична думка в екзилі. Соціально-політичні вчення українських гуманістів у першій половині ХХ ст. Українська політико-правова думка в умовах тоталітаризму. Політичні ідеали української діаспори. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. Прийняття Конституції України (28.06.1996 р.). Роль політико-правових ідей в ухваленні актів державного суверенітету України. Українська політологія за часів незалежності. Стан політичної думки в Україні на сучасному етапі.

Тема 3: Природа політики

Походження і сутність політики. Витоки політики. Мета політики. Політика як окрема сфера суспільної діяльності та об’єкт досліджень. Основні концептуальні підходи до пояснення природи політики. Теологічне пояснення політики. Натуралістичне пояснення політики. Географічна теорія політики. Біологічна теорія політики. Психологічна теорія політики. Геополітика. Соціальний підхід до політики. Соціально-економічна теорія політики. Правові політичні теорії. Демократичні (ліберальні) теорії політики. Культурологічні теорії політики. Структура і функції політики. Зв’язок політики з іншими сферами суспільного життя.

Елементи структури політики. Об’єкти й суб’єкти політичних відносин. Соціальні чинники, які впливають на політику. Залежність політики від природних, фізико-кліматичних явищ, генетичних якостей, психологічних особливостей. Відносна самостійність політики.

Рівні функціонування політики. Зростання ролі політики та політичних відносин у сучасних умовах. Політика як наука та мистецтво.

Зростаюче значення людини та її участі у політичному житті сьогодення. Залучення людини до політичного життя як теоретична проблема. Людина як суб’єкт та об’єкт політики: статус, політична роль, престиж та авторитет. Основні типи особи стосовно політики. Поняття політичної соціалізації особи. Основні фактори процесу політичної соціалізації. Політико-економічне відчуження особи або її політична активність як наслідок політичної соціалізації особистості.

Тема 4: Політична влада

Поняття влади як соціального феномена. Основні сфери прояву влади: економічна, соціальна, політична, ідеологічна. Трансформація патріархальних структур влади. Різноманітність визначень влади, основні підходи до тлумачення цього поняття. Концепції походження влади (теологічна, реляціоністська, системна, біхевіористська, психологічна). Широке й вузьке уявлення про владу. Типи, роди й види влади у суспільстві. Суспільна зумовленість та ефективність функціонування державної влади. Елементи системи влади. 

Процес формування державної влади у період розпаду первіснообщинного ладу. Політична влада як найбільш важлива сфера влади у суспільстві. Ознаки влади. Об’єкти й суб’єкти влади. Види влади. Три типи влади М. Вебера. Поняття «сильної влади» у суспільстві. Основні рівні влади, їх взаємозв’язок і взаємодія. Формування механізму прямого й зворотнього зв’язку між владними структурами суспільства і населенням.

Легітимність влади: традиційна, харизматична, легальна або раціонально-правова, ідеологічна, етнічна. Делегітимація. Риси політичної влади. Ресурси політичної влади.

Особливості влади і Україні в різні історичні періоди. Основні етапи формування української державності. Взаємовідносини виконавчої, законодавчої і судової влади. Особливості організації політичної влади в Україні.

Тема 5: Політика і мораль

Співвідношення політики і моралі як регуляторів суспільного життя. Теоретичні підходи до проблеми поєднання політики та моралі. Н. Мак'явеллі про проблеми співвідношення моралі та політики. Ф.Ніцше про взаємозв’язок політики і моралі.

«Моралізація влади». Моральне регулювання. Політична етика. Етика парламентської поведінки. Електоральна етика.

Політика і мораль як система. . Моральна і аморальна політика. Політичний цинізм. Політична доцільність. «Мак'явеллізм». Позиції на політику і мораль представників політичної думки: Аристотель, І. Кант, Е. Фромм, Дж. Хакслі, Г. Гегель, Л. Гумильович, Шан Ян.

Тема 6: Системний вимір політики

Сутність і значення системного аналізу. Концепції політичної системи Д. Істона і Г. Алмонда. Структура і функції політичної системи суспільства (політичного цілепокладання, владно-політичної інтеграції суспільства, регулятивна). Типологія політичних систем.

Політична система і структурний функціоналізм: Толкотт Парсонс, Девід Істон, Габріель Алмонд. Мікроскопічний та макроскопічний підходи до аналізу системного вмиміру політики. Функції входу і функції. Політичні інститути. Підсистеми політичної системи суспільства: інституціональна, функціональна, комунікативна, духовно-ідеологічна.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Інституціолізовані форми політики. Персоналізовані аспекти політики

Тема 7: Політична система суспільства

Місце і роль політичної системи в життєдіяльності суспільства. Структурні компоненти політичної системи: політичні відносини, політичні інститути, політична свідомість, політична культура. Лінійна типологізація політичних систем. Багатоманітні лінійні типології політичних систем. Марксистська типологія за формаційним критерієм. Веберівська типологія за характером панування та легітимності. Типологія за соціально-культурним середовищем (Г. Алмонд). Поділ політичних систем на представницькі, модерністські та постмодерністські. Типологія Ч. Ендрейна – народні (племінні), бюрократичні авторитарні, узгоджувальні та мобілізаційні системи. Адмініст ративно-командна, змагальна та соціопримирлива політичні системи. Типологія за системою державного правління та устрою, партійними та виборчими системами тощо. Біполярні, лінійні типології політичних систем: за характером взаємодії з оточенням, за орієнтацією до незмінності або змін. Типологія “демократичні-деспотичні” політичні системи (Г. Ласуел та А. Каплан). Біполярна типологія “демократичні-авторитарні” системи (Г. Алмонд та Б. Пауел). Поділ політичних систем на демократичні, авторитарні та тоталітарні. Парна координатна типологізація політичних систем: типології Р. Даля, А. Лейпхарта, С. Ліпсета.

Множинна координатна типологізація політичних систем. Типологія Ж. Блонделя. Типологія «базис влади – спосіб володарювання – реалізація інтересів». Типологія перехідних політичних систем.

Поняття й суть політичної системи. Ознаки політичної системи. Елементи політичної системи. Політичні відносини, політична ідеологія, політичні й правові норми. Функції політичних систем. Типологія політичних систем. Англо-американський тип політичної системи. Континентально-європейський тип політичної системи. Політичні режими як характеристики функціонування політичної системи. Тоталітарний тип політичної системи. Демократичний тип політичної системи. Авторитарний тип політичної системи. Основні тенденції розвитку політичних систем.

Структура політичної системи: держава, партії, громадські організації та рухи. Держава як основний елемент політичної системи. Генезис держави, її сутність. Форми державного правління: монархія і республіка, парламентська монархія, президентська і парламентська республіки. Президентсько-парламентська республіка. Еволюція і зміна форм правління у країнах Східної Європи. Форми державного устрою: унітарна, федеративна, конфедеративна.

Генезис і типологія політичних партій, їх функції в політичних системах сучасного суспільства. Одно- і багатопартійні політичні системи, особливості їх існування. Місце і роль громадських організацій, рухів у політичній системі, їх типи і функції. Місце й роль кооперативних організацій, творчих спілок, науково-технічних, культурно-освітніх та інших добровільних організацій у політичній системі суспільства. Сутність і зміст політичного життя суспільства. Специфіка масових демократичних рухів (економічні, антивоєнні, на захист прав людини тощо), їх роль у політичному житті суспільства.

Тема 8: Політичні режими

Сутність політичного режиму та його типи. Політичний режим як метод здійснення державної влади. Демократичні і антидемократичні політичні режими, їх різновиди, Демократичні принципи і процедури, характерні для сучасного світу. Системні та фрагментарні підходи до типологізації політичних режимів. Чинники диференціації та основні критерії виділення політичних режимів. Багатокомпонентна лінійна класифікація політичних режимів за В. Якушеком із доданням мобілізаційно-конфронтаційного та узгоджувально-консенсусного типів політичного режиму. Поділ політичних режимів на демократичні, авторитарні та тоталітарні. Ознаки демократичного, авторитарного та тоталітарного політичних режимів. Типологія за схемою: авторитарні, автократичні, диктаторські, тоталітарні, анархістські, охлократичні тощо. Поділ політичних режимів на традиційні, мобілізаційні та автономні. Клієнтистський, конституційний, силовий, узгоджувальний, електоральний та інші типи політичних режимів багатокомпонентної лінійної класифікації (за В. Якушеком, за В. Моргуновим і т.д.). Біполярні лінійні типології політичних режимів: «ліберальні-терористичні», «світські-теократичні», «реформістські-контрреформістські». Біполярні уявлення демократичного політичного режиму: деспотична (тоталітарна) демократія та конституційна демократія. Перехідні (гібридні) політичні режими: демократура, диктократія, іммобілізм.

Універсальні характеристики авторитаризму. Різновиди авторитарного режиму. Поділ авторитарних політичних режимів на однопартійні режими, військові режими, режими особистої влади (абсолютистські династичні режими), бюрократично-олігархічні (бюрократично-авторитарні), популістські режими. Характерні особливості реформаційного, стабілізаційного, деструктивного авторитаризму, «авторитаризму розвитку» та «нового авторитаризму». Поділ авторитарних режимів на автократичні, диктаторські, анархічні, охлократичні, тоталітарні. Влада де Голля як приклад поєднання авторитаризму з демократією. Чинники ослаблення авторитаризму. Витоки тоталітарних поглядів та виникнення канонічної теорії тоталітаризму. Основні типи тоталітаризму. Релігійний тоталітаризм. Різновиди політичного тоталітаризму. Передумови та причини виникнення тоталітаризму: тенденція до зростання раціоналізму та суспільної організації, розвиток засобів та методів контролю, мобілізаційний потенціал тощо. Питання про сучасні прояви тоталітаризму та неототалітаризм. Програмування свідомості та «інформаційний» тоталітаризм. Економічна та політична влада в неототалітарній системі. Ілюзорна демократія. «Кастовість» неототалітарного суспільства. Внутрішні та зовнішні загрози добробуту тоталітаризму.

Прояви тоталітарного режиму з в історії ХХ ст. Умови виникнення тоталітаризму. Оновні риси та різновиди тоталітаризму. Анархічний режим. Фашизм. Комунізм. Теократія. Персональні тиранії. Охлократичний режим. Класократичний режим. Націонал-соціалізм. «змішаний» політичний режим. Султанізм. Абсолютні монархії. Поняття та основні концепції демократії. Історичні типи та форми демократії. Теорії демократії: колективістські концепції безпосередньої демократії та репрезентативної, елітарної.

Характеристика політичного режиму сучасної України.

Тема 9: Групи інтересів

Сутність поняття «лобізм». Історія інституціоналізації лобізму. Характер взаємовідносин між державою та групами інтересів. Сутність груп інтересів, їх різноманітність та поліфункціональність. Політичний торг. Плюралістична модель та її представники. Корпораційна модель відносин між державою та групами інтересу. Чинники, що вплинули на формуванні даної моделі взаємовідносин. Сутність «спільної відповідальності».

Корпоративізм – багатоманітність підходів та його історичні форми. Інституційна концепція корпоративізму. Стратегія корпоративізму як відповідь на існування гострих соціальних конфліктів між групами працедавців та найманих працівників. Основні властивості корпоративного типу політики. Аналіз конкретної ситуації в Австрії, Німеччині, Швеції. Головні характеристики корпораційногопроцесу прийняття рішень. «Сильний», «поміркований» та «слабкий» корпоративізм. Чинники, що впливають на рівень корпоративізму в країні.

Тема 10: Політичні еліти

Сутність політичного елітизму і генеза цього поняття. Класичні теорії еліт (В. Парето, Г. Моска, Р. Міхельс). Обгрунтування явища політичної еліти у спадщині українських політичних мислителів. Концепція «національної аристократії» В.Липинського. Сучасні концепції еліт: макіавеллістська школа, ціннісні теорії, теорії демократичного елітизму, концепціїїї плюралізму еліт, ліволіберальні концепції, партократична теорія. Чинники елітарності суспільства: біологічні, психологічні, ірраціональні, функціональні та ін. Соціальне представництво еліти.

Політична еліта в структурі влади. Система рекрутування еліт. Номенклатура системи та її наслідки. Державна бюрократія як складова політичної еліти. Політична еліта і демократія: дилема поєднання. Еліта і контреліта. Функції політичної еліти. Класифікація еліт. «Відкрита» і «закрита» еліта. Джерела формування еліти. Правляча еліта. «Національна аристократія». Істеблішмент. Система гільдії. Антрепренерська система. «Залізний закон олігархії» Р. Міхельса. Легітимна та нелегітимна еліти. Шляхи та ресурси формування та змін політичних еліт.

Історія становлення української політичної еліти. Характеристика основних рис сучасної політичної еліти України. Специфіка політичних еліт періоду демократичної трансформації в Україні.

Тема 11: Політичне лідерство

Поняття й сутність політичного лідерства. Теорії політичного лідерства. Античні уявлення про політичне лідерство, середньовічні уявлення про політичне лідерство. Н. Макіавеллі, Ф. Ніцше, З. Фрейд, Г. Гард, Г. Гегель, марксисти про політичне лідерство. Сучасні уявлення про політичне лідерство.

Класифікація політичного лідерства за М. Вебером, Г. Лассуеллом, Р. Такером та В. Хагеманом, Є. Вятром, марксистами, Херманном, В. Ільїним, І. Павловим.. Політичний лідер, сфери його діяльності: теоретична, аналітична, ідеологічна, організаторська, виконавча, стратегічна, тактична. Вимоги до політичного лідера: професійна придатність, компетентність, популярність, демократизм, відповідальність, висока політична культура і моральність. Ознаки політичного лідерства.

Типологія політичного лідерства (традиційне, раціонально-легальне, харизматичне лідерство)та її критерії: суспільно-історичні умови, вид регулювання суспільних відносин; об’єкт лідерства, форма лідерства, стиль лідерства (лідер-адміністратор, лідер-агітатор, лідер-теоретик, лідер-опозиціонер, лідер-плутократ, лідер-популіст, лідер-«прапороносець», лідер-«торговець», лідер-«пожежник»).

Функціональні особливості політичного лідера: здійснення функції оцінки, вироблення лінії поведінки, виконання мобілізуючих функцій, здійснення прогнозуючих функцій. Політичний імідж.

Соціальна роль політичного лідерства, його формального й неформального авторитету, масштабів та рівня впливу, вміння прогнозувати і контролювати події. Політичні лідери України. Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності політичного лідера в Україні.

Тема 12: Громадянське суспільство

Поняття та історична еволюція громадянського суспільства. Верховенство права. Громадянські права. Сучасні концепції, його місця у політичній системі. Громадянське суспільство як сфера самоврядування вільних індивідів та добровільно організованих громадян. Головні інститути громадянського суспільства. Політичні структури громадянського суспільства.

Основні етапи та характерні риси сучасного громадянського суспільства. Трактування громадянського суспільства античними мислителями та вченими Нового часу, марксистами. Інститути громадянського суспільства. Виборчі системи. Референдум. Плебісцит. Громадянські інтереси. Плюралізм інтересів. Відмінність масового суспільства від громадянського. Етатизм. Деетатизація. «Закрите суспільство». «Відкрите суспільство». люмпенізація, тоталітарне суспільство. Сутність та призначення правової держави. Соціальна держава.Соціальна стратифікація. Соціальна мобільність. Характерні риси правової держави. Формування громадянського суспільства. Демократія і свобода як загальнолюдські цінності сучасної цивілізації. Проблеми демократизації у різних країнах світу.

Тенденції розвитку громадянського суспільства, правової, соціальної держави у суверенній Україні. Україна в умовах демократизації всіх сфер життя. Диференціація інтересів і розмежування політичних сил.

Тема 13: Політична культура

Поняття політичної культури. Місце й роль політичної культури у загальній системі культури, у політичному житті суспільства. Категорія «політична культура суспільства». Широкий і вузький зміст поняття «політична культура». Структура політичної культури. Єдність і специфіка структурних елементів політичної культури: політичної свідомості й політичної поведінки. Політична свідомість як відображення політичного життя. Загальна структура політичної свідомості. Політична свідомість суспільства, соціальних груп, особи. Вза’ємозвязок політичної свідомості з мораллю і правосвідомістю. Негативні наслідки культури особи, командно-адміністративної системи щодо формування політичної свідомості. Політичні знання. Політичні переконання. Політичні цінності.

Визначення та типологія політичних культур згідно Г. Алмонду, С. Верби, І. Г. Гердера, Л. Пая, Р. Таккера, В. Липинського, О. Рудакевича. Історичні типи політичної культури. Види політичної культури. Політична культура суспільства та наявність політичних субкультур – культур окремих суспільних верств. Механізм формування політичної культури. Необхідність подолання авторитарних і тоталітарних традицій. Потреба у постійному формуванні політичної культури людини й якісному оновленні культури влади. Патріархальна політична культура. Підданська політична культура. Активістська політична культура. Пполітичні орієнтації і установки. Елітарна політична культура. Інтегрована політична культура. Фрагментарна політична культура. Громадянська політична культура. Змішана політична культура. Основні функції політичної культури. Політична культура як частина культури людської цивілізації. Масовий, груповий та індивідуальний аспект політичної культури. Політична культура особи, групи, класу, нації, суспільства. Рівні політичної культури: індивідуальний і масовий. Політична поведінка особи, груп, мас. Політичні субкультури (контркультури).

Особливості й суперечності української національної політичної культури. Політична культура посттоталітарної України. Політична культура і морально-правові засади суспільного життя у сучасній Україні. Політична культура і політичний плюралізм. Політична культура і символіка української держави: Герб, Прапор, Гімн, Конституція, політичні свята, політичні ритуали.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ

Геополітика та політичне прогнозування

Тема 14: Світові ідейно-політичні доктрини

Сутність поняття «ідеологія» та її цінності. Функції ідеології. Види ідеологій Анархізм. Консерватизм і неконсерватизм. Е. Берк про консервативну ідеологію. Лібералізм і неолібералізм. Політичні концепції соціалізму (марксизм, соціал-націоналізм, соціал-демократія).

Лібералізм. Історичні витоки лібералізму, характерні риси його політики. Неолібералізм і його роль у сучасному суспільстві. Консерватизм. Генезис і основні риси консерватизму як політичної течії. Неоконсерватизм і його місце у сучасному політичному житті. Соціалізм. Еволюція соціалістичної ідеї та соціалістичного руху. Теорія «наукового соціалізму» й суспільна практика. Сучасні концепції соціалізму й суспільно-політична практика. Сучасний соціал-демократизм, його роль у політичному житті. Екстремізм. Особливості політики екстремізму. Правий і лівий екстремізм. Тероризм – крайня форма політики екстремізму. Анархізм і нацизм як різновид правого екстремізму. Сталінізм і маоїзм як прояви екстремізму. Негативна роль у політиці сучасного екстремізму.

Проблеми ідеології в Україні.

Тема 15: Геополітика

Сутність поняття «геополітика». Історія розвитку концепції геополітики. Погляди на геополітику у Х\/ІІІ ст. (Ш.-Л. Монтеск'є, А. Р. Ж. Тюрго), ХІХ ст. (К. Ріхтер, Г. Т. Букль, В. Кузен, Ж. Е. Ренан, І. А. Тен, Л. І. Мечніков), ХХ ст. (Р. Челлен, К. Каусхофер і Н. Спікмен). Сучасний світ та його основні тенденції розвитку. Геополітичний доктринально-нормативний та геополітичний оціночно-концептуальний напрями. Відмінності між поняттями «міжнародні відносини» і «світова політика». Національні традиції. Урбанізація. Демографія. Екологія. Світова політика як система міжнародних відносин, процес їх регулювання. Міжнародні відносини і світовий політичний процес. Баланс і гармонізація міжнародних інтересів – головне завдання суб’єктів світової політики. Поглиблення взаємозв’язку, цілісності та єдності сучасного світу. Зміна характеру суперечностей та змісту всесвітнього прогресу – вирішальні фактори, що визначають формування сучасної політики держав, політичних сил і рухів. Стратегічні ресурси. Геополітичне розташування України і його вплив на зовнішню політику держави. Роль і місце України в новому геополітичному просторі.

Тема 16: Глобальні проблеми сучасності

Поняття глобальних проблем людства та їх походження. Основні глобальні проблеми сучасності. Глобальні проблеми і соціальний прогрес (Інтернет). Взаємозвязок та ієрархія глобальних проблем. Центральна проблема – проблема війни і миру (міжнародний тероризм, війна цивілізацій). Поняття міжнародної та національної безпеки. Головні напрямки створення ефективної системи міжнародної безпеки у сучасних умовах. Наростання екологічної загрози. Роль світової політики в усуненні загрози ядерної війни. Економічні проблеми людства та політичні шляхи їх вирішення. Глобальний ринок праці. Болонська система освіти.

Проблема обліку загальнолюдських, соціально-класових і національних реальностей, їх балансу та гармонізації. Пріоритет загальнолюдських інтересів і цінностей. Нові тенденції у світовому розвитку, міжнародних відносинах, співробітництві, соціальному прогресі людства і необхідність їх максимального використання.

Структура і характер протиріч сучасного світу. Різноманітність шляхів і форм його соціально-політичного розвитку. Формування сучасного стану світової цивілізації. Її риси: складність, різноманітність, наростання єдності й цілісності. Утворення міжнародних обєднань та інтернаціоналізація політичного життя в кінці ХХ ст.

Сутність глобального конфлікту «глобалів» і «локалів».Сучасне політичне мислення як фактор забезпечення балансу інтересів на міжнародній арені. Пріоритет загальнолюдських цінностей та інтересів над класовими. Забезпечення безпеки політичними засобами. Перехід до діалогу та балансу політичних інтересів. Посилення впливу сучасного політичного мислення на долю народів світу. Проблеми майбутнього у сучасній соціально-політичній думці. Футурологічні концепції як різновиди політичного прогнозування. Контури світу на рубежі третього тисячоліття.

Екологічна загроза в Україні. Участь України у міжнародних обєднаннях.

Тема 17: Політичний прогноз і його роль у вирішенні політичних конфліктів

Природа людини та соціальний конфлікт. Сутність плоняття «політичнеий конфлікт». Політичні конфлікти і кризи. Типологія та класифікація політичних конфліктів. Стадії конфлікту. Шляхи вирішення конфлікту. Структура та функції політичного конфлікту. Особливості розвитку конфліктів у політичній сфері. «Позиція» та «опозиція» у політичному житті. Насильницькі та ненасильницькі взаємовідносини. Сучасна теорія конфліктів. Розробка цієї теорії Р. Дарендорфом, М. Дюверже та іншими політологами.

Поняття, сутність політичного прогнозування. Особливості політичних прогнозів. Вимоги до них. Основні об’єкти політичного прогнозування. Методи політичного прогнозування. Основні футурологічні школи сучасності. Політичне прогнозування за умов глобалізації. Подолання політичних сутичок і конфліктних ситуацій.

Тема 18: Політичні технології

Технологічні аспекти і проблеми сучасної політики, специфіка політичного менеджменту. Різні підходи до політичних технологій: психологічний, організаційний, культурологічний, менеджеріальний. Формування політичної події. Концепції політичного ринку, політичного маркетингу, політичної реклами, формування політичного іміджу, організації політичної кампанії, наукового забезпечення політики і політичного процесу, корпоративізму і політичного лобіювання. Роль ЗМІ в політичних технологіях. Організація політичної кампанії.

Формування команди і прийняття рішення. Складання стратегічного плану виборчої комісії впливу на електорат. Аналітична діяльність під час виборів. Форми і методи діяльності під час виборів команди кандидата або політичної партії. Основні етапи і процедури емпіричного політичного дослідження, методи збору даних: аналіз історичних документів, матеріалів офіційної статистики і біографій; спостереження за ходом масових політичних акцій; контент-аналіз партійних програм і рішень державних органів, ЗМІ; опити населення і їх роль у вивченні соціально-політичних ситуацій, політичних переваг і орієнтацією; дослідження фокус-групп при дослідженні дії політичної реклами.

Методи аналізу емпіричних даних: побудова таблиць розподіл ознак, кореляційний, кластерний, чинник аналіз, багатовимірне шкалірування; досвід використання різних методів збору і аналізу даних у вітчизняній і зарубіжній політології; сучасні центри політичних досліджень і банки даних; можливості і умови вторинного аналізу накопичених даних.

«Білий», «сірий», «чорний» піар. Політична діяльність як специфічна діяльність людей. Абсентеїзм, його причини та шляхи подолання. Зміст та рівень політичної діяльності. Основні види політичної діяльності. Політична активність населення. Політична активність як важливий чинник розвитку демократичного суспільства. Типологія виборчих систем (мажоритарна; пропорційна; змішана). Характеристика виборчої системи України.

Свобода й права, обов’язки і відповідальність громадянина, політична участь у тоталітарному і демократичному суспільствах. Формування громадянина в умовах становлення української державності: актуальні проблеми і перспективи. Положення людини, її права і свободи в умовах правової держави.

6. Інформаційно-методичне забезпечення

Опорні конспекти лекцій; інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни; ілюстративні матеріали щодо змісту модулів та окремих тем.

Плани семінарських занять та завдання на самостійну роботу

Змістовний модуль 1

Становлення та розвиток політичних ідей. Політика як соціальне явище

Тема 2. Історія і розвиток української політичної думки.

Семінар 1. Історія і розвиток української політичної думки.   Час – 4 год.

Навчальні питання

  1.  Політичні погляди у Київській Русі.
  2.  Політичні концепції литовсько – польської і польсько – козацької доби (XVIXVIII).
  3.  Політична думка України в ХІХ ст.
  4.  Політична думка в екзилі.
  5.  Основні напрями розвитку української політичної думки у першій половині ХХ ст.
  6.  Сучасний стан розвитку політичної думки в Україні.

Література:

Основна: 120.

Додаткава: 13, 17, 21, 22, 24, 33, 39, 43, 44, 45, 46, 55, 56, 60, 84, 94, 98, 99, 102, 107, 127.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  В яких творах викладені основні політичні ідеї княжої доби?
  2.  У чому відмінність між концепціями „богоугодного володаря” та “князівського одновладдя”?
  3.  Чим, за митрополитом Іларіоном, різняться між собою “закон” і “благодать”?
  4.  Яким, на думку Володимира Мономаха, має бути князь?
  5.  У якому творі розвинута ідея політичного об’єднання руських земель, припинення міжусобиць?
  6.  Кого із українських мислителів можна віднести до гуманістів?
  7.  Хто розробив “піраміду влади” і в чому її суть?
  8.  Які напрямки можна виділити у полемічній літературі?
  9.  За що П.Скарга критикував православну церкву?
  10.  Який внесок у розвиток української політичної думки зробила Києво-Могилянська академія?
  11.  На які принципи опиралася Конституція Пилипа Орлика?
  12.  Яким бачив М.Костомаров об’єднання слов’янських народів?
  13.  У чому суть політичної програми М.Драгоманова?
  14.  Які ідеологічні течії можна виділити в українській політичній думці І пол. ХХ ст.?
  15.  Які основні завдання постали перед політичною думкою України сьогодні?

Тема 3. Природа політики

Семінар 2.. Природа політики       Час – 2 год.

Навчальні питання

  1.  Походження і сутність політики.
  2.  Основні концепції політики.
  3.  Структура і функції політики.
  4.  Зв’язок політики з іншими сферами суспільного життя.

Література:

Основна: 120.

Додаткава: 13, 19, 27, 32, 48, 59, 60, 62, 74, 80, 94, 98, 105.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  У чому відмінність у трактуванні політики мислителями різних епох?
  2.  Чому, на Вашу думку, виникає такий вид людської діяльності як політика?
  3.  Від яких чинників може залежати мета політики (напр., державної)?
  4.  Як теологи трактували політику? Чи актуальна теологічна концепція політики сьогодні?
  5.  Чи може політика залежати від природних, фізико-кліматичних явищ, генетичних якостей, психологічних особливостей людини?
  6.  Які соціальні чинники впливають на політику?
  7.  Які елементи структури політики Ви можете виділити?
  8.  Назвіть функції, які найчастіше, на Вашу думку, виконує політика.

Тема 4. Політична влада.

Семінар 3. Політична влада.         Час – 2 год.

Навчальні питання

  1.  Політична влада як суспільне явище.
  2.  Фактори і механізми реалізації влади.
  3.  Легітимність влади.
  4.  Особливості організації політичної влади в Україні.

Література:

Основна: 120.

Додаткава: 3, 13, 24, 29, 34, 59, 68, 93, 98, 100, 104, 108, 123, 127, 129.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  Яке місце серед політичних понять займає влада?
  2.  Які види влади Ви можете назвати?
  3.  Які ознаки влади?
  4.  У чому відмінність між політичною та державною владою?
  5.  Які риси має політична влада?
  6.  У чому відмінність легальності влади від легітимності влади?
  7.  Які елементи включає у себе система влади?
  8.  Які підходи до трактування влади подає наукова література?
  9.  Хто з мислителів розпочав дослідження політичної влади?
  10.  Які мислителі наголошували на необхідності розподілу влади?
  11.  Хто з дослідників наголошував на знаннях як могутньому інструменті влади?
  12.  Яка влада вважається легітимною?
  13.  Які типи влади виділив М.Вебер? Яка відмінність між ними?
  14.  За допомогою яких ресурсів реалізується політична влада?
  15.  Які функції виконує політична влада?

Тема 5. Політика і мораль.

Семінар 4. Політика і мораль      . Час – 2 год.

Навчальні питання

  1.  Співвідношення політики і моралі як регуляторів суспільного життя.
  2.  Теоретичні підходи до проблеми поєднання політики та моралі.
  3.  Політика і мораль як система.

Література:

Основна: 120.

Додаткава: 4, 5, 7, 10, 12, 13, 18, 19, 24, 27, 34, 47, 52, 83, 93, 100, 127.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  Як співвідноситься політика і мораль?
  2.  Які позиції існують у поглядах на політику і мораль?
  3.  Які представники політичної думки належать до:

а) аристократичного напрямку;

б) мак'явеллістського напрямку?

  1.  У якій праці Н.Мак'явеллі розглядає проблеми співвідношення моралі та політики?
  2.  Як підходив Ф.Ніцше до проблеми взаємозв’язку політики і моралі?

Змістовий модуль ІІ

Інституціолізовані форми політики. Персоналізовані аспекти політики

Тема 8: Політичні режими

Семінар 5. Політичні режими       . Час – 2 год.

Навчальні питання

  1.  Сутність політичного режиму та його типи.
  2.  Характерні ознаки демократичного, авторитарного та тоталітарного політичних режимів.
  3.  Політичний режим сучасної України.

Література:

Основна: 120.

Додаткава: 1, 7, 27, 47, 71, 77, 119, 123, 125, 127.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  Як Ви розумієте поняття "політичний режим"?
  2.  Хто із дослідників минулого досліджував тогочасні політичні режими?
  3.  За допомогою яких критеріїв можна визначити який режим існує в Україні?
  4.  Які ознаки характеризують:

а) демократичний режим;

б) авторитарний режим;

в) тоталітарний режим?

  1.  Хто автор терміна "тоталітаризм"?
  2.  У чому відмінність:

а) демократичного режиму від тоталітарного;

б) демократичного режиму від авторитарного;

в) тоталітарного режиму від авторитарного?

  1.  Які прояви тоталітарного режиму зафіксовані в історії ХХ ст.?
  2.  Яким, на Вашу думку, є політичний режим сучасної України?

Тема 10. Політичні еліти

Семінар 6. Політичні еліти.        Час – 2 год

Навчальні питання

  1.  Поняття та головні теорії політичної еліти.
  2.  Генеза ідей політичного елітизму.
  3.  Структура, функції та механізми рекрутування еліти.
  4.  Система формування і зміни політичних еліт.
  5.  Політична еліта сучасної України.

Література:

Основна: 120.

Додаткава: 3, 8, 9, 15, 19, 24, 44, 64, 70, 72, 73, 77, 89, 108, 111, 115, 127.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  Які види еліт Ви знаєте?
  2.  Коли і ким був введений в обіг термін еліта?
  3.  Які типи еліт виділяли Г.Моска і В.Парето?
  4.  Що таке “циркуляція еліт”?
  5.  Яка відмінність між “відкритою” і “закритою” елітами?
  6.  Сформулюйте “залізний закон олігархії” Р.Міхельса.
  7.  Яка відмінність між легітимною та нелегітимною елітою?
  8.  Як формуються та змінюються політичні еліти?
  9.  Які риси характеризують сучасну політичну еліту України?

Тема 11. Політичне лідерство.

Семінар 7. Політичне лідерство      . Час – 2 год.

Навчальні питання

  1.  Сутність політичного лідерства.
  2.  Ознаки політичного лідерства.
  3.  Теорії політичного лідерства.
  4.  Класифікація політичного лідерства.
  5.  Функції політичних лідерів.

Література:

Основна: 120.

Додаткава: 8, 9, 13, 15, 19, 24, 29, 36, 44, 55, 56, 73, 85, 98, 99, 100, 102, 111, 127.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  Надайте розгорнуте визначення понять “лідер” та “політичне лідерство”.
  2.  В чому сутність теорії рис лідерів?
  3.  Які головні тенденції в розвитку політичного лідерства?
  4.  Розкрийте зміст ситуаційної теорії лідерів.
  5.  Що відрізняє лідера-“прапороносця” від лідера-“пожежника”?
  6.  Які риси властиві лідеру-“службовцю”?
  7.  Які риси характеризують лідера-“торговця”?
  8.  На яких соціальних рівнях існує політичне лідерство?

Тема 12. Громадянське суспільство.

Семінар 8. Громадянське суспільство     . Час – 2 год.

Навчальні питання

  1.  Поняття та історична еволюція громадянського суспільства.
  2.  Основні етапи та характерні риси сучасного громадянського суспільства.
  3.  Сутність та призначення правової держави.
  4.  Проблеми становлення громадянського суспільства та правової держави в Україні.

Література:

Основна: 120.

Додаткава: 5, 13, 24, 34, 37, 60, 63, 95, 96, 112, 113.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  Як Ви розумієте поняття "громадянське суспільство"?
  2.  Які ознаки характеризують громадянське суспільство?
  3.  Як, на Вашу думку, впливає на громадянське суспільство існуючий в державі
    політичний режим?
  4.  Які інститути громадянського суспільства Ви можете назвати?
  5.  Що первинне: громадянське суспільство чи правова держава?
  6.  Коли розпочалося дослідження громадянського суспільства?
  7.  Чим відрізняються трактування громадянського суспільства античними мислителями та вченими Нового часу?
  8.  Хто родоначальник сучасної теорії громадянського суспільства?
  9.  Як розглядали громадянське суспільство марксисти?
  10.  Хто з українських мислителів приділив увагу проблемам громадянського
    суспільства?
  11.  У чому відмінність масового суспільства від громадянського?
  12.  Які риси масового суспільства?
  13.  Які особливості формування громадянського суспільства в Україні?

Тема 13. Політична культура.

Семінар 9. Політична культура      . Час – 2 год.

Навчальні питання

  1.  Зміст і структура політичної культури.
  2.  Політична свідомість.
  3.  Типи, види та функції політичної культури.
  4.  Політичні субкультури (контркультури).
  5.  Політична культура сучасної України.

Література:

Основна: 120.

Додаткава: 5, 10, 12, 13, 24, 35, 36, 82, 98, 100, 109, 118, 127.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  Що таке політична культура?
  2.  Як, на Вашу думку, можна узгодити поняття "політика" та "культура"?
  3.  З яких елементів складається політична культура?
  4.  Які типи політичної культури виділили Г.Алмонд та С.Верба?
  5.  У чому відмінність між масовою та елітарною політичною культурою?
  6.  Які політичні субкультури Ви можете назвати?
  7.  Які функції виконує політична культура?
  8.  Як у політичній культурі України поєднуються демократичні та антидемократичні тенденції?

Змістовий модуль ІІ

Геополітика та політичне прогнозування

Тема 14 Світові ідейно-політичні доктрини

Семінар 10. Світові ідейно-політичні доктрини   . Час – 2 год.

Навчальні питання

  1.  Поняття ідеології та її цінності.
  2.  Анархізм.
  3.  Консерватизм.
  4.  Лібералізм.
  5.  Політичні концепції соціалізму (марксизм, соціал-націоналізм, соціал-демократія).
  6.  Проблеми ідеології в Україні.

Література:

Основна: 120.

Додаткава: 1, 18, 23, 24, 30, 31, 47, 59, 62, 63, 90, 94, 98, 109.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  Як Ви розумієте поняття "ідеологія"?
  2.  Які є види ідеологій?
  3.  Хто першим ввів в обіг поняття "ідеологія"?
  4.  Які функції виконує ідеологія?
  5.  Як розглядали проблеми держави, влади, організації життя суспільства:

а)анархісти; г) маркисти;

б)ліберали; д) соціал-демократи?

в)консерватори;

  1.  В якій праці Е.Берк виклав своє бачення консервативної ідеології?
  2.  У чому відмінність між:

а)консерватизмом і неконсерватизмом;

б)лібералізмом і неолібералізмом;

в)соціалізмом і соціал-демократією?

8. Як відбувається процес кристалізації ідеологій в Україні?

Тема 15. Геополітика.

Семінар 11. . Геополітика      . Час – 2 год.

Навчальні питання

  1.  Міжнародні відносини і світовий політичний процес.
  2.  Сутність поняття “геополітика”.
  3.  Історія розвитку концепції геополітики.
  4.  Геополітичне розташування України і його вплив на зовнішню політику країни.

Література:

Основна: 120.

Додаткава: 1, 18, 23, 24, 30, 31, 47, 59, 62, 63, 90, 94, 98, 109.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  Що є спільного і в чому відмінності між поняттями “міжнародні відносини” і “світова політика”?
  2.  Що вивчає геополітика як навчальна дисципліна?
  3.  Що розумілося під геополітикою у Х\/ІІІ ст. (Ш.-Л.Монтеск'є, А.Р.Ж. Тюрго та ін.)?
  4.  Що нового в поняттях “геополітика” внесли мислителі ХІХ ст. (К.Ріхтер, Г.Т.Букль, В.Кузен, Ж.Е.Ренан, І.А.Тен, Л.І.Мечніков)?
  5.  Які події ХХ ст. спонукали Р.Челлена, К.Каусхофера і Н.Спікмена поглянути на геополітику з іншого боку?
  6.  Які два напрями виділять в межах геополітики і хто їх представники?
  7.  Які роль і місце України в новому геополітичному просторі.

Тема 26. Політичний прогноз і його роль у вирішенні політичних конфліктів

Семінар 12. Політичний прогноз і його роль у вирішенні політичних конфліктів            . Час – 2 год.

Навчальні питання

  1.  Формування команди і прийняття рішення.
  2.  Складання стратегічного плану виборчої комісії впливу на електорат.
  3.  Аналітична діяльність під час виборів.
  4.  Форми і методи діяльності під час виборів команди кандидата або політичної партії.

Література:

Основна:

Додаткава: 7, 14, 18, 62, 69, 81, 93, 100, 120, 122.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  У чому відмінність між виборами та голосуванням?
  2.  Що таке вибори?
  3.  Яка відмінність між виборами та референдумом?
  4.  Які етапи проходить виборча кампанія?
  5.  Чи проходять вибори у державах із монархічною формою правління?
  6.  Які види виборів Ви можете виділити?
  7.  Що таке абсентеїзм?
  8.  Які, на Вашу думку, причини абсентеїзму?
  9.  Як можна подолати абсентеїзм виборців?
  10.  Чи для українських виборчих кампаній характерні прояви абсентеїзму?
  11.  Яка відмінність між основними типами виборчих систем?
  12.  На Вашу думку, у чому переваги:

а)мажоритарної системи;

б)пропорційної системи;

в)змішаної системи?

  1.  Яка виборча система історично з'явилася першою?
  2.  Для чого при пропорційній виборчій системі встановлюється прохідний
    відсоток?
  3.  Якою за типом є виборча система України?

Тема 18. Політичні технології

Семінар 13. Політичні технології      . Час – 2 год.

Навчальні питання

  1.  Сучасні політичні технології: пяття і класифікація.
  2.  Типологія політичних ролей.
  3.  Політична орієнтація.
  4.  Коцепціяполітичноїучасті.
  5.  Особливості використання індивідуальних та загальних політичних технологій.

Література:.

Основна: 1–20.

Додаткава: 1, 30, 42, 44, 86, 204, 209, 218, 227.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

1. У чому полягають суть та особливості політичних технологій та політичного процесу? Яка взаємозалежність між ними?

2. Чим зумовлена політична поведінка і політична діяльність різних суб'єктів політичного процесу?

3. Якими мотивами керуються учасники політичного процесу?

4. Які особливості індивідуальних політичних технологій?

5. Охарактеризуйте особливості використання загальних політичних технологій.

6. Яким є механізм прийняття політичного рішення?

7. Охарактеризуйте особливості політичних технологій під час виборчої кампанії.

8. Вкажіть відповідність понять і визначень:

а) референдум 1) комплекс спеціальних заходів у галузі досліджень політичного ринку щодо вивчення поведінки виборців, а також впливу на них з метою перемоги окремих кандидатів на виборах;

б)електорат 2) система, за якої обраним вважають кандидата, що набрав передбачену законом більшість голосів;

в) виборча кампанія 3) контингент виборців, що голосують за певну партію на виборах;

г) виборче право 4) заходи держави щодо організації та проведення виборів;

г) виборча система 5) право громадянина виступати у ролі того, хто вибирає.

9. Яким виборчим правом користуються громадяни, що прийшли в день голосування на виборчу дільницю:

а) активним виборчим правом; б) і тим і іншим; в) пасивним виборчим правом; г) ніяким?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

  1.  Ознайомитися з основними правилами і вимогами організації навчального процесу за кредитно-модульною системою;
  2.  Розробити власну систему контролю за основними результати своєї навчально-пізнавальної діяльності під час вивчення навчальної дисципліни;
  3.  Скласти план індивідуальної роботи над засвоєнням змісту навчальної дисципліни «Політологія»;
  4.  Використовуючи спеціальну довідникову та навчальну літературу розробити і окремо оформити по кожному змістовому модулю термінологічний словник з предмета.

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

  1.  Вивчити історію розвитку світової політологічної думки.
  2.  Провести докладний аналіз розвитку політологічної думки в Україні і зробити висновок про те, які концепції покладені в основу сучасної політології в Україні.
  3.  Розробити програму електоральних переваг у передвиборчій компанії у територіальному окрузі, з урахуванням практики виборів за пропорційною системою.
  4.  Розробити мультимедійний проект, в якому політичні технології фактори впливу на обєктів політики.
  5.  Скласти власну програму політичного прогнозу виборів, застосовуючи емпіричні методи.
  6.  Письмово розкрити типологію політичного лідерства за М. Вебером, Г. Лассуеллом, Р. Такером та В. Хагеманом, Є. Вятром, марксистами, Херманном, В. Ільїним, І. Павловим.
  7.  Письмово опрацювати визначення та типологію політичних культур згідно Г. Алмонду, С. Верби, І. Г. Гердера, Л. Пая, Р. Таккера, В. Липинського, О. Рудакевича.


7. Література:

Основна:

  1.  Антоненко В. Г., Бабкін В. Д., Бабкіна О. В., Бебик В. М., Головатий М. Ф., Горбатенко В. П. Політологія: підручник / О. В. Бабкіна (ред.), В. П. Горбатенко (ред.). – 3-тє вид., перероб., доп. – К. : Академія, 2008. – 567 c. – (Серія «Альма-матер»).
  2.  Бебик В. М. Політологія для політика і громадянина / Міжрегіональна академія управління персоналом. – К. : МАУП, 2004. – 424с. : рис
  3.  Безаров О. Т. Політологія . – Чернівці : БДМУ, 2007. – 326 с. – Бібліогр.: с. 317–324.
  4.  Бойко О. Д., Горбатенко В. П., Денисюк С. Г., Зеленько Г. І., Коваленко А. О., Корнієнко А. О. Прикладна політологія: навч. посіб. / В. П. Горбатенко (ред.). – К. : Академія, 2008. – 472 с. – (Серія «Альма-матер»). – Бібліогр.: в кінці розд..
  5.  Вегеш М. М., Остапець Ю. О., Бондар В. Л., Буркало В. В., Зан М. П. Політологія: підручник / М. М. Вегеш (ред.). – 3-тє вид., перероб. і доповн. – К. : Знання, 2008. – 384 с. – (Серія «Вища освіта XX століття»). – З додатком CDR980.
  6.  Гелей С. Д., Рутар С. М. Політологія: навч. посіб. – 7-ме вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 415 с. – Бібліогр.: с. 414–415.
  7.  Герасіна Л. М., Журавський В. С., Зимогляд В. Я., Зимогляд В. Я., Осипова Н. П. Політологія: Академічний курс: Підручник для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. / М. І. Панов (ред. кол.). – 2. вид., перероб. і доп. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2006. – 520 с.
  8.  Іщенко М. П., Гаман П. І. Політологія: навч. посіб. для студ. ВНЗ / Черкаський національний ун-т ім. Богдана Хмельницького. – 2-ге доп. вид. – Черкаси : Вид-во ЧНУ, 2007. – 387 с.
  9.  Логвіна В. Л., Кошель О. М. Політологія: навч. посібник для студ. вищих закл. освіти / Кам`янець-Подільський національний ун-т; Подільський держ. аграрно-технічний ун-т. – 2-ге вид., переробл. і доп. – Кам`янець-Подільський, 2008. – 304 с. – Бібліогр.: с. 298–303.
  10.  Панов М. І., Герасіна Л. М., Журавський В. С., Зимогляд В. Я., Осипова Н. П. Політологія: Підручник для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. – 2. вид., перероб. і доп. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – 520с. – Бібліогр.: с. 515–519.
  11.  Політологія: навч. посібник / Полтавська держ. аграрна академія / Микола Трохимович Безотосний (уклад.). – Полтава : ПДАА, 2008. – 128 с. – Бібліогр.: в кінці тем.
  12.  Політологія: підручник:безкоштовний комп'ютерний додаток. – [К.] : Знання, [2008]. – 1 електрон. опт диск (CD-ROM)
  13.  Політологія: Хрестоматія.:Навч. посіб. / Київський національний торговельно- економічний ун-т / В. І. Полуріз (ред.кол.), В. Г. Кремень (авт.-упоряд.). – К. : Альтерпрес, 2004. – 832 с.
  14.  Прибутько П. С., Вировий С. І., Михайленко Р. В. Політологія: Посібник для підготовки до іспитів. – 2-ге вид., доп. та перероб. – К. : Видавець Паливода А. В., 2006. – 151 с. – (Бібліотечка студента).
  15.  Рудич Ф. М. Політологія: Підручник для студ. вищих навч. закл. – 2. вид., стер. – К. : Либідь, 2006. – 480 с. – Бібліогр.: с. 472–473.
  16.  Урін О. В. Політологія. Конспекти курсу лекцій з таблицями та схемами: Конспекти курсу лекцій з таблицями та схемами:Навч.-наоч. посібник для студ. вищих навч. закл. / С. Я. Фарина (наук. ред.). – 4-те вид., доп. й перероб. – Кременчук, 2006. – 240 с.
  17.  Холод В. В. Політологія: Підручник для студ. вищих навч. закл. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2006. – 480с. – (Бібліотека гуманітарних наук). – Бібліогр.: с. 475–478.
  18.  Храмов В. О., Кучменко Е. М., Кучменко Б. А., Машковець М. П., Тімкін І. Ф. Політологія. Загальний курс: навч. посіб. / Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України / В. О. Храмов (ред.). – К. : ІПК ДСЗУ, 2007. – 482 с. – Бібліогр.: с. 482.
  19.  Штанько В. І., Чорна Н. В., Авксентьєва Т. Г., Тіхонова Л. А. Політологія: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів / Міністерство освіти і науки України. Науково-методичний центр вищої освіти. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К. : Инкос, 2007. – 288 с.
  20.  Щедрова Г. П., Барановський Ф. В., Михайловська О. Г., Новакова О. В., Пашина Н. П. Політологія: Навч. посібник / Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля / Г. П. Щедрова (відп.ред.). – Луганськ : СНУ ім. В.Даля, 2005. – 198 с. – Бібліогр.: в кінці розд..

Додаткова:

  1.  Абизов В. Є., Кремень В. Г. Політичне рішення: механізм прийняття. – К., 1995.
  2.  Аваков А. В. Судьбы либерализма. – М., 2000.
  3.  Августин А. Исповедь. – М., 1992.
  4.  Авер'янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. –К., 1997.
  5.  Авцинова Г. И. Социально-правовое государство: сущность, особенности становления. // Социально – гуманитарные знания. 2000. № 3.
  6.  Азаров Н. И. Взаимоотношения морали и политики. // Социально-политический журнал. 1997. № 4.
  7.  Алексеева Т. А. Предмет политической философии// Политические исследования. 1992. № 3.
  8.  Алмонд Г., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии. // Политические исследования. 1992. № 4.
  9.  Амелин В. Н. Власть как общественное явление // Социально-политические науки.1991. № 2.
  10.  Андерсон Р. Д. Тоталитаризм: концепт или идеология? // Политические исследования. 1993. № 3.
  11.  Андреев С. С. Политика как социальное явление// Социально – политические науки. 1991. № 4.
  12.  Андреев С. С. Политические системы и политическая организация общества. // Социально – политические науки. 1992. № 1.
  13.  Антология мировой политической мысли: В 5т. – М., 1997.
  14.  Антонович И. И. Общественные движения и проблемы власти. // Социально-политические науки. 1991. № 4.
  15.  Ануфриев Е. А. Субъективные основы и субъекты политики// Социально-политический журнал. 1996. № 4.
  16.  Арато Е., Коген Дж. Відродження, занепад та реконструкція концепції громадянського суспільства // Політична думка. – 1996. – № 1.
  17.  Арон Р. Демократия и тоталитаризм. М., 1993.
  18.  Ашин Г. К., Охотский Е. В. Курс элитологии. М., 1999.
  19.  Бабков В.Г. Межнациональные противоречия и конфликты. // Социально-политический журнал. 1994. №78.
  20.  Бакун Л. А. Группы в политике (К истории развития американских теорий) // Политические исследования.1999. № 1.
  21.  Баранцева К. Історична еволюція елітистського дискурсу: теорія та методологія. // Філософська думка. – 2002. – № 1–4.
  22.  Барнашов А. М. Теория разделения властей: становление, развитие, применение. Томск. 1988.
  23.  Бебик В. Наша політична культура. // Політологічні читання. – 1992. – № 1.
  24.  Белов Г.А. Функции политической системы // Кентавр. 1995.№ 3.
  25.  Беляев А.А. Политика и её роль в развитии общества // Социально-политические науки. 1991. № 9.
  26.  Бентам И. Введение в основания нравственности и законодательства. – М., 1998.
  27.  Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна. – К., 2000.
  28.  Блищенко И.П., Солнцева М.Ш. Мировая политика и международное право. М., 1991.
  29.  Блондель Ж. Политическое лидерство. Путь к всеобщему анализу. М., 1992.
  30.  Бобик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К., 2000.
  31.  Бобик В. М. Еліта, елітарність, лідерство // Віче. – 1993. – № 7.
  32.  Бодуен Ж. Вступ до політології. – К., 1995.
  33.  Болл Т. Власть // Политические исследования. 1993. №5.
  34.  Борисов В. К. Теория политической системы. М., 1991.
  35.  Бочковський О. І. Наука про націю та її життя. – Львів, 1939.
  36.  Бурлацкий Ф. М., Галкин А. А. Современный Левиафан: Очерки политической социологии капитализма. М., 1985.
  37.  Бутенко А.П. Наука, политика, власть: проблемы взаимоотношения и соотношения// Социально-гуманитарные знания. 1999. № 3.
  38.  Бьюэлл Э. Архаичны, но адаптивны. О политических партиях США (сверяясь с «классическими» оценками) // Политические исследования. 1996. № 1.
  39.  Василенко И. А. Политическая глобалистика. М., 2000.
  40.  Васильев В. А. Гражданское общество: идейно-теоретические истоки // Социально-политический журнал. 1997. № 4.
  41.  Васильєв Г. Конституційний аспект політичної реформи. // Голос України. – 2003. – 27, 28 бер.
  42.  Введение в политолгию: Словарь-справочник. М., 1996.
  43.  Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избранные произведения. М., 1990.
  44.  Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики. – К., 2001.
  45.  Вивід прав України: Збірник. – Львів, 1991.
  46.  Видрин Д. Неповерненці – 3 нотатки весняного іпохондрика // Дзеркало тижня. – 2003. 5 квіт.
  47.  Винниченко В. К. Відродження нації: У 3 т. – К., 1991.
  48.  Власть: Очерки современной политической философии Запада. М., 1989.
  49.  Возможности либерализма в осмыслении современного мира (обзор коллоквиума) // Политичекие исследования. 1994. № 3.
  50.  Волович В., Макєєв С. Соціальна стратифікація і політика // Політична думка. – 1993. – № 1.
  51.  Восленський М. Номенклатура // Новый мир. 1990. № 6.
  52.  Вяткин К. С. Лоббизм по-немецки. // Политические исследования. 1993. № 1.
  53.  Вятр Е. Социология политических отношений. М., 1979.
  54.  Вятр Е. Типология политических режимов. Лекции по политологии: В 2 т. Таллинн, 1991.
  55.  Гавриленко І. Політична система суспільства // Політологічні читання. – 1993. – № 1.
  56.  Гаджиев К. С. Введение в политическую науку. М., 1997.
  57.  Гаджиев К. С. Гражданское общество и правовое государство // Мировая экономика и международные отношения. 1991. № 9.
  58.  Галкин А. А. О фашизме – его сущности, корнях, признаках и формах. // Политические исследования. 1995. № 2.
  59.  Гаман-Голутвина О. В. Политическая элита – определение основных понятий // Политические исследования. 2000. № 3.
  60.  Гарань О. В. Убити дракона (З історії Руху та нових партій України). – К., 1993.
  61.  Гарбузов В. Н. Консерватизм: понятие и типология (историографический обзор). // Политические исследования. 1995. № 4.
  62.  Гегель Г. В. Ф. Политические произведения. – М., 1979.
  63.  Гелей С. Д. Українська консервативна політологічна думка першої половини ХХ ст. – Львів, 1998.
  64.  Гелей С. Д., Рутар С. М. Політологія. – К., 1999.
  65.  Гелнер Э. Условия свободы: гражданское общество и его исторические соперники. М., 1995.
  66.  Гидденс Э. Стратификация и классовая структура. // Социологические исследования. 1992. №9, 11.
  67.  Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского // Избранные произведения: В 2 т. – М., 1965.
  68.  Голобуцький О., Кулик В. Консерватизм – ідеологія порядку, стабільності і добробуту. – К., 1995.
  69.  Головаха Є., Пухляк В. Політична соціалізація в посткомуністичній Україні. // Політична думка. – 1994. – № 2.
  70.  Голосов В. В. Форматы партийных систем в новых демократиях: институциональные факторы неустойчивости и фрагментации // Политические исследования. 1998. № 1.
  71.  Грезин И. Правовое государство. М., 1988.
  72.  Григоров С.Г. Преодоление заданности (размышления о консерватизме). // Политические исследования. 2000. № 3.
  73.  Гринстайн Фред И. Личность и политика // Социально-олитические науки. – 1991. № 10.
  74.  Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення / Відп. ред. С. В. Бобровник. – К., 1997.
  75.  Гроций Г. О праве войны и мире. Три книги, в которых объясняется естественное право и право народов, а также принципы публичного права. – М., 1957.
  76.  Группы интересов // Политические исследования. 1992. №56.
  77.  Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть? – К., 1991.
  78.  Даймонд Л. Прошла ли «третья волна» демократизации? // Политические исследования. 1999. № 1.
  79.  Дарендорф Р. Конфликт и классовая борьба // Социологические исследования. 1995. №78.
  80.  Дарендорф Р. От социального государства к цивилизованному сообществу. // Политические исследования. 1993. № 5.
  81.  Дашутін Г., Михальченко М. То яку державу ми будуємо? // Голос України. – 2002. – 25 вер.
  82.  Дергачов О. Міжнародне становище України // Політ. думка. – 2000. – № 2.
  83.  Дженусов А. И. Различие структур и уровней развития политической культуры // Социально-гуманитарные знания. 1999. № 4.
  84.  Дмитриев Ю. А. Соотношение понятий политической и государственной власти в условиях формирования гражданского общества // Государство и право. 1994. № 7.
  85.  Дністрянський С.С. Погляд на теорії права та держави. – Львів, 1925.
  86.  Доган М., Пеласси Д. Политический клиентелизм – всеобщее явление // Социально-политический журнал. 1995. № 1.
  87.  Донців Д. І. Історія розвитку української державної ідеї. – К., 1993.
  88.  Донцов Д. Дух нашої давнини. – Дрогобич, 1991.
  89.  Драгоманов М. П. Чудацькі думки про українську національну справу// Літературно – публіцистині праці: У 2 т. – К., 1970.
  90.  Дробот Г.А. Роль международных организаций в мировой политике: основные теоретические прогнозы // Вестник МГУ. 1999.  1.
  91.  Дшилас М. Лицо тоталитаризма. М., 1992.
  92.  Дюверже М. Политические партии. М., 2000.
  93.  Дюверже М. Партийная политика и группы давления // Социально-гуманитарные знания. 2000. № 4.
  94.  Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави // Маркс К., Енгельс Ф. – Твори. – Т. 21.
  95.  Жданов І., Якименко Ю. Нові горизонти української багатопартійності // Дзеркало тижня. – 2003. – 28 черв. – 4 лип.
  96.  Жданов І., Якименко Ю. Останній бастіон демократії // Дзеркало тижня. – 2003. – 5 квіт.
  97.  Журавський В. С. Політична система України: проблеми становлення і розвитку (правовий аспект). – К., 1999.
  98.  Завершинский К. Ф. Легитимность: генезис, становление и развитие концепта // Политические исследования. 2001. № 2.
  99.  Загальна декларація прав людини: Прийнята ООН 10 грудня 1948 р. – К., 1963.
  100.  Закон України про вибори народних депутатів України // Голос України. – 1997. – 25 жовт.
  101.  Закон України про політичні партії в Україні // Голос України. – 2001. – 12 трав.
  102.  Замалеев А. Ф., Зоц В. А. Мыслители Киевской Руси. К., 1987.
  103.  Замалеев А. Ф., Зоц В. А. Отечественные мыслители позднего средневековья: конец XIV – первая треть XVII в. К., 1990.
  104.  Здравомыслов А. Г. Социология конфликта. М., 1996.
  105.  Зеркин Д. П. Основи політології: Курс лекцій. – Ростов - на -Дону. 1999.
  106.  Зубков С. А. Лоббизм в практике менеджмента // Социально-политический журнал. 1996. № 5.
  107.  Зущик Ю., Кривошеєнко О., Яблонський В. Фігури. Політичне лідерство в сучасній Україні. – К., 1999.
  108.  Зяблик Н. Г. США: Лоббизм и политика. М., 1976.
  109.  Иванов Н. Современная организация лоббистских компаний (на примере США) // Власть. 1999. № 3.
  110.  Ильин М. И. Политический дискурс: слова и смыслы. Государство // Политические исследования. 1994. № 1.
  111.  Истон Д. Новая революция в политической науке // Социально-политический журнал. 1993. № 8.
  112.  История политических и правовых учений / Под общей ред. В. С. Нерсесянца. М., 1996.
  113.  История политических и правовых учений. / Под ред. О. Э. Лейста. – М., 2000.
  114.  Івченко О. Г. Україна в системі міжнародних відносин: Історична ретроспектива та сучасний стан. – К., 1997.
  115.  Історія розвитку політичної думки: Курс лекцій. – К., 1996.
  116.  Кант И. К вечному миру: Идея всеобщей истории во всемирном гражданском плане // Сочинения: В 6 т. М., 1996. Т.6.
  117.  Капустин Б. Г. Три рассуждения о либерализме и либерализмах // Политические исследования. 1994. № 3.
  118.  Карась А. Україна на «великій шахівниці» геополітики: аргументи Збігнева Бжезинського // Універсум. – 1999. – № 9–10.
  119.  Клямкин И. М., Лапкин В. В., Пантин В. И. Между авторитаризмом и демократией // Политические исследования. 1995. № 2.
  120.  Коваль Б. И., Ильин М. В. Власть versus политика // Политические исследования. 1991. № 5.
  121.  Коломейцев В. Ф. Партии в зеркале западной политологии // Государство и право. 1995. № 10.
  122.  Комаров М. С. Социальная стратификация и социальная структура. // Социологические исследования. 1992. № 7.
  123.  Консерватизм: Антологія. – К., 1998.
  124.  Констан Б. О свободе у древних в её сравнении со свободой у современных людей // Политические исследования. 1993. № 2.
  125.  Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
  126.  Корнхаузер В. Політика масового суспільства // Політологічні читання. – 1992. – № 1.
  127.  Костицький М., Годованець В., Ткаченко Т. Державна мова в Україні (політико-правовий огляд) // Політична думка. – 2000. – № 3.
  128.  Котельников В. У пошуках національних інтересів: державне будівництво в Україні в контексті світового досвіду // Політична думка. – 2000. – № 4.
  129.  Кравченко Ю., Чечель В. Легітимність політичної влади й можливість її досягнення // Політологічне читання. – 1993. – № 2.
  130.  Краснов Б. И. Политические системы // Социально-политический журнал. 1995. № 3.
  131.  Кретов Б. Н. Политологическая теория лидерства // Социально-гуманитарные знания. 2000. № 2.
  132.  Кретов Б. Н. Современные западные концепции лидерства // Социально-гуманитарные знания. 2000. № 4.
  133.  Кропоткин П. А. Записки революционера. М., 1990.
  134.  Крючкова І., Сідченко В. Макроструктурні зрушення в українській економіці у контексті інтеграційних процесів // Дзеркало тижня. – 2003. – 28 черв. – 4 лип.
  135.  Кувалдин В. Б. Президентская и парламентская республики как формы демократического транзита (российский и украинский опыт в мировом контексте) // Политические исследования. 1998. № 5.
  136.  Кузьменко Б. Політична еліта у пострадянській Україні: яка вона? // Право України. – 1998. – № 1.
  137.  Кулик А. Н. Сравнительный анализ в политологии: Проект К. Джанды // Политические исследования. 1993. № 1.
  138.  Кухта Б. Л., Теплоухова Н. Г. Політичні еліти і лідерство. – Львів. 1995.
  139.  Лагутин А. Концептуальні засади політичного реформування в Україні: постановка проблеми. // Політична думка. – 2002. – № 1.
  140.  Ладиченко В. В.Поділ влади:Теорія і практика. – К., 1998.
  141.  Ледяев В. Г. Власть: концептуальный анализ // Политические исследования. 2000. № 2.
  142.  Ленк Томас. Західно-східна мовна плутанина: спостереження споглядача з Німеччини // Дзеркало тижня. – 2003. – 5 лип.
  143.  Леон Г. Думки і вірування юрби. // Філософська і соціологічна думка. – 1991. – № 6.
  144.  Лепехин В. «Группы давления»: генезис и классификация // Власть. 1993. № 3.
  145.  Либман Г. И., Варбузов А. В., Сухарева Э. О. Теории элит // Социально-политический журнал. 1997. № 4.
  146.  Липинський В. К. Листи до братів-хліборобів // Твори: У 6 т. – К.; Філадельфія, 1995. – Т.6.
  147.  Лисицин Є. М. Про геополітичне призначення України // Трибуна. – 1999. – № 9–10.
  148.  Лінецький С. Ідея правової держави в сучасній Україні: проблеми досвіду // Нова політика. – 1996. – № 5.
  149.  Локк Дж. О государственном правлении // Избранные философские произведения: В 2 т. М.,1960. Т.2.
  150.  Мадіссон В. В., Шахов В. А. Політологія міжнародних відносин. – К., 1997.
  151.  Макаренко Е., Коваль О. Специфіка поняття «політична культура суспільства» // Нова політика. – 1997. – № 6.
  152.  Макєєв С., Надточій А. Політична соціалізація в пострадянській Україні // Політична думка. – 1997. – № 1.
  153.  Макиавелли Н. Государь. М., 1990.
  154.  Мала енциклопедія етнодержавознавства / За ред. Ю. І. Римаренка. – К., 1996.
  155.  Маркс К. Критика готської програми // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т. 19.
  156.  Маркс К., Енгельс Ф. Маніфест Комуністичної партії. // Твори. Т. 4.
  157.  Марченко М. Н. Механизмы адаптации политической системы современного Запада // Советское государство и право. 1991. № 11.
  158.  Масленников Н. Международная социал-демократия: Политика и ценности // Свободная мысль. 1992. № 6.
  159.  Мачкув Е. Преобразование коммунистического тоталитаризма и посткоммунистическая системная трансформация: проблемы, концепции, периодизация // Политические исследования. 2000. № 4.
  160.  Милза П. Что такое фашизм? // Политические исследования. 1995. № 2.
  161.  Миллс Р. Властвующая элита. М., 1959.
  162.  Михельс Р. Социология политической партии в условиях демократии (главы из книги) // Диалог. 1990. №1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 18.
  163.  Моллимен А. Федерализм и национальное государство (к истории вопроса) // Политические исследовния. 1992. № 4.
  164.  Монтескье Ш. Л. О духе законов // Избранные произведения. М., 1955.
  165.  Мучник О. Президент – адвокат народу // Голос України. – 2002. – 3 жовт.
  166.  Нарта М. Теория элит и политика. К критике элитаризма. М., 1997.
  167.  Небошенко В. «Фактура» проти «харизми» // День. – 2003. – 4 лип.
  168.  Небошенко В. Доктрина выживания и развития // Кієвскій телеграфъ. 2003. 19–25 мая.
  169.  Оксамитная С. Н. Тенденции межпоколенной мобильности в украинском обществе // Социологические исследования. 1999. № 10.
  170.  Ортега – и – Гассет Х. Восстание масс // Вопросы философии. 1989. № 3.
  171.  Основи політичної науки: Курс лекцій. Ч. 1. З історії політичної думки: від стародавності до наших днів /За ред. Б. Кухти. Львів, 1996.
  172.  Павленко Р., Рябов С. Динаміка громадянського суспільства в Україні // Нова політика. – 1996. – № 5.
  173.  Панарин А. С. Философия политики. – М., 1996.
  174.  Перегудов С. П. Гражданское общество: «трехчленная» или «одночленная» модель? // Политические исследования. 1995. № 3.
  175.  Перегудов С. П. Крупная российская корпорация в системе власти // Политические исследования. 2001. № 8.
  176.  Перегудов С. П., Лапина Н. Ю., Семененко И. С. Группы интересов и российское государство. М., 1999.
  177.  Перепелиця Г. Природа конфліктів у посткомуністичному світі // Політична думка. – 2000. – № 1.
  178.  Погорілко В. Державотворчий процес в Україні і «парад факторів» // Віче. – 1999. – № 10.
  179.  Политическая социология. М., 2000.
  180.  Політична система сучасної України. – К., 1998.
  181.  Політичні партії в Україні: Інформаційний довідник. вид. – К., 2001.
  182.  Політологія / За ред. О.І . Семківа – Львів. 1994.
  183.  Політологія. Кінець ХІХ – перша половина ХХ ст.: Хрестоматія / За ред О. І. Семківа. – Львів, 1996.
  184.  Політологія: Энциклопедический словарь. – М., 1993.
  185.  Понеділко В. Узаконення, конституювання опозиції – суспільна потреба // Віче. – 2002. – № 3.
  186.  Потульницький В. А. Історія української політології (Концепція державності в українській зарубіжній історико-політичній науці). – К., 1992.
  187.  Право и власть. – М., 1990.
  188.  Преториус Р. Теория конфликта // Политические исследования. – 1991. – № 5.
  189.  Пугачев В. П. Основы политики: личность, элита, лидерство. М., 1989.
  190.  Пуфлер Е. Ф. Партійна система незалежної України: особливості формування, тенденції подальшої трансформації. – К., 1997.
  191.  Рогачев С.Я. Предмет политологии и ее место в системе социальных наук // Государство и право. 1993. № 5.
  192.  Рудич Ф. Наука про політику: сучасний стан та тенденції розвитку // Віче. – 2002. – № 5.
  193.  Рябов С. Г. Державна влада: проблеми авторитету й легітимності. – К., 1996.
  194.  Рябов С. Г. Політологічна теорія держави. – К., 1996.
  195.  Рябов С. Г. Теорія міжнародної політики // Політологічні читання. – 1995. – № 1.
  196.  Саламатин В. С. Политические режимы: к методологии понятий. М.,1995.
  197.  Самсонова Т. Н. Концепция правящего класса Г. Моски // Социологические исследования. 1994. № 10.
  198.  Сартори Дж. Вертикальная демократия. // Политические исследования. 1993. № 2.
  199.  Сахаров И. А. Институт президенства в современном мире. М., 1994.
  200.  Себайн Джордж Г., Торсон Томас А. Історія політичної думки. – К., 1997.
  201.  Скиба В. Й., Горбатенко В. П., Туренко В. В. Вступ до політології: Екскурс в історію правничо-політичної думки. – К., 1998.
  202.  Скуратівський В. Історична ритміка українських еліт // Політична думка. – 1994. – № 3.
  203.  Соловьев А. Н. Политическая идеология: логика исторической эволюции // Политические исследования. 2001.№ 2.
  204.  Сутор Б. Политическая этика // Политические исследования. 1993. № 1.
  205.  Такер Р. Политическая культура и лидерство в Советской России. От Ленина до Горбачева // США: экономика, политика, идеология. 1990. № 1.
  206.  Танчер В. В. Теории неоэлитизма в свете демократической трансформации и украинские реалии // Социологические исследования. 1999. № 10.
  207.  Тарасов Е. Н. Государство как институт политической системы // Социально-олитический журнал. 1994. №12.
  208.  Тарушина И. . Элитисты и плюралисты в современной политической теории // Политические исследования. 1997. № 4.
  209.  Татенко В. Як стати і бути лідером: поради психолога. – ., 1996.
  210.  Тимошенко В. І. Правова держава (теоретико-сторичне дослідження). – К., 1994.
  211.  Токвиль А. де. Демократия в Америке. М., 1992.
  212.  Толстов С. Україна в євроатлантичних відносинах: досвід пристосування // Політична думка. – 1999. – № 3.
  213.  Турчинов О. Особливості української олігархії // Політична думка. – 2000. – № 3.
  214.  Фарукшин М. Х. Политическая система общества // Социально-политические науки. 1991. № 5.
  215.  Фергюсон А. Опыт истории гражданского общества. М., 2000.
  216.  Философия власти / Под общ. ред. В. В. Ильина. М., 1998.
  217.  Хара В., Новіков В. Побудова соціальної держави – загальне національне завдання. // Голос України. – 2003. – 28 бер.
  218.  Холмская М. Р. Политическое участие как объект наследования. Обзор отечественной литературы // Политические исследования. 1999. № 5.
  219.  Цимбалістий Б. Політична культура українців // Сучасність. – 1994. – № 3–4.
  220.  Цыганков А. П. Политический режим // Социально-политический журнал. 1996. № 1.
  221.  Цыганков П. А. Мировой политический процесс: содержание и особенности // Социально-политический журнал. 1995. № 4.
  222.  Цыганков П. А. Природа международных отношений (анализ конкурирующих парадигм) // Вестник МГУ. 1999. № 1.
  223.  Цымбурский В. Л. Геополитика как мировидение и род занятий // Политические исследования. 1999. № 4.
  224.  Человек и общество: Краткий энциклопедический словарь-справочник (политология). Ростов-на-Дону. 1997.
  225.  Чиркин В. Е. Глобальные модели политической системы современного общества: индикаторы эффективности // Государство и право. 1992. № 5.
  226.  Чукут С. Чого не вистачає правлячій еліті України // Віче. – 1999. – № 6.
  227.  Шабо Ж.-Л. Государственная власть: конституционные пределы и порядок осуществления // Политические исследования. 1993. № 3.
  228.  Шапиро И. Демократия и гражданское общество // Политические исследования. 1992. № 4.
  229.  Шапиро И. Переосмысливая теорию демократии в свете современной политики // Политические исследования. 2001. № 3.
  230.  Шаповал В. М. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. – К., 1995.
  231.  Шаповал В.М. Президент у механізмі здійснення державної влади. – К.,1995.
  232.  Шведа Ю. Методологічні застереження Дж. Сарторі щодо аналізу партійних систем // Нова політика. – 1998. – № 5.
  233.  Шведа Ю. Соціологія партійних систем Моріса Дюверже // Нова політика. – 1996.
  234.  Шемшученко Ю. Конституція України і права людини. // Право України. – 2001. – № 8.
  235.  Шляхтун П. Н. Політологія (теорія та історія політичної думки). – К., 2002.
  236.  Эндрейн Чарльз Р. Сравнительный анализ политических систем. Эффективность осуществления политического курса и социальные преобразования. М., 2000.
  237.  Энтин Л. М. Разделение властей: опыт современных государств. М., 1995.
  238.  Ян Э. Государственное и этническое понимание нации: противоречия и сходство // Политические исследования. 2000. № 2.

ІНТЕРНЕТ-САЙТИ:

1)   www.politolog.ru

2)   www.philosofs.com.ru

3)   www.ideologia.ua

4)   http:// president.com.ua

5)   http:// pomarancha.info/

6)   www.edinenie.kiev.ua

7)   www.podrobnosti.com.ua

8)   www.polit.com.ua

9)   www.studentdream.narod.ru 




1. Об утверждении порядка медицинского обследования донора крови и ее компонентов и Приказу Минздравсоцра
2. Психогенетические исследования темперамента
3. Экзистенциальные и коммуникативные вопросы управления
4. Финансовый университет при Правительстве Российской Федерации Финансовый университет Кафедра Г
5. Первая помощь потерпевшему от действия электрическим током После освобождения потерпевшего от действ
6. вариантов представлены на рисунке 1 Рис
7. Вещественные доказательства в уголовном процессе
8. Застосування засобів паблік рилейшнз в процесі підготовки України та Польщі до проведення чемпіонату Європи з футболу ЄВРО-2012
9. Лабораторная работа 1 ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ РАЗМЕРА КЛАСТЕРА НА ВЕЛИЧИНУ ПОТЕРЬ ДИСКОВОГО ПРОСТРАНСТВА
10. Бизнес-план предприятия по производству топливных брикетов
11. ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА Программа по окружающему миру для 4 класса составлена в соответствии с требованиями.html
12. Тема- Генерування виключної ситуації
13. Характеристика ценных бумаг и их использование на фондовом рынке
14. Флаг и герб
15.  Общество Общественные науки- экономика философия социология политология этика о морали эстетика
16. История Римского частного прав
17. экономическим связям обратное воздействие осуществляется по информационным противоположным связям.
18. по теме Я и мир профессий Выполнила Учитель технологии
19. СИСТЕМЫ СЧИСЛЕНИЯ
20. Занятость и безработица, особенности в Республике Беларусь.html