максимізація його прибутку або 2 максимізація ринкової вартості підприємства
Работа добавлена на сайт samzan.net:
8. Фінансова стратегія при здійсненні фінансового менеджменту на підприємстві
Фінансова стратегія підприємства – це складова його загальної економічної стратегії, яка охоплює систему довготермінових завдань фінансової діяльності підприємства та шляхів їх досягнення. Мета фінансової стратегії підпорядковується загальній меті економічного розвитку підприємства. Виділяють два основних завдання функціонування і економічного розвитку підприємства 1) максимізація його прибутку або 2) максимізація ринкової вартості підприємства.
Розроблення фінансової стратегії підприємства пов’язане з вирішенням таких основних завдань:
визначення перспективних напрямів розвитку фінансових взаємовідносин підприємства з діловими партнерами;
обґрунтування основних джерел фінансового забезпечення діяльності підприємства;
вибір оптимальних способів інвестиційної діяльності підприємства;
зведення до мінімуму фінансових ризиків підприємства;
забезпечення фінансової стійкості і рентабельності діяльності підприємства;
визначення способів та методів виходу підприємства з фінансової кризи [14, c.94].
Фінансова стратегія підприємства є основою для розроблення його фінансової політики. Фінансова політика підприємства – це форма реалізації фінансової ідеології та стратегії підприємства у розрізі окремих аспектів його фінансової діяльності. Фінансова політика формується лише за окремими напрямками фінансової діяльності підприємства, що потребують найефективнішого управління
Основними напрямами фінансової політики підприємства є: політика формування активів і структури капіталу; політика управління активами та інвестиціями; політика залучення фінансових ресурсів; політика управління фінансовими ризиками і запобігання банкрутству.
9.Тактика фінансового менеджменту підприємства
З метою досягнення стратегічних цілей підприємству необхідно розробити ефективну тактику фінансового менеджменту.
Фінансова тактика підприємства — конкретні фінансові прийоми і методи, які застосовує підприємство для вирішення стратегічних завдань. Завдання тактики фінансового менеджменту — вибір найбільш оптимального рішення і найбільш привабливих у конкретній господарській ситуації інструментів фінансового управління.
Тактичні цілі і завдання фінансового менеджменту:
— забезпечення відшкодування поточних витрат за рахунок отриманих доходів підприємства;
— регулювання розміру поточних грошових виплат підприємства;
— ефективне використання наявних фінансових ресурсів підприємства;
— оптимізація руху грошових потоків підприємства;
— забезпечення ліквідності балансу підприємства;
— підвищення ділової активності підприємства;
— зміцнення фінансової стійкості підприємства;
— підвищення платоспроможності підприємства тощо.
Тактика фінансового менеджменту є формою деталізації фінансової стратегії і формується відповідно до визначених раніше стратегічних цілей підприємства. При цьому розрізняють стратегічний і оперативно-тактичний фінансовий менеджмент.
19.Розрахунок чистого грошового потоку прямим методом
ЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ - це способи визначення обсягу грошових коштів на кінець звітного періоду на основі грошового обігу в операційній, інвестиційній та фінансовій діяльності підприємства.
У практиці фінансового менеджменту використовують два методи розрахунку обсягу грошових потоків: прямий і непрямий.
Прямий метод розрахунку грошових потоків
Прямий метод базується на русі грошових коштів за рахунками підприємства з використанням головної книги і регістрів бухгалтерського обліку. Вихідний елемент розрахунку - виручка від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг) [табл. 3.1].
Переваги методу:
наочно ілюструє основні джерела надходжень і витрат грошових коштів;
дозволяє робити оперативні висновки щодо достатності коштів для платежів за поточними зобов'язаннями;
встановлювати взаємозв'язок між обсягом продажу і грошовою виручкою за звітний період;
виявити статті, що формують найбільші надходження і витрати грошових коштів;
використати одержану інформацію для прогнозування грошових потоків;
контролювати усі надходження і напрямки витрат грошових коштів, оскільки грошовий потік безпосередньо пов'язаний з регістрами бухгалтерського обліку.
Недоліки методу:
не розкриває взаємозв'язку одержаного фінансового результату і абсолютної зміни грошових коштів.
20.Розрахунок чистого грошового потоку непрямим методом
Непрямий метод базується на аналізі статей Балансу і Звіту про фінансові результати. Він дозволяє показати взаємозв'язок між різними видами діяльності підприємства, чистим прибутком і змінами в активах підприємства за звітний період.
Переваги методу:
дозволяє встановити відповідність між фінансовим результатом і чистим оборотним капіталом;
за його допомогою можна виявити найбільш проблемні місця у діяльності підприємства і розробити напрямки виходу з кризової ситуації.
Недоліки методу:
висока трудомісткість при складанні аналітичного звіту зовнішнім користувачем;
необхідність залучення внутрішніх даних бухгалтерського обліку (головна книга, журнали-ордери).
36.Фактори впливу на формування прибутку
Всі фактори, які впливають на формування прибутку, можна поділити на дві групи: внутрішні і зовнішні (рис. 7.3.)
38.Види витрат підприємства та порядок управління ними. Склад і структура витрат від операційної діяльності.
За роллю в процесі виробництва і за цільовим призначенням витрати поділяються на основні й накладні .
До основних належать витрати, які беруть безпосередню участь у виробництві продукції й становлять її речову основу. Без них виробництво певного виду продукції неможливе взагалі (сировина, корми, насіння, комплектуючі вироби, пальне, заробітна плата і под.).
Накладні - це витрати, пов'язані з організацією виробництва й управлінням підприємством взагалі, а саме:на оплату праці працівників апарату управління та спеціалістів;на службові відрядження й утримання легкового транспорту; амортизацію та утримання і ремонт будівель, споруд, інвентарю загальногосподарського призначення;
За способом введення до собівартості продукції всі витрати поділяються на прямі й непрямі.
Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певних видів продукції або наданням послуг, а тому до їх собівартості вводяться прямо на підставі даних первинних документів (заробітна плата, насіння, корми, мінеральні та органічні добрива, засоби захисту рослин і тварин та ін.).
Непрямі {або розподільні) витрати пов'язані з виробництвом кількох видів продукції і не можуть бути віднесені безпосередньо на певний об'єкт обліку. До них належать усі витрати на організацію виробництва й управління підприємством, амортизація, поточний ремонт тракторів і комбайнів, відрахування на соціальні виплати, їх розподіляють пропорційно до встановленого базису (прямих витрат, за винятком у рослинництві насіння, у тваринництві - кормів).
За складом витрати поділяються на прості й комплексні.
Прості витрати складаються з однорідних елементів (вартість насіння, кормів, заробітна плата та ін.), а комплексні із декількох простих (собівартість коне-дня, тонно-кілометра, еталонного гектара).
витрати поділяються на постійні та змінні.
Постійні витрати є функцією часу, їх обсяг не змінюється залежно від обсягу виробленої продукції. Здебільшого постійні витрати пов'язані з функціонуванням виробничих засобів та обладнанням підприємств і повинні бути оплаченими, навіть якщо вони не використовувалися в звітному періоді. Загальний показник постійних витрат залишається незмінним за всіх рівнів виробництва.
Змінні витрати - такі, сума яких безпосередньо залежить від виробництва продукції.
Управління витратами - це процес цілеспрямованого формування витрат за видами, місцем і носіями за умови постійного контролю їх рівня і стимулювання зниження. Система управління витратами повинна охоплювати такі організаційні підсистеми:
- нормування та планування витрат за їх видами;
- облік і аналіз витрат;
- пошук і виявлення чинників економії ресурсів;
- стимулювання економії ресурсів, зниження витрат.
Управління витратами на підприємстві передбачає встановлення місця витрат і центру відповідальності. Місце витрат - це місце їхнього формування (окремі підрозділи, цехи, колективи). Під центром відповідальності розуміють організаційну єдність місць витрат з центром, що відповідає за їхній рівень. На практиці місцем витрат є територіальні підрозділи, відокремлені просторово, а центром - економічний відділ, який розробляє планові й обчислює фактичні витрати для виробничих підрозділів і загалом для підприємства.
44.Цінова еластичність та її вплив на прибуток підприємства
Дуже важливе для аналізу попиту поняття цінової еластичності: виражена у відсотках зміна обсягу продаж товару в результаті зміни його ціни на 1 %:
(5.7.)
Цінова еластичність, як правило, від’ємна, тому що підвищення ціни призводить до зниження попиту, і навпаки.
Цінність еластичності для прогнозування залежить від стабільності умов, в яких проводились спостереження.
В багатьох випадках потрібно не тільки знати, як адаптувати ціну до реальної чуттєвості ринку, але й визначити, як впливати на цю чуттєвість в потрібному для підприємства напрямку.
Еластичність вимірює вплив зміни ціни на зміни обсягу продаж, але не показує вплив ціни на інші більш складні і часто комплексні характеристики, важливі для розуміння реакції покупця (наприклад, віддача переваги певній марці). Крім того, на практиці дуже важко досягти оцінок еластичності, достатньо стабільних і надійних для визначення на їх підставі оптимальної ціни.
Використання гнучкої ціни, тобто продажу одного виду товару різним покупцям за різними цінами, – один з практичних прикладів управління еластичністю[1].
Для вибору варіантів зміни ціни керуються наступними правилами:
при еластичності попиту більше одиниці (попит еластичний) зміна ціни на 1 % дає більше 1 % зміни обсягу збуту. Отже, зниження ціни викликає таке зростання попиту, при якому загальна виручка зростає;
якщо еластичність попиту дорівнює одиниці, то кожний відсоток зміни ціни приносить 1 % зміни обсягу збуту;
при еластичності попиту менше одиниці (попит нееластичний) зміна ціни на 1 % дає менше 1 % зміни обсягу збуту. Тому зниження ціни не викликає такого підвищення попиту і не компенсує зменшення виручки.
Для максимізації прибутку фінансові менеджери використовують варіантні розрахунки прибутку при різних цінах і обсягах виробництва і визначають оптимальний обсяг виробництва і ціну, що забезпечують найбільший прибуток.
37.Управління доходами підприємств і організацій
Завдання:
• збільшення абсолютної величини доходів підприємства в цілому та за окремими джерелами їх формування;
• збільшення у структурі доходів підприємства частки чистого доходу;
• забезпечення стабільності надходження доходів, а також обмеження впливу на формування доходів підприємства надзвичайних подій, прогнозування та оцінювання впливу яких є проблематичним; ^
• забезпечення зростання у структурі чистого доходу підприємства доходів, отриманих від основної діяльності;
• прискорення отримання доходів шляхом зменшення проміжку часу між їх формальним визнанням (момент визнання доходів з метою оподаткування — за першою подією) та реальним отриманням (момент надходження грошових коштів від контрагента).
Важливим завданням фінансового менеджменту на підприємстві є забезпечення стабільності формування його доходів у розмірі, не меншому за розмір його витрат, що дає змогу забезпечити беззбитковість діяльності підприємства.
2. Peet pulls n eight so t lest couple of the Gmemkers must hve been wtching him
3. Казанский федеральный Приволжский университет Институт истории Кафедра истории древнего мира и сре
4. Рихард Вагнер (Wgner)
5. Наукові школи менеджменту
6. Белгородский государственный национальный исследовательский университет АЛЕКСЕЕВСКИЙ ФИЛИАЛ
7. Тема Технология приготовления рассольников
8. Ведение документации
9. Вита Оглавление О книге К читателю Благодарности Введение Часть I
10. і Характеристика виробничих засобів та іншого майна підприємства
11. 7 Безопасность труда для студентов СПбГУ СанктПетербург 2006
12. Бухгалтерия для бюджетных организаций
13. Лабораторная работа 5 Создание командного файла MS DOS Цели работы Изучение основных команд и констр
14. Бруевича Кафедра ТОС и Р 8
15. Договор совместной деятельности
16. Ибица - Тур
17. сказуемым а со всей предикативной основой его т
18. Типология политических систем
19. государство обычно употребляется в двух значениях
20. АИЖК по Тюменской области Р