Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лекція 22
ЕЛЕКТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КОЛОЇДНИХ СИСТЕМ І КОАГУЛЯЦІЯ
План
Розглядаючи будову міцели ми виділили в ній ядро, протиіони адсорбційного шару, гранулу ® що складає тверду частину міцели та протиіони дифузного шару, що рухається.
Заряд колоїдної частинки визначається зарядом гранули, в цілому міцела електронегативна.
На межі розподілу тверде тіло - рідина утворюється подвійний електричний шар і виникає різниця потенціалів, у колоїдній частинці різниця потенціалів між нерухомою частиною (адсорбційна) системи та рухомою (дифузійна) називається електрокінетичним потенціалом або дзета-потенціалом ( x ).
Величина потенціалу на границі з адсорбційним шаром дає значення x – потенціалу
2. Рух рідини крізь пористе тіло – називають електроосмосом. Вперше явище електроосмосу вивчав у 1808 р. вітчизняний вчений Рейсс. Явище пересування дисперсного середовища (тобто розчинника) відносно нерухомої дисперсної фази, яке можна спостерігати при проходженні електричного струму крізь U–подібну скляну трубку, заповнена кварцовим піском та водою. В катодній частині трубки спостерігається підняття рівня води.
3. Потенціал протікання – поява електричного потенціалу при протіканні розчинника відносно нерухомої дисперсної фази.
4. Потенціал седиментації – виникнення різниці потенціалу між електродами, які встановлені на різної висоті циліндра, в якій відбувається осадження дисперсної фази.
3. Коагуляція
Коагуляцію колоїдної системи можуть викликати такі фактори:
Як відомо, гуморальні рідини організмів – кров, плазма, лімфа та інші – є колоїдними системами, які містять такі речовини, як білки, холестерин, глікоген тощо у колоїдному стані.
Колоїди різних тканин обумовлюють їх властивості (стан гелів, еластичність, набухання та ін.). Колоїдні речовини можуть з’єднувати великі кількості води (сполучна тканина, склоподібне тіло і ін.), а також адсорбувати (приєднувати) різноманітні речовини.
Стабілізація золів відносно електролітів шляхом додавання невеликої кількості ВМС називається захистом, а речовини, які її викликають -захисними. До них належать речовини, які розчиняються у воді: білки, ефіри целюлози, ВМС, мила, декстрин, крохмаль тощо. В основі захисної дії лежить адсорбція молекул захисної речовини поверхнею колоїдних частинок і внаслідок цього захист їх від безпосереднього зіткнення між собою, а таким чином і від агрегації.
Велике значення має колоїдний захист для живих організмів. Захисну дію в організмі мають нуклеїнові кислоти, різні білки та їх похідні: нуклеопротеїди, ліпопротеїди і т.д., глікоген, полісахариди, пектини. Вони адсорбуються на колоїдних частинках гідрофобних систем організму, переводячи їх у стійкий стан. Так, наприклад, сеча є колоїдним розчином, в якому дисперсні частинки захищені різними білками – альбумідами. Протеїни сироватки крові збільшують розчинність СаСО3 в декілька разів. Білки крові захищають краплинки жиру, холестерин і ряд інших гідрофобних речовин, у здорових людей вміст захисних речовин у рідких системах організму постійний. При деяких видах патології, а також при старінні організму захисні властивості білків та інших речовин змінюються.
Такі біологічні рідини живих організмів, як кров, плазма, лімфа, спинномозкова рідина, сеча та інші є колоїдними системами, в яких ряд речовин, наприклад, білки, холестерин, глікоген та інші, перебувають в колоїдному стані.
За багатьма показниками крові можна зробити висновок про фізіологічний стан організму. Найменші відхилення від норми кількості формених елементів крові (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів), швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), згортання і т.д. свідчать про наявність патологічних процесів в організмі людини.
Такі біологічні рідини живих організмів, як кров, плазма, лімфа, спинномозкова рідина, сеча та інші є колоїдними системами, в яких ряд речовин, наприклад, білки, холестерин, глікоген та інші, перебувають в колоїдному стані.
За багатьма показниками крові можна зробити висновок про фізіологічний стан організму. Найменші відхилення від норми кількості формених елементів крові (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів), швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), згортання і т.д. свідчать про наявність патологічних процесів в організмі людини.
Дослідження електрофорезу відкрили можливості для:
• характеристики складних природних білків;
• характеристики ензимів, вірусів, бактерій, формених елементів крові, латексів та ін.;
• визначення чистоти антибіотиків, вітамінів та інших лікарських речовин;
• вводу лікувальних препаратів в організм людини;
• розділення і виділення різних лікарських і біологічно активних речовин на папері в агаровому або крохмальному гелі ;
• діагностики захворювань, так і для контролю за їх перебігом;
• при покритті різних металевих поверхонь тонким шаром каучуку із латексу.
Електроосмос використовують для вирішення ряду технічних завдань:
- для електроосмотичного видалення води із насичених нею твердих роздрібнених тіл, особливо в тих випадках, коли одного тиску недостатньо для зневоднення матеріалів;
- для просочення пористих матеріалів розчином речовин, що збільшують якість цих матеріалів.