У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Клітинна оболонка продукт діяльності цитоплазми

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-30

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 9.6.2025

Жива диференційована рослинна клітина складається, як правило, з трьох основних частин: добре вираженої і міцної полісахаридної оболонки, протопласта (живого вмісту клітини) і вакуолі (простору в центральній частині клітини, виповненого клітинним соком) (рис.-8).

Клітинна оболонка — продукт діяльності цитоплазми. Вона вкриває клітину, захищає її від зовнішніх впливів і регулює надходження і транспорт речовин з однієї клітини в-іншу.

До складу протопласта входить цитоплазма (безбарвний біологічний колоїд), в якій знаходяться різноманітні структурні компоненти (пластиди, мітохондрії, ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, лізосоми, мікротільця, сферосоми, рибосоми, мікротрубочки та мікро-філаменти),  що мають спільну назву — органели, або органоїди.

Протоплазматичним компонентом є також ядро — центр регуляторної діяльності клітини.

Як у протопласті, так і в клітинному соці можуть бути тимчасові компоненти — включення, до яких належать запасні поживні речовини у твердому стані (крохмальні та білкові зерна, кристали, краплини олій тощо).

процеси — синтез і дихання, проникність і ріст, подразливість і рух тощо. Цитоплазма — напіврідка прозора і в'язка гомогенна маса з таким хімічним складом: вода — 80-90%, білки — 10-12%, ліпіди — 2-3%. сахариди — 1-2%, мінеральні речовини — 1-1,5%. Відносно тонкий пристінний шар цитоплазми відмежований від оболонки клітини плазмалемою. Від внутрішніх порожнин, виповнених клітинним соком, цитоплазму відділяє тонопласт (вакуолярна мембрана). Основна маса цитоплазми знаходиться в середньому шарі, який називають гіалоплазмою (мезоплазмою).

Плазмалема і тонопласт є біологічними мембранами; вони складаються з упорядкованих білкових та ліпідних шарів, або білково-ліпідних асоціацій. Мембранам властива вибіркова проникність (напів-проникність) і здатність до активного транспорту речовин навіть проти градієнта концентрації.

Ендоплазматичний   ретикулюм    (ендоплазматична   сітка).

Ретикулюм — це розгалужена і взаємозв'язана система канальців, трубочок, пухирців та плоских цистерн різного розміру і форми (рис. 9). Стінки цих трубочок і канальців сформовані мембранами, які морфологічно і функціонально зв'язані з пограничними мембранами цитоплазми, ядерною оболонкою та іншими органелами клітини. Ендоплазматична сітка являє собою зону високої фізіологічної активності. В ній синтезуються ліполротеїди та інші речовини. Зокрема, пухирці, цистерни і короткі канальці, поверхня яких вкрита рибосо-

мами, здійснюють біосинтез білкових макромолекул. Вважають, що наявність ендоплазматичної сітки забезпечує клітину великою внутрішньою мембранною поверхнею, що сприяє більш ефективному і швидкому протіканню реакцій, а також процесів внутрішньоклітинного і міжклітинного транспорту речовин.

Апарат Гольджі. Серед ультраструктур цитоплазми мембранної природи велике значення має апарат Гольджі — багатоярусна система плоских порожнистих дископодібних цистерн (диктіосом), які до периферії потовщуються і утворюють трубчасті відростки. До складу апарату Гольджі входить система дрібних пухирців, які відшнурову-ються від диктіосом і направляються до периферії клітини (рис. 10).

В 1958 р. відомий французький цитолог Р. Бюва достовірно встановив наявність апарата Гольджі і в клітинах рослинних організмів. У рослинних клітинах, особливо меристематичних, буває до 15 апаратів Гольджі, які беруть участь у формуванні первинної клітинної оболонки. Крім цього, апарат Гольджі здійснює накопичення і транспорт білків, жирів, вуглеводів.

У рослинних клітинах виявлено також інші субмікроскопічні мембранні структури — лізосоми, сферосоми та мікротільця. Всі вони є похідними цитоплазми або вакуолей і виконують специфічні функції.

Лізосоми. Лізосоми являють собою цитоплазматичні структури (розміром 0,2-0,8 мкм), вкриті одношаровою мембраною. Вони мають вигляд пухирців і містять гідролітичні ферменти, які руйнують частини клітини, що відмирають у процесі її життєдіяльності.

\!

Рис. 10. Модель просторового зображення апарата Гольджі: 1 — плоскі мембранні структури, 2 — сітчаста структура мембранних порожнин, 3 —пухирчасті відростки

Сферосоми. Сферосоми — дрібні сферичні утворення (діаметром 1-1,5 мкм), що часто зустрічаються в рослинних клітинах. У сферосомах виявлено ферменти ліпідного обміну (зокрема ліпазу) та значну кількість

PAGE  1




1. На тему- Роль экономического анализа в управлении предприятием
2. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук Київ2002 Дисерта
3. Redundnt rry of inexpensive disks избыточный резервный массив недорогих дисков так как они были гораздо дешевле RM
4. 1 Методы получения полупроводниковых соединений
5.  Знакомство с формой Запустите Visul Studio
6. Б О Л Х О В С К И Й П Е Д А Г О Г И Ч Е С К И Й К О Л Л Е Д Ж Учебно ~ методи
7. осенний период На заводах производящих сухое молока или консервы не его основе постоянно имеются некоторые
8. а и на 10040 тыс тонн от стационарных источников
9. ЛЕКЦИЯ- Желудок тонкий и толстый кишечник 2001г
10. Тема- Графический редактор Visio