збереження поживних властивостей харчових продуктів; надання харчовим продуктам більш привабливого виг
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Харчовими добавками називають групу природних або синтетичних речовин, які спеціально додають до продовольчої сировини, напівфабрикатів або готових продуктів з метою надання їм певних якісних показників. Харчові добавки використовуються з метою:
- збереження поживних властивостей харчових продуктів;
- надання харчовим продуктам більш привабливого вигляду;
- збільшення терміну зберігання харчових продуктів;
- полегшення технологічної обробки продовольчої сировини;
- здешевлення та скорочення технологічного процесу.
Кількість харчових добавок, які використовують у харчовому виробництві більшості країн світу, досягає 500 найменувань, в США перевищує 1500, в країнах ЄС досягає 1200, в Росії — 415, в ФРГ — 350, в Україні — 221. Крім того, в країнах ЄС дозволено використовувати в харчовому виробництві більш як 400 ароматизаторів та смакових речовин. Радою ЄС розроблена раціональна система цифрової кодифікації харчових добавок з літерою "Е" (від слова Європа або від англ. — їстівний). Міжнародна цифрова система кодифікації харчових добавок. Кожній харчовій добавці присвоєно три- або чотиризначний код (у Європі з попередньою літерою "Е"). Коди використовуються у поєднанні з назвами функціональних класів, а також відображають групування харчових добавок за технологічними ознаками (підкласами).
Розрізняють 30 функціональних класів харчових добавок: барвники, консерванти, антиоксиданти, підсолоджувачі, емульгатори, загусники, желюючі речовини, стабілізатори, посилювачі смаку, регулятори кислотності, розпушувачі, піногасителі, глазурі, солі -плавителі, поліпшувачі борошна, отверджувачі, регулятори вологи, наповнювачі, гази- витискачі (для харчових продуктів в аерозольній упаковці), модифіковані крохмалі, речовини для змащення пекарських форм та листів та ін. До початку 90-х років XX ст. вживання харчових добавок в Україні було обмеженим порівняно із зарубіжними країнами Європи та США. Протягом останніх років використання харчових добавок в країні значно збільшилось.
З розширенням виробництва харчових добавок постійно зменшується асортимент харчових продуктів, одержаних без їх використання. Тепер харчовими продуктами, які не містять харчових добавок, є овочі, фрукти (крім цитрусових), рис, мінеральна вода, молоко, яйця, мед, м'ясо, цукор та горілка. Продукти харчування, призначені для харчування новонароджених дітей, також не містять харчових добавок. Усі інші харчові продукти містять певну кількість тих чи інших харчових добавок.
Для охорони здоров'я населення та з метою обмеження надходження до організму людини встановлені гранично допустимі рівні (ГДР) харчових добавок у продуктах, а також для багатьох харчових продуктів — добова допустима доза — ДДД (ДДС — добове допустиме споживання або ПДН — прийнятне добове надходження). Крім того, регламентовано перелік харчових продуктів, до яких доцільно додавати харчові добавки. Обмежено або заборонено використання харчових добавок при виготовленні дитячих продуктів.
Впровадженню нових харчових добавок повинно передувати проведення експериментальних досліджень на тваринах з вивченням загальної токсичності, кінетики в організмі, обміну речовин (на гризунах і не гризунах), дослідження віддалених наслідків використання харчових добавок на 2—3 поколіннях тварин (ембріо-, гонадотоксичність, канцерогенність, мутагенність, алергогенність), клінічні спостереження на добровольцях, а також виконання досліджень щодо їх ідентифікації та специфікації.
При введенні харчових добавок у харчові продукти дотримуються таких вимог:
- додавати в мінімально необхідних для досягнення мети кількостях і не перевищувати встановлені законодавством ГДР;
- додав ати лише за умови, якщо мета не може бути досягнута іншим способом;
- харчові добавки мусять бути нетоксичними і не збільшувати ризик захворюваності населення;
- харчові добавки повинні мати високу ступінь чистоти (встановлюється технічними умовами).
Усі харчові добавки залежно від походження поділяються на три групи: природні, аналоги природних речовин та синтетичні.
Донедавна харчові добавки природного походження вважалися нешкідливими для людини і їм при використанні у виробництві харчових продуктів віддавали перевагу перед синтетичними або аналогами природних речовин. З токсикологічної точки зору, харчові добавки, навіть природного походження, не можна вважати абсолютно нешкідливими для здоров'я людей, адже більшість токсичних речовин — природного походження.
У зв'язку з бурхливим розвитком хімії в кінці XX ст. думка про малу токсичність природних сполук поступово змінюється. Тепер їхній токсичності приділяється більше уваги.
2. хо~п англ hip hop культурное направление зародившееся в среде рабочего класса НьюЙорка 12 ноября 1974
3. Единый социальный налог
4. Test chievements re the invention of- electric light; b the phonogrph for recording sound the invention he ws most proud of; c equipment for the cinem; d electric light p
5. Действительно положение наших пенсионеров позор для страны претендующей на право называться цивилизова
6. тема менеджмента качества РИ 02-02-020912 Рабочая инструкция Технолог
7. капитал и 75 природноресурсная рента.
8. МаршрутТВ Стоимость размещения на 1 мес
9. Психологическое сопровождение становления личности в системе инновационного образования
10. Значение анализа газодинамики процесса термолиза промбытотходов при разработке основного агрегата
11. теплопроводность R ~ сопротивление полупроводникового материала Термоэлектрическая добротность ко
12. Линейная алгебра
13. не ходить строем нас учат стоящие в очереди в этот самый строй
14. Метризуемость топологических пространств
15. Опорно-двигательный аппарат Кости
16. Проблемы прогнозирования
17. Как не стать рабами информационных технологий
18. Запискам Сыма Цяня Суньцзы был полководцем княжества У во время правления князя Холюя 514495 г
19. Реферат по экономической и социальной географии мира- ТаиландВыполнил-Кузичев Антон 10
20. Анализ систем безопасности, использующих GSM каналы связи