Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо підготовки і написання дипломних робіт
Суми – 2013
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ АГРОТЕХНОЛОГІЙ ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра захисту рослин ім. доц. А.К. Мішньова
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо підготовки і написання дипломних робіт
для студентів 6 курсу спеціальності 8.09010501 «Захист рослин»
денної форми навчання
Суми
2013
УДК 631.6/9
Укладачі: професори: В.А. Власенко, В.П. Туренко, О.П. Странішевська,
А.А. Подгаєцький; доценти: І.М. Коваленко, В.М. Деменко, В.І. Татаринова, Т.О. Рожкова, А.О. Дмитрівська, О.М. Ємець, І.М. Масик, Е.А.Захарченко
Методичні рекомендації щодо підготовки і написання дипломних робіт
для студентів 6 курсу спеціальності 8.09010501 «Захист рослин» денної форми навчання /Суми : СНАУ. - 2013, ст.49, бібл. 9.
У методичних рекомендаціях викладені вимоги до виконання, оформлення і захисту дипломних робіт та проектів студентами агрономічного факультету ОКР 8.09010501 – “Магістр”. Висвітлено загальні положення, мету і завдання, тематику і зміст дипломних робіт.
Рецензенти:
д.с.-г.н., професор кафедри селекції та насінництва ім. М.Д. Гончарова Н.С. Кожушко;
к.-с.-г.н., доцент, заст. директора Інституту сільського господарства північного сходу НААНУ М.Г. Собко
Відповідальний за випуск: І.М. Коваленко, декан факультету агротехнологій та природокористування, доцент кафедри ботаніки та фізіології с.-г. рослин
Рекомендовано до видання вченою радою навчально-наукового інженерно-технологічного інституту Сумського національного аграрного університету. Протокол № від _________ січня 2013 року.
©Сумський національний аграрний університет, 2013
Зміст
|
Cтор. |
|
|
Загальні положення ………………………………………………………. |
4 |
|
Вимоги до змісту роботи …………………………………….................... |
7 |
|
Оформлення дипломної роботи …….…………………………………… |
34 |
|
Вимоги до захисту дипломної роботи…………..……………………………. |
37 |
|
Використана література…………………………………………………… |
38 |
|
Додатки ……………………………………………………………………. |
40 |
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Процес навчання у вищому навчальному закладі спрямований на підготовку освіченого, ініціативного, мобільного спеціаліста, який володіє методикою наукового пошуку та навичками практичної роботи.
Складовими частинами цього процесу є написання курсових робіт, проходження навчальних, навчально-виробничих та виробничих практик, виконання наукових досліджень, виступи на студентських конференціях та написання в кінцевому підсумку дипломної роботи.
Виконання дипломної роботи допомагає майбутньому фахівцю в галузі агрономії розвивати навички самостійної роботи з науковою фаховою, екологічною, економічною літературою; оволодівати навичками самостійного викладення у письмовому вигляді проблем за обраною темою; поглиблювати теоретичні знання та застосовувати їх у конкретному дослідженні на прикладі обраного об’єкту (підприємства, галузі).
Магістр - це найвищий освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув поглиблені спеціальні знання, має певний досвід їх застосування для вирішення професійних та наукових завдань у практичній діяльності.
Державна атестація слухача магістратури передбачає захист дипломної роботи.
Науковими керівниками магістрантів повинні бути викладачі з науковими ступенями з профільної спеціальності. Науковий керівник затверджується на засіданні кафедри, за якою закріплений магістрант, надалі – наказом по факультету. Протягом усього періоду написання дипломної роботи студент отримує необхідні консультації від наукового керівника з усіх питань теми та від наукових консультантів з окремих розділів. Разом з тим, потрібно нагадати, що виконання дипломної роботи не може перетворюватися у представлення готових рішень, які позбавляють виконавця можливості самостійно опрацювати тему і заглибитися у всі аспекти проблеми.
Тематика дипломних робіт охоплює широке коло проблем захисту рослин та агрономії. Вона обов’язково має бути актуальною й відповідати потребам сучасного агропромислового комплексу.
Вимоги до дипломника освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»: уміти аналізувати на дослідницькому рівні професійної діяльності, удосконалювати та розробляти нові алгоритми, що містять процедуру конструювання рішень.
Завдання наукового керівника – сприяти розвитку наукового мислення студента, самостійності ідей, розвитку писемної наукової мови, ораторського мистецтва, вироблення уміння пояснювати, дискутувати й відстоювати свої позиції, формувати висновки та пропозиції.
На першому етапі науковий керівник разом з магістрантом складають план роботи. Керівник рекомендує опрацювання навчальної, наукової, періодичної, нормативно-довідкової літератури, інформації в інтернет-мережі.
У процесі виконання дипломної роботи науковий керівник перетворюється в опонента, який вказує на недоліки виконаної роботи, слабку аргументацію і допомагає в її удосконаленні. Відповідальність за якість змісту та оформлення повністю несе виконавець.
Для контролю за написанням роботи науковому керівнику пропонується зробити графік приймання розділів.
Виконання дипломної роботи проводиться за наступними етапами:
Успішний захист є підставою для присвоєння випускникові відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня з врученням йому диплома державного зразка (з відзнакою або без неї).
Дипломна робота може бути аналітичного, розрахункового та експериментального характеру.
Дипломна робота аналітичного характеру має включати аналітичний огляд наукової літератури з обраної проблеми, включати аналіз існуючих технологічних процесів виробництва продукції агропромислового комплексу і вплив цих процесів на кількість та якість с.-г. продукції, а також на навколишнє середовище, імунологічну характеристику сортів та гібридів с.-г. культур, систем захисту рослин, а також розробляти обґрунтовані пропозиції щодо їх удосконалення. Вона може бути присвячена також аналізу окремих операцій і елементів технологічного процесу (моніторинг фітосанітарного стану с.-г. посівів, імунологічна оцінка посівного складу, використання засобів захисту рослин, тощо). Аналіз проводять на основі фактичного матеріалу, зібраного магістрантом у господарствах, наукових установах, управліннях сільського господарства, тощо.
Дипломна робота розрахункового характеру має включати розрахунок технологічного процесу виробництва продукції, окремих його операцій. Також можна складати бізнес-план та розраховувати економічну ефективність застосування різних видів добрив, сортів, пестицидів тощо, їх вплив на кількість та якість отриманої продукції, екологічну безпеку. Якщо розробляється нова технологія, яка не прив’язується до існуючого підприємства, то розрахунок робиться на основі вихідних даних, одержаних магістрантом від наукового керівника.
Дипломну роботу експериментального характеру виконують на основі даних, отриманих під час проходження виробничої та переддипломної практик і проведення досліджень у господарстві, наукових установах, на полях та лабораторіях кафедр. Дипломна робота базується на результатах самостійних 1-3-річних експериментальних чи аналітичних досліджень. Такі роботи виконують студенти, які мають схильність до наукових досліджень і беруть участь у роботі наукових гуртків, конференцій, науково-дослідної роботи кафедри.
Наразі дипломна робота може мати весь комплекс – аналітичну частину, розрахункову та експериментальну.
До початку роботи над дипломною роботою кафедра має забезпечити випускника методичними рекомендаціями з написання та оформлення дипломної роботи. При її написанні студенти консультуються у спеціалістів з відповідних розділів: «Екологічна експертиза», «Економічна оцінка», «Соціально-економічний розвиток населеного пункту», «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях”.
ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОБОТИ
Дипломна робота включає титульний аркуш, завдання для виконання роботи, зміст, вступ, 6-8 окремих розділів, що визначають зміст роботи, а також висновки і пропозиції виробництву, список використаних джерел і додатки.
Послідовність структурних частин дипломної роботи повинна бути наступною:
Титульний аркуш
Завдання на роботу
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ (якщо є)
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТ, ПРЕДМЕТ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
РОЗДІЛ 6. Соціально-економічний розвиток населеного пункту
РОЗДІЛ 7. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
РОЗДІЛ 8. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Приклад оформлення титульного аркуша та завдання наведені в додатках А і Б
«ЗМІСТ» містить: вступ; заголовки розділів і підрозділів (якщо вони є); висновки; список використаних джерел; додатки (якщо вони є) з вказівкою номера сторінки.
Якщо в дипломній роботі вжиті маловідомі скорочення, специфічна термінологія, позначення і таке інше, їх перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується після ЗМІСТУ, перед ВСТУПОМ. Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті дипломної роботи наводять їх розшифровку.
ВСТУП займає 1-2 сторінки. В ньому коротко розкривається сутність наукової проблеми, її значущість і новизну, підстави і вихідні дані для розробки теми, стан розробленості, обґрунтування проведення досліджень. Подається характеристика дипломної роботи у такій послідовності.
Актуальність теми. Шляхом аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями обраної проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність та доцільність дипломної роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Коротко викладають зв’язок обраного напрямку досліджень з планами кафедри, де виконана робота, з галузевими та (або) державними планами, програмами.
Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.
Мета дослідження – це запланований результат. Результат має бути конструктивним, тобто спрямованим на вироблення корисного продукту, технології з кращими якостями, економічними показниками, ніж було раніше.
Методи досліджень. Методи – це сукупність прийомів чи операцій практичного чи теоретичного вивчення дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретних завдань. У роботі наводяться методи, які використовувались при проведенні польових та лабораторних досліджень, аналізі та розрахунку отриманих даних.
Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових положень або рішень, запропонованих виконавцем особисто. Необхідно показати відмінність цих положень від вже відомих, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).
Практичне значення одержаних результатів. У роботі, що має аналітичний характер, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення – відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.
Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження або перспектив впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.
Особистий внесок здобувача. Надається інформація щодо самостійного проведення студентом досліду, аналізу отриманих результатів, формулювання висновків та рекомендацій.
Апробація результатів роботи. Вказується на яких конференціях, нарадах (назва, місце, дата і рік) оприлюднені результати досліджень.
Публікації. Надається перелік опублікованих наукових робіт згідно існуючих вимог (1-3 шт.). Ксерокопії праць надаються в додатках (титульна сторінка збірника чи матеріалів конференції, його зміст, стаття чи теза автора).
Структура та обсяг роботи. Надається інформація щодо загальної кількості сторінок комп’ютерного набору, з них власне тексту, кількості таблиць, рисунків, додатків. Приводиться перелік структурних складових роботи, кількість використаних джерел.
РОЗДІЛ 1 подається на 8-15 сторінках з аналізом 40-50 публікацій, що стосуються теми дипломної роботи. Використовуються першоджерела, опубліковані переважно за останні роки у вигляді окремих монографій, статей у наукових збірниках і журналах.
Розділ повинен мати назву згідно теми та завдань дослідження, після назви в дужках пишеться – (Огляд літератури).
Робота з літературою включає бібліографічний пошук літератури за темою дипломної роботи, її вивчення, фіксування, узагальнення і використання.
Цінність роботи над літературою полягає в тому, щоб осмислити вивчений матеріал, самостійно узагальнити, критично оцінити його, на основі цього зробити правильні висновки і пропозиції.
Добір літературних джерел здійснюється на основі первинного їх огляду шляхом ознайомлення з анотацією, вступом, змістом та висновками.
Систематизація та узагальнення літературних джерел здійснюється за окремими проблемними питаннями плану дипломної роботи.
Перед реферуванням літературного джерела, слід зробити його бібліографічний опис. Виписки, цитати, цифрові дані мають містити посилання: автор, назва твору, видавництво, рік і місце видання, кількість сторінок, що в подальшому дозволить правильно скласти список використаної літератури за темою дипломної роботи.
Виписки конспективного характеру із літературних джерел повинні бути короткими, чітко сформульованими і точно передавати зміст. Дискусійний і критичний матеріал можна отримати з періодичної літератури: "Вісник аграрної науки", "Пропозиція", "Агроном", "Зерно", «Український ботанічний журнал», «Вісник Сумського НАУ» та інших. У останньому номері року кожного журналу надається перелік усіх статей, що знаходяться в тому чи іншому виданні. Обов'язковим є вивчення інструктивних та нормативних документів, які регламентують методологію обліку питань, які досліджуються.
За допомогою інтернет-мережі можна знайти багато періодичного, статистичного матеріалу, електронні фахові видання, газетні матеріали, які допоможуть доповнити огляд літератури сучасними даними.
Перед написанням огляду літератури всі джерела групуються за головними питаннями (характеристика умов вирощування культур, ріст і розвиток рослин, структура врожаю, його величина і якість, біологія розвитку шкідливих організмів, їх шкодочинність, методи захисту с.-г. культур від хвороб і шкідників тощо), які планується висвітлювати в роботі, за зонами вирощування та результативністю досліджень. Починається аналіз літературних даних з віддалених грунтово-кліматичних районів досліджень, а основна увага концентрується на результатах, одержаних в умовах, де магістрант проводив дослідження. Якщо однаковий результат одержаний кількома дослідниками, то детальний аналіз даних робиться лише з одного літературного джерела, а відносно інших магістрант пише, що аналогічні результати одержані також іншими науково-дослідними установами і дослідниками і перелічує їх. Виклад матеріалу підпорядковують одній ідеї, що проводиться виконавцем.
Посилання на наукові публікації обов’язково має супроводжуватись відомостями про назву установи і місцевості, де ці дані одержані, автора (авторів) публікації та номера, за яким ця публікація знаходиться в списку літератури. Наприклад: «За даними досліджень А.В. Дудника [12], проведених в умовах Миколаївського інституту АПВ…». У цьому випадку використана публікація в списку джерел під номером «12». Інший варіант: «Ефективність кристалону при вирощуванні озимої пшениці була показана в ряді робіт» [7,16]. В даному випадку вказано два джерела, але може бути і більша кількість джерел. Всі джерела подаються в роботі в квадратних скобках. В роботі можливе не одноразове посилання на одне і теж джерело, якщо автори отримали результати по багатьох показниках якості та врожайності с.-г. культур, грунтових умовах, при використанні різних технологічних операцій, пестицидів, сортів і т.ін.
Даний розділ має обов’язково закінчуватись висновком про рівень вивченості досліджуваного питання та про доцільність подальших досліджень у конкретних грунтово-кліматичних умовах.
У магістерській роботі бажано приводити матеріал, який отримано поза межами України – в країнах СНД, Європи, Америки та ін. У списку літератури матеріали іноземною мовою (англійською, німецькою, польською чи французькою) наводяться після джерел на кирилиці також у алфавітному порядку окремо по мовах.
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТ, ПРЕДМЕТ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ подається на 3-7 сторінках.
У підрозділі 2.1 надається інформація про об’єкт та предмет досліджень.
Об’єкт досліджень – це та частина матеріального світу, яка привернула увагу дослідника, це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обраний для дослідження. Приклади об’єкта досліджень: грунт, ландшафт, добрива, рослина, хвороби і т.ін.
Предмет досліджень – це те, що міститься в межах об’єкту, це розглянута у дослідженні сторона об’єкта дослідження та її досліджувані якість і галузь використання. Приклади предмету досліджень: пестициди, елементи агротехнології, характеристики сортів та гібридів рослин, економічність, екологічність тощо.
У цьому ж підрозділі може надаватись стисла ботанічна і біологічна характеристика досліджуваної культури, наводитись особливості сорту чи гібриду, нового препарату, добрива. Наприклад, при характеристиці картоплі сорту «Аграрна» вказується на основні його вимоги до агрофону: реакцію на окремі агротехнічні заходи, стійкість до ураження хворобами та шкідниками тощо.
У підрозділі 2.2 описується – коли і де проводилось дослідження. Вказується господарство, установа, їх адміністративне положення. Детально висвітлюються природні умови господарства. Зокрема, надається характеристика ґрунту, де вказується його назва і наводяться основні показники родючості (потужність гумусового шару, вміст в орному шарі гумусу і основних елементів живлення, рН). Автор робить висновок, чи може такий грунт за відповідних умов погоди і агротехніки забезпечити високу продуктивність та якість культури.
Також у роботі коротко наводиться інформація щодо спеціалізації господарства, структури посівних площ, урожайності, економічних показників ведення галузей рослинництва, тваринництва (якщо є).
У цьому ж підрозділі описуються погодні умови під час проведення досліджень з детальним аналізом їх окремих елементів за вегетаційний період. Після порівняння цих даних з середніми багаторічними, робиться висновок про типовість чи не типовість погодних умов для району досліджень і є сприятливими чи несприятливими вони для досліджуваної культури.
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ може займати 7-8 сторінок. У ньому описується як проводились дослідження. Цей розділ може включати 2-3 підрозділи.
Підрозділ 3.1 включає схему досліду. Наводиться інформація про кількість і перелік варіантів досліду, розмір посівної та облікової ділянок, їх повторність. Розміщення варіантів у досліді бажано показувати схематично у вигляді рисунку, таблиці.
Також зазначений підрозділ включає перелік показників, ознак та властивостей, які враховувались за період проведення досліджень. Наводиться методика їх визначення з посиланням на джерела (автор методики), надається короткий опис сутності досліду.
У підрозділі 3.2 надається технологічний регламент вирощування культури або вказується, що культура (сорт, гібрид) вирощувалася за загальноприйнятою технологією для даної природної зони. В описі агротехніки подаються в порядку виконання лише ті заходи, які фактично застосовувались при вирощуванні культури в досліді, а не ті, що рекомендуються науковими установами.
Підрозділ 3.3 включає в себе інформацію про значення використання комп’ютерних технологій в сільському господарстві, детально характеризуються конкретні методи математичного аналізу, які були використані при виконанні даної магістерської роботи та розкривається мета їх вжитку. Наводиться стисла характеристика прикладних комп’ютерних пакетів, які були використані при обробці отриманих при проведенні досліджень даних. Рекомендується використовувати пакет Statistica версії 5.5 чи 6.0., Agrostat і т.д. [4].
Переконливість та наукова обґрунтованість даних, отриманих студентом, значно підвищується при правильному використанні методів математичної статистики. Для аналізу результатів польових дослідів в найбільш придатним є дисперсійний аналіз. Залежно від прийнятої схеми досліду використовують одно- або двох факторний дисперсійний аналіз. Для виявлення математичної залежності однієї ознаки від другої використовується кореляційний або регресійний аналізи. Результати дисперсійного аналізу рекомендується розміщувати в додатках роботи.
РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ. Розділ називається згідно назви дипломної роботи чи основної її частини. У дужках можна зазначити, що це результати досліджень. Даний розділ є основним і викладається на 14-30 сторінках у вигляді окремих підрозділів.
Результати досліджень – це результати поставлених на початку роботи завдань досліджень. Всі поставлені завдання повинні мати свої результати. Якщо метою роботи було – вдосконалення системи захисту винограднику від хвороб в умовах північно – східного Лісостепу, а завдання дослідження ставились наступні:
то буде надано результати досліджень, де протягом декількох років досліджень вивчалась динаміка розвитку хвороб, на природному фоні значилась стійкість різних сортів, за умов достатнього розвитку хвороб вивчалась ефективність застосування фунгіцидів і визначався вплив захисних заходів на урожайність культури.
У підрозділах автор роботи надає аналіз лише своїх результатів. Причому отримані результати математично обробляються, і лише після цього надається їх аналіз.
Якщо у роботі вивчається інший шкідливий об’єкт, то в залежності від поставленої мети та завдань надаються результати досліджень. Наприклад, якщо вивчаються шкідники, то спочатку уточнюють біологію шкідника, потім вивчають певний захід, який обмежує його чисельність та шкідливість.
При вивченні бур’янів спочатку визначають їх видовий склад, чисельність, потім - вплив захисних заходів на їх чисельність.
Більш повно перелік необхідних обліків і спостережень магістрант узгоджує з своїм науковим керівником.
Урожайність і якість врожаю аналізуються в кінці розділу з обов’язковим посиланням на статистичні показники. Результативна частина повинна включати таблиці, вони можуть бути замінені ілюстраціями у вигляді рисунків (графіків, діаграм тощо). Наведені в результативній частині дані бажано порівнювати з результатами інших дослідників, які не згадуються в огляді літератури.
Якщо робота базується на даних сортовипробування, дослідженні різних форм та видів хімічних препаратів та ін., то в розділі 5 приводяться не лише кінцеві результати (урожайність та якість отриманої продукції), а й показуються причини відмічених в роботі змін (підвищення чи зниження).
РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА… обсягом 2-6 сторінок надається економічна оцінка заходів (варіантів), які вивчались в досліді. У вступній частині наводиться економічна привабливість вирощування обраної культури, різних сортів та гібридів, ефективність застосування препаратів, доцільність виконання технологічних операцій. Приводиться забезпеченість господарства технікою, людськими та матеріальними ресурсами.
При написанні розділу використовується не менше трьох джерел літератури або інтернет-мережі. Розрахунки наводяться у вигляді таблиці, де вказується про додаткові витрати на запровадження дослідних варіантів, у порівнянні з контрольним, та показується кількість і вартість додаткової продукції (якщо це має місце в досліді), а решта економічних показників виводиться з попередніх. Обов’язково в розділі вказується вартість і використання насіння, добрив, пестицидів. У додатках наводиться технологічна карта вирощування сільськогосподарської культури.
При виконанні даного розділу консультант з економіки забезпечує методичними рекомендаціями в друкованому або електронному вигляді магістрантів, надає необхідні дані для розрахунку.
Таблиця 1
Економічна ефективність застосування різних доз пестицидів при вирощуванні відповідної сільськогосподарської культури
(в розрахунку на 1 га посіву)
|
Найменування показників |
Варіанти з різними препаратами і їх дозами |
|||
|
1 варіант |
2 варіант |
3 варіант |
і т. ін. |
|
|
1. Прибавка врожайності продукції, ц: а) основної б) побічної |
||||
|
2. Реалізаційна ціна 1 ц ( або 1 т), грн.: а) основної продукції б) побічної продукції |
||||
|
3. Вартість додаткової продукції, грн.- всього а) основної продукції б) побічної продукції |
||||
|
4. Витрати на придбання пестицидів, грн. |
||||
|
5. Витрати на транспортування (доставку в господарство) пестицидів, грн. |
||||
|
6. Витрати на зберігання пестицидів, грн. |
||||
|
7. Транспортування та обробка пестицидами, грн. |
||||
|
8. Витрати на збирання і реалізацію додаткової продукції, грн. а) основної б) побічної |
||||
|
9. Інші витрати (накладні, тощо) |
||||
|
10. Всього витрат на одержання додаткової продукції, грн. |
||||
|
11. Додатковий прибуток, грн. |
||||
|
12. Рівень рентабельності застосування хімічного методу захисту рослин, % |
||||
|
13. Окупність витрат, грн. |
Для визначення рівня ефективності застосування пестицидів у відповідних дозах і комбінаціях використовують такі показники:
- прибавка врожайності основної і побічної продукції (визначається як різниця між рівнями врожайності відповідних культур з внесенням і без внесення пестицидів);
Приклад оформлення розрахунку економічної ефективності внесення пестицидів наведено в таблиці 1.
При інтегрованій системі захисту рослин розрахунки економічної ефективності додаткових витрат на застосування пестицидів проводять у відповідності з фактичними затратами проведення дослідів та з використанням методики складання технологічних карт вирощування сільськогосподарських культур, в яких передбачаються розрахунки всіх елементів та статей витрат:
а) Оплата праці розраховується як добуток нормо-змін на денну тарифну ставку. Нормо-зміни визначаються діленням фактичного об’єму робіт на норму виробітку. Крім того додатково нараховується підвищена оплата праці в період збиральних робіт, посіву та догляду за посівами.
б) Відрахування на соціальні заходи в розмірі 9,3% (2.9% до Фонду загальної суми нарахованої оплати праці (введено в дію з 01.01.05 р.).
в) Вартість паливно-мастильних матеріалів розраховується як добуток їх загальної кількості на ціну придбання. Кількість пального визначається добутком витрат палива на одиницю роботи на весь об’єм виконаних робіт.
г) Вартість використання органічних та мінеральних добрив, насіння і посадкового матеріалу, гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів, протруйників та інших препаратів та матеріалів розраховується шляхом множення кількості на ціну. При цьому сировина і матеріали власного виробництва оцінюються за собівартістю, а придбані зі сторони – за ціною закупівлі, з врахуванням витрат на доставку в господарство.
д) Витрати на перевезення вантажів розраховуються як добуток ваги вантажу на віддаль перевезення і на собівартість одного тонно-кілометра. Так можна визначати і внутрішньогосподарські перевезення вантажів на поле (добрива, насіння тощо), а також – і з поля (зібраний урожай).
е) Внутрішньогосподарські витрати, оренда землі і майна, фіксований с.-г. податок та інші будуть залежати від розмірів підприємства, вартості землі і майна і т.д. Тобто вони розраховуються окремо для кожного підприємства.
Приведені розрахунки показників найкраще показувати за допомогою таблиць. Так наприклад, можна розглядати ефективність застосування пестицидів (табл. 2).
Таблиця 2
Економічна ефективність застосування різних хімічних препаратів при вирощуванні відповідної сільськогосподарської культури
(в розрахунку на 1 га посіву)
|
Найменування показників |
Варіанти з різними препаратами |
|||
|
1 варіант |
2 варіант |
3 варіант |
і т. ін. |
|
|
1. Прибавка врожайності продукції (або збережена продукція), ц |
||||
|
2. Реалізаційна ціна 1 ц ( або 1 т), грн. |
||||
|
3. Вартість додаткової продукції, грн. |
||||
|
4. Витрати на придбання пестицидів, грн. |
||||
|
5. Витрати на підвезення води, грн. |
||||
|
6. Витрати на приготування розчину та обробіток, грн. |
||||
|
7. Витрати на збирання і реалізацію додаткової продукції, грн. |
||||
|
8. Інші витрати (накладні, тощо) |
||||
|
9. Всього витрат на одержання додаткової продукції, грн. |
||||
|
10. Додатковий прибуток, грн. |
||||
|
11. Рівень рентабельності застосування пестицидів, % |
||||
|
12. Окупність витрат, грн. |
Економічний поріг шкідливості та окупність додаткових затрат на проведення захисних заходів можна проаналізувати з використанням наступної таблиці (табл. 3).
Гранична величина прибавки урожайності при використанні додаткових коштів визначається відношенням їх величини на ціну реалізації.
В окремих випадках можливе оформлення розділу як бізнес-плану. Він складається при обґрунтуванні розвитку галузі або виробництва окремого виду продукції в рамках збалансування всіх факторів виробництва і фінансової та інвестиційної діяльності підприємства.
Таблиця 3
Розрахунок окупності витрат на застосування пестицидів
|
№ п/п |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Значення показників |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|||
|
1 |
Площа посіву |
га |
||||
|
2 |
Урожайність |
ц/га |
||||
|
3 |
Валовий збір |
ц |
||||
|
4 |
Виробничі витрати, всього |
грн. |
||||
|
5 |
Виробничі витрати на 1 га |
грн. |
||||
|
6 |
Витрати на застосування пестицидів, всього |
грн |
||||
|
7 |
Витрати на застосування пестицидів на 1 га |
грн. |
||||
|
в т.ч.: - вартість препаратів |
грн. |
|||||
|
8 |
Ціна реалізації продукції |
грн/ц |
||||
|
9 |
Гранична величина прибавки урожайності |
ц/га |
Бізнес-план відображає мету, яку підприємство повинно досягти в короткостроковому, середньостроковому і довгостроковому періоді. Він визначає основні напрями виробничо-фінансової та інвестиційної діяльності підприємства, підвищення ефективності використання власних ресурсів та при необхідності залучення позичкових коштів в умовах ринку.
При відсутності прикладу розрахунку в даних методичних вказівках за обраним напрямком дослідження, потрібно звернутись до консультанта з економічних питань.
В окремих випадках, при проведенні фундаментальних аналітичних досліджень, даний розділ може бути інтерпретований, наприклад «Енергетична ефективність», що визначається рішенням кафедри, а сам розділ може бути підписаний завідувачем кафедри.
РОЗДІЛІ 6 Соціально-економічний розвиток населеного пункту. Цей розділ дипломної роботи має включати наступні питання:
- вступна частина містить актуальність проблеми соціально-економічного розвиток населеного пункту в умовах модернізації економіки та реформування аграрного сектору (0,5-0,7 сторінки);
- оцінка стану соціально-економічного розвитку населеного пункту, а саме: охарактеризувати його за кількістю населення, в тому числі, працюючих, молоді, дітей дошкільного віку; вказати, скільки та які підприємства є основними товаровиробниками на території; конкретизувати, які об’єкти соціально-культурного призначення розташовані на території населеного пункту (табл. 4); охарактеризувати ефективність їх функціонування, повноту задоволення потреб населення в отриманні послуг життєзабезпечення; оцінити наявність та якість транспортного забезпечення, комунікацій (1,5-2 сторінки);
Таблиця 4
Основні показники соціально-економічного розвитку населеного пункту (за останні 3 роки)
|
№ |
Показники |
20___ р. |
20___ р. |
20___ р. |
|||
|
Кількість населення, всього (із статистичного збірника) |
|||||||
|
Кількість працюючих в організації |
|||||||
|
Освітні заклади в тому числі: |
|||||||
|
1 |
- дитячий дошкільний |
||||||
|
2 |
- школи |
||||||
|
3 |
- пришкільний інтернат |
||||||
|
4 |
- музична школа |
||||||
|
Медичні заклади, в тому числі: |
|||||||
|
5 |
фельшерсько-акушерський пункт |
||||||
|
6 |
амбулаторно-поліклінічний заклад |
||||||
|
7 |
дільнична лікарня |
||||||
|
Об’єкти загального призначення |
|||||||
|
8 |
аптека |
||||||
|
9 |
санаторій, бази відпочинку культури та спорту |
||||||
|
10 |
клуб |
||||||
|
11 |
бібліотека |
||||||
|
12 |
парк культури та відпочинку |
||||||
|
13 |
магазини |
||||||
|
14 |
їдальні, буфети, кафе, ресторани |
||||||
|
15 |
оптово-роздрібний ринок |
- характеристика діяльності органів державної влади з вирішення соціально-економічних питань у регіоні (населеному пункті), а також їх взаємодії з органами місцевого самоврядування та громадськими об’єднаннями з цих питань (наприклад, розв’язання проблем транспортного забезпечення, покращення водопостачання, утилізація сміття, заліснення та благоустрій територій, газопостачання тощо) (1,0-1,5сторінки);
- аналіз впливу суб’єктів господарювання на соціально-економічний розвиток населеного пункту, зокрема: визначення ролі та участі підприємств у розв’язанні соціальних проблем громад, допомога в організаційних, культурно-масових заходах, їх ініціювання чи відсторонення від участі (1,0 - 1,5сторінки);
- удосконалення соціально-економічного розвитку населеного пункту, де студент, опираючись на результати вивчення досліджуваної проблеми, має обґрунтувати та лаконічно викласти основні напрями покрашення соціального та економічного стану визначеної території (населеного пункту, району, області). Зокрема, ймовірними заходами з цього напряму можуть бути:
- створення нових робочих місць за рахунок активізації підприємницької діяльності (вказати, що і як саме);
- залучення інвестицій в окремі напрями діяльності як чинник підвищення ділової активності в регіоні (населеному пункті);
- розвиток соціальної відповідальності бізнесу в розв’язанні соціальних проблем громад та підвищення якості життя населення;
- активізація діяльності громадського суспільства в участі розв’язання соціально-економічних проблем визначених територій шляхом об’єднання зусиль «влада-громада-бізнес».
Для визначення шляхів розвитку та їх обґрунтування можна застосовувати анкетування, респондентами якого можуть виступати представники влади, бізнесу, пересічні мешканці (1,5 – 2 сторінки).
- стислі висновки про стан соціально-економічного розвитку населеного пункту, його взаємозв’язок з діяльністю об’єкта дослідження, а також пропозиції щодо його покращення (0,5 - 0,7 сторінки).
РОЗДІЛ 7 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ. Цей розділ розділяється на два підрозділи:
7.1. Охорона праці. Зміст підрозділу повинен відповідати темі дипломної роботи і передбачати комплекс організаційно-технічних заходів та засобів, спрямованих на забезпечення життєдіяльності, здоров’я та працездатності людей. Розробка організаційно-технічних заходів охорони праці ведеться паралельно спеціалізованим основним розділам роботи. Загальний обсяг підрозділу повинен складати - 6 сторінок друкованого тексту і висвітлювати такі питання:
Таблиця 5
Показники травматизму в ТОВ …..
|
Показники |
Одиниці вимірювання |
Роки |
||
|
201_ |
201_ |
201_ |
||
|
Середньоспискова кількість працюючих (S) |
чол. |
|||
|
Кількість нещасних випадків (Т) |
шт. |
|||
|
Кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком (Тсм) |
шт. |
|||
|
Кількість людино-днів непрацездатності (Дн) |
дні |
|||
|
Матеріальні збитки (витрати за лікарняними листами) |
грн. |
|||
|
Коефіцієнт частоти травмування, (Кч); Кч=1*1000/S |
||||
|
Коефіцієнт тяжкості травматизму, (Кт); Кт=Дн/(Т-Тсм) |
||||
|
Коефіцієнт втрат робочого часу, (Квч); Квч=Кч*Кт |
||||
|
Фінансування заходів з охорони праці |
грн. |
4. Технічні рішення та організаційні заходи безпеки по кожному з виявлених небезпечних (НВФ) та шкідливих виробничих факторів (ШВФ) з посиланням на нормативно-технічну, правову та наукову літературу. Запропонувати декілька заходів на виявлений НВФ та ШВФ згідно логічної схеми технологічних операцій при вирощуванні конкретної с.-г. культури.
5. Перелік конкретних організаційно-технічних заходів з охорони праці.
Таблиця 6
Аналіз небезпечних факторів при вирощуванні цукрових буряків
|
Технологічна операція |
Виробнича небезпека |
Можливі наслідки |
Заходи безпеки |
||
|
Небезпечна умова |
Небезпечна дія |
Небезпечна ситуація |
|||
|
1. Сівба цукрового буряка |
Кришка насіннєвого ящика не герметизована |
Сівач працює без засобів захисту органів дихання |
У зону дихання сівача проникають пари отруйних речовин |
Отруєння, захворю-вання |
Насіннєві ящики сівалок призначені для сівби протруєного насіння, повинні бути герметизовані |
7.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях. Обсяг підрозділу складається з 5-6 сторінок тексту. Підрозділ включає короткий вступ, основний текст (головна частина), висновки та пропозиції. У вступній частині (0,5 стор.) магістрант обґрунтовує актуальність теми, сучасні погляди на проблеми цивільного захисту населення і об’єктів сільськогосподарського виробництва (галузей сільського господарства) в умовах надзвичайних ситуацій, визначає основні завдання дослідження. Основний текст складається з теоретичної, аналітичної та конструктивної частин.
У теоретичній частині коротко розглядаються загальні питання організації і планування цивільного захисту на об'єкті практики, дається стисла характеристика техногенно-екологічної ситуації регіону та умов можливого порушення діяльності об'єкта внаслідок застосування зброї масового ураження у військовий час.
В аналітичній частині досліджуються найбільш імовірні наслідки дії вражаючих чинників надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру на працівників галузі і об’єктів с.-г. виробництва.
Конструктивна частина розділу присвячена розробленню та обґрунтуванню рекомендацій і пропозицій з удосконалення організації, планування та виконання заходів цивільного захисту з метою запобігання та реагування на надзвичайні ситуації.
Розділ закінчується висновками та пропозиціями, у яких розкривається основний зміст роботи.
РОЗДІЛ 8. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА повинен бути викладений на 4-6 сторінках. Екологічна експертиза спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Матеріал розділу збирається і аналізується студентом у період проходження виробничої та переддипломної практики, в процесі виконання технологічних та проектних робіт.
Для проведення екологічної експертизи необхідно мати наступні дані: нормативні документи з охорони довкілля для вироблення екологічних критеріїв; статистичні дані про надійність об’єктів, які підлягають експертизі; дані про стан навколишнього середовища: дані польових і лабораторних спостережень; дані, які отримані в результаті проведених розрахунків (використовуються методи розрахунку викидів і стоків шкідливих речовин до навколишнього середовища).
У цілому в процесі написання розділу «Екологічна експертиза» студенти повинні дати об’єктивну та критичну оцінку стану довкілля в конкретному господарстві або районі за окремими технологіями. Аналіз матеріалів господарства повинен бути оформлений у вигляді зауважень та практичних пропозицій з покращення охорони довкілля і збереження природних ресурсів господарства.
Текст розділу можна умовно поділити на такі складові.
Вступ. Надається коротка характеристика екологічної ситуації в Україні, в області та районі, в межах яких виконувалась дипломна робота. Новітню інформацію щодо екологічної ситуації в Україні та основні природноохорнні заходи, які впроваджуються на рівні держави, в тому числі і в галузі екологічної експертизи, можна знайти на сайті міністерства охорони навколишнього природного середовища України ((http://menr.gov.ua/cgi-bin) (сторінка «діяльність міністерства»)), а аналогічну інформацію стосовно областей – на сайтах державних управлінь охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, дані щодо Сумської області знаходяться на сайті державного управління охорони навколишнього природного середовища у Сумській області (http://www.eco.sumy.ua).
Основна (спеціальна частина). Ґрунтуючись на знаннях з ґрунтознавства, агрохімії, меліорації, екології визначаються основні умови, необхідні для стійкого функціонування агроценозів. Окреслюються оптимальні напрями виробництва екологічно чистої продукції в умовах конкретного господарства та оцінюється їх економічна ефективність. Надається оцінка технологій, що використовується, з витратами матеріальних ресурсів та енергетичних джерел. Підготовка цієї частини розділу повинна бути узгодженою з темою дипломної роботи та значною мірою мати «аналітичний», а не виключно описувальний характер. Зміст основної частини повинен складатись з ряду підрозділів, послідовність, підходи та план написання яких представлено нижче.
Охорона ґрунтових ресурсів. Аналізу підлягають впливи проектованої діяльності на ґрунти з урахуванням особливостей землекористування, забруднення ґрунту шкідливими речовинами. При оцінюванні впливів враховують: генетичні види грунтів, характеристики їх гумусного горизонту, механічні і водно-фізичні властивості; накопичення і міграцію речовин; родючість; ґрунтову мікрофлору і фауну; ступінь розвитку процесів деградації грунтів тощо. Обґрунтовують заходи щодо запобігання або зменшення впливів на ґрунти та зниження їх родючості, щодо рекультивації площ, які тимчасово вилучають із землекористування, відпрацьованих кар’єрів, інших порушених земель, а також проведення робіт із поліпшення якості малопродуктивних сільськогосподарських угідь за рахунок використання знятого в інших місцях родючого шару ґрунту.
Охорона атмосфери. Аналізу підлягають впливи специфічних забруднювальних речовин, що містяться у викидах проектованої діяльності з урахуванням фонових концентрацій у межах зон їхніх впливів: наводять кількісні характеристики; враховують впливи, що мають додаватись; наводять результати розрахунків приземних концентрацій; враховують можливі аварійні ситуації і несприятливі метеорологічні умови; обґрунтовують рівні гранично допустимих викидів і заходи щодо запобігання або зменшення утворення і виділення забруднювальних речовин в атмосферу.
Охорона водних ресурсів. Аналізу підлягають впливи на поверхневі і підземні води забруднювальних речовин, які надходять у водне середовище при скидах усіх видів стічних вод та фільтраційних витоках. При оцінюванні впливів проектованої діяльності на стан поверхневих вод і гідробіоценозів розглядають: морфометричні, гідродинамічні та воднобалансові параметри; якість води, включаючи біологічну характеристику (видовий склад, чисельність, біомасу гідробіонтів). Обґрунтовуються заходи щодо відвернення або зменшення надходження у водне середовище забруднювальних речовин, виснаження поверхневих і підземних водних ресурсів, погіршення стану води.
Охорона довкілля від забруднення відходами тваринництва. При наявності розвинутої галузі тваринництва в господарстві оцінюються наявність та об’єми тваринницького комплексу (комплексів), кількість тварин; гноєсховища; способи утилізації гною та шляхи його знезаражування; підготовка гною до використання в рослинництві; біологічне очищення, ґрунтовий метод очищення стоків; дотримання природоохоронних заходів: санітарно-захисні зони, способи збирання дренажного стоку.
Охорона фауни, флори та рослинності (біорізноманіття). Вихідні дані для характеристики стану й оцінки рослинного і тваринного світу формують на основі фондових даних і матеріалів натурних досліджень. Аналізу підлягають впливи на рослинний і тваринний світ пріоритетних і специфічних забруднювальних речовин, які надходять у навколишнє в результаті проектованої діяльності. Оцінюють зміни складу рослинних угруповань, фауни, видової різноманітності, їх фізіологічного стану й продуктивності, стійкості до хвороб, обґрунтовують заходи щодо запобігання виснаженню і деградації рослинних угруповань і фауни, накопичення ними шкідливих речовин. Враховують наявність у зонах впливів проектованої діяльності об’єктів природно-заповідного фонду і територій, шляхів міграції птахів і тварин, обґрунтовують заходи щодо забезпечення збереження режиму заповідності та шляхів міграції.
За умови проведення на підприємстві, де реалізується дипломна робота, попереднього екологічного аудиту та наявності екологічного паспорту, слід використати в розділі «екологічна експертиза» наведену екологічну інформацію та висновки аудиту.
Висновки (обсяг 0,5-0,75 стор. друкованого тексту) екологічної експертизи складаються з вступної, констатуючої та заключної частин. На підставі зібраного матеріалу за місцем проведення досліджень та темою дипломної роботи критично оцінити дійсний стан охорони і раціонального використання земель, вод, атмосферного повітря, тваринного світу та інших ресурсів фактично, та за умови реалізації розробленого проекту. Оцінюється достатність природоохоронних заходів, що застосовуються в господарстві (регіоні) для збереження, запобігання деградації кожного з ресурсів (грунтів, атмосфери, води, біорізноманіття). Окреслюється коло екологічних проблем, які є найбільш гострими для господарства (регіону), де виконувалась дипломна робота. Потрібно особисто запропонувати конкретні заходи з поліпшення охорони природних ресурсів, їх раціонального використання, підвищення енергетичної ефективності існуючого та пропонованого виробництва.
При написанні даного розділу використовують методичні вказівки, які є на кафедрі ботаніки та фізіології сільськогосподарських рослин. З питань, які виникають у ході написання, потрібно звернутися до консультанта.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ повинні виходити лише з матеріалу, наведеного в результативній та економічній частинах (розділи 4 і 5) дипломної роботи, і включати 5-6 невеликих за обсягом, але конкретних і чітких за редакцією пунктів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан вивченості питання, піднятого магістрантом. Потім наголошується на якісних та кількісних показниках одержаних результатів, економічної ефективності, викладаються рекомендації щодо їх використання.
В кінці даної структурної частини автор роботи ставить дату закінчення оформлення роботи і підпис.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ оформлюється в алфавітному порядку з наскрізною нумерацією за прізвищами їх авторів або в порядку посилання на них в тексті, причому при останньому способі оформлення при згадуванні автора в першому розділі, а потім в четвертому, номер залишається як при першому згадуванні. В списку повинно бути не менше 35 джерел, причому потрібно приділити увагу більш новим, оприлюдненим за останні 10 років.
Список використаних джерел оформлюють згідно стандарту з бібліографічного опису ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 (табл. 7). Стаття чи книга може бути написана як одним автором, так і декількома. В даному випадку потрібно обрати з наведених прикладів той варіант, який підходить до вашого джерела. При обробці літературних та інтернет-джерел потрібно одразу записувати інформацію про них згідно вимог.
Приклади оформлення бібліографічного списку
Книги
Один автор
Два автори
Три автори
Чотири автори
П’ять і більше авторів
Без автора
1. Геоморфология Украинской ССР : учебн. пособ. / под общ. ред. И. Н. Рослого. – К. : Вища школа, 1990. – 287 с.
2. Проблемы почвоведения (советские почвоведы к ХІ Международному конгрессу почвоведов) / [Отв. ред.: М. А. Глазовская, И. А. Соколов]. – М. : Наука, 1978. – 296 с.
Багатотомний документ
1. Морозов Г. В. Голоцен / Г. В. Морозов // Географічна енциклопедія України: в 3 т. – [редкол.: … О. М. Маринич (відп. ред.) та ін.] – Е. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1989. – Т. 1: А-Ж. – 282 с.
2. Флора УРСР / [ред. М. І. Котов]. – Т. 4. – К.: Вид.-во АН УРСР, 1952. – 550 с.
Матеріали конференцій, з’їздів
1. Сплав науки і практики. Сумській державній сільськогосподарській дослідній станції – 90 : зб. наук. праць / відп. ред. О. П. Чернявський. – К. : Аграрна наука, 1995. – 152 с.
2. Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження глобальної стратегії збереження рослин : матеріали міжнар. наук. конф., 11-15 жовтня 2010 р. / КНУ ім. Т.Шевченка, бот.сад ім. О. В. Фоміна, Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного. – К. : Альтерпрес, 2010. – 320 с.
Стандарти
Якість води. Словник термінів : ДСТУ ІЗО 6107-1:2004 — ДСТУ ІЗО 6107-9:2004. — [Чинний від 2005-04-01]. — К. : Держспоживстандарт України, 2006. — 181 с. — (Національні стандарти України).
Словники
Географія : словник-довідник / [авт.-уклад. Ципін В. Л.]. – Х. : Халімон, 2006. – 175, [1] с.
Атласи
1. Куерда Х. Атлас ботаніки / Хосе Куерда : [пер. з ісп. В. Й. Шовкун]. – Х. : Ранок, 2005. – 96 с.
2. Україна : екол.-геогр. атлас : присвяч. всесвіт. дню науки в ім’я миру та розвитку згідно з рішенням 31 сесії ген. конф. ЮНЕСКО / [наук. редкол.: С. С. Куруленко та ін.]; Рада по вивч. продукт. сил України НАН України [та ін.]. – К.: Варта, 2006. – 217, [1] с.
Автореферати дисертацій
Міщенко С. В. Селекційно-генетичні основи стійкості ознак однодомності сучасних сортів конопель : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.01.05 «Селекція рослин» / С. В. Міщенко. – Х., 2009. – 20 с.
Частина книги, періодичного продовжуваного видання
1. Шам І. В. Основний обробіток грунту – фактор регулювання бур’янів в сівозміні / І. В. Шам. // Цукрові буряки. – 2003. - №3(33). – С. 16 - 17.
2. Бєлослудцева В. М. Визначеність та сучасний стан грунтів – основа ландшафтно-екологічного землеустрою та впровадження сівозмін / В. М. Бєлослудцева, О. П. Другова, О. Н. Другов [та ін.] // Агрохімія і ґрунтознавство : спец. випуск до VIII з’їзду УТГА (5-9 липня 2010 р., м.Житомир). – 2010. - Книга 3. – С. 7 - 11.
3. Шеляг-Сосонко Ю. Р. Роль біорізноманіття його стан та загрози / Ю. Р. Шеляг-Сосонко // Збереження і невиснажене використання біорізноманіття України: стан та перспективи. – К. : Хімджест, 2003. – С. 3 – 17.
Електронні ресурси
1. A Case for No-Till Farming / By David R. Montgomery. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.sciam.com/article.cfm?id=a-case-for-no-till-farmin.
2. Ціни на зернові та олійні культури. Урядовий портал. Сайт Міністерства аграрної політики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minagro.kiev.ua/page/?10313.
3. Стецун Н. Кукуруза вытесняет ячмень / Г. Стецун // Экономические известия, №56, 9 апреля 2010. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrrudprom.ua/digest/Kukuruza_vitesnyaet_ yachmen.html
У структурній частині «ДОДАТКИ» наводиться весь допоміжний цифровий матеріал (урожайність чи інші показники за повторностями, зведені таблиці), результати статистичного аналізу, фотографії, що відображають процес досліджень чи особливості проведення агрозаходів, які вивчаються, технологічна карта вирощування с.-г. культури. Цей матеріал необхідний для повноти сприйняття проведеної наукової роботи.
При оформленні додатків окремою частиною на аркуші друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ», яке розміщується посередині листа після списку використаних джерел. На наступній сторінці наводиться додаток А і т.ін. Кожен новий додаток оформлюються на окремій сторінці.
Додатки оформлюють як продовження наукової праці на окремих її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами, перша літера – велика, симетрично відносно сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток…» і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, додаток А, додаток Б і т.д.
Текст кожного додатку, за необхідності, може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру), крапку, наприклад А.2 – другий розділ додатку А, В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатку В. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатку, наприклад рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатку Д, формула (А.1) – перша формула додатку А.
Нумерація сторінок у додатках є продовженням основної частини роботи.
ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Дипломна робота друкується державною мовою у форматі А4 (297 х 210 мм). Шрифт “Times New Roman”, 14 пт.
Обсяг дипломної роботи 50-100 сторінок машинописного тексту, надрукованого через 1,5 інтервал із полями: нижнє і верхнє – 2 см, ліве – 3 см, праве – 1 см, виключка одностороння. Абзац – 1,25 см. Бажано друкувати на одному принтері.
Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ 1», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкуються великими жирними літерами симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять.
Кожну структурну частину починають із нової сторінки. Спочатку пишеться слово «РОЗДІЛ 1» , після інтервалу з нової строчки назву розділу, наприклад «СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННОЇ КАРТОПЛІ». Оформлення назви без лапок по центру сторінки без крапки на кінці.
Підзаголовки друкуються через два інтервали після назви розділу маленькими жирними літерами (окрім першої великої) з абзацу 1,2 см. Наприклад: «2.2. Умови проведення досліджень», рівняння по лівому краю сторінки. З нової строчки починається текст, який вирівнюється за шириною і також починається з абзацу 1,2 пт. на початку першого речення.
Після закінчення підрозділу перед початком нового підрозділу робиться два інтервали.
Помилки в тексті, табличках чи рисунках дозволяється виправляти підчищанням або з використанням коректору, після висихання якого наноситься на тому ж місті виправлений текст чорними чорнилами.
Пошкодження, забруднення сторінок в роботі не допускається.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, але на ньому номер сторінки не ставлять. Номер ставлять тільки на другій сторінці вступу, або першого розділу, враховуючи в кількість сторінок попередні. На сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Ілюстрації та таблиці нумерують в межах розділу. Наприклад : «Таблиця 3.2» - друга таблиця третього розділу. Назва «Таблиця 3.2» розміщується з нової строчки у правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці. Текст в таблиці можна зменшувати до 12 пт., іноді в окремих випадках (при друкуванні технологічної карти вирощування с.-г. культур) до 10-9 пт.
Заголовки граф у таблицях розпочинаються з великих літер, а підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними (див. табл. 2.1 – приклад оформлення таблиці). Не допускається назву таблиці розміщувати на одній сторінці, а саму таблицю – на іншій.
Таблиця 2.1
Середньомісячна температура повітря, відносна вологість повітря та кількість опадів метеостанції Суми у 2012 р.
|
Місяць |
Середньомісячна температура повітря, 0С |
Відносна вологість повітря, % |
Кількість опадів, мм |
|
Січень |
-5,7 |
92 |
35 |
|
Лютий |
-4,3 |
90 |
39 |
У заголовках всіх стовпчиків таблиць, які містять кількісні дані, повинні бути одиниці виміру. У випадку, якщо одиниці виміру у всіх графах однакові, їх виносять у назву таблиці. Таблиця не може містити незаповнених чарунок. У разі відсутності значення ставлять прочерк.
Якщо таблиця велика і не поміщається на одній сторінці, її переносять на наступну (табл. 2.2 – приклад). Замість назви таблиці пишуть: „Продовження таблиці 2.2”. Далі, щоб читачеві було зручно орієнтуватися в таблиці, можна розмістити шапку таблиці у першому рядку. Якщо шапка таблиці громіздка, у першому рядку таблиці на новій сторінці наводять порядковий номер стовпчиків. Для цього на сторінці, де починається таблиця, під шапкою вставляють рядок із номерами стовпчиків.
Таблиця 2.2
Місячна сума опадів (мм) по метеостанції Дружба
|
Місяць |
Роки |
||
|
2010 |
2011 |
2012 |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Січень |
36.7 |
32.4 |
47.5 |
Продовження таблиці 2.2.
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Березень |
42.4 |
62.7 |
58.5 |
|
Квітень |
23.9 |
40.9 |
37.3 |
У таблиці можливе посилання на примітку. Посилання позначається у вигляді зірочки, наприклад 11,2*/22,4 у графі таблиці, під таблицею слід писати курсивом 12 пт. слово «Примітка.», після якого іде розшифрування посилання.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти, тощо) та таблиці необхідно подавати одразу після посилання на них. Ілюстрації можуть бути як чорно-білими, так і кольоровими. Посилання в тексті на ілюстрації починають словом «Рис.». Наприклад: рис. 2.2. (другий рисунок другого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо фотознімки надруковані на фотопапері, то вони наклеюються на стандартні аркуші.
По закінченню оформлення роботи для подальшого подання роботи після захисту в архів в торці та у правому верхньому куті роботи на теці наклеюють прізвище та ініціали автора роботи, зверху закріплюють скотчем. На розвороті теки напроти титульної сторінки зліва внизу приклеюють конверт, в який поміщають рецензію, відгук керівника, заявку.
Орієнтовні та конкретні теми дипломних робіт наведені в додатку Д.
ВИМОГИ ДО ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
До захисту допускаються ті студенти, які повністю виконали навчальний план, вчасно подали і оформили дипломну роботу. Також на випускних кафедрах проводиться попередній захист робіт, на якому приймається рішення про їх допуск до захисту на ДЕК.
Для тих студентів, які проводять дослідження в господарствах і виконані на замовлення їх керівництва, вимогою є пред’явлення заявки на виконання дипломної роботи. Виконання роботи в господарстві, наукових установах або на кафедрі, але за темою, запропонованою науковим керівником, не передбачає оформлення заявки. В даному випадку враховується завдання, що видається науковим керівником і завірене завідувачем кафедри, і яке вставляється в дипломну роботу.
Виконана дипломна робота належно оформлюється і з відгуком керівника, рецензією (приклади в додатках), заявкою (при необхідності, для студентів Інституту заочної освіти) подається за 10 днів до захисту в деканат.
Склад рецензентів визначається деканатом факультету.
В ДЕК представляються: текст дипломної роботи, відгук наукового керівника, рецензія викладача однієї з кафедр факультету агротехнологій та природокористування, що має науковий ступінь, витяг з рішення кафедри про клопотання щодо отримання випускником диплома з відзнакою або пропозицію до вступу в аспірантуру.
Захист дипломних робіт проводиться на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії за участі не менше половини її складу при обов’язковій присутності голови комісії.
Захист дипломної роботи проводиться в такому порядку:
Результати захисту дипломних робіт та проектів оголошуються у день захисту, після оформлення протоколів засідання Державної екзаменаційної комісії. Оцінка дається за чотирьохбальною шкалою: відмінно, добре, задовільно, незадовільно. Кращі роботи ДЕК може рекомендувати до впровадження у виробництво.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Додаток А
Приклад оформлення титульної сторінки
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет агротехнологій та природокористування
Кафедра захисту рослин
Зав. кафедрою
_________Власенко В.А.
“____” ___________20__ р.
ІВАНОВ
Іван Іванович
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ВИНОГРАДНИКА В УМОВАХ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ
Дипломна робота
на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» спеціальності
Науковий керівник ___________доцент В.І. Татаринова
Консультанти з питань:
економічної оцінки__________доцент *********
соціально-економічний
розвиток населеного
пункту____________________доцент**********
екологічної експертизи______доцент**********
охорони праці______________доцент**********
безпеки в надзвичайних
ситуаціях ________________ доцент**********
Рецензент__________________доцент*********
Додаток Б
Приклад оформлення завдання на дипломну роботу
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет агротехнологій та природокористування
Освітньо-кваліфікаційний рівень – «Магістр»
Спеціальність – 8.09010501 “Захист рослин”
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Зав. кафедрою _______ Власенко В.А.
“____” _______________20___ р.
ЗАВДАННЯ
на дипломну роботу студентові
Іванову Івану Івановичу
1. Тема роботи « УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ВИНОГРАДНИКА В УМОВАХ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ»
Затверджено наказом по університету від “__”________ 20__ р. №___
2. Термін здачі студентом закінченої роботи на кафедру____________
3. Вихідні дані до роботи______________________________________ ____________________________________________________________
4. Перелік завдань, які будуть виконуватися в роботі_______________
____________________________________________________________
5. Консультанти по роботі із зазначенням розділів роботи, що стосується їх:
|
Розділ |
Консультанти |
Дата |
Підпис |
|
Економічна оцінка |
|||
|
Соціально-економічний розвиток населеного пункту |
|||
|
Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях |
|||
|
Екологічна експертиза |
Керівник дипломної роботи __________________________(підпис, ПІБ)
Завдання прийняв до виконання ______________________(підпис, ПІБ)
Дата отримання завдання “_____”__________________20____ р.
Додаток В
Приклад оформлення змісту дипломної роботи
ЗМІСТ
|
Стор. |
|
|
ВСТУП |
4 |
|
РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ХВОРОБИ ВИНОГРАДУ ТА ЗАХИСТ КУЛЬТУРИ ВІД ХВОРОБ (Літературний огляд) |
7 |
|
1.1. Поширення, шкідливість, симптоми мілдью винограду, особливості біології збудника |
7 |
|
1.2. Поширення, шкідливість, симптоми оідіума винограду, особливості біології збудника |
11 |
|
1.3. Основні принципи розробки системи з обмеження поширення най небезпечних хвороб винограду |
|
|
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТ, ПРЕДМЕТ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ |
20 |
|
2.1. Об’єкт, предмет та методи досліджень |
21 |
|
2.2. Умови проведення досліджень |
23 |
|
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ |
31 |
|
3.1. Схема досліду та методика проведення досліджень |
31 |
|
РОЗДІЛ 4. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ВИНОГРАДНИКУ ВІД ХВОРОБ В УМОВАХ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ |
34 |
|
4.1. Динаміка розвитку хвороб винограду |
37 |
|
4.2. Вплив сортових особливостей на розвиток хвороб винограду |
37 |
|
4.3. Ефективність фунгіцидів проти розвитку хвороб винограду |
38 |
|
4.4.Вплив заходів захисту на урожайність винограду |
43 |
|
РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ВИНОГРАДУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РІЗНИХ ПЕСТИЦИДІВ |
48 |
|
РОЗДІЛ 6. Соціально-економічний розвиток населеного пункту |
51 |
|
РОЗДІЛ 7. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ |
57 |
|
7.1. Охорона праці |
57 |
|
7.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях |
65 |
|
РОЗДІЛ 8. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА |
70 |
|
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ |
75 |
|
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ |
78 |
|
ДОДАТКИ |
90 |
Додаток Д
Тематика дипломних робіт
Орієнтовні тематики для ОКР «Магістр»:
Зразки конкретних назв дипломних робіт
Спеціальність «Захист рослин»
Зразок бланка відзиву керівника дипломної роботи
ВІДЗИВ
на дипломну роботу ____________________________________________________________
(тема роботи)
_____________________________________________________________________________
студента ____ курсу факультету агротехнологій та природокористування Сумського національного аграрного університету
(прізвище, ім’я, по батькові дипломника)
за спеціальністю «Захист рослин» виконаний для здобуття ОКР Магістр
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
Керівник дипломної роботи
_________________________
(посада, наукове звання) (підпис) (прізвище, ініціали)
«_____» __________________ 20__р.
Примітка. В 1 пункті відзиву вказують загальний обсяг роботи, акцентують увагу на результативній частині, бібліографії та додатках
РЕЦЕНЗІЯ
на дипломну роботу ________________________________________________
(тема роботи)
__________________________________________________________________
підготовлену для здобуття ОКР «Магістр» за спеціальністю «Захист рослин»
студента _____________ курсу___________ факультету агротехнологій та природокористування Сумського національного аграрного університету
(прізвище, ім’я, по батькові здобувача)
1. Об’єм дипломної роботи__________________________________________
__________________________________________________________________
2.Загальний зміст дипломної роботи __________________________________________________________________
по змісту результативної частини роботи _______________________________________________________________
з питань економіки _______________________________________________________________
з обґрунтування прийнятих рішень _______________________________________________________________
у загальному оформленні роботи
5. Загальне оцінювання дипломної роботи і можливість присвоєння кваліфікації _______________________________________________________
__________________________________________________________________
Рецензент ____________________________________________________________________
(назва кафедри)
_____________________
(посада, наукове звання) (підпис) (прізвище, ініціали)
«_____» ___________________________ 20___ р.
|
Кафедра захисту рослин |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо підготовки і написання дипломних робіт
для студентів 6 курсу спеціальності 8.09010501 «Захист рослин»
денної та заочної форми навчання
Суми, РВВ Сумський національний аграрний університет, вул. Кірова, 160
Підписано до друку . Формат А5: Гарнітура Times New Roman Cyr.
Тираж: 100 примірників. Замовлення. Умов. друк. арк. 2,0.