Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Бецилово — село, центр сельского Совета, расположено в 13 км от районного центра и железнодорожной станции Раздельная, в 12 км от автодороги Одесса — Ленинград. Дворов — 210, населения — 626 человек. Сельсовету подчинены села Желепово, Новоселовка, Староконстантиновка.
В Бецилово находится центральная усадьба колхоза им. XXII съезда КПСС, за которым закреплено 4106 га сельскохозяйственных угодий, в т. ч. 3117 га пахотной земли. Основное направление хозяйства — производство зерна и животноводческой продукции. Подсобные предприятия — мельница, пилорама. 42 передовика колхозного производства удостоены правительственных наград. В селе работают восьмилетняя школа, где обучаются 160 учащихся, трудятся 19 учителей, консультационный пункт районной заочной средней школы, клуб с залом на 200 мест, библиотека с книжным фондом 9200 экземпляров; фельдшерско-акушерский пункт, комплексный приемный пункт районного быткомбината, два магазина, отделение связи.
Партийная организация (создана в 1928 г.) объединяет 45 коммунистов, комсомольская (образована в 1920 г.) — 33 члена ВЛКСМ.
Бецилово основано в 1857 году крестьянами, бежавшими от крепостного гнета из центральных губерний России. В 1906 году состоялись выступления крестьян против местного помещика. Советская власть установлена в январе 1918 года. В 1928 году организованы два колхоза — «Комінтерн» и «Червоний селянин».
В годы Великой Отечественной войны 101 житель села сражался с врагом на фронтах, 36 из них отдали жизнь за Родину. 58 человек награждены орденами и медалями СССР. В честь павших воинов-освободителей в селе установлен памятник.
На территории села в 1934 году найден клад бронзовых серпов и топоров эпохи поздней бронзы (конец II — начало I тысячелетия до нашей эры).
Одеське морехідне училище рибної промисловості імені Олексія Соляника
займенник у сфері ділового етикетного мовлення
Реферат з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням»
Виконав:
Курсант групи 436
Хитрук Д.Ю
Викладач:
Бевз Г.Й
Одеса 2012
Історія імені
У християнському іменослове ім'я Сергій співвідноситься з ранньохристиянських святим Сергія Римлянином, воїном, який, згідно з переказом, прийняв мученицьку смерть за відкрите сповідання християнства в правління імператора Максиміана (кінець III століття); інший ранньохристиянський святий з цим ім'ям - преподобномученик Сергий Синайський, що постраждав за віру близько 312 року. Згодом церква канонізувала кілька преподобномучеників з цим ім'ям, що послужило причиною його закріплення в церковному середовищі.
Поширеність імені
У середні століття на Русі ім'я Сергій використовувалося переважно духовенством. Серед святих з цим ім'ям, прославлених церквою - ігумен Сергій Радонезький, один з найбільш шанованих російських православних праведників.
Світський інтерес до імені став формуватися в дворянській середовищі з початку XVIII століття; протягом більшої частини XIX століття його соціальна специфічність не змінювалася - воно було переважно ім'ям дворян. Високий соціальний статус імені дозволив йому увійти до именник імператорського прізвища: його носіями були онуки Миколи I великі князі Сергій Олександрович і Сергій Михайлович. Популярність імені в кінці XIX століття зросла; Л. М. Щетинін відзначав його в числі 17 найбільш вживаних імен кінця століття, поряд з іменами Іван, Василь, Михайло та іншими [4]. За відомостями В. Д. Бондалетова, частотність імені Сергій в 1899 році становила 44 ‰ (тобто виявлялося 44 носія імені в 1000 врахованих) [5]. У статистичних відомостях по іменах новонароджених москвичів, зібраних А. Я. Шайкевич, ім'я Сергій в період 1900-1909 років відзначалося в десятці найбільш затребуваних імен на 7-й позиції з частотністю 69 ‰ [6].
У перші десятиліття після Жовтневої революції відзначалося падіння популярності імені. Бондалетов приводив відомості за 1920, 1930 і 1940 рік: частотність імені фіксувалася на рівні 49 ‰, 9 ‰ і 3 ‰ відповідно [5]. Проте в післявоєнні роки кількість наречений їм збільшилася багаторазово: ім'я Сергій стало одним з наймасовіших чоловічих російських особистих імен другої половини XX століття. Так, за даними Шайкевич, в Москві ім'я Сергій в 1950-1959 роках займало 2-е місце за популярністю; його частотність склала 138 ‰. Великі значення показало тільки ім'я Олександр (153 ‰) [6]. На тій же позиції в столичному рейтингу ім'я Сергій зазначалося і в період 1978-1981 років з частотністю 100 ‰ [7].
Статистика В. А. Никонова по іменах новонароджених у 1961 році, зібрана в декількох регіонах центральної Росії, показує, що ім'я було масовим як в містах, так і на селі, з деякою перевагою симпатій у городян. У містах частотність імені коливалася від 136 ‰ (в Тамбові) і 149 ‰ (в Калузі) до 174 ‰ (у Володимирі) і 210 ‰ (в Ульяновську). Серед новонароджених сельчан фіксувалися більш низькі показники: від 111 ‰ (в Калузької області) і 113 ‰ (в Тамбовської області) до 142 ‰ і 146 ‰ (у Володимирській і Ярославській областях відповідно). Тим не менш, в цілому в 9 областях і 7 обласних центрах, охоплених підрахунками Ніконова, ім'я Сергій показало надзвичайно високу частотність, ставши другим за масовістю і поступаючись в цьому тільки ім'я Олександр [8].
Відомості, зібрані А. В. Суперанская і А. В. Суслової по Ленінграду за кілька десятиліть, виявляють, що пік масового захоплення ім'ям припадав на 1960-ті-1970-ті: в ці десятиліття у новонароджених ленінградців частотність імені склала максимально високе значення - 133 ‰. Тоді як у народилися в 1920-і-1930-і роки частотність імені становила 29 ‰, а у народжених в 1940-і-1950-і роки - 17 ‰. У 1980-ті роки, як і в попередні два десятиліття, ім'я було дуже модним, хоча частотність його знизилася до 54 ‰ [9]. Аналогічну динаміку приводив В. Д. Бондалетов: після падіння в 1920-ті-1940-ті роки стався потужний сплеск інтересу до імені в кінці 1950-х, що тривав до початку 1980-х років
Фамилия Филиппенко относится к распространенному типу украинских фамилий и образована от крестильного имени Филипп. После 988 г. каждый славянин во время официальной церемонии крещения получал от священника крестильное имя. Такое именование позволяло решать проблему идентификации: выделения конкретного человека из общества. Поэтому именно церковные имена и стали активной базой для создания фамилий.
Имя Филипп в переводе с древнегреческого означает «любитель лошадей». Покровителем этого имени считается святой мученик Филипп Апамейский. Он проповедовал слово Божие в Греции, Эфиопии и других странах; после мучений был распят на кресте вниз головой.
Вероятнее всего, образование фамилии Филиппенко началось приблизительно в XIV веке, что обусловлено историческими процессами. Так, с XVI столетия Украина тесно контактировала с европейскими народами.
Фамилия Филиппенко образовалась при помощи суффикса -енко. Первоначально он имел следующие значения: «маленький», «молодой человек», «сын». Поэтому Филиппенко буквально понималось как «сын Филиппа». Позднее древний суффикс -енко утратил свое прямое значение и сохранился лишь в качестве фамильного