Вища школа 1999 ~ С

Работа добавлена на сайт samzan.net:

PAGE   \* MERGEFORMAT 2

ПЛАН

1.  Виробництво як процес, його суть і зміст. Рівень розвитку виробництва та типи його технологічних способів.
2.  Основні чинники суспільного виробництва, їх взаємодія.
3.  Економічний потенціал і межа виробничих можливостей.

ЛІТЕРАТУРА:

1.  Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічних знань. – К.: «Вища школа».- 1999. – С. 67 – 80.
2.  Мочерний С. В. Економічна теорія.- К.: «Академія».- 1999. – С. 96 – 115.
3.  Ніколенко Ю. В. Політекономія. – К.: «ЦУЛ». – 2003. – С. 43 – 61.
4.  Панчишин С. Економіка. – К.: «Либідь». – 2004. – С. 36 – 45.

1.  Виробництво як процес, його суть і зміст. Рівень розвитку виробництва та типи його технологічних способів.

Основою життя людського суспільства є виробництво матеріальних і духовних благ: щоб жити, трудитися, створювати блага, люди повинні їсти, пити, мати одяг, житло, тобто постійно споживати матеріальні і духовні блага.

А споживати можна лише те, що створено людською працею. Тому суспільство завжди має виробляти засоби до життя. Процес виробництва матеріальних та духовних благ являє собою трудову діяльність людей.

Виробництво – це процес створення життєвих благ, необхідних для існування і розвитку людського суспільства.

Суспільне  виробництво за своєю структурою складається з таких елементів або фаз:

1. Власне виробництво;

2. Розподіл;

3. Обмін;

4. Споживання.

Фази виробництва тісно між собою пов’язані, хоча кожна з них відносно відособлена, має свої характерні особливості. Насамперед тісний зв'язок існує між власне виробництвом та споживанням (використанням створених благ).

Споживання буває 2 типів: виробниче й особисте.

Виробниче споживання – це використання засобів виробництва і робочої сили працівника для виготовлення суспільно-необхідного продукту. Отже, даний вид споживання фактично означає виробництво.

З ним пов’язане особисте споживання, як процес задоволення потреб суспільства і кожного його члена в матеріальних і духовних благах. В процесі особистого споживання відбувається відтворення робочої сили.

Споживання визначає мету виробництва і його структуру. Виробництво створює предмет споживання, породжує нове споживання, визначає його спосіб.

Натуральне виробництво (для споживання всередині господарства, що виробило продукти. Виникло в первіснообщинному ладі) → товарне виробництво (його виникнення зумовили 3 великі суспільні поділи праці: виділення пастуших племен з маси первісних → регулярний обмін між общинами; у період рабовласницького ладу ремесло відокремлюється від землеробства, що означало виникнення товарного виробництва, тобто виробництва, розрахованого для обміну → виникнення металевих грошей, виділення класу купців, появу торговельного капіталу(3-й великий поділ праці).

У 20 ст. у розвинутих країнах світу відбувся 4 великий поділ праці – відокремлення нематеріального виробництва (науки, освіти, охорони здоров’я тощо) від матеріального, внаслідок чого посилилася тенденція до розширення товарного виробництва.

Основними рисами товарного виробництва є:

1.  суспільний поділ праці;
2.  приватна власність на засоби виробництва;
3.  повна соціально-економічна відокремленість виробників;
4.  економічні зв’язки між відокремленими товаровиробниками через обмін;
5.  стихійний та анархічний характер розвитку.

Передусім як надійти до споживання, продукт передусім має бути розподіленим (пройти стадію розподілу).

Розрізняють такі види розподілу:

1.  Розподіл засобів виробництва;
2.  Розподіл трудових ресурсів;
3.  Розподіл предметів споживання.

У процесі розподілу встановлюється частка кожного (трудового колективу чи окремої особи) в одержанні суспільного продукту. Але щоб отримати саме те, що необхідно для задоволення конкретних потреб суспільства, кожного виробничого підрозділу й окремої людини, продукт має пройти стадію обміну.

Обмін виступає у 3 видах:

1.  Обмін діяльністю і здібностями;
2.  Обмін засобами виробництва;
3.  Обмін предметами споживання.

1.  Основні чинники суспільного виробництва, їх взаємодія.

До основних чинників суспільного виробництва відносять:

1.  Робоча сила – трудові колективи, люди, зайняті суспільно корисною працею в галузях матеріального і нематеріального виробництва.

Робоча сила – це здатність людини до праці, або сукупність її фізичних та розумових здібностей, що використовуються в процесі створення матеріальних і духовних благ.

1.  Засоби виробництва – предмети й засоби праці. Це – речові елементи виробництва, за допомогою яких люди створюють матеріальні й духовні блага.

Предмети праці включають всі ті предмети, на які спрямована праця людини, а саме:

•  предмети, дані природою;
•  сировина;
•  вторинні ресурси;
•  штучно створені матеріали.

Засоби праці:

•  знаряддя праці (машини, верстати, автомати);
•  «безмашинна» техніка (електричне розрядження, хімічний і електричний процеси), пануючою стає технологія виробництва;
•  судинна система виробництва (трубопроводи, цистерни та інше обладнання);
•  виробничі будови, споруди, шляхи

Узагальнюючим результативним показником виробничої діяльності суспільства виступає сукупний суспільний продукт – вся сума матеріальних і духовних благ, створених суспільством за певний проміжок часу.

Сукупний суспільний продукт поділяється на:

1.  Валовий суспільний продукт – сума виробленої за рік або інший проміжок часу валової продукції всіх галузей матеріального виробництва.
2.  Кінцевий суспільний продукт – вся маса виробленої за певний період часу готової продукції.
3.  Валовий національний продукт – кінцевий продукт + вартість виготовлених нематеріальних благ та наданих послуг.

•  Валовий внутрішній продукт – вартість кінцевих товарів, вироблених всередині країни.

1.  Чистий продукт – частина валового національного продукту.
2.  Національне багатство – це сума матеріальних і духовних благ, які є в розпорядженні суспільства.

3.Економічний потенціал і межа виробничих можливостей.

Суспільство не здатне виробити такий обсяг товарів і послуг, щоб задовольнити усі матеріальні потреби.

Ефективність економіки характеризує зв'язок між кількістю ресурсів, витрачених у процесі виробництва, і кількістю товарів і послуг, отриманих у результаті використання цих ресурсів.

Оскільки ресурси рідкісні, економіка за повної зайнятості (використання усіх наявних для виробництва ресурсів) та повного обсягу виробництва не може забезпечити необмеженого випуску товарів і послуг. Саме тому люди повинні вибирати, які продукти виробляти, а від яких відмовитися. Отже, перед суспільством виникає проблема вибору, пошуку альтернативних варіантів використання ресурсів.

Для найкращої ілюстрації проблеми вибору зробимо декілька припущень:

1.  Економіка функціонує за умов повної зайнятості й досягає повного обсягу виробництва.
2.  Наявні ресурси постійні як за кількістю, так і за якістю.
3.  Технологія виробничих процесів є постійною. Припущення 2 і 3 означають, що ми розглядаємо ситуацію на певний момент часу або упродовж дуже короткого проміжку часу. Для тривалого періоду ці припущення були б нереалістичними.
4.  Економіка виготовляє не величезну кількість товарів і послуг, а лише 2 продукти – вершкове масло і трактори. Масло є споживчим благом, тобто продуктом, що безпосередньо задовольняє потреби людей. Трактори символізують блага виробничого призначення, тобто продукти, які задовольняють потреби людей опосередковано, забезпечуючи ефективніше виробництво.

З цих припущень перед економікою постає проблема вибору між 2-ма альтернативами. Обмеженість ресурсів означає, що економіка здатна виробляти обмежений обсяг продукції: будь-яке збільшення виробництва одного продукту потребуватиме переміщення частини ресурсів із виробництва іншого. Суспільство не може водночас досягати 2-х взаємопротилежних цілей.

Таблиця 1.

Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів

1.  

Альтернативи	Трактори, тис. шт.	Масло, млн. кг
A	15	0
B	14	1
C	12	2
D	9	3
E	5	4
F	0	5

Ця крива  (рис. нижче) фактично зображує певну межу економіки за наявних ресурсів. Досягнення будь-якої точки на цій кривій передбачає і повну зайнятість, і повний обсяг виробництва. Точки, що лежать на кривій, як і точки всередині кривої досяжні. Проте точки, що лежать всередині кривої, не такі бажані, як точки на кривій. Точки, що лежать поза кривою виробничих можливостей (такі як точка W), за наявної кількості ресурсів і за незмінної технології є недосяжними.

В умовах повної зайнятості збільшення виробництва одного продукту означає відмову від іншого. Крива є опуклою, а не прямою, що пояснюється дією закону зростання альтернативної вартості.

Трактори, тис. шт.

                                                                                                                        Масло, млн. кг.

Крива виробничих можливостей

Альтернативна вартість – це кількість певного продукту, від якого відмовилися, щоб отримати деяку кількість даного продукту. Альтернативна вартість – найцінніша після вибраної альтернатива, від якої відмовилися.

Закон альтернативної вартості – для отримання додаткової одиниці потрібного продукту доводиться відмовлятися від щораз більшої кількості іншого продукту.

1. Тема- Правила поведения в общественных местах Цели- Познакомить детей с хорошими манерами и правилами п
2. тематическое моделирование; E анализ
3. Статистическое изучение динамики ВЭД на основе данных таможенной статистике внешней торговли- виды вел
4. Контрольная работа вариант 6 - по курсу - ПРАВООХРАНИТЕЛ
5. Реферат- Народный календарь и круг жизни русского крестьянина
6. Новогодний праздник в парке открытие новогодней елки в парке 27
7. Анализ финансовохозяйственной деятельности ИП Русакович А.Л
8. Аудит основных средств
9. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Одеса 1999 Дисе
10. Ведение распорядительной документации
11. Реконструкция газопровода
12. Реферат Туляремия
13. 1 Телли Визион ~ главный ведущий программы Глаза народа
14. тема веры рассматривается с новых позиций
15. Определение целей и задач безопасности жизнедеятельности.html
16.  стратегий для достижения богатства и счастья- ФАИРПРЕСС; 2006 ISBN 5818310086 0761506160 Оригинал- Jim Rohn ldquo;7 S
17. Национальные особенности этики делового поведения
18. ФК Локомотив Бийск за 2013 год
19. Тема- ЕФЕКТИВНІСТЬ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
20. Привлечение лица в качестве обвиняемого (законодательство Украины)

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе