Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема Трудові ресурси підприємства Зміст практичної роботи Дослідження рівня забезпеченості підприємс

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Практичне заняття 2а

Тема: Трудові ресурси підприємства

Зміст практичної роботи: Дослідження рівня забезпеченості підприємств трудовими ресурсами й інтенсивності використання їх трудового потенціалу в аграрній сфері, аналіз сезонності використання трудових ресурсів в аграрних підприємствах та обґрунтування резервів зниження сезонності сільськогосподарської праці.

Мета: Засвоїти основні терміни та категорії з теми, навчитись визначати й аналізувати показники забезпеченості та руху персоналу підприємства, інтенсивності використання трудового потенціалу підприємства, сезонності праці та обґрунтовувати напрями її зниження.

Терміни та поняття.

Трудові ресурси – це працездатна частина населення, яка за своїми фізичними і інтелектуальними даними може і має намір провадити трудову діяльність.

Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та мають практичний досвід і навики роботи.

Кадри – основний (штатний) склад працівників підприємств, установ і організацій у різних галузях народного господарства.

Трудовий потенціал – наявна чи передбачувана в майбутньому кількість і якість трудових факторів, які має у своєму розпорядженні суспільство (національна економіка, регіон, підприємство).

Структура персоналу – співвідношення між чисельністю працівників окремої категорії (групи) і загальною чисельністю працівників.

Постійні працівники – ті, які є членами підприємства або прийняті на роботу по найму на тривалий термін без його точного визначення.

Тимчасові працівники – ті, яких зараховують до складу трудового колективу тимчасово на термін до двох місяців.

Сезонні працівники – ті, яких зараховують до складу трудового колективу на термін до 6 місяців для виконання сезонних робіт.

Керівники –це працівники, які організовують виробництво і здійснюють управління діяльністю підприємства та його структурних підрозділів (директори, начальники цехів, головні спеціалісти, начальники управлінь, відділів), а також їх заступники.

Спеціалісти – працівники, зайняті спеціальними інженерно – технічними роботами: здійснюють економічну, організаційну підготовку виробництва, облік та аналіз його результатів (інженери, економісти, бухгалтери, юрисконсульти, технологи тощо).

Службовці – працівники, які здійснюють підготовку і оформлення документації, канцелярські, деякі адміністративно – господарські роботи (діловоди, секретарі – друкарки, касири тощо).

Робітники – це працівники, які безпосередньо зайняті створенням продукту або забезпечують умови для нормального ходу виробничого процесу. За характером виконуваних функцій робітники поділяються на основні та допоміжні.

Професія – це вид трудової діяльності, для здійснення якої необхідний певний комплекс спеціальних теоретичних знань та практичних навиків (слюсар, токар).

Спеціальність – різновид трудової діяльності в межах професії; характеризує вужче коло виконуваних функцій і передбачає використання спеціалізованих засобів праці (слюсар–інструментальник, слюсар–ремонтник, токар–розточувальник).

Кваліфікація – це рівень знань та практичних навиків, необхідний для виконання роботи певної складності.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Використовуючи умовні дані, визначити та проаналізувати показники рівня інтенсивності використання трудового потенціалу підприємства.

Таблиця 1

Раціональність використання персоналу підприємства

Показники

Умовні дані

Вихідні дані:

Наявна чисельність працюючих, чол.

290

     з них приймали участь у суспільному виробництві, чол.

215

Затрати праці, тис. люд.-днів

62,3

Площа с.-г. угідь, га

1650

Розрахункові показники:

Коефіцієнт залучення трудових ресурсів

Коефіцієнт використання трудових ресурсів

Показник трудової активності, днів

Трудозабезпеченість підприємства

Методика виконання. Аналіз раціональності використання персоналу (трудових ресурсів) на підприємстві розпочинають з визначення коефіцієнта використання запасу праці. Перед тим як визначити коефіцієнт використання запасу праці спочатку необхідно визначити нормативний запас праці – добуток середньорічної чисельності працівників і ефективного річного фонду робочого часу одного працівника (1885 годин). Потім фактичну кількість відпрацьованих у господарстві людино-годин ділимо на нормативний запас праці і одержуємо коефіцієнт використання запасу праці.

Показник трудозабезпеченості розраховують шляхом ділення середньооблікової чисельності працівників на кількість сільськогосподарських угідь підприємства.

Коефіцієнт трудової активності працівників визначають як по підприємству, так і окремо по його галузях (рослинництву і тваринництву). Його розраховують діленням відпрацьованих по підприємству людино-годин на середньорічну чисельність працівників.

Коефіцієнт залучення трудових ресурсів – відношення середньорічної чисельності працівників зайнятих у с.-г. виробництві до наявної чисельності працюючих.

Коефіцієнт використання трудових ресурсів – відношення відпрацьованих всіма робітниками господарства людино-днів до їхнього календарного фонду робочого часу в людино-днях; 

Завдання 2. Визначити показники і засвоїти методику розрахунку сезонності використання трудових ресурсів в сільському господарстві.

Таблиця 2

Розподіл праці за місяцями

Місяці

Умовні дані

Затрати праці, люд.-год.

Структура, %

Січень

21160

Лютий

23120

Березень

27520

Квітень

32440

Травень

41960

Червень

48320

Липень

61120

Серпень

51040

Вересень

47760

Жовтень

43400

Листопад

21080

Грудень

17080

Всього за рік

В середньому на один місяць

Методика виконання. Сезонність праці вимірюють наступними показниками:

  •  коефіцієнт помісячного розподілу праці в процентах до річних затрат – відношення затрат праці за певний місяць до загального підсумку за рік і помножити на 100;
  •  розмах сезонності – частка від ділення людино-годин у місяці їх максимальних затрат на людино-години в місяці мінімальних затрат;
  •  сезонне навантаження – частка від ділення людино-годин у місяці їх максимальних затрат на середньомісячну кількість відпрацьованих людино-годин.

Питання для самоконтролю

  1.  Що таке трудові ресурси?
  2.  Сутність поняття “персонал підприємства”.
  3.  На які категорії класифікують персонал аграрних підприємств?
  4.  Яка різниця між професією і спеціальністю?
  5.  Дайте визначення кваліфікації.
  6.  Що таке обліковий склад працівників?
  7.  Як розраховується середньооблікова чисельність працівників?
  8.  Назвіть показники сезонності та методику їх визначення.
  9.  Які показники характеризують раціональність використання персоналу підприємства?
  10.  Що таке кадрова політика підприємства? На яких принципах вона ґрунтується?
  11.  Які нормативно-правові акти впливають на формування кадрової політики?

Теми рефератів

1. Кадрова політика на підприємстві.

2. Мотивація праці в сільському господарстві.

3. Розвиток стимулювання праці в Україні.

4. Розвиток форм та систем оплати праці в сільському господарстві.

Тести

1. Сукупність постійних працівників, що мають необхідну професійну підготовку та певний досвід практичної діяльності – це:

а) трудовий колектив;

б) персонал підприємства;

в) кадри підприємства;

г) трудовий потенціал.

2. За характером участі в господарській діяльності підприємства персонал підрозділяється на:

а) виробничий і невиробничий;

б) робітників, службовців, спеціалістів, керівників;

в) висококваліфікований, кваліфікований, малокваліфікований, некваліфікований;

г) усі відповіді правильні.

3. До категорії службовець відносяться працівники, що:

а) займаються інженерно-технічними, економічними й іншими роботами;

б) зайняті безпосередньо в процесі виробництва та надання матеріальних благ;

в) здійснюють підготовку й оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування;

г) обіймають посади керівників структурних підрозділів підприємства.

4. Кваліфікація – це:

а) сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності;

б) більш вузький різновид трудової діяльності в межах професії;

в) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідних спеціальних знань;

г) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує практичних навичок.

5. Частка від ділення фактичної кількості відпрацьованих постійними працівниками людино-годин у цілому по підприємству на запас праці характеризує:

а) коефіцієнт трудової активності працівників;

б) коефіцієнт використання робочого часу зміни;

в) коефіцієнт використання запасу праці;

г) коефіцієнт плинності.

6. Виберіть найбільш повне і точне визначення категорії оплати праці:

а) ціна робочої сили;

б) винагорода, розрахована, як правило, у грошовому вираженні, яку відповідно до трудового договору власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу;

в) заробіток у вигляді винагород, інших заохочувальних і компенсаційних виплат;

г) грошова оцінка виконаної роботи;

д) відшкодування витрат на відтворювання робочої сили.

7. Професія характеризує:

а) можливість опанування суміжних професій;

б) вид трудової діяльності;

в) стаж роботи на даному підприємстві;

г) співвідношення між працівниками різних спеціальностей.

8. Які із зазначених категорій працівників не відносяться до виробничого персоналу:

а) працівники дитячого саду та бази відпочинку;

б) робітники інструментального цеху;

в) робітники транспортного цеху;

г) працівники складу заводу.

9. Співвідношення кількості прийнятих працівників і середньооблікової їх чисельності характеризує коефіцієнт ……..… персоналу:

а) плинності;

б) прийому;

в) вибуття;

г) сталості.

Задачі для самоконтролю

Задача 1. Середньооблікова чисельність працівників за звітний період склала 400 чоловік. Протягом року прийнято на роботу 30 чоловік, звільнено 45 чоловік, в тому числі за порушення трудової дисципліни 17 чоловік, за власним бажанням 15 чоловік. Визначити коефіцієнти прийому, вибуття та плинності кадрів.

Розв’язок. 1. Коефіцієнт прийому кадрів визначається за формулою:

,

де ЧП – чисельність прийнятих на роботу за відповідний період; Ч – середньооблікова чисельність працівників у цьому ж періоді.

Відповідно:

2. Коефіцієнт вибуття кадрів визначається за формулою:

,

де Чзв.заг – загальна чисельність звільнених за відповідний період з будь-яких причин.

Тоді:

3. Коефіцієнт плинності кадрів розраховується за формулою:

,

де Чзв – чисельність звільнених за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни або з інших причин, не пов’язаних із виробництвом.

Відповідно:

.

Задача 2. Середньооблікова чисельність працівників за звітний період склала 213 чоловік. Протягом року прийнято на роботу 16 чоловік, звільнено 33 чоловік, в тому числі за порушення трудової дисципліни 9 чоловік, за власним бажанням 19 чоловік. Визначити коефіцієнти прийому, вибуття та плинності кадрів.

Задача 3. Норма часу на один виріб 15 хв. Тривалість зміни 8 год. Середня кількість робочих годин у місяць на одного робітника – 176. Визначити годинну, змінну і місячну норми виробітку, % виконання норми часу, якщо фактичні витрати часу на один виріб – 13 хв.

Задача 4. У звітному році трудомісткість виробничої програми підприємства становила 346 500 нормо–годин. Передбачається, що у наступному році загальна трудомісткість продукції має збільшитися на 11%. Очікується, що річний фонд робочого часу одного робітника, який становив у звітному році 1785 нормо-годин, має збільшитися приблизно на 6%, а передбачуване виконання норм виробітку кожним робітником, що дорівнювало в середньому за звітний рік 112%, – на 5%. Визначте необхідну чисельність виробничих основних робітників.

Література

  1.  Кодекс законів про працю від 20 березня 1991 року № 871-ХІІ
  2.  Закон України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 804-ХІІ
  3.  Закон України «Про колективні договори і угоди» від 1 серпня 1993 року № 3356-ХІІ
  4.  Закон України «Про оплату праці» від 20 квітня 1995 року № 144/95-ВР
  5.  Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2-ге вид., доп. і перероблене. /В.Г. Андрійчук. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 218-241
  6.  Березін О.В., Березіна Л.М., Бутенко Н.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник – К.: Знання. 2009 – 390 с.
  7.  Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, допов. і переробл. – К.: Атіка, 2006. – С. 116-148.
  8.  Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник для ВНЗ. - 2-е вид. – К.: ЦУЛ, – 2010. – 488.
  9.  Гринчуцький В.І., Карапетян Е.Т., Погріщук Б.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник – К.: ЦУЛ, 2010. – 304 с.
  10.  Економіка підприємства: Навчальний посібник / За заг. ред. П.В. Круша, В.І. Подвігіної, Б.М. Сердюка. – К.: Ельга-Н, КНТ, 2007. – С. 79-100; С. 523-554
  11.   Економіка підприємства: Підручник /За ред. А.В. Шегди. – К.: Знання, 2006. – С. 237-266.
  12.  Економіка підприємства / П.П. Руснак, В.Г. Андрійчук, А.А. Ільєнко та ін.; За ред. П.П. Руснака. – Біла Церква, 2003. – С. 40–66.
  13.  Економіка підприємств: підручник /За загальною редакцією Й.М. Петровича. – Львів: “Магнолія плюс”, видавець В.М. Піча. – 2004. – С. 165-186; С. 292-326
  14.  Економіка підприємств: Підручник /За заг. ред. д.е.н., проф. Л.Г. Мельника. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2004. – С. 38-58.
  15.  Економіка підприємства: Підручник /За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 3-тє, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – С. 74-99.
  16.  Економіка підприємств: Підручник / Горбонос Ф.В., Черевко Г.В., Павленчик Н.Ф., Паволнчик А.О. – К. Знання, 2010. – 463 с.
  17.  Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1 / Редкол.: ... С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. – К. Видавничий центр „Академія”, 2000 – 864 с.
  18.  Іванілов О.С. Економіка підприємства. Підручник для ВНЗ – К.: ЦУЛ, – 2009. – 728 с.
  19.  Курган В.П. Економіка аграрних підприємств. Навчально-методичний посібник. – Сумы. Ун-тетская книга, 2008. – 270 с.

Практичне заняття 2б

Тема: Продуктивність та оплата праці на підприємстві

Зміст практичної роботи: Дослідження рівня продуктивності та оплати праці в аграрних підприємствах, обґрунтування впливу в динаміці зміни кількості середньорічних працівників, обсягу виробництва сільськогосподарської продукції в порівнянних цінах й оплати праці на показник річної продуктивності праці у сільськогосподарському підприємстві та обґрунтування резервів підвищення продуктивності праці у аграрній сфері.

Мета: Освоїти основні категорії з теми та основи методики економічного аналізу рівня продуктивності праці в аграрних підприємствах, дослідити вплив оплати праці на її продуктивність та обґрунтувати напрямки (резерви) зростання продуктивності праці у сільському господарстві.

Терміни і поняття.

Продуктивність праці – це здатність конкретної праці виробляти певну кількість продукції за одиницю часу.

Індивідуальна продуктивність праці – відображає витрати живої праці на виробництво конкретної продукції і застосовується в економічних розрахунках на рівні підприємства.

Суспільна продуктивність праці – враховує витрати живої праці та витрати минулої праці, уречевленої в засобах виробництва, тобто створює сукупні витрати праці. Її рівень характеризує ефективність суспільного виробництва і розраховується на рівні народного господарства.

Річна продуктивність праці – показник, що визначається діленням обсягу виробленої сільськогосподарської продукції в порівнянних цінах на середньорічну кількість працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві.

Погодинна (денна) продуктивність праці – показник, визначений діленням обсягу виробленої сільськогосподарської продукції, оціненої в порівнянних цінах, на кількість відпрацьованих людино-годин (людино-днів) у сільськогосподарському виробництві.

Трудомісткість продукції – є оберненим показником до продуктивності праці, що характеризує кількість робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції.

Трудомісткість виробництва – затрати живої праці на 1 га відповідної культури або на 1 голову тварин.

Оплата праці – це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виплачується працівникові за виконану роботу або надані послуги і спрямований на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності праці.

Основна заробітна плата – частина загального заробітку працівника, розмір якої залежить від результатів його роботи і визначається тарифними ставками, посадовими окладами, відрядними розцінками, а також доплатами у розмірах, встановлених чинним законодавством.

Додаткова заробітна плата – зарплата, що залежить від результатів господарської діяльності підприємства і встановлюється у вигляді премій, винагород і компенсаційних виплат, не передбачених трудовим законодавством.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Визначити і проаналізувати показники продуктивності праці в сільськогосподарському підприємстві

Таблиця 1

Показники продуктивності праці в __________________________________________________

Показники

По господарству

В середньому

по господар-

ствах району

Показники по господарству до середньо район-

ного рівня, %

200_ р.

200_ р.

200_ р.

Вихідні дані:

Середньооблікова чисельність працюючих, осіб

в тому числі рослинництва

тваринництва

Вартість валової продукції у співставних цінах, тис. грн.

в тому числі рослинництва

тваринництва

Вартість товарної продукції, тис. грн.

в тому числі рослинництва

тваринництва

Розрахункові показники:

Вироблено на одного середньооблікового працюючого, грн.:

- валової продукції

в тому числі рослинництва

тваринництва

- товарної продукції

в тому числі рослинництва

тваринництва

Завдання 2. Проаналізувати стан продуктивності праці та рівень оплати праці на підприємстві. На основі одержаних результатів простежити в динаміці вплив оплати праці на продуктивність праці у підприємстві, проаналізувати темпи росту продуктивності праці, виявити співвідношення між продуктивністю праці і її оплатою та зробити відповідні висновки.

Таблиця 2

Показники продуктивності праці в ______________________________________________

Показники

По господарству

В середньому по господарствах

району

Показники по господ-

дарству до середньо-

районного рівня, %

200_ р.

200_ р.

200_ р.

Вихідні дані:

Середньооблікова чисельність працюючих, осіб

в тому числі рослинництва

тваринництва

Вартість валової продукції у співставних цінах, тис. грн.

в тому числі рослинництва

тваринництва

Оплата праці, тис. грн.

в тому числі рослинництва

тваринництва

Розрахункові показники:

Вироблено на одного середньооблікового працюючого, грн.:

- валової продукції

в тому числі рослинництва

тваринництва

Річна оплата праці одного середньооблікового працюючого, грн.:

в тому числі рослинництва

тваринництва

Темпи росту продуктивності праці, %

Темпи росту оплати праці, %

Співвідношення між продуктивністю і оплатою праці

Висновки:__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Питання для самоконтролю

  1.  Поняття продуктивності праці та її значення для зростання обсягу виробництва продукції. Діалектика співвідношення між живою і уречевленою працею.
  2.  Методика визначення системи показників продуктивності праці в аграрних підприємствах та їх економічний зміст.
  3.  Аналіз співвідношення між темпами зростання продуктивності і оплати праці. Коефіцієнт випередження.
  4.  Досягнутий рівень продуктивності праці, його оцінка, аналіз і фактори підвищення.
  5.  Заміна живої праці капіталом.

Задачі для самоконтролю

Задача 1. В минулому році було виготовлено продукції на суму 2210 млн. грн. У році, що планується, її випуск збільшиться на 5%. Чисельність працюючих у минулому році складала 2500 осіб, але планом передбачено скоротити її на 50 осіб. Визначити, яке заплановане зростання продуктивності праці на підприємстві.

Розв’язок. 1. Продуктивність праці розраховується за формулою:

,

де Q – обсяг випуску продукції;

Ч – чисельність промислово-виробничого персоналу.

Тоді продуктивність праці базова (у минулому році) складає:

тис. грн./чол.

2. Для розрахунку планової продуктивності праці використаємо метод прямого рахунку:

тис.грн/чол.

3. Приріст продукції праці:

.

Задача 2. Визначити, як зміниться продуктивність праці за таких даних: у звітному році обсяг товарної продукції на підприємстві обчислювався сумою у 21 млн. грн. при чисельності працівників 3 тис. чол. У плановому періоді обсяг товарної продукції зросте на 20%, а економія трудових витрат становитиме 300 чол.

Задача 3. На підприємстві у звітному році чисельність працівників складала 240 чоловік, виробництво валової продукції – 4550 тис. грн. У розрахунковому році обсяг виробленої продукції має становити 4680 тис. грн., а продуктивність праці підвищитися на 6%. Визначити:

  1.  рівень продуктивності праці у звітному і розрахунковому роках;
  2.  чисельність працівників, очікувану у розрахунковому році.

Задача 4. Обчислити можливе підвищення продуктивності праці у аграрному підприємстві при незмінній чисельності працюючих та збільшенні на 7% обсягу виробництва продукції в розрахунковому році за умови, що у звітному році:

- обсяг валової продукції господарства – 4200 тис. грн.;

- виробіток продукції в розрахунку на одного працюючого – 24 000 грн.

Задача 5. Визначити ступінь впливу зміни чисельності працівників та обсягів виробленої продукції на продуктивність праці за умови:

- валова продукція у базовому році – 3 200 тис. грн.

- валова продукція у звітному році – 3 800 тис. грн.

- чисельність працівників у базовому році – 175 чоловік

- чисельність працівників у звітному році – 190 чоловік.

Задача 6. Висококваліфікований робітник п’ятого розряду протягом розрахункового місяця відпрацював 23 дні при тривалості робочої зміни 8 год. Запропоноване виробниче завдання виконано на 105%. Погодинна тарифна ставка робітника п’ятого розряду дорівнює 106 коп. Встановлений розмір премії складає: за виконання плану – 15%, за кожний відсоток перевиконання плану – 1,5% від тарифного заробітку. Визначити розмір заробітної плати працівника.

Задача 7. Виробничий робітник промислового підприємства працює за відрядно-прогресивною системою оплати праці. Денна тарифна ставка робітника п’ятого розряду становить 8 грн.48 коп. За перевиконання виробничої норми праця робітника оплачується за розцінкою, збільшеною на 5%.

Розрахувати загальну суму заробітку робітника п’ятого розряду, який у розрахунковому місяці виконав виробничу програму на 118% і відпрацював 23 робочі зміни.

Задача 8. На виробничому підприємстві переважає відрядно-преміальна система оплати праці. Робітник–відрядник протягом розрахункового місяця відпрацював 176 люд.-год. і виготовив 485 деталей. Норма часу на виготовлення однієї деталі становить 0,4 люд.-год., а розцінка – 29,2 коп. за одну виготовлену деталь. Передбачувана премія робітникам нараховується в наступних розмірах: за виконання встановленої виробничої норми – 10%, за кожний відсоток перевиконання встановленої виробничої норми – 1,5% від відрядного заробітку. Визначити загальну суму нарахованої заробітної плати робітника–відрядника за місяць.

Література.

  1.  Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2-ге вид., доп. і перероблене. / В.Г. Андрійчук. – К.: КНЕУ, 2002. – С.218-242.
  2.  Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2000. – С.139-158.
  3.  Березін О.В., Березіна Л.М., Бутенко Н.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник – К.: Знання. 2009 – 390 с.
  4.  Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, допов. і переробл. – К.: Атіка, 2006. – С. 116-148.
  5.  Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник для ВНЗ. - 2-е вид. – К.: ЦУЛ, – 2010. – 488.
  6.  Гринчуцький В.І., Карапетян Е.Т., Погріщук Б.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник – К.: ЦУЛ, 2010. – 304 с.
  7.  Економіка підприємства: Навчальний посібник / За заг. ред. П.В. Круша, В.І. Подвігіної, Б.М. Сердюка. – К.: Ельга-Н, КНТ, 2007. – С. 79-100; С. 523-554
  8.   Економіка підприємства: Підручник /За ред. А.В. Шегди. – К.: Знання, 2006. – С. 237-266.
  9.  Економіка підприємства / П.П. Руснак, В.Г. Андрійчук, А.А. Ільєнко та ін.; За ред. П.П. Руснака. – Біла Церква, 2003. – С. 40–66.
  10.  Економіка підприємств: підручник /За загальною редакцією Й.М. Петровича. – Львів: “Магнолія плюс”, видавець В.М. Піча. – 2004. – С. 165-186; С. 292-326
  11.  Економіка підприємств: Підручник / За заг. ред. д.е.н., проф. Л.Г. Мельника. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2004. – С. 38-58.
  12.  Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 3-тє, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – С. 74-99.
  13.  Економіка підприємств: Підручник / Горбонос Ф.В., Черевко Г.В., Павленчик Н.Ф., Паволнчик А.О. – К. Знання, 2010. – 463 с.
  14.  Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1 / Редкол.: ... С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. – К. Видавничий центр „Академія”, 2000 – 864 с.
  15.  Іванілов О.С. Економіка підприємства. Підручник для ВНЗ – К.: ЦУЛ, – 2009. – 728 с.
  16.  Курган В.П. Економіка аграрних підприємств. Навчально-методичний посібник. – Сумы. Ун-тетская книга, 2008. – 270 с.
  17.  Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004. – С.105-132; 426-461.




1. тема видатків на соціальний захист населення
2. Види літературного аналізу Аналіз літературного твору логічна процедура сутність якої полягає у р
3. Одержимость её место в истории
4. Гиперицин (зверобой) в лечении больных с симптомами депрессии и тревог
5. климатические условия здесь благоприятны для ведения сельскохозяйственного производства- в структуре почв
6. Эволюция концепции маркетинга.html
7. .Сущность и понятия анализа хозяйственной деятельности
8. е гг. Экономическая программа которая стояла в России на повестке дня в начале ХХI в
9. Тема- Система Посредник
10. Сущность трудового воспитания и профессиональной ориентации в УПК
11. Интенсификация воздействия человека на природу в прошедшее столетие объясняется прежде всего высокой пот
12. Провести у 2013 році в Україні Рік дитячої творчості
13. плана это общепринятое средство используемое предпринимательскими структурами различных огранизационно
14. Эниология как паранаука (Доклад)
15. Бюджетные полномочия органов местного самоуправления
16. Контрольная работа- Политический режим
17. Тема- Технология создания БД в Дельфи- BDE
18. Н. Лесков. Повести
19. это отсутствие согласия между двумя и более сторонами которые могут быть конкретными лицами или группами л
20. Но поскольку постоянство лишь дополнение к изменению то возникает естественный вопрос- существуют ли факты