Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
На допомогу вчителям художньої культури
Інтегративна мистецька освіта – крок у майбутнє
Л.Л.Халецька,
методист предметів
художньо-естетичного циклу ПОІППО
В усі часи вихованню особистості засобами мистецтва надавалося провідне значення, оскільки воно, синтезуючи в собі істину, красу, добро, в руках педагога є найкращим знаряддям для формування людини-мислителя, людини-цінителя, людини-творця.
Як підтверджують численні наукові дослідження, найефективнішим шляхом у процесі формування мистецької освіченості, художньої культури школярів є використання різних видів мистецтв, що забезпечує цілісне відтворення дійсності у свідомості дитини та всебічно впливає на свідомість особистості, розвиваючи її раціональну, емоційну і вольову сфери.
Взаємодія мистецтв у процесі художнього сприйняття активізує психічні процеси, підсилює збудження, що виникають у слухових та зорових центрах головного мозку людини. У результаті такої цілісної реакції й свідомості виникають переживання нової якості, що через дію асоціативного механізму викликають в уяві яскраві образи, поглиблюється розуміння художнього змісту твору, розширюється художній світогляд особистості.
Жоден вид мистецтва окремо не спроможний цілісно і всебічно відтворити дійсність, оскільки вона сприймається всіма п`ятьма органами чуттів. Кожному виду властиві специфічні виразові засоби і можливості впливу на особистість. Скажімо, музиці – емоційна глибина, процесуальність, активність, динамізм. Образотворчому мистецтву, що належить до статичних видів мистецтва, ці можливості не притаманні. Воно надає інформацію про зовнішній світ за допомогою найповнішого аналізатора людського сприймання – зору.
Різні аспекти інтегрованого навчання і виховання висвітлено в працях І.Беха, Н.Бібік, С.Гончаренка, О.Савченко.
Інтегроване навчання враховує таку фізіологічну особливість людини, як функціональна асиметрія півкуль головного мозку, що викликає необхідність об`єднання (інтеграції) елементів змісту і методів навчання у цілісну систему. Психологічне обґрунтування ідеї інтегрованого навчання знаходимо в працях Д.Хазарда, який використовує термін «холістичне навчання». Як показав аналіз, поняття «холістичне навчання» є фактично аналогом поняття «інтегроване навчання» гармонізованої системи методів, спрямованої не на розвиток окремих здібностей або якостей особистості, а зверненої до учня загалом. Використовувані методи ґрунтуються на стимулюванні сумісної гармонійної роботи обох півкуль головного мозку: і лівої (переважають раціональність, функціональне мислення, аналітичні підходи), і правої (домінують емоційні підходи, образне, цілісне бачення світу).
Як відомо, психофізіологія розрізняє види навчання, пов`язані з функціональною асиметрією головного мозку людини. Один вид – це навчання, переважно зорієнтоване на роботу лівої півкулі головного мозку: при цьому учні засвоюють і аналізують інформацію логічно. Для них найчастіше важко усвідомити ідею в цілому, зрозуміти загальне призначення нової інформації і розпізнати її структуру. Інший вид навчання орієнтується на роботу правої півкулі: учні сприймають цілісну картину світу, отримують сенсорну інформацію і роблять узагальнення. Переважно кожна людина схильна до того або іншого виду навчання. Учні, у яких домінує робота лівої півкулі, віддають перевагу логічному аналізу, ті ж, у яких переважає права півкуля, користуються здебільшого синтезованим підходом, бачать ціле, перед тим як переходити до вивчення частин.
У процесі дослідження проблеми інтегрованого навчання ми умовно виділили такі його види: сенсорне, емоційне, правопівкульне, лівопівкульне навчання.
Сенсорне навчання передбачає організацію безпосереднього контакту дитини з фізичними об`єктами. При цьому формування уявлень про навколишній світ спирається здебільшого на тактильні відчуття і рухи, водночас широко використовується зір, слух, дотик, смак.
Емоційне навчання реалізується через стимулювання почуттів, емоцій, формування особистих позицій учнів, сприяючи усвідомленню життєвих цінностей і моральному розвиткові особистості.
Сьогодні у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів традиційно більше уваги приділяється формуванню вмінь, які контролюються лівою півкулею головного мозку. Водночас з`ясовано, що результати навчання стають значно кращими за інтегрованого підходу, коли активізується робота обох півкуль головного мозку.
Інтегроване навчання, як цілісний підхід, припускає широке застосування в школі методів, спрямованих на розвиток не лише лівопівкульного (логічний аналіз), але і правопівкульного (інтегрований, образний підхід) навчання, оскільки мозок функціонує як єдине ціле. Ліва півкуля сприяє поступовому й копіткому вивченню окремих елементів, з яких складається світ, а завдяки правій півкулі у свідомості учнів поступово складається цілісний образ світу.
Дослідження показали, що у дітей ліва півкуля активізується приблизно з десятирічного віку, а до цього часу активніше працює права півкуля, яка відповідає за цілісне сприйняття дійсності. Якщо діти вчасно потрапляють в атмосферу різнобічного розвитку, коли активізація лівопівкульних компонентів мислення врівноважується стимуляцією образного мислення, вони можуть істотно розвинути свій творчий потенціал.
Донедавна у школах України різні види мистецтв (музика, образотворче мистецтво, хореографія, театр тощо) вивчалися автономно. Проте досвід показує, що диференційоване викладання цих предметів не створює достатніх умов для осягнення школярами цілісності світу – основи дитячого світосприйняття. Зі вступом до школи часто ця цілісність руйнується через кордони між окремими предметами і в результаті знання, які здобувають діти, мало пов`язані між собою.
Провідною тенденцією розвитку сучасного наукового знання і рушійною силою загальної орієнтації освіти є процеси інтеграції, які спричинили зміни і у формуванні інтегративних явищ у системі мистецької освіти. Багато дослідників ХХ ст. (Л.Масол, Т.Крижанівська, О.Рудницька, Г.Шевченко, Б.Юсов та ін.) наголошують на тому, що мистецька освіта і виховання підростаючої особистості мають базуватися на принципі взаємодії різних видів мистецтва, позаяк тільки в сукупності всіх почуттів у свідомості дитини відтворюється цілісна картина життя.
За останні роки в Україні зроблено перші кроки в реалізації ідеї інтегративної мистецької освіти в загальноосвітній школі. У змісті сучасних Державних стандартів (освітня галузь «Мистецтво» - «Естетична культура») передбачено викладання як окремих мистецьких дисциплін, так і можливість введення інтегрованих курсів. Впровадження у шкільну практику комплексу видів мистецтв дасть змогу вирішити питання полі художнього виховання школярів, а, отже, - розширити асоціативні уявлення учнів, збагатити їхнє суб`активне художнє світосприймання і світовідчуття, створити умови для розвитку сенсорної, емоційної та інтелектуальної сфер особистості.
Науковцями, методистами й учителями-практиками було створено програми інтегрованих курсів «Мистецтво. 1-8 кл.» та «Художня культура. 9-11 кл.». Слід наголосити, що інтегровані курси не є альтернативою викладання окремих мистецьких предметів – це один із варіантів викладання мистецтва в школі. Програма «Мистецтво. 1-8 кл.» (кол. авт. під кер. Л.Масол) передбачає об`єднання традиційних предметів «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» як домінантних змістових ліній з елементами синтетичних видів мистецтва – хореографії, театру, кіномистецтва. Усі види мистецтва співіснують у єдиному тематичному просторі, взаємодоповнюючи і збагачуючи один одного.
Логічним продовженням цього курсу у старшій школі став навчальний предмет «Художня культура. 9-11 кл.» (авт. Л.Масол, Н.Миропольська), який є для учнів новим етапом осягнення та осмислення мистецьких цінностей (на рівні поглиблення, узагальнення, систематизації мистецьких знань). У такий спосіб забезпечується цілісність загальної мистецької освіти «по горизонталі й по вертикалі», її полі художність та інтегральність, що обґрунтовано як важливі інноваційні принципи у Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах [1; с.5-6].
Протягом 2001-2005 рр. в окремих загальноосвітніх навчальних закладах України під науковим керівництвом співробітників лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України проводилися локальні експерименти регіонального рівня з проблеми впровадження курсів «Мистецтво» та «Художня культура». Зокрема, досліджувалася результативність інтегрованих курсів, їхній вплив на художньо-естетичне виховання особистості.
Під час науково-дослідної роботи було виявлено, що цілісна культуротворча модель художньо-естетичного виховання, яка будується на комплексному вивченні різних видів мистецтва, спрямована на розвиток художньо-естетичного мислення учнів, їхнього творчого потенціалу, базових компетентностей.
Позитивні результати регіональних експериментів дали підставу започаткувати експеримент всеукраїнського рівня на базі мережі загальноосвітніх навчальних закладів України з метою створення цілісної системи художньо-естетичної освіти та виховання на інтегративних засадах. Згідно з наказом МОН України №578 від 07.10.2005 року [2; с.22-44 ] розпочато такий експеримент за темою «Художньо-естетична освіта і виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у процесі впровадження інтегрованих курсів». Він має на меті впровадити модель цілісної системи художньо-естетичної освіти та виховання учнів на уроках «Мистецтва» (108 кл.) і «Художньої культури» (9-11 кл.); відпрацювати зміст та інтегративні художньо-педагогічні технології викладання цих курсів, науково і практично відстежити процес формування цілісного художнього світогляду особистості, розвиток у неї образно-асоціативного мислення, почуттєво-емоційної сфери, творчих здібностей, базових освітніх компетентностей.
Статус експериментальних надано 65 загальноосвітнім навчальним закладам різного типу в 10 областях, містах Львові та Севастополі.
Завданнями науково-дослідної експериментальної роботи є:
створення відповідних культуротворчих умов для втілення інноваційних ідей інтегративної освіти, розроблених педагогічних технологій у навчально-виховний процес через упровадження інтегрованих курсів «Мистецтво» і «Художня культура»;
поетапне впровадження нових навчально-методичних комплексів (НМК);
розроблення змісту регіонального компонента художньої освіти відповідно до вимог програм (близько 10% загального обсягу), здійснення відбору краєзнавчої інформації (зразків образотворчого мистецтва з музейних фондів області, музичних, зокрема фольклорних матеріалів тощо);
поетапне розширення зони експерименту в різних регіонах України шляхом послідовного залучення до творчої групи вчителів-експериментаторів, інших учителів навчальних закладів різного типу;
здійснення підготовки і перепідготовки вчителів експериментальних навчальних закладів з метою викладання курсів за новими програмами, підручниками і посібниками (на курсах, семінарах, конференціях, під час круглих столів).
До навчальної програми «Художня культура» створено серію навчальних посібників:
«Художня культура України» (авт. Л.Масол, С.Ничкало, Г.Веселовська, О.Оніщенко);
«Художня культура світу: Європейський культурний регіон» (авт. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко);
«Художня культура світу (культурні регіони)» (авт. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова).
З метою наукового відстеження експериментальної роботи для методистів і вчителів-експериментаторів науковими співробітниками лабораторії естетичного виховання розроблено діагностичні методики розвитку загальнокультурних і мистецьких компонентів учнів. У рамках Всеукраїнських науково-практичних семінарів, що відбулися в Херсоні (листопад, 2005), Львові (червень, 2006) та Запоріжжі (листопад, 2006) проведено організаційно-настановчі семінари-практикуми для методистів ОІППО – координаторів експериментальної роботи в областях України.
Література:
1. Масол Л. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Інформ. зб. МОН України. 2004. - №10.
2. Інформаційний збірник МОН України. – 2005. - №31-32.
3. Гайдамака О. Інтегративна мистецька освіта – крок у майбутнє // Мистецтво та освіта. – 2006. - №4.
4. Т.Пушкарьова. Інтегроване навчання як засіб гармонізації розвитку дитини // Мистецтво та освіта. – 2006. - №4.
5. Ротенберг В.С., Бондаренко С.М. Мозг. Обучение. Здоровье. – М.: Просвещение. 1989. – 235 с.