Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
2.3. Проектування основних технологій навчання з теми: «Вимірювання постійного струму та напруги».
2.3.1. Проектування мотиваційних технологій навчання
Проектування мотиваційних технологій навчання необхідно для забезпечення швидкого включення учнів в професійну навчально-пізнавальну та навчально-виробничу діяльність, підтримування діяльності на потрібному рівні активності.
Навчальна мотивація за характером поведінки учнів поділяється на зовнішню та внутрішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях та інших видах стимуляції, які або напрямляють, або гальмують поведінку людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, які здійснюються в свідомості людини.
Способи формування внутрішньої мотивації.
- оцінка рівня підготовки учнів по заданій темі та приведення у відповідність з цим ступеня складності надаваного матеріалу;
- надання учням вільного вибору завдань та виду діяльності, що забезпечить індивідуалізацію навчальної діяльності та приведе до появи інтересу;
- передбачення оптимальної складності завдань для учнів, що забезпечить в них «переживання успіху»;
- пробудження уваги при наданні навчального матеріалу шляхом нестандартності та новизни, використання різних технічних засобів, збудження цікавості.
У відповідності з етапами навчального процесу мотивація може бути виражена в різних формах, що відповідають вступній частині заняття та поточній його частині.
Таблиця 2.5
Дидактичні характеристики внутрішніх мотиваційних технологій навчання
|
Види технологій |
Методи навчання |
Прийоми навчання, що використовуються |
|
Вступна мотивація |
Мотиваційний вступ |
Віднесення до особистості |
|
Віднесення до ситуації |
||
|
Приголомшення |
||
|
Вступ з цитатою, питанням |
||
|
Мотиваційна демонстрація |
Попереднє відвідування підприємств |
|
|
Попередній показ об’єкта, явища, процесу, що вивчається. |
||
|
Поточна та заключна мотивація |
Етап викладення матеріалу: лекція, бесіда, розповідь |
Орієнтація змісту навчального матеріалу на його практичний сенс та на конкретну професійну діяльність |
|
Демонстрація в розмові практичного використання теоретичних положень, що наводяться |
||
|
Етап формування та контролю діяльності: розв’язання задач і завдань, виконання лабораторних робіт |
Надання вільного вибору завдань, складання завдань оптимальної складності, новизна та непередбачуваність завдань. |
Згідно характеристики учнів у групі: відношення до майбутньої професії байдуже, відношення до навчання негативне, тип темпераменту – холерик. Із холериками варто вести заняття у швидкому темпі і відповідній зміні видів діяльності. Ми використаемо такі прийоми мотивації: віднесення до особистості, віднесення до ситуації, орієнтація змісту навчального матеріалу на його практичний сенс та на конкретну професійну діяльність, Демонстрація в розмові практичного використання теоретичних положень, що наводяться. Отже сформулюємо мотивацію навчальної діяльності.
Таблиця 2.6
Способи реалізації мотивації при вивченні теми «Вимірювання постійного струму та напруги (прилади магнітоелектричної та електронної систем для вимірювання постійного струму:амперметри та вольтметри)»
|
Способи реалізації різних видів мотивації |
Зовнішня мотивація |
Внутрішня мотивація |
|
1 |
2 |
3 |
|
Вступна мотивація. |
У кінці уроку ми будемо писати контрольну роботу результати якої будуть впливати на підсумкову оцінку. Рекомендую уважно слухати і запам’ятовувати матеріал. |
Дії викладача: «Добрий день! Сьогодні на уроці ми ознайомимося з темою «Вимірювання постійного струму та напруги (прилади магнітоелектричної та електронної систем для вимірювання постійного струму:амперметри та вольтметри)» . Скажіть, як взагалі вимірюється струм та напруга? Дії тих, кого навчають: «Вимірюються вони за допомогою спеціальних приладів.». Дії викладача: «Якими ел. приборами ви користуєтесь в дома?». Дії учнів: «Лампами, телефонами, телевізорами, комп’ютерами, пральними машинами і т.д.». Дії викладача: «Як Ви бачите ел.енергія набула великого використання, а будь-який ел. пристрій живиться від напруги, тож тема нашого уроку дуже важлива. Будь-який спеціаліст-електрик повинен вміти визначати який струм та напруга використовується для даного пристрою». |
|
Поточна мотивація. |
На цьому етапі будуть виставлені оцінки за результатами контрольної роботи. Треба отримати позитивну оцінку. |
Ви не погано запам’ятовуєте цю тему. До того ж вона знадобиться під час вивчення і інших дисциплін, а також ви зможете використовувати їх побуті. |
|
Заключна мотивація. |
У вас буде лабораторна робота з цієї теми, на якій ви будете вимірювати струм та напругу не тільки за допомогою вимірювальних пристроїв, а й складеної схеми. А також будете проводити багато розрахунків. Якщо ви будете добре слухати і запам’ятовувати, то вам буде легше виконати лабораторну роботу. |
Знання, отримані на уроці, будуть дуже корисні під час роботи за професією. |
2.3.2. Проектування технологій формування ООД.
Будь-яка діяльність завжди повинна бути попередньо зорієнтована. «Орієнтири» навчальної діяльності в педагогіці і психології умовно називають орієнтовна основна діяльності (ООД).
Основна мета розробки технологій формування нових знань - проектування і реалізація оптимальної орієнтовної основи діяльності, що дозволить сформувати необхідні якості професійних дій. Завданням формування нових знань є формування «орієнтирів» майбутньої діяльності, які надалі забезпечать правильність її виконання.
Згідно діяльнісного підходу до навчання, орієнтовна основа діяльності включає:
1. Образ кінцевого продукту - уявлення про кінцевий результат. У теоретичному навчанні - це відповіді до завдань, опис результатів, схеми, графіки, а в практичному навчанні - деякі зразки, макети, моделі.
2. Об'єкт перетворення - матеріал для діяльності і її предмет. У практичному навчанні - це заготівки, матеріали, пристрої, які варто відремонтувати і т. д., а в теоретичному навчанні - умови завдань, питання, сформульована проблема і т.д.
3. Засоби діяльності, тобто інструменти, інструкції, креслення, карти, таблиці, алгоритми і формули розрахунку, обґрунтування, теорії, висновки.
4. Технологію діяльності - уявлення про способи її здійснення, які включають прийоми, їхню послідовність, представлену у формі карт, таблиць, порядок рішення, вказівки і інструкції.
Відомо три типи навчання:
- неповна ООД (перший тип),
- повна ООД в конкретному вигляді (другий тип),
- повна ООД в загальному вигляді (третій тип).
Перший тип навчання - неповна орієнтовна основа характеризується тим, що викладач, представляючи навчальний матеріал, показує вихідні дані, виконавчу частину дії і образ кінцевого продукту. Навчання здійснюється методом «проб і помилок», процес відбувається повільно, з великою кількістю помилок.
Другий тип навчання - повна ООД, при наявності всіх умов, необхідних для здійснення діяльності, які подаються у вигляді готового алгоритму діяльності стосовно до конкретної ситуації. Викладач, представляючи навчальний матеріал, показує кожен крок діяльності, стосовно до конкретного завдання. При цьому формування діяльності відбувається безпомилково і швидко, але ступінь узагальнення і переносу на нестандартні ситуації обмежений. У цьому випадку учні правильно вирішують певне коло стандартних завдань, але при переході до інших творчих завдань їхня діяльність ускладнена.
Третій тип навчання - повна орієнтовна основа з використанням узагальнення і систематизації. Орієнтири подані в узагальненому виді, характерному для цілого класу явищ. Викладач при цьому не дає готових орієнтирів, а пояснює лише принципи їхнього формування. У цьому випадку діям властива чіткість, швидкість, безпомилковість, стійкість, ширина переносу. Найбільш ефективним є саме цей тип навчання, де освоюються алгоритми діяльності, на основі яких студенти самостійно пристосовують їх до конкретних ситуацій для різних умов.
Таблиця 2.7
Критерії вибору різних типів навчання
|
Тип навчання |
Критерії вибору |
||
|
По меті |
За умовами |
За змістом навчального матеріалу |
|
|
Неповна ООД (перший тип). |
Сформувати орієнтири діяльності, що носить репродуктивний характер і характеризується самостійністю, міцністю, але не володіє розумністю, розгорненням, узагальненістю. |
При наявності великої кількості навчального часу і часу на самостійну роботу. При наявності досвіду самостійного навчання і вибору способів навчання. При наявності навчальної і допоміжної літератури. При наявності сформованої професійної мотивації. При відсутності необхідності засвоєння певних знань і умінь. |
Коли зміст навчального матеріалу не пов'язаний з майбутньою практичною діяльністю учня. |
|
Повна ООД (другий тип навчання). |
Сформувати орієнтири алгоритмічної діяльності, що характеризуються міцністю виконання, результатом якої є швидкість, точність виконання операцій. |
При відсутності базових знань у підготовці учнів. При відсутності професійного досвіду і практичних умінь. При відсутності здібностей самостійно здійснювати навчально-пізнавальну діяльність |
При визначальній ролі технології діяльності і неможливості її освоєння без попереднього опису наочним словесним способом. |
|
Повна ООД (третій тип навчання). |
Формування творчої діяльності, що характеризується міцністю, узагальненістю, розгорнутістю, самостійністю, розумністю, усвідомленістю. |
При наявності базових знань в учнів. При наявності часу. При наявності відповідних засобів навчання. |
При можливості узагальнення і систематизації навчального матеріалу так, щоб загальні принципи можна було застосувати до окремих випадків. |
Отже тип навчання, який забезпечить оптимальні результати стосовно заданих умов організації навчального процесу, буде другий тип навчання.
Таблиця 2.8
Вибір способів формування в учнів нових знань
|
Найменування підтеми |
Ціль |
Рівень |
Методи викладу |
Способи реалізації |
|
|
Дії викладача |
Дії тих, хто навчається |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Підключення пристроїв для вимірювання напруги та струму?. Одиниці вимірювання. |
Сформувати вміння формулювати визначення і призначення кожного пристрою, називати їх одиниці вимірювання. |
І ІІ |
Розповідь, ілюстрація, конспектування. |
- Приступає до викладу перщого питання «Підключення пристроїв до електричного кола(мережі) для вимірювання напруги та струму»: розповідь ілюструється на дошці у вигляді схем ел. кола. - Диктує основні положення - Відповідає на питання. - Приступає до викладу другого питання «Одиниці вимірювання»: розповідь ілюструється на дошці. - Відповідає на виниклі питання. - Підводить підсумки викладу питань. |
-Слухають і сприймають матеріал -Розглядають зображення на дошці. - Записують під диктовку основні положення. - Ставлять питання по незрозумілих моментах у викладі. |
|
Математичні вирази. |
Сформувати знання математичних виразів. Сформулювати вміння усно та письмово відтворювати математичні вирази. Сформувати вміння вирішувати прості задачі. |
І ІІ |
Пояснення з елементами розповіді, ілюстрація формул, конспектування. |
Приступає до викладу питання «Математичні вирази»: пояснення ілюструється на дошці у вигляді формул. -стежить за веденням конспекту. - Відповідає на виниклі питання - Підводить підсумки викладу питання |
- Вивчають матеріал. - Записують основні положення. - Ставлять питання. |
Продовження табл. 2.8
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Методи вимірювання струму та напруги |
Сформувати вміння розрізняти контрольно-вимірювальні прилади. Сформувати вміння зображувати та складати схеми для вимірювання. |
І ІІ |
Пояснення, ілюстрація, конспектування. |
Приступає до викладу питання «Методи вимірювання»: пояснення супроводжується ілюстрацією на дошці у вигляді формул і схем. - Диктує основні положення - Стежить за веденням конспекту. - Відповідає на виниклі питання. - Підводить підсумки викладу питання |
-Слухають і сприймають матеріал. - Записують під диктовку основні положення. - Ставлять питання. |
2.3.3. Проектування технологій формування ВД.
Після визначення орієнтовної основи діяльності і її первинного сприйняття учнями, відбувається етап виконання дій у різних формах, які в дидактиці називають «закріпленням».
Головна закономірність процесу засвоєння діяльності полягає в тому, що пізнавальна діяльність і введені в неї знання здобувають розумову форму, стають узагальненими не відразу, а по черзі, пройшовши через цілий ряд етапів. Якщо викладач будує процес навчання з урахуванням їх послідовності, він істотно підвищує можливість досягнення мети всіма учнями.
Основною метою діяльності по проектуванню технології формування і засвоєння діяльності є визначення способів формування дій, обумовлених метою навчання.
Одним з головних способів виконання дій у рамках теоретичного навчання є рішення завдань. На кожному з етапів засвоєння завдання виконують різноманітні функції. Наприклад, на етапі виконання матеріалізованих дій завдання служать для створення початкової мотивації діяльності; на етапі ознайомлення з ООД вони сприяють активному розкриттю цієї діяльності, на етапі виконання діяльності вони формують необхідні характеристики дії (міцність, гнучкість, точність, узагальненість і т.д.).
До всіх завдань пред'являється ряд вимог. Перша з них - це розрахунок тільки на нову діяльність, оскільки всі інші дії були засвоєні раніше. Друга - це відповідність завдань етапу засвоєння, тобто в умові завдань повинна відображатись мета і її характеристики.
Таблиця 2.9
Проектування технологій формування виконавчих дій
|
Найменуван-ня теми, підтеми |
Ціль |
Рівень |
Форма |
Методи викладу |
Засоби закріплення |
Способи реалізації |
||
|
Назва |
Варійовані параметри |
Дії викладача |
Дії тих, хто навчається |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Підключення пристроїв для вимірювання напруги та струму?. Одиниці вимірювання. |
Сформувати вміння формулювати визначення і призначення кожного пристрою, називати їх одиниці вимірювання. |
І ІІ |
Фронтальна. Індивідуальна. |
Бесіда. Ілюстрація малюнку на дошці. |
Покажіть на малюнку задані прибори для вимірювання струму та напруги. Назвіть їх одиниці вимірювання. |
Напруга Струм Вольти Ампери |
- Проводить бесіду - Підводить підсумки бесіди, визначає рівень розуміння нового матеріалу. |
- Вислуховують питання, пригадують теоретичний матеріал, з опорою на конспект відповідають на питання. - Слухають і при необхідності доповнюю відповіді одногрупників. - Вислуховують аналіз відповідей викладачем. |
Продовження табл. 2.9
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Математичні вирази. |
Закріпити знання математичних виразів. Закріпити вміння усно та письмово відтворювати математичні вирази. Закріпити вміння вирішувати прості задачі. |
І ІІ |
Фронтальна, індивідуальна. |
Розв’язування завдання. |
Завдання знаходиться у Додатку 1 |
- Видає учням завдання. - Підводить підсумки. |
- Вирішують письмово завдання. -Вислуховують аналіз відповідей. |
|
|
Методи вимірювання напруги та струму |
Закріпити вміння розрізняти контрольно-вимірювальні прилади. Закріпити вміння зображувати та складати схеми для вимірювання. |
І ІІ |
Індивідуальна |
Розв’язання задач |
Завдання знаходиться у Додатку 2 |
- Видає завдання. - Визначає рівень засвоєння матеріалу. |
- Вирішують письмово задачі. |
2.3.4. Проектування технологій формування контрольних дій (КД)
Проектування системи контролю є одним з найважливіших видів діяльності викладача. Контроль дає можливість визначити, наскільки чітко досягнута ціль навчання, які недоліки процесу навчання і що треба зробити, щоб застосувати нові технології навчання.
Діяльності по контролю можна поділити на наступні види: контрольно-проектувальна діяльність, тобто діяльність по створенню (розробці) технології контролю по навчальній дисципліні, її розділам та темам, при цьому контроль повинен забезпечувати діагностику ступеню досягнення їх цілей; контрольно-виконавчу діяльність, тобто діяльність по організації та здійсненню контролю; контрольно-аналітична діяльність, тобто діяльність по аналізу та оцінці результатів навчального процесу та його корекції.
Принципи здійснення контролю:
1.Професійної спрямованості;
2.Об’єктивності;
3.Систематичності та інформативності;
4.Правильної організації.
Етапи контрольної діяльності викладача:
1 етап – аналіз мети навчання;
2 етап – вибір виду контролю згідно з етапами процесу навчання (діагностичний, формувальний, контрольний);
3 етап – вибір способів контролю на кожному з етапів навчання;
4 етап – розробка засобів контролю, апробація засобів, коригування;
5 етап – перевірка відповідності обраних способів контролю вимогам.
Таблиця 2.10
Вибір технологій формування КД та способи реалізації
|
Найменування теми, підтеми |
Ціль |
Рівень |
Форма |
Методи викладу |
Засоби закріплення |
Способи реалізації |
||
|
Назва |
Варійовані параметри |
Дії викладача |
Дії тих, хто навчається |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Підключення пристроїв для вимірювання напруги та струму?. Одиниці вимірювання. |
Проконтролювати вміння формулювати визначення і призначення кожного пристрою, називати їх одиниці вимірювання. |
І ІІ |
Фронтальна. |
Опитування. |
Назвіть та зобразіть на дошці всі пристрої для вимірювання електричного струму і напруги та назвіть їх одиниці вимірювання. |
Напруга Струм Вольти Ампери |
- Проводить опитування - Підводить підсумки, визначає рівень розуміння нового матеріалу. |
- Відповідають на питання. - Вислуховують аналіз відповідей викладачем. |
|
Математичні вирази. |
Проконтролювати знання математичних виразів. Закріпити вміння усно та письмово відтворювати математичні вирази. Закріпити вміння вирішувати прості задачі. |
І ІІ |
Індивідуальна. |
Розв’язу-вання задач. |
Завдання знаходиться у Додатку 3 |
- Видає учням завдання. - підводить підсумки |
- Вирішують письмово задачі. - Вислуховують підсумки.. |
Продовження табл. 2.10
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Методи вимірювання струму та напруги. |
Проконтролювати вміння розрізняти контрольно-вимірювальні прилади. Закріпити вміння зображувати та складати схеми для вимірювання. |
І ІІ |
Фронтальна. |
Бесіда. |
Запитання до бесіди: 1.Назвіть види методів вимірювання. 2.Які вимірювальні прилади використовуються під час вимірювання? 3.Які закони використовують під час вимірювання? |
- Ставить питання за новим матеріалом. - Виправляє неправильні відповіді. - Визначає рівень засвоєння матеріалу. |
- Відповідають на питання з опорою на конспект. |
Перевірка правильності спроектованої системи контролю:
1. Обраний тип контролю відповідає:
- масштабу цілей навчання;
- етапу вивчення конкретної дисципліни.
2. Визначений вид контролю, відповідаючи меті та типу, враховує:
- частоту проведення;
- тимчасову спрямованість;
- широту області навчального матеріалу, що контролюється.
3. Відібрані об’єкти контролю (тобто зміст), являють собою сукупність структурно-пов’язаних елементів навчального матеріалу, важливих для майбутньої професійної діяльності учнів, та перевірка яких потребує від учнів виконання синтезованої навчально-пізнавальної діяльності.
4. Обране місце та час проведення контролю при відповідності його виду та змісту, враховує момент зняття нервовості, релаксацію учнів у період осмислення контрольного завдання та актуалізації власних знань з довгострокової пам’яті.
5. Обраний метод враховує:
- рівень навченості учнів;
- етап формування навчально-пізнавальної діяльності;
- психофізіологічні особливості особистості та навчальної групи в цілому;
- вид навчання в ході контролю;
- матеріально-технічне та дидактичне забезпечення навчального процесу в ПТНЗ.
6. Відповідність обраної форми організації контролю іншим компонентам системи забезпечення:.
- ведучою роллю суб’єкта контролю;
- масовістю учнів;
- ефективним використанням аудиторного часу.
8. Розроблені засоби контролю задовольняють вимогам:
- професійній спрямованості;
- функціональній та змістовній валідності;
- однозначності та визначеності;
- варіативності та системності змісту;
- надійності.
9. Розроблені критерії оцінки контрольного завдання задовольняють вимогам:
- об’єктивності та диференційованості;
- вимірюваності та застосовуваності.
10. Складений сценарій проведення етапу контролю включає детальний опис алгоритму бінарних комунікативних дій викладача та учнів в ході проведення контролю заданого типу.
2.4 Складання перспективно-поурочного плану викладення теми «Вимірювання постійногоо струму та напруги (прилади магнітоелектричної та електронної систем для вимірювання постійного струму: амперметри і вольтметри»
Перспективно-поурочний план – це документ, який містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні та дидактичні характеристики кожного з них, що представлені часом, що відводиться на вивчення тих чи інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навчання.
В педагогічній літературі називаються наступні типи уроків:
- урок формування та засвоєння нових знань;
- урок закріплення, застосування знань про способи діяльності;
- урок формування інтелектуальних і практичних способів діяльності (інтелектуальних та практичних вмінь та навиків);
- урок закріплення та застосування способів діяльності;
- урок діагностичного контролю та корекції засвоєння знань, способів діяльності, застосування наукових знань та способів діяльності;
- комбінований урок (урок з декількома рівнозначними задачами).
Найменування типу уроку визначає основну його задачу та мету.
Під час уроку повинна бути реалізована кожна з поставлених задач, що повинно знайти відображення в методах навчання. Якщо мета комплексна та включає , наприклад, елементи формування нових знань, їх закріплення та контролю, то повинні бути обрані словесні методи (розповідь, пояснення, бесіда і т.д.), методи наглядності (ілюстрація, демонстрація), практичні методи (вправа, лабораторний метод, практична робота та методи контролю (опитування, контрольна робота, тестування і т.д.).
Таблиця 2.11
Складання перспективно-поурочного плану викладу теми «Вимірювання постійногоо струму та напруги (прилади магнітоелектричної та електронної систем для вимірювання постійного струму: амперметри і вольтметри»
|
№ уроку |
Тема уроку |
Час |
Тип уроку |
Ціль уроку |
Базові знання |
Методи навчання |
|
1 |
Підключення пристроїв для вимірювання напруги та струму?. Одиниці вимірювання |
90 хвилин |
Комбінований урок: формування ООД, ВД, КД |
Закріпити та проконтролювати вміння формулювати визначення і призначення кожного вимірювального пристрою, називати їх одиниці вимірювання. |
Струм, напруга |
ООД: розповідь, конспектування ілюстрація; ВД: бесіда, ілюстрація малюнку на дошці,; КД: опитування |
|
2 |
Математичні вирази |
45 хвилин |
Комбінований урок: формування ВД, КД, ООД |
Закріпити та проконтролювати знання математичних виразів, вміння усно та письмово відтворювати математичні вирази, вміння вирішувати прості задачі. |
Закон Ома, закони Кірхгофа |
ООД: пояснювання з елементами розповіді, ілюстрація формул, конспектування; ВД:розв’язування задач; КД: розв’язування задач |
|
3 |
Методи вимірювання струму та напруги |
90 хвилин |
Комбінований урок: формування ВД, КД, ООД |
Закріпити та проконтролювати вміння розрізняти вимірювальні прилади, вміння зображувати та складати схеми для вимірювання. |
Вольтметр, амперметр |
ООД: конспектуванняя, пояснення ілюстрація; ВД:розв’язування задач; КД: бесіда |
|
4 |
Вимірювання струму та напруги |
45 хвилин |
Урок контролю |
Проконтролювати всі знання і вміння отримані при вивченні данної теми. |
Знання отримані на попередніх уроках. |
Опитування, контрольна робота. |
2.5 Розробка бінарних дій викладача та учнів на уроці «Методи вимірювання струму та напруги»
Тема уроку – Методи вимірювання струму та напруги
Тип уроку – формування нових знань
Структурні елементи уроку:
- організаційний момент;
- постановка мети уроку;
- мотивація мети;
- актуалізація опорних знань;
- підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу;
- формування орієнтовної основи діяльності;
- формування виконавчих дій;
- контроль сформованих знань, вмінь, навичок;
- підведення висновків;
- видача домашнього завдання.
Таблиця 2.12
Розробка бінарних дій викладача та учнів на уроці «Методи вимірювання струму та напруги»
|
Структурні елементи уроку |
Дії викладача |
Дії тих, кого навчають |
|
1 |
2 |
3 |
|
1.Організаційний момент |
Привітання учнів, їх перелік |
Вітають викладача |
|
2.Підготовка тих, хто навчається до сприйняття навчального матеріалу. |
Повідомляє тему уроку «Методи вимірювання постійного струму та напруги (прилади магнітоелектричної та електронної систем для вимірювання постійного струму: амперметри і вольтметри». Повідомляє мету уроку: «Сформувати уміння вимірювати постійний струм та напругу різними методами». Повідомляє про важливість вивчення цієї теми: «Ця тема є гарним підгрунтям для вивчення інших тем не тільки цієї дисципліни, а також всіх дисциплін, зв’язаних з енергетикою». |
Сприймають тему та мету уроку. Усвідомлюють важливість вивчення цієї теми. |
|
3.Актуалізація базових знань. |
Проводить опитування з таких питань: 1. Дати визначення струму та напруги. 2. Назвіть всі вимірювальні пристрої для струму і напруги та їх характеристики. 3. Сформулюйте закон Ома та запишіть формули. 4. Сформулюйте закони Кірхгофа та запишіть формули. |
Усно відповідають на питання. |
Продовження табл. 2.12
|
1 |
2 |
3 |
|
Якщо базові знання сформовані недостатньо – формує їх у процесі викладу нового матерілу . |
||
|
4.Формування ООД. |
Викладає новий матеріал, методами розповідь, бесіда та пояснення з відповідними записами на дошці, за таким планом: 1. Методи вимірювання; 2. Метод безпосередньої оцінки; 3. Метод порівняння. Диктує основні положення, стежить за веденням конспекту. Відповідає на запитання. Підводить підсумки вивченої теми |
Уважно слухають новий матеріал. Записують важливі моменти. Задають питання та слухають відповіді викладача. |
|
5.Підведення підсумків. |
Підводить висновок уроку: «Сьогодні ви навчилися вимірювати постійний струм та напругу різними методами». Ставить оцінки учням, які активно працювали. |
Слухають висновок викладача. |
|
6.Видача домашнього завдання. |
Видає домашнє завдання: «Підготуватися до лабораторної роботи з цієї теми». |
Записують домашнє завдання. |
ВИСНОВКИ
Даний дидактичний проект підготовки спеціаліста за спеціальністю «Слюсар з ремонту вимірювальних приборів» з поглибленою розробкою теми «Вимірювання постійного струму та напруги (прилади магнітоелектричної та електронної систем для вимірювання постійного струму: амперметри і вольтметри» з дисципліни «Спецтехнологія» може застосовуватися в професійно-технічних навчальних закладах з підготовки спеціалістів з вищенаведеної спеціальності.
Мета дослідження досягнута. В ході дидактичного проектування були розв’язані задачі дослідження:
- проведений аналіз професійної діяльності спеціаліста. Виявили характеристику галузі господарської діяльності. Визначили обов’язки та види діяльності фахівця. Надали характеристику трудових процесів, які він виконує;
- спроектована кваліфікована характеристика спеціаліста. Виявили професійне призначення та вимоги використання спеціаліста. Зробили постанову функціональної структури діяльності апаратника. Визначили кваліфікаційні вимоги до фахівця;
- розроблений зміст професійної підготовки спеціаліста. Встановили тактичні цілі навчання. Згрупували зміст теоретичного навчання у відповідності до галузі господарської діяльності та видами діяльності апаратника. Обрали систему виробничого навчання. Побудували тематичний план професійної підготовки апаратника;
- спроектовані дидактичні матеріали. Встановили оперативні цілі навчання.
Спроектували план викладення теми «Вимірювання постійного струму та напруги (прилади магнітоелектричної та електронної систем для вимірювання постійного струму: амперметри і вольтметри». Побудували контурний конспект на тему.
- проведений аналіз базових умов навчання, вибрані способи формування базових знань;
- спроектовані навчальні технології підготовки спеціаліста;
- розроблені бінарні дії викладача та учнів на уроці «Вимірювання елементів електричного кола».
Проаналізувавши розроблений дидактичний проект можна сказати, що він є ефективним засобом в плані розв’язання проблеми протиріччя необхідності підготовки спеціалістів за спеціальністю «Слюсар з ремонту вимірювальних приборів» та відсутності документації, що регламентує цю підготовку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Галатенко Н.А., Ильясов И.И. Определение целей по учебным дисциплинам в системе интенсивного обучения: Учеб. пособие для слушателей ФГКП и преподавателей вузов гражданской авиации / Моск. ин-т инж. гражд. авиации. – М.: МИИГА, 1988. – 87 с.
2. Коваленко Е.Э., Беликова В.В., Брюханова Н.А., Ковальская В.С. Методика профессионального обучения: Методические указания по выполнению курсовой и дипломной работ.– Харьков: УИПА, 2013.
3. Зевеке «Основы теории цепей» - М.: Энергоатомиздат, 1986.-640 с.
4. «Пархачь «Теоретическая электротехника» Мн.: Висшая школа, 1988.- 357с
5. Попов «Основы теории цепей» - М.: Энергоатомиздат, 1986.-60 с.
6. Щебес «Задачник по ТОЭ» - М.: Вища школа, 1986.-400 с.
7. Бесинов и Димидова «зборник задач по ТОЭ» Мн.: Вища школа, 1988.- 300с
8. Коваленко И.Г., Блинчевский Ф.Л. Организация и методика производственного обучения: Учебник для индустриально-пед. техникумов и повышения квалификации мастеров произв.обучения. – М.: Высш. школа, 1978. – 399 с.
9. Кочетов С.И.. Основы применения средств обучения в ПТУ. – М.: Высш. шк., 1986. – 160 с.
10. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 232 с.
11. Падалка О.С., Нісемчук А.С., Смолюк І.О., Шпак О.Т. Педагогічні технології: Навчальний посібник для вузів. – К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1995. – 255 с.
12. Методика професійного| навчання|: Методічні вказівки| з виконання| курсової| і дипломної| робіт| / Коваленко о.Е., Бєлікова В.В., Брюханова Н.О. – Харків: УІПА, 2013. – 102с|.
13. Неклепаєв Б.Н. ”Електрична частина|частка| електростанцій і підстанцій” підручник|посібник| для вузів|ВНЗ|.- 2-е видавництво, перераб|. і доп|.- М.: Енергоатоміздат, 1986.-640 с.
14. Князевський Б.А.,Липкин Б.Ю. «Електропостачання промислових підприємств» підручник|посібник| для вузів|ВНЗ|.- 3-е видавництво, перероб|. і доп|.- М.: Вища школа, 1986.-400 с.
15. Кудрін Б.І., Прокопчік В.В. «Електропостачання промислових підприємств» » підручник|посібник| для вузів, Мн.: Вища школа, 1988.- 357с.
16. Правила технічної експлуатації, Мін. енерго СРСР – 4-е видавництво, перераб|. і доп|.- М.: Енергоатоміздат, 1989.-432 с.
ДОДАТОК 1
Завдання для формування ВД з теми «Підключення пристроїв для вимірювання напруги та струму. Одиниці вимірювання»
Визначте відповідність між приборами для вимірювання струму і напруги та одиницями вимірювання, правильні відповіді зведіть у таблицю 1
|
1 |
I= |
|
2 |
U= |
|
A |
=I*R |
|
B |
=1/R |
|
C |
=P/I |
|
D |
=U/R |
|
E |
= P/ E |
|
F |
=U/I |
|
G |
=U* I |
|
1 |
2 |
Табл. 1
ДОДАТОК 2
Завдання для формування ВД з теми «Методи вимірювання»
Задача
Напруга у колі постійного струму вимірюється методом безпосередньої оцінки. Вольтметр на 50В класу точності 0,4, амперметр на 5А класу точності 2,5. Визначити можливі найбільші абсолютну і відносну похибки вимірювання напруги.
Метод безпосередньої оцінки здійснюють за допомогою прямопоказуючих приладів - амперметрів і вольтметрів зі шкалами, градуйованими в одиницях вимірюваної величини. Амперметр включають послідовно з навантаженням (в розрив ланцюга); вольтметр приєднують паралельно ділянці ланцюга, падіння напруги на якому потрібно виміряти (рис.1). Включений в ланцюг прилад надає на її режим певний вплив, для зменшення якого необхідно строго виконувати наступні умови:
внутрішній опір амперметра RA повинен бути набагато менше опору навантаження Rн;
внутрішній опір вольтметра RV повинен бути набагато більше опору навантаження Rн;
Невиконання цих умов призводить до систематичної методичної похибки, яка приблизно співпаде зі значеннями відносин RA / RН і RН / RV. Умова RV> RН особливо важко виконати при вимірюванні напруги на дільницях (навантаженнях) з великим опором в так званих слабкострумових ланцюгах.
З підвищенням частоти похибка вимірювань струму збільшується.
ДОДАТОК 3
Завдання для формування КД з теми «Математичні вирази»