Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Вірш про село Бутівці
автор Валентина Володкевич
То де ж та згадка перша про село?
Моє село, що зветься Бутівцями
Коли і ким згадалося воно
І як жилося бідним між панами
Літопис згадує це так:
Що ніби волость Луцького повіту
Розгромлена і спалена татарами
Спустошена й розвіяна по вітру
Місцевість лісом заросла
Її слов’янам треба заселяти
Рубати ліс, орати й сіяти поля
І хмиз цей зложувати в «бути».
Від слова «бути» - назва Бутівці
Село розміщене на двох дорогах
Одна, що з міста на Ізяслов йде
По ній ще кажуть Катерина їздила на конях
На захід був великий сад
А в нім будинок із великими льохами
Панів Пжелуцьких палац був
Та ще й фільварок
З двома пристойними хатами
А далі – інший сад,
А в нім будиночок для ксьондза
І ще костьол ! Ні не костьол – палац
Подібний світлом він до сонця.
Легенда про Тополю
В нашому селі існує легенда про струнке і красиве дерево- тополю.
Люди розповідають ,що колись тополя була дівчиною:
дуже гарною,тендітною, скромною.
Якось одного разу на село налетіли розбійники.
Вони,ніби саранча, нищили все на своєму шляху,
як та чорна хмара, покрили землю.
Вони вбивали старих людей, а молодих забирали в полон.
Серед полонених було дуже багато дівчат.
Дівчина, доля якій судилася стати тополею,
йшла разом з усіма, їй було дуже тяжко на душі.
Коли настала ніч і стомлені полонянки заснули, варта також заснула.
Не спала лише дівчина. Вана тихенько відв’язала себе і втекла.
На світанку дівчина вже підходила до свого села,
коли побачила , що за нею, немов летючі миші, летять розбійники.
Нещасна дівчина почала від них тікати.
Біжучи, вона благала рідні поля , щоб вони врятували її .
Один розбійник вже наздоганяв дівчину,
хотів схопити за коси , та рука його вже сковзнула з гілки…
А ж тут за мить дівчина обернулася тополею.
Стоїть вона тепер край села, висока і струмка…