. Методологія педагогіки.
Работа добавлена на сайт samzan.net:
1. Методологія педагогіки. Основні рівні методологічного підходу.
Методологія науки (від грец. mеthodos i logos* — вчення про принципи, форми і методи наукового пізнання.
Методологічна засада педагогіки — наукове підґрунтя пояснення основних педагогічних явищ і розкриття їх закономірностей.
Методологічна основа є багаторівневою системою, яку утворюють:
1. Філософська методологія, що виражає світоглядну інтерпретацію результатів наукової діяльності, форм і методів наукового мислення у відображенні картини світу.
2. Опора на загальнонаукові принципи, форми, підходи до відображення дійсності (системний підхід, моделювання, статистична картина світу*.
3. Конкретна наукова методологія (сукупність методів, форм, принципів дослідження в конкретній науці*.
4. Дисциплінарна методологія, що стосується частини науки (дидактика*.
5. Методологія міждисциплінарних досліджень.
Розглядаючи перший рівень методології (філософський*, українська національна педагогіка передусім спирається на праці українських філософів К. Ставровецького, Г. Сковороди, С. Гогоцького, П. Юркевича, Д. Чижевського, В. Лосевича, О. Потебні, філософські ідеї Т. Шевченка, П. Куліша, І. Франка та ін. Певну цінність мають ідеї української народної філософії:
- нескінченність світу,
- вічна змінюваність життя,
- людина — центр світобудови;
- природа, як матір — її треба любити;
- земля — наша годувальниця;
- хліб — усьому голова;
- свобода — найбільша цінність для людини;
- кожна людина має жити по праці та ін.
Українська народна філософія утверджує культ людини і природи.
Компонентами методологічних рівнів є: загальні закони філософії, зокрема теорії пізнання; закони логіки, закономірності психології; закони і закономірності педагогіки; методи дослідження; вчення класиків педагогіки. Зазначені рівні методології утворюють систему, в межах якої наявна певна супідрядність, причому філософський рівень є змістовою основою будь-якого методологічного знання, визначаючи світоглядні підходи до процесу пізнання й перетворення дійсності.
Конкретно-наукова методологія педагогіки представлена такими підходами:
1. Особистісний підхід – при здійсненні педагогічного процесу орієнтуються на особистість як на мету, об’єкт, результат і головний критерій його ефективності.
2. Діяльнісний підхід – визначає діяльність як основу, засіб, вирішальну умову розвитку особистості.
3. Діалогічний підхід – передбачає перетворення позицій педагога і позицій учня в особистісно-рівноправні.
4. Культурологічний підхід – передбачає пізнання і перетворення педагогічної реальності через зв’язок людини з культурою як системою вартостей.
5. Національний підхід – національна основа виховання важлива умова соціалізації учнів, засвоєння ними загальної та національної культури.
6. Антропологічний підхід – уперше розробив К. Д. Ушинський, при здійсненні педагогічного процесу необхідно використовувати систему знань різних наук про людину.
2. Сутність та основні види наукових досліджень.
2. СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ВИДИ НА УКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Наукове дослідження - це процес пізнавальної діяльності дослідника, який мас свою логіку і структуру і веде до вироблення наукових знань.
Будь-яке наукове дослідження повинне характеризуватися визначеними якостями:
- об'єктивністю;
- відтворюваністю;
- доведеністю;
- точністю:
- надійністю.
Науковими дослідженнями, як правило, займаються вчені професійно для нього підготовлені. Працюють вони у наукових установах, де є експериментальне та лабораторне обладнання.
У процесі дослідження для побудови науковим використовують понятійний і категоріальний апарат науки.
Результатом наукового дослідження і знання, як можуть виступати як переоумова, або як засіб цього досліджєння.
Розрізняють дна види наукового дослідження:
- емпіричне:
- теоретичне.
Емпіризм - це філософське вчення, що визначає чуттєвий досвід ним джерелом знань.
Емпіричне пізнання будується на вивченні реальної дійсності,
практичного ДОСВІДУ.
Займаються емпіричними дослідженнями, як правило,
практики-професіонали в тій чи іншій області діяльності (вчителі, психологи, вихователі тощо*.
Особливості педагогічних досліджень, їх завдання та можливості.
Дослідження у галузі педагогіки – це процес і результат наукової діяльності, спрямованої на отримання нових знань про закономірності освіти, виховання, їх структуру і механізм, зміст, принципи і технології. Воно покликане пояснювати і передбачати педагогічні факти і явища.
Педагогічні дослідження за їх спрямованістю можна розділити на фундаментальні, прикладні або методичні. Фундаментальні дослідження своїм результатом мають узагальнюючі концепції, які підводять підсумки теоретичних і практичних систем на прогностичній основі. Прикладні або методичні дослідження — це роботи, спрямовані на поглиблене вивчення окремих аспектів педагогічного процесу, розкриття закономірностей педагогічної практики; розкриття конкретних науково-практичних рекомендацій, що ґрунтуються на вже відомих теоретичних положеннях.
Будь-яке педагогічне дослідження передбачає визначення загальноприйнятих методологічних параметрів: проблеми, теми, об'єкта, предмета, мети, завдань, гіпотези дослідження. Основними критеріями якості педагогічного дослідження є критерії актуальності, новизни, теоретичної і практичної значимості.
Програма дослідження, як правило, має два розділи: методологічний і процедурний. Перший містить обґрунтування актуальності теми, проблеми, визначення об'єкта, предмета, мети і завдань, формулювання основних понять (категоріального апарату), попередній системний аналіз об'єкта дослідження і висунення робочої гіпотези. У другому розділі розкривається стратегічний план дослідження, а також основні процедури збору і аналізу первинних даних.
Обґрунтування актуальності містить вказівку на необхідність і своєчасність вивчення і розв'язання проблеми для дальшого розвитку теорії і практики навчання й виховання. Актуальні дослідження дають відповідь на найгостріші питання, відображають соціальний запит суспільства педагогічній науці, виявляють найважливіші суперечності, які мають місце в практиці. Критерій актуальності динамічний, рухливий, залежить від часу врахування конкретних і специфічних обставин. У найзагальнішому вигляді актуальність характеризує ступінь розходження між попитом на наукові ідеї і практичні рекомендації (для задоволення тієї чи іншої потреби) та пропозиціями, які може дати наука і практика в даний час.
Найбільш переконливою основою, що визначає тему дослідження, є соціальне замовлення, яке відображає найгостріші, суспільно значимі проблеми, що потребують невідкладного вирішення. Соціальне замовлення потребує обґрунтування конкретної теми. Найчастіше це аналіз ступеню розробленості проблеми в науці.
Якщо соціальне замовлення випливає з аналізу педагогічної практики, то сама наукова проблема перебуває в іншій площині. Вона виражає основні суперечності, які повинні бути вирішені засобами науки. Вирішення проблеми загалом і є метою дослідження.
Формулювання проблеми обумовлює вибір об'єкта дослідження. Ним може бути педагогічний процес, галузь педагогічної дійсності чи яке-небудь педагогічне відношення, що містить у собі суперечності. Іншими словами, об'єктом може бути все те, що явно чи неявно містить у собі суперечності і породжує проблемну ситуацію. Об'єкт — це частина об'єктивної реальності, те, на що спрямований процес пізнання.
Предмет дослідження – це найсуттєвіші, найхарактерніші з практичної чи теоретичної точки зору властивості, особливості, риси об'єкта, які підлягають безпосередньому аналізу, вивченню.
У відповідності з метою, об'єктом і предметом дослідження визначаються дослідницькі завдання, які, як правило, спрямовані на перевірку гіпотези. Остання — є сукупністю теоретично обґрунтованих припущень, істинність яких потрібно перевірити.
Критерій наукової новизни передбачає оцінку якості завершених досліджень і характеризує нові теоретичні й практичні висновки, закономірності освіти, її структуру й механізм, зміст, принципи і технології, які на даний момент не були відомі і не зафіксовані в педагогічній літературі.
Новизна дослідження може мати як теоретичне, так і практичне значення. Теоретичне значення дослідження полягає в створенні концепції, підтвердженні гіпотези, виявленні закономірності, методу, моделі, вияву проблеми, тенденції, напрямку.
Практична значимість дослідження полягає в підготовці пропозицій, рекомендацій і т.п. Критерії новизни, теоретичної і практичної значимості змінюються в залежності від типу досліджень, вони залежать також від часу отримання нового знання.
Логіка і динаміка дослідницького пошуку передбачає реалізацію ряду станів: емпіричного, гіпотетичного, експериментально-теоретичного, прогностичного.
На емпіричному етапі отримують функціональне уявлення про етапи дослідження, виявляють суперечності між реальною освітньою практикою, рівнем наукових знань і потребою осягнути сутність явищ, формулюють наукову проблему. Основним результатом емпіричного аналізу є гіпотеза дослідження, як система провідних припущень, правомірність яких потребує перевірки і підтвердження її попередньої концепції дослідження.
Гіпотетичний етап спрямований на розв'язання суперечностей між фактичними уявленнями про об'єкт дослідження і необхідністю осягнути його сутність. Він створює умови для переходу від емпіричного рівня дослідження до теоретичного (або експериментально-теоретичного).
Теоретичний етап пов'язаний з подоланням суперечностей між функціональними і гіпотетичними уявленнями про об'єкт дослідження і необхідністю системних уявлень про нього.
Створення теорії дозволяє перейти до прогностичного етапу, який потребує розв'язання суперечностей між отриманими уявленнями про об'єкт дослідження як про цілісне утворення і необхідністю передбачати його розвиток у нових умовах.
2. тема начисления коммунальных платежей в ТСЖ ~ настоящая головоломка и источник конфликтов.
3. информация Если изначально под информацией понимались сведения передаваемые людьми устным письменным ил
4. 20 г. мною с Вашей организацией был заключен кредитный договор ’ от г.html
5. Тоталитаризм сущность форма конкретные примеры
6. Контрольная работа- Переміщення через митний кордон України
7. Введение Рассмотреть традиционные представления об эвтаназии; Понять в каком случае можно говорить о
8. Размещение ценных бумаг
9. Планирование является важнейшей частью предпринимательской практики
10. Тема Філософія Нового часу
11. это наука об измерениях методах и средствах измерения теория передачи размеров единиц физических вел
12. Мемуары на фоне столетия Игорь Оболенский Четыре подруги эпохи
13. Облік і економічного аналізу
14. Тема 1. Цель и содержание курса ОБЖ.html
15. Памятники первобытной культуры- искусство Верхнего палеолита и неолита
16. Цивільний захист 1
17. темах формируется особый травяной покров- копытень европейский вороний глаз осока волосистая ясменник душ
18. 2013 г. по 2013 г
19. Повісті минулих літ відноситься до 915
20. тематика для курсантов 2го курса дневной формы обучения специальности Судовождение преподавате.html