Криза класичного типу філософування і специфіка некласичної філософії
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ.
1. Криза класичного типу філософування і специфіка некласичної філософії.
- Головні напрямки критики класичного ідеалізму: ірраціоналізм та/або/як критика (класичного) розуму.
- Філософський дискурс Модерна: класична і некласична форми мисления/філософії.
- Некласична філософія як критика концепції Г.В.Ф. Гегеля та її різні форми.
- Від гегельянства до марксизму: праве гегельянство і ліве гегельянство: держава та індивід.
- Л. Фейєрбах: від Бога до людини (чуттєвість).
- К. Маркс і Ф. Енгельс як критики Гегеля.
- В. Гумбольдт: мова і критика чисто-логічного тлумачення буття у Гегеля.
- Дисертація 1813 р. та її роль в визначенні філософської позиції Шопенгауера.
- «Світ як воля й уявлення»: його структура, головні ідеї та концепти.
- Від Канта до Шопенгауера: трансценденталізм і проблема «речі-в-собі».
- Етична концепція й естетичний ідеал А. Шопенгауера.
- Особливості тлумачення концепту волі в некласичній філософії
- Головні концепти і принципи філософії С. К`єркегора: дійсність; екзистенція; індивідуація.
- Життя і свобода вибору в філософії С. К`єркегора.
- Вчення про стадії на життєвому шляху.
- «Страх і трепет» С. К`єркегора та його головна проблема.
- Філософія позитивізму. Позитивізм як опозиція традиційної метафізичної рефлексії.
- О. Конт: від «філософії історії» до соціології. «Закон трьох стадій».
- Проблема класифікації знань/наук в некласичній філософії.
- Гносеологічна проблематика в некласичній філософії.
- Позитивізм Д.С. Мілля: концепція метода і наукового знання; індукція; принцип неперервності; факти та соціальні факти; психологія і метафізика.
- Специфіка вчення Г. Спенсера про суспільство: еволюція Всесвіту; релігія і наука.
- Специфіка емпіріокритицизму та позитивізм.
- Онтологія Р. Авенаріуса: життя як цілісність; біологічна економіка; принцип найменшої витрати сили.
- Гносеологія; чистий досвід. Концепція досвіду Е. Маха.
- К. Маркс, Ф. Енгельс і «марксизм»: філософія революції/революція в філософії. «Корінний переворот в філософії»: від пояснення до практики.
- «Матеріалістичне розуміння історії».
- «Аполонійське» і «діонісійське»: від Р. Вагнера до Ф. Ніцше.
- Головні рубрики/концепти філософії Ніцше.
- Європейський нігілізм як історія.
- «Так казав Заратустра»: структура і пафос роботи, концептуальна насиченість.
- «До генеалогії моралі»: проблема людини-ressentiment.
- Кант і неокантіанство.
- Формування історицистського погляду на світ.
- Баденська і Марбургська школи: загальні настанови неокантіанців (філософія як методологія і теорія пізнання).
- В. Віндельбанд: номотетичні й ідеографічні науки. Г. Ріккерт: співвідношення наук про природу і наук про дух.
- Неокантіанство: історія як «справжня наука про дійсність»; категорія цінності.
- В. Дільтей: критика історичного розуму. Історія: переживання і життя.
- «Описова психологія» і «науки про дух».
- Соціальні та гносеологічні витоки «філософії життя». Сенс концепту «філософія життя».
- Ніцшеанська реабілітація життя: воля до влади, переоцінка всіх цінностей, amor fati.
- «Філософія життя» В. Дільтея: єдність переживання і того, що переживається в потоці життя.
- Філософія А. Бергсона: творча еволюція та життєвий порив; інстинкт, інтелект та інтуїція.
- Дух, матерія та пам`ять в філософії А. Бергсона.
- Головні риси прагматизму і традиція західної філософської думки.
- Ч. Пірс: критика картезіанського принципу універсального сумніву; співвідношення віри і дійсності; співвідношення релігії та науки; концепція істини та теорія значення.
- Розвиток ідей прагматизму У. Джемсом: радикальний емпіризм і «плюралістичний Всесвіт».
- «Інструменталізм» Д. Д`юі.
- Теоретичні засади феноменологічного методу Е. Гуссерля.
- Феноменологія/філософія як строга наука та її принципи; критика психологізму та історицизму.
- Поняття інтенціональності свідомості у Е. Гуссерля.
- Проблема свідомого і несвідомості в некласичній філософії.
- «Криза європейських наук». «Життєвий світ» і критика традиційного раціоналізму і об`єктивізму.