Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 3
Зміст
|
[1]
[2] [3] 1.1. Організація обліку на підприємстві «Київхліб» Хлібокомбінат №11 та коментар його облікової політики [4] 1.2. Фінансовий облік прибутку [4.0.1] Журнал реєстрації господарських операцій [5] 1.3. Відображення в фінансовій, податковій та статистичній звітності інформації щодо прибутку підприємства [6] 1.4. Сучасні комп'ютерні технології ведення обліку прибутку, виклад їх практичного застосування
[7] [8] 2.1. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства 2010-2011 роки [9] 2.2. Теоретичні основи та практичний економічний аналіз прибутку [10] 2.3. Сучасні комп'ютерні технології ведення економічного аналізу прибутку та виклад їх практичного застосування [11] Розділ III. Внутрішній і зовнішній аудит прибутку, державний контроль за дотриманням чинного законодавства України з обліку прибутку [12] 3.1. Теоретичні основи внутрішнього та зовнішнього аудиту прибутку [13] 3.2. Державний контроль та відповідальність за недотримання чинного законодавства України з обліку прибутку
[14] [15] 4.1. Стан охорони праці на підприємстві [16] 4.2. Стан охорони праці на робочому місці [17] 4.2.1. Повітря робочої зони [18] 4.2.2. Шум [19] 4.2.3. Освітлення: природне та штучне [20] 4.2.4. Психофізіологічні шкідливі фактори, пов’язані з монотонністю роботи [21] 4.3. Електробезпека [22] 4.4. Пожежна безпека
[23]
[24] |
Побудова ринкової моделі економіки зумовлює необхідність глибшого дослідження низки важливих складових фінансової системи, зокрема, фінансів підприємницьких структур. Провідне місце у фінансовому забезпеченні їх діяльності належить прибутку. Він найповніше характеризує ефективність господарської діяльності підприємств, їх фінансові можливості й у кінцевому підсумку визначає рівень фінансової стабільності в державі та є джерелом підвищення рівня суспільного добробуту населення. Прибуток - це певний гарант соціально-економічного прогресу, а його відсутність - найяскравіший доказ регресу та соціальної напруги.
Прибуток - це одна з форм чистого доходу, що виражає в основному вартість додаткового продукту; включає також і частину вартості необхідного продукту. Розподіл знов створеної вартості на необхідний і додатковий продукт - загальна закономірність будь-якої суспільно-економічної формації з часу першого великого суспільного розподілу праці і досягнення такого рівня продуктивних сил, які б зумовили виникнення додаткового продукту.
Прибуток - це частина чистого доходу, що залишається підприємству після відшкодування всіх витрат, пов'язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності.
В умовах ринку прибуток є джерелом усіх фінансових ресурсів підприємства. Величина прибутку характеризує фінансові результати роботи підприємства та визначає його фінансовий стан.
Фінансові підсумки діяльності підприємства відображаються в прибутку, величина якого складає частину грошової виручки, рівну різниці між вартістю продукції в оптових цінах і повною собівартістю реалізованої продукції.
Як активний та універсальний інструмент державного регулювання економічних і соціальних процесів у державі, прибуток концентрує інтереси підприємницьких структур, окремих учасників господарської діяльності, різноманітних ланок економіки. Саме в даній економічній категорії знаходить відображення ціла низка як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Суттєве значення мають внутрішні фактори, які безпосередньо залежать від організації функціонування підприємницьких структур, форм власності та видів діяльності.
Формування й використання фінансових результатів має свої особливості в умовах трансформації економіки до ринкових засад господарювання. Сьогодні в економіці України питання одержання прибутку і підвищення ефективності виробництва вельми актуальні. Більш як 45 відсотків підприємств працюють збитково, а одержані збитки за 2009 рік становили 9,6 млрд. грн.
Все це зумовлює необхідність поглибленого дослідження теоретичних засад формування та розподілу фінансових результатів, їх впливу на темпи і пропорції суспільного відтворення. На сучасному етапі необхідний якісно новий підхід до теоретичного висвітлення і практичного обгрунтування рекомендацій щодо активізації ролі прибутку в економічній системі, зокрема, як основи розвитку суб’єктів підприємницької діяльності. В науковій літературі ця проблема досліджена ще недостатньо. Значна кількість праць належить представникам науки соціалістичної доби. Зокрема, це роботи Д.А. Аллахвердяна, Е.О. Вознесенського, Г.В. Базарової, В.К. Сенчагова, А.А. Бірмана, В.М. Родіонової, які відображають економічні умови того часу та мають відповідний ідеологічний відтінок.
Значний внесок у розв’язання проблем розвитку нефінансового сектору економіки, формування та використання прибутку в системі забезпечення діяльності підприємницьких структур внесли українські економісти О.Д.Василик, З.С. Варналій, З.М. Васильченко, С.Ф. Голов, М.Я. Коробов, С.С. Осадець, О.І. Пилипченко, А.М. Поддєрьогін, А.А. Пересада, Д.М. Черваньов, В.М. Шелудько, С.І. Юрій та інші. На окрему увагу заслуговують праці І.О. Бланка, в яких розглядаються сучасні методи управління прибутком підприємства в процесі його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Метою роботи є визначення економічної природи і призначення фінансових результатів, їх облік, аналіз прибутку підприємства, а також розробка практичних рекомендацій щодо формування фінансових результатів конкретного підприємства.
Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:
- теоретично обгрунтувати економічну сутність фінансових результатів та особливості їх формування й використання в підприємствах;
- розкрити механізм формування прибутку, зокрема, його вплив на підвищення ефективності підприємницької діяльності;
- визначити основні засади обліку фінансових результатів;
- провести детальний аналіз формування прибутків підприємства.
Об’єкт дослідження – дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства «Київхліб» Хлібокомбінат №11.
Предмет дослідження – облік і аналіз фінансових результатів підприємства.
Інформаційну базу дослідження становлять відповідні законодавчі та нормативні документи, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, дані Міністерства фінансів України, фінансова звітність підприємства «Київхліб» Хлібокомбінат №11, наукові літературні джерела.
Забезпечення бухгалтерського обліку на підприємстві доручено бухгалтерській службі на чолі з головним бухгалтером.
Структура бухгалтерії зображена на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Структура бухгалтерії ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11
Як відображено на рисунку 1.1 бухгалтерія підприємства має чотири підрозділи: розрахунковий, матеріальний, фінансово-економічний та відділ обліку торгівельних операцій. Розрахунковий відділ займається обліком грошових коштів, матеріальний відділ – виробничим обліком, фінансово-економічний – планово-економічною роботою та внутрішнім контролем, відділ обліку торгівельних операцій розрахунками з покупцями та постачальниками, за обов’язковими платежами.
Застосовувати на підприємстві автоматизовану журнальну систему обліку.
Застосовувати форми облікових регістрів, розроблені фахівцями підприємства в минулому році й адаптовані бухгалтерією до нової системи обліку. Для повної та реальної картини здійснюваних господарських операцій та їх результатів дозволити головному бухгалтерові своїм розпорядженням затверджувати додаткову систему субрахунків і регістрів аналітичного обліку.
Бухгалтерам проставляти на первинних документах, що відображаються в обліку, відмітку про їх обробку.
Примітка. Відмітка - у вигляді кореспонденції рахунків, дати, підпису.
Складати щомісяця облікові регістри за журнальної системи обліку.
Дані облікових регістрів і додаткових довідок головному бухгалтеру відображати в оборотному балансі, що є підставою для складання Звіту суб’єкта малого підприємництва. Після обробки облікові регістри і довідки повинні бути підписані головним бухгалтером із вказівкою дати підпису.
Фахівцям відділів: маркетингу, збуту, постачання, виробничо-технічного, ремонтно-механічного - неухильно виконувати вимоги працівників бухгалтерії щодо дотримання порядку оформлення первинних документів і терміну подання їх до обліку. За порушення вимог бухгалтерів, несвоєчасне складання первинних документів і недостовірність відображення в них даних притягати фахівців до дисциплінарної відповідальності.
У випадках якщо документ, підписаний фахівцем, складений з порушенням законодавчих і нормативних вимог, або взагалі не складений, або відсутність такого документа потягла за собою застосування фінансових санкцій до підприємства, то питання про відповідальність фахівця розглядати на засіданні правління товариства за участю представників трудового колективу (профспілки).
Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності провести інвентаризацію активів і зобов'язань відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів і розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. N 69 (зі змінами і доповненнями).
Установити терміни проведення інвентаризації:
- незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва - щомісяця на 1-е число місяця, що настає за звітним;
- готової продукції, сировини і матеріалів на складах, товарів у торгівлі - щоквартально на 1-е число місяця, що настає за минулим кварталом;
- бланків суворої звітності - щоквартально;
- грошових коштів у касі - щомісяця;
- основних фондів і нематеріальних активів - щорічно станом на 1 грудня;
- розрахунків з постачальниками і покупцями (замовниками) - щорічно станом на 1 січня року, що настає за звітним (з урахуванням щоквартального звіряння розрахунків);
- у разі зміни матеріально відповідальних осіб або виявлення розкрадання (недостач) - відповідно в момент зміни або факту виявлення розкрадання (недостачі).
Дозволяють змінити облікову політику, якщо:
- зміняться вимоги Міністерства фінансів України;
- зміняться статутні вимоги підприємства;
- нові (запропоновані й обґрунтовані фахівцями підприємства) положення облікової політики забезпечують більш достовірне відображення господарських операцій.
При складанні фінансової звітності встановити кордон істотності в розмірі 0,1 тис. грн.,
Установити тривалість операційного циклу для:
- виробництва - 3 місяці;
- торгівлі купованими товарами - 1 місяць;
- робіт і послуг - 1 місяць.
Основним засобом визнавати актив, якщо очікуваний термін його корисного використання (експлуатації), установлений засіданням виробничої комісії, більше року (або операційного циклу, якщо він більше року).
Фінансову інвестицію в дочірнє підприємство на дату балансу відображати за методом участі в капіталі.
Доходи і витрати підприємства визнавати і нараховувати згідно з П(С)БО 15 "Дохід" і П(С)БО 16 "Витрати" відповідно:
- оцінку ступеня завершеності послуг проводити за питомою вагою затрат, які несе підприємство у зв'язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких затрат;
- цільове фінансування з бюджету на компенсацію витрат періоду визнавати доходом у тому періоді, у якому утворилася дебіторська заборгованість, пов'язана із цим фінансуванням (при наявності акта приймання-передачі послуг, затвердженого розпорядником бюджетних коштів);
- здійснені затрати класифікувати відповідно до затвердженого переліку, узгодженого з фінансово-економічною службою, у якому відображений конкретний склад постійних і змінних загальновиробничих витрат, адміністративних, інших операційних і на збут;
- для розрахунку розподілу загальновиробничих витрат виробничому відділу подати до бухгалтерії дані про нормальну виробничу потужність обладнання за цехами до 25 січня наступного за поточним роком.
З метою створення єдиної системи організації бухгалтерського обліку та дотримання єдиної облікової політики для складання звітності філіям виконувати цей наказ, узгоджуючи свої дії з головним бухгалтером підприємства.
Метою діяльності ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 є здійснення виробничо-господарської, комерційної та інших видів діяльності та отримання прибутку на підставі задоволення суспільних потреб в товарах та послугах, що визначені предметом діяльності, а також задоволення соціально-економічної зацікавленості учасників Товариства та членів трудового колективу.
Предметом діяльності підприємства ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 є:
На підприємстві випускають понад 35 видів продукції: хліб "Український", "Московський". "Бородінський", "Слобідський", "Гражданський", "Ранковий", "Гроно", "Деснянський", рогалі в асортименті, соломку "Солодка", "Ванільна", "Фруктова", "Лівобережна", "Особлива", "З беконом", "Збеконом і сіллю". "Київська", палички "До чаю", "Золотисті", "З маком", "Чиполіно", печиво "Вівсяне", "Українське", "Сюрприз", "Нептун" , "Квіточка", "З маком", "Цитринка", "Колосочки", пряники в асортименті, зокрема в сувенірному виконанні.
Підприємство збудоване за типовим проектом, його потужність – 65 т пшеничних сортів хлібобулочних виробів на добу. Біля витоків виробництва були директор П.Гітельман, головний інженер А.Косован, головний механік М.Богдан. Ще під час будівництва на завод прийшло чимало учнів профтехучилища, зокрема Г. Масловська, Т. Демінська, Н. Рокотянська, Р.Кравець, Галина і Зоя Семенюки, Л. Дорошенко та інші. З часом вони стали провідними спеціалістами заводу, очолили бригади. Колектив, де в 1973 р. було 350 працівників, разом з керівниками доклав неабияких зусиль, щоб за короткий термін увести в експлуатацію шість технологічних ліній та забезпечити населення Лівобережжя столиці продукцією високої якості. З 1985 р., коли підприємство очолили директор Л.Русавський і головний інженер В.Мась, на заводі почалося нарощування потужностей та технічне переоснащення виробництва: на п'яти лініях печі було замінено на більш потужні, побудовано новий сухарно-бубличний цех для випуску соломки, сушки та здобних сухарів. У результаті потужність зросла майже вдвічі й завод отримав статус хлібокомбінату.
З метою поліпшення якості продукції та розширення асортименту у 1995 р. почалася реконструкція технологічних ліній із заміною устаткування. Введено в експлуатацію лінію виробництва житніх сортів хліба, встановлені малопотужні печі для виготовлення здобних і кондитерських виробів. Нині в асортименті близько 90 найменувань найрізноманітнішої продукції.
Сьогодні колектив хлібокомбінату з чисельністю 760 чоловік при цілодобовому режимі основного виробництва випускає щоденно понад 110 тон, це понад 90 позицій хлібулочних здобних, сухарних, бараночних, кондитерських виробів, зокрема печиво, кекси, напівфабрикати для тортів. Вся продукція випускається по традиційним технологіям без консервантів та поліпшувачів та ГМО.
В 2010 році на хлібокомбінаті закінчилась одна з масштабних реконструкцій лінії з виробництва сухарних виробів. Було встановлено нове пічне обладнання та створено автоматичне фасувально-пакувальне відділення. Замкнений цикл нового обладнання дозволить уникнути ручної праці на лінії від печі до упаковки.
Хлібокомбінат до недавнього часу не встигав забезпечувати замовлення торгівельної мережі по фасованим сухарям у зв’язку із недостатньою потужністю існуючої лінії і відсутністю автоматизованої фасувально-пакувальної ділянки.
Реалізація інвестиційного проекту по заміні печей ( старої ПХС- 25 на піч Г4-ХП2,1-31-01 ШМЗ, Росія), встановлення кулера для охолодження сухаря (ШМЗ, Росія), дозувального комплексу "Ishida"(Японія) та пакувального автомату "Matrix" (США) дало змогу вирішити цілий комплекс проблем.
За рахунок збільшення обсягів продаж продукції та економії фонду оплати праці компанія планує отримати додатковий прибуток 1 млн. 350 тис. грн. на рік.
До складу комбінату в 2007 році на правах цеху № 4 увійшов хлібокомбінат № 6. Це високомеханізований виробничий майданчик із гнучким виробничим процесом і широким асортиментом продукції довготривалого зберігання, який користуються попитом не лише в Україні, а й далеко за її межами – в США, Німеччині, Ізраїлі, Канаді, куди експортуються, зокрема, пряники.
У технічному переоснащенні ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 активну участь брали раціоналізатори підприємства. Протягом останніх 15 років вони внесли 332 новаторські пропозиції, 319 з яких впроваджено у виробництво.
Організаційна структура управління ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 належить до лінійно-функціональної. Головним керівником на підприємстві є директор. Його підпорядкуванню підлягають усі організаційно відокремлені структурні підрозділи (відділи, служби) та безпосередньо виконавці. Дана структура управління, що діє на підприємстві, передбачає розподіл сфер повноважень за функціями управління. Тобто функціональне управління зосереджене в руках кваліфікованих спеціалістів, кожен з яких керує діяльністю всіх працівників у межах своєї компетенції (наприклад, спеціалісти відділу збуту, відділу матеріально-технічного постачання, головний інженер). По вертикалі цієї структури відбувається підлеглість нижчих ланок вищим (наприклад, робочі тарної дільниці підпорядковуються майстру тарної дільниці, він - відділу збуту, а цей відділ, в свою чергу, - директору).
Таким чином, організаційна структура управління даного підприємства є раціональною, оскільки дає змогу поєднати лінійну підлеглість з усіх питань із функціональним управлінням, виконує роль мережі каналів, по яких рухаються потоки інформації, необхідної для забезпечення комунікації між керівниками і підлеглими. Це сприяє ефективнішому функціонуванню системи управління в цілому.
Із загального (валового) прибутку сплачується податок. Величина, що залишилась, називається чистим прибутком. З неї виплачуються борги і проценти за довгострокові кредити, а решта поділяється на дві частини. Перша — прибуток, який розподіляється між власниками майна (капіталу) підприємства (акціонерами), спрямовується на заохочувальні виплати його персоналу за результатами роботи та інші потреби (внески у благодійні фонди, допомога різним організаціям, особам тощо). До другої частини належить прибуток, який залишається на підприємстві (нерозподілений прибуток), і використовується на інвестиційні потреби та створення резервного фонду.
Рис. 1.2 Схема використання прибутку підприємства.
Рис. 1.3. Схема організаційної структури управління ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11
Процес постачання на підприємство починається зі збору та аналізу інформації про стан та кон'юнктуру ринку необхідних підприємству сировини та матеріальних ресурсів, обсяги пропозиції товарів, умови їх постачання та ціни, перелік основних постачальників, місця їх розташування, статус та інше. Цими питаннями на підприємстві займається комерційний відділ.
Керівник практики на підприємстві ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат - №11провідний бухгалтер Рубан Тетяна Миколаївна
Методологія та методика дослідження базуються на системному загальнотеоретичному осмисленні процесів формування та розподілу чистого прибутку підприємства. Для досягнення поставленої в роботі мети використовувались економіко-статистичні, економіко-математичні методи, методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняльних характеристик. Теоретичною та методологічною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки з проблем ефективності управління прибутком у системі фінансового забезпечення розвитку підприємств.
Поняття прибутку в економічній системі існує у зв'язку з наявністю товарно-грошових відносин, появою і розвитком інституту власності, особливо приватної. Перші визначення прибутку збігалися зі значенням валового доходу, який за індивідуалістичною системою розподілу поділявся на три категорії: доходи від капіталу, землі та доходи від праці. Спочатку у політичній економіці, а потім і у фінансовій науці усі джерела доходів поділялися на фундирувані й нефундирувані, тобто пов'язані й не пов'язані з капітальним майном, отже, і розподіл доходів здійснювався за двома категоріями: доходи від капітального майна взагалі і доходи від праці, що не пов'язані з володінням капіталом. Дохід від капітального майна, у свою чергу, об'єднував земельну ренту і дохід від капіталу. Д. Рікардо виявив протилежну залежність між прибутком та земельною рентою, між заробітною платою і прибутком. Яка частина продукту сплачується у формі заробітної плати — питання надзвичайно важливе при вивченні прибутку. Останній буде високий або низький у тій самій пропорції, в якій буде низькою чи високою заробітна плата, писав він. Сміт і Рікардо відокремили поняття прибутку в особливу економічну категорію, яку досліджували у тісному зв'язку із процесом накопичення капіталу, із факторами зростання суспільного багатства. У різні часи Сміт трактував прибуток як: закономірний результат продуктивності капіталу; винагороду капіталістові за його діяльність і ризик; вирахування з частини неоплаченої праці найманого робітника. Пояснення джерел виникнення прибутку, яке зробив Сміт, набуло розвитку в різноманітних напрямках подальших теорій прибутку.
Розмір і характер прибутків і збитків за кожен період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками його роботи. Значна роль прибутку в розвитку підприємства та забезпеченні інтересів його власників і персоналу визначає необхідність ефективного та безперервного управління ним. Управління прибутком є процесом розробки та прийняття управлінських рішень з усіма основними аспектами його формування, розподілу та використання.
Основним завданням управління прибутком є забезпечення оптимізації його розподілу як у звітному, так і в майбутніх періодах. Розподіл прибутку повинен забезпечувати одночасно гармонізацію інтересів власників з інтересами держави та персоналу підприємства.
Побудова системи управління прибутком потребує формування систематизованого переліку об'єктів управління. До них відносяться: управління формуванням прибутку та управління розподілом і використанням прибутку.
Система управління повинна бути органічно інтегрована із загальною системою управління підприємством, так як прийняття управлінських рішень у будь-якій сфері діяльності підприємства прямо або опосередковано впливає на рівень прибутку. Управління прибутком передбачає наявність комплексної системи дій для забезпечення розробки взаємопов'язаних управлінських рішень. Джерелами даних для управління доходами та результатами діяльності є записи на аналітичних рахунках, які відкриваються до рахунків класу 7 "Доходи і результати діяльності".
Підготовка будь-якого управлінського рішення щодо формування, розподілу та використання прибутку повинна враховувати альтернативні можливості. За наявності альтернативних проектів управлінських рішень їх вибір для реалізації повинен базуватися на системі критеріїв, які визначають політику управління прибутком підприємства.
На аналізованому підприємстві основним джерелом доходу є продаж товарів. Тому важливим моментом є відображення системи обліку фінансового результату, що діє на даному підприємстві. Відправною крапкою в процесі визначення прибутку є відображення реалізації послуг на рахунках бухгалтерського обліку.
Основним правовим документом для здійснення реалізації товарів є договір купівлі-продажу, у якому містяться дані про терміни й умови, вимоги до якості робіт, умови розрахунків, відповідальність сторін за невиконання умов договору. ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 реалізує товари на підставі договорів купівлі-продажу, але, як правило, при разових послугах реалізація може здійснюватися без укладання письмового договору на підставі виписаних рахунків-фактур.
Для здійснення розрахунків покупцям виписують і пред'являють до оплати рахунки-фактури і платіжні документи, у яких вказується найменування, кількість, ціна, ставка і сума ПДВ, транспортні й інші послуги, що підлягають оплаті. Одночасно виписується податкова накладна, оригінал якої вручається покупцю, а копія залишається в бухгалтерії, як розрахунковий і звітний податковий документ. На підставі податкової накладної роблять відповідний запис у Книзі обліку продажу товарів.
Первинними документами з обліку доходів від реалізації є рахунки-фактури, договори купівлі-продажу, міни, товарно-транспортні накладні, платіжні вимоги, ПКО, виписки банку, акти виконаних робіт (наданих послуг), розрахунки (довідки) бухгалтерії.
Розрахункові документи вважаються пред'явленими покупцеві (замовникові) за умови, що це відбулося способом, передбаченим договором (якщо розрахунки здійснюються без участі установ банків) або після подання їх до установи банку (якщо розрахунки здійснюються через установи банків).
Для обліку реалізації законодавством установлений метод нарахування. При визначенні обсягу реалізації методом нарахування датою реалізації вважається дата продажу товару. Звідси в бухгалтерському обліку роблять записи (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Бухгалтерський облік реалізації
|
Зміст господарської операції |
Дт рахунку |
Кт рахунку |
|
На продажну вартість товарів, наданих покупцям |
36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» |
702 «Доход від реалізації товарів» |
|
Одночасно робиться запис на списання вартості реалізованих товарів за обліковими цінами |
902 «Собівартість реалізованих товарів» |
28 «Товари» |
|
Сума податкового зобов'язання по ПДВ визначається за даними податкових накладних |
702 «Доход від реалізації товарів» |
641 «Розрахунки по податках» |
|
Зарахування коштів на рахунок підприємства |
31 «Рахунки в банках» |
36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» |
Крім цього в підприємства можуть виникати доходи, бухгалтерський облік яких відображений у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Типові бухгалтерські проводки по обліку доходів діяльності ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11
|
№ оп. |
Зміст господарської операції |
Кореспондуючі рахунки |
|
|
Дебет |
Кредит |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Відображено суми, які не є доходом (підлягають виключенню з нього) |
70 "Доходи від реалізації" |
36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" |
|
2 |
Проведено інші вирахування з доходу |
70 "Доходи від реалізації" |
63 "Розрахунки з постачальниками та підряд никами", 68 "Розрахунки за іншими операціями" |
|
3 |
Відображено суми податків і обов'язкових платежів, одержані у складі доходу від реалізації |
70 "Доходи від реалізації" |
64 "Розрахунки за податками й платежами" |
|
4 |
Відображено надходження страхових платежів від страхувальника |
70 "Доходи від реалізації" |
76 "Страхові платежі" |
|
5 |
Віднесено на фінансові результати дохід від реалізації |
70 "Доходи від реалізації"' |
791 "Результат операційної діяльності" |
|
6 |
Визнано дохід на суму активів, переданих як внесок до статутного капіталу, або в обмін на довгострокові цінні папери (фінансові інвестиції) |
14 "Довгострокові фінансові інвестиції" |
70 "Доходи від реалізації'" |
|
7 |
Отримано основні засоби в обмін на неподібний актив |
15 "Капітальні інвестиції" |
70 "Доходи від реалізації"' |
|
8 |
Визнано дохід від реалізації на суму одержаних грошових коштів |
30 "Каса" |
70 "Доходи від реалізації" |
|
9 |
Визнано дохід від реалізації на суму одержаних у безготівковій формі грошових коштів |
31 "Рахунки в банках" |
70 "Доходи від реалізації"' |
|
10 |
Виставлений вексель на суму визнаного доходу від реалізації для забезпечення заборгованості покупцем |
34 "Короткострокові векселі одержані" |
70 "Доходи від реалізації"' |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
11 |
Визнано дохід від реалізації продукції покупцям і замовникам на умовах відстрочки платежу |
36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" |
70 "Доходи від реалізації"' |
|
12 |
Визнано дохід від реалізації іншим дебіторам продукції, товарів, послуг |
37 "Розрахунки з різними дебіторами" |
70 "Доходи від реалізації"' |
|
13 |
Визнано дохід від погашення кредиторської заборгованості перед постачальниками та підрядниками шляхом реалізації |
63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" |
70 "Доходи від реалізації" |
|
14 |
Визнано дохід від погашення заборгованості з оплати праці у натуральній формі |
66 "Розрахунки з оплати праці" |
70 "Доходи від реалізації'" |
|
15 |
Визнано дохід від реалізації різним контрагентам |
68 "Розрахунки за іншими операціями" |
70 "Доходи від реалізації"' |
|
16 |
Віднесено до складу доходу поточного періоду суми отриманої передоплати за періодичні видання (орендні платежі) |
69 "Доходи майбутніх періодів" |
70 "Доходи від реалізації" |
|
17 |
Списано на фінансові результати вирахування з доходу |
791 "Результат операційної діяльності" |
704 "Вирахування з доходу" |
|
18 |
Відображено віднесення сум страхових платежів до складу доходів від реалізації робіт і послуг |
76 "Страхові платежі" |
703 "Дохід від реалізації робіт і послуг" |
Таким чином, ПАТ«Київхліб» Хлібокомбінат №11 дохід відображає в момент його отримання. Бухгалтерське проведення доходу здійснює бухгалтер. Особливості відображення в синтетичному та аналітичному обліку розглянемо нижче.
Узагальнення даних про доходи від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, доходи від страхової діяльності, а також суми знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу здійснюється на рахунку 70 "Доходи від реалізації".
За кредитом рахунку 70 "Доходи від реалізації" відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна до сплати сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством); результат операцій перестрахування (у кореспонденції з субрахунком 705 "Перестрахування"); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях) та списання у порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати". А також за дебетом субрахунку 703 "Доходи від реалізації робіт і послуг" щомісяця відображається списання сум з рахунку 76 "Страхові платежі". Рахунок 76 "Страхові платежі" призначено для узагальнення страховиками інформації про надходження страхових платежів. За кредитом рахунку відображається збільшення у страховика страхових платежів, за дебетом - повернення страхувальнику страхових платежів у випадку дострокового припинення дії договору страхування. Бухгалтерський облік доходів від реалізації ведеться щодо кожного об'єкту за відповідними групами, для яких відкривається окремий субрахунок. Рахунок 70 "Доходи від реалізації'" має наступні субрахунки (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Субрахунки до рахунку 70 "Доходи від реалізації”
|
Суб- раху- нок |
Найменування |
За змістом |
За струк-турою облік ведеться |
Призначення |
Харак-теристика оборотів |
|
701 |
Дохід від реалізації готової продукції |
За видами доходів |
Для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції |
Сума нарахованих та списаних доходів |
|
|
702 |
Дохід від реалізації товарів |
За видами доходів |
Для узагальнення інформації про доходи від реалізації товарів |
Сума нарахованих та списаних доходів |
|
|
703 |
Дохід від реалізації робіт і послуг |
За видами доходів |
Для узагальнення інформації про доходи від реалізації робіт і послуг |
Сума нарахованих та списаних доходів |
|
|
704 |
Вирахування з доходу |
За видами доходів |
Для відображення суми надходжень за договорами комісії, агентськими договорами на користь комітентів, принципалів, сум наданих після дати реалізації знижок, вартість повернених покупцями продукції і товарів та інших сум, що підлягають вирахуванню з доходу |
Сума нарахованих та списаних доходів |
Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/або іншими напрямами, визначеними підприємством.
Підприємство може самостійно розробляти додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління і контролю.
Розглянемо на прикладі порядок відображення операційних доходів в обліку ПАТ«Київхліб» Хлібокомбінат №11 (табл. 1.4).
Таблиця 1.4
Облік операційних доходів ПАТ«Київхліб» Хлібокомбінат №11
|
№ |
Зміст операції |
Документ |
Сума, грн. |
Бухгалтерський облік |
Податковий облік |
||||||
|
Кореспонденція рахунків |
Валові дохо-ди, грн |
Валові витра-ти, грн |
|||||||||
|
За даними ПАТ «ХК №11» |
Сума, грн |
За нор-матив-ними даними |
Сума, грн |
||||||||
|
Дт |
Кт |
Д-т |
К-т |
||||||||
|
1 |
Реалізовано продукцію |
Акт приймання |
148800 |
361 |
703 |
148800 |
361 |
703 |
72000 |
124000 |
|
|
2 |
Відображено ПДВ |
Податкова накладна |
24800 |
703 |
641 |
24800 |
703 |
641 |
24800 |
||
|
3 |
Отримано кошти |
Виписка банку |
148800 |
311 |
361 |
148800 |
311 |
361 |
148800 |
||
|
4 |
Списано собівартість |
Розра-хунок |
115500 |
903 |
23 |
115500 |
903 |
23 |
115500 |
||
|
5 |
В кінці періоду списано доходи і витрати |
Розра-хунок |
124000 115500 |
703 791 |
791 903 |
124000 115500 |
703 791 |
791 903 |
124000 115500 |
Таким чином, на аналізованому підприємстві основним джерелом доходу є виробництво. Тому важливим моментом є відображення системи обліку фінансового результату, що діє на даному підприємстві. Відправною крапкою в процесі визначення прибутку є відображення реалізації на рахунках бухгалтерського обліку.
Основними видами доходів, які належать до фінансової діяльності ПАТ«Київхліб» Хлібокомбінат №11, є:
- доходи від інвестицій в асоційовані, спільні та дочірні підприємства;
- дивіденди одержані;
- відсотки одержані;
- інші доходи від фінансових операцій.
Метод участі в капіталі - метод обліку інвестицій, який передбачає збільшення або зменшення балансової вартості інвестицій відповідно на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування. Асоційоване підприємство - підприємство, в якому інвестору належить блокувальний пакет акцій (більш як 25 % акцій) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора. Узагальнення інформації про доходи від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні або спільні підприємства та облік яких ведеться за методом участі в капіталі, відображається на рахунку 72 "Дохід від участі в капіталі". За кредитом рахунку відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - списання у порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати". До рахунку 72 "Дохід від участі в капіталі" можуть бути відкриті наступні субрахунки (табл. 1.5).
Таблиця 1.5
Субрахунки до рахунку 72 "Дохід від участі в капіталі"
|
Ши-фр |
Найменування |
За струк-турою облік ведеться |
Призначення |
Харак-теристика оборотів |
|
721 |
Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства |
За видами доходів |
Для узагальнення інформації про доходи, пов'язані зі збільшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування, зокрема, внаслідок одержання асоційованими підприємствами прибутків |
Сума нарахованих та списаних доходів |
|
722 |
Дохід від спільної діяльності |
За видами доходів |
Дія узагальнення інформації про доходи, пов'язані зі збільшенням частки інвестора в чистих активах, зокрема, внаслідок одержання спільними підприємствами прибутків |
Сума нарахованих та списаних доходів |
|
2 |
3 |
5 |
6 |
7 |
|
723 |
Дохід від інвестицій в дочірні підприємства |
За видами доходів |
Для узагальнення інформації про доходи, пов'язані зі збільшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування, зокрема, внаслідок одержання дочірніми підприємствами прибутків |
Сума нарахованих та списаних доходів |
Аналітичний облік доходів від участі в капіталі ведеться за кожним об'єктом інвестування та іншими ознаками, визначеними підприємством.
Первинними документами для обліку доходів від участі в капіталі є розрахунки та довідки бухгалтерії, акти переоцінки, рахунки, платіжні доручення тощо.
В аналізованих періодах ПАТ«Київхліб» Хлібокомбінат №11 доходів від участі в капіталі не отримувало, тому розглянемо відображення в бухгалтерському обліку доходів від участі в капіталі за допомогою наступних записів (табл. 1.6).
Таблиця 1.6
Облік доходів від участі в капіталі
|
№ оп. |
Зміст господарської операції |
Кореспондуючі рахунками |
|
|
Дебет |
Кредит |
||
|
1 |
Віднесено на фінансові результати дохід, отриманий від інвестицій в дочірні, асоційовані або спільні підприємства |
72 "Дохід від участі в капіталі" |
792 "Результат фінансових операцій" |
|
2 |
Визнано дохід від інвестицій, які обліковуються за методом участі в капіталі у вигляді збільшення частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування за рахунок отримання прибутку або зростання власного капіталу |
14 "Довгостро кові фінансові інвестиції" |
72 "Дохід від участі в капіталі" |
Узагальнення інформації про доходи, які отримані у процесі фінансової діяльності підприємства, зокрема, дивідендів, відсотків та інших доходів від фінансової діяльності, які не обліковуються на рахунку 72 "Дохід від участі в капіталі", ведеться на рахунку 73 "Інші фінансові доходи".
За кредитом рахунку відображається визнана сума доходу, за дебетом -списання кредитового обороту на рахунок 79 "Фінансові результати".
Субрахунки до рахунку 73 "Інші фінансові доходи" наведено в таблиці 1.7.
Таблиця 1.7
Субрахунки до рахунку 73 "Інші фінансові доходи"
|
Ши-фр |
Найменування |
За струк-турою ведеться |
Призначення |
Харак-теристика оборотів |
|
731 |
Дивіденди одержані |
За видами доходів |
Для узагальнення інформації про належні дивіденди від інших підприємств, що не є асоційованими, дочірніми та спільними підприємствами |
Сума нарахованих та списаних доходів |
|
732 |
Висотки одержані |
За видами доходів |
Для узагальнення інформації про відсотки за облігаціями чи іншими цінними паперами, за якими не ведеться облік на субрахунку 731 "Дивіденди одержані", зокрема, винагороди за здані в фінансову оренду необоротні активи |
Сума нарахованих та списаних доходів |
|
733 |
Інші доходи від фінансо вих операцій |
За видами доходів |
Для узагальнення інформації про інші доходи від фінансової діяльності, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 73 "Інші фінансові доходи" |
Сума нарахованих та списаних доходів |
Аналітичний облік фінансових доходів ведеться за об'єктами інвестування та іншими ознаками, визначеними підприємством. Первинними документами для обліку інших фінансових доходів є розрахунки та довідки бухгалтерії, платіжні доручення, рахунки тощо.
В аналізованому періоді ПАТ«Київхліб» Хлібокомбінат №11 фінансових доходів не отримувало, тому розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку інших фінансових доходів на теоретичному рівні (табл. 1.8).
Таблиця 1.8
Облік інших фінансових доходів
|
№ |
Зміст господарської операції |
Кореспондуючі рахунки |
|
|
Дебет |
Кредит |
||
|
1 |
Віднесено інші фінансові доходи на фінансові результати |
73 "Інші фінансові доходи" |
792 "Результат фінансових операцій" |
|
2 |
Визнано інший фінансовий дохід у вигляді відсотків, які належать до отримання за активи, надані у фінансову оренду |
16 "Довгостро кова дебіторсь ка заборгова ність" |
732 "Відсотки одержані" |
|
3 |
Отримано роялті в готівковій формі |
30 "Каса" |
733 "Інші дохо ди від фінансових операцій" |
|
4 |
Відображено нарахування іншого фінансо вого доходу, що належить до отримання у вигляді відсотків за облігаціями |
37 "Розрахунки з різними дебіторами" |
732 "Відсотки одержані" |
|
5 |
Визнано інший фінансовий дохід у зв'язку зі зменшенням зобов'язання за довгостроковими позиками |
50 "Довгостро кові позики" |
73 "Інші фінансові доходи" |
|
6 |
Відображено дохід від наданих у фінансову оренду активів |
68 "Розрахунки за іншими операціями" |
732 "Відсотки одержані" |
До складу доходів від інвестиційної діяльності відносяться доходи від:
- реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів (основних засобів, нематеріальних активів тощо), майнових комплексів;
- неопераційних курсових різниць;
- безоплатно одержаних необоротних активів;
- інші доходи від звичайної діяльності.
Для узагальнення інформації про доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства, призначено рахунок 74 "Інші доходи". За кредитом рахунку 74 "Інші доходи" відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна до сплати сума непрямих податків і списання в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати". Первинними документами при відображенні доходів від інвестиційної діяльності є акти переоцінки, платіжне доручення, ПКО, виписки банку, довідки (розрахунки) бухгалтерії. Відображення в бухгалтерському обліку інших доходів, що отримані ПАТ«Київхліб» Хлібокомбінат №11 в 2011 році в сумі 0,9 тис. грн. відбувалося наступним чином:
Таблиця 1.9
Облік інших доходів ПАТ«Київхліб» Хлібокомбінат №11
|
№ |
Зміст операції |
Доку-мент |
Сума, грн. |
Бухгалтерський облік |
|||||
|
Кореспонденція рахунків |
|||||||||
|
За даними ХК №11 |
Сума, грн |
За нор-матив-ними даними |
Сума, грн |
||||||
|
Дт |
Кт |
Д-т |
К-т |
||||||
|
1 |
Визнано дохід у сумі амортизації, нарахованої на безоплатно одержані основні засоби |
Розра-хунок аморти-зації |
900 |
42 |
745 |
900 |
42 |
745 |
900 |
|
2 |
Віднесено інші доходи на фінансові результати від інвестиційної діяльності |
Розра-хунок бухгал-терії |
900 |
745 |
793 |
900 |
745 |
793 |
900 |
Таким чином, ПАТ«Київхліб» Хлібокомбінат №11 в аналізованому періоді серед різних видів фінансово-інвестиційних доходів отримало лише інші доходи у вигляді нарахованої амортизації безоплатно отриманих необоротних активів.
Відповідно до Податкового кодексу України підприємство одночасно с бухгалтерським обліком організовує податковий облік, який відрізняється визначенням сум валових доходів та валових витрат, датою збільшення доходів і витрат з метою оподаткування, яка не збігається з моментом отримання прибутку від реалізації в бухгалтерському обліку. Сума витрат на виробництво або реалізацію не відповідає сумі валових витрат.
Об’єктом оподаткування є величина, що не збігається з одержаним фінансовим результатом виробничо-господарської діяльності підприємства. Об’єктом оподаткування є валовий прибуток, визначений у податковому обліку – а саме це сума скоригованого валового доходу зменшена на суму скоригованих валових витрат та амортизацію відповідного податкового періоду. Згідно чинного законодавства реалізація продукції відбувається з попередньою оплатою та без неї. За вимогами податкового обліку дата виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту настає з настанням першої з подій:
За звиклою методологією в бухгалтери відображали в обліку збільшення або зменшення податкових зобов’язань лише після надходження коштів. Зміни в законодавстві привели до подвійного відображення моменту зміни податкових зобов’язань або кредиту в бухгалтерському та податковому обліку. У зв’язку з цим пропонується класифікація податкових подій:
Так, витрати, що відображаються в бухгалтерському обліку, не зменшують оподатковуваного прибутку. У зв’язку з цим, для обліку податків створено окремий – податковий – облік.
Отже, податковий облік можна охарактеризувати як облік податків з метою контролю за правильністю їх нарахування та своєчасністю сплати.
Система податкового обліку на підприємстві характеризується тим, що користувачами його інформації є податкові фінансові органи. Податкова адміністрація за покладеними на неї обов’язками здійснює нагляд за підприємствами юридичними особами – платниками податків. Саме для неї на підприємствах фіксується та узагальнюється інформація щодо нарахування сум податків.
Для цього розглянемо приклад господарських операцій в податковому обліку та їх відображення в наступній таблиці:
Таблиця 1.10
|
Дата |
Зміст господарської операції |
Сума, грн. |
Кореспон-денція |
Валові витрати |
Валовий дохід |
Подат-кові зобо-в’язання |
Подат-ковий кредит |
|
|
Дт |
Кт |
|||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
01.12 (1) |
Надійшли матеріа-льні цінності на су-му 1200грн. з ПДВ |
1000 200 |
20 641 |
631 631 |
1000 |
200 |
||
|
06.12 (2) |
Пераховано кошти за отримані ТМЦ |
1200 |
631 |
311 |
||||
|
13.12 (3) |
Надійшли кошти за реалізовану у лис-топаді продукцію |
2400 |
311 |
361 |
||||
|
14.12 (4) |
Надійшла передоп-лата за продукцію |
3600 |
311 |
361 |
3000 |
600 |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
15.12 (5) |
Відвантажена готова продукція |
3600 |
361 |
701 |
||||
|
27.12 (6) |
Придбано МШП |
100 20 |
22 641 |
631 631 |
100 |
20 |
||
|
28.12 (7) |
Придбано паливо |
50 10 |
20 641 |
631 631 |
50 |
10 |
||
|
Всього |
12180 |
- |
- |
1150 |
3000 |
600 |
230 |
В бухгалтерському обліку загальний оборот коштів за грудень склав 12180грн., при тому суми валових витрат, валового доходу, податкового кредиту та податкових зобов’язань з ПДВ відображаються один раз за першою з подій – рух грошових коштів, або рух товарно-матеріальних цінностей.
За даними бухгалтерського обліку результат діяльності за грудень звітного року склав – (операція 3 + операція 4 – операція 2)(без ПДВ) 2000+3000-1000= 4000грн.
За даними податкового обліку: (підсумок стовпця 7 – підсумок стовпця 6) 3000-1150=1850грн. Також за даними податкового обліку до бюджету підлягає до сплати (600-230) 370грн. податку на додану вартість.
Облік формування та використання фінансових результатів ПАТ«Київхліб» Хлібокомбінат №11 ведеться на рахунку 79 "Фінансові результати". Цей рахунок призначений для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності і надзвичайних подій. На кредиті рахунка 79 "Фінансові результати" відбивається сума в порядку закриття рахунків обліку доходів, на дебеті — суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунка 79 "Фінансові результати" при його закритті списується на рахунок 44 "Нерозподілений прибуток”:
Дебет рахунка 79 "Фінансові результати"
Кредит рахунка 44 "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)".
На субрахунку 791 "Фінансовий результат від основної діяльності" визначається прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства. По кредиту субрахунку відбивається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг, а також від іншої операційної діяльності (рахунка 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний доход"), на дебеті — сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, інших операційних витрат (90 "Собівартість реалізації", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності").
На субрахунку 792 "Результат фінансових операцій" визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій. На кредиті субрахунку 792 відбивається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі й інших фінансових доходах, на дебеті — списання фінансових витрат з рахунків 95 "Фінансові витрати" і 96 "Втрати від участі в капіталі".
На субрахунку 793 "Результат від іншої звичайної діяльності" визначається прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства. На кредиті рахунка відбивається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної й іншої звичайної діяльності підприємства, на дебеті — списання витрат з рахунка 97 "Інші витрати".
На субрахунку 794 "Результат надзвичайних подій" визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. На кредиті субрахунку 794 відбивається списання доходів, отриманих від надзвичайних подій, на дебеті - списання витрат від надзвичайних подій, що враховуються на рахунку 99 "Надзвичайні витрати". Розмір і характер прибутків і збитків на кожен період діяльності підприємства є найбільш важливим узагальнюючим показником їх роботи. Прибуток формується поступово протягом усього звітного року. Найбільшу частину прибутку складає прибуток від основного виду діяльності, що визначається як різниця між виторгом від реалізації і витратами основної діяльності. Також на підприємстві можуть виникати доходи, не зв'язані з наданням послуг, але які збільшують чи зменшують загальну суму прибутків і збитків. До них можна віднести доходи від інвестиційної, фінансової діяльності, а також результати, зв'язані з надзвичайними подіями.
Фінансові результати підприємство веде на рахунку 79, що має субрахунки по видах діяльності: основна, фінансова, інвестиційна, надзвичайна. Схематично формування і визначення фінансового результату за допомогою схем проводок, якими відображаються доходи і витрати, можна відобразити на рисунку 1.2:
90 «Собівартість реалізації» 70 «Доходи від реалізації»
Кредит Дебет
79 «Фінансові результати»
92 «Адміністративні витрати» Дт Кт 71 «Інший операційний доход»
Кредит Дебет
93 «Витрати на збут» 72 «Інші фінансові доходи»
Кредит Дебет
95 «Фінансові витрати» 74 «Інші витрати»
Кредит Дебет
Рис. 1.2. Схема проводок, за допомогою яких відображаються в обліку доходи і витрати й визначається фінансовий результат ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11.
Наприкінці року підприємство рахунок 79 по всіх субрахунках закривається наступними записами:
а) якщо отриманий прибуток – Дебет рахунка 79 «Результат діяльності» Кредит рахунка 441 «Нерозподілений прибуток»
б) якщо отримані збитки - Дебет рахунка 442 «Непокриті збитки»
Кредит рахунка 79 «Результат діяльності»
Використання прибутку в звітному періоді відображається по дебету субрахунку 443 «Використання прибутку в звітному році» у кореспонденції з наступними рахунками: 40 «Статутний капітал», 41 «Резервний капітал», 42 «Додатковий капітал», 46 «Неоплачений капітал», 48 «Цільове фінансування» і ін. Погашення збитків поточного року за рахунок прибутку минулих років відображається записом по дебету субрахунку 442 «Непокриті збитки» і кредиту субрахунку 441 «Нерозподілений прибуток».
Порядок визначення прибутку підприємства і відображення його в звітності встановлений П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати". Для відображення підсумків діяльності підприємство складає Звіт про фінансові результати (форма № 2), одним з підсумкових показників якого є чистий прибуток чи збиток від діяльності. При цьому порядок складання фінансової звітності є загальним як для підприємств, що працюють на внутрішньому ринку так і для тих, котрі займаються господарською діяльністю за рубежем.
Форма і зміст “Звіту про фінансові результати” визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" (далі - П(С)БО 3). Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Вимоги П(С)БО 3 стосуються підприємств, організацій, установ і інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів, кожний з який розкриває певний аспект доходів, витрат і фінансових результатів підприємства (табл. 1.11).
Таблиця 1.11
Структура “Звіту про фінансові результати”
|
Розділи |
Призначення |
Види підприємств, що надають інформацію |
|
1. Фінансові результати |
Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду |
Усі (крім кредитних і бюджетних) |
|
II. Елементи операційних витрат |
Класифікація операційних витрат звітного періоду по економічних елементах |
Усі (крім кредитних і бюджетних) |
|
III. Розрахунок показників прибутковості акцій |
Інформація про прибуток і дивіденди на одну просту акцію, що знаходилася в обороті |
Тільки АТ |
Розділ 1 Звіту про фінансові результати надає інформацію про доходи і витрати з погляду власника підприємства і:
а) розглядає прибуток як джерело виплат власникам (нарахування і сплата дивідендів і т.п.), створення резервного капіталу чи збільшення статутного капіталу;
б) усі витрати, зв'язані з одержанням доходу звітного періоду, включаючи і податок на прибуток, вважає витратами звітного періоду.
Розділ II цього Звіту надає можливість провести необхідний аналіз структури витрат на виробництво, управління, збут і інші операційні витрати по економічних елементах і використовується для складання Звіту про рух коштів (під час коректування суми нерозподіленого прибутку на негрошові статті, зокрема на суму амортизації).
Розділ III Звіту про фінансові результати стосується лише акціонерних товариств, прості чи потенційні прості акції яких відкрито продаються і купуються на фондових біржах, у тому числі таких товариств, що знаходяться в процесі випуску зазначених акцій.
Доходи і витрати включаються до складу “Звіту про фінансові результати” на підставі принципів нарахування і відповідності. Тому доходи і витрати визнаються, якщо вони відбуваються (а не тоді, коли отримані чи платяться кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку і фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Крім того, витрати визнаються в Звіті про фінансові результати на основі прямого зв'язку між ними й отриманими доходами[10].
Загальні критерії визнання статей у фінансових звітах - імовірність збільшення чи зменшення майбутніх економічних вигод, зв'язаних з цією статтею, і можливість достовірного визначення оцінки статті — установлені П(С)БО 1. Розділ І Звіту про фінансові результати призначений для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою у формі Звіту передбачається послідовне зіставлення його статей. Це досягається використанням класифікації доходів і витрат по видах діяльності і функціям. Кожна стаття базується на даних визначеного рахунка (субрахунку) доходів (класу 7) і витрат (класу 9 чи 8).
Розрахунок фінансового результату - прибутку (збитку) - від звичайної діяльності до оподатковування. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподатковування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових і інших доходів (прибутків), фінансових і інших витрат.
У статті "Доход від участі в капіталі" відображається доход, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні чи загальні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі на субрахунках рахунка 72. Наприкінці звітного періоду (чи щомісяця) він списується з дебету рахунка 72 у кредит субрахунку 792.
Стаття "Інші фінансові доходи" включає:
дивіденди отримані;
відсотки отримані;
інші доходи, отримані від фінансових операцій (крім доходів, що враховуються методом участі в капіталі). Усі вони враховуються на рахунку 73 "Інші фінансові доходи", що наприкінці звітного періоду (чи щомісяця) переносяться на субрахунок 792.
У статті "Інші доходи" показується доход від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; доход від неопераційних курсових різниць та інші доходи, що виникають у процесі звичайної діяльності, але не зв'язані з операційною діяльністю підприємства, що відображаються на рахунку 74.
У статтю "Фінансові витрати" включаються витрати на відсотки та інші витрати підприємства, зв'язані з залученням позикового капіталу. Вони накопичуються на рахунку 95 і наприкінці звітного періоду (чи щомісяця) списуються на субрахунок 792.
У статті "Витрати від участі в капіталі" відображається збиток, викликаний інвестиціями в асоційовані, дочірні чи загальні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі на рахунку 96 "Втрати від участі в капіталі".
У статті "Інші витрати" відображаються інші витрати, що виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових), але не зв'язані з операційною діяльністю підприємства, облік яких здійснюється на рахунку 97.
Фінансові доходи і витрати, доходи і втрати від участі в капіталі переносяться з відповідних рахунків до субрахунку 792 "Результат фінансових операцій", тоді як інші доходи та інші витрати звичайної діяльності - на субрахунок 793 "Результат іншої звичайної діяльності". Саме зіставлення кредитових і дебетових оборотів по субрахунках 791, 792 і 793 дає можливість розрахувати фінансовий результат від звичайної діяльності до оподатковування.
Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподатковування і сумою податків на прибуток. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподатковування і сумі податку на прибуток.
В обліку інформація, необхідна для розрахунку фінансового результату від звичайної діяльності після оподатковування, зібрана на субрахунках 791, 792, 793 (фінансовий результат до оподатковування) і 981 (податок на прибуток від звичайної діяльності).
Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності і надзвичайного доходу, надзвичайних витрат і податків з надзвичайного прибутку.
У статтях "Надзвичайні доходи" і "Надзвичайні витрати" відображаються відповідно:
а) невідшкодовані збитки від надзвичайних подій, включаючи витрати на запобігання виникненню утрат від стихійного лиха, техногенних аварій, що визначені за вирахуванням суми страхового відшкодування і покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел (рахунок 99);
б) прибутки (рахунок 75) чи збитки (рахунок 99) від інших подій і операцій, що відповідають визначенню надзвичайних подій, приведеному в П(С)БО 3.
Збитки від надзвичайних подій відображаються за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих збитків.
У статті "Податки з надзвичайного прибутку" (субрахунок 982) відображається сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій. В обліку фінансовий результат від надзвичайних подій відображається на субрахунку 794, куди наприкінці звітного періоду (чи щомісяця) списуються надзвичайні доходи, витрати і податок з надзвичайного прибутку.
Приведений порядок визначення показників Звіту, зв'язаних з надзвичайною діяльністю, буде змінюватися відповідно фінансовому результату, отриманому від звичайної діяльності. Чистий прибуток (збиток) в обліку буде перенесений з рахунка 79 "Фінансові результати" на відповідні субрахунку рахунка 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".
Ефективне застосування зростаючого обсягу економічної інформації при найменших витратах на її одержання можливо тільки на базі упровадження високопродуктивної обчислювальної техніки. Тому, по-перше, в умовах аналізованого товариства пропоную автоматизувати облік у цілому. При цьому важливо автоматизувати облік таким чином, щоб всі операції по виписці, обробці і передачі первинних документів здійснювалися автоматично.
Правильний вибір програмного продукту і фірми розроблювача - перший і визначальний етап автоматизації бухгалтерського обліку. Для цього користувач повинний добре орієнтуватися в класифікації бухгалтерських програм. По функціональних можливостях і областям застосування їх можна умовно розділити на кілька типів:
міні-бухгалтерія;
інтегрована бухгалтерія;
комплексний облік;
мережна система бухгалтерського обліку.
У кожній з вище запропонованих програм мають місце відображення всі господарські операції чинені на підприємстві, тому що програми розбиті на окремі задачі (підсистеми), що дозволяє впроваджувати її поступово. У програмах передбачений розрахунок реалізації продукції в залежності від прийнятої облікової політики. Це особливо важливо при веденні обліку реалізації в міру оплати, тому що ручний розрахунок при такому способі обліку найбільш трудомісткий для бухгалтера.
Останнім часом через неплатежі до бухгалтерських програм стали висувати вимоги проведення взаємозаліків між підприємствами.
Крім того, важливе місце в автоматизації бухгалтерського обліку займають автоматизовані робочі місця (АРМ). АРМ являє собою функціонально незалежну, спеціалізовану діалогову систему, що включає сукупність видів забезпечення - технічного (електронно-бухгалтерські машини чи персональні ЕОМ), програмного, інформаційного, інструктивно-методологічного й організаційно-технологічного.
АРМ найчастіше організується на базі ПЕОМ, що може використовуватися або автономно, або у взаємозв'язку з іншими ЕОМ. У першому випадку організується АРМ із замкнутим циклом обробки даних, у другому - інформаційний обмін забезпечується між окремими АРМ на рівні документа, машинного носія чи автоматичний інформаційний обмін на рівні створення локальної обчислювальної мережі.
Для ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 найбільш оптимальним варіантом автоматизації бухгалтерського обліку є повна автоматизація всіх ділянок обліку. Найбільш популярною програмою останнім часом є програма «1С:Підприємство», Санкт-Петербурзької фірми «1С», ця програма адаптована під українську законодавство з питань бухгалтерського та податкового обліку. Дана програма найбільше підходить для ведення бухгалтерського обліку на ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11, тому що вона здатна врахувати всі особливості діяльності як торгової, так і виробничої фірми, з елементами надання послуг. Використання режиму «Конфігурація» дозволяє настроїти програму під особливості діяльності.
1С:Підприємство є системою програм для автоматизації різних областей економічної діяльності. У конкретний програмний продукт, що входить у систему програм 1С:Підприємство, включаються ті функції і можливості, що відповідають призначенню цього продукту.
Компонента «Бухгалтерський облік» призначена для ведення обліку на основі бухгалтерських операцій. Вона забезпечує ведення планів рахунків, уведення проводок, одержання бухгалтерських підсумків. Компонента використовується для автоматизації бухгалтерського обліку відповідно до будь-якого законодавства і методології обліку.
У комплект постачання програмних продуктів системи програм 1С:Підприємство включаються типові конфігурації. Вони являють собою універсальні прикладні рішення для автоматизації конкретної області економіки.
Конфігурації, що використовують можливості одного функціонального компонента, призначені для автоматизації окремих сфер діяльності підприємств, наприклад, бухгалтерського обліку, торгового обліку чи розрахунку заробітної плати. Конфігурації, що використовують можливості декількох компонентів, забезпечують комплексну автоматизацію різних напрямків обліку в єдиній інформаційній базі.
Особливістю системи програм 1С:Підприємство є можливість зміни конфігурації самим користувачем чи організаціями, що спеціалізуються на впровадженні і підтримці програмних продуктів фірми "1С". Ця можливість дозволяє забезпечити максимальну відповідність автоматизованої системи особливостям обліку в конкретній організації. Саме ця особливість дозволяє використовувати дану програму в нашій фірмі.
Вартість даної програми з установкою складається в розмірі 1270 грн., але досконально розрахувати економічний ефект від її неможливо, тому що задачами застосування даної програми є полегшення роботи бухгалтера. По-перше, використання даної програми дозволить у будь-який момент часу одержувати інформацію за будь-який проміжок часу, на будь-яку дату і будь-який розріз, що важливо для цілей оперативного обліку. По-друге, будь-який бухгалтер з «жахом» згадує періоди звітності, але цю проблему вирішує автоматичне формування звітів підприємства. Отже, при використанні даної програми задачею бухгалтера є тільки своєчасне і правильне введення первинної інформації, інше - справа техніки.
Крім вищевказаного щомісяця фірма 1С випускає компакт-диск інформаційно-технологічного супроводу, що містить:
- технологічну інформацію і матеріали для користувачів
- актуальні типові форми бухгалтерської звітності, виписки щокварталу фірмою "1С" відповідно до інструкцій Міністерства по податках і зборам і Мінфіну.
- відповіді лінії консультацій на типові питання користувачів.
- нові релізи (у межах тієї ж версії) компонентів системи "1С:Бухгалтерія".
- щомісяця обновлювані списки сертифікованих партнерів, до яких фірма "1С" рекомендує звертатися.
- методики, консультації, посібники, практичні рекомендації
- навчальні і методичні матеріали по експлуатації, настроюванню і конфігуруванню системи, підготовлені співробітниками фірми "1С" і іншими фахівцями.
- щоквартальні практичні рекомендації з ведення обліку і складанню звітності відомих аудиторів.
- систему правової підтримки, інтегровану з програмами сімейства "1С:Бухгалтерія".
Дослідимо послідовно порядок відображення доходів від первинного обліку до звітності в програмі «1С:Підприємство». При продажу продукції ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 виписує рахунок-фактуру і автоматично при її оплаті визнається операційний дохід (рис. 1.3).
Рис. 1.3. Визнання доходів в первинному обліку ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11
Накопичені дані про доходи підприємства можна отримати за допомогою оборотки по рахунку 701 (рис. 1.4).
Рис. 1.4. Обороти по рахунку 701 ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11
Рис. 1.5. Журнал та Відомість по операційним доходам ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11
На рисунку 1.5 відображено Журнал та відомість по рахунку операційних доходів. На підставі цих даних формується звітність (рис. 1.6).
Рис. 1.6. Звіт про фінансові результати ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 в системі 1С:Підприємство
Окрім цього, розглянемо результати поточної діяльності, наприклад за січень 2012 року. Баланс станом на 01.01.2012 року має вигляд:
Рис. 1.7. Баланс ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 станом на 01.01.2012р.
Дохід від реалізації в січні 2012 року супроводжується випискою накладної:
Рис. 1.8. Накладна на продаж в обліку ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 в січні 2012 року
Продаж через роздрібну мережу відображається роздрібною накладною (рис. 1.9).
Рис. 1.9. Накладна на продаж в обліку ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 в січні 2012 року
За результатами місяця складається оборотно-сальдова відомість (рис. 1.10).
Рис. 1.10. Оборотно-сальдова відомість ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 за січень 2012 року
Одночасно формується баланс на кінець місяця (рис. 1.11).
Рис. 1.11. Баланс ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 на кінець січня 2012 року
Таким чином, відзначимо, що з метою рішення відповідних проблем обліку на ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11, запропоновано впровадити автоматизовану форму обліку з використанням програми «1С:Підприємство», тому що вона більш відповідає особливостям її функціонування.
Введення в експлуатацію хлібозаводу № 11 наприкінці 1972 року було новорічним подарунком для жителів Лівобережного району міста Києва.
З відстані в сорок років можна зробити висновок, що головним фактором становлення підприємства були його люди.
Метою діяльності ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 є здійснення виробничо-господарської, комерційної та інших видів діяльності та отримання прибутку на підставі задоволення суспільних потреб в товарах та послугах, що визначені предметом діяльності, а також задоволення соціально-економічної зацікавленості учасників Товариства та членів трудового колективу.
Предметом діяльності підприємства ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 є:
На підприємстві випускають понад 35 видів продукції: хліб "Український", "Московський". "Бородінський", "Слобідський", "Гражданський", "Ранковий", "Гроно", "Деснянський", рогалі в асортименті, соломку "Солодка", "Ванільна", "Фруктова", "Лівобережна", "Особлива", "З беконом", "Збеконом і сіллю". "Київська", палички "До чаю", "Золотисті", "З маком", "Чиполіно", печиво "Вівсяне", "Українське", "Сюрприз", "Нептун" , "Квіточка", "З маком", "Цитринка", "Колосочки", пряники в асортименті, зокрема в сувенірному виконанні.
Підприємство збудоване за типовим проектом, його потужність – 65 т пшеничних сортів хлібобулочних виробів на добу. Біля витоків виробництва були директор П.Гітельман, головний інженер А.Косован, головний механік М.Богдан. Ще під час будівництва на завод прийшло чимало учнів профтехучилища, зокрема Г. Масловська, Т. Демінська, Н. Рокотянська, Р.Кравець, Галина і Зоя Семенюки, Л. Дорошенко та інші. З часом вони стали провідними спеціалістами заводу, очолили бригади. Колектив, де в 1973 р. було 350 працівників, разом з керівниками доклав неабияких зусиль, щоб за короткий термін увести в експлуатацію шість технологічних ліній та забезпечити населення Лівобережжя столиці продукцією високої якості. З 1985 р., коли підприємство очолили директор Л.Русавський і головний інженер В.Мась, на заводі почалося нарощування потужностей та технічне переоснащення виробництва: на п'яти лініях печі було замінено на більш потужні, побудовано новий сухарно-бубличний цех для випуску соломки, сушки та здобних сухарів. У результаті потужність зросла майже вдвічі й завод отримав статус хлібокомбінату.
З метою поліпшення якості продукції та розширення асортименту у 1995 р. почалася реконструкція технологічних ліній із заміною устаткування. Введено в експлуатацію лінію виробництва житніх сортів хліба, встановлені малопотужні печі для виготовлення здобних і кондитерських виробів. Нині в асортименті близько 90 найменувань найрізноманітнішої продукції.
Вагомий внесок у реконструкцію і технічне переоснащення під-приємства зробили заводські новатори О.Пашин, М.Бабка, А.Демінський, М.Колонтаєв, М.Петрановський, В.Гонтажевський та інші.
Сьогодні колектив хлібокомбінату з чисельністю 760 чоловік при цілодобовому режимі основного виробництва випускає щоденно понад 110 тон, це понад 90 позицій хлібулочних здобних, сухарних, бараночних, кондитерських виробів, зокрема печиво, кекси, напівфабрикати для тортів. Вся продукція випускається по традиційним технологіям без консервантів та поліпшувачів та ГМО.
В 2010 році на хлібокомбінаті закінчилась одна з масштабних реконструкцій лінії з виробництва сухарних виробів. Було встановлено нове пічне обладнання та створено автоматичне фасувально-пакувальне відділення. Замкнений цикл нового обладнання дозволить уникнути ручної праці на лінії від печі до упаковки.
Хлібокомбінат до недавнього часу не встигав забезпечувати замовлення торгівельної мережі по фасованим сухарям у зв’язку із недостатньою потужністю існуючої лінії і відсутністю автоматизованої фасувально-пакувальної ділянки.
Реалізація інвестиційного проекту по заміні печей ( старої ПХС- 25 на піч Г4-ХП2,1-31-01 ШМЗ, Росія), встановлення кулера для охолодження сухаря (ШМЗ, Росія), дозувального комплексу "Ishida"(Японія) та пакувального автомату "Matrix" (США) дало змогу вирішити цілий комплекс проблем.
За рахунок збільшення обсягів продаж продукції та економії фонду оплати праці компанія планує отримати додатковий прибуток 1 млн. 350 тис. грн. на рік.
До складу комбінату в 2007 році на правах цеху № 4 увійшов хлібокомбінат № 6. Це високомеханізований виробничий майданчик із гнучким виробничим процесом і широким асортиментом продукції довготривалого зберігання, який користуються попитом не лише в Україні, а й далеко за її межами – в США, Німеччині, Ізраїлі, Канаді, куди експортуються, зокрема, пряники.
У технічному переоснащенні ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 активну участь брали раціоналізатори підприємства. Протягом останніх 15 років вони внесли 332 новаторські пропозиції, 319 з яких впроваджено у виробництво.
Організаційна структура управління ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 належить до лінійно-функціональної. Головним керівником на підприємстві є директор. Його підпорядкуванню підлягають усі організаційно відокремлені структурні підрозділи (відділи, служби) та безпосередньо виконавці. Дана структура управління, що діє на підприємстві, передбачає розподіл сфер повноважень за функціями управління. Тобто функціональне управління зосереджене в руках кваліфікованих спеціалістів, кожен з яких керує діяльністю всіх працівників у межах своєї компетенції (наприклад, спеціалісти відділу збуту, відділу матеріально-технічного постачання, головний інженер). По вертикалі цієї структури відбувається підлеглість нижчих ланок вищим (наприклад, робочі тарної дільниці підпорядковуються майстру тарної дільниці, він - відділу збуту, а цей відділ, в свою чергу, - директору).
Таким чином, організаційна структура управління даного підприємства є раціональною, оскільки дає змогу поєднати лінійну підлеглість з усіх питань із функціональним управлінням, виконує роль мережі каналів, по яких рухаються потоки інформації, необхідної для забезпечення комунікації між керівниками і підлеглими. Це сприяє ефективнішому функціонуванню системи управління в цілому.
Структура управління зображена на рисунку 2.1.
Рис. 2.1. Схема організаційної структури управління ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11
Процес постачання на підприємство починається зі збору та аналізу інформації про стан та кон'юнктуру ринку необхідних підприємству сировини та матеріальних ресурсів, обсяги пропозиції товарів, умови їх постачання та ціни, перелік основних постачальників, місця їх розташування, статус та інше. Цими питаннями на підприємстві займається комерційний відділ.
При вивченні ринку закупок сировинних та матеріальних ресурсів визначаються канали розподілу ресурсів, якими користуються виробники окремих видів продукції.
При постачанні на підприємство сировини та матеріалів використовується складська форма, тобто сировина та матеріали постачається на склади підприємства, після чого відбувається її розподіл за цехами. Також слід зазначити, що 100% постачання сировини на підприємство здійснюється централізовано. Такий вибір є найоптимальнишим з мінімальними затратами.
Як матеріально–технічне постачання, так і забезпечення підприємства сировиною здійснюється на основі широко розгалуженої системи господарських зв’язків з поставок. Правовою формою регулювання господарських відносин підприємства з постачальниками є договір поставки.
Взаємовідносини між партнерами за договором базуються на правових нормах цивільного законодавства. Основним нормативно–правовим документом для регулювання комерційних взаємовідносин з постачальниками товарів являється Цивільний кодекс України, в якому викладаються загальні положення договірного права, які включають поняття та умови договору, порядок розв’язання переддоговірних спорів, порядок і зміну розірвання договору, порядок забезпечення виконання договірних обов’язків і таке інше.
Основними методами закупки сировина та матеріалів є:
1. Гуртові закупки сировини однією партією.
2. Гуртові закупки з періодичною поставкою узгодженими партіями.
3. Гуртові закупки з одержанням матеріалів по мірі необхідності.
4. Разові закупки.
5. Різні комбінації перерахованих методів.
Кожний метод має свої переваги та недоліки, які необхідно враховувати для скорочення часу та витрат, пов'язаних із закупівлею товарів.
Вибір методу закупівлі здійснюється окремо за кожним видом товарів. Він визначається станом ринку закупок, каналами розподілу, необхідною кількістю продукції, що закуповуються, жорсткістю обмежень щодо обсягу складських приміщень та фінансових ресурсів, чутливістю цін закупок до методу закупки, умовами оплати, характером та ступенем довіри у відносинах з постачальниками.
В умовах ринкової економіки ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 повністю вільне у виборі постачальника необхідних матеріальних ресурсів. Вибір постачальника здійснюється на підставі основних та додаткових критеріїв, які визначають доцільність укладення угоди закупки з конкретним постачальником порівняно з іншими альтернативними варіантами.
Основними критеріями вибору постачальника є:
а)вартість придбання продукції;
б) якість обслуговування.
Крім основних критеріїв вибору постачальника, існують і додаткові критерії. До них відносять:
- віддаленість постачальника від споживача;
- строки виконання поточних та термінових замовлень;
- наявність у постачальника резервних потужностей (запасів);
- організація управління якістю продукції у постачальника;
- психологічний клімат в трудовому колективі постачальника;
- ризик страйку у постачальника;
- кредитоспроможність та фінансове становище постачальника;
Таблиця 2.1
Техніко-економічні показники підприємства
|
Показники |
2009 рік |
2010 рік |
2011 рік |
Відхилення 2011 до 2009 |
|
|
Абсолютне, тис. грн. |
Відсоток |
||||
|
1 Виручка від реалізації, тис. грн. |
3450 |
3682 |
3798 |
348 |
110,1 |
|
2 Прибуток валовий від реалізації, тис. грн. |
597,8 |
540,6 |
706,4 |
108,6 |
118,2 |
|
3 Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. |
2852,2 |
3141,4 |
3191,6 |
339,4 |
111,9 |
|
4 Чистий прибуток, тис. грн. |
72,2 |
13 |
31 |
-41,2 |
42,9 |
|
5 Рентабельність, відсоток |
2,1 |
0,35 |
0,81 |
-1,29 |
38,6 |
|
6 Витрати на 1 гривню виручки від реалізації, грн. |
0,826 |
0,853 |
0,814 |
-0,012 |
98,5 |
|
7 Обсяг реалізації на 1 працівника, тис. грн. |
123,2 |
122,7 |
122,5 |
-0,7 |
99,4 |
|
8 Витрати на оплату праці, тис. грн. |
254,5 |
268,1 |
268,8 |
14,3 |
105,6 |
|
9 Основні засоби, тис. грн. |
2154,2 |
2237 |
2274,4 |
120,2 |
105,6 |
|
10 Фондовіддача, грн. |
1,6 |
1,4 |
1,67 |
0,07 |
104,4 |
|
11 Середня чисельність, чол. |
28 |
30 |
31 |
3 |
110,7 |
- ризик недобросовісності та банкрутства постачальника та інше.
Сировина на ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 надходить централізовано. Основним постачальником борошна на підприємство є ЗAT «Київмлин», допоміжна сировина надходить з бази продовольчого постачання та за прямими договорами. Сіль доставляється з Артемівська доставляється на станцію Київ-Петрівка, а потім автомашинами на ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11.
За звітний період своєї діяльності підприємство здійснювало зв'язки відповідно до укладених договорів. Розглянемо техніко-економічні показники роботи аналізованого підприємства і проведемо порівняльний аналіз (табл. 2.1).
За результатами порівняльного аналізу техніко-економічних показників видно, що чиста виручка від реалізації в 2011 році збільшилася в порівнянні з 2010 роком на 116 тис. грн, чи на 3,1 %.
Валовий прибуток підприємства також зріс на 165,5 тис. гривень, чи на 30,7 %. Підприємство за 2011 рік одержало чистого прибутку в сумі 31,0 тис. грн, при тім як торік чистий прибуток склав 13,0 тис. грн, що більш ніж у три рази більше. Такі зміни зв'язані з незначним підвищенням собівартості продукції – вона виросла на 1,6 %, у порівнянні з 2010 роком.
Збільшення собівартості не вплинуло на зниження рентабельності підприємства по чистому прибутку в цілому, вона зросла з 0,35 % до 0,81 % до кінця 2011 року. Якщо розглядати більш детально, то можна зробити висновок, що витрати на одну гривню виторгу від реалізації склали в 2011 році 0,814 грн, а в 2010 – 0,853. Крім усього спостерігається збільшення вартості основних засобів підприємства на 37,4 тис. грн, при тому, як фондовіддача зросла на 19,3 %.
У 2011 році відбувся незначний зріст фонду оплати праці при збільшенні кількості робітників на одного. Обсяг реалізації на одного працівника при цьому зменшився з 122,7 тис. грн до 122,5 тис. грн чи на 0,2 %.
Дані таблиці свідчать і про те, що загальний рівень показників в 2010 році погіршився у порівнянні з 2009р. Так, підприємство в 2010 році отримало доходу від реалізації на 222,8 тис. грн. більше ніж у 2009 році. У той час як валового прибутку в 2010 році менше на 57,2 тис. грн., тобто ефективність продажу продукції впала.
Дані таблиці 2.1 відобразили той факт, що чистий прибуток в 2010 році менше ніж шість разів: 72,2 тис. проти 13,0 тис. грн. Звертає на себе увагу відносно більший рівень операційних витрат в 2010 році у порівнянні з 2009 роком, що й вплинуло на зменшення чистого прибутку.
Кінцевим позитивним результатом господарської діяльності підприємства є прибуток. Прибуток - це грошовий дохід, утворений у результаті виробничо-господарської діяльності. Прибуток виконує такі основні функції:
- оцінки підсумків діяльності підприємства;
- розподілу (розподілу доходу між підприємством і державою, підприємством і його робітниками, між сферою виробництва і невиробничою сферою);
- джерела утворення фондів економічного стимулювання і соціальних фондів.
Отже, у зростанні прибутку заінтересовані як підприємство, так і держава. На підприємствах приріст прибутку досягається не лише завдяки збільшенню трудового внеску колективу підприємства, а й за рахунок багатьох інших факторів. Саме тому на кожному підприємстві необхідно систематично аналізувати формування, розподіл та використання прибутку. Цей аналіз має надзвичайно важливе значення і для зовнішніх суб'єктів (місцевих бюджетів, фінансових і податкових органів, банків).
Головними завданнями аналізу операційних доходів підприємства є:
- систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку;
- виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;
- вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку;
- виявлення резервів збільшення прибутку;
- розроблення заходів для використання виявлених резервів.
Джерелами аналітичної інформації є плани економічного та соціального розвитку, фінансовий план (розрахунковий баланс доходів і витрат), бізнес-план форми бухгалтерської звітності № 1 "Баланс підприємства", № 2 "Звіт про фінансові результати", декларація про прибуток підприємства, матеріали маркетингових досліджень.
Інформаційна база для розрахунку показників рентабельності наведена в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Інформаційна база для розрахунку показників рентабельності фінансово-господарської діяльності
|
№ |
Показники |
Попередній рік |
Звітний рік |
Абсолютне відхилення |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
1. |
Товарооборот |
ф.2р.035 |
ф.2р.035 |
ст.3-ст.2 |
|
2. |
Сума всіх витрат |
ф.2р.280 |
ф.2р.280 |
ст.3-ст.2 |
|
3. |
Витрати обігу |
ф.2р.080 |
ф.2р.080 |
ст.3-ст.2 |
|
4. |
Витрати на оплату праці |
ф.2р.240 |
ф.2р.240 |
ст.3-ст.2 |
|
5. |
Середня сума активів |
ф.1р.280 |
ф.1р.280 |
ст.3-ст.2 |
|
5.1. |
Середні сума оборотних активів |
ф.1р.260 |
ф.1р.260 |
ст.3-ст.2 |
|
5.2. |
Середні сума необоротних активів |
ф.1р.080 |
ф.1р.080 |
ст.3-ст.2 |
|
6. |
Власний капітал |
ф.1р.380 |
ф.1р.380 |
ст.3-ст.2 |
|
7. |
Позиковий капітал |
ф.1р.640-380 |
ф.1р.640-380 |
ст.3-ст.2 |
|
8 |
Валовий прибуток |
ф.2р.050 |
ф.2р.050 |
ст.3-ст.2 |
|
9 |
Чистий прибуток |
ф.2р.220 |
ф.2р.220 |
ст.3-ст.2 |
На підприємстві використовуються такі показники доходів:
- доходи від реалізації продукції;
- доходи від інших операцій;
- доходи від надзвичайних операцій;
- прибуток на одиницю продукції;
- прибуток від реалізації продукції;
- прибуток від операційної діяльності;
- прибуток від звичайної діяльності;
- прибуток від надзвичайних подій;
- оподаткований прибуток;
- чистий прибуток (ф. №2).
Існують ще інші види прибутків:
- прибуток від реалізації цінних паперів;
- неоподаткований (пільговий) прибуток;
- нерозподілений прибуток.
Перші два види прибутку відображаються в журналі № 6, останній - у балансі.
У зв'язку з реформуванням бухгалтерського обліку і застосуванням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) дещо змінилося традиційне розуміння таких понять, як доходи, витрати, відшкодування. Так, стаття "Доходи (виручка) від реалізації" формується від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності. Тут також відображаються суми знижок, наданих покупцям.
Аналіз названих доходів можна проводити як за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, так і за видами організацій збуту (ф. №2).
1. Фінансові результати.
1.1. Дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг).
1.2. Податок на додану вартість.
1.3. Акцизний збір.
1.4. Інші вирахування з доходу.
1.5. Чистий дохід (п. 1.1 - п. 1.2- п. 1.3-п. 1.4).
2. Собівартість реалізованої продукції.
3. Валовий (п. 1.5 - п. 2);
3.1. Прибуток.
3.2. Збиток.
4. Інші операційні доходи.
5. Адміністративні витрати.
6. Витрати на збут.
7. Інші операційні витрати.
8. Фінансові результати від операційної діяльності (п.З+п.4- п. 5- п.6)
8.1. Прибуток.
8.2. Збиток.
9. Дохід від участі в капіталі.
10. Інші фінансові доходи.
11. Фінансові витрати.
12. Втрати від участі в капіталі.
13. Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (п. 8 + п. 9 + п. 10 - п. 11 - н. 12).
13.1. Прибуток.
13.2. Збиток.
14. Податок на прибуток від звичайної діяльності.
15. Фінансові результати від звичайної діяльності:
15.1. Прибуток (п. 13.1 - п. 14).
15.2. Збиток (п. 13.2-п. 14).
16. Надзвичайні:
16.1. Прибуток (відшкодування страхових компаній).
16.2. Збиток (стихійні лиха, пожежі та інші).
17. Податки з надзвичайного прибутку.
18. Чистий:
18.1. Прибуток.
18.2. Збиток.
Крім доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), підприємство може мати також інший дохід від операційної діяльності. До інших операційних доходів належать: доходи від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); від операційної оренди активів; від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які одержано від боржників, або коли є рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних грантів і субсидій, інші доходи від операційної діяльності. Статтю "Доходи від участі в капіталі" призначено для узагальнення інформації про доходи від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні або спільні підприємства.
До статті "Інші фінансові доходи" входять доходи, які виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди, відсотки тощо.
Інші доходи від звичайної діяльності формуються з доходів від реалізації фінансових інвестицій, реалізації необоротних активів, майнових комплексів, неопераційної курсової різниці, безоплатно одержаних активів.
Стаття "Надзвичайні доходи" використовується для відображення доходів, які виникли внаслідок надзвичайних подій (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії).
На витратних статтях звітності відображаються:
- на статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" - виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), або собівартість реалізованої продукції;
- на статті "Адміністративні витрати" - загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства;
- на статті "Витрати на збут" - витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції, витрати на утримання підрозділів, які займаються збутом продукції (товарів), на рекламу, доставку продукції споживачам;
- на статті "Інші операційні витрати" - собівартість реалізованих виробничих запасів, безнадійні борги і збитки від знецінення запасів; збитки від операційних курсових різниць;
- на статті "Фінансові витрати" - виплата відсотків та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позичкового капіталу;
- на статті "Інші витрати в операційній діяльності" - собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, збитки від неопераційних курсових різниць, збитки від уцінки фінансових інвестицій;
- на статті "Надзвичайні витрати" - збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій).
У формуванні прибутків значну роль відіграють відрахування від доходів, прибутків.
Відрахування від доходів існують такі:
- податок на додану вартість;
- акцизний збір;
- інші відрахування з доходу - знижки, повернення товарів тощо.
Відрахування від прибутку - це податок на прибуток від звичайної діяльності і податки з надзвичайного прибутку.
На першому етапі аналізу обчислюються абсолютні та відносні зміни в обсязі одержаного прибутку, визначаються та аналізу ються джерела його формування: прибуток від основної діяльнос ті, іншої реалізації, позареалізаційних операцій, — оцінюється вклад кожного джерела в формування загального обсягу прибутку.
Абсолютне відхилення розраховується за формулою:
Вабс=П1-П0, (2.1)
де П0,П1-значення показника у базисному і звітному періодах.
Темп приросту розраховується за формулою:
Тп = П1/П0 * 100 / 100 (2.2.)
Кількість показників, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства, створюють методичні труднощі їх системного розгляду. Для вирішення цих проблем використовується аналіз фінансових показників, який дасть можливість вибрати значні направлення активізації діяльності підприємства, дозволить виробити необхідну стратегію поведінки, направлену на мінімізацію збитків і фінансового риску на підприємстві.
Аналіз фінансових результатів, проведений на підприємстві дасть можливість дослідити зміну кожного показника за поточний аналізований період дослідження структури відповідних конкретних показників і їх зміну (“вертикальний аналіз” показників); вивчити в узагальненому вигляді динаміки зміни показників фінансових результатів за звітний період (“трендовий аналіз” показників).
Наступним після аналізу обсягів та структури прибутку підприємства є кількісна оцінка факторів, що впливають на формування прибутку. При цьому існує можливість використання різноманітних факторних моделей, методів розрахунку впливу певних факторів на результативний показник.
В даній роботі за допомогою методу різниць проведемо такий аналіз, використовуючи моделі, що поєднують в собі найважливіші показники — такі як товарооборот, витрати обігу та їх рентабельність, рентабельність активів та коефіцієнт їх оборотності.
1. Зважаючи на значну залежність між обсягом товарообороту торговельного підприємства та отримуваним прибутком, використовуючи формулу рентабельності товарообороту та метод різниць, проведемо наступний аналіз:
Пр=ТО х РентТО/100
Пр(то)= ТО х РентТОо/100
Пр(рентто) = ТО1 х РентТО/100 , де
Пр - прибуток підприємства від реалізації товарів (Фінансовий результат від реалізації товарів) (ф. №2);
ТО - товарооборот підприємства (виручка від реалізації) (ф. №2);
РентТО - рентабельність товарообороту;
РентТОо, ТО1 - відповідно рентабельність товарообороту базисного та товарооборот звітного періодів;
ТО, РентТО - відповідно зміна обсягів товарообороту та його рентабельності в звітному періоді у порівнянні з базисним;
Пр(то) - зміна обсягу прибутку від реалізації за рахунок зміни товарообороту;
Пр (РентТО) - зміна обсягу прибутку від реалізації за рахунок зміни рентабельності товарообороту;
2. Розглядаючи залежність між прибутком від реалізації товарів та витратами обігу, використовуючи метод різниць та формулу рентабельності витрат обігу, проведемо наступний аналіз:
По=ВО х РентВО/100
Посво)- ВО х РентВОо/100
Пр(рентво) = ВО1 х РентВО/100 , де:
По - прибуток підприємства від операційної діяльності (Фінансовий результат від операційної діяльності) (ф. №2); BO - втрати обігу підприємства (ф. №2); РентВО - рентабельність втрат обігу; РентВОо, ВОі - відповідно рентабельність втрат обігу базисного та втрати обігу звітного періодів; ВО, РентВО — відповідно зміна обсягів втрат обігу та їх рентабельності в звітному періоді у порівнянні з базисним;
По(во) - зміна обсягу прибутку від операційної діяльності за рахунок зміни втрат обігу;
По (РентВО) - зміна обсягу прибутку від операційної діяльності за рахунок зміни рентабельності втрат обігу;
3. Модель Дюпона. Зважаючи на те, що в даній моделі поєднані одні з важливіших показників ефективності управління прибутком підприємства, а також на її популярність серед провідних західноєвропейських підприємств, пропонується використати її у даній роботі, знову ж таки використовуючи для обчислення метод різниць:
рєнт.а = РентТО х КОА
рєнт.а(РентТО) = РентТО х КОА0
рєнт.а(коа) = РентТО1 х КОА ,де:
Рент.А - рентабельність всіх активів підприємства;
КОА - коефіцієнт оборотності всіх активів підприємства;
РентТО* - рентабельність товарообороту підприємства (за моделлю "Дюпона" цей показник розраховується як відношення суми чистого прибутку - а не приб. від реалізації - до обсягу товарообороту);
КОАо, РентТОї — відповідно коефіцієнт оборотності активів базисного та рентабельність товарообороту звітного періодів;
КОА, РентТО - відповідно зміна коефіцієнту оборотності активів та рентабельності товарообороту в звітному періоді у порівнянні з базисним;
рєнт.а(коа) - зміна рівня рентабельності активів за рахунок зміни коефіцієнту оборотності активів;
Рент.А(РентТО) - зміна рівня рентабельності активів за рахунок зміни рентабельності товарообороту.
Основною метою аналізу обсягу прибутку від операційної діяльності є визначення змін в обсязі одержаного підприємством прибутку. За допомогою такого аналізу можна виявити тенденцію у результатах діяльності підприємства. Весь наступний аналіз прибутку базується на використанні таких джерел інформації: форма №2 «Звіт про фінансові результати», форма №1 «Баланс». Аналіз прибутку підприємства проводиться в декілька етапів, причому розпочинається він традиційно з аналізу обсягу та структури прибутку в його динаміці за певний проміжок часу. Розглянемо динаміку прибутку від операційної діяльності та основних показників, що впливають на нього (табл. 2.2). Кількість показників, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства, створюють методичні труднощі їх системного розгляду. Для вирішення цих проблем використовується аналіз фінансових показників, який дасть можливість вибрати значні направлення активізації діяльності підприємства, дозволить виробити необхідну стратегію поведінки, направлену на мінімізацію збитків і фінансового риску на підприємстві. Аналіз фінансових результатів, проведений на підприємстві дасть можливість дослідити зміну кожного показника за поточний аналізований період дослідження структури відповідних конкретних показників і їх зміну («вертикальний аналіз» показників); вивчити в узагальненому вигляді динаміки зміни показників фінансових результатів за звітний період («трендовий аналіз» показників).
Таблиця 2.2
Аналіз обсягу та складу фінансових результатів діяльності підприємства ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 за 2009-2011рр.
|
Показник |
Рік |
Абсолютне відхилення 2011 р. від |
Відносне відхилення 2011 р. від |
||||
|
2009 |
2010 |
2011 |
2009р. |
2010р. |
2009р. |
2010р. |
|
|
Фінансовий результат від операційної діяльності |
187,7 |
59,8 |
58,4 |
-129,3 |
-1,4 |
0,32 |
0,98 |
|
Результат фінансових операцій |
-84,5 |
-42,8 |
-18,0 |
66,5 |
24,8 |
0,51 |
0,42 |
|
Фінансовий результат від іншої діяльності |
- |
1,6 |
0,9 |
0,9 |
-0,7 |
- |
0,56 |
|
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування |
103,2 |
18,6 |
41,3 |
-61,9 |
22,7 |
0,18 |
2,22 |
|
Чистий прибуток |
72,2 |
14,0 |
31,0 |
-41,2 |
17 |
0,19 |
2,21 |
Розпочнемо аналіз прибутку підприємства ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 з розгляду змін в його обсягах за 3 періоди (з 2009 по 2011 рік) у складі фінансових результатів від операційної, фінансової та іншої діяльності, які в сумі утворюють певний прибуток чи збиток від звичайної діяльності. Також розглянемо динаміку обсягів чистого прибутку (збитку), що утворюється шляхом корегуванням ФРЗД на відповідну суму податку на прибутку.
Згідно даних представлених у таблиці 2.2. та графіку на рисунку 2.2, протягом всього періоду дослідження спостерігається позитивний фінансовий результат від операційної діяльності, тобто прибуток.
Рис. 2.2. Динаміка зміни обсягу фінансових результатів від звичайної діяльності ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 у 2009-2011 рр. в розрізі трьох основних елементів
Щодо результату фінансової діяльності підприємства, то на протязі всього досліджуваного періоду він сталий – щоквартальні збитки в сумі 4,5 тис. грн. Згідно даних управлінського обліку ці збитки підприємства пов'язані зі сплатою відсотків по кредиту сума якого на протязі року була також незмінною – 100 тис. грн. Фінансовий результат від іншої діяльності присутній лише в першому кварталі 2011 року, у вигляді прибутку від реалізації необоротних активів підприємства у сумі 0,9 тис. грн.
Якщо проаналізувати фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування підприємства ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 — його сукупний прибуток від трьох напрямків діяльності — то виявляються наступні тенденції: у другому кварталі 2011 року у порівнянні з першим кварталом 2011 року відбулось зменшення цього прибутку на 4,5 тис. грн з відповідним від’ємним темпом його приросту 36,6 %; у третьому кварталі 2011 року у порівнянні з другим кварталом відбулось його збільшення на 1,6 тис. грн або на 20,5 %; у четвертому кварталі 2011 року у порівнянні з третім кварталом відбулось його зростання на суму 2,4 тис. грн., або на 25,5 %.
Рис. 2.3. Динаміка зміни обсягу фінансових результатів від звичайної діяльності ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 у 1-4кв. 2011 року в розрізі основних елементів
У результаті сплати відповідної суми податку на прибуток, протягом усього досліджуваного періоду спостерігається позитивний кінцевий фінансовий результат діяльності ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11, який являється його чистим прибутком і використовується підприємством на власний розсуд. У другому кварталі 2011 року у порівнянні з першим кварталом 2011 року відбулось зменшення чистого прибутку на 3,3 тис. грн з відповідним від’ємним темпом його приросту 35,9 %; у третьому кварталі 2011 року у порівнянні з другим кварталом відбулось його збільшення на 1,2 тис. грн або на 20,3 %; у четвертому кварталі 2011 року у порівнянні з третім кварталом відбулось зростання чистого прибутку на суму 1,7 тис. грн., або на 23,9 %.
Рис. 2.4. Динаміка зміни обсягу фінансових результатів від звичайної діяльності до та після оподаткування ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 у 2009-2011 рр.
Окрім цього, порівняємо фінансові результати 2011 року з 2010-м. Фінансовий результат від операційної діяльності в 2010 році склав 59,8 тис. грн., а в 2011-му зменшився до 58,4 тис. грн.
Рис. 2.5. Динаміка зміни обсягу фінансових результатів від звичайної діяльності до та після оподаткування ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 у 1-4 кв 2011р.
Слід відмітити скорочення збитків від фінансової діяльності в 2011 році з 42,8 тис. грн. до 18 тис. грн.. у порівнянні з 2010 роком. Менший в 2011 році й фінансовий результат від іншої діяльності 0,9 тис. грн. порівняно з 1,6 тис. грн. в 2010 році. Кінцевий результат – чистий прибуток в 2011 році склав 31,0 тис. грн., що на 17 тис. грн. більше порівняно з 2010 роком.
Найбільш поширеним показником при оцінці результатів господарської діяльності підприємств є рентабельність товарообороту, яка показує частку чистого прибутку в загальній сумі товарообороту або його прибутковість. Динаміку зміни даного показника можна прослідкувати за графіком на рисунку 2.6. У 2010 році у порівнянні з 2009-м прибутковість товарообороту збільшилась на 0,11%, а у 2011 році у порівнянні з 2010-м цей показник навіть зменшився на 0,12% і становив всього 0,77%.
Таблиця 2.13
Аналіз показників рентабельності фінансово-господарської діяльності ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 в 2009-2011рр, %
|
№ |
Показники |
2009 |
2010 |
2011 |
Відхилення |
|
|
2010 від 2009 |
2011 від 2010 |
|||||
|
1. |
Показники ефективності використання товарообороту та витрат |
|||||
|
1.1. |
Рентабельність товарообороту |
0,78 |
0,89 |
0,77 |
0,11 |
-0,12 |
|
1.2. |
Рентабельність всіх витрат |
2,79 |
3,55 |
4,13 |
0,76 |
0,58 |
|
1.3. |
Рентабельність витрат обігу |
3,57 |
4,94 |
8,79 |
1,37 |
3,85 |
|
2. |
Показники ефективності використання активів та джерел їх формування |
|||||
|
2.1. |
Рентабельність оборотних активів |
1,57 |
2,04 |
1,76 |
0,47 |
-0,28 |
|
2.2 |
Рентабельність необоротних активів |
0,36 |
0,42 |
0,53 |
0,06 |
0,11 |
|
2.3 |
Рентабельність всіх активів |
0,29 |
0,35 |
0,41 |
0,06 |
0,06 |
|
2.4. |
Рентабельність позикових коштів |
1,48 |
1,66 |
1,67 |
0,18 |
0,01 |
|
2.5. |
Рентабельність власного капіталу (фінансова рентабельність) |
0,36 |
0,44 |
0,54 |
0,08 |
0,10 |
|
3. |
Рентабельність трудових ресурсів |
8,36 |
9,62 |
13,11 |
1,26 |
3,49 |
Наступним показником є рентабельність всіх витрат, яка показує частку чистого прибутку в сумі всіх витрат підприємства, тобто дає загальну оцінку ефективності управління ними. У 2010 році у порівнянні з 2009-м цей показник зріс на 0,76% і у 2011 році у порівнянні з 2010-м знов зросла на 0,58%, що свідчить про появу позитивних тенденцій та покращення ефективності управління всіма витратами підприємства. Динаміку зміни даних показників можна прослідкувати за графіком на рисунку 2.6.
2009 2010 2011
Рис. 2.6. Динаміка зміни рентабельності товарообороту та витрат ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 за 2009-2011 роки
2009 2010 2011
Рис. 2.7. Динаміка зміни рентабельності активів ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 за 2009-2011 роки
Дуже важливим є значення показника рентабельності оборотних активів, який характеризує рівень чистого прибутку, що генерується за рахунок оборотних активів, тобто тих, що використовуються впродовж операційного циклу і обслуговують переважно основну діяльність підприємства.
Рентабельність необоротних активів, тобто тих, що використовуються підприємством протягом тривалого періоду часу і складаються переважно з основних засобів (згідно балансу підприємства), протягом чотирьох досліджуваних кварталів є дещо нижчим ніж оборотних, але таке співвідношення є закономірним і не повинно викликати занепокоєння.
Щодо двох наступних показників рентабельності позикового та власного капіталу, то вони розраховуються як відношення чистого прибутку відповідно до суми позикового та власного капіталу підприємства.
Рентабельність позикового капіталу дає характеристику ефективності використання залучених ззовні коштів.
Рис. 2.8. Динаміка зміни рентабельності активів капіталу підприємства ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 за 2009-2011 роки
Розрахунок показника рентабельності власного капіталу або, як ще дуже часто в науковій літературі його називають, фінансової рентабельності має важливе значення для будь-якого підприємства, адже характеризує ефективність використання власних коштів вкладених у підприємство. Отож, в цілому можна говорити про не високу ефективність діяльності ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 в досліджуваному періоді з огляду вище проведений на аналіз отриманих показників.
На підтвердження цього можна привести факти про те, що:
- підприємством отримано незначний прибуток;
- на підприємстві низька віддача ресурсів та капіталу.
Завданням підприємства є пошук можливих шляхів підвищення прибутковості діяльності підприємства на перспективу.
Аналітична обробка економічної інформації дуже трудомістка сама по собі і вимагає великого обсягу різноманітних обчислень. З переходом до ринкових відносин потреба в аналітичній інформації значно збільшується. Це зв'язано насамперед з потребою розробки й обґрунтування перспективних бізнес-планів підприємств, комплексної оцінки ефективності короткострокових і довгострокових управлінських рішень. У зв'язку з цим автоматизація аналітичних розрахунків стала об'єктивною необхідністю. Сучасні інформаційні технології дозволяють цілком автоматизувати обробку всіх економічних даних, у тому числі і по аналізі господарської діяльності. Роль автоматизації аналітичних розрахунків полягає в наступному.
По-перше, підвищується продуктивність роботи економістів-аналітиків. Вони звільняються від технічної роботи і більше займаються творчою діяльністю, що дозволяє робити більш глибокі дослідження, вести постановку більш складних економічних задач. По-друге, більш глибоко і всебічно досліджуються економічні явища і процеси, більш повно вивчаються фактори і виявляються резерви підвищення ефективності виробництва.
По-третє, підвищуються оперативність і якість аналізу, його загальний рівень і дієвість.
Автоматизація аналітичних розрахунків і сам аналіз господарської діяльності піднялися на більш високий рівень із застосуванням ПЕОМ, для яких характерна висока продуктивність, надійність і простота експлуатації, наявність розвитого програмного забезпечення, діалогового режиму роботи, низька вартість і ін. На їхній базі створюються АРМ бухгалтера, економіста, фінансиста, аналітика і т.д. ПЕОМ, з'єднані в єдину обчислювальну мережу, дозволяють перейти до комплексної автоматизації аналізу господарської діяльності.
Автоматизоване робоче місце економіста-аналітика — сукупність інформаційно-програмно-технічних ресурсів, що забезпечують автоматизацію аналітичних розрахунків. Необхідною умовою створення АРМ аналітика є наявність технічної бази (персональних ЕОМ), бази даних про господарську діяльність підприємства, бази знань (методів і методик аналізу) і програмних засобів, що дозволяють автоматизувати рішення аналітичних задач. Створення АРМ аналітика вимагає рішення багатьох організаційних питань, зв'язаних з методичним, технічним, програмним і інформаційним забезпеченням.
Методичне забезпечення являє собою систему загальних і часток методик проведення аналізу.
Технічне забезпечення включає комплекс технічних засобів, призначених для роботи інформаційної системи: комп'ютери будь-яких моделей, пристрою збору, нагромадження, обробки, передачі і висновку інформації, пристрою передачі даних і ліній зв'язку й інші.
До складу програмного забезпечення входять загальносистемні і спеціальні програмні продукти. До загальносистемного програмного забезпечення відносяться універсальні програми, призначені для обробки будь-якої інформації, наприклад, пакети для статистичної обробки даних, для рішення оптимізаційних задач. Спеціальне програмне забезпечення включає сукупність програм, розроблених для конкретної предметної області (у даному випадку для рішення конкретних аналітичних задач). Це можуть бути програми локальні і комплексні. Локальні програми призначені для багаторазового рішення однотипних задач. Програма комплексного аналізу, що охоплює всі сторони діяльності підприємства, включає цілу систему взаємозалежних задач. Для її розробки потрібно:
1) постановка й опис задач комплексного економічного аналізу;
2) розробка алгоритмів і моделей рішення задач;
3) розробка нової інформаційної системи, створення банку даних для АРМ аналітика;
4) розробка машинних програм рішення задач аналізу господарської діяльності на алгоритмічних мовах ПЕОМ;
5) впровадження АРМ аналітика в практику керування виробництвом.
Ефективність АРМ аналітика багато в чому залежить від досконалості методик аналізу, від того, у якому ступені вони відповідають сучасним вимогам керування виробництвом, а також від технічних можливостей ПЕОМ. Досягнення в галузі інтегральної електроніки, розширення ресурсної можливості і функціональної досконалості ПЕОМ створюють реальні умови для поглиблення економічних досліджень, дозволяють ширше використовувати оптимізаційні методи рішення аналітичних задач і на їхній підставі приймати оптимальні управлінські рішення.
Методика проведення аналізу складається з наступних етапів:
1. Створюється вихідна база даних, в якій наведено фактичні значення результативних показників та показників-факторів, які не мають функціональної залежності.
2. Вихідні показники.
Складаємо базу вихідних даних (рис. 2.9-2.11).
Рис. 2.9. Звіт про фінансові результати ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11
Рис. 2.10. Баланс ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11
Рис. 2.11. Основні показники ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11
Рис. 2.12. Аналіз прибутку та рентабельності ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11
Для розрахунків можна використовувати корелятивно - регресивний аналіз здійснюється за допомогою статистичних функцій Microsoft Excel: Корелл, Наклон, Линейн, Пирсон, Fраспобр, Ст’юдраспобр.
Таким чином, за допомогою вставки функцій розраховується статистика для ряду з застосуванням методу найменших квадратів, щоб розрахувати пряму лінію, яка найкращім чином апроксимує наявні дані. Функція повертає масив, який описує отриману пряму. Оскільки повертається масив значень, функція повинна задаватися у вигляді формули масиву.
Результат фінансово-господарської діяльності підприємств визначається на завершальній стадії виробничої і збутової діяльності. Упровадження ринкових відносин, приватизація і комерціалізація підприємств галузей виробничої сфери і торгівлі, розвиток зовнішньоекономічних відносин, перехід до вільної оптової торгівлі замість лімітованого розподілу, право вибору торгового партнера й інших істотних мір сприяють підвищенню зацікавленості товаровиробників у боротьбі за споживача і поліпшення кінцевих результатів виробничо-збутової діяльності. Верховною Радою України прийнятий ряд законів, що забезпечили правову захищеність підприємств, що працюють у ринкових відносинах. Одночасно в підприємств виникла необхідність вивчати закони ринку, опановувати бізнес.
Отже, об'єктами контролю результатів фінансово-господарської діяльності є насамперед вірогідність обліку і звітності про результати його діяльності, виявлення резервів ділової активності підприємства.
Джерелами інформації є законодавчі акти, що регулюють фінансово-господарську діяльність, її планування, облік і контроль, а також звітні дані про роботу підприємства за досліджуваний період, що дозволяють зробити висновки про вірогідність обліку і звітності фінансово-господарської діяльності підприємства, правильності розподілу прибутку між власниками і державою, акціонерами, замовниками й ін.
Методичні прийоми, використовувані при аудиті результатів фінансово-господарської діяльності підприємства, мають ту особливість, що при цьому застосовують найбільш розповсюджені дедуктивні методи дослідження. За даними звітності за допомогою економічного аналізу, статистичних розрахунків і економіко-математичних методів контроль виявляє фактори, що впливають на фінансові результати діяльності підприємства. Потім з використанням документальних методичних прийомів установлюють конкретні факти безгосподарності, недосконалість маркетингу, що привело до виробництва продукції, що не користається попитом покупців, низької якості й ін., що знижує рентабельність роботи підприємства в умовах ринкової економіки [15, с. 124].
Економічні методи управління ґрунтуються на впровадженні ринкових відносин, передбачають роздержавлення підприємств приватизацією, корпоративністю, акціонуванням у галузях народного господарства. При цьому державою передбачається розширення самостійності і посилення відповідальності основної ланки народного господарства підприємства при досягненні високих кінцевих результатів виробництва і соціального розвитку трудового колективу. Зростає значення наукової обґрунтованості економічних нормативів розподілу прибутку (доходу) у частині відрахувань у бюджет і, що залишився в розпорядженні підприємства, забезпечення на цій основі росту зацікавленості і відповідальності трудових колективів у виробничому і соціальному розвитку підприємств.
Задачею аудиту фінансових результатів підприємств є перевірка вірогідності формування фінансових ресурсів і розподіл їх по цільовому призначенню, відповідно до діючих нормативів, виявлення резервів одержання прибутку [12, с. 47].
Ринкові відносини в значній мірі підсилюють фінансову відповідальність власників і співробітників за результати діяльності підприємств. Це визначається ліквідацією державної фінансової безповоротної підтримки і централізованого вилучення засобів підприємства для створення різних фондів в управлінських структурах. При цьому змінюється також кредитна система. Можливість одержання підприємством кредиту обумовлена його фінансовою стабільністю. Відмовлення від державного фінансування підприємств обумовлює необхідність використання комерційного кредиту, невід'ємною рисою якого є знання контрагентами фінансового стану підприємства і переконаність у його стійкості. Збільшується зацікавленість у стабільності фінансового стану підприємства постачальників, банків, акціонерів, податкових органів. Фінансова стабільність підприємства стає запорукою його виживання, оскільки банкрутство підприємства в умовах ринку є результатом фінансово-господарської діяльності разом з іншими її показниками. У зв'язку з цим велике значення має контроль фінансового стану підприємства як для самого підприємства, так і для його партнерів, а також фінансових органів.
При перевірці повинна приділятися увага самостійності підприємства в рамках закону і відповідальності його перед державою по оподатковуванню, ефективності використання ресурсів - відмінним рисам комерційного розрахунку [21, с. 189].
В аудиторській перевірці фінансових результатів діяльності підприємства використовуються кількісні і якісні показники в необхідному ув'язуванні. Так, розмір прибутку промислового підприємства визначається не тільки кількістю й асортиментом виробів, що випускаються, але і їхньою вартістю. Перевірка дотримання принципів комерційного розрахунку і фінансових результатів вимагає підрозділ факторів на контрольовані показники, на залежні і незалежні від підприємства. Усунення впливу шляхом відповідних розрахунків сторонніх факторів дозволяє більш правильно проводити аудит результатів зусиль колективу того чи іншого підприємства чи приватного власника.
В перевірці діяльності внутрішніх підрозділів організації аналітичні розробки трохи звужуються шляхом скорочення позицій, зв'язаних з укладанням договорів постачання, взаєморозрахунками з банківськими і бюджетними установами, обмеженням можливості перевірки фінансових результатів. Дійсна корисність перевірки складається саме у виявленні невикористаних резервів на всіх стадіях виробничого процесу. Підвищення темпів розвитку економіки господарюючих суб'єктів, залежить від того, чи приведені в дію всі наявні в господарстві резерви, чи дотриманий непорушний принцип режиму економії досягнення найбільших результатів з найменшими витратами. Перевірені первинні документи, дані поточного обліку, показники, що знайшли відображення в балансі, звіті про фінансові результати, служать інформаційною базою, що є основним компонентом експертної системи, пристосованої до вимог і цілей аудиту.
Підприємства зобов'язані публікувати й обнародувати баланс і звіт про прибутки і збитки. За допомогою попереднього, поточного, прогнозного контролю дається об'єктивна з граничним ступенем критичності оцінка торгово-виробничої діяльності і її фінансових результатів у цілому. Отже, з вищесказаного можна зробити висновок, що аудит має величезну корисність для підприємства. Він дозволяє виявити невикористані резерви. Також контроль повинний не суперечити ринковим відносинам.
При проведенні перевірки необхідно установити:
а) правильність визначення підприємством передбачуваного прибутку і виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) для числення авансових платежів у бюджет. Як джерела перевірки використовуються укладені з покупцями договори на постачання продукції (виконання робіт, надання послуг), гарантійні листи, планові калькуляції собівартості одиниці продукції;
б) наявність наказу по обліковій політиці підприємства з указівкою методу визначення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг);.
в) правильність визначення і законність відображення фактичного прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) на рахунках бухгалтерського обліку. При цьому велике значення має перевірка обґрунтованості приведених у головній книзі і балансі даних про фактичну собівартість залишків нереалізованої продукції (робіт, послуг) і витрат незавершеного виробництва;
г) правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку по рахунках: 79 «Фінансові результати», 44 «Прибуток (збитки) звітного періоду» [15, с. 128].
При перевірці прибутку (збитків) від інших операцій необхідно установити:
а) правильність і повноту відображення доходів (збитків) від присуджених чи визнаних штрафів, пені, неустойок за порушення умов господарських договорів, а також від відшкодування причинних збитків. Варто звірити суми отриманих штрафів, пені, неустойок, відбитих по кредиту рахунка 79, із сумами, зазначеними в укладених договорах;
б) повноту отриманих відсотків по сумах засобів, що числяться на розрахункових, поточних рахунках підприємства. Необхідно перевірити договори підприємства з установами банків, де знаходяться рахунки підприємства. Необхідно перевірити аналіз повноти і своєчасності одержання цих доходів, відповідно до договорів;
в) правильність списання і повноту і правильність оформлення документів по списанню некомпенсованих утрат від стихійних лих, а також у результаті пожеж, аварій, викликаних екстремальними ситуаціями;
г) правильність віднесення на позареалізаційні доходи і витрати інших операцій [12, с. 84].
Однією з важливих задач перевірки обліку фактичного прибутку є установлення відповідності записів синтетичного й аналітичного обліку виручки від реалізації, фактичних витрат, прибутку від іншої реалізації і позареалізаційних доходів записам у головній книзі, балансі і формах бухгалтерської звітності. У залежності від поставлених задач аудитор може провести аналіз результатів реалізації. Використовуючи різні прийоми, з'ясовує вплив окремих факторів на величину прибутку. За підсумками аналізу прибутку, якщо це передбачено, аудитор розробляє заходи, спрямовані на прискорення реалізації продукції, зниження собівартості, запобігання втрат, звертаючи увагу на перспективу і найближчі періоди.
Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства — це балансовий прибуток чи збиток, що є алгебраїчною сумою результатів від реалізації продукції, робіт і послуг, іншої реалізації, доходів і витрат від позареалізаційних операцій. Фінансові результати діяльності підприємства характеризують також показники виторгу (валового доходу) від реалізації продукції, податку на додаткову вартість. Виторг від реалізації продукції характеризує завершення виробничого циклу на підприємстві, повернення авансованих на виробництво засобів підприємства в готівку і початок нового витка в обігу коштів. Після обчислення з виторгу від реалізації продукції суми податку на додану вартість і витрат на виробництво реалізованої продукції одержимо чистий результат (прибуток чи збиток) від реалізації.
Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Разом з абсолютною оцінкою розраховують також відносні показники ефективності господарювання — показники рентабельності. Відношення балансового прибутку до середньої вартості основних і оборотних коштів визначає загальну рентабельність підприємства. [15, с. 124].
Рентабельність виробництва продукції розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до виторгу від реалізації продукції. Розраховують також інші показники рентабельності, змінюючи чисельник і знаменник загальної формули розрахунку рентабельності у виді відносини прибутку до витрат (ресурсів) чи до різних показників продукції [21, с. 77].
В умовах ринкової економіки основу економічного розвитку підприємства складає прибуток. Показник прибутку став важливим для оцінки виробничої і фінансової діяльності підприємства як самостійного товаровиробника. Прибуток є основним показником ефективності роботи підприємства, джерелом його діяльності. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснення розширеного відтворення і задоволення зростаючих соціальних і матеріальних потреб трудових колективів. За рахунок прибутку виконуються також зобов'язання підприємства перед бюджетом, банками й іншими контрагентами. Тому при перевірці прибутку вивчаються як фактори формування, так і розподілу її. Задачами аудиту фінансових результатів є: оцінка динаміки показників формування прибутку, обґрунтованості фактичної величини утворення і розподілу прибутку; виявлення і вплив різних факторів на величину прибутку; оцінка можливих резервів зростання прибутку на основі оптимізації обсягів виробництва і витрат.
В таблиці 3.1 наведена програма аудиту фінансових результатів ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11.
Таблиця 3.1
Програма аудиту фінансових результатів ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11
|
Розділ аудиту |
Метод перевірки |
Джерела аудиторських доказів |
|
Формально-логічна перевірка складання первинних документів, податкових накладних, договорів та ін. |
Вибіркова перевірка |
Податкові накладні, платіжні доручення, розрахунки бухгалтерії |
|
Перевірка чинності та доцільності валових витрат та валових доходів |
Вибіркова перевірка |
Податкові накладні, платіжні доручення, розрахунки бухгалтерії |
|
Перевірка правильності формування доходів і витрат в фінансовому обліку |
Вибіркова перевірка |
Накладні, розрахунки бухгалтерії, Журнал 1-7, фінансова звітність |
|
Перевірка правильності складання податкової звітності з податку на прибуток та Звіту про фінансові результати |
Суцільна перевірка |
Податкова та фінансова звітність |
|
Складання аудиторського висновку |
По раніше запропонованій методиці здійснимо визначені процедури аудиту з метою визначення правильності відображення в обліку ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 фінансових результатів.
Крок 1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається під час складання Звіту про фінансові результати шляхом відрахування з доходу (виторгу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок і т.п.
У статті «Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається загальний доход (виторг) від реалізації продукції, товарів чи послуг (кредитові обороти по субрахунках 701 - 703), тобто без відрахування наданих знижок, повернення проданих товарів і податків із продажів (податку на додану вартість, акцизного збору і т.п.), що відповідає критеріям визнання доходу.
У статті «Податок на додану вартість» указується сума податку на додану вартість, що була включена до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і відображена по дебету субрахунків 701 - 703 і кредиту рахунка 64.
У статті «Акцизний збір» підприємства — платники акцизного збору відображають суму, що врахована в складі доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). В обліку необхідна інформація міститься по дебету субрахунків 701 - 703 і кредиту рахунка 64.
Підприємства, що платять інші збори чи податки з обороту, показують їхню суму у вільному рядку Звіту про фінансові результати (дебет субрахунків 701 -703 і кредит рахунків 64, 65). Наприклад, підприємство, що реалізує ювелірні вироби, буде відображати тут суму відрахувань у Пенсійний фонд України (5 % від ціни реалізації).
Надані знижки, повернення товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу (виторгу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відображаються в статті «Інші вирахування з доходу» (субрахунок 704). Помітимо, що при здійсненні таких операцій необхідне коректування зв'язаних з цими сумами непрямих податків і платежів, що одночасно відображається по дебету рахунків 64 і 65.
Підприємство ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 протягом 2011 року реалізувало продукції на 4557,6 тис. грн., у тому числі 759,6 тис. грн. - ПДВ. Підприємство не є платником акцизного збору, інших зборів і непрямих податків.
Сума чистого доходу від реалізації продукції для підприємства буде складати:
(4557,6-759,6) = 3798 (тис. грн.).
В обліку сума чистого доходу буде відображена оборотами дебету рахунка 70 «Доходи від реалізації» у кредиту субрахунку 791 «Результат основної діяльності».
Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
У статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» показується:
- виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) чи собівартість реалізованих товарів, що в обліку списана з кредиту рахунка 90 у дебет рахунка 79;
- нерозподілена частина умовно-постійних загальновиробничих витрат, що в обліку відображається окремою проводкою з кредиту рахунка 91 у дебет рахунка 90;
- наднормативні витрати, що також списані з кредиту відповідних рахунків витрат у дебет рахунка 90.
Собівартість реалізованої продукції ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 склала 3091,6 тис. грн. Тоді валовий прибуток буде складати:
3798 – 3091,6 = 706,4 (тис. грн.).
В обліку таку інформацію можна знайти шляхом зіставлення оборотів дебету рахунка 70 «Доходи від реалізації» у кредит субрахунку 791 «Результат основної діяльності» і з кредиту рахунка 90 «Собівартість реалізації» у дебет цього ж субрахунку 791.
У статті «Інші операційні витрати» відображаються всі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються в собівартість продукції, товарів, робіт, послуг і адміністративних витрат). В обліку вони збираються по дебету рахунка 94 і наприкінці звітного періоду (чи щомісяця) списуються в дебет субрахунку 791. В обліку інформація про фінансовий результат від операційної діяльності акумулюється на субрахунку 791 наприкінці звітного періоду (чи щомісяця), а потім списується на субрахунок 441 «Прибуток нерозподілена» чи 442 «Непокриті збитки».
Далі розглянемо на прикладі, по фактичним даним ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 господарські операції по формуванню і визначенню прибутку в грудні 2011 року. Такі дані являють собою інтерес, тому що тільки наприкінці року підприємство виявляє кінцевий результат своєї діяльності, тобто прибуток чи збиток.
Так, 13.12.11 року був виписаний рахунок НП «Древкомплект» за виконані послуги на суму 1440 грн., у тому числі ПДВ 240 грн. На підставі цього рахунка 14.12.11 р. цей обсяг товарів був оплачений шляхом перерахування засобів на рахунок у банку, на що в бухгалтерському обліку «Аудит» був зроблений запис:
Дебет рахунка 311 «Рахунки в банку в національній валюті»
Кредит рахунка 361 «Розрахунки з покупцями і замовниками» - 1440 грн.
Одночасно на суму податкових зобов'язань по ПДВ:
Дебет рахунка 643 «Податкові зобов'язання»
Кредит рахунка 641 «Розрахунки по податках» - 240 грн.
У той же день 14.12.11 р. був складений акт прийнятих робіт, що підтверджує факт реалізації робіт, послуг. Для підтвердження суми ПДВ ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 була виписана в двох екземплярах податкова накладна. При цьому складаються записи:
Дебет рахунка 361 «Розрахунки з покупцями і замовниками»
Кредит рахунка 703 «Доход від реалізації послуг» - 1440 грн.
Одночасно на суму податкових зобов'язань:
Дебет рахунка 703 «Доход»
Кредит рахунка 643 «Податкові зобов'язання» - 240 грн.
Собівартість виконаних робіт, зібрана на рахунку 23, списується наступною проводкою:
Дебет рахунка 903 «Собівартість реалізованих послуг»
Кредит рахунка 23 «Собівартість робіт» - 960 грн.
Далі результати послуг НП «Древкомплект» списуються в порядку закриття рахунків класу 7 і 9.
Дебет рахунка 703 «Доходи від реалізованих послуг»
Кредит рахунка 791 «Результат основної діяльності» - 1200 грн.
Дебет рахунка 791 «Результат основної діяльності»
Кредит рахунка 903 «Собівартість реалізованих послуг» - 960 грн.
В ідеалі цей ряд проводок логічно повинний завершуватися проводкою:
Дебет рахунка 791 «Результат основної діяльності»
Кредит рахунка 441 «Нерозподілений прибуток» - 240 грн. (1200 – 960)
Дана інформація відображена також в узагальненому виді в журналі по рахунках класу 7 і окремо 9.
Таким чином, у результаті проведеної перевірки фінансових результатів ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 відхилень в обліку не виявлено. За результатами перевірки складемо аудиторський висновок.
У результаті проведення аудиту встановлено: надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад фінансових результатів суб'єкта, що перевіряється. Система бухгалтерського фінансового обліку зазначених операцій, що використовувалася на підприємстві, відповідає законодавчим та нормативним вимогам.
В ході перевірки здійснені наступні процедури:
- формально-логічна перевірка складання первинних документів, податкових накладних, договорів та ін.;
- перевірка чинності та доцільності валових витрат та валових доходів;
- перевірка правильності формування доходів і витрат в фінансовому обліку;
- перевірка правильності складання податкової звітності з податку на прибуток та Звіту про фінансові результати.
Вибіркова перевірка відповідності та правильності нарахування витрат та доходів відхилень не виявила. Дані бухгалтерського обліку відповідають даним, відображеним в податковій звітності. Розшифровка аналітичних даних доходів і витрат показала тотожність аналітичних та синтетичних рахунків. Проведена рахункова перевірка правильності складання Звіту про фінансові результати відхилень не виявила. Звірка даних зведеного обліку фінансових результатів з фінансовою звітністю відхилень не виявила. Ризик невідповідності даних бухгалтерського обліку фінансових результатів низький. Фінансову та податкову звітність підготовлено на підставі дійсних даних бухгалтерського обліку і вона достовірно та повно подає фінансову інформацію про підприємство станом на 01 січня 2011р. згідно з нормативними вимогами щодо бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності в Україні».
В якості рекомендацій запропоновано впровадити посаду внутрішньогосподарського аудитора, що забезпечить постійний контроль за процесом формування та використання фінансових результатів та взагалі системи обліку ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11.
Як джерела перевірки фінансових результатів і виручки від реалізації послуг були використані укладені з замовниками договори продажу та на виконання робіт, кошториси, наказ по обліковій політиці. Основною задачею даних процедур була правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку по рахунках: 44 «Прибутки та збитки», 79 «Фінансовий результат», правильність складання Розділу 1 «Звіту про фінансові результати».
Ринкові відносини в значній мірі підсилюють фінансову відповідальність власників і співробітників за результати діяльності підприємств. Це визначається ліквідацією державної фінансової безповоротної підтримки і централізованого вилучення засобів підприємства для створення різних фондів в управлінських структурах. При цьому змінюється також кредитна система. Можливість одержання підприємством кредиту обумовлена його фінансовою стабільністю. Відмовлення від державного фінансування підприємств обумовлює необхідність використання комерційного кредиту, невід'ємною рисою якого є знання контрагентами фінансового стану підприємства і переконаність у його стійкості. Збільшується зацікавленість у стабільності фінансового стану підприємства постачальників, банків, акціонерів, податкових органів. Фінансова стабільність підприємства стає запорукою його виживання, оскільки банкрутство підприємства в умовах ринку є результатом фінансово-господарської діяльності разом з іншими її показниками. У зв'язку з цим велике значення має контроль фінансового стану підприємства як для самого підприємства, так і для його партнерів, а також фінансових органів.
При перевірці повинна приділятися увага самостійності підприємства в рамках закону і відповідальності його перед державою по оподатковуванню, ефективності використання ресурсів - відмінним рисам комерційного розрахунку[8].
В ревізійній перевірці фінансових результатів діяльності підприємства використовуються кількісні і якісні показники в необхідному ув'язуванні. Так, розмір прибутку промислового підприємства визначається не тільки кількістю й асортиментом виробів, що випускаються, але і їхньою вартістю. Перевірка дотримання принципів комерційного розрахунку і фінансових результатів вимагає підрозділ факторів на контрольовані показники, на залежні і незалежні від підприємства. Усунення впливу шляхом відповідних розрахунків сторонніх факторів дозволяє більш правильно проводити ревізію результатів зусиль колективу того чи іншого підприємства чи приватного власника.
В перевірці діяльності внутрішніх підрозділів організації аналітичні розробки трохи звужуються шляхом скорочення позицій, зв'язаних з укладанням договорів постачання, взаєморозрахунками з банківськими і бюджетними установами, обмеженням можливості перевірки фінансових результатів. Дійсна корисність перевірки складається саме у виявленні невикористаних резервів на всіх стадіях виробничого процесу. Підвищення темпів розвитку економіки господарюючих суб'єктів, залежить від того, чи приведені в дію всі наявні в господарстві резерви, чи дотриманий непорушний принцип режиму економії – досягнення найбільших результатів з найменшими витратами. Перевірені первинні документи, дані поточного обліку, показники, що знайшли відображення в балансі, звіті про фінансові результати, служать інформаційною базою, що є основним компонентом експертної системи, пристосованої до вимог і цілей ревізії.
Велике аналітичне значення має внутрішній контроль. Це обумовлюється насамперед тим, що приватні підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства володіють в умовах ринку правом на комерційну таємницю. Підприємства зобов'язані публікувати й обнародувати лише баланс і звіт про прибутки і збитки. Інші інформаційні дані використовуються, як говориться за згодою сторін. За допомогою попереднього, поточного, прогнозного контролю дається об'єктивна з граничним ступенем критичності оцінка торгово-виробничої діяльності і її фінансових результатів у цілому. Отже, з вищесказаного можна зробити висновок, що ревізія має величезну корисність для підприємства. Він дозволяє виявити невикористані резерви. Також контроль повинний не суперечити ринковим відносинам.
При проведенні перевірки необхідно установити:
а) правильність визначення підприємством передбачуваного прибутку і виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) для числення авансових платежів у бюджет. Як джерела перевірки використовуються укладені з покупцями договори на постачання продукції (виконання робіт, надання послуг), гарантійні листи, планові калькуляції собівартості одиниці продукції;
б) наявність наказу по обліковій політиці підприємства з указівкою методу визначення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг);.
в) правильність визначення і законність відображення фактичного прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) на рахунках бухгалтерського обліку. При цьому велике значення має перевірка обґрунтованості приведених у головній книзі і балансі даних про фактичну собівартість залишків нереалізованої продукції (робіт, послуг) і витрат незавершеного виробництва;
г) правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку по рахунках: 79 «Фінансові результати», 44 «Прибуток (збитки) звітного періоду».
При перевірці прибутку (збитків) від інших операцій необхідно установити:
а) правильність і повноту відображення доходів (збитків) від при-суджених чи визнаних боржниками штрафів, пені, неустойок за порушення умов господарських договорів, а також від відшкодування причинних збитків. Варто звірити суми отриманих штрафів, пені, неустойок, відбитих по кредиту рахунка 79, із сумами, зазначеними в укладених договорах;
б) повноту отриманих відсотків по сумах засобів, що числяться на розрахункових, поточних рахунках підприємства. Необхідно перевірити договори з установами банків, де знаходяться рахунки підприємства. Необхідно перевірити аналіз повноти і своєчасності одержання цих доходів, відповідно до договорів. Необхідно перевірити договори оренди;
в) правильність списання і повноту і правильність оформлення документів по списанню некомпенсованих утрат від стихійних лих, а також у результаті пожеж, аварій, викликаних екстремальними ситуаціями;
г) правильність віднесення на позареалізаційні доходи і витрати інших операцій.
Однією з важливих задач перевірки обліку фактичного прибутку є установлення відповідності записів синтетичного й аналітичного обліку виручки від реалізації, фактичних витрат, прибутку від іншої реалізації і позареалізаційних доходів записам у головній книзі, балансі і формах бухгалтерської звітності. У залежності від поставлених задач ревізор може провести аналіз результатів реалізації. Використовуючи різні прийоми, з'ясовує вплив окремих факторів на величину прибутку. За підсумками аналізу прибутку, якщо це передбачено, ревізор розробляє заходи, спрямовані на прискорення реалізації продукції, зниження собівартості, запобігання непланованих утрат, звертаючи увагу на перспективу і найближчі періоди.
Відомий український фахівець в області бухгалтерського обліку й контролю Н.Т. Білуха пропонує наступні основні принципи перевірки фінансових результатів.
На його думку - кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства — це балансовий прибуток чи збиток, що є алгебраїчною сумою результатів від реалізації продукції, робіт і послуг, іншої реалізації, доходів і витрат від позареалізаційних операцій. Фінансові результати діяльності підприємства характеризують також показники виторгу (валового доходу) від реалізації продукції, податку на додаткову вартість. Виторг від реалізації продукції характеризує завершення виробничого циклу на підприємстві, повернення авансованих на виробництво засобів підприємства в готівку і початок нового витка в обігу коштів. Після обчислення з виторгу від реалізації продукції суми податку на додану вартість і витрат на виробництво реалізованої продукції одержимо чистий результат (прибуток чи збиток) від реалізації.
Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Разом з абсолютною оцінкою розраховують також відносні показники ефективності господарювання — показники рентабельності. Відношення балансового прибутку до середньої вартості основних і оборотних коштів визначає загальну рентабельність підприємства.
Рентабельність виробництва продукції розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до виторгу від реалізації продукції. Розраховують також інші показники рентабельності, змінюючи чисельник і знаменник загальної формули розрахунку рентабельності у виді відносини прибутку до витрат (чи ресурсів) чи до різних показників продукції. В умовах ринкової економіки основу економічного розвитку підприємства складає прибуток. Показник прибутку став важливим для оцінки виробничої і фінансової діяльності підприємства як самостійного товаровиробника. Прибуток є основним показником ефективності роботи підприємства, джерелом його діяльності. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснення розширеного відтворення і задоволення зростаючих соціальних і матеріальних потреб трудових колективів. За рахунок прибутку виконуються також зобов'язання підприємства перед бюджетом, банками й іншими контрагентами. Тому при перевірці прибутку вивчаються як фактори формування, так і розподілу її. Задачами ревізії фінансових результатів є: оцінка динаміки показників формування прибутку, обґрунтованості фактичної величини утворення і розподілу прибутку; виявлення і вплив різних факторів на величину прибутку; оцінка можливих резервів подальшого зростання прибутку на основі оптимізації обсягів виробництва і витрат. Більш докладно методику перевірки розглянемо в практичній частині роботи.
Покладаючись на основні принципи проведення ревізії, що існують у даний час, розробимо основні положення перевірки балансового прибутку. Відзначимо, що задачами ревізії фінансових результатів є оцінка вірогідності і своєчасності виведення фінансових результатів і відображення їхній у звітності.
Контроль фінансових результатів включає кілька етапів.
Визначення прибутку від реалізації товарної продукції (робіт, послуг). Прибуток від реалізації продукції й іншої реалізації визначається як різниця між виторгом від реалізації в діючих цінах без податку на додану вартість і витратами на виробництво і реалізацію продукції і матеріальних цінностей. У собівартість продукції при визначенні прибутку включають: матеріальні витрати; амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів; витрати на оплату праці, включаючи преміювання не тільки працівників, але і керівників, фахівців і інших службовців за виробничі результати (витрати на оплату праці нормуються в міру росту обсягу виробництва чи інших показників діяльності підприємства); відрахування на державне соціальне страхування, відрахування по обов'язковому медичному страхуванню, платежі по обов'язковому страхуванню майна; виплату відсотків за коротко-строкові кредити банку, крім відсотків за прострочені кредити; витрати по усіх видах ремонтів і інші витрати на виробництво і реалізацію продукції.
У собівартість продукції не включаються такі виплати в грошовій і натуральній формах: матеріальна допомога, виплати за підсумками роботи за рік; оплата додаткових відпусток, наданих за рішенням трудового колективу, розмір яких не передбачений законодавством; одноразові допомоги працівникам, що виходять на пенсію; доходи (дивіденди, відсотки), виплачувані по акціях трудового колективу і внескам членів трудового колективу в майно підприємства, а також інші виплати за рахунок прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства.
Визначення суми балансового прибутку. Балансовий прибуток — це сума прибутку від реалізації продукції й іншої реалізації і доходів від позареалізаційних операцій, зменшений на суму витрат по цих операціях. До складу доходів (витрат) від позареалізаційних операцій включають: доходи, отримані від участі в спільних підприємствах; від здачі майна в оренду; дивіденди по акціях, облігаціям і інших цінним паперам, що належать підприємству; суми, отримані у виді економічних санкцій і відшкодування збитків; інші витрати і доходи від операцій, що безпосередньо не зв'язані з виробництвом і реалізацією продукції.
При цьому суми, внесені в бюджет у виді санкції відповідно до законодавства, відносяться за рахунок прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства. До зазначених санкцій відносяться внесення в бюджет прибутку, отриманого внаслідок порушення державної дисципліни цін, недотримання стандартів і технічних умов, штрафів у розмірі незаконно отриманого прибутку, а також суми фінансових санкцій, утриманих податковими службами, суми пені за несвоєчасну сплату платежів у бюджет і інші види санкцій. Ключовим питанням ревізії є визначення показників, що характеризують формування загальної суми балансового прибутку. Ревізор насамперед повинний оцінити вплив прогресивних факторів формування прибутку — зниження собівартості продукції, підвищення якості і поліпшення асортименту продукції. Виявляються також фактори, що не є заслугою підприємства, - завищення цін, тарифів, порушення встановлених стандартів.
Визначення величини балансового прибутку, що підлягає оподатковуванню. Балансовий прибуток при цьому коректується в такий спосіб: збільшується (зменшується) на суму перевищення (зниження) витрат на оплату праці персоналу підприємства, зайнятого в основній діяльності, у складі собівартості реалізованої продукції в порівнянні з їхньою нормативною величиною; зменшується на суму рентних платежів, внесених у бюджет із прибутку у встановленому порядку; на суму дивідендів, отриманих по акціях, облігаціям і іншим цінним паперам, що належать підприємству; на суму доходу, отриманого від пайової участі в спільних підприємствах. Крім того, суми, внесені в бюджет у виді санкцій відповідно до законодавства за рахунок прибутку, залишеного в розпорядженні підприємства, при оподатковуванні виключаються зі складу витрат від позареалізаційних операцій.
Визначення величини податку на прибуток (доход), що підлягає сплаті в бюджет. Ревізор користається нормативними документами по оподатковуванню, а також пільгами, наданими суб'єктам підприємницької діяльності при обчисленні податків. Зокрема, це законодавство по оподаткуванню прибутку (доходу), податок на додану вартість і інші обов'язкові податки і платежі в державний і місцевий бюджети, а також нормативні документи з цих питань, видані Міністерством фінансів України.
Визначення і розподіл чистого прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства. Чистий прибуток підприємства обчислюється ревізором як різниця між балансовим прибутком, що обкладається податком, і величиною податків з урахуванням пільг. Напрямки використання чистого прибутку визначаються підприємством самостійно.
Державний вплив на вибір напрямків використання чистого прибутку здійснюється через податки, податкові пільги, а також економічні санкції. У випадках, передбачених законодавчими актами чи статутом підприємства, частина чистого прибутку передається у власність членів трудового колективу підприємства. Розмір цього прибутку і порядок її розподілу визначаються радою (правлінням) підприємства. Сума прибутку, що належить членам колективу, утворить його внесок у фонди підприємства.
Узагальнюючу характеристику діяльності підприємства в умовах ринкової економіки ревізор визначає по величині чистого прибутку і фінансовому стану. Важливо не тільки дістати найбільший прибуток, але і використовувати прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства, для оптимального співвідношення темпів науково-технічного, виробничого (економічного) і соціального розширеного відтворення. У динаміці темпів росту власних засобів підприємства виявляються успіхи чи недоліки його розвитку. Процес розрахунку прибутку (збитку) періоду і заповнення розділу І Звіту про фінансові результати може бути розділений на такі кроки:
1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг).
2. Розрахунок валового прибутку (збитку).
3. Визначення фінансового результату - прибутку (збитку) — від операційної діяльності.
4. Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподатковування.
5. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності.
Відзначимо, що результати кроків 1, 2 і 4 розраховуються під час складання Звіту форми № 2, а показники фінансових результатів по кроках 3-6 формуються на субрахунках рахунка 79 "Фінансові результати".
В узагальненому вигляді перевірки відображення прибутку чи збитків представлена в табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Перевірка складання розділу 1 “Звіту про фінансові результати”
|
Стаття |
Код строки |
Підстава для заповнення |
|
|
у випадку використан-ня рахунків витрат класу 8 |
у випадку викори-стання рахунків витрат класу 9 |
||
|
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
010 |
Обороти по субрахункам: Кт701 |
|
|
Кт702 |
|||
|
Кт703 |
|||
|
ПДВ |
015 |
Обороти по рахункам (субрахункам) Кт 64 - Дт 701, 702, 703 Кт 64 - Дт 701, 702, 703 Кт 64, 65 Дт 701, 702, 703 Дт 701, 702, 703 - Кт 704 |
|
|
Акцизний збір |
020 |
||
|
025 |
|||
|
Інші відрахування з доходу |
030 |
||
|
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції |
035 |
Строка 010 - строки 015, 020, 025, 030 або Дт 70 - Кт 64 |
|
|
Собівартість реалізованої продукції |
040 |
Обороти Дт 791 - Кт 26 Дт 791 - Кт 28 Дт 791 - Кт 23 |
Субрахунки 901 902 903 |
|
Валовий: прибуток збиток |
050 |
Строка 035 - строка 040 |
|
|
055 |
|||
|
Інші операційні доходи |
060 |
Рахунок 71 |
|
|
Обороти |
Рахунок |
||
|
Адміністративні витрати |
070 |
Дт791 - Кт80-84 |
92 |
|
Витрати на збут |
080 |
Дт 791 - Кт 80-84 |
93 |
|
Інші операційні витрати |
090 |
Дт791 - Кт80-84 |
94 |
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток |
100 |
Субрахунок 791 або строка 050 (055) +(-) строки 060, 070, 080, 090 |
|
|
збиток |
105 |
||
|
Дохід від участі в капіталі |
110 |
Обороти: Дт 72 - Кт 441 Дт 73 - Кт 441 Дт 74 - Кт 441 |
|
|
Інші фінансові доходи |
120 |
||
|
Інші доходи |
130 |
||
|
Фінансові витрати |
140 |
Дт 79 - Кт 85 |
Рахунок 95 |
|
Втрати від участі в капіталі |
150 |
Дт 79 - Кт 85 |
Рахунок 96 |
|
Інші витрати |
160 |
Дт 79 - Кт 85 |
Рахунок 97 |
|
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток збиток |
170 |
Строка 100 (105) +(-) строки 110, 120, 130, 140, 150, 160 |
|
|
175 |
|||
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності |
180 |
Дт 79 - Кт 85 |
Дт 79 - Кт 981 |
|
Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток збиток |
190 |
Обороти по субрахункам: Дт791, 792, 793 - Кт 441 |
|
|
195 |
Дт 442 - Кт 79 або стр. 170 (175) – стр. 180 |
||
|
Надзвичайні: доходи витрати |
200 |
Рахунок 75 |
|
|
205 |
Дт 794 - Кт 85 |
Рахунок 99 |
|
|
Податки з надзвичайного прибутку |
210 |
Дт 794 - Кт 85 |
Субрахунок 982 |
|
Чисті: прибуток збиток |
220 |
Обороти Дт 79 - Кт 441 Дт 442 - Кт 79 або строки 190 (195) + (-) строки 200, 205, 210 |
|
|
225 |
Як видно з табл. 3.3, у випадку застосування для обліку витрат лише рахунків класу 8 заповнення таких статей як "Адміністративні витрати", "Витрати на збут", "Інші витрати операційної діяльності" вимагає відповідно організованого аналітичного обліку на кожнім з рахунків економічних елементів.
Також проведемо звірку залишків фінансової звітності та бухгалтерського обліку (табл. 3.4).
Таблиця 3.4
Перевірка статей звіту про фінансові результати в 2011 році
|
Стаття |
За даними Звіту про фінансові результати |
За даними первинного обліку, Головної книги |
Відхи-лення |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Дохід і виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) |
1507 |
1507 |
0 |
|
Непрямі податки та інші вирахування з доходу |
251 |
251 |
0 |
|
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції |
1256 |
1256 |
0 |
|
Собівартість реалізованої продукції |
1254 |
1254 |
0 |
|
Валовий:- прибуток |
2 |
2 |
0 |
|
- збиток |
|||
|
Інші операційні доходи |
425 |
425 |
0 |
|
Адміністративні витрати |
240 |
240 |
0 |
|
Витрати на збут |
|||
|
Інші операційні витрати |
98 |
98 |
0 |
|
Фінансові результати від операційної діяльності: - прибуток |
89 |
89 |
0 |
|
- збиток |
|||
|
Доход від участі в капіталі |
|||
|
Інші фінансові доходи |
|||
|
Інші доходи |
22 |
22 |
0 |
|
Фінансові витрати |
|||
|
Витрати від участі в капіталі |
|||
|
Інші витрати |
52 |
52 |
0 |
|
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: - прибуток |
59 |
59 |
0 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
- збиток |
|||
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності |
46 |
46 |
0 |
|
Фінансові результати від звичайної діяльності: - прибуток |
13 |
13 |
0 |
|
- збиток |
|||
|
Надзвичайні: - доходи |
|||
|
- витрати |
|||
|
Податки з надзвичайного прибутку |
|||
|
Чистий: - прибуток |
13 |
13 |
0 |
|
- збиток |
За результатами аудиту складаємо висновок.
Аудиторський висновок щодо перевірки фінансових результатів
У результаті проведення аудиту встановлено: надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад фінансових результатів суб'єкта, що перевіряється. Система бухгалтерського фінансового обліку зазначених операцій, що використовувалася на підприємстві, відповідає законодавчим та нормативним вимогам.
В ході перевірки здійснені наступні процедури:
- формально-логічна перевірка складання первинних документів, податкових накладних, договорів та ін.;
- перевірка чинності та доцільності валових витрат та валових доходів;
- перевірка правильності формування доходів і витрат в фінансовому обліку;
- перевірка правильності складання податкової звітності з податку на прибуток та Звіту про фінансові результати.
Вибіркова перевірка відповідності та правильності нарахування витрат та доходів відхилень не виявила. Дані бухгалтерського обліку відповідають даним, відображеним в податковій звітності. Розшифровка аналітичних даних доходів і витрат показала тотожність аналітичних та синтетичних рахунків. Проведена рахункова перевірка правильності складання Звіту про фінансові результати відхилень не виявила. Звірка даних зведеного обліку фінансових результатів з фінансовою звітністю відхилень не виявила. Ризик невідповідності даних бухгалтерського обліку фінансових результатів низький. Фінансову та податкову звітність підготовлено на підставі дійсних даних бухгалтерського обліку і вона достовірно та повно подає фінансову інформацію про підприємство станом на 01 січня 2011р. згідно з нормативними вимогами щодо бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності в Україні".
Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Трудові колективи через обраних ними уповноважених, професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників контролюють додержання всіма працівниками нормативних актів про охорону праці на підприємствах, в установах, організаціях.
Власник підприємства та уповноважені ним особи по охороні праці виконують такі основні функції:
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення
зазначених вимог.
Забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці стає важливим фактором існування підприємства в умовах ринкової конкуренції. Керівник має зберігати цінних кваліфікованих робітників, створювати їм здорові умови праці, забезпечувати гуманний моральний клімат у трудовому колективі, що сприятиме підвищенню продуктивності праці і поліпшенню якості продукції.
Керівник має постійно намагатись забезпечувати технологічну та організаційну перевагу свого підприємства перед іншими. Гостро поставити питання використання наукових досягнень і серед них – системи наукової організації охорони праці, системного підходу до проблем запобігання нещасним випадкам та захворюванням на виробництві.
Повністю безпечних і нешкідливих виробництв не існує. Задача охорони праці – звести до мінімальної ймовірності ураження або захворювання працюючого з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці.
Згідно з даними до відділу статистики звітами про травматизм на виробництві у 2009р. на виробництві постраждала 3 людини, внаслідок нещасного випадку, а у 2010р. – постраждала одна людина. Причиною нещасного випадку стало падіння потерпілих через конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва, шкідливі виробничі фактори.
Небезпечними виробничими чинниками вважаються:
Людина постійно перебуває в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем. Для того, щоб фізіологічні процеси в організмі людини відбувалися нормально, тепло, що виділяється організмом людини, повинне повністю відводитися у навколишнє середовище. Порушення теплового балансу може призвести до перегрівання або до переохолодження організму людини і, зрештою, до втрати працездатності, втрати свідомості та до теплової смерті. Всі вище зазначені умови складає мікроклімат у виробничих приміщеннях.
Параметри мікроклімату справляють безпосередній вплив на самопочуття людини та його працездатність. Зниження температури за всіх інших однакових умов призводить до зростання тепловіддачі шляхом конвекції та випромінювання і може зумовити переохолодження організму. Підвищення швидкості руху повітря погіршує самопочуття, оскільки сприяє підсиленню конвективного теплообміну та процесу тепловіддачі при випаровуванні поту.
Основним нормативним актом, який визначає основні положення і норми мікроклімату є ГОСТ 12.1.005-88 «Система стандартів безпеки праці. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони». Температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря вимірюють на висоті, 1,0 м від підлоги або робочого майданчика при роботах, що виконуються сидячи, і на висоті 1,5 м - при роботах, що виконуються стоячи. Виміри проводять як на постійних, так і на непостійних робочих місцях при їх мінімальному і максимальному видаленні від джерел локального тепловиділення, охолоджування або вологістю (нагрітих агрегатів, вікон, дверних отворів, воріт, відкритих ванн і т. д.).
Мікроклімат або метеорологічні умови виробничих приміщень визначаються за такими параметрами:
Для того щоб визначити, чи відповідає повітряне середовище даного приміщення встановленим нормам, необхідно кількісно оцінити кожний з його параметрів. Температуру вимірюють звичайними ртутними чи спиртовими термометрами. В приміщеннях зі значними тепловими випромінюваннями використовують парний термометр, що складається з двох термометрів (зачорненого та посрібленого). Для безперервної регістрації температури застосовують самопишучі прилади - термографи. Температуру повітря вимірюють в кількох точках робочої зони, як правило на рівні 1,3-1,5 м від підлоги в різний час. На тих робочих місцях, де температура повітря біля підлоги помітно відрізняється від температури повітря верхньої зони приміщення, вона вимірюється на рівні ніг (0,2-0,3 м від підлоги). Відносна вологість повітря (відношення фактичного вмісту маси водяних парів, що містяться в даний час в 1 м3 повітря, до максимально можливого їх вмісту при даній температурі) визначається психрометром Августа, аспіраційним психрометром, гігрометром та гігрографом. Для вимірювання швидкості руху повітря використовують крильчаті (0,3-0,5 м/с) та чашкові (1-20 м/с) анемометри, а для визначення малих швидкостей руху повітря (менше 0,5 м/с) - термоанемометри та кататермометри.
Рис. 4.2.1. Схематичне зображення приміщення бухгалтерії
У відділі бухгалтерії використовуються наступне обладнання:
- ПЕОМ;
- багатофункційний пристрій (принтер);
- телефон;
- кондиціонер (влітку);
- обігрівач (взимку).
Приміщення бухгалтерії знаходиться на 2 поверсі адміністративної будівлі і має площу розраховану, згідно санітарних норм на одного працівника бухгалтерії слід виділяти на одне робоче місце не менше, ніж 6,0 м2, а об'єм не менше ніж 20,0 м3.
Для того щоб визначити, чи відповідає повітряне середовище даного приміщення встановленим нормам, необхідно кількісно оцінити кожний з його параметрів. Температуру вимірюють звичайними ртутними чи спиртовими термометрами. В приміщеннях зі значними тепловими випромінюваннями використовують парний термометр, що складається з двох термометрів (зачорненого та посрібленого).
Оптимальними (комфортними) вважаються такі умови праці, за котрих має місце найвища працездатність і хороше самопочуття.
Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату у робочій зоні виробничих приміщень для різних категорій важкості робіт в теплий та холодний періоди року наведені в таблиці 4.2.1. Період року визначається за середньодобовою температурою зовнішнього середовища tсд. При tсд ≤10 °С - холодний період, а якщо tсд ≥ 10 °С - теплий період року.
Таблиця 4.2.1
Оптимальні і допустимі норми температури, відносній вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
|
Період року |
Категорія робіт |
Температура, С° |
Відносна вологість, % |
Швидкість руху, м/с |
|
Оптимальна |
Оптимальна |
Оптимальна |
||
|
1 |
2 |
3 |
6 |
8 |
|
Холодний |
Легка -1а |
22-24 |
40-60 |
од |
|
Легка -1б |
21-23 |
40-60 |
0,1 |
|
|
Теплий |
Легка -1а |
23-25 |
40-60 |
0,1 |
|
Легка -1б |
22-24 |
40-60 |
0,2 |
Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в технологічних процесах. Шкідливими вважаються речовини, що при контакті з організмом людини за умов порушення вимог безпеки можуть призвести до виробничої травми, професійного захворювання або розладів у стані здоров'я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь (ГОСТ 12.1.007-76).
Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки.
Запиленість повітря можна визначити ваговим, електричним, фотоелектричним та іншими методами. Найчастіше використовують ваговий метод. Для цього зважують спеціальний фільтр до і після протягування через нього певного об'єму запиленого повітря, а потім вираховують вагу пилу в міліграмах на кубічний метр повітря.
Для створення оптимальних параметрів мікроклімату використовують системи кондиціонування повітря та опалення.
Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам. Основне завдання вентиляції вилучити із приміщення забруднене або нагріте повітря та подати свіже.
Штучна (механічна) вентиляція, на відміну від природної, дає можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць їх утворення, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати), більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону. Окрім того, механічна вентиляція дає можливість організувати повітрозабір в найбільш чистій зоні території підприємства і навіть за її межами.
Найбільш повно вище перерахованим вимогам відповідає система кондиціонування повітря, яка застосовується на ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11.
За допомогою кондиціонерів створюються і автоматично підтримуються у виробничому приміщенні задані параметри повітряного середовища. Температура в приміщенні бухгалтерії становить 22°С, а вологість - 44%, що відповідає оптимальним нормам мікроклімату.
Експлуатація різноманітних машин і механізмів у різних галузях промисловості супроводжується виробничим шумом, що різниться інтенсивністю і спектральним складом. Шум - неприємний або небажаний звук чи сукупність звуків, що заважають сприйняттю корисних звукових сигналів, порушують тишу, чинять шкідливу або подразливу дію на організм людини, знижують її працездатність.
Шум як стрес-фактор є загально біологічним подразником, який негативно впливає на всі органи і системи організму. У разі тривалого систематичного впливу шуму може виникнути патологія з переважним ураженням слуху, центральної нервової і серцево-судинної систем. В основі змін лежить складний механізм нервово-рефлекторних і нейрогуморальних порушень, які можуть призвести до порушення регуляторних процесів з боку центральної нервової системи.
Вплив шуму на організм умовно поділяють на специфічний, що викликає зміни в органі слуху, і неспецифічний, який викликає зміни в інших органах і системах. Шум є однією з найчастіших причин зниження слуху нейросенсорного характеру, приглухуватості - поширеного виду патології.
Шум як звуковий подразник впливає не лише на слуховий аналізатор, а й на інші органи, зокрема переддверно-завитковий. Це відбувається внаслідок того, що потік акустичної енергії великої інтенсивності викликає коливання рідини не тільки у завитку, а й у переддвер'ї і напівкруглих каналах.
В нормативному документі «ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» вказані основні поняття та вимоги до граничної норми шуму. Згідно з цим нормативом шум класифікують:
За характером спектра шуми слід поділяти на:
Тональний характер шуму встановлюється вимірюванням випромінювання у третинооктавних смугах частот по перевищенню рівня шуму в одній смузі над сусідніми не менш ніж на 10 дБ.
За часовими характеристиками шуми слід поділяти на:
Непостійні шуми поділяються на:
Параметри постійного шуму на робочих місцях, що нормуються, є рівнями звукових тисків у октавних смугах з середньогеометричними частотами 31,5, 63, 125, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц в децибелах, які визначаються за формулою:
де – середньоквадратичне значення звукового тиску у кожній октавній смузі, Па;
– вихідне значення звукового тиску у повітрі, що дорівнює 2х10-3 Па.
При орієнтовній гігієнічній оцінці параметрів постійного широкосмужного шуму на робочих місцях, що нормуються, дозволяється застосовувати рівень шуму в дБА, виміряний по шкалі “А” часової характеристики “повільної” шумоміра та визначений за формулою:
– ефективне значення звукового тиску з урахуванням корекції “А” шумоміра, Па.
Тривалий шум через провідні шляхи слухового аналізатора впливає на відділи головного мозку, порушуючи процеси вищої нервової діяльності людини. Спостерігаються зміни функціонального стану нервової системи у вигляді астенічних реакцій та астено-вегетативного синдрому з характерними скаргами на головний біль, швидку стомлюваність, подразливість, порушення сну, загальне нездужання, зниження працездатності тощо.
Вимірювання еквівалентних рівнів шуму слід проводити інтегруючими шумомірами та шумоінтеграторами.
Допустимі рівні звукового тиску у октавних смугах частот, еквівалентні рівні звуку на робочих місцях наведені у таблиці 4.2.2.
Таблиця 4.2.2
Допустимі спектри рівнів звукового тиску
|
Робоче місце |
Рівень звукового тиску, дБ, в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц |
Рівень звуку І еквівалентний DI-рівень звуку, дБА |
|||||||
|
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
||
|
Підприємства, установи, організації |
|||||||||
|
Робота, що виконується з вказівками та акустичними сигналами, які часто находять, робота, що потребує постійного слухового контролю, операторська робота за точним графіком з інструкцією, диспетчерська робота. |
83 |
74 |
68 |
63 |
60 |
57 |
55 |
54 |
65 |
Фактичні значення рівня шуму виміряні за допомогою вимірювача шуму складає на підприємстві 45 ДБА, що відповідає нормам.
На сучасному виробництві шум часто є причиною зниження рівня працездатності, підвищення рівня загальної і професійної захворюваності, частоти виробничих травм.
Освітлення на робочих місцях справляє багатоплановий вплив на працівника, зокрема на його емоційний стан, працездатність, мотивацію, продуктивність і безпеку праці. Світло - це випромінювання електромагнітних хвиль, яке викликає зорові відчуття. Простір, який споглядає людина при нерухомому положенні очей і голови, називається полем зору. Його розміри від точки фіксації характеризуються кутами зору: вверх - біля 55°, вниз - біля 65°, вправо і вліво - приблизно 90°. Оптимальні умови бачення знаходяться в межах кута зору 30-40°. Яскраве бачення можливе лише в діапазоні 1° від точки фіксації. В периферійних зонах сітківки ока чутливість до світла зменшується, тому недостатнє освітлення робочого місця обмежує поле зору.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами світла та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Природне освітлення поділяється на: бокове (одно- або двохстороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване - поєднання верхнього та бокового освітлення.
Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення). Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.
Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.
Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках, коли раптове відключення робочого освітлення, та пов'язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5% від нормованої освітленості робочого1 освітлення, але не менше 2 лк.
Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення. Його необхідно влаштовувати в місцях, небезпечних для проходу людей; в приміщеннях допоміжних будівель, де можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік; в проходах; на сходових клітках, у виробничих приміщеннях, в яких працює більше 50 чоловік. Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинна бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках - не менше 0,2 лк.
Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом. Найменша освітленість повинна бути 0,5 лк на рівні землі.
Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, використовують частину світильників інших видів штучного освітлення.
Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому.
Природному освітленню властиві і недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення; при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.
На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як зсередини так і з зовні приміщення.
Оскільки природне освітлення постійно змінюється протягом року, дня, залежно від погоди та інших факторів, то для нормування природного освітлення прийнято коефіцієнт, який визначається відношенням освітленості в певній точці Ев до освітленості під небом Е3.
Коефіцієнт природної освітленості (КПО) показує, яку частину зовнішнього дифузійного світла небосхилу, в процентах, становить освітлення в певній точці всередині приміщення і нормується характером зорової роботи (таблиця 4.2.3)
Таблиця 4.2.3
Нормативні значення КПО для виробничих приміщень
|
Характеристика здорової роботи |
Найменший розмір об’єкта розпізнання, мм. |
Розряд здорово роботи |
Значення КПО при природному освітлені |
|
Боковому |
|||
|
Високої точності |
0,3 – 0,5 |
ІІІ |
2,0 |
|
Середньої точності |
0,5 – 1,0 |
IV |
1,5 |
Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником - коефіцієнтом природного освітлення (КПО):
КПО = *100%,
де Евн — освітленість в даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба (безпосереднім чи відбитим);
ЕЗОВН — освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.
Так як норма складає 1,8%, то освітленість в приміщенні бухгалтерії відповідає нормам.
Нормовані значення КПО визначаються «Будівельними нормами і правилами» (СНиП П-4-79). В основі визначення КПО покладено розмір об'єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається або ж його частину, а також дефект, який потрібно виявити. Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) у відповідності з нормованим значенням КПО.
Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори пов’язані з фізичними та нервово-психічними перевантаженнями працівника.
Факторами умов праці є:
Професійні шкідливості. можна поділити на 5 основ них класів: психологічні чинники: статичні й динамічні перевантаження, фізіологічно недостатня рухова активність, фізіологічні перевантаження органів кровообігу та інші, нервово-психічні перевантаження; фізичні чинники: підвищена або знижена температура, вологість повітря, підвищений рівень ІЧ, УФ-випромінювання, підвищена запиленість повітря, підвищений рівень шуму, вібрації, ультразвуку, нераціональна освітленість та ін.; хімічні виробничі шкідливості: гази, пара, рідини, аерозолі; біологічні чинники: мікро-і макроорганізми, вітаміни, гормони, антибіотики, речовини білкової природи; небезпека виробничих травм: наявність рухомих машин і механізмів, незахищених рухомих елементів виробничого обладнання, небезпечного рівня напруги в електричному колі та ін.
Надмірні фізичні та нервово-психічні перевантаження зумовлюють зміни у фізіологічному та психічному станах працівника, призводять до розвитку втоми та перевтоми.
Втома - це сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психологічному стані людини, які з'являються внаслідок напруженої чи тривалої праці і призводять до погіршення її кількісних і якісних показників, нещасних випадків. Втома буває загальною, локальною, розумовою, зоровою, м'язовою та ін. Оскільки організм - єдине ціле, то межа між цими видами втоми умовна і нечітка. Хід збільшення втоми та її кінцева величина залежать від індивідуальних особливостей працюючого, трудового режиму, умов виробничого середовища тощо.
Залежно від характеру вихідного функціонального стану працівника втома може досягати різної глибини, переходити у хронічну втому або перевтому. Перевтома - це сукупність стійких несприятливих для здоров'я працівників функціональних зрушень в організмі, які виникають внаслідок накопичення втоми. Основною відмінністю втоми від перевтоми є зворотність зрушень при втомі і неповна зворотність їх при перевтомі.
Відомо, що розвиток втоми та перевтоми веде до порушення координації рухів, зорових розладів, неуважності, втрати пильності та контролю реальної ситуації. При цьому працівник порушує вимоги технологічних інструкцій, припускається помилок та неузгодженості в роботі; у нього знижується відчуття небезпеки. Крім того, перевтома супроводжується хронічною гіпоксією (кисневою недостатністю), порушенням нервової діяльності.
Проявами перевтоми є головний біль, підвищена стомлюваність, дратівливість, нервозність, порушення сну, а також такі захворювання, як вегето-судинна дистонія, артеріальна гіпертонія, виразкова хвороба, ішемічна хвороба серця, інші професійні захворювання. Втома характеризується фізіологічними та психічними показниками її розвитку.
Фізіологічними показниками розвитку втоми є артеріальний кров'яний тиск, частота пульсу, систолічний і хвилинний об'єм крові, зміни у складі крові.
Психічними показниками розвитку втоми є: погіршення сприйняття подразників, внаслідок чого працівник окремі подразники зовсім не сприймає, а інші сприймає із запізненням; зменшення здатності концентрувати увагу, свідомо її регулювати; посилення мимовільної уваги до побічних подразників, які відволікають працівника щд трудового процесу; погіршення запам'ятовування та труднощі пригадування інформації, що знижує ефективність професійних знань; сповільнення процесів мислення, втрата їх гнучкості, широти, глибини і критичності; підвищення дратівливості, поява депресивних станів; порушення сенсомоторної координації, збільшення часу реакцій на подразники; зміни частоти слуху, зору.
Характер втоми залежить від виду трудової діяльності тому, що функціональні зміни в організмі при втомі переважно локалізуються в тих ланках організму, які несуть найбільше навантаження. На основі цього втома поділяється на фізичну та розумову за співвідношенням глибини функціональних змін у різних аналізаторах, фізіологічних системах, відділах центральної нервової системи тощо.
Як зазначено вище, особливістю фізичної праці є те, що вона викликає фізичне напруження організму при виконанні роботи. При сильному напруженні продовження роботи стає неможливим, і виконання її автоматично припиняється, а організм одразу переходить у фазу відновлення працездатності. Відновлення сил відбувається інтенсивно і у порівняно короткий період. Тому втому можна розглядати як сформоване в ході еволюції біологічне пристосування організму до навантажень. Однак, залежно від важкості роботи, потрібен певний час на відпочинок.
Помірна розумова праця може виконуватися досить довго. Розумова праця не має чітких меж між напруженням організму під час роботи і переходом у фазу відновлення сил. Втома при розумовій праці виявляється в нервовому напруженні, зниженні концентрації уваги і зменшенні свідомого її регулювання, погіршенні оперативної пам'яті і логічного мислення, сповільненні реакцій на подразники. Нервове напруження впливає на серцево-судинну систему, збільшуючи артеріальний тиск і частоту пульсу, а також на терморегуляцію організму та емоційні стани працівника.
Відновлювальні процеси після розумової праці відбуваються повільніше, ніж після фізичної праці. Несприятливі порушення в організмі працівника часто не ліквідуються повністю, а акумулюються, переходячи в хронічну втому, або перевтому та різні захворювання. Найбільш поширеними захворюваннями працівників розумової праці є неврози, гіпертонії, атеросклерози, виразкові хвороби, інфаркти та інсульти.
Електробезпека - це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму,електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики. Правила електробезпеки регламентуються правовими і технічними документами, нормативно-технічною базою. Знання основ електробезпеки обов'язкове для персоналу, обслуговуючого електроустановки і електроустаткування.
Аналіз виробничого травматизму показує, що кількість травм, які спричинені дією електричного струму є незначною і складає близько 1 %, однак із загальної кількості смертельних нещасних випадків частка електротравм вже складає 20-40% і займає одне з перших місць.
Основними причинами електротравматизму на виробництві є: випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування; використання несправних ручних електроінструментів; застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В; робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань; доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції; недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок та ін.
Електрозахисні засоби - це переносні засоби, призначені для захисту людей, котрі працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля. За призначенням електрозахисних засобів умовно поділяють на ізолювальні, огороджувальні та допоміжні.
Можливі способи захисту:
У приміщення бухгалтерії від електричного струму живляться: ПЕОМ; багатофункційний пристрій (принтер); телефон; обігрівач (взимку).
ПЕОМ та багатофункційний пристрій обов’язково заземлюються.
Згідно з ПУЕ всі виробничі умови за рівнем небезпеки поділяються на три категорії:
І – з підвищеною небезпекою;
ІІ – особливо небезпечні;
ІІІ – без підвищеної небезпеки.
До першої категорії належать умови, які характеризуються однією з умов, що викликає підвищену небезпеку: відносна вологість повітря понад 75%; струмопровідний пил; температура понад 350С або короткочасно 400С незалежно від пори року; можливість одночасного дотикання людини до металевих корпусів електрообладнання і заземлених металевих конструкцій будівлі; наявність струмопровідних підлог земляних, залізобетонних, цегляних і ін..
До ІІ категорії, що характеризується особливо небезпечними умовами належать такі, що мають одну з таких ознак: дощ, сніг або у приміщення вологість близька до 100% (обладнання, підлоги і стіни постійно вкриті вологою); хімічно активне середовище з їдкими парами і газами, що руйнують ізоляцію; одночасно наявні дві або більше умов з ознаками приміщень І категорії.
До ІІІ категорії відносяться сухі, без пилу приміщення, де відсутні ознаки І і ІІ категорій.
Найнебезпечнішими є умови ІІ категорії. За ступенем небезпеки роботи на зовнішніх установках прирівнюються до робіт особливо небезпечних (ІІ кат.)
Виробничі умови за рівнем небезпеки відділу бухгалтерії відноситься до ІІІ категорії.
Основним нормативним документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки є Закон України „Про пожежну безпеку", прийнятий 17 грудня 1993 року. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.
Пожежа - це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.
Пожежна безпека - стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
За стан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники, начальники цехів, майстри та інші керівники.
Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд.
Для успішного проведення протипожежної профілактики на підприємствах важливо знати основні причини пожеж. На основі статистичних даних можна зробити висновок, що основними причинами пожеж на виробництві є:
Дуже часто пожежі на виробництві спричинені необережним поводженням з вогнем. Під цим, як правило, розуміють паління в недозволених місцях.
Протипожежні вимоги до будинків і споруд, виходячи з властивостей речовин і матеріалів, умов їх застосування і обробки і у відповідності із ОНТП 24-86 “Визначення категорій приміщень і будівель по вибухопожежній і пожежній небезпеці” приміщення по вибухопожежній і пожежній небезпеці діляться на п’ять категорій - А, Б, В, Г, Д.
Відділ бухгалтерії відносять до категорії В.
На розвиток пожежі у приміщеннях та спорудах значно впливає здатність окремих будівельних елементів чинити опір впливу тепла, тобто їх вогнестійкість.
Вогнестійкість - здатність будівельних конструкцій чинити опір дії високої температури, утворенню наскрізних тріщин та поширенню вогню в умовах пожежі і виконувати при цьому свої звичайні експлуатаційні функції. Вогнестійкість конструкцій будівель характеризується межею вогнестійкості.
Межа вогнестійкості - це час, на протязі якого конструкція може витримати дію вогню, а потім вже починається деформація.
Всі будівлі і споруди за ступенем вогнестійкості за СНиП 2.01.02-85 поділяють на 5 ступеней.
Будинок може належати до того або іншого ступеня вогнестійкості, якщо значення меж вогнестійкості і меж поширення вогню усіх конструкцій не перевищує значень вимог СНиП 2.01.02-85.
Пожежу, яка виникла можна ліквідувати, якщо забрати один з трьох факторів необхідних для горіння: горючу речовину, окислювач, джерело тепла.
Існують два способи гасіння пожеж: фізичний та хімічний.
До фізичних способів припинення горіння відносяться: охолодження зони горіння або горючих речовин; розбавлення реагуючих речовин в зоні горіння негорючими речовинами; ізоляція реагуючих речовин від зони горіння
Хімічний спосіб припинення пожежі - це хімічне гальмування реакції горіння.
Вибір тих чи інших способів та засобів гасіння пожеж визначається в кожному конкретному випадку залежно від стадії розвитку пожежї, масштабів загорянь, особливостей горіння речовин та матеріалів.
Первинні засоби гасіння пожежі: внутрішні пожежні крани; відра, кошми, лопати, пісок; вогнегасники
Надійним і швидким засобом повідомлення про пожежу є електрична пожежна сигналізація автоматичної або ручної дії. Ручні сповісники встановлюються поза межами приміщень на відстані 150 м, всередині приміщень - на відстані 50 м один від одного.
В плавких автоматичних сповісниках пружини спаяні легкоплавким сплавом; при підвищенні температури сплав розплавляється, пружини розходяться і замикають сигнальне коло. До аналогічного результату призводить викривлення пластинок біметалевого сповісника при підвищенні температури. Біметалевий сповісник забезпечує плавне регулювання пристрою спрацювання, який відновлюється після припинення пожежі.
В термісторному сповіснику при підвищенні температури знижується опір напівпровідникового шару, через який замикається коло електромагніту, що вмикає пожежну сигналізацію.
Фотоелектричні сповісники (фотореле) спрацьовують внаслідок затемнення димом світлового променя, спрямованого на фотоелемент. Дія диму використовується і у швидко реагуючому іонізаційному сповіснику „КИ-1". Дим проникає в камеру з штучно іонізованим повітрям та збільшує опір струму іонізації; потенціал сітки лампи зростає, лампа відкривається і вмикає реле пожежної сигналізації.
На ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 в приміщеннях бухгалтерії використовують електрична пожежна сигналізація автоматичної дії, яка забезпечує швидке реагування на виникнення пожеж .
За результатами дослідження в роботі зроблено наступні висновки:
1. Прибуток в умовах товарно-грошових відносин є частиною новоствореної вартості, чистим доходом суб'єкта господарювання на вкладений капітал в умовах певного рівня ризику. Його величина залежить від виду діяльності та розвитку різноманітних форм власності, а також ступеня втручання держави. Прибуток, як економічна категорія, відбиває процес формування, розподілу та перерозподілу доходів і є грошовою формою кінцевого результату операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, що впливає на зростання його капіталу та власності. Виявлено ступінь впливу різних факторів на прибуток як показника кінцевого фінансового результату та визначено, що особливе значення для забезпечення достовірності розрахунків фінансових результатів має облікова політика підприємства: вибір методів нарахування амортизації основних засобів, порядок створення резервів, оцінка запасів тощо.
2. У процесі формування прибутку й визначення його величини на певну дату важливим є розуміння, які види діяльності підприємств дали прибутки або призвели до збитків. Основне джерело доходу ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11– дохід від реалізації продукції, що складав близько 80% серед джерел прибутку. Друге джерело доходу (20%) – інші операційні доходи, до складу яких ввійшли:
- дохід від оренди;
- доходи від списання кредиторської заборгованості та отримані пені.
3. Рахунок 79 "Фінансові результати" призначений для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності і надзвичайних подій. На кредиті рахунка 79 "Фінансові результати" відбивається сума в порядку закриття рахунків обліку доходів, на дебеті — суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.
4. Порядок визначення прибутку підприємства і відображення його в звітності встановлений П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати". Для відображення підсумків діяльності підприємство складає Звіт про фінансові результати (форма № 2), одним з підсумкових показників якого є чистий прибуток чи збиток від діяльності. При цьому порядок складання фінансової звітності є загальним як для підприємств, що працюють на внутрішньому ринку так і для тих, котрі займаються господарською діяльністю за рубежем. Форма і зміст Звіту про фінансові результати визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" (далі - П(С)БО 3). Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Вимоги П(С)БО 3 стосуються підприємств, організацій, установ і інших юридичних осіб (далі - підприємств) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Особливості складання консолідованого звіту про фінансові результати визначаються П(С)БО 20. Малі підприємства складають такий Звіт за спрощеною формою відповідно П(С)БО 25.
5. Дослідження змін розмірів прибутку відбувається у складі таких основних його елементів, як фінансові результати від операційної та іншої діяльності, від реалізації товарів, від проведення фінансових операцій; визначаються зміни в обсягах чистого прибутку. Слід зазначити, що протягом трьох періодів дослідження спостерігаються стабільні темпи зростання обсягів прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, основу якого складає прибуток від операційної діяльності (коливається в межах 80 %). Лише в 2-му кварталі 2011 р в порівнянні з попереднім відбувається значне зниження в темпах приросту сукупного прибутку. Аналогічні тенденції спостерігаються і в змінах рівня основних показників рентабельності діяльності підприємства, які значно нижчі в 2-му кварталі 2011 року ніж у попередньому. Також заслуговує на увагу той факт, що значення такого важливого показника, як фінансова рентабельність протягом всього періоду дослідження було на рівні 0,3-0,8 %. Такий рівень фінансової рентабельності є досить низьким, тому що, якщо порівняти його з середнім рівнем фінансової рентабельності на підприємствах торгівлі (5-7 %), то він виявиться вдесятеро нижчим. Це свідчить про невисоку ступінь ефективності використання власних коштів підприємства та непрофесіоналізму в управлінні ними на підприємстві ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11.
6. Під час дослідження впливу факторів на формування прибутку було використано метод різниць, залежність отримуваного прибутку від обсягів товарообороту та витрат підприємства, а також від рівня їх рентабельності. Також було проведено аналіз впливу факторів на формування прибутку згідно моделі Дюпона, в результаті чого було виявлено недостатню швидкість обороту активів підприємства (0,6 - 0,8 разів за квартал) та зниження рівня рентабельності товарообороту у 2-му кварталі 2011 року в порівнянні з першим, що в своїй сукупності позначилося на зниженні розмірів отримуваного чистого прибутку.
Проведений аналіз підтверджує низьку ефективність роботи ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11щодо управління прибутком. На підтвердження цього можна привести факти про те, що:
- підприємством отримано незначний прибуток;
- на підприємстві низька віддача ресурсів та капіталу;
Впровадження автоматизованого обліку на підприємстві дозволить скоротити штат в бухгалтерській та економічній службах, що прямо вплине на зменшення витрат на підприємстві. Автоматизація обліку дозволить керівництву підприємства оперативно отримувати конкурентну та повну інформацію про діяльність підприємства, своєчасно приймати рішення, що приведе до покращення фінансового результату.
Директор
Головний інженер
Заступник головного інженера
Відділ головного механіка
Відділ головного енергетика
Заступник директора з виробництва
Основне виробниц-тво
Заступник директора з комерційних питань
Відділ збуту
Відділ маркетин-гу
Бухгалтер-рія
Відділ кадрів
Заступник директора з МТС та розвитку
Відділ МТС
Соціолог
Технологічна лабораторія
Відділ економіки
Головний бухгалтер
Фінансово-еконо-мічний та внутріш-нього контролю
Відділ обліку торгівельних операцій
Матеріальний відділ
Розрахунковий відділ
Відділ економіки
Технологічна лабораторія
Соціолог
Відділ МТС
Заступник директора з МТС та розвитку
Відділ кадрів
Бухгалтер-рія
Відділ маркетин-гу
Відділ збуту
Заступник директора з комерційних питань
Основне виробниц-тво
Заступник директора з виробництва
Відділ головного енергетика
Відділ головного механіка
Заступник головного інженера
Головний інженер
Директор
ПАТ Хлібокомбінат №11
ПАТ Хлібокомбінат №11 І квартал 2012 року
ПАТ Хлібокомбінат №11
ПАТ Хлібокомбінат №11 1 квартал 2012 року
ПАТ Хлібокомбінат №11
ПАТ Хлібокомбінат №11
21.01.2012
21.01.2012
21.01.2012
Оборотно-сальдовая ведомость Январь 2012 г.
21.01.2012
ПАТ Хлібокомбінат №11
За 2011 год
Оборотно-сальдовая ведомость по счету 701. 4 квартал 2011 года
урнал-ордер и Ведомость по счету 701. 4 квартал 2011 года