Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Фізичне виховання дітей з вадами мовлення
Дошкільний вік вважається найсприятливішим для закладання підвалин фізичної міцності, витривалості людини, її довголіття. За допомогою систематичних фізичних навантажень, постійної рухової активності дитина пізнає навколишній світ, опановує людський досвід. Активна рухова діяльність стимулює імунітет організму дитини та сприяє її всебічному розвиткові.
У спеціальних дослідженнях відмічається позитивний вплив фізичних вправ на інтелектуальну сферу дитини (Леонтьєв О.О., Лесгафт П.Ф. Лурія О.Р., Павлов І.П., Сеченов І.М. та ін.), на формування мовлення (Антакова-ФомінаА.В., Глазиріна Л.Д., ІсенінаО.І., Кольцова М.М., Філіпова С.О. та ін.). Дослідниками було переконливо доведено, що недостатній руховий розвиток дітей значною мірою впливає на їх загальний розвиток і на розвиток таких аналізаторних систем, як зорова, слухова, тактильна, а також в цілому на їх поведінку.
Діти з вадами мовлення, як і діти з нормальним мовленнєвим розвитком, потребують впровадження чіткої системи фізичного виховання. В процесі роботи над моторною сферою закладається основа для нормального психічного розвитку дітей та відбувається корекція мовленнєвих вад. Тому перед педагогами дошкільних закладів для дітей з порушеннями мовлення стоять такі загальноосвітні завдання з фізичного виховання:
Діти з вадами мовлення характеризуються певними відхиленнями у фізичному розвитку. У них часто порушується загальна і дрібна моторика. У дітей із заїканням, алалією, загальним недорозвиненням мовлення, дизартрією, ринолалією спостерігаються наслідки ураження центральної нервової системи, які затримують або спотворюють нормальний фізичний розвиток дитини (Глазиріна Л.Д., Конопляста С.Ю., Мастюкова О.М., Чиркіна Г.В. та ін.).
У частини дітей, які заїкаються, може спостерігатися недостатність рухової сфери різного ступеня.Особливо при емоційній напрузі дихання може бути поверхневим, неритмічним, некоординованим.У тяжких випадках мовлення заїкуватих може супроводжуватися різними насильницькими та маскувальними рухами, які проявляються у вигляді заплющення очей, стискання пальців рук, рухових ритуалів перед тим, як щось вимовити, може мати місце загальне м’язове напруження, порушення координації рухів (Белякова Л.І. та ін.)
Для дітей з експресивною алалією характерна загальна моторна невправність, зниження рухової активності, дискоординація рухів, розгальмованість або уповільненість рухів, недостатня їх ритмічність, порушення динамічної та статичної рівноваги (такі діти не можуть стояти та стрибати на одній нозі, ходити на носках та п’ятках тощо), особливо страждає розвиток дрібної моторики (Ковшиков В.А., Орфінська В.К., Соботович Є.Ф. та ін.)
У дітей з дизартрією (при ДЦП) спостерігаються специфічні порушення моторного розвитку на кожному віковому етапі: - затримка формування рухових функцій, - наявність примітивних архаїчних форм рухової активності, невластивих для дітей даного віку, і тому патологічних, - формування вторинних негативних поз, деформацій і контрактур, які заважають розвитку нормальних взаємозв’язків між окремими ланками рухової системи.
Для дітей із дизартрією притаманна обмеженість або неможливість виконання довільних рухів.В залежності від складності та локалізації вражень мозку порушується тонус м’язів (знижений– гіпотонус, підвищений– гіпертонус, мінливий м’язовий тонус – дистонія);спостерігаються насильницькі рухи окремих м’язових груп – гіперкінези; порушення координації рухів – атаксія; додаткові співдружні рухи – синкінезії; патологія рефлекторного розвитку; порушення дихання, голосу, артикуляції (Винарська К.М., Данилова Л.А., Мастюкова О.М., Смирнова І. А., Панченко І.І. та ін.).
У зв’язку з вищеозначенимсистема роботи з фізичного виховання обов’язково передбачає вирішення таких спеціальних корекційних завдань:
Серед форм організації фізичного виховання у спеціальному дошкільному закладі виділяють такі: Ранкова гімнастика. Фізкультхвилинка, фізкультпауза. Фізкультурні заняття: формування основних рухів і рухових якостей (стрибки, кидання, ловіння, лазіння по канату, метання у ціль тощо). Логоритміка. Лікувальна фізкультура. Масаж. Плавання. Рухливі ігри. Вправи на розвиток просторових уявлень (шикування і перешикування з пересуванням без зорового контролю, естафети на розташування предметів, вправи на розвиток окоміру). Вправи на розвиток відчуття ритму. Вправи на розвиток дрібної моторики рук (пальчикова гімнастика, пальчиковий театр, естафети з дрібними предметами, ігри із забавлянками і потішками). Фізкультурні заняття надворі (спортивні розваги на розвиток складно-скоординованих рухів, їзда на велосипеді, катання на ковзанах, лижах, футбол, бадмінтон, настільний теніс тощо). Фізкультурне дозвілля (елементи музично-ритмічних композицій, ігри, естафети з ігровими комплексами для пальців рук). Фізкультурні свята, дні здоров’я (естафети, змагання). Самостійна рухова діяльність дітей (вправи на спорткомплексах, вправи із спортивним інвентарем, ритмічна гімнастика, рухова діяльність на природі).
Основним документом, що визначає зміст занять з фізкультури, є програма навчання і виховання дітей дошкільного віку «Я у світі», «Малятко», «Дитина» та інші альтернативні програми.
Слід зазначити, що вихователь або інструктор з ЛФК, плануючи роботу з фізичного виховання та розробляючи план занять з фізкультури, обов’язково керується даними обстеження фізичного розвитку дитини (наявності умінь та навичок з кожного розділу програми відповідно до віку та порад педіатра, лікаря-ортопеда і невролога). Якщо руховий розвиток дитини не відповідає віковим вимогам (внаслідок можливих відхилень моторної сфери, моторної невправності, які характерні для дітей із ЗНМ, заїканням, дизартрією),то зміст занять визначається відповідно до вимог меншої вікової групи.
Методичні рекомендації до проведення занять з фізкультури полягають у наступному:
Плануються фізичні вправи і рухи у вигляді фізкультурного комплексу. Розроблений комплекс виконується протягом тижня. Можна проводити його частинами, змінюючи окремі вправи.
Структурні вимоги до фізкультурного комплексу:
Взимку фізкультурні заняття проводяться у фізкультурному залі та надворі, з квітня місяця по жовтень – на вулиці.
Тривалість занять: у першій молодший групі – 15-20 хвилин, у другій молодшій – 20-25 хвилин, середній – 25-30 хвилин, старшій – 30-35 хвилин.
Завдання з фізичного виховання передбачають обов’язкове проведення загартовуючих процедурводою, повітрям і сонцем. Загартовування водою відбувається під час виконання таких дій, як умивання обличчя, верхньої частини тулуба, полоскання рота трав’яними настоями (з поступовим зниженнями їх температури через кожні три дні на один градус і так до +14°); обтирання тіла вологою віджатою рукавичкою, обливання ніг (якщо t° на вулиці вище 0°– робити це треба перед сном, якщо нижче 0° – після сну);обливання тіла душем перед сном у теплий період, з наступним розтиранням, купання у відкритих водоймищах при температурі повітря + 22-25°, води +22-33°. Загартовування повітрям передбачає дотримання температури у приміщенні +19-21°, у залі + 14-17°, у спальні – до +15°. Рекомендована тривалість прогулянки взимку – 2,5-3 години, влітку – без обмежень. Загартовування сонцем. Влітку приймати сонячні ванни дозволяється вранці – з 9 до 11 години, увечері –з 16 години до 18.
На сьогодні широкого розповсюдження в освіті, і в дошкільній педагогіці зокрема, знайшла валеологія – наука про здорову людину, здоровий спосіб життя. Тому одним із завдань фізичного виховання виступає валеологічне навчання.
Концепція валеології полягає у тому, що людина може і повинна бути активною у ставленні до свого здоров’я. Вона повинна не просто турбуватися про нього, а мати потребу вести здоровий спосіб життя.
Основний валеологічний принцип – людина повинна пізнати і створити себе, навчитися особливо уважно і дбайливо ставитися до свого здоров’я.
Перед педагогами дошкільних закладів стоять такі завдання з валеології:
Проводячи виховні заходи з валеології, педагогу треба бути дуже обережним і тактовним, щоб при великій увазі до себе, до свого здоров’я у дитини не сформувалося байдуже чи зневажливе ставлення до інших людей, щоб дитина егоцентрично не зосереджувалася лише на собі, а поєднувала любов до себе з любов’ю і повагою до оточуючих людей.
Фізичне виховання є надзвичайно важливою частиною загальної системи виховання, навчання і лікування дітей з відхиленнями у розвитку. Рухові порушення, навітьпри своєму мінімальному прояві, негативно впливають на загальний стан здоров’я дитини, знижують опір організму до простудних та інфекційних захворювань, несприятливо позначаються на розвиткові всіх систем організму і нервово-психічної діяльності. Тому з перших місяців життя діти з тяжкими мовленнєвими вадами потребують комплексної системи фізичного виховання.