тема органів державної влади та їх повноваження в сфері регулювання економіки Функції та по
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Т.2. Система органів державної влади та їх повноваження в сфері регулювання економіки
Функції та повноваження Верховної Ради України у сфері економічного регулювання:
– затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконнання;
– затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
– розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
– здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України;
– затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;
– призначення на посаду та звільнення з посади Голови та інших членів Рахункової палати;
– призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;
– призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України;
– надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України;
– надання у встановлений законом строк згоди на обов’язковість міжнародних договорів України;
– затвердження переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об’єктів права приватної власності;
– порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального.
Функції та повноваження Президента України у сфері економічного регулювання:
– призначення за згодою Верховної Ради України Прем’єр-міністра України; припинення повноваження Прем’єр-міністра України та прийняття рішення про його відставку;
– призначення за поданням Прем’єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припинення їхніх повноважень на цих посадах;
– призначення половини складу Ради Національного банку України;
– призначення на посади та звільнення з посад за згодою Верховної Ради України Голови антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України;
– утворення, реорганізація та ліквідація за поданням Прем’єр-міністра України міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
– створення у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб.
Функції та повноваження Кабінету Міністрів України у сфері економічного регулювання:
– забезпечення державного суверенітету і економічної самостійності України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави;
– забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сфері праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
– розробка і здійснення загальнодержавних програм економічного, науково-технічного і культурного розвитку України;
– забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності і здійснення управління об’єктами державної влади відповідно до закону;
– розробка проекту закону про Державний бюджет України і забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подання Верховній Раді України звіту про його виконання;
– організація і забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;
– спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади.
2. Правове регулювання економіки – система юридичних заходів впливу держави через законодавчі і виконавчі органи на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення або забезпечення умов їхньої діяльності відповідно до національної економічної політики.
Механізм правового регулювання економіки – сукупність засобів правової регламентації економічних відносин, що застосовуються державою з метою забезпечення сприятливих умов для економічного і соціального розвитку.
Інструментами правового регулювання економіки є нормативно-правові акти, що класифікуються за юридичною силою як закони і підзаконні нормативно-правові акти.
Закони – нормативно-правові акти, що виконують функцію довготермінового правового регулювання, приймаються вищими представницькими органами державної влади в особливому порядку, виражають волю і інтереси більшості населення, вищу юридичну силу у ставленні до інших нормативних актів і спрямовані на регулювання суспільних соціально-економічних відносин.
У системі законодавства виділяють три види законів:
1. Конституційні закони: Конституція України, “Про громадянство”, “Про вибори Президента України”, “Про бюджетну систему України”.
2. Поточні закони: “Про підприємництво”, “Про місцеве самоврядування в Україні”.
3. Надзвичайні закони приймаються у випадках, передбачених Конституцією України: “Про екологічну експертизу”, “Про захист від недобросовісної конкуренції”.
Нормативно-правові акти виконують функцію короткотермінового, оперативного правового регулювання, приймаються на підставі закону та відповідно до закону у порядку їх виконання.
Класифікація нормативно-правових актів:
- акти органів державної влади (Укази Президента, Постанови Кабінету Міністрів, інструкції, накази міністерств);
- акти Автономної Республіки Крим;
- міжнародні договори, укладені і ратифіковані Верховною Радою України;
- акти всеукраїнського і місцевих референдумів, окремих громадських об’єднань.
Засоби правового регулювання економіки:
- дозвіл – надання економічному суб’єкту права здійснення господарської діяльності;
- зобов’язання – юридично закріплена необхідність дотримання економічної дисципліни відповідно до конкретних умов господарювання;
- заборона – юридична необхідність утримання від певних видів економічної діяльності.
Процес правового регулювання охоплює декілька стадій:
1. Правова регламентація соціально-економічних відносин – розробка юридичних норм як загальнообов’язкових правил поведінки економічних суб’єктів.
2. Визначення юридичних прав і обов’язків економічних суб’єктів – стан переходу від загальних правових норм до конкретної моделі поведінки окремих суб’єктів господарювання.
3. Реалізація – фактичне використання юридичних прав і виконання обов’язків економічними суб’єктами.
Чинники, що забезпечують ефективність правового регулювання економіки:
• відповідність вимог норм права рівню соціально-економічного розвитку суспільства;
• рівень досконалості законодавства;
• рівень правової культури громадян.
3. Адміністративне регулювання – це дії державної влади, спрямовані на збалансованість інтересів суб’єктів господарювання за допомогою нормативних актів, вказівок і розпоряджень. Адміністративне регулювання ринкової економіки виражає пряме управління з боку держави і передбачає використання системи державних замовлень і контрактів; застосування санкцій і штрафів, ліцензій, дозволів, квот; запровадження норм і стандартів, що регламентують вимоги до якості робіт, послуг, продукції, до організації виробничих процесів, операцій на внутрішньому і зовнішньому ринку.
Інструменти адміністративного регулювання
Трансферти - безвідплатна фінансова чи матеріальна допомога держави окремим суб’єктам економіки. Поділяються на:
- субсидії - вибіркова безцільова допомога
- субвенції - субсидія цільового призначення.
- дотації – різновид субвенцій, що передбачає змішане фінансування певних проектів. Доля держави дорівнює коштам, яких не вистачає приватним інвесторам чи місцевим органам самоврядування для реалізації конкретної суспільно значимої програми(проекту);
- дотації вирівнювання - форма перерозподілу бюджетних коштів на користь більш потребуючих територіальних громад, що дозволяє місцевим органам влади збільшувати обсяг наданих ними послуг чи знижувати місцеві податки.
Ліцензія – дозвіл, що видається державними органами окремим особам або організаціям на використання продукції, технології або здійснення певних операцій і видів діяльності. Ліцензування охоплює зовнішньоекономічну, виробничу і наукову – технічну сфери.
Квота – доля участі у виробництві, збуті, експорті, імпорті товару. У спільних національних і міжнародних організаціях квота визначає долю учасника у капіталі, ліміті можливих кредитів. У міжурядових угодах застосовується система квот на експорт та імпорт – обмежень вивозу і ввозу товарів на встановлений строк.
Контигент - встановлення обмежень за певними конкретно визначеними кількісними та / або якісними умовами.
Стандарти та норми – абсолютні та відносні величини, що застосовуються для регулювання економічних відносин у суспільстві і виражають загальні вимоги до витрат і результатів виробництва, їх якості, обміну, розподілу і споживання.
Найважливішими соціальними стандартами є прожитковий мінімум, мінімальна заробітна платня, мінімальна пенсія, тривалість робочого тижня.
Санкція – захід примусового економічного впливу на порушників порядку здійснення господарської діяльності.
Штраф - різновид санкцій, грошове стягнення, засіб матеріального впливу на осіб, винних в порушенні певних правил.
Державне замовлення – це засіб прямого державного регулювання господарських зв’язків між державою-замовником і підприємством-виконавцем; спосіб реалізації суспільних і державних потреб, концентрації та ефективного витрачання державних ресурсів; форма співробітництва держави і підприємств для вирішення стратегічних завдань. Державне замовлення полягає у формуванні на контрактній основі складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб; розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств усіх форм власності.
Державний контракт – це договір, укладений державним замовником від імені держави з виконавцем державного замовлення, в якому визначені економічні й правові зобов’язання сторін і обумовлені взаємовідносини замовника і виконавця.
У світовій практиці державного регулювання за методами ціноутворення розрізняють контракти “фіксованої ціни” (прибуток приховується “ціною” договору) і контракти “відшкодування витрат виробництва” (розмір прибутку визначається у вигляді спеціальної винагороди).
2. Мужское бесплоди
3. Весьма полезная а также и занимательная поистине золотая книжечка о наилучшем устройстве государства и о н.html
4. 1997 г Отосклероз это процесс в основе которого лежит очаговое поражение костной капсулы ушного л
5. Оцінка маркетингового середовища майбутньої організації та конкурентоспроможності її продукції
6. Организация ~ активный относительно независимый элемент общественной системы через который преломляютс
7. Тема 6 Выполнила- студентка 1 курса Специальности 080105 Финансы и кредит Шитикова Е
8. і ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ 2 Поняття та
9. тематики Компьютерная Графика Отчёт по лабораторной работе 2 Основы создания графических прило
10. Авторская система TeachLab CourseMaste
11. Проведение изыскательных работ по строительству причала на р Нева г Санкт-Петербург
12. МАГМУСЛТД основан в 1992 году
13. ВВЕДЕНИЕ Актуальность работы обусловлена тем что вендинг активно входит в обиход предпринимателе1
14. Вступ На даному етапі розвитку суспільства процес навчання здобуття освіти є необхідною складовою ф
15. Ландшафт являются сооружения альпийских горок на приусадебных участках клиентов
16. Вейделевская средняя общеобразовательная школа Вейделевского района Белгородской области Ур
17. Пояснительная записка Для детей младшей группы не стоит задача выступления перед зрителями родителями и.
18. ТЕМА 34. СМУТНОЕ ВРЕМЯ ПЛАН Введение 1.
19. Зависимое поведение
20. 1122 2000740 Январь 2126 Завершенный образ Д