Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
13
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ХІРУРГІЇ ТА ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ
Новіков Федір Микитович
АБДОМІНОКРАНІАЛЬНА ТРАВМА
ПОЄДНАНА З АЛКОГОЛЬНОЮ ІНТОКСИКАЦІЄЮ
(КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА.
ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНА ТАКТИКА)
14.01.03 –хірургія
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ –
Дисертацію є рукопис.
Робота виконана в Українському науково-практичному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України та Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.
НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Гур’єв Сергій Омелянович, Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України, заступник директора.
ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:
–доктор медичних наук, професор Білий Володимир Якович, Головне військово-медичне управління, Головний хірург МО України;
–доктор медичних наук, професор Орлов Юрій Олександрович, Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова АМН України, керівник клініки дитячої нейрохірургії
ПРОВІДНА УСТАНОВА:
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ.
Захист відбудеться 06.02.2003 року о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.561.01 при Інституті хірургії та трансплантології АМН України (03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту хірургії та трансплантології АМН України (03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30).
Автореферат розісланий 04.01.2003 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук, професор Ничитайло М Ю.
Актуальність теми. Проблема множинної та поєднаної травми завжди важлива для медичної науки та суспільства у цілому, проте, варто зауважити, що у минулому це стосувалося переважно ураження воєнного часу та пов’язаного з бойовими діями. Особливої значущості ця проблема набула у другій половині ХХ сторіччя у зв’язку з техногенною революцією. До того ж змінилися обставини виникнення пошкодження, яке стало переважно наслідком виробничої, суспільної та побутової діяльності людини у мирний час та, нажаль, зловживання алкоголю.
Практика останніх років свідчить, що рівень травматизму серед населення не має тенденції до зниження, навпаки, частота і тяжкість травми щорічно збільшуються. Тому система охорони здоров’я будь якої розвинутої країни та суспільства в цілому повинні усвідомити: у повсякденній діяльності завжди існуватиме питання запобігання, реагування та реабілітації потерпілих, що зазнали різноманітної травми (А. П. Ромоданов, 1984; А. Б. Русанов, 1994; М. Є. Поліщук, 2000; A. Wilson, 1990).
За даними ВООЗ, тяжке механічне пошкодження, що стало причиною смерті, посідає третє місце, поступаючись серцево–судинним та онкологічним захворюванням (В. Ф. Трубников, 1980; Л. Б. Штейн, 1987; В. Ф. Пожарський, 1989; Г. Г. Рощин, 2000; A. I. Walt, 1983; M. Wick та співавт. 1997).
В структурі дорожньо-транспортного, побутового й виробничого травматизму важливе місце посідає поєднана травма, особливо тяжким перебігом характеризується абдомінокраніальна травма (АКТ) (В. Ф. Мичурин та співавт., 1986;И. Ф. Попов, 1986; А. К. Зельцер та співавт., 1989; K. Nordenholz, 1997; Ch. Wade, 1997). Частота післяопераційних ускладнень у потерпілих з поєднаною травмою становить від 28,5 до 73,2% (Г. Г. Рощин та співавт., 1998).
Однією з основних причин цього є несвоєчасна і не завжди точна діагностика і, як наслідок, неадекватне лікування цих патологічних станів з точки зору тактики обраних лікувальних технологій (С. А. Павловичев, 1985; К. Н. Голобородько та співавт., 1989; Г. Н. Цибуляк, 1995; С. О. Гур’єв, 2001; G. Herve, 1987).
Проте, у доступній літературі не висвітлені методичні підходи до діагностики й лікування АКТ, що виникла на фоні алкогольного сп’яніння (алкогольна АКТ –ААКТ). Поза увагою дослідників перебувають питання організації лікувального процесу з огляду на клініко–епідеміологічні характеристики на ранньому госпітальному етапі. Всі ці обставини послужили основою для планування і проведення цього дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в Українському науково–практичному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (УНПЦЕМД та МК) МОЗ України, клінічною базою якої є Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги. Дослідження проведені у складі загального комплексу галузевих науково–дослідних робіт УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України і є частиною науково–дослідної роботи за темою: “Особливості діагностики та хірургічного лікування поєднаного ураження органів грудної та черевної порожнин мирного часу” (1997–рр., номер державної реєстрації 0195 V 027858) та “Наукове обґрунтування системи та стандартизовані протоколи надання медичної допомоги потерпілим з поєднаною травмою” (2000–рр., номер державної реєстрації 0100V002784).
Мета і задачі дослідження.
Метою роботи були опрацювання та наукове обґрунтування методів діагностики й лікування поєднаної АКТ, що виникає на фоні алкогольного сп’яніння, для підвищення ефективності надання медичної допомоги потерпілим з таким патологічним станом на госпітальному етапі лікування.
Для досягнення зазначеної мети поставлені наступні задачі дослідження.
Об’єкт дослідження –поєднана абдомінокраніальна травма.
Предмет дослідження –вплив алкогольної інтоксикації на клініко-нозологічні характеристики, клінічні ознаки та особливості надання медичної допомоги потерпілим з поєднаною абдомінокраніальною травмою.
Методи дослідження: статистичний, клінічні, ультразвукове дослідження (УЗД), магніто–резонансна томографія, оперативно–діагностичні.
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше проведений клініко–епідеміологічний та клініко–нозологічний аналіз АКТ, що виникла на фоні алкогольної інтоксикації, з вивченням впливу існуючих тактико–діагностичних заходів на результати лікування поєднаного пошкодження у потерпілих з алкогольною інтоксикацією. Розроблені і науково обґрунтовані медичні технології діагностики й лікування на госпітальному етапі хворих цієї категорії, спрямовані на удосконалення надання невідкладної медичної допомоги і профілактику післяопераційних ускладнень.
Практичне значення одержаних результатів.
Розроблені, обґрунтовані і запроваджені в клініці нові до–, інтра–та післяопераційні діагностично–лікувальні заходи щодо надання медичної допомоги потерпілим з АКТ на фоні алкогольної інтоксикації дозволяють: підвищити якість обстеження; поліпшити результати оперативних втручань на органах черевної порожнини та головному мозку; знизити частоту післяопераційних ускладнень. Запропонований алгоритм діагностично–лікувального напрямку забезпечує скорочення строків визначення пошкоджень, які загрожують життю потерпілого або запобігання ускладнень, які можуть бути домінуючими у порушенні вітальних функцій полісистемного характеру у подальшому. На впровадження способу підготовки стандартизованої карти та введення бази даних для компютерної обробки на основі первинного обстеження хворих одержане посвідчення про раціоналізаторську пропозицію №63198 від 10.06.98 р.
Особистий внесок здобувача.
Дисертаційна робота є особистою працею, в якій автором здійснений аналіз даних літератури щодо сучасного погляду на питання організації, діагностики й лікування потерпілих з поєднаною травмою з ураженням головного мозку та органів черевної порожнини, а також результатів наукового аналізу клінічного матеріалу та дослідження сучасних методів діагностики й лікування потерпілих з поєднаною АКТ на фоні алкогольної інтоксикації. На підставі особистого досвіду автором обґрунтована доцільність використання комплексу сучасних діагностично–лікувальних технологій на основі наукового аналізу клініко–епідеміологічних та клініко–нозологічних характеристик політравми, вивчення причин діагностичних помилок, визначення рангів нозологічних абдомінальних уражень, що дозволяє більш системно підходити до надання невідкладної медичної допомоги потерпілим. Більшість операцій і подальша стаціонарна реабілітація здійснені здобувачем особисто. Самостійно проведений статистичний аналіз результатів обстеження й лікування хворих. Співавторство у наукових працях, опублікованих за матеріалами дисертації, було вагомим і продуктивним.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення та результати дисертаційної роботи викладені та обговорені на: науково–практичній конференції хірургів (Запоріжжя, 1993); науково–практичній конференції з актуальних питань невідкладної допомоги (Київ, 1995); ювілейній науково–практичній конференції (Львів, 1997); засіданнях вченої ради Українського науково–практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України (Київ, 1998; 1999); ХІІІ з’їзді ортопедів–травматологів України (Донецьк, 2001); І з’їзді токсикологів України (Київ, 2001); І Всеукраїнській науково–практичній конференції з міжнародною участю “Політравма –сучасна концепція надання медичної допомоги” (Київ, 2002).
Публікації за темою дисертації. Основні матеріали дисертаційного дослідження викладені у 12 наукових працях, в тому числі 1 посібнику для медичних працівників, 4 статтях, опублікованих у фахових журналах, рекомендованих у переліку ВАК України, 5 –в наукових збірниках, одержані посвідчення на раціоналізаторські пропозиції.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 121 сторінках друкованого тексту, складається з вступу, огляду літератури, 3 розділів клінічного матеріалу, заключення, висновків та списку використаних джерел, що включає 212 посилань. Робота ілюстрована 32 таблицями, 8 малюнками, додаток.
В дисертаційній роботі першочергове значення має вибір методів збирання інформації для визначеного масиву дослідження та методології аналізу одержаної інформації. Особливістю дослідження є його клініко–епідеміологічна та клініко–нозологічна спрямованість, що зумовлює збирання та аналіз інформації у потерпілих, що перебували у вкрай тяжкому стані, який наближається за своїм обсягом до генеральної сукупності явища.
Загальна характеристика матеріалу та методів дослідження.
Україна є великою Європейською державою, яка займає територію 603 700 км з різноманітними географічними умовами, населення її (на 01.01.98 р.) становить 51725 400 чоловік.
У 1995 р. в Україні зареєстровано 264651 травм, при цьому рівень травматизму становив 5135,9 на 100 000 населення. За даними попередніх пошукових досліджень, 30,2% від усіх видів травми спостерігали у потерпілих, які перебували у стані алкогольного сп’яніння, при цьому частота АКТ за алкогольного спяніння становила 20 –% усіх видів травми. Київ з населенням 2654 600 представляє певне травматичне середовище, достатнє для виникнення поєднаного пошкодження, рівень травматизму становить 552,8 на 10 000 населення.
Виходячи з мети та завдань дослідження, нами проведений аналіз ситуації у генеральній сукупності явища, результати якого довели нереальність вивчення ситуації в межах цієї сукупності, тому, відповідно до вимог закону великих чисел, нами обраний як база дослідження Центр політравми УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України на базі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, який надавав медичну допомогу майже всім потерпілим з політравмою до 1999 р.
Інформацію одержували з медичної документації клінік політравми, нейрохірургії та відділення спеціалізованої травматології. Обсяг і період дослідження: 20514 досліджень в токсикологічній лабораторії; 315 первинних документа (медичних карт стаціонарних хворих) клініки політравми за 1993 –р.; статистична інформація в межах України та Києва.
У подальшому з 315 потерпілих з АКТ вибірково виділені дві групи: у 167 (53,02%) –виявлений етанол у крові, 148 –без ознак алкогольного сп’яніння. Усі хворі з поєднаною АКТ розподілені на чотири групи відповідно до ступеня тяжкості анатомічного ушкодження.
Клініко–епідеміологічна характеристика абдомінокраніальної травми
Під час аналізу масиву потерпілих за типом пошкодження та ступенем алкогольної інтоксикації встановлено деяку закономірність типу пошкодження (політравма, ізольована травма: краніальна та абдомінальна).
За відсутності алкогольної інтоксикації у змішаному масиві вивчення переважала ізольована ЧМТ –у 63,09% потерпілих, ізольована закрита травма живота (ЗТЖ) –у 62,29%, політравма –у 46,71%. За легкого та середнього ступеня алкогольної інтоксикації виявлене збільшення частоти політравми (44,2% поєднаних пошкоджень), ізольована ЧМТ виникла у 28,24%, ізольована ЗТЖ –у 28,68% потерпілих. У вибірковому масиві потерпілих з рівнем алкоголю в крові 3 –о/оо (65,1 –,5 ммоль/л) дещо переважала політравма, за вмісту алкоголю понад 5о/оо (108,5 ммоль/л) частота усіх типів пошкодження була однаковою. Розподіл потерпілих за ступенем алкогольної інтоксикації та типом пошкодження наведений у табл. 1.
Епідеміологічні та нозологічні характеристики при політравмі на фоні алкогольної інтоксикації, як і за будь–якої нозологічної форми захворювання або поєднаній патології, викликають певний науковий та практичний інтерес, мають важливе медико–соціальне значення, а також відіграють важливу роль під час діагностики та організації лікування хворих цієї категорії. За даними аналізу, АКТ виявляли з частотою 22,07% від всієї кількості ААКТ і 53,98% –політравми. У той же час аналіз свідчить, що з усіх хворих з АКТ потерпілих у стані алкогольного спяніння було 53,02%.
|
Нозологічна форма |
Кількість спостережень (%) за вмісту алкоголю в крові, о/оо |
|
до 0,3 |
0,3–,5 |
0,6–,5 |
1,6–,5 |
2,6–,0 |
3,0–,0 |
понад 5 |
0,5 понад 5 |
|
|
Політравма |
46,71 |
4,39 |
27,82 |
16,38 |
2,59 |
2,04 |
0,07 |
53,29 |
|
Ізольована ЧМТ |
63,09 |
4,36 |
18,29 |
9,95 |
2,14 |
2,06 |
0,10 |
36,91 |
|
Ізольована ЗТЖ |
62,29 |
4,81 |
17,36 |
11,32 |
2,21 |
2,01 |
– |
37,71 |
Найбільш частим пошкодженням органів черевної порожнини була травма печінки, найбільш рідким –жовчного міхура. Аналіз свідчить що за множинного пошкодження органів черевної порожнини середній коефіцієнт поєднання становить 2,20 (694 пошкодження у 315 потерпілих), 167 травмованих були у стані алкогольного сп’яніння, у них виявлено 443 анатомічних пошкодження органів черевної порожнини. При цьому множинність абдомінальної травми в цій групі значно більше; з коефіцієнт поєднання становив 2,65.
Таблиця 2
|
Пошкоджений орган черевної порожнини |
Питома вага, % |
Ранг * |
|
у загальній травмі черевної порожнини |
у загальній АКТ |
в ААКТ |
в ізольованій ЗТЖ |
у множинній ААКТ |
||
Печінка |
4,72 |
17,20 |
,26 |
,22 |
,78 |
|
|
Шлунок і тонка кишка |
0,10 |
3,81 |
,47 |
,32 |
,68 |
|
|
Товста кишка |
0,09 |
3,43 |
,15 |
,31 |
,69 |
|
|
Підшлункова залоза |
0,09 |
3,44 |
,82 |
,26 |
,74 |
|
|
Брижа кишечника |
0,29 |
10,70 |
,09 |
,92 |
,08 |
|
|
Великий сальник |
0,07 |
3,25 |
,50 |
,28 |
,72 |
|
|
Селезінка |
0,41 |
15,10 |
,58 |
,11 |
,89 |
|
|
Жовчний міхур |
0,06 |
3,05 |
,18 |
,69 |
,31 |
|
|
Разом |
– |
56,92 |
– |
– |
– |
Примітка. * –до питомої ваги в ААКТ.
Під час вивчення характеру розподілу пошкодження анатомічних структур черевної порожнини з огляду на наявність алкогольної інтоксикації встановлене, що частота пошкодження кількох органів черевної порожнини при ААКТ значно більша (табл. 2).
За ранговим розподілом моно–і поліорганних пошкоджень органів черевної порожнини при ААКТ на перше місце виходить ураження печінки; на другому місці перебуває ураження селезінки, частота якого становить майже половину всіх видів пошкодження органів черевної порожнини; на третьому місці –пошкодження брижі (тонкого і товстого кишечника).
З метою об’єктивізації одержаних результатів визначений ранговий показник відносного ризику (ВР) виникнення поєднаного пошкодження з ураженням інших органів черевної порожнини. Так, найбільший показник ВР поєднаного пошкодження з іншими органами черевної порожнини встановлений для жовчного міхура (ВР 16,57) та підшлункової залози (ВР –,88). У той же час найбільші за значенням питомої ваги ураження печінки, селезінки та брижі мають коефіцієнт ВР поліорганних пошкоджень відповідно 3,50; 3,97; 3,01, посідаючи за зазначеними показниками 5 ––ме рангові місця.
Характеристика й аналіз механізмів травми та виду травматизму
Важливим клініко–епідеміологічним показником, який має велике діагностичне, лікувально–тактичне та прогностичне значення, є механізм травми. Під час аналізу механізму виникнення АКТ встановлено три види пошкодження: прямий удар, стискання, падіння з висоти (кататравма). Пошкодження органів черевної порожнини найбільш часто виникають при прямому ударі, що виявляли у 67,61% потерпілих, які перебували у стані алкогольного сп’яніння, при стисканні –у 10,34% та падінні з висоти –у 22,05%.
Для отримання більш повного уявлення про можливі наслідки поєднаної травми важливим є встановлення механізму травми залежно від виду травматизму (табл. 3).
Розподіл масиву вивчення за видами травматизму залежно від механізму травми
|
Травматизм |
Частота виявлення, % |
|
прямий удар |
стискання |
падіння з висоти |
Загалом |
|
|
Побутовий |
25,34 |
,06 |
,59 |
|
|
Вуличний |
16,51 |
,91 |
,58 |
|
|
Виробничий |
18,19 |
,35 |
,46 |
|
|
Спортивний |
25,00 |
,15 |
,85 |
|
|
ДТП |
90,96 |
,14 |
– |
|
|
Кримінальний |
82,14 |
,86 |
,00 |
|
|
Разом у загальному масиві |
67,61 |
,34 |
,05 |
Найбільш часто (у 90,96% спостережень) пошкодження органів черевної порожнини від прямого удару виникає під час дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), кримінальної травми (у 82,14%), побутової травми (у 25,34%). Тяжкою поєднаною травмою з ураженням органів черевної порожнини є пошкодження, що виникає на виробництві, механізм травми –стискання (у 36,35% спостережень).
Аналіз діагностичного процесу у потерпілих з поєднаною абдоміно-краніальною травмою
Одним з важливіших критеріїв, що характеризують АКТ як нозологічну групу є розподіл контингенту потерпілих за ступенем тяжкості пошкодження. Проведений порівняльний аналіз груп потерпілих за двома ознаками: відсутності або наявності алкогольної інтоксикації будь–якого ступеня та наслідками поєднаного ураження (одужання або смерть потерпілого). Дані аналізу наведені у табл. 4.
Таблиця 4
Розподіл потерпілих за тяжкістю анатомічного пошкодження залежно від характеру травми, віку та наявності алкогольної інтоксикації
|
Ступінь тяжкості анатомічного пошкодження |
Характер травми |
Кількість хворих з ААКТ |
|||
|
ААКТ |
АКТ |
||||
|
абс. |
% |
абс. |
% |
||
|
І ступінь. Пошкодження легке та середньої тяжкості, летальність до 10% (max –балів) |
ЧМТ, ЗТЖ ЧМТ, ЗТЖ+1 АД ЧМТ, ЗТЖ+2 АД ЧМТ, ЗТЖ+3 АД |
1 |
11,11 |
|
88,89 |
|
ІІ ступінь. Тяжке пошкодження летальність до 25% (20 –балів) |
ЧМТ, ЗТЖ ЧМТ, ЗТЖ+1 АД ЧМТ, ЗТЖ+2 АД ЧМТ, ЗТЖ+3 АД |
17 |
,22 |
|
,78 |
|
ІІІ ступінь. Тяжке пошкодження, летальність до 50% (35 –балів) |
ЧМТ, ЗТЖ ЧМТ, ЗТЖ+1 АД ЧМТ, ЗТЖ+2 АД ЧМТ, ЗТЖ+3 АД |
5 |
,43 ,86 |
|
,57 |
|
ІV ступінь. Дуже тяжке пошкодження, летальність до 75% і вище (min –балів |
ЧМТ, ЗТЖ ЧМТ, ЗТЖ+1 АД ЧМТ, ЗТЖ+2 АД ЧМТ, ЗТЖ+3 АД |
– |
– |
– |
– |
Всього |
– |
167 |
,02 |
,98 |
Примітка. АД –анатомічна ділянка.
|
Ступінь тяжкості анатомічного пошкодження |
Частота виявлення, % |
Середній вік потерпілих, років (M+m) |
Індекс тяжкості за шкалою PTS |
|
|
живих |
померлих |
|||
|
І |
3,49 |
38,2+11,3 |
14,9+0,1 |
– |
|
ІІ |
26,03 |
43,8+4,7 |
25,4+0,3 |
30,3+0,7 |
|
ІІІ |
42,23 |
36,4+3,1 |
38,3+0,2 |
45,1+0,3 |
|
ІV |
28,25 |
42,5+4,4 |
52,8+0,7 |
61,3+1,0 |
Разом |
315 (100%) |
– |
– |
У всіх чотирьох групах відмічено об’єктивну різницю по тяжкості між хворими, що померли, і хворими, які одужали, і відповідно складає: І ступінь –,9 + 0,1 –max 19; ІІ ступінь –,4 + 0,3 –,3 + 0,7; ІІІ ступінь –,3 + 0,2 –,1 + 0,3; IV –,8 + 0,7 –,3 + 1,0, що відображає M –M дорівнює: XI = 4,1; XII = 4,9; XIII = 6,8; XIV = 8,5.
Загальна летальність серед постраждалих на абдомінокраніальну травму з наявністю алкогольної інтоксикації склала 47,9 %, а відповідний розподіл з урахуванням ступеня тяжкості такий: І –; ІІ –,22 %; ІІІ –,46 %; IV ,–,9 %. Летальність у групі постраждалих на абдомінокраніальну травму без алкогольної інтоксикації –,02 %, з відповідним груповим розподілом: І –; ІІ –,62 %; ІІІ –,0 %; IV–,71 %. Як свідчать вищенаведені дані є можливість стверджувати з достатньою долею вірогідності, що загальна летальність у контингенті постраждалих з алкогольною інтоксикацією менш ніж у контингенту порівняння на 4,12 % питомої ваги (47,9 % та 52,02 %). При цьому визначеність розбіжності складає майже 1 % загального контингенту вивчення.
Таким чином не можна стверджувати, що наявність алкогольної інтоксикації є позитивним фактором, що впливає позитивно на наслідки абдомінокраніальної травми, але дозволяє стверджувати про відсутність негативного впливу цього фактора на показники летальності постраждалих.
Поряд з визначенням ступеня тяжкості поєднаної травми важливий вибір тактико–діагностичного та лікувального алгоритму, який передбачає, що за короткий строк необхідно встановити наявність свідомості й шоку; розподілити потерпілих за потоком; визначити послідовність протишокових заходів, обстеження, оперативного втручання, оптимальний обсяг оперативного втручання з метою попередження поліорганної недостатності; провести активне динамічне спостереження на ранньому госпітальному етапі (схема).
Важливе місце у комплексі діагностики пошкодження органів черевної порожнини при поєднаній АКТ займає підхід, за якого аналізують типові симптоми, що об’єктивно відображають хірургічне захворювання органів черевної порожнини або їх монотравму.
У послідовності обстеження варто визначити деякі закономірності: за найбільш тяжкої ЧМТ виявляють ознаки, що свідчать про значні розлади вітальних функцій організму: серцево–судинної системи, органів дихання та ін., у той же час, менш тяжка травма ЦНС –ААКТ проявляється симптомами пошкодження чи вторинного порушення функції органів черевної порожнини (біль, нудота, розлади перистальтики, позитивні ознаки подразнення очеревини).
Нами вивчені симптоми абдомінальної травми залежно від ступеня тяжкості ЧМТ (табл. 5).
|
Симптом |
Частота виявлення, % |
|
струс головного мозку |
забій головного мозку |
здавлювання мозку |
|
|
Біль у животі |
31,4 |
,1 |
– |
|
Нудота * |
52,4 |
,1 |
– |
|
Блювання * |
71,4 |
,5 |
,0 |
|
Блідість шкіри * |
45,2 |
,1 |
50,0 |
|
Здуття живота |
10,7 |
,4 |
.0 |
|
Відсутність перистальтики |
62,7 |
,9 |
,0 |
|
Френікус–симптом |
43,6 |
,8 |
– |
|
Напруження мязів передньої черевної стінки |
26,4 |
,6 |
,1 |
|
Тахікардія * |
54,4 |
,8 |
,0 |
|
Притуплення звука під час перкусії живота |
15,6 |
,3 |
,8 |
|
Лейкоцитоз |
36,9 |
,4 |
,0 |
|
Підвищення активності –амілази |
36,9 |
,4 |
,0 |
|
Наявність садин (синців) на тілі |
76,3 |
,3 |
,3 |
Примітка * –ці симптоми не тільки абдомінальні, а частково є свідченням пошкодження головного мозку та алкогольної інтоксикації.
cf
c0–d1+
c0–d1–f8
c0+d1+
c0 (+d1)
c0 (–d1)