Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
33
ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ФЕДОРЮК Марія Дмитрівна
УДК: 637.003.13(477.87)
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТВАРИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
В ГІРСЬКІЙ ЗОНІ ЗАКАРПАТТЯ
Спеціальність 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ - 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Закарпатському інституті агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
академік УААН
Месель-Веселяк Віктор Якович
Інститут аграрної економіки УААН,
завідувач відділення організації
виробництва та земельних відносин,
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Лендєл Михайло Андрійович,
Ужгородський національний університет,
професор кафедри економіки, менеджменту та
маркетингу
кандидат економічних наук, старший
науковий співробітник
Щепієнко Павло Васильович,
Інститут аграрної економіки УААН,
заступник завідувача відділу форм
господарювання
Провідна установа: Львівський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, м. Львів.
Захист відбудеться “26” листопада 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Інституті аграрної економіки УААН (03680, МСП, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН (03680, МСП, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, к.212).
Автореферат розісланий “25” жовтня 2002 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.А. Пулім
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Перехід аграрного сектора економіки України до ринку зумовлює не тільки необхідність реформування відносин власності і становлення нових форм господарювання на селі, а й пошук шляхів раціонального розвитку галузей сільського господарства, у тому числі тваринництва, з урахуванням особливостей їх ведення в окремих регіонах та природно-економічних зонах.
Гірська зона Закарпаття є одним із специфічних регіонів, який характеризується значною розосередженістю сільськогосподарських угідь по гірській території, складним транспортним фактором, малоземеллям, високою щільністю населення, специфічними природно-кліматичними умовами. Цепередбачає вирішення продовольчої проблеми за рахунок самозабезпечення громадян через виробництво продукції, зокрема тваринництва, в особистих господарствах населення. Якщо у 1990 році питома вага особистих господарств населення країни у виробництві валової продукції тваринництва становила 33,8 %, а у гірській зоні Закарпаття ,5 % то у 2001 році ці показники дорівнювали відповідно 72,6 і 98,3 %. Як наслідок,в Україні, де тваринництво донедавна було зосереджено переважно у колгоспах та радгоспах, виробництво валової продукції цієї галузі в усіх категоріях господарств зменшилося на 52,4 %, а в гірській зоні Закарпаття, де тваринництво в основному було зосереджено у приватних господарствах, лише на 8,2 %.
Водночас у розвитку особистих господарств населення, зокрема щодо виробництва в них тваринницької продукції у гірській зоні Закарпаття, є ряд невирішених проблем. Серед них треба виділити невизначеність стосовно раціональних розмірів господарств, організації в них виробництва продукції тваринництва і кормів, обчислення відповідних затрат і рівня економічної ефективності як окремих видів продукції, так і виробничої діяльності господарств у цілому. Не вирішеними залишаються питання забезпечення господарств молодняком племінних тварин, організації переробки і реалізації продукції.
Успішне розвязання вказаних питань потребує розширення наукових досліджень щодо забезпечення ефективного виробництва продукції тваринництва в ринкових умовах, що й обумовлює актуальність даної проблеми та вибір теми дисертаційного дослідження.
Стан вивчення проблеми. Окреміпитання підвищення ефективності тваринництва, організації кормовиробництва, розвитку особистих господарств населення, фермерських господарств, розробки теоретичних і методологічних засад визначення ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах реформування агропромислового комплексу знайшли відображення в наукових працях О.К. Алмаші, А.В. Балян, І.Ф. Баланюка, П.С. Березівського, В.І. Бойка, В.П. Долинського, М.В. Зубця, І.В. Коновалова, О.В. Крисального, М.А. Лендєла, В.В. Липчука, М.Й. Маліка, В.Я. Месель-Веселяка,
К.В. Прокопишак, П.Т. Саблука, М.М. Федорова, О.М. Шпичака, В.В. Шепи, П.В. Щепієнка, В.В. Юрчишина.
Проте в більшості публікацій недостатньо висвітлені питання визначення напрямів підвищення економічної ефективності виробництва тваринницької продукції у господарствах різних форм власності в умовах пореформеного періоду й особливо в умовах гірської зони Закарпаття. Актуальність та складність вирішення проблеми підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва вказують на її загальнодержавне значення і практичну цінність.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з тематичним планом Закарпатського інституту агропромислового виробництва УААН по програмі “Трансформування організаційно-економічного механізму господарювання до соціально-орієнтованих ринкових умов в АПК та вдосконалення земельних відносин на селі” (державний реєстраційний № UA01002357P) та Інституту аграрної економіки УААН по темі “Ефективність сільськогосподарського виробництва в особистих господарствах громадян” (державний реєстраційний № 0100U006520)
Мета і задачі дослідження. Метою дослідженняє опрацювання теоретичних і методичних основ та обґрунтування напрямів розвитку і підвищення ефективності виробництва тваринницької продукції в різних організаційно-правових господарських формуваннях гірської зони Закарпаття. Для досягнення вказаної мети в регіоні у дисертаційній роботі були поставлені такі завдання:
Обєктом дослідження обрано різні організаційно-правові форми сільськогосподарського виробництва в гірській зоні Закарпаття.
Предметом дослідженняє економічні та організаційні процеси, які впливають на ефективність виробництва тваринницької продукції в період реформування аграрного сектора з урахуванням особливостей гірської зони регіону.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження є діалектичний метод пізнання, законодавчі та нормативні акти України, праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, рекомендації науково-дослідних установ, світова та вітчизняна практика ведення сільськогосподарського виробництва.
У процесі дослідження використовувалися системний підхід до аналізу історичних і сучасних суспільно-економічних процесів, методи економічного і статистичного аналізу: абстрактно-логічний, монографічний, статистико-економічний, розрахунково-конструктивний, варіантних розрахунків, анкетного обстеження та інші.
Основними джерелами інформації в процесі дослідження були: державна статистична звітність, аналітична інформація Міністерства аграрної політики України, Закарпатського обласного та районних управлінь сільського господарства та продовольства, а також дані бухгалтерського обліку сільськогосподарських підприємств в гірських районах області, розробки наукових установ і навчальних закладів, матеріали проведеного дисертантом анкетування власників особистих господарств населення, спеціальні літературні джерела тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні основних напрямів підвищення ефективності виробництва тваринницької продукції в процесі реформування агропромислового виробництва у специфічних умовах гірської зони Закарпаття, розробці раціональних моделей тваринницьких господарських структур та форм інтеграції виробництва тваринницької продукції з її переробкою, економічних відносин між учасниками інтеграційного процесу, опрацювання прогнозних показників розвитку тваринництва і кормовиробництва.
Сутність наукової новизни дисертаційної роботи полягає в опрацюванні наступних питань розвитку агропромислового виробництва в гірській зоні Закарпаття:
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції щодо створення особистих та інших приватних, раціональних за розмірами господарств, вдосконалення ведення кормовиробництва і племінної справи та розвитку переробки продукції спрямовані на нарощування обсягів виробництва високоякісної екологічно чистої продукції тваринництва і підвищення його ефективності. Розробки автора впроваджено у практику реформування агропромислового комплексу Закарпатської області та її гірської зони.
У виробництво впроваджуються пропозиції автора щодо підвищення ефективності розвитку скотарства, вівчарства та свинарства, які подавалися Головному управлінню сільського господарства і продовольства Закарпатської облдержадміністрації та районним управлінням гірської зони Закарпаття. Зокрема, у приватному господарстві Шекмар І.В. (с.Скотарське Воловецького району) впроваджено запропоновану модель приватного селянського господарства для утримання 50 вівцематок, а в товаристві з обмеженою відповідальністю “Тибава” Свалявського району на 100 вівцематок. Щодо розроблених моделей особистих господарств населення, то вони впроваджені в багатьох господарствах гірської зони і є взірцевими для перейняття досвіду. З метою підвищення ефективності виробництва, зберігання, переробки і реалізації продукції скотарства розроблено бізнес-програму розвитку молокопереробного підприємства та обґрунтовано модель інтеграційної системи поєднання виробництва і переробки мяса у Воловецькому районі.
Практична значимість впровадження результатів дослідження дисертанта підтверджується відповідними довідками управління сільського господарства і продовольства обласної і районних державних адміністрацій.
Особистий внесок здобувача. Проведено порівняння ефективності різних форм господарювання і визначено ефективність виробництва продукції тваринництва на основі анкетного обстеження. Здійснено комплексне дослідження економічної ефективності виробництва продукції тваринництва в особистих господарствах населення гірської зони Закарпаття. Запропоновано напрями формування організаційно-господарських структур у звязку з розосередженістю сільськогосподарських угідь гірської території, малоземеллям і високою щільністю населення регіону та важкою доступністю земельних ділянок, в умовах вертикальної зональності у гірській зоні. Опрацьовані методи і здійснене прогнозування виробництва тваринницької продукції шляхом поєднання можливостей виробництва, потреби в ній населення та визначення фонду міжрегіонального обміну.
Дослідження по темі дисертаційної роботи і наведені в ній результати належать особисто автору.
З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача. Особистий внесок автора в публікаціях у співавторстві (№№5,6 і 8 за списком робіт, який подано в авторефераті) включає наступне: у статті [5] проведено аналіз розвитку тваринництва гірської зони Закарпаття, статті [6] визначено напрями реформування сільськогосподарських підприємств, статті [8] здійснено прогнозування розвитку молочного скотарства регіону та обґрунтовано резерви підвищення економічної ефективності виробництва.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичній конференції “Шляхи вирішення проблем землеробства та тваринництва Карпатського регіону” (смт Нижні Ворота, 2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання гуманітарних, економічних і правових наук та їх інформаційне забезпечення “ (м. Хуст, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Роль освіти у відродженні регіонів України” (м. Хуст, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми гірського тваринництва та збереження генофонду сільськогосподарських тварин в Карпатському регіоні” (смт Нижні Ворота, 2002 р.).
Публікації. Основні результати дисертації опубліковано у 8 наукових працях, загальним обсягом 3 друковані аркуші, в тому числі 5 одноосібних, з яких 3 опубліковано у фахових виданнях.
Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота виконана на 158 сторінках компютерного тексту, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (201 найменування), містить 55 таблиць, рисунок та 23 додатки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У першому розділі- “Теоретичні і методичні основи організації і ефективного ведення сільськогосподарського виробництва” - розглянуто теоретичні питання розвитку форм господарювання, особливості зарубіжного досвіду реформування сільського господарства, визначено критерії та показники економічної ефективності виробництва продукції тваринництва. Розкриті методологічні засади дослідження з урахуванням особливостей гірської зони Закарпаття.
Вивчення теоретичних засад розвитку форм господарювання в історичному зрізі та сільського господарства в передових державах світу, дає підстави стверджувати, що приватна власність має значні переваги, ніж державна і колективна, за яких селянин-трудівник не є господаремземлі, майна та виробленої продукції.
Суспільна думка щодо розвитку сільського господарства сучасного українського села вже сформована. Вона передбачає повну свободу розвитку на селі всіх форм господарювання, побудованих на основі приватної власності на землю та інші засоби виробництва, державне сприяння розвитку сільського господарства як галузі із сезонним виробництвом і повільним оборотом капіталу та вирішенню соціальних проблем села.
Прийняті в Україні законодавчі акти щодо запровадження приватної власності на землю є основою для розвитку форм господарювання, які ґрунтуються на приватній власності на землю у поєднанні з індивідуальними, сімейними і колективними формами організації виробництва. Рівноправність форм господарювання, як і право громадян користуватися та розпоряджатися своєю власністю, є основою організації сільського господарства.
Збільшення обсягів виробництва високоякісної продукції тваринництва до рівня забезпечення потреби населення країни, підвищення ефективності функціонування галузі і формування відповідного експортного потенціалу з метою забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку є основним завданням даної галузі на сучасному етапі.
Критерієм економічної ефективності виробництва продукції тваринництва ми вважаємо збільшення обсягів виробництва продукції, скорочення затрат праці, коштів, енергоресурсів, кормів на умовну голову та одиницю продукції. У процесі досліджень автором використана така система показників: приріст живої маси тварин на 100 га сільськогосподарських угідь та голову, собівартість, затрати праці, кормів та інших ресурсів на 1 ц продукції, реалізаційна ціна, валовий доход, прибуток, рівень рентабельності. Такі показники дають можливість здійснити глибокий аналіз економічної ефективності виробництва продукції тваринництва.
Узагальнення позитивного досвіду та критичний аналіз недоліків у реформуванні сільського господарства країн соціалістичного спрямування Центральної і Південно-Східної Європи у 1960-1980 роках та досвід аграрних перетворень у 90-х роках підтверджують, що значна частина тенденцій, які існували в згаданих країнах, проявляються і в Україні у сучасних умовах реформування аграрного сектора.
Актуальним є використання в Україні, і зокрема в гірській зоні Закарпаття, позитивного досвіду організації сільськогосподарського виробництва в гірських районах Угорщини, Чехії, Словаччини, Румунії, де перевага надається розвитку тваринництва в особистих господарствах населення та малих за розмірами приватних господарствах, які довели високу дієздатність в гірських умовах.
З метою визначення економічної ефективності виробництва тваринницької продукції в гірській зоні Закарпаття проведено вибіркове анкетне обстеження. Це дозволило зробити висновок, що показники економічної ефективності виробництва продукції тваринництва в особистих господарствах населення гірської зони Закарпаття вищі, ніж у сільськогосподарських підприємствах. Водночас, незважаючи на абсолютний приріст виробництва валової продукції в особистих господарствах протягом останнього десятиріччя, в розрахунку на одиницю площі сільськогосподарських угідь виробництво її значно зменшилося, хоча це не свідчить про неперспективність цієї форми господарювання.
Проведене нами дослідження підтвердило, що рівень виробництва валової продукції з одиниці земельної площі в особистих господарствах населення зменшився внаслідок того, що на землях, переданих їм з колгоспів і радгоспів, рівень виробництва продукції був набагато нижчий, ніж на землях, які у 1990 році були у власності особистих господарств.
Тому пропонується такий порядок порівняння обсягів виробництва продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь в різних господарських формуваннях. Спочатку розраховуються показники виробництва валової продукції сільського господарства або окремих видів продукції в сільськогосподарських підприємствах та особистих господарствах населення у базовому році. Потім визначається величина, на яку протягом періоду, що аналізується, змінилася площа сільськогосподарських угідь у власності та користуванні особистих господарств населення за рахунок переданих їм у власність земель колективної і державної власності. Далі розраховуються показники виробництва у грошовому і натуральному виразі для року, який порівнюється з базовим, з урахуванням змін у землекористуванні. Маючи показники обсягу виробництва валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь в особистих господарствах населення та сільськогосподарських підприємствах і питому вагу земель, які були в їх власності та користуванні у базовому році та тих, що були отримані за досліджуваний період, розраховуємо середній зважений показник обсягів виробництва продукції, а також співвідношення фактичного і базового рівнів.
У другому розділі - “Ефективність розвитку тваринництва в господарствах гірської зони” - проаналізовано сучасний стан розвитку різних форм господарювання в досліджуваному регіоні, показано місце і роль особистих господарств громадян в аграрному секторі, визначено економічну ефективність виробництва основних видів тваринницької продукції в цих господарствах залежно від розмірів сільськогосподарських угідь, поголівя тварин, забезпеченості кормами й іншими ресурсами, наявності переробних підприємств та умов реалізації продукції.
Одним з основних напрямів здійснення аграрної реформи в сучасних умовах є удосконалення форм власності і господарювання. Одержавлене протягом понад пяти десятиліть сільськогосподарське виробництво гірської зони Закарпаття, яке було представлено колгоспами і радгоспами, не змогло вирішити продовольчу проблему та забезпечити ефективне ведення галузі. Ефективність виробництва в цих господарствах була значно нижчою, ніж у приватних господарствах розвинутих країн світу і вітчизняних особистих господарствах населення. Основна причина такого стану криється у відсутності заінтересованості селян у результатах роботи в колгоспах і радгоспах, оскільки вони не були власниками землі, майна, продукції і прибутку. Все це зумовило потребу реформування вітчизняного агропромислового виробництва у напрямі формування справжнього власника шляхом визначення частки кожного працюючого у землі та майні, створення на цій основі нових господарських структур ринкового типу. До таких формувань слід віднести особисті господарства населення, в яких вироблена продукція і одержані доходи належали громадянам.
Дослідження проблеми становлення цієї форми господарювання в Україні в цілому і Закарпатській області та її гірській зоні зокрема, свідчать, що у процесі аграрної реформи відбувся істотний перерозподіл землі між різними формами господарювання. У 1990 році господарства суспільного сектора України використовували 93,5 % сільськогосподарських угідь, населення ,5 %, у гірській зоні Закарпаття відповідно 84,3 і 15,7 %. У процесі реформування аграрного сектора землі колективної власності були розпайовані між членами колективних господарств, яким було надано право виходити з них і створювати власні господарські структури. Більшість селян гірської зони прийняли рішення формувати власне виробництво шляхом розширення особистих господарств, і вже у 2001 році в їх власності було 73,1 % сільськогосподарських угідь, тоді як у середньому по Україні ,5 %.
Збільшення розмірів землекористування населення в гірській зоні Закарпаття забезпечило стабільне зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Питома вага особистих господарств населення у загальному обсязі валової продукції зросла від 59,8% у 1990 році до 98,1 % у 2001 році. Динаміка цих показників наведена в табл. 1.
Таблиця 1
Показники виробництва валової сільськогосподарської продукції в особистих господарствах населення гірської зони Закарпаття
Показники |
Роки |
1990 |
2001 р. до1990 р., % |
|||||
Площа сільськогосподарських угідь, тис.га |
16,5 |
,4 |
,5 |
,3 |
,1 |
|
Питома вага у загальній площі с.-г. угідь, % |
15,7 |
,3 |
,8 |
,3 |
,1 |
- |
Виробництво валової продукції (в цінах 2000 р.) всього, млн.грн. |
169,9 |
,4 |
,5 |
,5 |
,3 |
|
у т.ч. тваринництва |
117,1 |
,7 |
152,2 |
,2 |
,7 |
|
на 100 га с.-г. угідь всього, тис.грн. |
1029,7 |
,3 |
,1 |
,4 |
,0 |
|
у т.ч. тваринництва |
705 |
|||||
Питома вага особистих господарств у загальному обсязі валової продукції, % |
59,8 |
,0 |
,2 |
97,5 |
,1 |
- |
у т.ч. тваринництва |
61,5 |
,8 |
,9 |
,2 |
,3 |
- |
Незважаючи на стабільність приросту виробництва продукції в господарствах населення, висловлюються думки, що обсяги приросту продукції не відповідають збільшенню площ землекористування. Так, виробництво валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь у 2001 році зменшилося порівняно з 1990 р. у 3,5 раза, площі сільськогосподарських угідь збільшились у 5,4, авиробництво сільськогосподарської продукції у 1,5 раза.
Однак більш поглиблений аналіз економічної ситуації, що склалася з виробництвом продукції, підтверджує інше. Необґрунтовано вимагати від населення без належних матеріально-технічних ресурсів виробляти на додатково одержаних від реформованих сільськогосподарських підприємств землях у розрахунку на одиницю площі стільки ж продукції, скільки вони її виробляли раніше на своїй, доглянутій та окультуреній землі. Вважаємо, що якщо для розвитку господарств громадян або інших формувань додатково надаються сільськогосподарські угіддя, то їх завданням є збереження і в подальшому нарощування обсягів виробництва продукції, які вони одержували на землі, яку обробляли до 1990 р., а на додатково одержаній землі в обсягах, що їх мали колгоспи та радгоспи.
Так, на площі 16,5 тис.га у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь населенням у 1990 році вироблено продукції на суму 1029,7 тис. грн., а сільськогосподарськими підприємствами на 121 тис. грн. У 2001 році порівняно з 1990 роком площа сільськогосподарських угідь у населення збільшилася на 72,6 тис. га. Щоб зберегти обсяги виробництва на рівні 1990 року, необхідно було на 16,5 тис. га угідь (18,5 %) виробляти по 1029,7 тис.грн. на 100 га, а на 72,6 тис.га (81,5 %) по 121 тис.грн., а всього на 289 тис.грн.
(1029,7 тис.грн. х 0,185+121 тис.грн. х 0,815). У 2001 році фактично вироблено продукції на 291 тис.грн., що становить 100,7 %базового рівня 1990 року.
За такою методикою нами розраховано показники виробництва продукції на 100 га сільськогосподарських угідь у господарствах різних форм господарювання гірської зони Закарпаття порівняно з відповідними показниками в Україні та Закарпатській області (табл. 2).
Таблиця 2
Розрахунки зміни виробництва валової продукції сільського господарства на 100 га сільськогосподарських угідь
з урахуванням зміни площ землекористування, %
Показники |
рік у % до 1990 року |
У гірській зоні Закарпаття |
У Закарпатській області |
В Україні |
|
Валова продукція сільського господарства, всього |
,1 |
,7 |
,2 |
у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах |
,0 |
,2 |
,3 |
в особистих господарствах населення |
,7 |
,5 |
80,8 |
Продукція тваринництва |
,8 |
,4 |
,6 |
у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах |
,8 |
,5 |
,1 |
в особистих господарствах населення |
,0 |
,1 |
,6 |
Продукція рослинництва |
,4 |
,0 |
,8 |
у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах |
,7 |
,4 |
,0 |
в особистих господарствах населення |
,2 |
,7 |
,7 |
Як бачимо, господарства населення не допустили спаду виробництва і в розрахунку на одиницю земельної площі зберегли обсяги виробництво продукції, які вони одержували на своїй землі у 1990 році, а на додатково отриманій землі ті обсяги, що виробляли сільськогосподарські підприємства. Всього сільськогосподарської продукції у році порівняно з 1990 роком вироблено 100,7%, з неї продукції рослинництва ,4 і тваринництва %. Особисті господарства населення України у 2001 році забезпечили виробництво 76,2 % мяса різних видів, 73 % - молока, 63,7 % - вовни, а в гірській зоні Закарпаття відповідно 98,3; 99,1 і 96,9 %. Отже, майже вся продукція тваринництва в гірській зоні Закарпаття виробляється цими господарствами.
Слід зазначити, що в окремих регіонах України склалася наступна ситуація: де більша частка сільськогосподарських угідь знаходиться у власності населення, там значно менший спад виробництва продукції в ціломупо регіону. Якщо в Україні, де особисті господарства населення у 1990 р. займали ,5 %, а у 2001 р. % сільськогосподарських угідь, обсяги виробництва валової продукції в усіх категоріях господарств скоротилися на 41 %, а в гірській зоні Закарпаття ці показники відповідно становили 15,7; 73,1 і 6,9 %.
З метою визначення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в особистих господарствах населення гірської зони Закарпаття нами проведено їх анкетне обстеження, оскільки звітність з цих питань відсутня. Всього проаналізовано діяльність 56 особистих господарств, які займаються виробництвом молока, мяса, картоплі та кормів для худоби. Обстеження ефективності проводилося як по господарствах, так і по видах продукції: молоко, мясо великої рогатої худоби, свиней, овець, вовна, кормові коренеплоди, сіно багаторічних трав і природних сіножатей, овочі та фрукти.
Затрати та ефективність виробництва тваринницької продукції визначались з урахуванням середньої оплати за людино-годину роботи грн.
(0,79 грн. + 25 % гірські). Собівартість власних ресурсів визначалась за анкетними даними, а вартість закуплених за діючими ринковими цінами (табл.3).
Таблиця 3
Економічна ефективність виробництва основних видів продукції тваринництва в обстежених особистих господарствах населення гірської зони Закарпаття у 2001 році
Показники |
Молоко |
Приріст великої рогатої худоби |
Приріст свиней |
Вовна |
Приріст овець |
Молоко овече |
Разом |
Поголівя, гол |
110 |
- |
|||||
Продуктивність, кг (грам) |
2543,0 |
,4 |
,0 |
,0 |
,0 |
,0 |
- |
Виробництво продукції, ц |
2798,0 |
,8 |
,6 |
,82 |
,78 |
,3 |
- |
Виробничі затрати, тис.грн.: |
110,7 |
,1 |
,8 |
,82 |
,40 |
,6 |
,40 |
на 1 ц, грн. |
39,6 |
,1 |
,7 |
,6 |
,10 |
,8 |
- |
Затрати праці, тис.люд.-год. |
36,5 |
,1 |
,1 |
2,30 |
- |
||
на 1 гол., люд.-год. |
332,1 |
,1 |
,6 |
25,60 |
- |
||
на 1 ц., люд.-год. |
13,1 |
,1 |
234,3 |
- |
- |
||
Споживання продукції, ц |
515 |
,6 |
,8 |
,11 |
- |
11,4 |
- |
тис.грн. |
25,8 |
,9 |
,6 |
,50 |
- |
1,1 |
,90 |
Реалізація, ц |
1953,0 |
,2 |
,8 |
.91 |
,78 |
,9 |
- |
Ціна 1 ц, грн. |
50,0 |
,0 |
,0 |
,0 |
,0 |
,0 |
- |
Виручка від реалізації, тис.грн. |
97,7 |
,0 |
,5 |
.40 |
,1 |
.70 |
|
Товарність, % |
69,8 |
,0 |
,1 |
.0 |
,0 |
,5 |
- |
Прибуток від реалізованої продукції +, збиток , тис.грн. |
20,4 |
,5 |
2,6 |
,04 |
-0,3 |
,2 |
,74 |
Рівень рентабельність, % |
26,4 |
,8 |
,5 |
-5,6 |
,0 |
,70 |
Від реалізації усіх видів продукції тваринництва, крім мяса овець, селяни отримують прибуток. Рівень рентабельності молока становить 26,4 %, мяса великої рогатої худоби ,8 %, свинини 26,0 %, вовни ,5 %. Виробництво баранини було збиткове (-5,6 %) через низькі реалізаційні ціни, проте в цілому вівчарство прибуткове (3,6 %). Рівень рентабельності виробництва в обстежених господарствах становить 21,7 %.
Звичайно, ведення сільського господарства на основі особистого господарства населення не може бути рекомендоване як єдина форма для розвитку сільського господарства в усіх регіонах України. Проте, в даний час вона є реальною для сільських жителів гірської зони Закарпаття і значною мірою сприяє розвитку сільського господарства в іншихрегіонах країни.
Слід зазначити, що фермерство, як форма господарювання, не знайшла розповсюдження в гірській зоні Закарпаття. Проте, після виходу громадян з колективних сільськогосподарських підприємств, коли розмір землекористування сімї становить 1,5 - 3 га і більше, особисті господарства населення в організаційному плані можна вважати як фермерські, а за рахунок оренди землі в них є можливість збільшувати свої розміри.
У третьому розділі- “Напрями підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва” - обґрунтовані моделі і параметри особистих господарств населення, показані резерви підвищення ефективності виробництва тваринницької продукції, обґрунтовано прогноз виробництва основних видів тваринницької продукції до 2010 р., розроблено бізнес-програму відродження підприємства з переробки молока та обґрунтовано економічну доцільність організації мясопереробного підприємства в одному з гірських адміністративних районів Закарпаття.
Особисті господарства населення є найбільш масовою, динамічною і гнучкою формою господарювання. Вони демонструють пристосовуваність до складних природно-кліматичних умов та більшу мобільність до економічних змін. На невеликих земельних ділянках площею 1,3-1,8 га, які обробляються силами членів сімї, виробляється продукція, переважно для задоволення власних потреб у продуктах харчування та створення товарного фонду, що дає можливість компенсувати втрати від зменшення заробітків в інших виробничих і обслуговуючих сферах. Виробництво продукції тваринництва у господарствах населення є відносно вигідним у звязку з використанням природних пасовищ та сіножатей, площа яких у гірській зоні Закарпаття перевищує 39 тис. га.
Аналізуючи результати роботи обстежених господарств, нами визначено ефективність виробництва продукції залежно від кількості утримуваних тварин, що характеризує реальні резерви зростання ефективності з збільшенням поголівя в одному господарстві (табл.4).
Таблиця 4
Ефективність виробництва продукції тваринництва в особистих господарствах населення гірської зони Закарпаття залежно від кількості утримуваного поголівя
Види продукції та варіанти чисельності поголів'я |
Собівартість 1ц продукції, грн |
Затрати праці на 1 ц продукції, люд-год |
Товарність, % |
Рівень рентабельності, % |
Молоко |
||||
Середнє по обстежених господарствах |
39.6 |
.1 |
,8 |
,4 |
в т.ч. при утриманні 1 гол. |
47,3 |
,6 |
,2 |
,6 |
2 гол. |
39,6 |
,0 |
,6 |
,4 |
3 гол. |
37,4 |
,5 |
,2 |
,8 |
4 гол. |
35,2 |
,8 |
,4 |
,0 |
5 гол. |
33,0 |
,2 |
,5 |
,5 |
Приріст молодняка великої рогатої худоби |
||||
Середнє по обстежених господарствах |
313,10 |
,1 |
,0 |
,8 |
в т.ч. при утриманні 1 гол. |
367,85 |
,0 |
,4 |
-4,5 |
2 гол. |
317,85 |
,0 |
,7 |
,2 |
3 гол. |
289,77 |
,0 |
,7 |
,8 |
4 гол. |
285,51 |
,0 |
,3 |
,6 |
5 гол. |
271,23 |
,0 |
,5 |
,0 |
Приріст свиней |
||||
Середнє по обстежених господарствах |
555,7 |
,3 |
,1 |
,0 |
в т.ч. при утриманні 1 гол. |
652,0 |
,0 |
- |
,3 |
2 гол. |
513,0 |
,0 |
,3 |
,5 |
3 гол. |
467,0 |
,0 |
,3 |
,9 |
Приріст овець |
||||
Середнє по обстежених господарствах |
425,1 |
25,6* |
100,0 |
-5,6 |
в т.ч. при утриманні 2 гол. |
477,8 |
,0* |
100,0 |
-16,3 |
3 гол. |
401,9 |
,0* |
100,0 |
-0,5 |
4 гол. |
375,0 |
,0* |
100,0 |
,7 |
5 гол. |
350,0 |
,0* |
100,0 |
,3 |
Вовна |
||||
Середнє по обстежених господарствах |
449,6 |
25,6* |
50,0 |
,5 |
в т.ч. при утриманні 2 гол. |
480,0 |
35,0* |
50,0 |
,2 |
3 гол. |
450,0 |
,0* |
,0 |
,1 |
4 гол. |
403,8 |
,0* |
,0 |
,8 |
5 гол. |
384,0 |
,0* |
,0 |
,2 |
*)На одну голову
Економічна ефективність виробництва продукції тваринництва вища у тих господарствах, де утримується більше поголівя худоби, а товарність продукції досягає 76-80 %. Нами опрацьовані моделі особистих господарств населення з виробництва продукції тваринництва для гірської зони Закарпаття з урахуванням площі наявних сільськогосподарських угідь та кількості поголівя худоби (табл.5).
Варіанти |
Площа сільськогосподарських угідь, га |
Кількість членів сімї, чол. |
Поголівя тварин, гол. |
Доходи від реалізації та споживання продукції, грн. |
Прибуток, грн. |
Рентабельність, % |
Доходи на 1 члена сімї за рік, грн. |
|||
молодняк великої рогатої худоби |
корови |
вівці |
свині |
|||||||
I |
1,0 |
,3 |
||||||||
II |
1,5 |
,9 |
||||||||
III |
2,0 |
,4 |
||||||||
IV |
2,5 |
,7 |
||||||||
V |
3,0 |
,6 |
Чисельність утримуваного поголівя залежить від наявності в господарстві землі. Громадяни, які одержали свій земельний пай і вийшли з колективного господарства, можуть додатково взяти землю в оренду і займатися цим видом діяльності. Отже, це є резервом підвищення ефективності виробництва. Таке господарство можуть успішно вести колишні керівники і спеціалісти сільськогосподарських підприємств, механізатори, тваринники, працівники галузі рослинництва та інші господарі.
В даному випадку економічний ефект досягається за рахунок зниження затрат праці та матеріально-грошових витрат на голову утримуваної худоби і відповідно на одиницю продукції, а також за рахунок збільшення обсягів реалізованої продукції. Більш економічно ефективними є ті господарства, які утримують пять корів, пятеро телят, троє свиней та пять овець. Прибуток такого господарства у рік становитиме 2,9 тис.грн., а рівень рентабельності 35,6 %.
Досягнення параметрів модельних господарств забезпечить значне зростання ефективності виробництва, адже утримання однієї корови, що приносить сімї лише 655 грн. за рік доходів від реалізованої та споживаної продукції, є низькоприбутковим.
Поряд з особистими господарствами населення потрібно формувати приватні господарства фермерського типу, більші за розмірами, які б виробляли товарну продукцію, вели племінну роботу і зберігали генофонд гірсько-карпатських овець та буро-карпатської великої рогатої худоби для подальшого розведення і господарського використання.
Нами опрацьована також модель приватного господарства, що спеціалізується на виробництві продукції вівчарства, з утриманням 50 вівцематок із шлейфом, 10 кіз, 5 корів, 2 коней. Товарною продукцією такого господарства буде племінний молодняк овець, овечий сир і бринза, молоко, мясо, вовна та вироби з неї. Розмір його має бути 43,5 га сільськогосподарських угідь, з яких 6,5 га ріллі, 27 га природних сіножатей та 10 га пасовищ. Сума доходу становитиме 22,9 тис. грн., виробничі витрати - 16 тис. грн., валовий доход - 6,9 тис. грн., прибуток ,5 тис. грн. при рівні рентабельності 21,9 %.
Водночас не вірішені питання створення господарств з репродукції поросят для забезпечення особистих господарств населення племінним молодняком, а також, молодняком для відгодівлі. Опрацьована модель приватного господарства на 5 основних свиноматок та 10 корів. Розмір землекористування становить 24,5га сільськогосподарських угідь, у тому числі 9,9 га ріллі. Виробничі витрати такого господарства становитимуть 27,1 тис.грн., доход ,5 тис.грн., валовий доход ,4 тис.грн, прибуток ,9 тис.грн, рентабельність 43,9 %.
Запропоновано також моделі високоефективних господарств на 100 вівцематок, а також на 10 свиноматок.
Нами опрацьовано прогноз розвитку тваринництва в гірській зоні Закарпаття. З цією метою застосовано новий підхід до розробки прогнозованих показників виробництва продукції. Проведено розрахунок можливого обсягу виробництва продукції тваринництва у гірській зоні Закарпаття, співставлено його з потребою в них населення регіону і визначені міжрегіональні ринкові фонди. Наявність природних сіножатей, пасовищ, полонин дає можливість утримувати у двічі більше поголівя великої рогатої худоби та у чотири рази овець, порівняно з показниками 2001 року. Практично, при раціональному використанні усіх наявних сільськогосподарських угідь є можливість значно збільшити виробництво продукції. При розрахунках потреби населення регіону в продуктах харчування виходили з річної норми споживання на одну особу молока і молочних продуктів кг, мяса кг, в т.ч. яловичини кг, свинини кг, баранини кг, інші види мяса кг. Порівняння обсягів можливого виробництва з потребою населення дає нам можливість визначити фонд екологічно чистої продукції для реалізації її за межами регіону (табл. 6). Досягнення прогнозованих показників у значній мірі залежатиме від зростання купівельної спроможності населення.
Таким чином з реформуванням сільськогосподарського виробництва створено умови розширення землекористування приватних господарств для утримання в них поголівя тварин в оптимальній кількості і забезпечення на цій основі збільшення виробництва продукції тваринництва та підвищення її ефективності. Для досягнення передбачуваних обсягів виробництва тваринницької продукції на рівні владних управлінських структур необхідно:
Таблиця 6
Прогноз забезпечення потреб населення гірської зони Закарпаття
у продукції тваринництва
Види продукції |
Фактично вироблено |
Можливе виробництво (на 2010 р.) |
Власна потреба населення гірської зони |
Фонд реалізації за межі гірської зони |
|
1990 р. |
р. |
||||
Молоко, тис. т |
119,5 |
,6 |
,5 |
,8 |
,7 |
Мясо (жива вага), тис.т: |
25,6 |
,4 |
,3 |
,5 |
,8 |
у т.ч. великої рогатої худоби |
19,9 |
,5 |
,6 |
,9 |
,7 |
свиней |
2,5 |
,5 |
,9 |
,1 |
-0,2 |
овець |
2,5 |
,8 |
,7 |
,4 |
,3 |
інші |
0,7 |
,6 |
,1 |
,1 |
- |
Вовна, т |
106 |
Вирішення поставлених питань дасть можливість збільшити виробництво мясо-молочної продукції у гірській зоні і забезпечувати міське населення області високоякісними екологічно чистими продуктами за значно нижчими цінами, щоб не завозити їх з-за кордону або з інших областей України.
Одним із напрямів підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва є поліпшення селекційно-племінної роботи. Для особистих господарств населення доцільно організовувати служби із штучного запліднення корів спермою перевірених бичків буро-карпатської породи за рахунок державних коштів, виділених для розвитку племінної справи. Це сприятиме збереженню генофонду адаптованої в гірських умовах буро-карпатської породи худоби та підвищенню її продуктивності. Потребує також подальшого вдосконалення селекційно-племінна робота по збереженню генофонду гірсько-карпатської породи овець.
Одним із важливих напрямів підвищення ефективності функціонування агропромислового виробництва є розвиток і удосконалення інтеграційних звязків між галузями, які вирощують і переробляють сільськогосподарську продукцію. Через відсутність пунктів приймання молока від населення велика його кількість використовується для випоювання телят та годівлі поросят. Внаслідок відсутності ринків збуту мяса значна його частина скуповується посередниками за низькими цінами. Необхідно забезпечити у кожному гірському районі безперебійну роботу молокопереробних та мясопереробних підприємств з метою забезпечення міського населення та санаторно-оздоровчих комплексів високоякісною, екологічно чистою продукцією тваринництва.
На основі проведених досліджень пропонуємо відновити роботу колишніх молокозаводів, надавши їм кредити на поновлення обладнання. З цією метою нами розроблено бізнес-програму розвитку молокопереробного підприємства у Воловецькому районі, основні положення якої можуть бути використані і в інших гірських районах. Реалізація цієї програми дозволить суттєво збільшити доходи від виробництва і переробки молока, своєчасно повернути кредит.
З метою вирішення питання заготівлі та переробки худоби, утримуваної населенням, пропонуємо створити в кожному гірському адміністративному районі підприємство із заготівлі та переробки мяса на приватній основі або кооперативних засадах. У Воловецькому районі організація малого підприємства можлива на базі цеху спілки споживчої кооперації, де збереглося основне обладнання та приміщення, необхідні для виробництва ковбас і копченостей, або створити приватне підприємство, надавши йому вказані потужності в оренду з подальшим викупом. Нами розроблено техніко-економічне обґрунтування розвитку підприємства по заготівлі та переробці худоби у Воловецькому районі.
Результати проведених розрахунків свідчать, що організація підприємств з заготівлі та переробки мяса в гірській зоні Закарпаття дасть можливість створити додаткові робочі місця, забезпечить отримання доходів як господарствами населення, так і переробному підприємству.
ВИСНОВКИ
1. У гірській зоні Закарпаття за умов важкої доступності до земельних ділянок, розосереджених по гірській території, малоземелля і високої щільності населення, найбільш ефективними є особисті господарства населення, що обумовило вибір даної форми господарювання. У 2001 р. у власності громадян знаходилося 73,1 % сільськогосподарських угідь і вироблено 98,1 % валової продукції.
. Основним напрямом спеціалізації гірської зони є виробництво продукції тваринництва, яка обумовлюється природно-кліматичними та ґрунтовими умовами, що характеризуються високою питомою вагою (43,8 %) природних пасовищ і сіножатей. У структурі товарної продукції тваринництво
займає 66 %.
. Тваринництво в особистих господарствах населення в гірській зоні прибуткове. Рівень рентабельності у 2001 році дорівнював 21,7 %, тоді як у сільськогосподарських підприємствах Закарпатської області збитковість була на рівні ,2 %, а в Україні ,6 %. Отже, на підвищенні ефективності тваринництва в цих господарствах і слід зосередити основну увагу.
. Визначено, що економічна ефективність виробництва продукції тваринництва є вищою у тих особистих господарствах населення, де утримується більше поголівя худоби, нижча собівартість продукції і вища прибутковість господарства, а товарність продукції досягає 76-80 %. У звязку з цим, саме в напрямі збільшення кількості утримуваного поголівя тварин пропонується розвивати особисті господарства населення по виробництву продукції тваринництва для гірської зони Закарпаття, залежно від площі використовуваних сільськогосподарських угідь, яку можна збільшити за рахунок оренди.
. Найбільшу суму доходу, прибутку та вищу рентабельність матимуть ті господарства, які утримуватимуть пять голів корів, пятеро телят, троє свиней та пять голів овець. Чистий прибуток такого господарства становитиме 2,9 тис. грн. за рік, а рівень рентабельності 35,6 %. Нами опрацьовано і впроваджено відповідні моделі в досліджуваному регіоні.
. Поряд з особистими господарствами населення потрібно формувати більші за розмірами приватні господарства фермерського типу, які б виробляли товарну продукцію, займались репродукцією молодняка для особистих господарств, вели племінну роботу. Пропонуються моделі таких приватних господарств: на 50 вівцематок із шлейфом, 10 кіз, 5 корів і 2 коней; на 5 основних свиноматок та 10 корів; на 100 вівцематок і на 10 основних свиноматок.
7. Важливим напрямом підвищення економічної ефективності виробництва продукції тваринництва є поліпшення племінної роботи. Пропонується проводити штучне осіменіння корів в особистих господарствах населення спермою перевірених биків буро-карпатської породи за рахунок державних коштів, виділених на розвиток племінної справи. Саме це дасть можливість ефективно використати дотаційні кошти держави, а також сприятиме збереженню генофонду буро-карпатської породи великої рогатої худоби в горах. Потребує також подальшого вдосконалення селекційно-племінна робота по збереженню генофонду гірсько-карпатської породи овець.
. Для підвищення ефективності ведення тваринництва в гірській зоні Закарпаття необхідно вирішити питання реалізаційних цін на екологічно чисту продукцію тваринництва особистих господарствах населення, запровадивши систему державної підтримки цін і доходів на тваринницьку продукцію.
. Організацію заготівлі та переробки продукції тваринництва пропонується здійснювати шляхом створення в гірських районах інтегрованих формувань. Впровадження розробленої бізнес-програми розвитку молокопереробного підприємства та економічного обґрунтування переробки мяса у Воловецькому районі, як прикладу інтегрованого виробництва і переробки тваринницької продукції, сприятиме вирішенню проблеми виробництва, переробки і реалізації продукції тваринництва та підвищення його ефективності.
. Прогноз розвитку тваринництва у гірській зоні до 2010 р. свідчить про можливість забезпечення населення регіону продуктами харчування і створення фонду реалізації за його межі екологічно чистої продукції, збільшити доходи сільського населення, поліпшити соціальну сферу села.
1. Федорюк М.Д. Шляхи оптимізації використання кормових угідь гірської зони Українських Карпат // Вісник аграрної науки. . № 4. С. 31-33. |
|
3. Федорюк М.Д. Становлення вівчарства в гірській зоні Карпат |
4. Федорюк М.Д. Особливості розвитку тваринництва в гірській зоні Закарпаття // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК /За ред. П.Т.Саблука. Київ, 2001. С. 216-219. |
5. Федорюк М.Д., Біган Г.І. Розвиток тваринництва гірської зони Закарпатської області в сучасних умовах //Проблеми агропромислового комплексу Карпат/ Закарпатський інститут АПВ. . Вип. 9. С. 3-7. в т.ч. автора С. 4-6 (Аналіз розвитку тваринництва гірської зони Закарпаття). |
6. Федорюк М.Д., Біган Г.І., Марочко В.П. Реформування сільськогосподарських підприємств гірських районів Закарпаття //Проблеми агропромислового комплексу Карпат/ Закарпатський інститут АПВ. . Вип. 8. С. 17-20. в т.ч. автора С. 18-19 (Визначено напрями реформування сільськогосподарських підприємств). |
7. Федорюк М.Д. Стан розвитку тваринництва в гірській зоні Закарпатської області //Наукові розробки агропромислового комплексу / Закарпатський інститут АПВ. Н. Ворота, 1993. С. 115. |
8. Федорюк М.Д., Федорюк Б.П. Резерви підвищення молочної продуктивності бурої карпатської породи в гірській зоні Карпат |
АНОТАЦІЯ
Федорюк М.Д. Ефективність виробництва тваринницької продукції в гірській зоні Закарпаття. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК.- Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2002.
В дисертації викладені основні результати комплексного дослідження проблеми ефективного виробництва продукції тваринництва в умовах гірських районів Закарпаття. Розкрито теоретичні і методичні основи розвитку різних форм господарювання, визначено критерії та показники економічної ефективності виробництва продукції тваринництва.
Проаналізовано економічну ефективність виробництва основних видів тваринницької продукції в особистих господарствах населення залежно від їх розмірів, забезпеченості кормами та іншими ресурсами, наявності переробних підприємств та умов реалізації продукції. Обґрунтовані раціональні моделі і параметри господарств населення, прогноз виробництва тваринницької продукції до 2010 року, програма розвитку переробки молока і худоби в гірському районі Закарпаття.
Ключові слова: економічна ефективність, виробництво, особисте господарство населення, тваринницька продукція, модельне господарство, прогноз, інтеграція.
АННОТАЦИЯ
Федорюк М.Д. Эффективность производства животноводческой продукции в горной зоне Закарпатья. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 экономика сельского хозяйства и АПК. Институт аграрной экономики УААН, Киев, 2002.
Диссертация посвящена разработке теоретических и организационно-экономических вопросов решения проблемы повышения эффективности производства продукции животноводства в специфических условиях горной зоны Закарпатья Украины. Изложены основные результаты комплексного исследования данной проблемы в регионе. Рассмотрены теоретические и методические основы развития разных форм хозяйствования, определены критерии и показатели экономической эффективности производства основных видов продукции животноводства в личных хозяйствах населения.
Главное внимание уделено вопросам эффективности производства основных видов продукции животноводства в личных хозяйствах населения в зависимости от их размеров, обеспеченности кормами и другими ресурсами, наличия перерабатывающих предприятий и условий реализации продукции. Обоснованы модели и параметры личных хозяйств населения на перспективу, сделан прогноз производства продукции животноводства до 2010 года и разработана программа развития ее переработки в условиях горной зоны.
Акцентируется внимание на том, что в настоящее время личные хозяйства населения являются наиболее массовой, динамичной и гибкой формой хозяйствования, применительно к естественно-климатическим и экономическим условиям региона. Так, в горной зоне Закарпатья на небольших земельных участках площадью 1,3-1,8 га, которые обрабатываются членами семьи, удовлетворяются не только потребности в продуктах питания семьи, но и создается ее товарный фонд, что компенсирует потери от уменьшения заработков в других производственных и обслуживающих сферах. Вместе с тем экономическая эффективность производства продукции животноводства выше в хозяйствах, где содержится больше поголовья скота, а товарность продукции равна 76-80 %.
Применительно к условиям горной зоны Закарпатья Украины предлагается, наряду с личными хозяйствами населения, формировать и сравнительно крупные в условиях региона частные предприятия, которые будут производить товарную животноводческую продукцию и выращивать племенной скот, что позволит сохранить генофонд горно-карпатских овец и буро-карпатского крупного рогатого скота для их последующего использования в товарных хозяйствах. При этом нами разработана и внедрена в производство модель частного предприятия, специализирующегося на производстве продукции овцеводства, на 50 овцематок со шлейфом, 10 коз, 5 коров, 2 лошади. Товарной продукцией такого хозяйства будет племенной молодняк овец, овечий сыр, брынза, баранина, шерсть и изделия из нее, а также молоко и мясо крупного рогатого скота. При этом денежные поступления составят 22,9 тыс.грн, производственные затраты тыс.грн, доход ,9 тыс.грн, прибыль ,5 тыс.грн, уровень рентабельности ,9%.
Предложены также модели хозяйства на 100 овцематок, а также на 10 основных свиноматок, отвечающие в наибольшей степени специфическим условиям горной зоны Закарпатья.
Прогноз развития животноводства в горной зоне до 2010 г. свидетельствует о возможностях обеспечения потребности населения региона в продуктах питания и создания товарного фонда экологически чистой продукции для реализации ее за пределами региона, что позволит увеличить занятость и доходы сельского населения, а также решить ряд других проблем социально-экономического развития региона.
Ключевые слова: экономическая эффективность, производство, личное хозяйство населения, животноводческая продукция, модельное хозяйство, прогноз, интеграция.
SUMMARY
Fedorjuk M.D. An efficiency of the cattle-breeding production in mountain zone Zakarpat'ja, - the Manuscript.
The dissertation on reception of a scientific degree of the candidate of economic sciences behind a speciality 08.07.02 - a rural economics and AIC.-Institute of agrarian economy UAAS, Kiev, 2002.
In the dissertation the basic results of complex research of a problem of effective production of animal industries in conditions of mountain areas Zakarpat'ja are stated. Theoretical and methodical bases of development of different forms managing are opened, criteria and parameters of economic efficiency of production of animal industries are determined.
Economic efficiency of manufacture of the basic kinds of cattle-breeding production in the households is analyzed depending on their sizes, security by forages and other resources, presence of processing enterprises and conditions of realization of production. The proved rational models and parameters of the households, the forecast of manufacture of cattle-breeding production till 2010, the program of development of processing of milk and cattle in mountain area Zakarpat'ja.
Key words: economic efficiency, manufacture, the households, cattle-breeding production, a modelling farm, the forecast, integration.