Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1. Кібернетична система — це множина взаємозалежних об’єк тів (її елементів), здатних сприймати, запам’ятовувати і переробляти інформацію, а також обмінюватися нею.
Бізнес-процес - послідовність логічно зв'язаних процедур, що має кілька входів і виходів, яка призначена для одержання заданого кінцевого результату (результатів).
Мікрооточення організації – це середовище прямого впливу на підприємство. Його утворюють певні суб’єкти – споживачі, конкуренти, державні органи, фінансово-кредитні установи і інші зовнішні агенти та контрагенти.
2. Відбір – природний відбір форм, які влаштовують зовнішнє середовище
Проблемна організація – складний соціальний організм, суб’єкт, здатний виявляти і вирішувати свої проблеми.
Організація як система – сукупність, система взаємовідносин, видів діяльності, прав, обов’язків, ролей, які формуються у процесі сумісної праці
3. Організація у соціальному сенсі – це сукупність індивідів, яка реально існує, емпірично фіксується, має спільні цілі, характеризується відносною цілісністю і є самостійним суб’єктом соціальної дії та поведінки.
Варіація - заплановані (незаплановані) зміни в організації.
Цільове спостереження — спостереження, у якому увага звертається на певну сферу діяльності.
4. Соціальна система — сукупність соціальних явищ і процесів, що перебувають у відносинах і зв'язках між собою і створюють деякий цілісний соціальний об'єкт.
Статистична стійкість організації забезпечується зусиллями, які спрямовані на утримання її рівноважного стану шляхом придушення будь-яких збурень
Закон найменших: структурна стійкість цілого (системи) визначається його найменшою частковою стійкістю (компонентів)
5. Стан системи – упорядкована безліч істотних властивостей, які вона має в певний момент часу.
Системний підхід розглядає організацію як систему у єдності частин, з яких вона складається, та зв’язків з її зовнішнім середовищем. Такий підхід дозволяє отримати цілісне уявлення про організацію та управління нею.
Принцип від’ємного зворотного зв’язку, що показує, як підтримується порядок, який виникає спонтанно.
6. Відбір – природний відбір форм, які влаштовують зовнішнє середовище.
Принцип позитивного зворотного зв’язку, згідно з яким прогресивні зміни, що виникають у системі не придушуються, а накопичуються і збільшуються.
Формальний пошук – систематичне виконання заздалегідь складеного плану пошуку інформації.
7. Соціальні системи — підпорядковані у певному відношенні множини індивідів та груп індивідів, які взаємодіють між собою і створюють цілісність. Важелями, що спонукають об’єднуватися є потреби та обмеження, притаманні кожній людині.
Статична стійкість організації забезпечується зусиллями, які спрямовані на утримання її рівноважного стану шляхом придушення будь-яких збурень.
Закон найменших – структурна стійкість цілого (системи) визначається його найменшою частковою стійкістю (компонентів).
8. Тектологія (загальна організаційна наука) – всеосяжна наука про універсальні типи та закономірності структурного перетворення будь-яких систем, загальна теорія організації і дезорганізації.
Органічний підхід (органічна модель) передбачає саморегуляцію, що дозволяє зберігати відносно постійними властивості й функції організації за мінливим зовнішнім середовищем.
Властивості системи – сукупність параметрів, які визначають поведінку системи.
9. Організація як соціум – сукупність індивідів, яка реально існує, емпірично фіксується, має спільні цілі, характеризується відносною цілісністю і є самостійним суб’єктом соціальної дії та поведінки
Неформальний пошук – активний, цілеспрямований, але дещо невпорядкований пошук конкретної інформації
Дія – подія, що відбувається із системою і яка викликана іншою подією
10. Громадянська культура – передбачає, що ринок – це простір конструктивної взаємодії з рівноправними партнерами. Змагання тут є другорядними. Головним для організації є не панування, або перемога над слабким супротивником, а розширення простору для співпраці, створення умов для самореалізації працівників.
Система – сукупність взаємопов’язаних об’єктів і відношень між ними, що утворюють єдине ціле в процесі системогенезу
Інституційний ізоморфізм – відповідність об'єктів, що виражає тотожність їхніх структур.
11. Формальна організація – характеризується узаконеною системою норм, правил, принципів діяльності, стандартів поведінки членів організації. Формальна організація забезпечує проходження ділової інформації, необхідної для функціонального взаємодії її членів. Вона включає в себе різні регулятори, нормуючі і планують діяльність даної соціальної спільності. Формальна організація раціональна - в її основі лежить принцип доцільності, свідомого руху до мети. Вона принципово безособова, так як розрахована на абстрактних індивідів, між якими не повинно бути жодних стосунків, що виходять за рамки службових.
Поліактивна культура – динамічні, легкі у спілкуванні народи, які звикли робити багато справ одразу, планувати їх черговість не за розкладом, а за ступенем відносної привабливості, значення того чи того заходу в даний момент (латиноамериканці, араби, південноєвропейці). Вони непунктуальні, нетерплячі, екстроверти, не стримані жести і міміка, часто перебивають, помірно планують майб, працюють в будь-який час, інформ добувають з усіх джерел, змішують соціальне та професійне.
Закон соціальної гармонії – соціальний розвиток організації та соціальна узгодженість збільшуют ефективність її функціонування
12. Поведінка системи – реальна або потенційна дія системи
Ланка управління – відокремлений підрозділ з точно визначеними функціями
Корпоративна культура – культура конкуренції і боротьби (за панування на ринку). Для реалізації своїх інтересів фірма зда на поступитись будь-якими морально-психологічними нормами, які не торкаються безпосередньо економічних і правових засад власного існування.
13. Закон розвитку полягає в тому, що кожна система прагне досягти найбільшого сумарного потенціалу впродовж всіх етапів її життєвого циклу.
Негергія - явище, яке виникає в складних системах, яке складається з того, що результат діяльності об’єднаних в систему елементів зменшує суму результатів, які отримуються кожним елементом окремо.
Макрооточення організацій охоплює матеріально-технічні й економічні умови, суспільні відносини та інші чинники, що впливають на діяльність підприємства (організації) опосередковано: -демографічні; -природні; -науково-технічні; -економічні; -екологічні; -політичні.
14. Збалансований розвиток організації передбачає зміну економічного стану підприємства, при якому підтримується розвиток усіх складових за рахунок урівноваження впливу доходів і витрат у поточному і перспективному періодах. Управління збалансованим розвитком являє собою процес управління ефективністю діяльності компанії відповідно до загальносвітових тенденції розвитку економіки.
Культурна мережа - об'єднання однорідних елементів, яке приносить правила поведінки всередині і ззовні мережі, вимагає правил використання одиниць мережі та всієї мережі; однорідність членів дає можливість оперувати кожним з них однобічним чином; об'єднання — дає можливість оперувати мережею як одним цільним об'єктом. Мережі можуть бути членами загальнішої мережі, утворюючи таким чином ієрархію.
Закон інформованості-впорядкованості – рівень порядку, організованості системи визначається рівнем її інформованості.
15. Закон онтогенезу – кожна організація проходить у своєму розвитку кілька фаз життєвого циклу: становлення, розцвіт та угасання.
Зв’язок – це процес поєднання або ланка, що в свою чергу поєднує всі складові елементи, тобто внутрішні зв’язки у системі задля її роботи як одного цілого.
Динамічна стійкість організації допускає її коливання стосовно рівноважного стану. Вона формує її збалансований розвиток.
16. Подія це зміна властивостей об'єкта, взаємодія між об'єктами, утворення нового об'єкта або знищення існуючого об'єкта. Кожна подія містить оцінку часу, що вказує, коли воно відбувається, і місцем, де вона відбувається. ( в опорнике: зміна хоча б однієї властивості системи).
Принцип позитивного зворотного зв’язку, згідно з яким прогресивні зміни, що виникають у системі не придушуються, а накопичуються і збільшуються.
Організаційне проектування - процес вибору організаційної структури, яка найкраще відповідає цілям і завданням організації, а також зовнішнім та внутрішнім чинникам, що на неї впливають.