Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1Головні історичні регіони України
Історичні землі – це різні за величиною частини української етнічної території, які виконували в минулому різні суспільні функції і збереглися в історичній пам’яті народу.
Історичними землями є Середня Наддніпрянщина (Правобережжя – Київщина, Поділля і Брацлавщина, Лівобережжя – Сіверщина); Західна Україна (Галичина з Покуттям, Волинь, Закарпаття, Буковина); Південна Україна (Запорожжя, Таврія (Крим), Бессарабія, Буджак); Східна Україна (Слобожанщина, Донщина, Кубань).
Київщина займає частини сучасних Київської та Черкаської областей і майже всю Житомирську область. Там існували Київське князівство, Київське воєводство (у Польській державі) та Київська губернія (в Російській імперії). Поділля лежить між середньою течією Дністра і Південним Бугом. Воно відоме ще з середини XIV ст. як удільне князівство у Литовській державі, а потім – воєводство в Польщі і губернія в Росії. Брацлавщина. Брацлавське воєводство існувало в Польщі у XVI – XVIII ст.
Після втрати незалежності Галичина потрапила до Польщі, а Волинь – до Литви.. Зараз обіймає території Львівської, Івано-Франківської і більшої частини Тернопільської областей.
Закарпаття охоплює південно-західну частину Українських Карпат і прилегле передгір’я. Лише в 1945 р. частина українського Закарпаття була приєднана до України.
Буковина відома з кінця XIV ст. У 1940 р. він був розділений між Румунією та Україною, до якої відійшла Північна Буковина.
Слобожанщина (Слобідська Україна) заселялася українськими козаками з XVII ст.
Донщина лежить у басейні р. Дону. У XIX ст. з розвиткомкам’яновугільної і металургійної промисловості там сформувався потужний промисловий район – Донбасс.
Кубань (Кубанщина) Формуватися з кінця XVIII ст. Першими українськими поселенцями були запорозькі козаки.
2. Особливості геополітичного становища України.
Вигідне й водночас складне. Україна перебуває на перетині Центральної і Східної Європи, перебуває одночасно в обох регіонах. Вона має розташовуючись безпосередніх сусідів, широкий вихід до морів, значну протяжність кордонів (6993,63 км, у тому числі сухопутних - 5638,63 км). Найдовші кордони Україна має з Росією (2295,04 км), Молдовою (1222) та Білоруссю (1084,2 км).
Найбільшою за політичним та економічним впливом країною-сусідкою України є Російська Федерація.. Нажаль деякі політичні сили в Росії час від часу ставлять під сумнів належність до України Криму та Севастополя, які є невід'ємними складовими державної території України. У Севастополі на правах довгострокової оренди території (до 2042 р.) базується Чорноморський військовий флот Росії, який володіє низкою об'єктів цивільного призначення на морському узбережжі України.
Кордони із західними сусідами - Польщею (542,39 км), Словаччиною (97,85), Угорщиною (136,7) та Румунією (613,8 км) на суходолі повністю узгоджено й обладнано. Зазначені країни є членами військово-політичної Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Україна і всі її сусіди є членами Організації з питань безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), а також Ради євроатлантичного партнерства, до якої входять майже всі країни Європи, колишнього СРСР, а також США і Канада. її учасники зобов'язалися співпрацювати щодо широкого кола політичних питань та проблем безпеки.
3 Національна українська символіка.
Державні символи – закріплені в законодавстві країни офіційні знаки, чи звукові вираження, що в короткій формі виражають одну чи кілька ідей політичного або історичного характеру і символізують суверенітет держави. Відповідно до статті 20 Конституції України (1996р.) державними символами України є Державний герб України, Державний прапор України і Державний гімн України.
Державний Герб України складається з Малого і Великого гербів. В даний час використовується тільки Малий герб , затверджений 19 лютого 1992 . Великий герб України існує у вигляді законопроекту.
Центральної геральдичної фігурою обох гербів є « тризуб» князя Володимира , владетеля і хрестителя.
Держа́вний пра́пор Украї́ни — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3
Державний гімн України — один з головних державних символів України поряд з прапором і гербом. Державним гі́мном є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційно його «Музичну редакцію» ухвалила Верховна рада України 15 січня 1992 року; слова гімну затверджено «законом про Гімн України» 6 березня2003 року
4. Першопочатки людського життя на терені України. Трипільська культура.
Первісна людина з'явилася на території України близько мільйона років тому, в часи раннього палеоліту. Це були архантропи. Палеоліт — найбільший у часовому вимірі період історії людства. Почалося використання вогню й одягу, споруджуються перші житла. Основним заняттям - збиральництво та полювання. Стоянки: Королеве (Закарпаття), міста Амвросіївка (Донецька обл.) та ін. Основне знаряддя праці — ручне рубило. Приблизно 150 тис. років тому з'являються люди нового типу — неандертальці Їх спосіб життя стає більш «цивілізованим (40-10 тис. р. дон.е.), з'являється людина сучасного типу — кроманьйонець людина розумна.. В цей період склався родовий лад, коли люди об'єднувалися в племена. Значного розвитку набуває мистецтво, в тому числі перші музичні інструменти, з'являються зародки вірувань.
Трипільська культура. Відкрита в 1893 р. археологом В. Хвойкою поблизу селища Трипілля на Київщині. ІV –середина ІІІ тис. до н.е.
Територія. Від Прикарпаття до Середнього Подніпров’я, від Волині до Пн. Причорномор’я. Господарство Обробка міді. Рільне землеробство і скотарство. Виготовлення характерної мальованої кераміки з використанням червоних, чорних і жовтих фарб. Релігія та культура Головне божество-богиня родючості. Створення основу для появи писемності у вигляді глиняних символів і ознак на кераміці. Причини зникнення Остаточно не з’ясоване. Основні версії: витіснення кочовиками; розпалась внаслідок господарської та екологічної кризи.
5. Скіфо-сарматська доба в Україні. Україна та античний світ..
Скіфи - кочові іраномовні скотарі, що витіснили кіммерійців і розселилися між Доном і Дунаєм. VІІ-ІІІ ст. до н. е. Створили власну рабовласницьку державу – Велика Скіфія. , союз племен еа чолі з царем. Господарство Скіфи – скотарі, царські скіфи: кочове скотарство ( передусім конярство), ремесла. Скіфи – орачі, скіфи – землероби. Торгівля з грецькими державами Пн. Причорномор’я.
Культура та релігія Звіриний стиль в мистецтві –зображення стилізованих звірів. Язичництво.
Сармати - іраномовні, схожі зі скіфами племена кочівників. ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е. Територія розселення: Пн. Причорномор’я, Приазов’я. Головним предметом їхнього культу був меч – уособлення бога війни. Сарматська кіннота, яка наступала клином, вважалася непереможною. Сарматське суспільство було воєнізованим.
VIII — кінець VI ст. до н. е. — це період Великої грецької колонізації, одним з напрямів якої було освоєння Північного Причорномор'я
Антична цивілізаціа в Північному Причорномор'ї мала надзвичайно серйозні наслідки. По-перше, перенесення демократичного політичного устрію, що сприяло становленню державотворчої традиції на території сучасної України. По-друге, грецькі переселенці передали місцевому населенню технології землеробства та ремесла, залучили його до товарно-грошових відносин. По-третє, розгорнувся процес урбанізації Причорномор'я. Всі ці процеси прискорили темпи історичного розвитку населення Криму, Подністров'я, Побужжя та Подніпров'я, сприяло тісним контактам Київської Русі та спадкоємиці грецької культури, колишньої еллінської колонії — Візантії.
6. Етногенез слов’ян. Східнослов’янські племінні союзи на території України
Слов’яни – автохтонне ( корінне) індоєвропейське населення Цнт. Європ
Міграційна теорія ( слов’яни прийшли з інших неслов’янських територій)
Етногенез – це процес складання етнічної спільності (етносу) на базі різних етнічних компонентів.
- Дунайська ( «Повість минулих літ» Нестора-літописця): слов'яни спочатку жили по Дунаю, на території сучас них Угорщини та Болгарії.
- Прибалтійська (О. Шахматов): прабатьківщина слов'ян — прибалтійські землі
Автохтонні теорії ( слов’яни – автохтонне, місцеве населення)
- Вісло-Одерська (польські вчені): слов'яни сформувались у вісло-одерському межиріччі.
- Вісло-Дніпровська (Л. Нідерле, М. Грушевський, більшість сучасних дослід ників): прабатьківщина слов'ян — між Дніпром та Віслою.
Перші відомості про венедів містять праці римських учених І—ІІ іст. н. є. Тацита, Птолемея. Венеди жили на тери торії від Одера до середньої течії Дніпра, від При карпаття до Балтійського моря.
У ІІІ ст.н. є. розпочалось Велике переселення народів У цей час відбувся розподіл венедів на склавинів (предків західних та південних слов'ян) та антів (пред ків східних слов'ян).
Як повідомляє Нестор-літописець, у східних слов'ян існувало 14 великих племінних об'єднань, половина із яких була пов'язана з територією України.
Племінні об’єднання - Територія розселення
Поляни-Середнє Подніпров’я; Деревляни - Річка Прип’ять та зх. узбережж. Дніпра; Сіверяни - Лівобережна Україна; Дуліби, волиняни, бужани - Район Західного Бугу та Волинь; Тиверці - Нижня течія р. Дністер та Прут; Уличі - Пд. Подніпров’я; Білі хорвати - Карпати та Закарпаття
Серед племінних об’єднань виділяються поляни, земля яких ( Київ) стала ядром формування Давньоруської держави.
Проблема етногенезу (походження) слов'ян — одна з найбільш складних в історії. Існують міграційні та автохтонні теорії походження слов'ян.
7. Утворення Київської Русі – середньовічної держави східних слов’ян.
Держава - форма організації суспільства, носій публічної влади, сукупність взаємопов'язаних установ і організацій, які здійснюють управління державою від імені народу.
Автор «Повісті минулих літ» повідомляє, Що у 862 р. новгородці, щоб припинити внутрішні чвари, запросили княжити в Новгородських землях варягів на чолі з Рюриком. Після смерті Рюрика престол перейшов до його малолітнього сина Ігоря, опікуном якого був Олег. У 882 р. Олег захопив Київ і зробив його столицею Давньоруської держави, убивши Аскольда та Діра — бояр, які відпросилися у Рюрика до Царграду, але осіли в Києві.
Літописне повідомлення про запрошення варягів правити в Новгороді породило кілько теорій щодо походження Давньоруської держави:
- норманська (створена в XVIII ст. німецькими вченими Г. Байєром, Г. Міллером, А. Шльоцером. Давньоруськії держава була створена варягамн-норманани з добровільної згоди слов'ян, які не змогли зробити це само стійно;
- антинорманська (закладена російським ученим М. Ломоносовим): заперечує повідомлення літописця Нестора про запрошення варягів і обстоює місцеве походження Давньоруської держави;
- автохтонна (більшість сучасних істориків): Давньоруська держава виникла в результаті внутрішнього суспільного розвитку слов'ян, але за участі варягів.
- також існує Хазарська гіпотеза
Поширення влади Київських князів на нові території, формування системи адміністрації, судочинства і збирання данини розгорнулися у часи князювання Ігоря, Ольги, Святослава.
8. Соціальний та політичний устрій Київської Русі.
Вся влада перебувала в руках князя.. Князі опікувалися законодавством і судочинством, керували військом, ухвалювали рішення про оборону країни, беручи безпосередню участь у воєнних походах. Вони налагоджували відносини зі сусідніми державами, укладали мир або оголошували війну. Князівську владу була спадковою. З усіх князів київський князь мав найбільшу владу Такі міжкнязівські відносини називають васалітетом, а форму державного правління – монархією. Політичний устрій Київської Русі дослідники визначають як монархо-федеративний. Збирали віча ще давні слов’яни.
На верхівці соціальної піраміди руського суспільства були князі.
Князем у руських землях міг бути лише представник родини Рюриковичів. Крім князів, до панівних верств належали бояри. Боярські роди формувалися з місцевої родоплемінної знаті, а також із впливових дружинників.
Привілейованою соціальною групою руського суспільства були дружинники – професійні вояки. Вони брали участь не лише у воєнних походах, а й обіймали певні урядові посади..До привілейованих станів відносять і духівництво.Духівництво було найосвіченішою верствою тогочасного суспільства.
Середину суспільної піраміди посідали міська заможна верхівка, а також купці та ремісники.
На нижніх щаблях були селяни-смерди. Вони були особисто вільними, мали власне господарство. Селянин, який працював «за купу» (позичені гроші), звався «закупом».Різновидом закупів були й рядовичі, адже обставини перетворення смерда на закупа закріплювалися в договорі-ряді.
Наймит залишався особисто вільними, челядь була невільною – її продавали, дарували, передавали у спадщину У повній власності пана перебували й холопи. Особливу групу населення становили ізгої. - з різних причин випадали зі свого звичного середовища, втрачали з ним зв’язок.
9 Формування сучасних східнослов’янських етносів. Питання про давньоруську народність.
Етнос - позачасова , позатериторіальна, позадержавна спільнота людей, об'єднаних спільним походженням, культурою, мовою, історією, традиціями, самосвідомістю. Народність — мовна, територіальна, економічна й культурна спільність людей, що історично склалася і передує нації.
Ще одним невирішеним питанням є проблема етнічного складу КР:
- російські історики обстоювали ідею існування єдиної давньоруської народності, яка включала праукраїнців та прабілорусів: КР - перший період існування Російської держави;
- українські історики ( М. Грушевський) висунули ідею безперервності та нерозривності українського процесу від антів до русів: КР була створена україно-руською народністю
Немає єдності поглядів і серед сучасних укр.. істориків:
Прибічники єдності давньоруського народу ( П. Толочко, М. Котляр)
- Наявність єдиної давньоруської літературної мови ---- - Укорінення єдиних традицій, звичаїв, юридичних норм. ----- - Єдність матеріальної культури ( одяг, зброя.) ------- - Єдність етнічної свідомості: усе сх.-слов’янське населення ототожнювало себе з «руським», «русичами».
- Консолідація привілейованих верств, що вели свій родовід від Рюриков.
Прибічники «окремішності» укр.. нар. ( І Брайчевський, Я. Ісаєвич)
- Єдиною була тільки церковослов’я. мова; світська мова мала діалекти.
- Давньоруська держава була полі етнічною: до її складу входило багато неслов’янських племен.
- Наявність єдиної династії не свідчить про етнічну монолітність.
10. Введення християнства на Русі.
Як повідомляє літопис, у 988 р. Володимир хрестився сам та охрестив Русь. Насправді процес християнства тривав не один рік, оскільки нова релігія зіткнулася із пережитками язичницьких вірувань.
Причини запровадження християнства:
Політичні передумови: Прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність.
Міжнародні фактори: тільки хрещення Русі могло зрівняти її з провідними європейськими державами.
Соціальні фактори: Наростаюча соціальна неоднорідність
Наслідки і значення
- зростання міжнародного авторитету КР
- Створення надійного грунту для формування могутньої централізованої держави, укріплення великокнязівської влади
- Сприяння формуванню та зміцненню нових феодальних відносин у суспільстві
- Розвиток культури ( кам’яне зодчество, архітектура, іконопис, мозаїка, фрески; знайомство Русі з античними традиціями; запровадження слов’янської писемності ( кирилиці) ; початок літописання, поширення книги)
- Пом’якшення звичаїв
Запровадження християнства мало позитивні наслідки для розвитку Київської Русі. Воно зміцнило авторитет і владу князя, сприяло розбудові держави і об'єднанні земель.
11. Культура Київської Русі.
Високий рівень культури КР був зумовлений особливостями
історичного розвитку: виникнення і становлення Давньоруської держави, поява на східнослов’янських землях православ’я. Ці чинники надали імпульсу культурним процесам на Русі, заклали основу для створення місцевої самобутньої культури
Освіта і наукові знання
1) Запровадження писемності ( глаголиця та кирилиця)
2) Відкриття шкіл ( перші започатковані за князя Володимира) при церквах і монастирях , у тому числі і для дівчат.
3) Створення бібліотеки при Софійському соборі
4) Зародження історичних знань, започаткування та розвиток літописання (найвідоміші літописи – «Повість минулих літ», Київський літопис)
Література
1) Розвиток усної народної творчості ( казки, легенди, билини, думи, пісні)
2) Розвиток художньої літератури ( Остромирове Євангеліє, « Ізборник», « Слово про закон і благодать» Іларіона, «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Слово о полку Ігоревім»)
3)Паломницька література ( « Житье и хожденье Данила Русьскыя земли игумена»)
Архітектура і живопис
1) Розквіт дерев’яної та кам’яної архітектури ( Десятинна церква, Софійський собор, Спаський собор у Чернігові;
2) Розвиток монументального живопису ( фрески), іконопис, книжньої мініатюри.
Музика і театр
1) Музика: церковна, світська і військова
2) Зображення музикантів, акробатів, акторів на фресках Софії Київської
12.Причини занепаду Київської Русі та його наслідки. Давньоруські князівства на терені України.
Причини розпаду:Основна: відсутність у місцевих князів і бояр зацікавленості у сильній владі великого київського князя; Великі розміри держави; Пов'язані з труднощі управління;Відсутність чіткої системи престолоспадкування; Княжі міжусобиці.
Наслідки занепаду:У процесі децентралізації виділяються Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське, Галицьке, Володимиро-Суздальське, Полоцьке та інші князівства; Місцеві князі реформують державний апарат, створюють власні збройні сили - дружини. Князівства тепер діляться на волості, куди князем призначалися посадники.; Поступово знижувалася роль народного віча. Хоча в Новгороді та Пскові формою правління була боярська республіка; сталася лише зміна форми державного ладу - федеративна монархія (основні питання внутрішньої та особливо зовнішньої політики вирішувалися колективно найбільш впливовими князями.) Важливим аргументом на користь подібної політики була постійна загроза з боку половців.
Але найжахливішої руйнації завдали Русі татаро-монголи. У 1239 р. Батий захоплює Переяслав і Чернігів. Восени 1240 р. починається штурм Києва. За допомогою стінобитних машин завойовники вдерлися у Київ, але городяни продовжували мужньо боронитись. Місто було пограбоване й зруйноване. Потім здобиччю завойовників стають Кам'янець, Ізяслав, Володимир, Галич.
13 Галицько-Волинське князівство.
Галицька земля , розташована на захід від Києва була віддалена від княжих міжусобиць.
Місцевий князь Володимир , нащадок Ярослава Мудрого , зміг об'єднати галицькі землі в незалежне князівство. Столицею було м. Галич. Син Володимира Ярослав Осмомисл розширив кордони князівства аж до Дунаю .
Волинське князівство , починаючи з часів князя Романа Мстиславича також існувало більше відокремлено. У 1199 р. роман опанував Галичем і об'єднав два князівства.
Роман вів боротьбу з половецькими і литовськими племенами , воював з Польщею , на деякий час утвердився в Києві , загинув під час війни з Польщею.
Данило Романович - видатний держ. діяч , дипломат , полководець . Став князем після довгої боротьби з боярами ( 1238г. ) і правил разом з братом Василем . Заснував міста Львів , Холм та ін Успішно боровся проти польських , угорських , німецьких загарбників , очолив боротьбу проти золотоординського іга . Брав участь у битві на річці Калці в 1223 р. У 1238 розгромив німецьких лицарів під Дорочіном..
Данило зумів зберегти єдність держави
Після смерті Данила настає поступовий занепад Г.-В. У 1349 г польський король Казимир III завойовує Галичину.
Економіка Г -В. князівства : розвиток землеробства , скотарства , ремесла , промислів і торгівлі сприяло зростанню могутності князівства. Зростала княже , боярське , церковне землеволодіння
Культура: зодчі створили прекрасні будівлі князівського палацу , Успенського собору , церква св. Пантелеймона в Галичі Ці споруди прикрашалися розписом , мозаїкою фресками , різьбою , іконами. . Видатним пам'ятником старовини була Галицько- Волинський літопис
14 Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Польщі (др.пол.Х1У – перша пол. ХУ1 ст.).
В 40-х роках ХІV ст. українські землі зазнали розчленування. Після війни 1351-1352 рр. між Польщею і Литвою Галичина залишилась під владою Польщі, а Берестейщина і Волинь перейшли до Литовської держави.
Згодом до Литви було приєднано Чернігово-Сіверщину, Поділля, Київщину .
Особливості статусу укр. земель у складі ВкЛ
- Приєднання відбулося переважно мирним шляхом через бажання князівств позбавитися монгольського ярма
- Руська мова стала державною
- Збереглося руське законодавство ( «Руська правда»)
- Система управління залишалася незмінною: руські князі сплачували щорічну данину та надавали збройну допомогу
- Православна церква зберігала панівне становище
- Литовці укладали династичні шлюби з українцями.
Політика Польщі на українських землях
- Насадження католицизму
- Обмеження православних у праві обіймати державні посади
- Закриття православних церков і монастирів
- Насадження зневаги до православ’я та укр.. культури.
Таким чином , для українців польське панування означало початок тривалого соціального та етнічного конфлікту, який поширився на всі сфери життя Україна. Під час же Литовського панування відбувався розвиток України як в економічному плані, та і в культурному.
15. Люблінська унія та її наслідки. Українські землі у складі Речі Посполитої.
Велике князівство Литовське поступово занепадало .І тому було змушено 1-го липня 1569 підписали акт про унію .Польща і Литва об’єдналися в одну державу –Річ Посполита,умовами якої стали :
- об’єднання Польщі і Литви у федеративну державу;
- створення єдиної грошової системи та ведення спільної зовнішньої политики;
- збереження цими країнами свого державного статусу;
- перехід до складу Польщі українських земель.
Наслідками цієї унії для українських земель стали :
- на українську територію нові форми соціального та правового життя; Укр.землі не забезпечили собі окремий статус нової держави;
- верхівка зазнала відчутного впливу католицизму та польської духовної культури;
- залучення України до міжнародної системи економічного життя призвело до остаточного закріпчення селян,постійного зростання експлуатації населення;
- Православним українцям заборонялось займати вищі посади,заборона займатися певними ремеслами,обмеження торгівлі;
-в установах панувала тільки польська мова .
Річ Посполита — держава, що утворилася внаслідок об'єднання Вели кого князівства Литовського та Польського королівства за Люблінською унією.
Після 1569 р. посилюється кріпацтво. Литовський статут 1588 р остаточно закріпачував селян, які прожили на землі феодала 10 років.
Поступово з'являються фільварки - феодальні господарства, які базувались, як і раніше, на примусовій праці селян, але вже значною мірою пов'язувалися з ринком. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала..
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення.
1596 р. була підписана Берестейська релігійна унія. Створення уніацької церкви.
16 Берестейська релігійна унія (1596 р.) та її наслідки.
Причини укладення унії
- Католицька церква прагнула розширити свій вплив.
- Річ Посполита розцінювала унію як перехідний етап до като лицизму.
- Православні духівництво та знать намагалися позбавитися нерівноправності з католиками
Основний зміст
- Православна й католицька церкви об'єдналися в греко-католицьку (уніатську).
- Уніатська церква зберігала обряди, церковнослов'янську мову, право на митрополичу та єпископські кафедри, право на одруження нижчого духівництва.
- Уніатська церква визнавала зверхність Папи Римського та вчення католицької церкви.
- Уніатське духівництво зрівнялося в правах із католицьким.
- Шляхта та міщани, які прийняли унію, зрівнялися в правах із католиками
Результати й наслідки
- Утворилася Українська греко-католицька церква, яка від стоювала національну ідентичність українців і чинила опір окатоличенню.
- Почалася боротьба православних із греко-католиками, в ук раїнському суспільстві загострилися релігійні протиріччя.
- Не відбулося обіцяного зрівняння уніатів з католиками
17 Українська культура доби Ренесансу ( ХУ – перш..пол.ХУ1 ст.).
Залежне становище українців у Речі Посполитій спричинило активізацію громадського руху. Реформація сприяли поширенню науки, освіти.
Освіта та наука
Острозька академія-Першою в України національною школою вищого рівня була Острозька Академія.
Братства – торговці та ремесленники створили перші братства ,які обстоювали інтереси православної церкви, братства існували в кожному місті та містечку ,вони отримували матер.допомогу. На базі братської школи и виникла Києво-Могилянська академія. Києво-Могилянська академія – заснував Петро Могила при лаврі школу вищого типу,яку через рік було об’єднано з Київською братською школою.
Архітектура
Пам'ятки Ренесансу характерні насамперед для західних областей України, зокрема для Львова. Елементи Ренесансу помітні в перебудові (у Кам'янці Подільському, Меджибожі -- 1545) і Свідоцтвом раннього Ренесансу є кам'яниця Орсеттіх у Ярославі (1570). Поряд з мурованим будівництвом і з певною аналогією до нього розвинулося дерев'яне церковне будівництво (церква св. Духа в Потеличі, св. Юра і Воздвиженська в Дрогобичі Прикладом містобудування доби Ренесансу можуть бути Жовква і Броди .
Шедевром архігектурно-декоративного різьблення доби Ренесансу є портал каплиці Трьох Святителів
Мистецтво
Ренесанс спричиняв емансипацію портрета (К. Корнякта, В. Лянґиш), а ще більше помітний у графіці й мініатюрі (Пересопницьке євангеліє -- 1556 --1561)
Література
Поява книгодрукування в Україні – це стало видатною подією,що значно прискорило культурний розвиток. Першими українськими книжками були граматика. Перші друкарі : С Дропан (1460 р.), Ш. Фіоль (1491) Полемічна література - набуває розвиток,спрямована проти полонізації укр. народу. ( П. Скарги «Про єдність церкви Божої (1577 р.), Берестейський синод (1597))
18 Походження українського козацтва.
В Укріпні козацтво — суспільний стан вільних від кріпосного права людей, які займалися господарською діяльністю та обороняли Україну від іноземних загарбників. Козаків називали запорозькими, оскільки основ ні їхні центри розташовувалися нижче за дніпровські пороги
Початок формування
Кінець XV — початок XVI ст.; перша згадка датована 1492 р.
Причини виникнен ня
Економічні: захоплення українських земель польськими те литовськими феодалами, нестача власної землі в селян і, як наслідок, переселення їх у Запорожжя та Нижнє Подніпров'я.
Соціальні: посилення феодального гніту, оформлення кріпос ної залежності.
Політичні: намагання Польщі встановити контроль над уті качами в Подніпров'ї.
Національно-релігійні: політика спольщення, гоніння на православну церкву.
Військові: необхідність захисту кордонів від Кримського ханства
Соціаль ний склад
Селяни, міщани, дрібна шляхта
Основні заняття
Землеробство, скотарство, полювання, рибальство, торгівля. Головне завдання — несення військової служби
Організа ція
Центром козацтва була Запорозька Січ, що розташовувалася на одному з дніпровських островів (Хортиця, Базавлук, Чортомлик тощо)
Вищим органом влади була Січова Рада
На радах обирали козацьку старшину: гетьмана, або кошо вого отамана
Значення козацтва
Засвоїли степові запустілі землі.
Були захисниками південних районів України від турецько-татарських нападів.
Брали участь у народних повстаннях.
Сформували основи козацької державності
19. Запорізька Січ (ХУ1 –ХУ111 ст.).
Більшість козаків проживали в Подніпров'ї та Побужжі, частина оселялись у степах за Дніпровськими порогами. Для захисту від польських феодалів та ту рецько-татарських військ вони будували січі — ук ріплення з рублених або січених колод. Із часом ок ремі січі об'єдналися в одну Запорозьку Січ.
Появу першої Січі дослідники пов'язують з ім'ям Д. Вишневецького (Байди), під керівництвом якого и 1556 р. було зведено фортецю на о. Мала Хортиця.
У подальшому Січ розташовувалась на о. Томаківка (серед. XVI ст.—1593), и. Базавлук (1593 — 1638), Микитинському Розі (1638—1652), о. Чортом лик (1652-1709), р. Кам'янка (1709—1711). в Олешках (1711 — 1734) та на р. Підпільна (1734—1775).
Запорозька Січ мала ознаки державності:
- територію – «землі Війська Запорозького» (фортецю і підлеглі їй землі, які поділялись на 5 —8 паланок)
- особливу систему органів, що вико нували функції державної влади: вищим зако нодавчим, адміністративним і судовим органом була січова рада; функції уряду виконували військова старшина (кошовий отаман, військовий суддя, військовий осавул і т.д.) та військові служителі (хорун жий, бунчужний, довбиш та ін.): функції місцевої влади — паланкова старшина (полковник, писар, осавул та їй.);
- символи влади (прапор, булава, печатка, бун чук, пірнач тощо) — клейноди;
- неписане звичаєве право;
- військо, що поділилось на 38 куренів
. Козацька форма державності мала свої особливості:
- інтенсивний розвиток військової сфери і примітивний економічний сектор ( Наприклад ,відсутність власних грошей)
- заперечення феодальної власності на землю та кріпацтва, формальна рівність козаків;
- демократизм
- визначна ролі, православ'я.
20 Еволюція козацького руху ( кінець ХУ1 –перша пол.ХУ11 ст.).
Колоніальна політика Польщі, посилення кріпацтва, покатоличення викликали активний протест українського населення і зумовили шерег потужних повстань, які мали антифеодальний та національно-визвольний характер.
Повстання К. Косинського 1591—-1593 рр. розпочалось захопленням Білої Церкви у відповідь на загарбан ня білоцерківським старостою К. Острозьким коза цьких земель. Під час облоги Черкас К. Косинський загинув, повстання пішло на спад.
Повстання під проводом С.Наливайка 1594— 1596рр. охопило Київщину, Брацлавщину, Волинь, Поділ ля та Білоруське Полісся. В урочищі Солониця поблизу Лубен козацьке військо потрапи ло в оточення..
У 1625 р. після повстання на чолі з М. Жмайлом польський уряд змушений був підписати Куруківську угоду, згідно з якою козацький реєстр становив уже 6 тис.
Приводом для наступного заворушення стали суперечності між реєстровими і нереєстровими козаками. В 1630 р. запорожці під орудою Т. Федоровича (Трясила) виступили з Січі.
Щоб нейтралізувати Січ, польський уряд будує у 1635 р. на Дніпрі фортецю Кодак, але І. Сулими розгромили кодацьку залогу та зруйнували фортецю.
У 1637-1638 рр. вибухнули нові повстання під керівництвом П. Бута (Павлюка), Д. Гуні та Я. Острянина.
Результа ти й на слідки
- Реєстрове козацтво позбавлене самоврядування. Обмежена територія розселення козаків.
- Нереєстрові козаки перетворені на кріпаків, посилився фео дальний гніт.
- Масові втечі населення від польської розправи па територію Росії — Дон І Слобожанщину.
21. Причини та рушійні сили Визвольної війни українського народу під керівництвом Б.Хмельницького.
Причини
Економічні:
- посилення кріпосного гніту
- погіршення становища міщан через свавілля польської адміністрації
- зменшення реєстрового козацтва до 6 тис. осіб
Політичні
- відсутність української державності
-нерівність у правовому і політичному становище укр.. православ. шляхти
Національно-релігійні
- утиски православ’я, братств і братських шкіл
- поширення унії
- політика спольщення населення
Зовнішньополітичні:
- європейські країни, послаблені Тридцятилітньою війною, не втручались в східноєвропейські процеси
- сусіди Польщі – Московська держава, Швеція та Туреччина – зацікавлені
Рушійні сили
Козацтво, селянство, міщани, дрібна шляхта та православне духівництво
22. Хід Визвольної війни українського народу (1648-1654 рр.). Українсько-польські відносини в роки Визвольної війни.