Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 13. Правові основи біржової діяльності в Україні
Мета: познайомити з торговельно-біржовою діяльністю, товарними біржами, правилами біржової торгівлі, посередницькою діяльністю у здійснені операцій з цінними паперами, фондовою біржею; продовжити розвивати навички роботи з НПА; формувати добросовісне відношення до виконання своїх обов’язків.
План лекції
1. Правове становище товарної біржі: поняття, порядок створення, функції, права та обов’язки, види.
2. Правила біржової торгівлі та відповідальність за їх порушення.
3. Правовий статус фондової біржі: поняття, організаційно-правова форма, порядок створення, реєстрації, статут й правила фондової біржі.
Самостійна робота .
1. Поняття та види бірж.
2. Особливості припинення діяльності фондової біржі.
Ключові категорії та терміни: Торговельно-біржова діяльність, товарна біржа, фондова біржа, брокер, дилер, цінні папери, фінансові послуги.
Вступ
ІСТОРІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРНИХ БІРЖ В УКРАЇНІ
Біржова торгівля в Україні започаткована відкриттям у 1796 р. товарної біржі в м. Одеса, в 1834 р. – у м. Кременчук.
Загалом, в історії біржової діяльності України можна виділити кілька найважливіших етапів:
1796-1860 p.p. Відкриття першої товарної біржі (м. Одеса) та початок біржового руху.
Характерним для цього етапу є створення та функціонування кількох товарних бірж, де ділове життя характеризувалось незначними обсягами угод, недосконалістю організаційних форм торгівлі кредитної системи тощо. Це було зумовлено перш за все тим, що не відчувалося у цей період особливої необхідності у створенні товарної біржі, оскільки для товарообігу цього періоду достатньо було діяльності ярмарків, на яких здійснювалась торгівля значними обсягами продукції.
Перші біржі були організовані не за ініціативою самих торговців, а за наказом Петра І. Характерною особливістю товарної біржі, яка відрізняла її від ринків іншого типу, було те, що на ній торгували не реальними товарами, а за зразками. Ця основна відмінність товарної біржі зумовлювала те, що не всі товари були предметом біржового обороту.
1861 – 1914 p.p. Активізація біржової торгівлі в усіх центрах України, їх спеціалізація
Для даного етапу розвитку біржової діяльності характерним є економічне піднесення і розширення товарно-грошових відносин, що було зумовлено реформами 60-х років. Останні прискорили перехід до ринкового господарювання, створили сприятливі передумови для розвитку біржової мережі. Товарні біржі створюються в усіх торгових центрах України.
В Україні будуються елеватори, з’являються комерційні банки, починає працювати так званий підтоварний кредит, в основному для торгівлі хлібом. Цей період характеризується розширенням мережі залізниць, вдосконалюються транспортні засоби, все це суттєво впливає на інтенсивність розвитку перевезень продукції.
Наступний етап у підйомі біржової діяльності припадає на початок XX ст. і перш за все на передвоєнні роки – 1906-1913 pp. За цей період в Україні розпочали роботу 11 товарних бірж. Як правило, це спеціалізовані біржі з торгівлі окремими видами продукції, а саме хлібні біржі, фруктові, м’ясні, винні та інші, серед яких найбільші біржові обороти мала Київська товарна біржа, у товарній структурі якої значну питому вагу займав цукор, Миколаївська хлібна та Одеська зернова біржі.
Біржі цього періоду надійно увійшли в народне господарство країни і мали суттєву питому вагу на оптовому товарному ринку.
Товарні біржі, які функціонували в Україні у дореволюційний період, представляли інтерес для країн Західної Європи тим, що були незалежними організаціями. Місцева влада не втручалася у біржову діяльність. На вітчизняних біржах того періоду укладалися угоди з реальним товаром.
В Україні набули розвитку виключно товарні біржі, у той час як у Росії в 30-ті роки минулого століття у структурі товарних бірж з’явилися вже фондові відділи. Це було зумовлено появою в 1820 р. облігацій державної позики, а в 1827 р. – акцій, що сприяло розвитку біржового обороту цінних паперів. Основний обсяг внутрішнього фондового ринку проходить через Петербурзьку і Московську біржі. Однак початок першої світової війни, а потім події 1917 р. призвели до повного припинення діяльності всіх товарних бірж в Україні.
1921 – 1928 p.p. Відродження біржової торгівлі в період нової економічної політики
Цей етап біржової торгівлі, що характеризувався її відродженням, розпочався в 1921 р. і вже в 1925 р. всі ті 11 товарних бірж, що діяли До 1917 p., відновили свою роботу. Передумовою такого процесу стала внутрішня економічна політика, що виявлялася у певному пожвавленні капіталу та підприємництва. Торговельно-посередницька діяльність товарних бірж була спрямована на децентралізацію ринку.
Біржа формувалася як корпорація, вона мала свій статут, її членами могли бути всі види підприємств, як державні, приватні, так і змішані, що сплачували вступний внесок.
На початковому етапі розвитку бірж основними їх учасниками були державні і кооперативні організації. Фізичні особи не могли бути членами товарної біржі. Як правило, вони не допускалися на біржові збори. Але були і виключення. Так, статут Саратовської товарної біржі передбачав участь фізичних осіб в її роботі, але їх кількість в зборах не могла перевищувати 2/7 загальної кількості учасників. Членами біржі могли бути й іноземці, які відповідали встановленим вимогам. Відмінною рисою радянських бірж того періоду було існування інституту обов’язкового членства (як на першій російській біржі, створеній Петром І). Відповідно до Декрету РНК СРСР від 10 квітня 1923 р. “Про державні промислові підприємства, які функціонують на засадах комерційною розрахунку ”, всі центральні трести зобов’язані були перебувати у статусі членів біржі і реєструвати на біржі свої оптові угоди. Декретом від 17 липня 1923 р. така практика була встановлена і для місцевих трестів, що перебували в управлінні раднаргоспів. Вказівка про обов’язковість бути членом біржі була внесена навіть до типових статутів трестів.
Статут біржі регламентував кількість членів біржового комітету від усіх категорій підприємств.
Радянські товарні біржі були не однотоварними, а багатопрофільними. Угоди здійснювалися на них практично з усіх видів товарних груп. Як результат, до складу біржі входили різні секції, де укладалися угоди щодо реалізації продукції певної галузі, їх діяльність визначалася відповідним положенням, а члени підпорядковувалися біржовому комітету. Наприклад, під час організації Московської товарної біржі було створено 6 секцій: 1) сировинна; 2) хлібно-продуктова; 3) текстильна; 4) будівельна; 5) металева і електротехнічна; 6) хімічна. Пізніше була створена лісова секція.
Враховуючи багатопрофільність перших радянських бірж, при них, із зміцненням фінансового становища економіки країни, стали створюватися фондові відділи, де укладалися угоди з державними цінними паперами (в основному угоди на первинному ринку щодо їх розміщення), іноземною валютою, реалізацією акцій, обліком векселів й інших платіжних вимог.
У період нової економічної політики основними завданнями та функціями бірж були:
* виконання посередницької діяльності ;
* самостійне регулювання товарних ринків.
Однак залежно від специфіки ринку ті чи інші функції бірж домінували або навпаки ліквідовувалися. Так, на ринку сільськогосподарської продукції функції біржі обмежувались виключно посередницькою діяльністю.
Товарна біржа була універсальною, через її канали проходили сировина, паливо, устаткування та інша продукція.
Слід зазначити, що в біржовому обороті товарних бірж радянського періоду переважала продукція державних підприємств. Радянська біржа мала підлегле становище в системі торгівлі внаслідок жорсткої контрольної та законодавчої регламентації її діяльності з боку державних органів. Держава, з одного боку, прагнула регулювати розвиток цього процесу, з іншого – визначати економічну сутність біржі.
З розвитком перших радянських бірж великого значення набула контрольно-облікова функція. Біржа стає згодом допоміжним апаратом у справі державного регулювання ринкових відносин. Вона допомагала державним органам у виборі лімітів, викривала факти відступу від них, виявляла причини цих відступів, допомагала знаходити шляхи усунення порушення лімітів. Біржова статистика дозволяла контролювати різні відомства, стан окремих галузей і навіть окремих підприємств. У біржовій статистиці в основному відбивався торговий оборот країни. Завдяки цьому державні органи управління мали оперативні дані про товарні запаси в основних контрагентів, про рух цін на ринку.
Особливістю радянських бірж була і реєстрація на них позабіржових угод. Основною причиною введення реєстрації позабіржових угод була спроба держави адміністративним шляхом залучити торговців до біржі і здійснити цим самим додатковий контроль за діяльністю промислових і торгових підприємств.
Застосовувалося економічне стимулювання результатів біржових угод шляхом більш високих ставок зборів з позабіржових угод при їх реєстрації. На практиці різниця в зборах або не відігравала вирішального значення у виборі шляху результату угод, або вела, по суті, до фіктивної біржової реєстрації цих угод. Інформація про угоди, укладені поза біржею, присилалися через розсильного для оформлення їх як біржового (“переодягання угод”).
Заборонялись спекулятивні угоди, включаючи строкові угоди з товаром і цінними паперами, суворо дотримувався принцип збереження контрольних позицій державних та змішаних підприємств на загальних зборах і в біржових комітетах товарних бірж.
Але незважаючи на певні успіхи та значення біржової торгівлі, починається кампанія по згортанню діяльності бірж. Так, у Постанові ЦВК СРСР від 21.01.1927 р. вказувалось, що надмірний розвиток біржової мережі у країні ускладнює контроль за її діяльністю з боку державних органів. Це призвело до того, що вже на кінець 1928 р. усі товарні біржі припинили існування.
Певний період функціонувала товарна біржа виключно на зовнішньому ринку. У 1937 р. СРСР закупив на товарних біржах світу 35,6 % усього імпорту та реалізував також через світові біржі продукцію, частка якої становила 23,4 % від усього експорту.
Не дивлячись на це, розвиток радянських бірж у період 1921-1928 pp. мав позитивне значення для економіки країни, оскільки вони сприяли:
* реалізації продукції децентралізованих товарних потоків;
* виконанню посередницької та кон’юнктурної функції;
* взаємодії державних і недержавних секторів економіки;
* контролю та регулюванню товарного ринку.
1990 р. Відродження біржової торгівлі в період становлення ринкових відносин. Для 90-х років характерним є відродження в Україні біржової торгівлі реальним товаром з перспективою переходу до укладання ф’ючерсних угод та опціонів. Передумовою розвитку та становлення елементів біржової торгівлі цього періоду стали товарні аукціони продукцією промисловості, торгівля якою здійснювалася за комерційними цінами.
Така ситуація була обумовлена наявністю так званої економіки дефіциту, коли маса грошей перевищувала товарну пропозицію засобів виробництва та предметів споживання. За цих умов надлишки грошових доходів через фінансово-кредитну систему перетворювались у нагромадження крупних фінансових ресурсів. Одержавши свободу у використанні цих нагромаджень, підприємствам потрібні були нові канали їх використання. Тому поява біржових структур стала одним із напрямків реалізації фінансових ресурсів.
Перші товарні біржі цього етапу, зареєстровані в Україні у 1990 p., були першими і в СРСР. До числа таких товарних бірж належить Київська універсальна біржа (КУБ), де на той час було акредитовано понад 1,5 тис. брокерських контор, більше половини з яких брали участь у торгах двічі на тиждень.
Біржі “прописалися” в усіх областях України (за винятком Житомирської, Київської та Сумської) і в м. Києві. Незважаючи на це, спостерігається значна концентрація біржової торгівлі: саме на столичних біржах фіксується кожна друга гривня із загального обсягу укладених в Україні біржових угод. Більше того, у Києві укладаються переважна частина угод з цінними паперами і майже дві третини -з нерухомістю. Угоди на біржах Харківської області становлять 17,3% всіх угод, укладених на біржах України, Донецької – 10%, Одеської -5,0%, Запорізької – 4,4%. Таким чином, на долю названих п’яти біржових центрів припадає 9/10 біржових оборотів в Україні, тоді як біржі інших 18 областей разом обслуговують трохи більше 1/10 укладених угод.
Спостерігається і чітко виражена спеціалізація ряду бірж по реалізації окремих товарів. Наприклад, більше 2/3 палива, що є предметом біржової торгівлі, проходить через Донбаську біржу, а 2/ 5 біржових оборотів сільгосппродукції – Придніпровську товарну біржу.
На долю 7 бірж, або 11% загальної кількості, що функціонують, припадає 70% біржових оборотів в Україні. “Прекрасну сімку” складають (по низхідній) Українська біржа “Десятинна”, Київська універсальна товарна біржа, Харківська і Одеська товарні, Біржа малих підприємств (Київ), Маріупольська універсально-товарна, Придніпровська товарна біржа (м. Дніпропетровськ). Оборот лідера – біржі “Десятинна” становить 19,3 % загального обсягу біржового обороту.
В останні роки намітилася тенденція зменшення кількості функціонуючих в країні бірж. На сьогодні функціонує лише 72% зареєстрованих бірж.
Майже третина всіх діючих біржових структур припадає на товарно-сировинні і товарні біржі (а таких всього нараховується 20), 29% – на універсальні біржі і лише 3% – на біржі нерухомості Кожна п’ята біржа в Україні – товарно-фондова і фондова, кожна дев’ята – агропромислова, кожна тринадцята – спеціалізована.
“Левова” частка в загальному обсязі біржових угод припадає на торгівлю нерухомістю, причому спостерігається яскраво виражена в останні роки тенденція до її зростання.
Таким чином, сплеску біржової активності, що очікувався в останні роки, так і не відбулося. Ситуація, що склалася на біржовому ринку України, відображає ті кризові процеси, які характерні для нинішнього етапу соціально-економічного розвитку. Цим по суті пояснюється і досить слабка активність, деформована структура біржового обороту і надмірна концентрація біржового ринку. Нормалізація ж обстановки на останньому буде визначатися швидкістю і якістю повномасштабного реформування економіки країни.
Отже, важливими учасниками ринкового процесу є біржі - організації створювані підприємцями для організації торгівлі. Існують два основних види бірж – товарні біржі, призначені для регулювання угод із товаром, і фондові біржі , створювані для організації торгівлі з цінними паперами.
Поняття товарної біржі дає стаття 279 ГКУ. Поняття фондової біржі – стаття360 ГКУ.
1. Порядок створення, функції , види товарної біржі.
Товарна біржа створюється і діє на засадах добровільного об’єднання заінтересованих юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено. Водночас законодавство забороняє певним особам бути як засновниками так і членами товарної біржі: ними не можуть бути органи державної влади і управління органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або часткового утримуються за рахунок державного або місцевого бюджетів. Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладання засновниками угоди, що визначає порядок та принципи їх створення, склад засновників, їхні права та обов’язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків.
Пайовий внесок – це внесок, що його сплачують засновники.
Вступний внесок – це внесок, що його сплачують інші члени біржі (не засновники), тобто прийняті до її складу згідно із статутом біржі вітчизняні та іноземні суб’єкти господарювання. Вступний внесок члена біржі має дорівнювати вартості “біржового місця ”, що визначається виходячи з попиту та пропозиції на “ біржове місце”. Особа , яка сплатила пайовий або вступний внесок, набуває управнення власника щодо “ біржового місця ” і може винаймати свої членські права, а також продавати ці права за правилами, встановленими біржовим комітетом ( радою біржі).
Періодичний внесок – це встановлений товарною біржею внесок, що його періодично ( в установлені засновниками терміни) мають сплачувати члени біржі. Державна реєстрація товарної біржі провадиться в порядку, встановленому для державної реєстрації суб’єктів господарювання ( див ст.58 ГК). Товарна біржа припиняється у добровільному ( за рішенням загальних зборів членів біржі) або примусовому ( за рішенням суду) порядку. Припинення за рішенням суду можливе у випадках передбачених законом (ст.ст. 59 ГК, 21 Закону “Про товарну біржу”.
Оскільки товарна біржа є носієм спеціальної господарської компетенції (особливим суб’єктом господарювання) вона не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Тому вона не може здійснювати діяльність, не пов’язану з організацією біржової торгівлі, в тому числі торговельну, торговельно-посередницьку (комісійну, агентську, брокерську, дилерську тощо) та іншу, що має на меті одержання прибутку. Функції біржі (основні напрями діяльності) випливають насамперед з поняття цієї господарської організації, а саме:
Вона виконує функцію товаророзподільчого каналу, або механізму, завдяки якому товар розподіляється між споживачами за реальною ціною;
Вона є свого роду суб’єктом господарювання, який організовує ринок, Тому її ще називають організованим ринком. Вона створює необхідні умови учасникам біржових торгів у їх проведені. На біржі здійснюється купівля-продаж і обмін товарної маси, що характеризується взаємозамінюваністю і не потребує додаткового узгодження технічних характеристик. Продукція , що надходить на біржу, має відповідати стандартам;
Товарна біржа – це місце , де узгоджуються попит і пропозиція на певний біржовий товар;
Товарна біржа є регулятором цін. Завдяки коливанню біржового попиту і біржової пропозиції тут не може застосовуватися державне регулювання цін;
Вона стабілізує ціни на біржовий товар. Функція стабілізації цін здійснюється через механізм біржової спекуляції, або гри на підвищенні і знижені цін;
Біржа є місцем так званого біржового котирування цін. Біржове котирування – це реєстрація біржовими органами курсів цін, що виникають стихійно, на окремі біржові товари з урахуванням укладених біржових угод;
Біржа здійснює збирання і обробку ринкової інформації, тобто є інформаційним центром ринку щодо виробництва біржового товару, динаміки попиту на товари, цін на біржових та інших ринках тощо. Біржа забезпечує інформаційне обслуговування своїх клієнтів, у тому числі шляхом видання біржового бюлетеня – періодичного органу, в якому публікуються всі курси цін на товари;
Біржа розробляє товарні стандарти, встановлює сорти товарів, реєструє марки фірм, допущених до біржової торгівлі;
Біржа виконує арбітражні функції, тобто розглядає спори між членами біржі, а також між членами біржі та їх контрагентами.
Так, залежно від характеру асортименту товарів біржі поділяються на:
Вузькоспеціалізовані – предметом торгівлі є один вид товарів.
Спеціалізовані –предметом є однотипні групи товарів
Універсальні – предметом є широкий асортимент різноманітних товарів
Залежно від біржових угод виділяють: біржі реального товару; ф’ючерсні – торгують не товаром а контрактами на них; опціонні – предметом торгів є права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді; комплексні – на яких укладаються угоди щодо реального товару, а також ф’ючерсні та опціонні угоди.
Залежно від ступеня відкритості ( можливості участі в торгах) товарні біржі поділяються на відкриті ( публічні), на яких крім членів біржі участь у торгах можуть брати і відвідувачі торгів ( постійні і разові) та закриті , на яких право участі мають лише члени цієї ж біржі.
2. Правила біржової торгівлі та відповідальність за їх порушення.
Основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв’язання спорів з цих питань, є правила біржової торгівлі, що розробляються відповідно до законодавства.
У правилах визначаються: строк та місце проведення біржових операцій; склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них; порядок здійснення та реєстрації біржових операцій; порядок визначення та розмір плати за користування послугами біржі; відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі; інші положення, встановлені органами управління біржі ( ст. 17 Закону “ Про товарну біржу”).
Правила затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом. Зупинимо увагу на ознаках за якими торги відносяться саме до біржових:
– це торги, що проходять в обстановці публічності та гласності. Місцем проведення є торговельні зали біржі. Суб’єктами є завжди члени біржі – засновники та інші суб’єкти господарювання, прийняті до складу біржі згідно з її статутом. Предметом торгів є товари, допущені до реалізації на біржі і в порядку встановленому правилами. Біржовою операцією визнається угода, що здійснюється з додержанням таких умов: вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; її учасники є члени біржі; вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Зміст біржової угоди( за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законом. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Правило щодо дозволу здійснення біржових операцій тільки членам біржі або брокерам означає, що товарні біржі в Україні є закритими.
Відповідальність за порушення Правил настає у вигляді штрафів , але можуть бути і інші санкції – позбавлення права брокера брати участь у торгах певний час. Рішення про застосування санкцій приймається генеральним директором у формі розпорядження.
3. Порядок створення, реєстрації, статут й правила фондової біржі.
Фондова біржа являє собою організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, що можуть вільно продаватися і купуватися. Саме фондова біржа зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та викопує інші функції, пов'язані з обігом цінних паперів.
Правову основу діяльності фондової біржі становить комплекс нормативно-правових актів різної юридичної сили:
Господарський кодекс України (статті 356-361), що визначає основні засади посередництва, пов'язаного з випуском та обігом цінних паперів (ст. 356), ліцензування (ст. 357) та умови здійснення цієї діяльності (ст. 358), вимоги до укладення угод щодо цінних паперів (ст. 359), основи правового статусу фондової біржі як торговця цінними паперами (ст. 360-361);
Закон України від 23.02.2006 р. "Про цінні папери та фондовий ринок" (статті 20-27): визначає поняття та основні засади створення та функціонування фондової біржі як організації, метою діяльності якої є організація торгівлі на фондовому ринку (укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних);
Положення про регулювання діяльності фондових бірж та торговельно-інформаційних систем, затверджене наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 січня 1997 р. № 9;
Рішення ДКЦПФР Х° 212 від 11.06.2002 "Про затвердження Положення про подання адміністративних даних фондовими біржами та торговельно-інформаційними системами";
Рішення ДКЦПФР від 05.08.2003 № 344 "Про затвердження Правил проведення перевірок діяльності інститутів спільного інвестування, фондових бірж та інших професійних учасників ринку цінних паперів з питань дотримання вимог чинного законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню;
Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому рийку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, затв. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.2006 № 347;
Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих нидів професійної діяльності на фондовому рийку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії, затв. Рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 Х° 345:
Порядок зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку, затв. Рішенням ДКЦПФР від 23.06.2006 № 21;
Рішення ДКЦПФР під 17.І0.2006№ 1001 "Про затвердження Положення про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів";
Положення про функціонування фондових бірж, затв. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 № 1542.
Фондова біржа мас більш складний статус, ніж товарна біржа, оскільки вона є професійним учасником фондового ринку й одночасно - здійснює діяльність з організації торгівлі та цьому ринку. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону "Про цінні папери та фондовий ринок", діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку – це діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) зі створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленим! правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі.
Фондові біржі повинні відповідати вимогам згаданого Закону "Про цінні папери та фондовий ринок" (і лише в цьому випадку можуть використовувати слова "фондова біржа" та похідні від них) щодо;
• здійснення організації торгівлі на фондовому ринку як виключної діяльності, яку їм дозволяється поєднувати лише з діяльністю з проведення клірингу та розрахунків за договорами щодо похідних (деривативів), які укладаються на відповідній біржі (ст. 26);
• підтримання власного капіталу и розмірі, не меншому ніж 3 млн. грн., а для фондових бірж, що здійснюють кліринг та розрахунки, - не меншому ніж 6 мли грн.;
• організаційно-правової форми; фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі акціонерного товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю, або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами;
• не комерційний характер діяльності (прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками);
• спеціальних вимог щодо засновників:
фондова біржа утворюється не менше ніж 20 засновниками - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж 20 торговців цінними паперами; частка одного торговця цінними паперами (як засновника/учасника фондової біржі) не може бути більшою ніж 5% статутного капіталу фондової біржі;
державна реєстрація фондової біржі, з моменту якої остання набуває статусу юридичної особи, здійснюється в загальному порядку (відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців";
обов'язковість ліцензування діяльності фондової біржі як організатора торгівлі та фондовому ринку: право здійснювати таку діяльність виникає у фондової біржі з моменту отримання ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії затвердженні! Рішенням ДКЦПФР під 26.05.2006№345);
• обов'язок фондової біржі дотримуватися Ліцензійних умов провадження професійної діяльності та фондовому ринку ~ діяльності з організації торгівлі та фондовому ринку, затв. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.2006 № 347 (у тому числі вимоги до розміру статутного і власного капіталу порядку його визначення, ліквідності, кваліфікаційні вимоги до фахівців професійного учасника фондового ринку, необхідні умови договорів, які укладаються під час провадження професійної діяльності на фондовому ринку, інші вимоги та показники, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку);
спеціальні вимоги щодо членів біржі:
І) членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому рийку та взяли на себе зобов'язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі;
2) у разі анулювання отриманої торговцем цінними паперами ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку його членство у фондовій біржі тимчасово зупиняється до поновлення ним ліцензії або надання на біржу листа щодо виключення його з членів біржі;
3) членство у фондовій біржі припиняється у разі анулювання ліцензії на право провадження професійної діяльності та фондовому ринку, виданої торговцю цінними паперами;
4) інші підстави припинення або тимчасового зупинення членства у фондовій біржі визначаються правилами фондової біржі;
5) кожний член фондової біржі мас рівні права щодо організації діяльності фондової біржі як організатора торгівлі;
вимоги до статуту фондової біржі (ст. 22): щодо його затвердження (статут фондової біржі затверджується вищим органом фондової біржі); щодо змісту: у статуті фондової біржі зазначаються найменування і місцезнаходження фондової біржі, порядок управління і формування її органів та їх компетенція, мета діяльності, підстави та порядок припинення діяльності фондової біржі, розподілу майна фондової біржі у разі її ліквідації;
інформаційні вимоги до фондової біржі (ст. 23): фондова біржа зобов'язана оприлюднювати та надавати Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку у встановленому порядку та формі інформацію про. перелік торговців цінними паперами, допущених до укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів та фондовій біржі; перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу; обсяг торгівлі цінними паперами (кількість цінних паперів, загальну вартість укладених договорів, курс цінних паперів щодо кожного емітента окремо) за період, встановлений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
дотримання вимог, встановлених законом та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (спеціально уповноважений орган на фондовому ринку) вимог щодо здійснення фондовою біржею діяльності з організації торгівлі на цьому ринку (в тому числі передбачених Положенням про функціонування фондових бірж, затв. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 № 1542);
організація торгівлі та фондовій біржі (ст. 24):
1) фондова біржа створює організаційні умови для укладання договорів з цінними паперами шляхом котирування цінних паперів на основі даних попиту і пропозицій, отриманих від учасників торгів на фондовій біржі;
2) у торгах на фондовій біржі мають право брати участь члени фондової біржі та інші особи відповідно до законодавства;
3) торгівля на фондовій біржі здійснюється за правилами фондової біржі, які затверджуються біржовою радою та реєструються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
вимоги до Правил фондової біржі (ст. 25): І) Правила фондової біржі повинні включати:
1) порядок організації та проведення біржових торгів;
2) порядок лістингу та делістингу цінних паперів;
3) порядок допуску членів фондової біржі та інших осіб, визначених законодавством, до біржових торгів;
4) порядок котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу;
5) порядок розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення;
6) порядок розв'язання спорів між членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством;
7) порядок здійснення контролю за дотриманням членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правил фондової біржі;
8) порядок накладення санкцій за порушення правил фондової біржі;
застосування до фондових бірж, які порушують Ліцензійні вимоги діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, таких організаційно-господарських санкцій, як зупинення та анулювання ліцензії (відповідно до затвердженого рішенням ДКЦПФР від 23.06.2006 № 21 Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку);
Порядок проведення торгів на фондовій біржі значною мірою подібний до порядку торгів на товарній біржі.
На фондовій біржі можуть укладатися вищезгадані види біржових угод - форвардні контракти та ф'ючерси контракти.
Державне регулювання щодо фондових бірж (як учасників ринку цінних паперів), включаючи й контроль за їх діяльністю, здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), Антимонопольним комітетом України, іншими державними органами у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством. Відповідно до ст. 7 Закону "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", Положення про державних представників на фондових біржах, у депозитаріях та торговельно-інформаційних системах (затв. Рішенням ДКЦПФР від 08.05.2001 р. № 14), ДКЦПФР призначає державних представників та фондових біржах, уповноважених здійснювати контроль за додержанням положень статуту і правил фондової біржі та брати участь у роботі керівних органів фондових бірж.
Основними завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в частині здійснення контролю за діяльністю фондових бірж, зокрема, є:
здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, додержання законодавства у цій сфері;
захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства та рийку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;
узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань:
реєструє правила функціонування організаційно оформлених ринків цінних паперів;
встановлює порядок та видає дозволи на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, на депозитарну, реєстраційну, розрахунково-клірингову діяльність з цінними паперами та інші передбачені законодавством спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення окремих видів професійної діяльності на ринку цінних паперів, а також анулює ці дозволи (ліцензії) у разі порушення вимог законодавства про цінні папери;
встановлює порядок складання звітності учасників ринку цінних паперів відповідно до чинного законодавства України;
визначає за погодженням з Міністерством фінансів України, а щодо діяльності банків на ринку цінних паперів - також з Національним банком України особливості ведення обліку операцій з цінними паперами;
встановлює порядок і здійснює державну реєстрацію фондових бірж і призначає державних представників на фондових біржах;
встановлює вимоги та стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства;
координує роботу з підготовки фахівців з питань фондового ринку, встановлює кваліфікаційні вимоги щодо осіб, які здійснюють професійну діяльність з цінними паперами, та проводить сертифікацію фахівців;
розробляє й організовує виконання заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства України про цінні папери.
Комісія під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими центральними органами виконавчої влади, відповідними органами Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади і відповідними органами самоврядування.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право:
у разі порушення фондовою біржею законодавства про цінні папери, статуту та правил фондової біржі зупиняти торгівлю на фондовій біржі до усунення таких порушень;
зупиняти дію та скасовувати ліцензію у разі порушення фондовою біржею Ліцензійних вимог відповідно до Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку, затв. Рішенням ДКЦПФР під 23.06.2006 № 21;
проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності фондових бірж;
надсилати фондовим біржам обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства;
надсилати матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, за які передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, якщо до компетенції комісії не входить накладення адміністративних стягнень за відповідні правопорушення;
надсилати матеріали в органи Антимонопольного комітет)7 України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;
розробляти і затверджувати з питань, що належать до її компетенції, обов'язкові для виконання нормативні акти;
порушувати питання про звільнення з посад керівників фондових бірж у випадках недодержання ними чинного законодавства України з метою захисту інтересів інвесторів і громадян;
призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фондових бірж, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу на певний термін для захисту інтересів держави, інвесторів;
вилучати під час проведення перевірок та строк до трьох діб документи, що підтверджують факти порушення актів законодавства про цінні папери.
Положення про функціонування фондових бірж (далі – Положення), затв. Рішенням ДКЦПФР від 19.12.2006№ 1542, визначає:
Основні засади функціонування фондової біржі (ФБ):
а) створення умов щодо конкурентного ціноутворення на цінні папери та інші фінансові інструменти шляхом зосередження попиту та пропозицій на їх купівлю-продаж;
б) підтримання цілісності та стабільності ринку цінних паперів шляхом запровадження справедливих і рівних для всіх учасників біржових торгів правил поведінки;
в) забезпечення прозорості ринку цінних паперів через оприлюднення інформації, що характеризує кон'юнктуру ринку;
г) забезпечення інформування учасників біржових торгів та інвесторів щодо емітентів та їхніх цінних паперів;
д) застосування ефективних технологій укладання біржових угод та виконання біржових контрактів, що відповідають міжнародним стандартам;
е) забезпечення функціонування ФБ та постійно діючій основі;
є) забезпечення захисту учасників біржових торгів та інвесторів від зловживань шляхом установлення вимог щодо допуску до торгівлі, застосування процедур нагляду, контролю та накладання санкцій за порушення.
Функції ФБ: а) установлення правил проведення біржових торгів цінними паперами та іншими фінансовими інструментами; б) організація та проведення регулярних біржових торгів; в) організаційне, технологічне та технічне забезпечення проведення біржових торгів; г) установлення процедур лістингу та делістингу, допуску до торгівлі на ФБ; д) ведення переліку учасників торгів, фіксація оголошених заявок, укладених біржових угод та контроль за виконанням біржових контрактів; с) ведення переліку цінних паперів та інших фінансових інструментів, унесених до біржового списку; є) обмін інформацією з депозитарними та розрахунково-кліринговими установами для забезпечення виконання біржових контрактів; ж) зберігання документів щодо укладення біржових угод і виконання біржових контрактів у депозитарній системі; з) здійснення діяльності з проведення клірингу та розрахунків за договорами щодо похідних (деривативів), які укладаються на організаторі торгівлі; н) здійснення контролю за дотриманням членами ФБ та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правилами ФБ; і) відповідне реагування на виявлені порушення законодавства про цінні папери та правил фондової біржі; і) здійснення фінансового моніторингу згідно з вимогами законодавства; й) падання інформаційних послуг щодо організації торгівлі цінними паперами та іншими фінансовими інструментами; к) оприлюднення інформації відповідно до законодавства України.
Вимоги до електронної торговельної системи ФБ, яка повинна забезпечувати,
а) приймання, обробку та передачу від учасників біржових торгів заявок на купівлю-продаж допущених до торгівлі цінних паперів та інших фінансових інструментів, фіксацію укладених біржових угод;
б) підготовку та передачу інформації, необхідної для виконання біржових контрактів;
в) захист інформації (у тому числі на електронних носіях), що стосується укладання біржових угод та виконання біржових контрактів, від втрати або несанкціонованого доступу;
г) формування та підтримку баз даних про хід і результати біржових торгів з фіксацією часу оголошення учасниками біржових торгів заявок та укладання біржових угод.
V. Вимоги до статуту та внутрішніх документів ФБ: - Правила ФБ (є обов'язковими для виконання членами ФБ, учасниками біржових торгів, емітентами, цінні папери яких унесені до біржового реєстру):
1) порядок прийняття Правил: затверджуються біржовою радою та реєструються ДКЦПФР (є чинними з моменту реєстрації в ДКЦПФР):
2) форма прийняття: можуть міститися в одному документі або складатися з окремих документів ФБ;
3) структура та зміст: складаються з таких порядків:
а) організації та проведення біржових торгів;
6) лістингу та делістингу цінних паперів;
в) допуску членів ФБ та інших осіб до біржових торгів; г) котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу;
д) розкриття інформації про діяльність ФБ та її оприлюднення;
е) розв'язання спорів між членами ФБ та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно з законодавством;
є) здійснення контролю за дотриманням членами ФБ та іншими особами, які мають право браги участь у біржових торгах згідно із законодавством, правилами ФБ;
ж) накладення санкцій за порушення правил ФБ;
з) може передбачати особливості організації та проведення біржових торгів відповідним видом цінного паперу або іншого фінансового інструменту;
4) Статуту ФБ: у статуті ФБ мають відображатися вимоги щодо діяльності органів ФБ, до компетенції яких належать виконання функцій та прийняття рішень, передбачених правилами ФБ;
5) інших документів, в тому числі переліку видів послуг, що надаються ФБ, із зазначенням розміру оплати за ними; цей Перелік обов'язково оприлюднюється на власному веб-сайті ФБ (у цілодобовому режимі), а також може бути оприлюднений в періодичному друкованому виданні ФБ та/або офіційному друкованому виданні ДКЦПФР (ФБ самостійно встановлює розміри оплати за послуги, що надаються ФБ).
V. Основні засади організації та проведення біржових торгів:
ФБ забезпечує умови для проведення регулярних біржових торгів на постійно діючій основі кожного торговельного дня, який є робочим згідно із законодавством України; торговельний день не може починатися пізніше 10-00 години і закінчуватися раніше 16-00 години за київським часом; протягом торговельного дня може відбуватися кілька торговельних сесій;
Правила ФБ щодо порядку організації та проведення біржових торгів повинні визначати;
процедуру проведення біржових торгів;
вимоги до учасників біржових торгів;
вимоги до уповноважених представників учасників біржових торгів, їх права й обов'язки;
процедуру укладання біржових угод, включаючи процедуру подання заявок;
процедуру використання електронної торговельної системи (у разі наявності) та процедуру доступу учасників біржових торгів до користуванням цією системою;
процедуру формування переліку заявок учасників біржових торгів, який повинен містити щонайменше такі дані: номер заявки; найменування учасника торгів, який оголосив заявку; умови заявки; дату та час реєстрації заявки;
процедуру формування переліку укладених біржових угод, який повинен містити щонайменше такі дані: реєстраційний номер угоди; сторони угоди; дату і час фіксації угоди; реквізити цінного паперу або іншого фінансового інструменту, щодо якого було укладено угоду; суму угоди; кількість цінних паперів або інших фінансових інструментів, щодо яких було укладено угоду; ціну цінного паперу або іншого фінансового інструменту, за якою було укладено угоду;
процедуру оформлення та обліку документів, які використовуються при укладанні біржової угоди та виконанні біржових контрактів;
процедуру запобігання маніпулюванню та укладанню нестандартних біржових угод;
процедури, що застосовуються фондовою біржею у разі виникнення в ході торговельної сесії надзвичайних ситуацій, включаючи опис таких ситуацій;
порядок прийняття рішень про призупинення, припинення та поновлення торгівлі;
порядок призупинення та припинення торгівлі за рішенням уповноважених державних органів;
порядок допуску до торгівлі на фондовій біржі без внесення до біржового реєстру;
порядки організації та проведення біржових торгів на первинному та вторинному ринках встановлюються окремо;
допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі та фондовій біржі здійснюється шляхом їх внесення до біржового списку (до цього списку можуть бути внесені цінні папери в процесі їх відкритого/публічного розміщення); біржовий список повинен містити щонайменше такі дані: найменування та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ емітента; міжнародний ідентифікаційний помер (у разі коли його наявність передбачена законодавством), вид цінного паперу або іншого фінансового інструменту; номінальну вартість; кількість цінних паперів або інших фінансових інструментів відповідного виду в обігу; кількість цінних паперів у випуску (для облігацій); дані щодо державної реєстрації випуску цінного паперу та іншого фінансового інструменту (у разі якщо державна реєстрація випуску передбачена законодавством); рівень лістингу; дату внесення (виключення) цінного паперу або іншого фінансового інструменту до (з) біржового списку;
допуск до торгівлі без внесення до біржового реєстру може здійснюватися за ініціативою емітента, члена фондової біржі, фондової біржі, компанії з управління активами (щодо цінних паперів інститутів спільного інвестування, які перебувають в управлінні компанії з управління активами), іншої особи, у тому числі державного органу, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством; вимоги щодо внесення цінних паперів та інших фінансових інструментів до біржового списку без унесення до біржового реєстру установлюються фондовою біржею відповідно до правил фондової біржі; Правила фондової біржі повинні передбачати можливість проведення біржових торгів за участю державних органів для випадків, передбачених законодавством;
припинення торгівлі на фондовій біржі може бути здійснено фондовою біржею за таких підстав:
1) припинення емітента;
2) невідповідності емітента та його цінних паперів вимогам Положення, правилам фондової біржі, що визначають умови перебування в біржовому реєстрі за відповідним рівнем лістингу;
3) невідповідності вимогам правил фондової біржі, що визначають умови перебування у біржовому списку як позалістингових цінних паперів;
4) прийняття ДКЦПФР рішення про анулювання випуску;
5) визнання емісії недобросовісною;
6) призупинення, припинення ДКЦПФР обігу та укладання угод за цінними паперами емітента;
7) закінчення строку обігу цінних паперів;
8) за заявою ініціатора внесення до біржового списку (для позалістингових цінних паперів);
9) за заявою емітента (для лізингових цінних паперів), з урахуванням порядку лістингу та делістингу.
VI. Лістинг (внесення цінних паперів до списку цінних паперів, які котируються на фондовій біржі або можуть бути предметом укладення угод в торговельно-інформаційній системі, якщо це передбачено їх правилами) та делістинг цінних паперів на фондовій біржі цінні папери, які пройшли процедуру лістингу, заносяться до біржового реєстру до відповідного котирувального списку за рівнем лістингу; цінні папери, що не відповідають вимогам лістингу, заносяться до біржового списку як позалістингові цінні папери;
внесення цінних паперів до біржового реєстру здійснюється лише за ініціативи емітента цих пінних паперів;
лістингові цінні папери мають перший або другий рівень лістингу;
унесення та перебування цінних паперів у котирувальному списку першого рівня лістингу здійснюється з дотриманням установлених вимог та відповідно до таких мінімальних вимог.
для акцій:
а) емітент існує не менше трьох років;
б) вартість чистих активів емітента складає не менше 100 000 000 грн.;
в) річний дохід від реалізації товарів, робіт, послуг за останній фінансовий рік становить не менше 100 000 000 грн.;
г) в емітента відсутні збитки за підсумками двох фінансових років з останніх трьох фінансових років;
д) ринкова капіталізація емітента складає не менше 100 000 000 грн.;
е) кожен з останніх б місяців з цінними паперами емітента укладалось не менше 10 біржових угод та виконувалось не менше 10 біржових контрактів, при цьому середньомісячна вартість біржових угод з цінними паперами емітента протягом останніх 6 місяців складає не менше 1 000 000 грн.;
є) загальна кількість акціонерів емітента становить не менше 500 осіб;
для облігацій підприємств:
а) емітент існує не менше трьох років,
б) вартість чистих актинів емітента або особи, яка падає забезпечення виконання зобов'язань за випуском, складає не менше 100 000 000 грн.;
в) в емітента або особи, яка надає забезпечення повного виконання зобов'язань за випуском, відсутні збитки за підсумками двох фінансових років з останніх трьох фінансових років;
г) номінальна вартість серії випуску облігацій складає суму, не меншу 10 000 000 грн.;
д) кожен з останніх 6 місяців з облігаціями емітента цієї серії випуску укладалось не менше біржових угод та виконувалось не менше 5 біржових контрактів, середньомісячна вартість біржових угод з облігаціями цієї серії випуску протягом останніх місяців складає не менше 500 000 грн.;
для облігацій місцевих позик:
а) номінальна вартість серії випуску облігацій складає суму не меншу 25 000 000 грн.;
б) середньомісячна вартість біржових угод з облігаціями цієї серії випуску протягом останніх 6 місяців складає не менше 400 000 грн.;
для цінних паперів інститутів спільного інвестування:
а) інститут спільного інвестування існує не менше трьох років;
б) вартість чистих активів інституту спільного інвестування на останню звітну дату становить не менше 20 000 000 грн.;
в) середньомісячна вартість біржових угод з цінними паперами інституту спільного інвестування протягом останніх 6 місяців складає не менше 100 000 грн.
- унесення та перебування цінних паперів у другому рівні лістингу фондової біржі здійснюється при дотриманні встановлених умов та відповідно до таких мінімальних вимог:
для акцій:
а) емітент існує не менше одного року;
6) вартість чистих активів емітента складає не менше 50 000 000 грн.;
в) річний дохід від реалізації товарів, робіт, послуг за останній фінансовий рік становить не менше 50 000 000 грн.;
г) в емітента відсутні збитки за підсумками останнього фінансового року;
д) ринкова капіталізація емітента складає суму, не меншу 50 000 000 грн.;
е) кожен з останніх 6 місяців з цінними паперами емітента укладалось не менше 10 біржових угод та виконувалось не менше 10 біржових контрактів, при цьому середньомісячна вартість біржових угод з цінними паперами емітента протягом останніх 6 місяців складає не менше 250 000 грн.;
є) загальна кількість акціонерів емітента становить не менше 100 осіб;
для облігацій підприємств:
а) емітент існує не менше одного року;
б) вартість чистих активів емітента складає не менше 10 000 000 грн.;
в) в емітента або особи, яка падає забезпечення повного виконання зобов'язань за випуском, відсутні збитки за підсумками останнього фінансового року;
г) номінальна вартість серії випуску облігацій складає суму, не меншу 5 000 000 грн.;
д) середньомісячна вартість біржових угод з облігаціями цієї серії випуску протягом останніх 6 місяців складає не менше 150 000 грн.;
для облігацій місцевих позик:
а) номінальна вартість серії випуску облігацій складає суму, не меншу 10 000 000 грн.;
6) середньомісячна вартість біржових угод з облігаціями цієї серії випуску протягом останніх б місяців складає не менше 100 000 грн.;
для цінних паперів інститутів спільного інвестування:
а) інститут спільного інвестування існує не менше одного року;
б) вартість чистих активів інституту спільного інвестування на останню звітну дату складає не менше 10 000 000 грн.;
в) середньомісячна вартість біржових угод з цінними паперами інституту спільного інвестування протягом останніх 6 місяців складає не менше 50 000 грн.;
ФБ може встановлювати додаткові вимоги для внесення та перебування цінних паперів у біржовому реєстрі.
на одній ФБ цінний папір одного виду одного емітента може перебувати лише її одному рівні лістингу.
VII. Допуск членів фондової біржі та інших осіб до біржових торгів:
Правилами фондової біржі повинні визначатись:
У біржових торгах можуть брати участь лише уповноважені представники учасників торгів, які мають сертифікат фахівця з торгівлі цінними паперами, отриманий у встановленому законодавством порядку;
ФБ веде перелік членів ФБ, учасників торгів та їх уповноважених представників;
перелік членів ФБ повинен передбачати щонайменше такі дані: найменування та ідентифікаційний код за ЄДІЧЮУ члена ФБ; місцезнаходження, номер телефону, факсу та e-mail члена ФБ; номер, дату видачі та строк дії ліцензії торговця цінними паперами; дату набуття статусу члена ФБ;
перелік уповноважених представників учасників біржових торгів повинен передбачати щонайменше такі дані: прізвище, ім'я, по батькові представника; найменування члена фондової біржі або учасника біржових торгів, якого він представляє; найменування та дату видачі документа, на підставі якого представнику надано право укладати біржові угоди; строк повноважень представника, який не може перевищувати строку дії сертифіката фахівця з торгівлі цінними паперами, отриманого в установленому законодавством порядку;
VIII. Котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу:
ФБ повинна затвердити порядок котирування цінних паперів та інших фінансових інструментів за технологіями проведення торгів, у тому числі з застосуванням електронної системи торгів, порядок визначення біржового курсу цінних паперів; біржовий курс цінних паперів, визначений за результатами біржових торгів, підлягає обов'язковому оприлюдненню на власному веб-сайті фондової біржі (у цілодобовому режимі), а також може бути оприлюднений у періодичному друкованому виданні фондової біржі та/або офіційному друкованому виданні ДКЦПФР;
біржова угода не може укладатися за заявками, які подає один учасник біржових торгів.
IX. Розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення:
ФБ зобов'язана оприлюднювати та надавати ДКЦПФР таку інформацію:
Оприлюднення такої інформації обов'язково здійснюється на власному веб-сайті ФБ (у цілодобовому режимі), а також інформація може бути оприлюднена в періодичному друкованому виданні ФБ та/або офіційному друкованому виданні ДКЦПФР;
ФБ може оприлюднювати додаткову інформацію, що стосується результатів торгів і показників, які характеризують кон'юнктуру рийку;
ДКЦПФР встановлює періодичні порядок та форму подання ФБ інформації та здійснює контроль за розкриттям цієї інформації;
ФБ зобов'язана зберігати документи щодо оголошених заявок, укладених біржових угод і виконаних біржових контрактів не менше п'яти років;
для забезпечення виконання функцій державного представника ФБ повинна забезпечити за допомогою відповідних технічних засобів у режимі реального часу доступ до інформації про хід біржових торгів; робоче місце державного представника та фондовій біржі має забезпечувати постійну безперервну роботу протягом торговельного дня;
X. Розв'язання спорів між членами ФБ та іншими особами, які мають
право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством:
- ФБ повинна забезпечити безперервний контроль: за цінами на цінні папери та інші фінансові інструменти, організацією та проведенням біржових торгів, дотриманням вимог лістингу та делістингу цінних паперів; допуском членів ФБ та інших осіб до біржових торгів; котируванням цінних паперів та оприлюдненням їх біржового курсу: розкриттям інформації про діяльність ФБ та її оприлюдненням; дотриманням членами ФБ та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно законодавством, правил ФБ;
ФБ повинна запобігати укладанню нестандартних біржових угод;
Порядок розв'язання спорів між членами ФБ та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, мас визначати: порядок створення та функціонування відповідного органу ФБ. який уповноважений вирішувати спори; порядок розгляду спорів;
- ФБ забезпечує контроль за дотриманням членами ФБ, учасниками біржових торгів та емітентами, цінні папери яких унесені до біржового реєстру, правил ФБ;
ФБ у разі порушення правил ФБ вживає заходів щодо усунення порушень, застосовує санкції до порушників, а також протягом п'яти робочих днів повідомляє
ДКЦПФР про виявлені порушення та застосовані санкції.
XI. Накладення санкцій за порушення правил ФБ:
- порядок накладення санкцій за порушення правил ФБ членами ФБ та іншими особами, які, відповідно до законодавства, мають право брати участь у торгах, повинен містити: порядок створення та повноваження відповідного органу ФБ, уповноваженого накладати санкції; види санкцій за порушення правил ФБ; порядок та підстави накладення санкцій; вимоги до поширення інформації щодо застосованих санкцій: порядок оскарження накладених санкцій.
XII. Вимоги до проведення заходів з фінансового моніторингу:
ФБ зобов'язана розробити і затвердити правила проведення фінансового моніторингу та програми його здійснення з урахуванням вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
ФБ призначає працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу;
ФБ зобов'язана здійснювати заходи, спрямовані та виявлення фінансових операцій, що, відповідно до вимог законодавства України, підлягають фінансовому моніторинг, та проводити їх реєстрацію відповідно до вимог законодавства, в тому числі проводити ідентифікацію особи, яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, а також особи, від імені якої здійснюється фінансова операція або яка є вигодоодержувачем;
надання уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, здійснюється згідно з вимогами законодавства;
документи, які стосуються ідентифікації осіб, якими здійснено фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, та всю документацію про здійснення фінансової операції ФБ зберігає протягом п'яти років після проведення такої фінансової операції;
- ФБ зобов'язані сприяти представникам уповноваженого органу в проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та ДКЦПФР у виконанні функцій регулювання та нагляду за дотриманням вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом".
Самостійна робота
1. Поняття, ознаки та види бірж
Запровадження ринкових засад і форм господарювання в економіку України зумовило широке застосування конкурентних способів укладання господарських договорів на реалізацію майна (у тому числі цінних паперів як специфічного виду майна) шляхом проведення торгів і, відповідно, появу спеціалізованих організацій, що здійснюють організаційно-правове забезпечення проведення торгів і надання пов'язаних з цим послуг. Серед таких суб'єктів господарських відносин особливе місце посідають біржі - одна з найстаріших організаційно-правових форм, що використовується для проведення торгів.
Універсальне поняття біржі в господарському законодавстві України відсутнє, оскільки правове становище двох основних видів бірж - фондової і товарної - регулюється різними нормативно-правовими актами - Законом України від 10.12.1991 р. "Про товарну біржу" та Законом України від 23.02.2006 р. "Про цінні папери та фондовий ринок". У Господарському кодексі України положення про ці види бірж містяться в різних главах: про товарну біржу - в четвертому параграфі "Біржова торгівля" глави 39 "Особливості правового регулювання в окремих галузях господарства", про фондову біржу - в параграфі 3 "Посередництво у здійсненні операцій з цінними паперами. Фондова біржа" глави 35 "Особливості правового регулювання фінансової діяльності". Водночас аналіз положень зазначених законів і відповідних положень ГК України дозволяє виділити такі спільні кваліфікуючі ознаки біржі будь-якого виду:
1) зазвичай корпоративні засади створення та діяльності (організація корпоративного типу), що передбачає створення кількома (для фондової біржі, що створюється у формі акціонерного товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю, - щонайменше 20) особами, які після державної реєстрації біржі набувають статусу учасника біржі: управління біржею за допомогою системи органів, вищим з яких є загальні збори членів біржі;
2) спеціальний предмет діяльності, некомерційної за своїм характером, - організація торгів на біржі, зосередження попиту та пропозиції на певне майно (продукцію, товари чи цінні папери), сприяння формуванню їх біржового курсу (шляхом біржового котирування цін на підставі реєстрації цін, що виникають стихійно на окремій біржі з урахуванням укладених біржових угод); збирання й обробка інформації товарів (цінних паперів), що допускаються до торгів на біржі, регулювання біржових операцій (порядку укладення біржових угод);
3) заборона здійснювати комерційне посередництво;
4) можливість отримання плати за послуги, що надаються біржею за встановленими нею цінами (відповідно до встановленого нею розміру плати) з метою забезпечення основної діяльності її покриття пов'язаних з нею витрат;
5) наявність власного манна, що формується за рахунок внесків учасників та інших джерел, передбачених на підставі закону статутом біржі;
6) обов'язковість двох локальних документів, на підставі яких функціонує біржа, - статуту біржі та правил біржової торгівлі (правил фондової біржі щодо порядку організації та проведення біржових торгів);
7) особливий порядок укладення угод на біржі, що визначаються правилами торгівлі на біржі, а також розгляду спорів, пов'язаних із біржовими угодами.
Узагальнення зазначених ознак дозволяє дати визначення біржі як некомерційної господарської організації корпоративного типу, що забезпечує організацію та проведення торгів на біржі й укладення за результатами торгів біржових угод, а також може надавати за плату пов'язані з основною діяльністю послуги (крім комерційного посередництва ).
Види бірж
Залежно від виду майнових цінностей (цінні папери чи товари), щодо яких здійснюється організація та проведення торгів, розрізняють фондові біржі і товарні біржі.
Фондова біржа оперує цінними паперами, обіг яких не обмежений, а товарна біржа - традиційними видами майна у формі речей (рухоме й нерухоме майно, що може вільно продаватися на конкурентних засадах).
2. Особливості припинення діяльності фондової біржі
Діяльність фондової біржі припиняється у тому разі, коли число її членів стало менше 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових членів протягом шести місяців. Таким чином, заснована не менш як 20 торговцями цінними паперами фондова біржа може функціонувати, якщо її учасниками є 11 членів. Оскільки організаційно-правовою формою біржі є акціонерне товариство, то діяльність її припиняється у порядку визначеному для припинення діяльності господарських товариств( ст.91 ГК).
Запитання для закріплення:
1. Що таке “товарна біржа”?
2. У чому особливості товарної біржі як учасника ринкової інфраструктури?
3. Які органи управління товарної біржі?
4. Хто є учасниками товарної біржі? Які права та обов’язки учасників?
5. Які органи управління товарної біржі?
6. Дайте визначення фондової біржі.
7. Які особливості характеризують фондову біржу як учасника ринку цінних паперів?
8. В яких містах України були відкриті перші біржі?
9. Дайте характеристику вітчизняній біржовій торгівлі: – тенденції, проблеми, перспективи.
Рекомендована література:
Закон України “ Про товарну біржу” 10.12.1991р.
Закон України “Про цінні папери та Фондову біржу” 18.05.1991р.
Закон України “Про господарські товариства” 21.09.1991р.
Господарський кодекс України р.VI гл. 30 параграф 4.; гл. 35 параграф 3.