Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
|
Гетьман |
Внутрішня політика |
Зовнішня політика |
|
|
Іван Вигов-ський 1657-1659 |
Гадяцькі статті: Україна в складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств під назвою «Руське князівство» разом з Польським королівством і Великим князівством Литовським входила до «єдиної і неподільної Речі Посполитої» на правах формально рівноправного суб’єкта · Руське князівство мав очолювати гетьман, який водночас був київським воєводою і першим се натором · Влада гетьмана була довічною, а після його смерті стани українського суспільства обирали чо тирьох претендентів, зпоміж яких король призначав нового гетьмана · За польським зразком утворювалися місцеві органи влади, відновлювалися суд і судочинство, адміністративнотериторіальний устрій, що існували до 1648 р. · Руське князівство не мало право на окремі відносини з іншими державами · Сенаторські посади мали обіймати особи православного віросповідання · Дозволялося відкрити окремий монетний двір для карбування грошей із зображенням спільного короля · Кількість збройних сил мала становити 60 тис. козаків і 10 тис. найманців · Відновлювалося велике землеволодіння, кріпацтво, усі повинності й податки селян і міщан, які існували до 1648 р. · Козацтву забезпечувалися давні права і привілеї, а по 100 козаків з кожного полку, за поданням гетьмана, отримували від короля шляхетство · Скасовувалася церковна унія, проголошувалася свобода православного й католицького віросповідань, православному митрополиту і єпископам надавалися місця у сенаті · Заснування в Україні двох академій, а також шкіл і друкарень без обмежень, «оскільки їх потрібно буде» · Встановлення свободи друку і слова, навіть у релігійних питаннях; образа королівської гідності заборонялися лише в книжках або дискусіях · Польські й литовські війська не мали права перебувати на території Руського князівства, а якщо за нагальної потреби вступали, то переходили в підпорядкування гетьмана · Запорожцям заборонялося здійснювати походи на Чорне море · Затвердження київського митрополита московським патріархом · Заборона гетьману приймати будьяких іноземних послів · Козаки завжди мали бути напоготові «на его государеву службу» · Не підтримувати стосунків із Польщею і не висувати звинувачень проти Московської держави, а тих, хто це робитиме, карати смертю · Заборона гетьману без дозволу московського царя допомагати іншій стороні · Військо Запорозьке не мало права переобирати гетьмана без дозволу московського царя · Заборона козацьким залогам розміщуватися у білоруських містах і містечках · Гетьман не мав права призначати полковників і старшину «без ради і без поради всієї черні» · Видача московському уряду І. Виговського з родиною і заборона обіймати будьякі посади його сподвижникам · Заборона гетьману страчувати представників козацької старшини без указу царя · Спеціальні статті визначали покарання тих, хто порушить умови угоди. |
1) Проведення лінії на економічне й політичне зміцнення козацької старшини і православної шляхти 2) Надавав велику кількість землі у володіння православних монастирів, української шляхти і козацької старшини 3) Пасивна економічна блокада Запоріжжя, яке стало осередком опозиції гетьману 4) Зазнавши невдачі в боротьбі з антигетьманськими виступами, власними зусиллями звернувся по допомогу до Москви. |
1) Збереження союзницьких відносин з Московською державою 2) Підписання мирного трактату зі швед ським королем, за яким останній визна вав незалежність Війська Запорозького 3) Відновлення союзницьких відносин з Кримських ханством 3) Досягнення угоди про перемир’я з Річчю Посполитою. |
|
Юрій Хмель-ницький 1659-1663 1677-1681 |
Переяславські статті: · Новопризначений гетьман був зобов’язаний відвідати царя в Москві · Запорожцям заборонялося здійснювати походи на Чорне море · Затвердження київського митрополита московським патріархом · Заборона гетьману приймати будьяких іноземних послів · Козаки завжди мали бути напоготові «на его государеву службу» · Не підтримувати стосунків із Польщею і не висувати звинувачень проти Московської держави, а тих, хто це робитиме, карати смертю · Заборона гетьману без дозволу московського царя допомагати іншій стороні · Військо Запорозьке не мало права переобирати гетьмана без дозволу московського царя · Заборона козацьким залогам розміщуватися у білоруських містах і містечках · Гетьман не мав права призначати полковників і старшину «без ради і без поради всієї черні» · Видача московському уряду І. Виговського з родиною і заборона обіймати будьякі посади його сподвижникам · Заборона гетьману страчувати представників козацької старшини без указу царя · Спеціальні статті визначали покарання тих, хто порушить умови угоди |
||
|
Павло Тетеря
1663-1665 |
1) Прагнув відновити провідну роль гетьманської влади в житті держави. намагався об’єднати Лівобережжя і Право бережжя в межах одного гетьманату у складі Речі Посполитої. бережжі спробував підкорити його силою, за допомогою поляків і татар, але зазнав не вдачі. |
1) Домагався від влади Речі Посполитої: зрівняння у правах православної і римо католицької церков; 2) повернення православним церков, захоп лених грекокатоликами; 3) звільнення православного духовенства від податків і повинностей; 4) збереження права козаків проживати в шляхетських і церковних володіннях та залишення козацьких прав за вдовами; 5) поновлення союзу з Кримським ханством і дозволу на встановлення дипломатичних відносин з Молдавією та Валахією; 6) Шукав шляхи порозуміння з Московською Державою 7) Намагався згуртувати навколо себе найвпливовіших представників козацької старшини часів Національновизвольної війни |
|
|
Іван Брюхо-вецький 1663-1668 |
Переяславські статті + додаткові умови: · Гетьманський уряд зобов’язувався безоплатно забезпечувати продуктами московські гарнізони в українських містах · Гетьманський уряд мав розіслати універсали про схоплення і повернення додому утікачів з Московії і попередити про покарання смертю за їх приховування · Запровадження заборони на продаж хліба на Правобережжя і кримським татарам · Рішення про необхідність здійснити перепис усіх козаків, міщан і поселян із зазначенням їхніх землеволодінь · Запровадження заборони українським купцям везти на продаж до Московської держави тютюн і вино, оскільки завдавалася шкода царській монополії у продажі цих товарів Московські статті : · Українські землі й міста оголошувалися володіннями московського царя · Вибори гетьмана відбувалися лише з дозволу царя і за присутності московських послів. Гетьманські клейноди новообраний гетьман отримував у Москві · Збільшувалася кількість московських залог в українських містах, де вони перебували з умовами попередніх договорів. Крім того, війська розміщувалися в Полтаві, Кременчуці, НовгородіСіверському, Острі, Каневі та інших містах, а також у фортеці Кодак на Запоріжжі · Суттєво розширювалися права московських воєвод, які займалися збиранням податків з усього українського населення (крім козаків), хліба на утримання московських залог, податків з купців, грошових зборів з винних оренд. Усі збори мали надходити до царської скарбниці · Повернення королівських грамот на магдебурзьке право українським містам (Київ, Чернігів, Переяслав, Ніжин та ін.), вилучених раніше за наказом царя. Гетьман не мав права надавати містам самоврядування · Гетьману заборонялося вступати у зв’язки з іншими державами без дозволу царя · Київська митрополія переходила в підпорядкування до московського патріарха |
||
|
Петро Доро-шенко 1665-1677 |
Корсунські статті: · Турецький султан обіцяв допомогти П. Дорошенку відвоювати у Речі Посполитої Галичину, Київщину, Волинь і розпочати війну з Московською державою за Лівобережну Україну. · Гетьман і старшина зобов’язувалися брати участь у війнах на боці Османської імперії, виставляючи козацьке військо · Укази султана з питань, які стосуються Гетьманщини, мали видаватися турецькою і українською мовами · Татарське військо, яке прибувало в Україну для допомоги гетьману, переходило в його підпорядкування і не мало права брати ясир · Турецький султан у майбутньому визнавав за Гетьманщиною всі українські землі від Перемишля і Самбора на заході до Севська і Путивля на сході · Титул гетьмана залишався пожиттєво і спадково за родом Дорошенка · Київський митрополит ідпорядковувався константинопольському патріарху · Українське населення звільнялося від сплати податків і данини на користь турецького султана · На українських землях туркам і татарам заборонялося споруджувати мечеті · Кримський хан і турецький султан зобов’язувалися не укладати без згоди гетьмана договорів з Річчю Посполитою і Московською державою |
1) Виступав за об’єднання всіх українських земель у межах однієї держави і здобуття для неї незалежност. 2) Був прихильником встановлення спадкового гетьманату. 3) Зміцнюючи владу гетьмана, зумів досягти поєднання сильної гетьманської влади з діяльністю генеральних і старшинських рад. 4) Спирався на підтримку київського митро полита Й. Тукальського, який перебував у гетьманській резиденції в Чигирині. 5) Установив на українському кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету. |
Унаслідок неможливості негайної реаліза ції ідеї соборності й незалежності козацької України погоджувався для її звільнення на певну форму іноземної протекції. Після підписання Річчю Посполитою і Московською державою Андрусівського перемир’я вирішив укласти військовий союз з Кримським ханством і прийняти політичний протекторат Османської імперії. |
|
Дем’ян Много-грішний 1669-1672 |
Глухівські статті: · Підтвердження вольностей Війська Запорозького, прав і привілеїв козацької старшини · Московські воєводи залишалися лише в Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові та Острі, а їхні функції обмежувалися виключно військовими справами · Гетьману заборонялося вступати у безпосередні зносини з іноземними державами. Натомість його представникам дозволялося бути присутніми на посольських з’їздах, де вирішувалися пи тання, пов’язані з Гетьманщиною · Козацький реєстр встановлювався кількістю у 30 тис. осіб і повинен був утримуватися з військових маєтностей · Податки збиралися виключно козацькою старшиною · Гетьман отримав право на створення найманого («охочого») кінного війська кількістю 1 тис. осіб (так званих компанійців). Вони повинні були здійснювати поліцейські функції (зби рати інформацію і попереджувати прояви незадоволення, змови, самовільний вступ у козацтво тощо). Утримувалися компанійці на кошти місцевих жителів · Значно обмежувався перехід селян у козацтво · Захоплені в українських монастирях і фортецях вояками воєводи Г. Ромодановського дзвони, срібні речі, гармати, книги поверталися в Гетьманщину |
1) Прагнув об’єднати українські землі під однією гетьманською булавою. 2) Він домігся ,щоб Київ із передмістями залишився у складі Лівобережної України. 3) Зміцнення гетьманської влади й поступове ослаблення ролі козацької старшини. 4) Саме з цією метою було створено наймане військо Дем'ян Многогрішний . 5) Обстоював автономію України ,намагався подолати промосковські настрої серед козацької старшини. |
1) Виступав проти рішень Андрусівського договору |
|
Михайло Ханенко 1670- |
Острозькі статті: · Проголошувалася «безпека, вольності й поваги на вічні часи» до православного духовенства · Непорушність стародавніх військових вольностей стосовно будьяких козацьких маєтків · Збереження козацьких вольностей за вдовами померлих козаків · Повна амністія тим козакам, які повертаються на службу до польського короля · Вільне обрання козаками гетьмана із наступним його затвердженням королем. Заборона довічного гетьманства · Відмова козацтва від будьяких протекцій монархів інших держав · Військо Запорозьке за розпорядженням коронного гетьмана повинно негайно вирушати на відсіч ворога · Заборона козакам приймати і відправляти будьякі посольства без дозволу короля · Шляхта і духовенство мали право вільно і безперешкодно повернутися до своїх володінь · Військо Запорозьке зобов’язувалося власними силами придушувати виступи проти підданства Речі Посполитої, карати і страчувати винних |
||
|
Іван Самой-лович 1672-1687 |
Конотопські статті (1672р.): · Заборона гетьману судити й увіль няти з «урядів» генеральну старшину без ради з усією старшиною · Заборона гетьману листуватися з іноземними володарями, і особливо П. Дорошенком, без ради зі старшиною · Вилучення положення про необхідність присутності гетьманських представників на з’їздах послів, де обговорювалися українські справи Переяславські статті (1674 р.): · Заборона гетьману без дозволу царя надавати допомогу будьякій стороні у разі нападу на Польщу · Заборона гетьману карати будького без суду і згоди старшини · Заборона посилати гетьманських представників на переговори царських послів з польськими або кримськи ми послами · Козацький реєстр становив 20 тис. осіб, але жалування йому встановлювалося подвійне · У разі нападу ворогів на Гетьманщину козацьке військо збиралося на річці Росава, між Каневом і Корсунем, туди прибувало і царське військо |
1)Прагнув створити аристократичну державу з міцною гетьманською владою. 2)Припинив скликання Генеральної військової ради ,а всі державні справи вирішував зі старшинською радою. 3)Започатковував бунчукове товариство. 4)Обстоював старшинські інтереси, сприяв розширенню їхніх землеволодінь. 5)Усупереч намаганням старшини Конотопським статтям,для забезпечення порядку в Гетьманщини він утримував наймане (компанійське та сердюцьке )військо,а з часом сформував ще кілька охочих полків. 6)Прагнув закріпити спадковість гетьманської влади. 7)Намагався прилучити під свою булаву Правобережну Україну,не випускав з-під уваги й західноукраїнської землі. |
1)Орієнтувався на Москву й вороже ставився до Польщі й Османської імперії був противником московсько-польської Угоди на основі поділу України. 2) Прагнув порозуміння Московської держави й Гетьманщини з Османською імперією і Кримом. |