Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
кти меню.
|
.
|
|
1. Загальний домен верхнього рівня (зДВР; gTLD — англ. generic Top-Level Domain) — домен верхнього рівня, створений для певного класу організацій.Домени найвищого (верхнього) рівня можуть бути сформовані за організаційним або географічним ознаками. Домени, сформовані за географічним ознаками, об'єднують вузли, що належать конкретній державі. За географічними ознаками об'єднуються в основному комп'ютери, що містяться на території США. За домени верхнього рiвня країн свiту вiдповiдає органiзацiя з присвоєння iнтернет-адрес IANA. На сайтi органiзацiї можна переглянути список кореневих зон по коду країни . Наприклад, для України доменом першого рiвня є домен .UA, вiн же є i кодовим iдентифiкатором країни. Домены верхнего уровня назначаются для каждой страны, а также на организационной основе. Имена этих доменов должны следовать международному стандарту ISO 3166. Для обозначения стран используются трехбуквенные и двухбуквенные аббревиатуры, а для различных типов организаций - следующие обозначения: |
|
corn - коммерческие организации (например, microsoft.com); edu - образовательные (например, mitedu); gov - правительственные организации (например, nsf.gov); org - некоммерческие организации (например, fidonet.org); net - организации, поддерживающие сети (например, nsf.net). |
2. Сетевой шлюз (англ. gateway) — аппаратный маршрутизатор или программное обеспечение для сопряжения компьютерных сетей, использующих разные протоколы (например, локальной и глобальной).Інтернет-шлюз, як правило, це програмне забезпечення , покликане організувати передачу трафіку між різними мережами. Програма є робочим інструментом системного адміністратора , дозволяючи йому контролювати трафік і дії співробітників. Зазвичай Інтернет-шлюз дозволяє розподіляти доступ серед користувачів, вести облік трафіку, обмежувати доступ окремим користувачам або групам користувачів до ресурсів в Інтернет. Міст (англ. Bridge) — пристрій для зв'язку ЛОМ. Дозволяє станціям будь-якої із мереж звертатись до ресурсів іншої мережі. Використовується також для збільшення довжини ліній зв'язку або кількості вузлів мережі. Виконує з'єднання на канальному рівні моделі OSI.Міжмережний міст (шлюз, центрів комутації пакетів, комунікаційних ЕОМ) — елемент, що забезпечує з'єднання декількох мереж передачі даних, або декількох сегментів однієї і тієї ж мережі, що мають різні протоколи взаємодії. |
Маршрутиза́тор (проф. жарг. рутер (от англ. router /ˈɹu:tə(ɹ)/ или /ˈɹaʊtəɹ/[1], /ˈɹaʊtɚ/), раутер или роутер) — специализированный сетевой компьютер, имеющий минимум два сетевых интерфейса и пересылающий пакеты данных между различными сегментами сети, принимающий решения о пересылке на основании информации о топологии сети и определённых правил, заданных администратором. |
3. Для взаємодії між собою програм в Internet використовують протоколи. Протокол - це набір правил і угод, що використовуються при передачі даних. Таким чином, кожна програма, що претендує на роботу в мережі, повинна слідувати певним правилам для прийому і передачі даних. Основоположним протоколом мережі Internet є протокол TCP / IP. TCP / IP це два різних протоколу, тісно пов'язаних між собою. TCP (Transmission Control Protocol) - протокол управління передачею. Він визначає, яким чином інформація повинна бути розбита на пакети і відправлена по каналах зв'язку. TCP розташовує пакети в потрібному порядку, а також перевіряє кожен пакет на наявність помилок при передачі. Кожен інформаційний пакет містить IP-адреси (IP - Internet Protocol) комп'ютера-відправника і комп'ютера-одержувача. Спеціальні комп'ютери, звані маршрутизаторами, використовуючи IP-адреси, направляють інформаційні пакети в потрібну сторону, тобто до вказаного в них одержувачу. |
|
Для роботи прикладних програм, таких як програми електронної пошти, потрібно не тільки правильно упакувати інформацію в пакети і відправити їх, але й необхідно чітко домовитися про вміст цих пакетів, а також про процедуру обміну пакетами. Так, наприклад, для отримання листа необхідно пред'явити пароль володаря поштової скриньки, а це вже ціла послідовність дій. Таким чином, необхідні й інші протоколи. Назва протоколу HTTP Hyper Text Transfer Protocol Протокол передачі гіпертексту FTP File Transfer Protocol протокол передачі файлів SMTP Simple Mail Transfer Protocol Простий протокол відправки електронних листів POP3 Post Office Protocol 3 Протокол отримання електронних листів NNTP News Net Transfer Protocol Протокол телеконференцій |
4. Сервер – комп’ютер, на якому встановлено відповідне програмне забезпечення ( серверна операційна система) і інше програмне забезпечення, який виконує функції по керуванню мережею та при цьому може надавати свої ресурси для використання іншими комп’ютерами. Робоча станція – це комп’ютер в мережі, на яку покладено функції по передачі і обробці інформації, при цьому він може використовувати ресурси інших комп’ютерів. |
5. Основу Всесвітньої мережі складають ресурси Інтернет, які за функціональним призначенням можна розділити на наступні основні категорії. 1. Технології побудови Інтернет, які лежать в основі її функціонування і є основою сервісів високого рівня. До базових технологій відносяться: • технології побудови мереж на рівні каналів зв'язку, мережних пристроїв і їхнього програмного забезпечення; • протоколи побудови мереж і, у першу чергу, комплекс протоколів TCP/IP і його розширення; • програмне забезпечення серверів і клієнтських станцій, що підтримують і безпосередньо реалізують сервіси високого рівня. 2. Сервіси Інтернет — послуги, що надаються користувачам мережі й засновані на вищезгаданих технологіях. До них відносяться електронна пошта, телеконференції, списки розсилання, FTP-передача файлів, IRC, система гіпермедіа WWW, а також інші розробки, які використовують Інтернет як середовище передачі інформації. |
3. Користувачі (учасники) Інтернет. Через те, що в основі Інтернет лежить технологія клієнт-сервер, ця група складається з кінцевих користувачів мережі, які представлені окремими фізичними особами і організаціями в якості клієнтів мережі, а також з користувачів і фірм, що безпосередньо реалізують середовище Інтернет за допомогою представлення та реалізації його серверної частини — Web-серверів. |
|
6. При прийнятті рішень презентацій PowerPoint, чи презентер завжди напоготові, щоб зробити презентацію більш цікавою для аудиторії. Це причина, чому деякі провідні додати графічні, відео-зображення, анімації або музику до презентації PowerPoint. Під час використання музики, дуже важливо використовувати правильної музики для презентації, так що вона встановлює право настрій для презентацій і в той же час є корисним для ведучий. Використовувати найкращу музику для презентації PowerPoint, можна шукати з різними для пошуку баз в Інтернеті, що похвалитися різні музичні пакети. Все треба робити, щоб увійти до цих баз даних, вибрати пісню до душі і потім завантажити його для використання у презентації PowerPoint! Якщо ви плануєте оповідають над слайд-шоу, важливо знайти деякі навколишнього середовища музику PowerPoint, що не буде відволікати аудиторію слухати, все це, що ви говорите. Основною метою презентації, якщо для аудиторії прислухатися до презентації а не музика! Музика є просто додаткова перевага, щоб допомогти аудиторії, розслабитися і насолодитися презентації краще. Музика-це дуже розслаблююча і гладкою, розслабляючий мелодію, що працює у презентації допомагає аудиторії розслабитися, і тим самим користуватися презентації краще! |
Однак, якщо ви плануєте робити автоматичного показу слайдів, які петлями безперервно, без ви що оповідає під час шоу, то краще використовувати деякі енергійна музика, яка буде дійсно зробити кажу презентації! Енергії в музиці, напевно, позбавити аудиторії будь-якого втоми і може також запобігти будь-яке спальний через презентацію PowerPoint! Додавання музики до вашого веб-сайту є що означає прийняття ваш сайт стояти окремо від інших сайтів а також повідомлення у універсальна мова музики. Справді, існують деякі професійні творців, які категорично згоден, що ніяка щодо карколомний графіки або анімація може передати набагато емоційного ядром презентацію PowerPoint як актуалізація вдало обрана шматок музики можуть. Для тих, хто не може вирішити, яку музику для додавання у презентації PowerPoint існує багато веб-сайт бібліотеки для музики, створений музикантами з світу для використання в Flash, HTML або PowerPoint. Ці сайти також пропонують безкоштовну музику консалтинг і Безкоштовна технічна підтримка для гладко і швидко інтеграції музики для презентації PowerPoint. Так що вибрати правильний музика для показу презентації, щоб допомогти підвищити професіоналізм потужні презентації PowerPoint і рівень інтересу з вашої аудиторії. Різних видів музики, які доступні в Інтернеті включити, джаз, рок, традиційні, країна, Карибському басейні і багато більше типів музики. |
Так можна побачити, що додавання музики для презентації PowerPoint є дійсно відмінний спосіб привернути вашу повідомлення з аудиторією. Це не питання, якщо це punctuating гасло, зроблені з коротким натисніть звуки або будівництво потужне введення, щоб отримати увагу аудиторії; все це підсилює презентації PowerPoint. Просто пам'ятайте, точки, що музика є потужним інструментом для презентації; Це просто означає пожвавити презентації PowerPoint, не для того, щоб відвернути увагу аудиторії від вас на музику! Використання музики мудро, і ви повинні побачити різницю додавання музики до презентації PowerPoint! |
7. Shift + Page Down – Перехід до наступного слайду; |
|
8. Ctrl + Home – Перехід до початку текстового поля.
|
9. У PowerPoint існують п'ять режимів, які надають широкі можливості для створення, побудови та демонстрації презентацій. У режимі слайдів можна працювати з окремими слайдами. Режим сортувальника слайдів дозволяє змінювати порядок проходження і статус слайдів у презентації. Режим сторінок нотаток призначений для введення тез або стислого конспекту доповіді. У режимі показу можна здійснити демонстрацію презентації на комп'ютері. При цьому слайди займають весь екран. У режимах структури і слайдів можна провести доопрацювання презентацій. У режимі структури всі слайди доступні для перегляду та внесення змін одночасно, а в режимі слайдів можна коректувати тільки поточний слайд. Режим сортувальника слайдів пропонує ще один спосіб роботи зі слайдами, коли вся презентація представлена як набір слайдів, розкладених у певному порядку на світлій поверхні. Даний режим так само, як і режим структури, дозволяє міняти порядок проходження слайдовв презентації. Щоб перейти від одного слайда до іншого в режимах слайдів і сторінок нотаток слід клацнути на кнопках наступний слайд або попередній слайд, які розташовуються в нижньому правому куті вікна презентації. Одне клацання на кнопці відповідає премещенія на один слайд. Можна преместіться відразу на кілька слайдів за допомогою бігунка на вертикальній смузі прокрутки. При цьому на екрані з'являється вікно-індикатор, що показує номер слайда, який повинен відобразитися на екрані. |
10. Слайди можуть містити: • заголовок, текст; • таблиці; • діаграми, у тому числі організаційні; • рисунки; • відеокліпи; • звуковий супровід (музику або голос); • гіперпосилання на інші слайди та документи (презентації, таблиці, діаграми тощо, які знаходяться на даному комп'ютері або в Інтернеті). Окремі об'єкти слайдів можуть мати ефекти анімації. |
11. Завантаження програми PowerPoint. Вікно PowerPoint Програма PowerPoint входить до складу MS Office тому має риси, спільні з іншими додатками Office. Завантажити її можна так само, як і будь-який інший додаток - через меню Пуск, за допомогою панелі Office, або подвійним натисканням лівої кнопки миші на його ярлику чи підготовленій раніше презентації. В режимах підготовки презентації вікно PowerPoint за своєю структурою нагадує вікна інших додатків. Вікно містить панель швидкого доступу, смугу заголовка, стрічка вкладок, робочу ділянку слайда, ділянку слайдів (структури), ділянку нотаток, кнопки режимів, масштаб, рядок стану. Завантаження презентації PowerPoint Варто завантажити презентацію заздалегідь і спробувати застосувати інструменти презентації, щоб ними легше було користуватися під час наради.
|
Вибір осіб, які можуть завантажити презентацію Щоб зосередитися на презентованому вмісті та не відволікатися, можна обмежити доступ до завантаження вашої презентації. Потім у кінці наради можна змінити параметри, щоб дозволити учасникам завантажити сайди та переглянути їх після наради. |
Завантаження презентації Учасники, які мають дозволи завантажувати презентацію, можуть зберегти файл на власних комп’ютерах.
|
12. Антивіруси. Визначення. Класифікація. Антивірусна програма (антивірус) - спочатку комп'ютерна програма, яка призначена для знешкодження вірусів і різного роду шкідливого ПЗ, з метою збереження даних і оптимальної роботи вашого персонального комп'ютера. Антивірусне ПЗ, довелося чекати не довго, воно з'явилося відразу після появи перших шкідливих програм. У нинішній момент над розробкою антивірусних програм трудяться цілі корпорації на чолі з тисячами людей, які постійно "латають діри", щоб наш інформаційний світ був більш чистим і безпечним. Антивірусні програми (антивіруси) використовують два певних принципу роботи (усунення) з шкідливим ПЗ: • Сканування вашого комп'ютера і зіставлення вже наявного вірусу з базою даних на сервері певного виробника. • Сканування і виявлення програм, які поводяться підозріло і можуть за визначенням бути шкідливим ПЗ. Також можна визначити деяку класифікацію антивірусних модулів, які входять до складів різних антивірусних програм (антивірусів): |
1. Сканери - антивірусний модуль, який працює на основі зіставлення. Іншими словами, антивірус шукає наявність вірусу по базі сигнатур. Якість сканування залежить від дати поновлення баз даних і від евристичного аналізу. 2. Ревізійна модуль - запам'ятовує стан файлової системи, що надалі дає можливість порівняти відмінності і зіставити результати. У разі відмінності, вірус ловитися. 3. Монітори - це спеціальний програми помічники, які у разі виявлення потенційно небезпечного шкідливого ПЗ (найчастіше зустрічаються EXE файли) пропонують користувачеві на вибір декілька операцій, до числа яких обов'язково входить функція "видалити". 4. Вакцини - принцип дії цього модуля, може нагадувати нам звичайну "щеплення". Іншими словами, коли вірус хоче проникнути і заразити програму, то рольвакцини полягає в тому, щоб показати вірусу, що програма вже заражена. На жаль, в даний момент, коли кількість вірусів в глобальній мережі вимірюєтьсямільйонами, даний спосіб вже застарів. |
|
13. Глобальні мережі (Wide Area Network, WAN) – це сукупність віддалених один від одного комп’ютерів–вузлів, сумісна взаємодія яких забезпечується комунікаційною мережею передачі даних і спеціальними програмами мережної операційної системи. Основу WAN складають потужні багатокористувацькі обчислювальні системи (Host – вузли) і спеціалізовані комп’ютери, які виконують функції комунікаційних вузлів. Користувачі комп’ютера стають абонентами мережі після під’єднання свого комп’ютера до цих основних вузлів. Крім того глобальні мережі охоплюються телекомунікаційними структурами, які об’єднують локальні інформаційні мережі, що мають загальний протокол зв’язку, методи під’єднання і протоколи обміну даними. Кожна з глобальних мереж (INTERNET, Bitnet, DECnet та інші) організовувалися для конкретних цілей, а в подальшому поширювалися за рахунок під’єднання локальних мереж, які використовували їх послуги та ресурси. Для глобальних мереж характерний значний масштаб (як по площі мережі, так і по числу вузлів) та неоднорідність, тобто різний тип архітектури та програмного забезпечення їх вузлів. |
Що таке INTERNET.З технічної точки зору INTERNET - це об’єднання транснаціональних комп’ютерних мереж, що працюють по різних протоколах, пов’язують різноманітні типи комп’ютерів, фізично передають дані по всіх доступних типах ліній - від витої пари і телефонних ліній до волоконно-оптичних і супутникових каналів. Сьогодні INTERNET складається з десятків тисяч мереж всього світу та всіх континентів. Можна сказати, що INTERNET- це мережа мереж, що оповили всю земну кулю. Питання, які мережі охоплює INTERNET, достатньо складне. На початку 90-тих роках можна було б твердити, що INTERNET об’єднує всі мережі, що працюють на основі протоколів TCP/IP. Але сьогодні багато глобально розподілених мереж, наприклад такі як BITNET, DECnet, Compuserve, які працюють на протоколах, відмінних від TCP/IP і, відповідно, не можуть бути частиною Inetrnet, проте надають своїм абонентам доступ в INTERNET через спеціальні шлюзи. Можна вважати, що телефонні мережі - це “телефонний“ INTERNET. Користувач вирішує тільки свої проблеми: чи то виконує програму на віддаленому комп’ютері, чи отримує інформацію, яка знаходиться в іншому кінці земної кулі, чи вимагає інформацію з бібліотеки Конгресу США і т.д. Користувача не повинні турбувати проблеми, як це організовується. |
14. Paint – простий растровий графічний редактор компанії майкрософт, який входить до усіх операційних систем віндовс, починаючи з перших версій |
15. Джерело інформації породжує інформацію і для передачі представляє її у вигляді повідомлення. Для представлення інформації він використовує систему кодування. Кодує пристрій може бути підсистемою джерела або зовнішнім пристроєм по відношенню до джерела інформації. Перетворювач переводить коди в послідовність матеріальних сигналів, тобто поміщає їх на матеріальний носій. Перетворювач може бути поєднаний з кодований пристроєм (телеграфний апарат), але може бути і самостійним елементом лінії зв'язку (наприклад, модем). При перетворенні частина інформації може втрачатися. Наприклад, смуга пропускання частот при телефонного зв'язку від 300 до 3400 Гц, в той час як частоти, що сприймаються людським вухом, лежать в інтервалі 16 - 20000 Гц; в чорно-білому телебаченні при перетворенні втрачається колір зображення. У зв'язку з цим постає завдання вироблення такого способу кодування повідомлення, що забезпечував би можливо більш повне уявлення вихідної інформації при перетворенні і був би узгоджений зі швидкістю передачі інформації по каналу зв'язку. |
|
Після перетворювача сигнали надходять і поширюються по каналу зв'язку. Реальний канал зв'язку схильний до зовнішніх дій, а також в ньому можуть відбуватися внутрішні процеси, в результаті яких спотворюються передані сигнали і пов'язане з ними повідомлення. Такі впливи називаються шумами (перешкодами). Зовнішні перешкоди - це, наприклад, "наведення" від потужних споживачів електрики або атмосферних явищ; одночасна дія декількох близько однотипних джерел тощо Внутрішні перешкоди - це, наприклад, фізичні неоднорідності носія; процеси загасання сигналу в лінії зв'язку через велику віддаленість. Після проходження повідомлення по каналу зв'язку сигнали за допомогою перетворювача переводяться в послідовність кодів, які потім декодуються у форму, необхідну приймачу інформації. На етапі приймання перетворювач також може бути поєднаний з декодувальним пристроєм (радіоприймач або телевізор) або існувати самостійно (модем). |
16. Інформатика – це наука, яка вивчає структуру та загальні властивості інформації, закони і методи її накопичення, збирання, обробки, пошуку та використання інформації в різних сферах людської діяльності на базі ЕОМ. |
18. Комп'ютерний вірус - спеціально написана невелика за розміром програма (тобто деяка сукупність виконуваного коду, призначена для заподіяння руйнівних дій ). Вона може «приписувати» себе до інших програм («заражати» їх ), створювати свої копії і вбудовувати їх у файли, системну ділянку комп'ютера тощо,а також виконувати різноманітні небажані дії. Комп'ютерні віруси класифікуються на : 1. Мережні які поширюються комп'ютерними мережами. 2. Файлові які вбудовуються у виконувані файли (найбільш поширений тип вірусів), або створюють файли - двійники (компаньйон - віруси ), або використовують особливості організації файлової системи (link віруси ) 3. Завантажувальні які записують себе або в завантажувальний сектор диска (bootсектор),або сектор, який містить системний завантажник вінчестера (Master Boot Record ), або змінюють покажчик на активний bootсектор 4. Файлово - завантажувальні які завантажують як файли, так і завантажувальні сектори дисків 5. Резидентний вірус який у разі інфікування комп'ютер залишає в оперативній пам'яті свою резидентну частину, що потім перехоплює обертання ОС до об'єктів зараження і вбудовується в них. Цей вид віруса міститься в пам'яті і є активним аж до вимикання комп'ютера або перезавантаження ОС |
6. Нерезедентний вірус який зберігає свою активність обмежений час 7. Безпечні віруси яких вплив обмежується зменшенням вільної пам'яті на диску та графічними, звуковими й іншими ефектами 8. Небезпечні які можуть призвести до серйозних збоїв у роботі комп'ютера 9. Дуже небезпечні в яких в алгоритм роботи явно закладено дії, що можуть спричинити втрату програм, знищити дані тощо 10. Найпростіші віруси (паразитичні) які змінюють уміст файлів і секторів диска ; їх можна достатньо легко виявити і знищити 11. Віруси - реплікатори так звані хробаки, що поширюються комп'ютерними мережами 12. Віруси невидимки - стелсвіруси які перехоплюють обертання ОС до уражених файлів і секторів дисків та підставляють замість свого тіла незаражені ділянки диска 13. Віруси мутанти які містять алгоритм шифрування - розшифрування 14. Квазивірусні, або «троянські програми» які неспроможні до само розповсюдження, проте дуже небезпечні, оскільки, маскируючись під корисну програму, руйнують завантажувальний сектор і файлову систему дисків |
|
19. Контекстне меню — це меню, що містить базові команди, які можна застосувати до вибраного об’єкта. Викликати контекстне меню можна клацнувши правою кнопкою миші по об’єкту, або виділивши необхідний об’єкт ⇒ натиснути Shift+F10. Для кожного типу об’єктів набір команд контекстного меню може відрізняти. Контекстне меню мають майже всі об’єкти та елементи інтерфейсу ОС Windows: чи то якась піктограма, чи панель інструментів, чи об’єкт створений у програмному вікні тощо. Контекстне меню будь-якого об’єкта зазвичай має команду Властивості, за допомогою якої можна налаштовувати і змінювати різноманітні параметри вибраного об’єкта. Особливий набір команд контекстного меню має папка Мій комп’ютер. Контекстне меню цієї папки містить команди керування і налаштування операційної системи. На попередньому уроці ми розглянули типи вікон Windows, елементи їх інтерфейсу та особливості роботи з ними. Сьогодні детально розглянемо особливе вікно Windows – вікно «Мій комп’ютер». |
20. Шаблон імені файлу - це якийсь набір символів, якому повинні відповідати один або декілька файлів. При цьому можуть використовуватися певні спец-символи, зміст яких відомий відповідною програмою. Застосовується при роботі утиліт \ команд, оперують файлами. Приклад: DOS'овская команда dir (виведення списку об'єктів, що містяться в поточній або зазначеній папці). Без вказівки доп. параметрів виводить об'єкти з будь-якими іменами. При вказівці конкретного імені, напр., dir file.txt вона виведе інформацію про знайдений файлі з вказаним ім'ям або відрапортує про його відсутність. Але якщо ми точно не знаємо імені файлу, а знаємо тільки його частину? Або нам потрібні декілька файлів замість одного? Досить використовувати спецсимволів. Напр., "*" - Замінює будь-яку послідовність символів. Команда dir без параметрів аналогічна команді dir * Якщо написати так dir file * будуть виведені файли, що починаються на file - тобто file.txt, file1.dat, filename.rar і пр. Якщо вказати так dir *. txt |
то будуть виведені файли з будь-яким ім'ям, але з розширенням. txt Інший шірокоіспользуемий спецсимволів - "?" - Замінює будь-який довільний символ у шаблоні. Тобто команда dir? ile * в озвучений вище список може додати, наприклад, файли tiler.jpg, miles_long.txt і riledgirl.mp3 Спецсимволи можуть відрізнятися в різних програмах, але суть одна: програмна заміна одних символів іншими, зміст яких заздалегідь визначено. |
17.Інформація – це сукупність певних відомостей, повідомлень або знань про об’єктивно існуючі об’єкти і процеси, про їх зв’язки і взаємодію, що доступні для практичного використання людиною. |
|
21. Поле пошуку – чи не найзручніший засіб пошуку елементів на комп’ютері. Точне розташування елементів не має значення - поле пошуку ретельно перевірить програми та всі папки в особистій папці (до її складу входять Документи, Зображення, Музика, Робочий стіл та інші стандартні розташування). Крім того, за допомогою поля пошуку можна виконати пошук повідомлень електронної пошти, збережених миттєвих повідомлень, зустрічей і контактів. Щоб скористатися полем пошуку, відкрийте меню «Пуск» і починайте вводити слово для пошуку. Не потрібно спочатку клацати поле. Коли вводиться запит, результати пошуку з’являються над полем пошуку, у лівій панелі меню «Пуск». Програма, файл або папка з’являться, як результат пошуку, якщо: • Будь-яке слово у заголовку відповідає або починається із пошукового слова. • Будь-який текстовий фрагмент із дійсного вмісту файлу (наприклад, текстовий фрагмент у текстовому документі) збігається з пошуковим запитом чи містить його. • Будь-яке слово у властивості файлу, наприклад, ім’я автору, відповідає або починається із пошукового слова. (Щоб отримати додаткові відомості про властивості файлу, див. Змінення властивостей файлу.) |
Клацніть будь-який результат пошуку, щоб відкрити його. Або натисніть кнопку «Очистити» , щоб очистити результати пошуку та повернутися до основного списку програм. Можна також клацнути Переглянути інші результати, щоб виконати пошук на всьому комп’ютері. Окрім програм, файлів, папок і засобів спілкування, поле пошуку переглядає ще й папку ваших уподобань в Інтернеті та журнал відвіданих веб-сайтів. Якщо будь-які з цих веб-сторінок містять задане слово, вони будуть відображені під заголовком "Файли". |
22. Буфер обміну використовується для копіювання частин тексту, зображення та ін., але аж ніяк не для копіювання файлів. Під-час копіювання файлів будь-яким способом до буферу записується тільки шлях до файлу. Шість способів копіювання файлів у провіднику: 1. Клавіші швидкого доступу (Сtrl+c Ctrl+v); 2. Контекстне меню; 3. Меню провідника "правка"; 4. Піктограми копівати та вставити; 5. Команди у списку типових завдань для файлів і папок; 6. Просте перетягування мишкою із папки в папку. Але якщо обидві папки знаходяться на тому ж самому диску, то при перетягуванні потрібно тримати натиснену клавішу Сtrl, інакше буде не копіювання, а переміщення. |
23. Для діалогу користувача із комп’ютером в ос Windows в основному використовується вікно. Можна сказати, що головне вікно є вікно мого комп’ютера, яке відкривається при двійному натиску на значку мого комп’ютера є головним вікном ос Windows, у цьому вікні містяться всі доступні ресурси комп’ютера та стандартні папки: мої документи, панель інструментів та деякі інші. Вікно об’єкта(програми, папки) – це прямокутна ділянка на екрані, яке складається із трьох основних елементів: • Рядка із назвою об’єкта і кнопками керування вікном; • Рядка меню; • Робочого поля. На екрані може бути кілька вікон, але лише одне із них є активним, воно має інший колір заголовку та є розташоване поверх всіх вікон. Для закриття найчастіше використовується кнопка у вигляді хрестика, після натискання якої вікно закриється, також вікно можна закрити натиснувши одноразово ПКМ на стрічці меню, після цього у меню, що з’явилось вибрати пункт закрити, також можна просто двічі натиснути ЛКМ на значку, що міститься зліва на стрічці заголовку, також можна закрити вікно натиснувши у пункті головного меню файл та його підпункт закрити, при натисканні комбінації клавіш Alt-F4. Також вікно можна мімізувати за допомогою кнопки, що міститься порук із кнопкою закрити та має вигляд рисочки, після цієї дії вікно хімізується на панель задач, що міститься у нижній частині екрану. Кнопка, що має вигляд квадратика розгортає вікно до максимального розміру. |
|
24. Робочий стіл Windows Після завантаження операційної системи Windows на екрані з'являється робочий стіл. Така назва обумовлена тим, що на робочому столі, як на справжньому столі, розміщаються всі необхідні для роботи інструменти. Тільки замість реальних олівців, ручок, папок і паперів ви знайдете значки папок і додатків. Ці значки забезпечують швидкий доступ до документів і програм, з якими часто зрацює користувач. З одного краю робочого стола (звичайно знизу) розміщена смужка з кнопкою Пуск - це панель завдань. З натискання кнопки Пуск можна почати будь-які дії на комп’ютері. На робочому столі «лежать» робочі інструменти і папки з документами. Вигляд робочого столу можна міняти в залежності від потреб користувача. Формування робочого столу проводиться за допомогою контекстного меню, вигляд якого залежить від місця, де воно викликається. Якщо на робочому столі викликати контекстне меню і в ньому виконати команду «Робочий стол Active Desktop», «Настроить рабочий стол...», Одержимо діалогове вікно «Свойства: Екран». Діалогове вікно «Свойства: Екран» можна відкрити ще так: Послідовно відкрити вікна «Мой компьютер», «Панель управления», «Екран». Виконати команду «Пуск» => «Настройка» => «Панель управления» => «Екран». Клацнути правою кнопкою на вільному місці робочого столу і в контекстному меню, що з'явиться, вибрати пункт «Свойства». |
Вікно має такі вкладки для виконання визначених дій: «Фон» - встановити малюнок на робочому столі; «Заставка» - вибрати вид рухомого зображення, яке з'являється на екрані через встановлений проміжок часу; «Оформление» - встановити розмір, колір, вид шрифту для об'єктів робочого столу і вікон; «Еффекты» - вибрати ефекти (розмір, колір, відео тощо) для оформлення піктограм і ярликів: «Интернет» - помістити на робочому столі Web-сторінки; «Настройка» - встановити для екрана кольорову палітру і графічну здатність в залежності від технічних характеристик монітора і відеокарти. |
25. Вікно – це прямокутна область екрана, в межах якої користувач може виконувати різні операції над об’єктами ОС. Типи вікон Програмні – відкриваються при запуску програм (до них також належать вікна папок та дисків, які являються вікнами програми «Провідник») Діалогові – призначені для встановлення параметрів та властивостей різних об’єктів. Інформаційні – містять повідомлення для користувача. Елементи інтерфейсу вікон Елементи програмного вікна: Рядок заголовка – верхній елемент вікна, який містить кнопку Меню вікна (емблема програми, при натисненні на яку відкриваються команди керування вікном), назву вікна та кнопки керування вікном: Згорнути, Розгорнути/ Відновити, Закрити. За допомогою кнопок керування вікном можна змінювати режими відображення вікон – повноекранний та віконний. Рядок меню (Головне меню) – містить список команд, які можна виконувати над об’єктами у вікні. Панелі інструментів – відображають кнопки найбільш уживаних команд. Робоча область – область в якій можна працювати з об’єктами вікна. |
Підлеглі вікна – вікна, що містяться в середині основного вікна. Рядок стану – нижній елемент вікна, який містить інформацію про стан вікна чи якогось об’єкта в ньому. Смуги прокручування – призначені для перегляду вмісту всього вікна, якщо він не поміщається на екрані. Діалогові вікна також містять Рядок заголовка, як і програмні. Крім того діалогові вікна можуть містити: — кнопки; — перемикачі (можна вибрати лише один з запропонованих варіантів); — прапорець (можна вибрати всі варіанти); — поле (для введення даних вручну) — поле зі списком (дозволяє ввести в ручну або вибрати із списку, натиснувши на стрілочку, елементи списку) — лічильник (для встановлення числових параметрів) — вкладки (якщо об’єкт має багато властивостей, їх розбивають на групи) Інформаційні вікна містять Рядок заголовка та область з повідомленням для користувача.
|
|
26. Головний інструмент - це комп'ютер (піктограма «Мой компьютер»). За його допомогою можна відшукати і виконати будь-яку програму, знайти і обробити будь-який документ. Нижче стоїть піктограма «Корзина», в яку «викидають» непотрібні документи, програми та інше «сміття». Якщо вилучили щось помилково, то можна його повернути. Піктограми повної і порожньої корзини відрізняються і по ній видно, що корзину прийшов час випорожнити. Коли дати команду «викинути сміття» з корзини, всі документи, які були в ній, будуть знищені без вороття. Піктограми «Мой компьютер» і «Корзина» - стандартні і обов'язкові на робочому столі будь-якого коми 'ютера. Піктограми Windows дає можливість користувачу керувати комп'ютером за допомогою графічних символів. Такі символи називають піктограмами, значками або «іконками». Піктограма - це маленька картинка. Щоб Windows виконав певну команду, досить вибрати потрібну піктограму і виконати відповідну дію мишею. В залежності від виду піктограми реакція на ці дії може бути різною. Піктограма - це графічне зображення значком, об'єкта, який знаходиться десь у файловій структурі. |
Кожному об'єкту Windows автоматично надає відповідну піктограму. Піктограмами зображують дисководи для дискет і компакт-дисків, вінчестер, пристрої, папки, файли, засоби налагодження системи тощо. Мають свої піктограми миша, засоби мультимедіа, є піктограми «Шрифты», «Язык и стандарты» тощо. Windows не робить принципової різниці між дисками, папками, документами або файлами - всі вони виглядають як піктограми, тільки вигляд у них різний. Піктограми присутні всюди: на робочому столі і у будь-якому вікні. Кожна Windows - програма (Windows-додаток) може мати власну, не подібну до інших, піктограму. Всі програми і документи, для яких не встановлено іншої, використовують стандартні піктограми. За виглядом піктограми майже завжди можна визначити тип об'єкта. Піктограми під картинкою мають пояснюючий текст, який звичайно відповідає назві папки або документа, але може бути іншим. Файли одержують ту чи іншу піктограму автоматично, в залежності від його типу (розширення). |
27. • До роботи в комп'ютерному класі допускаються особи, ознайомлені з даною інструкцією з техніки безпеки і правил поведінки. • Робота учнів в комп'ютерному класі дозволяється лише у присутності викладача (інженера, лаборанта). • Під час занять сторонні особи можуть знаходитися в класі лише з дозволу викладача. • Під час перерв між уроками проводиться обов'язкове провітрювання комп'ютерного кабінету з обов'язковим виходом учнів з класу. • Пам'ятайте, що кожен учень відповідає за стан свого робочого місця і збереження розміщеного на ньому устаткування. Перед початком роботи необхідно: • Переконатися у відсутності видимих пошкоджень на робочому місці; • Розмістити на столі зошити, навчальні посібники так, що б вони не заважали роботі на комп'ютері; • Прийняти правильну робочу позу. • Подивитись на індикатор монітора і системного блоку і визначити, включений або вимкнений комп'ютер. Перемістити мишу, якщо комп'ютер знаходиться в енергозберігаючому стані або включити монітор, якщо він був вимкнений. При роботі в комп'ютерному класі категорично забороняється: • Знаходитися в класі у верхньому одязі; • Класти одяг і сумки на столи; |
Знаходитися в класі з напоями та їдою; • Розташовуватися збоку або ззаду від включеного монітора; • Приєднувати або від'єднувати кабелі, чіпати роз'єми, дроти і розетки; • Пересувати комп'ютери і монітори; • Відкривати системний блок; • Включати і вимикати комп'ютери самостійно; • Намагатися самостійно усувати несправності в роботі апаратури; • Перекривати вентиляційні отвори на системному блоці та моніторі; • Ударяти по клавіатурі, натискувати безцільно на клавіші; • Класти книги, зошити та інші речі на клавіатуру, монітор і системний блок; • Видаляти і переміщати чужі файли; • Приносити і запускати комп'ютерні ігри. Знаходячись в комп'ютерному класі, учні зобов’язані: • Дотримуватись тиші і порядку; • Виконувати вимоги викладача та лаборанта; • Знаходячись в мережі працювати лише під своїм ім'ям і паролем; • Дотримуватись режиму роботи (згідно Санітарних правил і норм); • При появі різі в очах, різкому погіршенні видимості, неможливості сфокусувати погляд або навести його на різкість, появи болю в пальцях і кистях рук, посилення серцебиття негайно покинути робоче місце, повідомити про це, викладачеві і звернутися до лікаря; • Після закінчення роботи завершити всі активні програми і коректно вимкнути комп'ютер; • Залишити робоче місце чистим. Працюючи за комп'ютером, необхідно дотримуватись правил: • Відстань від екрану до очей – 70-80 см (відстань витягнутої руки); • Вертикально пряма спина; |
|
28. Провідник За задумом творців Windows програма Провідник покликана стати справжнім провідником нетрями ієрархічної файлової системи комп’ютера. Можливості Провідника є практично такими ж як об’єкта “Мій Комп’ютер”, проте часто наочність є значно вищою. Способи запуску програми Провідник (Windows Explorer). • Клацніть по об’єкту “Мій комп’ютер” правою клавішею мишки і в меню, що з’явиться виберіть Проводник (Windows Explorer). • В головному меню виберіть Программы – Проводник. • Правою клавішею миші клацніть по кнопці Пуск (Start) і в меню, що з’явилося виберіть Проводник (Explore) • Провідник автоматично викликається, коли при відкриванні будь-якої папки тримати натиснутою клавішу Shift. На відміну від вікна “Мій комп’ютер”, вікно Провідника складається з двох частин, розділених вертикальною межею. Зліва – відображена ієрархічна структура папок(дерево папок), справа – розгорнутий зміст виділеної зліва папки. Програма Провідник включає ті ж елементи, що і вікно програми “Мій комп’ютер”. Зміст правої частини вікна тісно пов’язаний з лівою частиною. Якщо Ви клацнете по значку папки зліва (значок папки набуде вигляду розкритої папки), то в правій частині відкриється її зміст |
29. . Процедура вимкнення \ ввімкнення комп'ютера. Для того щоб включити комп’ютер потрібно натиснути кнопку Power що знаходиться на системному блоці після чого почнеться запуск операційної системи. Після запуску Windows, система починає роботу, і на екрані відображається поверхня робочого столу на якому знаходяться значки Мой компыютер, Корзина, та інші. При завершені роботи з Windows не можна просто вимкнути комп’ютер не завершивши роботу по всіх правилах. Для правильного завершення роботи потрібно виконати наступні дії: • Зберегти дані в усіх документах з якими ви працювали; • Відкрийте меню пуск і виберіть команду Заваршение работи. На екрані появиться діалогове вікно; • Виберіть опцію Выключить компыютер; • Натисніть кнопку да; |
30. Служби мережі Internet - це системи, що надають послуги користувачам мережі. До них належать: - електронна пошта (E-mail); - Internet-пейджери; - Телеконференції (форуми); - Списки розсипок (mail lists); - WWW; - FTP; - IRC (Internet Relay Chat) та деякі інші. Електронна пошта являє собою систему, що надає змогу формувати, пересилати, зберігати та читати текстові документи, електронні таблиці в певному форматі, графічні файли, програми тощо. В електронному листі можна застосовувати цифровий підпис та шифрування. Характерною рисою E-mail є те, що вона діє в режимі off-line. Internet -пейджери - безкоштовні програми для безпосереднього спілкування у мережі. Вони можуть виконувати функції передачі файлів, електронної пошти, голосових повідомлень, новин і т. п. Найкращий та найпоширеніший сучасний Internet-пейджер - ICQ (Аська). Телеконференція (форум) - послуга Internet, за допомогою якої абонент може залишати своє відкрите повідомлення в мережі. Пізніше його можуть переглянути зацікавлені користувачі і дати таку ж відкриту відповідь. Фактично телеконференції являють собою колективну тематичну електронну пошту. |
Списки розсипок - послуга, яка полягає в об'єднанні за одною адресою електронної пошти адрес багатьох передплатників списку розсипки. Якщо на таку адресу надсилається лист, то його одержують всі передплатники цього списку. Ця служба не має власного не має власного протоколу і працює тільки через електронну пошту. WWW (World Wide Web) - служба прямого доступу, що потребує повноцінного підключення до Internet та дозволяє інтерактивно взаємодіяти з представленою на Web-серверах інформацією. Вона базується на принципі гіпертексту і може представляти інформацію з застосуванням всіх можливих мультимедійних засобів: аудіо, відео, текст, графіка і т.п. FTP-послуга - служба прямого доступу до файлів у файлових Internet-архівах, яка потребує повноцінного підключення до мережі. IRC - система "розмовних кімнат", так званих чатів. Це інтерактивна служба, яка дає можливість спілкування користувачів в режимі реального часу за допомогою текстових повідомлень, що набираються на клавіатурі. Інші служби Службу UseNet називають службою новин або телеконференцією. Принципи роботи служби новин схожі до роботи електронної пошти, однак у UseNet повідомлення надсилаються не конкретній людині, а на спеціалізований сервер так, щоб їх міг отримати кожний, хто виконає підписку на ті чи інші новини. Служба FTP призначена для пересилання файлів між комп'ютерами. Ця служба дає змогу швидко та якісно пересилати файли великих розмірів, зокрема, програми, звукові, відеофайли та ін. |
|
31. . Блокнот (Microsoft Notepad) – найпростіший текстовий редактор, що поставляється в комплекті ОС Windows і дає можливість вводити, редагувати, зберігати та друкувати текст. Блокнот підтримує лише найпростіші режими форматування тексту, тому він є ідеальним середовищем розробки файлів, що містять код різноманітних мов програмування, наприклад, HTML-документів, файлів CSS, PHP, PERL тощо. Документи, створені в Блокноті, мають розширення .txt Запустити Блокнот: Пуск ⇒ Усі програми ⇒ Стандартні ⇒ Блокнот (Notepad). Після запуску програми автоматично створюється порожній документ, що має за умовчанням назву «Безымянный» Інтерфейс вікна програми складається з таких елементів: Рядок заголовка (містить кнопку Меню, назву файлу та програми, кнопки керування вікном) Головне меню (містить команди Файл, Правка, Формат, Вигляд, Довідка) Смуги прокручування Робоча область – область набору тексту, в якій відображається курсор (блимаюча вертикальна риска). Так як Блокнот призначений для опрацювання лише текстової інформації, то при роботі в ньому потрібно знати правила набору тексту: Робити один пробіл між словами; |
Розділовий знак не відривати від слова, за яким він стоїть; Після розділового знаку ставити пробіл; Після відкритих лапок або дужок зразу писати текст; Закривати лапки або дужки зразу за текстом; До і після дефісу не ставити пробіл; До і після тире ставити пробіл; Примусово не переходити на новий рядок; Слова на склади не розбивати, переноси не робити; Не ставити символ пробіл між літерами, щоб зробити заголовок розтягнутим; Для створення нового абзацу натискати клавішу Enter; Для видалення символів натискати Delete або Backspace. |
32. . Буксирування мишею виділеного фрагменту: 1. Виділити фрагмент тексту зручним способом 2. На виділеному тексті клацнути лівою клавішею мишки та, не відпускаючи, перетягнути у потрібне місце. 3. Якщо цю ж операцію виконати при натиснутій клавіші Ctrl, то відбудеться копіювання тексту. |
33. . Три способи створення документа Word Створення нового документа в Word відбувається на основі шаблону, який полегшує підготовку документів певного типа: звіту, плану, замовлення і так далі При створенні документа весь вміст шаблону переноситься в новий файл, а сам шаблон залишається без змін. (Детальніше шаблони розглянуті в главі 9, в розділі «Використання шаблону при створенні документа».) Після запуску додатка Word відкривається вікно з порожнім документом, який заснований на шаблоні Звичайний (Normal.dot). За умовчанням документу привласнюється ім'я Документ1 (Document 1) яке відображується в рядку заголовка. Нижче приведено ще декілька способів створення документа: 1. Виберіть команду Створити (New) у меню Файл (File). У правій частині вікна відображуватиметься область завдань Створення документа (New Document) (див. мал. 2.11). На мал. 3.12 показано діалогове вікно Шаблони (Templates) з відкритою вкладкою Загальні (General)яке відображується після клацання мишею в області завдань заслання На моєму комп'ютері (On my computer). Значне число шаблонів представлене на веб-сервері-сервері Microsoft. Проглянути ці шаблони дозволяє заслання Шаблони на вузлі Office Online. |
|
2. Натискуйте кнопку Створити (New Blank Document) на панелі інструментів Стандартна. Кнопка розташована на лівому краю панелі інструментів. Буде створений новий документ, заснований на шаблоні Звичайний (Normal.dot). 3. Натискуйте клавіші Ctrl+т (Ctrl+N), які дублюють кнопку Створити (New). 4. Якщо для створення документа ви хочете використовувати копію існуючого документа, то в області завдань Створення документа (New Document) клацніть мишаче заслання З наявного документа (From existing document) і двічі клацніть значок використовуваного документа у вікні, що відкрилося. Можна створити одночасно декілька порожніх документів, скориставшись одним із способів, розглянутих вище. Створюваним документам послідовно привласнюватимуться номери 2, 3, 4 і так далі Кожен документ буде представлений в своєму вікні і відповідною йому кнопкою на панелі завдань. Натискує кнопку документа, що цікавить вас, ви відображуватимете його вікно на екрані. |
34. . У документ можна додати ілюстрації з колекції малюнків ClipАrt, а також зображення, що сканують, малюнки, створені в якому-небудь графічному редакторові. Малюнки можуть бути поміщені у будь-яке місце тексту. Вставка зображень з файлу 1. Запустите Microsoft Word. 2. У меню Вставка виберіть Малюнок\З файлу. 4. У діалоговому вікні, що відкрилося, вибираєте шлях до потрібного вам зображення. 5. Виділіть потрібний файл з зображенням. 6. Клацніть кнопку Вставити. |
35 Ctrl+A-виділити весь текст Ctrl+C-скопіювати фрагмент Ctrl+V- вставити фрагмент Ctrl+X- вирізати фрагмент CTRL+P- вивід документа на друк Ctrl+Shift+A- виділений текст буде великими літерами Ctrl+O – відкрити документ Ctrl+Enter – новий абзац на новій сторінці Ctrl+F – пошук по тексту(викликає вікно «Знайти») Ctrl+N- створення нового документа Ctrl+F12- зберегти документ Ctrl+Е – вирівнювання по центру Ctrl+R – вирівнювання по правому краю Ctrl+L – вирівнювання по лівому краю Ctrl+Backspace – видалення слова зліва від курсива F4 – повторити останню дію F5 – перейти до потрібної сторінки . |
36. . Операції з вікнами. Для зміни розмірів вікна та зміни його положення на робочому столі можна користуватися клавіатурою або мишкою. Звичайно, зручніше користуватися мишею. Наведемо основні операції з вікнами, що виконуються мишею. Активізація вікна здійснюється простим клацанням миші всередині вікна. Активне вікно розміщується зверху інших вікон. Такого ж резуль¬тату досягають клацанням мишею по кнопці додатка на панелі завдань. Зміна розмірів вікна (крім діалогового, розмір якого не змінюється) частково здійснюється за допомогою кнопок керування вікном, що знаходяться в рядку заголовка. Для довільної зміни розмірів вікна потягніть покажчиком миші за будь-яку зі сторін вікна (для зміни одного розміру) або за кут (для одночасної зміни довжини і ширини вікна). Переміщення вікна. Щоб перемістити вікно, необхідно перевести курсор миші на заголовок вікна, натиснути ліву кнопку миші та перетягнути мишу у відповідному напрямку. Відпустивши клавішу миші, вікно займе нове положення. Крім цього, певні можливості для маніпуляції з вікнами додатків надає панель задач. Ми вже знаємо, що на панелі задач виникають кнопки відкритих об’єктів і за допомогою цих кнопок можна переходити від одного об’єкта до іншого. |
|
Якщо клацнути правою кнопкою миші по незайнятій вікнами додатків частині панелі задач, то для впорядкування вікон відкриється контекстне меню з наступними командами: Каскадом, Сверху вниз, Слева направо. Окрім цього, в контекстному меню панелі задач є корисна команда Свернуть все окна. Вона дозволяє згорнути на панель задач усі вікна та відкрити робочий стіл.
Контекстне меню – це меню, що викликається правою клавішею миші та містить список можливих команд, які користувач може виконати з даним об’єктом.
Завершує список контекстного меню пункт Свойства. Цей пункт призначений для перегляду або зміни характеристик об’єкта. Діалогові вікна. Поряд з вікнами додатків, папок, документів існують ще діалогові вікна. Діалогові вікна виникають автоматично в центрі екрана, коли користувач хоче виконати якусь команду операційної системи або відкритого додатку з метою зміни режимів роботи та задання додаткової інформації. |
37. Друк документа Тести, створювані текстовим редактором, в кінцевому підсумку роздруковуються на папері. Для цього передбачений режим "Друк". Комп'ютер повинен бути оснащений принтером, і бути налаштований на роботу саме з цим принтером. При підготовці документа до друку зазвичай використовують команди: "Попередній перегляд", "Параметри сторінки", "Друк" з меню "Файл". Команда "Параметри сторінки" з меню "Файл" дозволяє задати розмір аркуша, на якому буде надрукований документ, розміри полів, розташування тексту на аркуші і т.д. Щоб переглянути на екрані, як виглядатиме документ після друку, необхідно вибрати команду "Попередній перегляд" в меню "Файл" або натиснути кнопку "Попередній перегляд" на панелі інструментів "Стандартна". Документ можна надрукувати кількома способами: 1. виберіть команду "Друк" в меню "Файл" і задайте установки для друку у вікні діалогу "Друк", тобто задайте, на якому принтері друкуватиметься документ, кількість копій і т.д.; 2. натисніть кнопку "Друк" на панелі інструментів "Стандартна". Буде роздрукована одна копія всього документа у відповідності з установками, зробленими по замовчуванню, без відображення на екрані вікна діалогу; 3. у вікні діалогу "Попередній перегляд" натисніть кнопку "Друк" або виберіть команду "Друк" в меню "Файл". Друк документів виконується у фоновому режимі. |
49. . Текстовий редактор WORD. Способи збереження тексту (4 шт). Збереження документа Спосіб збереження та формат збереження документа залежить від того, як планується використовувати цей документ. Наприклад, якщо документ призначено для власного користування і він не відкриватиметься у попередніх версіях Word, найпростіше зберегти його за допомогою команди Зберегти, не змінюючи настройки за промовчанням. Втім, якщо документ відкриватимуть інші користувачі за допомогою іншого програмного забезпечення, а не Microsoft Office Word 2007 - Українська версія, або якщо документ потрібно відкривати на іншому комп’ютері, слід вибрати, як і де зберегти цей документ. Якщо документи зазвичай зберігаються в певному місці або форматі, ці настройки можна зробити настройками Word за промовчанням. Примітка Якщо документ читатимуть інші, скористайтеся пунктом Підготувати з меню Кнопки Microsoft Office , перш ніж зберегти документ. За допомогою команд у меню Підготувати можна задати параметри власності, безпеки й автентичності документа. Виберіть дію |
Перше збереження документа • Збереження наявного документа як нового • Збереження документа на компакт-диску • Збереження документа у віддаленому розташуванні • Збереження документа для відкриття його в попередній версії Word • Збереження документа у форматі іншої програми • Змінення настройок збереження документів Перше збереження документа |
|
50. Текстовий редактор WORD. Способи перемикання алфавіту. Залежить від налаштування клавіатури комп'ютера. Наприклад, для ОС Windows для цього використовуються комбінації клавіш Ctrl + Shift або А11 (ліворуч) +8 ЬШ. Знак «+» між назвами клавіш означає, що для виконання потрібної дії необхідно натиснути всі перераховані клавіші-виконати комбінацію клавіш. Комбінація може включати і три клавіші, наприклад, С1г1 +8 ИЙ + Пробіл. Щоб виконати комбінацію клавіш, потрібно: 1) всі клавіші комбінації, крім останньої, натиснути і тримати; 2) натиснути клавішу останню комбінації; 3) відпустити всі натиснуті клавіші. На клавіатурі можна набирати текст і в інших алфавітах (наприклад, у білоруському). Для цього необхідно відповідним чином налаштувати програму, що забезпечує роботу клавіатури. Переключити алфавіт можна і за допомогою миші, використовуючи індикатор мови на панелі завдань (). Літери кожного алфавіту можуть бути прописними (великими) або малими (маленькими). Для перемикання режиму прописних і рядкових букв використовується клавіша Caps Lock. При цьому змінюється стан світлового індикатора Caps Lock. Якщо потрібно набрати 1-2 великі літери зручно використовувати комбінацію клавіш 8ЬШ + літера. На клавішах з цифрами і спеціальними знаками може бути написано по два-три символи (внизу і вгорі клавіші). Для набору верхнього символу використовується комбінація клавіш 8ЬШ + символ. Для набору символу, позначеного іншим кольором, слід перейти на відповідний алфавіт. |
52. . Текстовий редактор WORD. Створення списків. Види списків. Списки призначені для представлення інформації у впорядкованому вигляді. У HTML - документах використовується 3 види списків: 1. Неупорядковані списки, 2. Упорядковані списки, 3. Списки - визначення. Неупорядкований список використовує для виділення записів спеціальні символи. Неупорядкований список визначається наступними командами початку і кінця списку: <UL> і <UL> Кожний елемент списку починається з команди: <LI> У команді <LI> може бути параметр TYPE, який визначає зовнішній вигляд символа, що використовується для виділення рядка в списку і може мати наступні значення: <LI TYPE=DISK> - кругла жирна точка, <LI TYPE=CIRCLE> - коло, <LI TYPE=SQUARE> - маленький чорний квадрат. В упорядкованому списку всі записи пронумеровані. Упорядкований список визначається наступними командами початку і кінця списку: <OL> і </OL> Кожний елемент списку починається з команди: <LI> |
У команді <LI> може бути параметр TYPE, який визначає тип нумерації і може мати наступні значення: <LI TYPE = А> - великими буквами, <LI TYPE = а> - малими буквами, <LI TYPE = I> - прописними римськими цифрами, <LI TYPE = i> - рядковими римськими цифрами, <LI TYPE = 1> - арабськими цифрами. У списку - визначенні всі записи здвинуті ліворуч за допомогою табуляції. Список - визначення визначається наступними командами початку і кінця списку: <DL> і </DL> Кожний елемент списку починається з команди: <DD> |
53. Призначення стилів та їх застосування в документах • Стиль — набір параметрів форматування, який застосовують до тексту документа для швидкої зміни його зовнішнього вигляду. • Стилі дають змогу в одній дії застосувати відразу весь набір атрибутів форматування, стандартизувати оформлення документів, скоротити термін їх створення. Всі стилі належать до спеціальної таблиці стилів. Розрізняють стиль символів, абзаців, заголовків, текстів, анотацій, приміток, номерів сторінок тощо. • Є вбудовані стилі та стилі користувачів. Перші призначені для форматування стандартних складових документа, їх можна модифікувати, але не вилучати. Власні стилі користувачі створюють безпосередньо або шляхом модифікування наявних. • Використані в системі стилі зберігаються в списку вікна «Стиль» (рис. 1), що активізується командою Формат — Стиль. У ньому можна переглянути всі стилі документа, тільки стилі абзаців або тільки стилі, створені користувачем. Переміщуючи курсор вікна, користувач має змогу вибрати певний стиль для свого документа. Словесний опис стилю, а також зовнішній вигляд пов'язаних Із ним абзаців і символів відображаються на відповідних транспарантах вікна. |
|
54. Текстовий редактор WORD. Як встановити параметри сторінки? У текстовому редакторі MS - WORD для встановлення параметрів сторінки використовується пункт основного меню файл параметры страницы. При натисканні на цей пункт з'являється вікно: Яке складається із чотирьох закладок: Поля - вводиться потрібні поля із всіх сторін документа (зліва, справа, зверху та знизу), також вводиться відстань від краю до колонтитула верхнього та нижнього, а також вказується до чого примінити вказані дані (до всього документу, до кінця документу, до абзацу та ін.) При натисканні кнопки "по умолчанию" виставлені раніше параметри зміняться по замовчуванню, також можна задати "переплет" - на сторінці крім заданих полів відводиться місце для швидкозшивача. Размер бумаги При активізуванні закладки вказується розмір паперу, є можливість вказати тип паперу (А3, А4 та ін.) , вказується орієнтація паперу: книжна або альбомна, також можна вказати до чого примінити вказані параметри, можна також вказати параметри по замовчуванню. Источник бумаги При активізуванні закладки є можливість вказати на чому ми плануємо друкувати даний документ, першу та решту сторінок (конверт із листками, автоподача листків, та ін), можна вказати параметри по замовчуванню та до чого будуть застосовані дані параметри. |
Друк документів Друкувати документ можна двома способами: натиснути на кнопку панелі інструментів у вигляді принтера, при цьому з'явиться вікно текучого принтера у якому може бути вказано залишок фарби та інші параметри настройки принтера. Також можна здійснювати друк за допомогою пункту основного меню файл печать, або комбінацією клавіш Ctrl - Z після цього відкриється вікно: У якому вказується принтер, сторінки, які потрібно надрукувати, друкува-ти весь документ або парні чи непарні сторінки, число копій. При натис-канні кнопки параметри можна вказати тип подачі паперу, якість друку (чорновий, найкращий), кнопка свойства дає можливість вказати будь який розмір та тип паперу та інші параметри друку. Після в казання усіх параметрів слід натиснути клавішу OK. Колонтитули - це текст або графічні зображення, які повторюються зверху або знизу на кожній сторінці документу. Тому колонтитули відповідно поділяються на Верхній та нижній колонтитул . Можна також можна передбачити різні верхні і нижні колонтитули для парних та непарних сторінок, а також для першої сторінки документу. Для цього у вікні Параметры страницы потрібно вибрати закладку Макет і встановити відповідні опції. Для того, щоб добавити в документ колонтитули, потрібно в пункті меню Вид вибрати команду Колонтитулы. Word перейде в режим розмітки сторінки, якщо він перебував в іншому режимі перегляду, то на екран з'явиться панель інструментів Колонтитулы . |
55. Текстовий редактор WORD. Як змінити міжстрічковий інтервал у готовому файлі. Міжрядковий інтервал визначає відстань по вертикалі між рядками тексту в абзаці. Інтервали між абзацами визначають інтервали перед абзацом і після нього. За промовчанням використовується одинарний інтервал між рядками із дещо більшим інтервалом між абзацами. Якщо потрібно надалі використовувати настроєні інтервали між рядками або абзацами, можна створити стиль. Додаткові відомості про створення стилів, у яких повторно використовується ваше форматування, див. у розділі Створення нового експрес-стилю. Виберіть дію • Змінення міжрядкового інтервалу • Змінення інтервалів перед або після абзацу Змінення міжрядкового інтервалу Якщо в рядку містяться великі текстові символи, графічні об'єкти або формули, Microsoft Office Word збільшить інтервал для цього рядка. Щоб міжрядковий інтервал в абзаці був однаковим, виберіть точний інтервал і задайте відстань, достатню для розташування найбільшого символу або графічного об'єкту в рядку. Якщо елементи відображаються не повністю, збільште інтервал. |
Виділіть абзац, в якому потрібно змінити міжрядковий інтервал. 2. На вкладці Основне у групі Абзац клацніть елемент Міжрядковий інтервал.
3. Виконайте одну з таких дій: • Щоб застосувати нові настройки, виберіть потрібне значення міжрядкового інтервалу. Наприклад, якщо вибрати значення 2,0, до виділеного тексту буде застосовано подвійний інтервал. • Щоб указати інтервал точніше, натисніть кнопку Параметри міжрядкових інтерваліві виберіть потрібні параметри у групі Інтервал. Параметри міжрядкових інтервалів Одинарний Цей параметр визначається найбільшим розміром шрифту в цьому рядку, до якого додається трохи додаткового простору. Величина додаткового простору залежить від використовуваного шрифту. |
|
56. Інструкція 1В текстовому редакторі Microsoft Word друкуєте необхідний вам текст. 2Якщо на панелі інструментів немає значка "abc Закреслений" (він виглядає як три букви "abc", перекреслені прямий горизонтальною лінією в районі середини висоти букв), то ставите курсор на чисте поле верхній панелі інструментів. Клікаєте правою кнопкою мишки і у вікні інструментів вибираєте розділ "Налаштування ...". 3У вікні налаштувань вибираєте розділ "Команди". У лівому стовпчику "Категорії:" знаходите категорію "Формат". У правому стовпчику "Команди" з'явився список команд, що відповідають цій категорії "Формат". Пересуваючи бігунок вниз, знаходите значок "abc Закреслений". 4Ставите курсор на значок "abc Закреслений", клікаєте лівою кнопкою мишки, і утримуючи її, перетягуєте цей значок на поле верхній панелі інструментів у будь-яке місце до кнопки "Параметри панелей інструментів ". Тепер на вашій панелі інструментів закріплений значок команди, що дозволяє закреслювати букви, слова і знаки. |
5. У вашому друкованому тексті вибираєте підлягає закреслювання слово. Виділяєте його. Клікаєте на значок "abc Закреслений" на панелі інструментів. Ваше слово закреслено. Не обов'язково виділяти підмет закреслювання слово. Можна активувати формат закреслення на панелі інструментів, якшо по іконці лівою кнопкою мишки. Потім друкувати текст. Цей текст буде надруковано вже закресленим. Таким же чином, якшо по іконці закреслення на панелі інструментів, режим закреслення вимикається. Ви продовжуєте друкувати у звичайному режимі без закреслення. |
|