Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І ТУРИЗМУ
Кафедра товарознавства та експертизи товарів
Кафедра природничо-математичних дисциплін
Кафедра іноземних мов
«Рослинні жири:
проблемні питання виробників і споживачів;
торгівлі при формуванні системи автоматизованого управління»
для самостійної роботи й підготовки до проведення інтегрованого заняття
для студентів ОКР «Спеціаліст»
напряму підготовки 030510 «Товарознавство та торговельне підприємництво»
Спеціальності
7. 03051001 «Товарознавство і комерційна діяльність»,
спеціалізації «Управління товарними системами і мерчандайзинг»
Львів
2013 рік
Розроблено у Львівському інституті економіки і туризму
к.т.н., доц. Павлишин М.Л.
к.е.н., в.о. доц. Коцьо О.Я.
ас. Перунчак Т.І.
ас. Рижа У.В.
Рецензент:
доц., к.с/г.н. Шестопал Г.С., доцент кафедри експертизи товарів та послуг Львівської комерційної академії
Відповідальна за випуск: доц. Павлишин М.Л., зав. кафедри товарознавства та експертизи товарів
Розглянуто й затверджено до видання на засіданні кафедри товарознавства та експертизи товарів.
Від 31.10.2013 р., протокол №3
Сеник Л.Я. Рослинні жири: проблемні питання виробників, споживачів і торгівлі Методичні матеріали для самостійної роботи й підготовки до проведення інтегрованого заняття для студентів, які навчаються за спеціальністю 7. 03051001 «Товарознавство та комерційна діяльність» та спеціалізацією «Управління товарними системами і мерчандайзинг» / Сеник Л.Я., Павлишин М.Л., Луців Н.В., Жолинська Г.М., Коцьо О.Я., Перунчак Т.І., Рижа У.В. – Львів: ЛІЕТ, 2013
ЗМІСТ
|
|
|
2. ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК СТУДЕНТІВ |
|
|
АКТУАЛІЗАЦІЯ ПИТАНЬ, ЯКІ ВИНОСЯТЬСЯ НА ОБГОВОРЕННЯ |
|
|
Термінологічний глосарій |
|
|
1. ПРОБЛЕМИ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА РОСЛИННИХ ЖИРІВ |
|
|
2. СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЗБУТОМ РОСЛИННИХ ЖИРІВ ЗАСОБАМИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ «ПАРУС – ТОРГІВЛЯ І СКЛАД» НА ПРИКЛАДІ Торгового Дому «Майола» ПП «Оліяр». |
|
|
3. ПРОБЛЕМИ НОРМАТИВНО – ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ХАРЧОВОЇ БЕЗПЕЧНОСТІ РОСЛИННИХ ОЛІЙ В УКРАЇНІ |
|
|
4. ВИМОГИ ДО СИРОВИНИ ТА ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА РОСЛИННИХ ЖИРІВ |
|
|
5. АНАЛІЗ КЛАСИФІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ, ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ФАЛЬСИФІКАЦІЇ РОСЛИННИХ ЖИРІВ |
|
|
ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ ВИРОБНИКІВ |
|
|
7.МЕРЧАНДАЙЗИНГОВІ ПІДХОДИ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ РОСЛИННИХ ОЛІЙ |
|
|
СЛОВНИК ФАХОВИХ ТЕРМІНІВ |
|
|
Питання для контролю рівня засвоєного матеріалу |
|
|
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ |
«Рослинні жири:
проблемні питання виробників і споживачів;
торгівлі при формуванні системи автоматизованого управління»
Мета:
Завдання заняття:
II. ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК СТУДЕНТІВ
ЗНАТИ :
ВМІТИ:
Термінологічний глосарій
УкрНДІОЖ УААН – Український науково-дослідний інститут олії та жирів Української академії аграрних наук.
FOSFA – Федерація асоціації олії, насіння і жирів
USDA – Департамент сільського господарства США
GAFTA- Міжнародна асоціація Торгівлі Зерном і Кормами
HACCP – система аналізу ризиків і контролю критичних точок
Нерафінована олія - очищена тільки від механічних домішок шляхом фільтрування, центрифугування або відстоювання. Олія має інтенсивне забарвленням, яскраво виражений смак і запах насіння, з якого її було отримано. Має осад, над яким може бути легке помутніння.
Гідратована олія - очищена гарячою водою (70 °С), пропущеною в розпиленому стані через гарячу олію (60 °С). Дана олія на відміну від нерафінованої має менш виражені смак і запах, менш інтенсивне забарвлення, без помутніння та осаду.
Рафінована олія - очищена від механічних домішок. Олія прозора, без осаду, має забарвлення слабкої інтенсивності, досить виражені смак ізапах.
Дезодорована олія - оброблена гарячою сухою парою при температурі 170-230°С в умовах вакууму. Олія прозора, без осаду, забарвлення слабкої інтенсивності, слабко виражений смак і запах.
Виморожування – це процес охолодження олії, в результаті якого воскоподібні сполуки, що присутні в олії затвердівають і їх видаляють з олії шляхом фільтрування.
Гідрогенізація – це процес, де продукт піддається впливу чистого водню за відповідних температури і тиску, у присутності каталізатора (зазвичай це тонкоподрібнений нікель). Гідрогенізація підвищує точку плавлення жирів і збільшує консистенцію олій, перетворюючи ненасичені гліцериди (наприклад, олеїнової, лінолевої та ін. кислот) у насичені гліцериди з більш високою точкою плавлення (наприклад, пальмітинової, стеаринової та ін. кислот). Ступінь гідрогенізації і кінцева консистенція продуктів залежать від умов протікання цього процесу і від часу оброблення. До цієї товарної позиції включаються також продукти, незалежно від того, чи були вони:
Частково гідрогенізовані жири - це продукти пастоподібної та рідкої фракції. Часткова гідрогенізація впливає на перетворення цис-форми ненасичених жирних кислот у транс-форму, що підвищує точку плавлення продукту.
Повністю гідрогенізовані жири - це олії, перетворені в пастоподібний або твердий жир. Найчастіше гідрогенізації піддають жири риби або морських ссавців та деякі рослинні олії (бавовняну, кунжутну, арахісову, олію зі свиріпи, соєву, кукурудзяну та ін.).
Опаловий віск- гідрогенізована рицинова олія.
Інтеретерифіковані (або трансетерифіковані) жири – це тригліцериди, одержані шляхом обміну у складних ефірах радикалів жирних кислот, які входять до складу продукту за допомогою каталізаторів.
Реетерифіковані жири (або етерифіковані) – це тригліцериди, одержані шляхом безпосереднього синтезу з гліцерину та суміші вільних жирних кислот або кислотних олій після рафінування.
Елаїдинізовані жири – це перероблені олії, де ненасичені радикали жирних кислот перетворені з цис-форми у транс-форму.
Сирі жирні рослинні олії, рідкі чи тверді – це пресовані жири, які піддавалися лише декантації, центрифугуванню або фільтрації, тобто за умови, що для відокремлення їх від твердих частинок застосовувалася виключно механічна сила, така як сила ваги, сила тиску чи відцентрова сила, крім адсорбційного фільтраційного процесу, фракціонування або будь-якого іншого фізичного чи хімічного процесу. Одержана екстракцією олія повинна розглядатися як “сира”, якщо вона не змінила кольору, запаху чи смаку в порівнянні з відповідною олією, одержаною пресуванням.
Ідентифікація - процедура підтвердження відповідності органолептичних, мікробіологічних, фізико-хімічних показників і властивостей, специфічних для даного виду продукту тим показникам і властивостям, які зазначаються при етикетуванні цього продукту, а також процедура підтвердження загальновизнаної назви даного виду продукту, торговельної марки та/або комерційного (фірмового) найменування.
Марковання – усі слова, детальні характеристики, торгові марки або назва торгової марки, зображення символи, що стосуються цього виду харчових продуктів і у будь-який спосіб розміщені на пакованні, етикетці, а також у документації, якою супроводжується цей вид харчових продуктів і має відношення до них;
Фальсифіковані жирові продукти – продукти, які навмисне змінені (підроблені) та/або, які мають приховані властивості та якість, інформація про які є свідомо (явно) неповною або недостовірною
1. ПРОБЛЕМИ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА РОСЛИННИХ ЖИРІВ
Сьогодні взаємозв’язок українського і світового ринків олійних культур і рослинних жирів є тісним, що пов’язано з входженням України до числа світових лідерів з виробництва соняшнику, олії та шроту. Тому підвищення ефективності ЗЕД України щодо олійно-жирової продукції, забезпечення її конкурентоспроможності в сучасних умовах євроінтеграції є надзвичайно актуальним. За офіційними даними за обсягами експорту соняшникової олії Україна посідає одне з перших місць, характеризується найвищим рівнем конкурентоспроможності на міжнародному товарному ринку.
Проникнення вітчизняної продукції харчової промисловості, у т.ч. олійно-жирового комплексу на світові товарні ринки та інтеграція у світову економіку може відбуватися за умови досконалого володіння діловою іноземною мовою, ефективного інформаційно-аналітичного, товарознавчого аналізу та шляхом використання сучасних інтернет-технологій, забезпечення безпечності олійно-жирової продукції відповідно до гармонізованих вимог з міжнародними стандартами, моніторингу кон’юнктури та прогнозування динаміки розвитку ринку. У структурі експорту вітчизняної олійно-жирової продукції переважає сировина, тому виникає необхідність диверсифікації зовнішньої торгівлі в напрямі збільшення обсягів продажу жирових продуктів більш глибокої переробки.
Враховуючи стратегічне значення олійно-жирового комплексу для продовольчої безпеки України питання державного контролю та регулювання є актуальним. Виробництво рослинних жирів в Україні є потужною галуззю агропромислового комплексу, яка об'єднує виробників насіння і олійно-жирової продукції.
За нормою середньої потреби дорослої людини в жирах 90 г на добу рекомендовано споживати олії - 25-30 г, вершкового масла – 20-25 г, маргарину й кулінарних жирів - 40-50 г. У середньому за рік доросла людина повинна споживати близько 32 кг жиру, половина з якого – «видимі» жирові продукти. Рівень споживання рослинних жирів українцями не відповідає фізіологічним нормам людини - до 13 кг/рік, для порівняння у розвинених сільськогосподарських країнах - до 26 кг/рік. В структурі споживання жирів українці використовують до 98% соняшникову олію, 2% - решту олій, у т.ч. 1,8% - оливкову.
Україна займає третє місце в світовому рейтингу після Аргентини та Росії, забезпечуючи від 7 до 12% світового виробництва соняшнику. У загальному обсязі виробництва олійних культур в Україні соняшник займає понад 90%, а в структурі посівних площ – не менше 15 %. Головну роль на світовому ринку сої та соєвих продуктів, як виробників так і споживачів відіграють США, Бразилія, Аргентина, Євросоюз, Китай та Індія. У виробництві пальмової олії – Малайзія та Індонезія. На ринку соняшникової олії – Росія, Україна, ЄС та Аргентина. На ринку ріпакової олії – ЄС, Канада, Китай та Індія.
За даними галузевої асоціації «Укроліяпром», в Україні з вересня 2012 р. по серпень 2013 р. загальний обсяг виробництва рослинних олій становить 3,8 млн тонн, з яких 3,5 млн тонн - це соняшникова олія. Динаміка виробництва рослинних олій в Україні представлена в табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Виробництво рослинних олій за 2003-2012 рр. в Україні, (тис.т.)
|
Роки |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
|
1257 |
1343 |
1381 |
2078 |
2226 |
1863 |
2772 |
2990 |
3177 |
3799 |
Фонд споживання рослинних олій становить 585 тис. т., що дозволило забезпечити середньорічне споживання в розрахунку на одного українця на рівні 13 кг.
Рис. 1. Україна: виробництво, експорт та внутрішнє споживання соняшникової олії, тис. т
До 90% від внутрішнього обсягу виробництва рослинних олій було направлено на зовнішні ринки (рис. 1). Експорт цієї продукції в 2012/2013 рр. маркетинговому періоді становить 3,5 млн т., у т. ч. соняшникової олії - 3,25 млн т.
Україна займає 45% в світовому експорті соняшникової олії. Виходячи з середньої ціни олії в $1300/т, в грошовому вираженні в 2012/2013 рр. експорт досяг $4 млрд. (рис. 2).
Рис. 2. Експортери соняшникової олії, (тис.т.)
Серед основних країн експортерів продукції виділяються Індія, Єгипет, Іран, Алжир. Досить значні обсяги соняшникової олії також направляються до Туреччини, Іспанії, Італії та Росії (рис. 3).
Рис.3. Структура експорту соняшникової олії з України у 2012 р. (%)
КНР вважає, що Україна може бути потенційним і вагомим стратегічним постачальником соняшникової олії. Через це Китай зацікавлений в інвестиціях АПК України.
Аналізуючи проблеми ринку рослинних жирів, слід відзначити, що імпорт олії в Україну минулого сезону сягнув 300 тис т. і був представлений оліями тропічних культур. Основним імпортером соняшникової олії в Україні є Росія. Невелика частка ринку імпортованої соняшникової олії належить Чехії та Словаччині.
За прогнозами експертів у цьому сезоні експорт та імпорт рослинних жирів очікується на рівні показників минулого маркетингового сезону: 3,3 млн. т. експорту й 300 тис. т. імпорту.
Серед важливих проблем вітчизняної олійно-жирової промисловості є залучення іноземних інвестицій на модернізацію виробничих підприємств, підвищення їх конкурентоспроможності. При цьому для створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні необхідне державне регулювання питань удосконалення національного законодавства, гармонізації з міжнародними нормами.
Станом на 01.01. 2013 р. понад два десятки вітчизняних підприємств олійно-жирової промисловості перебувають у повній власності або під контролем іноземних інвесторів (до 80% переробних потужностей). Така ситуація призвела до суперечливих наслідків для України, вітчизняних переробників і агровиробників, що вирощують олійні культури. На нашу думку, до позитивних наслідків вкладення іноземних інвестицій в галузь слід віднести:
До негативних наслідків вкладення іноземних інвестицій в галузь слід віднести:
Таблиця 2
Посівні площі, виробництво та урожайність насіння соняшнику
за 1990-2012 рр.
|
1990 |
1995 |
2000 |
2005 |
2010 |
2011 |
2012 |
|
|
Посівні площі соняшнику |
1635 |
2020 |
2943 |
3743 |
4572 |
4739 |
5194 |
|
Виробництво насіння соняшнику |
2571 |
2860 |
3457 |
4706 |
6772 |
8671 |
8387 |
|
Урожайність насіння соняшнику |
15,8 |
14,2 |
12,2 |
12,8 |
15,0 |
18,4 |
16,5 |
Структура виробників олії в Україні представлена на рис. 3.
Українська олієжирова галузь представлена підприємствами, які входять до асоціації «Укроліяпром» і великими компаніями «Каргілл», «Топфер», «Сантрейд», «КМТ», «Бунге». Сьогодні в секторі працює 17 великих підприємств. Промислові потужності олійножирових підприємств України дозволяють на рік переробляти до 14 млн. т. насіння олійних культур, отримуючи 3,5 млн. т. соняшникової олії, 380 тис. т. маргарину, 105 тис. т. майонезу.
Компанія «Каргілл» - одна з найбільших міжнародних виробників та постачальників продовольчих, сільськогосподарських, промислових та фінансових товарів та послуг. В Україні «Каргілл» розпочала свою діяльність у 1991 році. Компанії належать два олійних заводи з загальними потужностями переробки у 1 млн. т. соняшникового насіння і 7 зернових елеваторів з потужностями зберігання 360 тис. т. зерна.
Друга компанія «Бунге» - український підрозділ міжнародної інтегрованої компанії «Bunge», що працює на ринку сільгосппродукції і продуктів харчування, веде бізнес у більш ніж 30 країнах світу.
В Україні «Bunge» розпочала свою діяльність у 2002 р. Працює в галузі агробізнесу та виробництва рафінованої олії . До складу «Bunge Україна» входять наступні підприємства:
ДП «Сантрейд» є найбільшим в Україні виробником і продавцем рафінованої олії ТМ «Олейна». На ринку України бренд «Олейна» існує з 1998 р. Зараз це лідер ринку рафінованих олій в Україні.
Рис. 3. Структура вітчизняних виробників рослинних олій
На Львівщині найбільшим виробником рослинних жирів, а саме соняшникової олії є ПП «Оліяр» (юридична адреса: с. Ставчани, Пустомитівського р-ну, Львівської обл.). Його характеристика представлена в табл. 3. Компанія «Оліяр» здійснює продаж соняшникової олії до Америки, Болгарії, Чехії, Словаччини, Угорщини, Австрії, Албанії, 10 країнам СНД, Лівану, Афганістану, Ізраїлю, Бангладешу та Південної Кореї.
Експерти прогнозують, що в 2013/2014 маркетинговому сезоні валовий збір насіння соняшнику сягне 8,5 млн. тонн, що на 5,5% більше, ніж у минулому сезоні.
Таблиця 3
ПП «Оліяр» найбільший виробник олії у Західній Україні
|
Характеристика підприємства |
(Англ.) |
(Нім.) |
|
ПП «Оліяр» — підприємство з вироб-ництва рафінованої соняшникової олії, найбільший виробник олії у Західній Україні. Потужність заводу з виготовлення рафіно-ваної олії — 300 тонн на добу та посідає 3-є місце в Україні серед виробників рафінованої соняшникової олії. Офіс підприємства розташований у м. Львові, а виробничі потужності — у с.Ставчани, Пустоми-тівського р-ну, Львівської обл. |
PE "Oliyar" – is an enterprise which produces refined sunflower oil , the largest oil producer in Western Ukraine . The main office of the enterprise is located in Lviv , and production capacity-in Stavchany village , Pustomyty district, Lviv region. Full capacity of the refined oil is - 300 tons per day. According to the production capacity, the company takes third place in Ukraine among manufacturers of refined sunflower oil. |
PE "Oliyar" - Produzent von raffiniertem Sonnenblumenöl , der größte Ölphersteller in der Westukraine . Hauptsitz des Betriebes befindet sich in Lviv und Herstellungswerke - im Dorf Stavchany, Pustomity , Region Lviv . Das Unternehmen produziert 300 Tonnen raffinierten Öl pro Tag und belegt den dritten Platz in der Ukraine unter den Herstellern von raffiniertem Sonnenblumenöl. |
|
До складу виробничих потужностей входять: автопарк олійно-екстракційного заводу, завод рафінації і дезодорації, цех фасування |
Production facilities of the plant include oil extraction department, deodorization, refining and packing departments |
Der Struktur der Produktion gehören: Ölextraktewerk, Betrieb für Raffinierung und Desodorierung, Verpackungsabteilung |
|
ПП «Оліяр» засноване у 2003 р. У 2005 році було проведено реконст-рукцію виробничих потужностей із рафіну-вання та дезодорації соняшникової олії та налагоджено вінтери-зацію (виморожування), фільтрацію і подальше фасування олії. Компанія орендує сільгоспугіддя загальною посівною площею 25 000 га |
Private enterprise "Oliyar" was founded in 2003. Production facilities for sunflower oil refining and deodorization were reconstructed and modernized in 2005. Freezing, filtration and further oil packing processes have been improved. The shop designed for oil packing into plastic bottles has been constructed. The company also rents farmland total sown area of 25 000 ha |
Private Unternehmen "Oliyar" wurde 2003 gegründet. Im Jahr 2005 wurde Wiederaufbau der Produktionsanlagen des Werkes für Raffinierung und Desodorierung von Sonnenblumenöl durchgeführt, und eine Winterisierung, Filtration und anschließende Verpac-kung der Produktion eingesetzt. Das Unternehmen vermietet auch Ackerland gesamter Anbaufläche von 25 000 Hektar. |
|
Високий ступінь автоматизації всіх процесів, контроль кожного етапу виробництва олії за допомогою інформаційних систем і спеціалізованого програмного забезпечення SIEMENS гарантують дотримання європейських стандартів якості при виготовленні соняшникової олії. Досконала система очищення олії з використанням сучасних технологій дозволяє отримувати рафіновану олію, в якій відсутні канцерогени. |
High degree of all production processes automation, as well as strict control of every single stage of oil production performed by Siemens advanced computer systems and specialized software, guarantees to meet the European standards of the manufacturing process. A perfect system for oil purification with the usage of modern technologies, installed on the plant, enables us to get pure refined oil without carcinogen. |
Produktionskontrolle mittels EDV-Systeme und spezielle Programm SIEMENS garantieren die Behaltung der europäischen Standards in der Produktion von Sonnenblumenkerneöl. Perfektes Reinigungssystem mit moderner Technik bietet raffiniertes kanzerogenfreies Sonnenblumenkerneöl. |
|
Атестована лабораторія контролю якості знаходиться на виробництві і забезпечує постійний нагляд за якістю вхідної сировини готової продукції. Продукція проходить трирівнений контроль якості. Перший рівень контролю – це перевірка якісних показників вхідної сировини; наступний рівень – контроль процесу виробництва і останній рівень – це перевірка кінцевого продукту, проводиться відбір зразків з кожної партії. |
Certified laboratory, located on the premises, supplies constant control over the quality of raw materials and final products. Production is supervised at three stages. All three stages of supervision control the whole process of production, beginning with quality index of raw material and ending with final product testing. At the first level, analysis of raw material takes place; at the second, every two hours raw material being processed is inspected; finally, at the third level of quality control, each lot of final product is selected, sampled and tested. |
Zertifiziertes Labor Qualitдtskontrolle arbeitet direkt in der Herstellung und Bereitstellung von laufenden Aufsicht ьber die Qualitдt der Rohstoffe und Fertigprodukte. Die Produktion unterliegt der dreistufigen Qualitдtskontrolle. Unsere Produktion unterliegt der dreistufigen Qualitätskontrolle. Die erste Ebene der Kontrolle - ein qualitativer Test der eingehenden Rohstoffe, die nächste Stufe - die Überprüfung der Proben bei der Verarbeitung von Rohstoffen und letzte Stufe der Kontrolle - eine Überprüfung des Endproduktes, eine Auswahl von Proben aus jeder Partie. |
|
За потужністю виробництва компанія посідає 3-є місце в Україні серед виробників рафінованої соняшнико-вої олії. Компанія щорічно нарощує виробничі потужності і у найближчій перспективі буде встановлено нове додаткове обладнання, а також удосконалено окремі процеси на рівні останніх світових технологічних досягнень у виробництві рафінованої соняшникової олії, а також ріпакової і соєвої. |
According to the production capacity, Oliyar company is one out of three leading and the most powerful producers of refined sunflower oil in Ukraine. Every year the company increases its production capacity, and is currently working on installing new equipment and modernizing several aspects of its production process to reflect the world latest technological advancements. |
Nach der Produktion-skapazitдt belegt das Unternehmens den dritten Platz in der Ukraine unter den Herstellern von raffiniertem Sonnenblumenцl. Produktionskapazitäten des Unternehmens steigern jährlich und unsere kurzfristige Perspektiven sind folgende: neue Zubehör einzustellen, Verbesserung der einzelnen Vorgänge laut weltmodernen technologischen Fortschritten in der Produktion von raffiniertem Sonnenblumenöl. |
|
Вигідне географічне положення виробничих потужностей ПП «Оліяр» на західних кордонах України сприяє щорічному збільшенню налагод-жених експортних зв’язків із західними імпортерами олії. |
Favorable geographical location of the Oliyar company on the western borders of Ukraine makes relationships with our European partners more convenient, and plays a positive role in establishing new business relations with sunflower oil importers across Europe. |
Vorteilhafte geographische Lage der Produktionsstätten PP "Oliyar" auf der westlichen Grenze der Ukraine fördert der jährlichen Steigerung der Exportbeziehungen mit den westlichen Öl-Importeure. |
|
ПП "Оліяр" є виробником соняшникової олії трьох торгових марок ТМ «МАЙОЛА», ТМ «СОНЯШНА» і ТМ «РОДИННА» |
Private enterprise Oliyar produces sunflower oil under the brand names "Majola", "Sonyashna" and "Rodynna" |
Privatunternehmen «Oliyar" ist Hersteller von Sonnenblumenöl HM (Handelsmarke) "Mayola" HM " Sonyashna " und HM " Rodynna |
|
Уся продукція ПП «Оліяр» відповідає вимогам ДСТУ 4492: 2005 «Олія соняшникова. Технічні умови» |
All production manufactured by private enterprise Oliyar meets the requirements of state standard and satisfies the demands of State Standards of Ukraine 4492:2005 “Sunflower oil. Technical specifications” |
Alle Produkte sind PU "Oliyar" erfüllt Anforderungen der staatlichen Standards der Ukraine (ДСТУ) 4492:2005 "Sonnenblumenöl. Technische Bedingungen " |
|
Соняшникова олія ТМ «МАЙОЛА» отримала всеукраїнське визнання та знак якості «ВИЩА ПРОБА» |
Sunflower oil "Majola" received nationwide recognition by being awarded with the quality seal "Vyshcha Proba" ("Top Grade") |
Sonnenblumenöl HM (Handelsmarke) "Mayola" hat gesamtukrainische Anerkennung erhalten und wurde mit dem Qualitätszeichen "Höchste Probe" ausgezeichnet. |
Отже, вітчизняні підприємства з виробництва рослинних жирів мають багато проблем. Проте, це дуже приваблива й перспективна ніша для успішного розвиткуАПК України.
Резюме до розділу
Einführung.
Die Herstellung der Pflanzenöle in der Ukraine gilt als mächtiger Zweig der Agrarindustrie, die Hersteller der Samen und Ölfettproduktion vereinigt.
Als Hauptrohstoffe für die Herstellung der Pflanzenöle treten solche Ölkulturen, wie: Rübe, Sojabohnen, Sonnenblumen, Früchte der Ölpalmen, Erdnuss, Baumwolle und andere Kulturen. Insgesamt beträgt die Weltproduktion mindestens 13 Hauptarten der Pflanzenöle.
Nach dem Wert und Nutzen unterscheidet man solche Reihe der Pflanzöle: teuerstes und nützliches – Olivenöl, danach Maisöl, Sonnenblumenkerneöl, Rübeöl, Sojaöl, Palmöl. Aber Rübeöl, Sojaöl und Palmöl werden meistens für technische Bedürfnisse benutzt
Die bekannteste und verbreiteste sind Soja,- Palm,- Rübe,- und-Sonnenblumenkerneöl. Sie betragen 85% der Weltölherstellung und 90 % des Welthandels.
Es gibt auch Cocoöl, Palmkerneöl, Baumwollenöl und Erdnussöl.
Ölkulturen werden in Viehzucht und auf dem Markt der Energieträger benutzt (Entwicklung der Herstellung von Biodiesel).
Außerdem wirken auf diese Märkte Saisons von Aussaat, Reifen, Ernte und Ausbeute der Ölkulturen.
Preiskorrelation der verschiedenen Öle auf dem Ölmarkt prägt den Marktzustand der konkreten Kulturen.
Wertdynamik des Ölkomplexes ist mit dem Gegenersatz der Öle verursacht und wird mit dem einzigen Faktorenkomplex bestimmt. Der größte Einfluss auf die Preisbildung hat Sojakomplex durch die Verbindung mit dem Getreidemarkt, und auch mit dem Erdölmarkt. Er gilt als entwickelter und dynamischer Markt in der Börsenverständnis.
In dem gesamten Herstellungsbetrag der Ölkulturen in der Ukraine nimmt die Sonnenblume über 90%, und in der Struktur der Anbaufläche – mindestens 10%.
Heutzutage im Hausverbrauch verbrauchen die Ukrainer etwa 98% Sonnenblumenkerneöl und nur 2% betragen andere Öle, insbesondere 1,8% - Olivenöl.
Ukrainische Ölfettindustrie wird durch die 17 Betriebe vertreten, die der Assotiation „UKROLIJAPROM“ gehören. Alle Gesellschaften arbeiten auf der Basis der großen Werke. Die existierenden Kapazitäten der Ölfettunternehmen der Ukraine erlauben es jährlich bis 4 Mill. Tonn samen der Ölkulturen zu verarbeiten (Sonnenblumen und Rübe). Dabei kann man 1,5 Mill. Tonn Sonnenblumenkerneöl, 380 Tausend Tonn Margarine, 105 tausend Tonn Mayonnaise erhalten.
Die Hauptrolle auf dem Weltmarkt von Soja und Sojaprodukten, sowie Hersteller, als auch Verbraucher spielen USA, Brasilien, Argentinien, Eurounion, China, Indien. In der Herstellung von Palmöle – Malaysia und Indonesien. In Sonnenblumenkerneöl – Russland, Ukraine, EU und Argentinien. In Rübeöl – EU, Kanada, China und Indien.
Ukraine gilt sowie als Brot-, als auch Sonnenblumenland, aber Ölverbrauchsniveau entspricht nicht den physiologischen Normen des Menschen. Wenn, zum Beispiel, in den entwickelnden landwirtschaftlichen Ländern verbraucht man pflanzliche Fetten bis 26kg/Jahr, so bei uns nur – 10 kg.
AUSFUHR/EXPORT und EINFUHR/IMPORT der pflanzlichen Öle wird praktisch auf dem Niveau der Anzeigen der vorigen Marketingsaison erwartet.
In neuer 2013-2014 Marketingsaison wird Bruttoernte der Sonnenblumenkerne 8,5 Mill. Tonn betragen, was für 5,5% mehr, als in voriger Saison.
Die Erwarteten Rohstoffbeträge und vorhandene Verarbeitungskapazitäten erlauben es die Produktion der pflanzlich en Öle vergleichend mit der vorigen Marketingperiode für 1,3% bis 3,7% Mill. Tonn zu steigern, darunter Sonnenblumenkerneöl bis 3,6 Mill. Tonn. Laut Kontensaldo 2012/2013 in der Ukraine beträgt gesamte Herstellung der pflanzlichen Öle 3,6 Mill. Tonn, darunter 3,5 Mill. Tonn – Sonnenblumenkerneöl.
Über 90% von Innenherstellungsbetrag der pflanzlichen Öle wurden auf die Außenmärkte gerichtet. Ausfuhr dieser Produktion beträgt in 2012/2013 Marketingperiode 3,4 Mill. Tonn darunter Sonnenblumenkerneöl – 3,25 Mill. Tonn.
Ukraine Exportieret Sonnenblumenkerneöl in 90 Länder der Welt. Unter den Hauptexportrichtungen der Produktion sind Indien, Ägypten, Niederlande Türkei, Spanien, Italien und Russland zu nennen.
Verbrauchsfonds der pflanzlichen Öle beträgt 587 Tausend Tonn, was erlaubt es den durchschnittlichen Jahresverbrauch in der Verrechnung auf dem Niveau 13 kg pro Kopf (nationale Norm) zu versorgen.
Einfuhr/Import beträgt 300 Tausend Tonn und wurde überwiegend durch die tropischen Öle vertreten.
Aus-und Einfuhr der pflanzlichen Öle wird, laut den Expertenprognosen, praktisch auf dem Niveau der Anzeigen der vorigen Marketingperiode erwartet, und beträgt 3,3 Mill. Tonn und 300 Tausend Tonn entsprechend.
Die Nachfrage des Innenmarktes für die pflanzlichen Öle wird in Betrag 625 Tausend Tonn eingeschätzt, darunter Verbrauchsfonds – 585 Tausend Tonn, was durchschnittlichen Jahresverbrauch der Öle mit der Bevölkerung auf dem Niveau 13 kg pro Kopf versorgt.
2. СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЗБУТОМ РОСЛИННИХ ЖИРІВ ЗАСОБАМИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ «ПАРУС – ТОРГІВЛЯ І СКЛАД» НА ПРИКЛАДІ Торгового Дому «Майола» ПП «Оліяр».
Опанування системою роботи програмного продукту «Парус-Торгівля і склад» розраховане для студентів, які здобувають спеціальність «Товарознавство і комерційна діяльність».
Модуль «Парус-Торгівля і склад» − це знання, що потрібно для ефективної роботи підприємства і є багатофункціональною системою автоматизації бізнес-задач для роботи з клієнтами у сфері торгівлі. Дана Система дозволяє організувати на якісному рівні планування і управління бізнес-процесами зі збуту продукції, що веде до зменшення частки втрати ділової інформації, дозволяє досягти стабільного зростання клієнтської бази та системної роботи з клієнтами і сприяє збільшенню оборотів реалізованої продукції. Використання «Парус-Торгівля і склад» дозволяє вирішити завдання товарного обліку, управління складськими запасами, організації документообігу та підвищення оперативності роботи персоналу.
Зручний і інтуїтивно простий інтерфейс системи сприяє швидкому освоєнню програмного продукту співробітниками підприємства і надає їм широкий набір функцій для комфортної та оперативної роботи. Автоматизація більшості рутинних операцій у повсякденній роботі з клієнтами дозволяє вивільнити додатковий час для збільшення числа ділових контактів, а також сприяє зниженню ризиків пропуску або втрати важливої ділової інформації.
У широкому розумінні програмне забезпечення «Торгівля і склад» − це CRM-рішення для торговельних підприємств, що об'єднує в єдиний інформаційний простір взаємозв'язані бізнес-процеси основних підрозділів підприємства (збут товарів/послуг, маркетинг, сервісне обслуговування).
Абревіатура CRM − Customer Relationship Management – це управління взаємовідносинами з клієнтами, що охоплює практично всю діяльність підприємства. Ця технологія підтримує збір, обробку і аналіз інформації для залучення нових клієнтів і збереження існуючих клієнтів, скорочення витрат при роботі з ними, а також забезпечення одержання максимального прибутку від співпраці і збуту продукції. Застосування CRM-системи дозволяє підвищити ефективність маркетингу, збуту і сервісного обслуговування за рахунок ведення єдиної бази клієнтів, де була б зосереджена уся інформація про клієнта (його персональні дані, переваги, контактні особи, історія контактів з клієнтом, історія його платоспроможності, пропозиції зроблені клієнтові конкурентом і т.ін.).
Основою CRM є накопичення інформації про клієнта різними відділами підприємства і ухвалення управлінських рішень на основі аналізу одержаної інформації, тобто забезпечення ефективного управління.
Схематичне зображення взаємодії усіх бізнес-процесів на підприємстві при використанні програмного продукту «Торгівля і склад» представлено на рис. 4.
Рис.4. Схематичне зображення бізнес-процесів на підприємстві при використанні «Торгівля і склад»
Як видно з рис. 4 – це замкнутий процес, який вирішує завдання управління збутом, обліку документації, обліку клієнтів, сервісного обслуговування і завдань маркетингу. Також виконуються завдання обробки замовлень, взаєморозрахунків, контролю діяльності, рух товарів на підприємстві, управління товарними запасами.
За допомогою Системи «Парус-Торгівля і склад» можна здійснити:
Цю систему легко можна адаптувати в роботі ТД «Майола» ПП «Оліяр». Для практичного використання програми «Торгівля і склад» ПП «Оліяр» перед нами були поставлені такі завдання:
Отже, для роботи з пакетом «Торгівля і склад» потрібно володіти знаннями роботи в середовищі Windows і MS Office. Як і у кожній програмі тут є свої умовні позначення. Інтерфейс простий і схожий до офісних програм, і саме простота і гнучкість налаштування інтерфейсу дозволяють застосовувати систему у потрібних галузях бізнесу, а також адаптувати її під вимоги Замовника без додаткового програмування.
Процесу заповнення Бази даних для підприємства «Оліяр» передували:
Система встановлена на комп’ютері і працює у нормальному режимі. Проте використовувати її за прямим призначенням поки що не можна. Спочатку Систему необхідно налаштувати з урахуванням особливостей господарської діяльності ТД «Майола» ПП «Оліяр», використовуючи меню Файл − Налаштування системи (рис. 5), де вводимо основні налаштування для коректної роботи системи, такі як фірма-користувач Системи, параметри відображення інформації, параметри виведення на друк, є можливість змінювати інтерфейс (кольорове оформлення вікон). Поля в робочих формах Системи виділені жовтим кольором − обов’язкові для заповнення!
Рис. 5. Вигляд меню Файл−Налаштування системи (для ТД «Майола»)
В меню Облік (рис. 6) − розділи Системи дають змогу групувати інформацію про товарні запаси, ціни реалізації (перелік товарів/послуг, тарифи, артикул, група товарів, одиниці виміру, валюта і ін.), дисконтні/клубні картки (знижки для оптових покупців, знижки для постійних клієнтів).
Рис. 6. Вигляд меню Облік з переліком основних розділів
Кожен Розділ передбачає введення великої кількості інформації. Даний розділ ми заповнили продукцією і цінами на неї, яку пропонує ТД «Майола» ПП «Оліяр», а також створили підрозділи Запаси, Послуги, Тара (рис. 7).
Рис. 7. Заповнена форма Ціни реалізації (на прикладі продукції ТД «Майола» ПП «Оліяр»)
Далі переходимо до меню Словники (Поняття «Словник» в Системі «Торгівля і склад» використовується достатньо умовно. Під «Словником» прийнято називати будь-яке сховище інформації, в якому зберігаються допоміжні відомості). Але заповнення словників є ключовим моментом в роботі Системи. Основні словники для першочергового заповнення (рис. 4): Найменування і курси валют (ми ввели гривні – базова валюта, у якій ведуться усі розрахункові операції на підприємстві і долар); Одиниці виміру (Одиниці кількості − для тари, в якій відвантажується готова продукція ТД «Майола» ПП «Оліяр» і Одиниці об’єму (літр) – як правило, це пляшки з соняшниковою олією об’ємом 1, 2, 5 л ); Організації і МВО (сюди увійшли усі контрагенти з якими співпрацює ТД «Майола» ПП «Оліяр», а також матеріально-відповідальні особи, які працюють на підприємстві) (рис. 8).
Рис. 8. Вигляд меню Словники для заповнення основних словників Cистеми
Рис. 9. Заповнений Словник Організації і МВО (на прикладі ТД «Майола» ПП «Оліяр»)
В цьому ж меню є шаблони документів, які зберігаються в спеціальному каталозі WVNED/TEMPLATE Системи. В комплект поставки Системи входить набір шаблонів найпоширеніших звітів. Якщо не вистачає певного шаблону документу, можна звернутися в представництво Корпорації ПАРУС, де підберуть готовий або виготовлять новий шаблон.
За результатами роботи після заповнення усіх необхідних даних, які відображають діяльності підприємства ТД «Майола» ПП «Оліяр» (реєстрації вхідних документів, підготовки документів на внутрішнє переміщення, створення тарифів, внесення цін реалізації і ін.), ми сформували внутрішні документи, вихідні рахунки, звіт про товарні запаси тощо. Для зразку наведемо приклад сформованого прихідного ордеру від ВП «Оліяр» на склад ТД «Майола» (рис. 10).
Рис. 10. Зразок сформованого прихідного ордеру (на прикладі ТД «Майола» ПП «Оліяр»)
При потребі будь-який документ чи звіт, сформований в MS Excel можна роздрукувати (ця опція не доступна в Демонстраційній версії).
Усі представлені вище форми для введення інформації супроводжують весь процес автоматизації і стандартні для усіх меню і розділів Системи. Заповнення відбувається через контекстне меню після натиску ПКМ, команда Додати.
Інформацію про модуль «Парус-Торгівля і склад», а також інші пропозиції корпорації «Парус» можна переглянути на офіційному сайті корпорації Парус – www.parus.ua
Варто відмітити, що Модуль «Парус-Торгівля і склад» є самостійним модулем у складі комплексної системи автоматизації малого і середнього бізнесу «Парус-Підприємство 7.40». Він може працювати в комплексі з іншими модулями, такими як «Парус-Бухгалтерія», «Парус-Менеджмент і маркетинг», «Парус-Касові апарати».
3. ПРОБЛЕМИ НОРМАТИВНО – ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ХАРЧОВОЇ БЕЗПЕЧНОСТІ РОСЛИННИХ ОЛІЙ В УКРАЇНІ
Стабільне світове зростання загального попиту на олійні культури, а також значна частка України у світовому виробництві та експорті рослинних жирів, в першу чергу соняшникової олії, створюють умови динамічного розвитку олійної галузі в Україні. Так, тільки соняшникова олія експортується близько 90 країнам світу, що складає понад 45% всього ринку світового експорту. Саме це ставить перед національними експортерами та виробниками проблеми забезпечення відповідності продукції не тільки встановленим державним вимогам, але й міжнародним та європейським вимогам. При цьому важливо зауважити, що останнім часом у значній мірі проведено гармонізацію державних нормативних документів, однак ця робота залишається незавершеною особливо у частині показників безпечності.
Так, з 140 нормативних актів на рослинну олію, які діють в Україні, з яких 36 ГОСТ та 104 ДСТУ, тільки 36 % гармонізовано до вимог ISO та EN.
Хоча, слід відмітити, що національне законодавство щодо загальних вимог до безпечності харчових продуктів відповідає вимогам нормативних документів ЄС. Так, в Законі України «Про безпечність та якість харчових продуктів» враховано вимоги Регламентів Ради ЄС № 1881/2006 від 19.12.2006 р. та № 178/2002 від 28.01.2002 р. Технічний регламент «Щодо правил маркування харчових продуктів», який в Україні введено в дію в 2010 році, розроблено з врахуванням положень Директиви Європейського Парламенту та Ради від 20 березня 2000 р № 2000/13/ЄС і Директиви Комісії від 30 січня 2008 р. № 2008/5/ЄС. Розроблено також проект технічного регламенту «Олії харчові» (ще не затверджено і не введено в дію), в якому враховані вимоги регламентів Європейського Парламенту і Ради ЄС № 178/2002 від 28 січня 2002 р. „Про встановлення загальних принципів та вимог законодавства щодо харчових продуктів, створення Європейського органу з безпеки харчових продуктів та встановлення процедур у галузі безпеки харчових продуктів”, № 852/2004 від 29 квітня 2004 р. „Про гігієну харчових продуктів” та Угоди про технічні бар’єри у торгівлі (СОТ).
До національного законодавства у вказаній сфері регулювання належать наступні правові акти:
Вимоги до якості і безпечності олії закріплені у наступних стандартах, що зазначено в табл. 4
|
№ з/п |
Стандарт |
|
1 |
ДСТУ 4492:2005 Олія соняшникова. Технічні умови |
|
2 |
ДСТУ ГОСТ 8808-2003 Олія кукурудзяна. Технічні умови |
|
3 |
ДСТУ 4306: 2004 Олія пальмова. Загальні технічні умови. |
|
4 |
ГОСТ 1128-75 Масло хлопковое рафинированное. Технические условия (Олія бавовняна рафінована. Технічні умови) |
|
5 |
ГОСТ 7981-68 Масло арахисовое. Технические условия (Олія арахісова. Технічні умови) |
|
6 |
ДСТУ 4534:2006 Олія соєва. Технічні умови |
|
7 |
ДСТУ 4598:2006 Олія гірчична. Технічні умови |
|
8 |
ГОСТ 8989-73 Масло конопляное. Технические условия (Олія конопляна. Технічні умови) |
|
9 |
ГОСТ 8990-59 Масло кунжутное (сезамовое). Технические условия (Олія кунжутна (сезамова). Технічні умови) |
|
10 |
ДСТУ 4562:2006 Олія кокосова. Технічні умови постачання |
|
11 |
ГОСТ 30306-95 Масло из плодовых косточек и орехов миндаля. Технические условия (Олія з плодових кісточок та горіхів мигдалю. Технічні умови) |
|
12 |
ГОСТ 5791-81 Масло льняное техническое. Технические условия (Олія льняна технічна. Технічні умови) |
|
13 |
ГСТУ 46.072:2003 Олія ріпакова. Технічні умови |
|
14 |
ДСТУ 4563:2006 Олія пальмоядрова. Технічні умови постачання |
|
15 |
ДСТУ 4438:2005 Олеїн пальмовий. Загальні технічні умови |
|
16 |
Інші види олій з олійної сировини або нетрадиційних видів сировини, що виробляються за затвердженою в установленому порядку нормативною документацією |
Норми контамінантів визначені у державних санітарних нормах і правилах: ДСанПіН 8.8.1.2.3.4- 000-2001 (допустимі рівні залишків пестицидів), ГН 6.6.1.1-130-2006 (допустимі рівні питомої активності радіонуклідів), МБТ № 5061-89 (допустимі рівні основних груп полютантів).
Зважаючи, що саме ці нормативи є основою всієї національної системи нормування показників безпеки в харчових продуктах нами проаналізовано відповідність встановлених ними рівнів з міжнародними нормативами Комісії Кодекс Аліментаріус (Codex Stan 210-1999, Rev.3-2009, CODEX STAN 193-1995, Rev.4-2010, CAC/MRL 01) та нормативами Євросоюзу (Директива ЄС 1881/2006, Директива ЄС 2008/17/EC, Регламент ЄС № 737/90, Регламент ЄС 2000/473/Euratom).
Нами проведено порівняльний аналіз нормативів вмісту в рослинних оліях радіонуклідів, мікотоксинів, залишків пестицидів, токсичних елементів, бенз(а)пірену та інших поліароматичних вуглеводнів, харчових добавок та встановлено наявність відмінностей у їх нормуванні.
Радіонукліди - радіоактивні атоми з певним числом протонів і нейтронів у ядрі, що характеризуються масовим числом і атомним номером.(табл.5) Навіть невелика кількість поглинутої разом із радіонуклідами енергії випромінювання спричиняє глибокі біологічні зміни в організмі людини.
Таблиця 5
Порівняння допустимих рівнів радіонуклідів в рослинних жирах, бк/кг
|
Назва показника |
ГН 6.6.1.1-130-20061 |
ДСТУ 4492:20052 |
Кодекс Аліментаріус3 |
Регламент ЄС № 737/904 |
|
137Cs |
100 |
600 |
1000 |
600 (137Cs+134Cs |
|
90Sr |
30 |
200 |
100 |
-* |
|
238Pu, 239Pu, 240Pu, 241Am |
-* |
-* |
10 |
-* |
|
106Ru, 129I, 131I, 235U |
-* |
-* |
100 |
-* |
|
35S, 60Co, 89Sr, 103Ru, 134Cs, 144Ce, 192Ir |
-* |
-* |
1000 |
-* |
|
3H, 14C, 99Tc |
-* |
-* |
10000 |
-* |
* - не нормується
Як видно з табл. 5, перелік радіонуклідів в CODEX STAN 193-1995, Rev.2. – 2006 набагато ширший, ніж за національними та європейськими нормативними документами, і включає 20 ізотопів. Слід відмітити, що для одного елемента (йоду, рутенію, цезію, плутонію, стронцію) контролюють відразу кілька ізотопів. В Україні регламентується вміст цезію137 та стронцію90, допустимий рівень яких в рослинних оліях значно відрізняється від вимог законодавства ЄС, де ДР цезію137 (щоправда, разом з цезієм134) складає 600 бк/кг, і кодексу Аліментаріус, де ДР цезію137 складає 1000 бк/кг, а ДР стронцію90 – 100 бк/кг. В законодавстві ЄС відсутні вимоги контролю вмісту стронцію90, тоді як в Україні та в Кодексі Аліментаріус стронцій90 регламентується.
Норми токсичних елементів в Україні містяться в МБТ № 5061-89 та діючих стандартах, у світовому співтоваристві вони закріплені в стандартах комісії Кодекс Аліментаріус, а саме: CODEX STAN 193-1995, Rev.2- 2006; CODEX STAN 19-1981, REV. 2-1999; для країн Євросоюзу – в Регламенті Комісії ЄЕС № 1881/2006.
Результати порівняння норм токсичних елементів за МБТ № 5061-89, стандартами комісії Кодекс Аліментаріус та Регламентом Комісії ЄЕС № 1881/2006 наведені в табл. 6.
Таблиця 6
Порівняльний аналіз норм токсичних елементів в рослинних жирах, мг/кг
|
Назва показника |
МБТ № 5061-89 5 |
ДСТУ 4492:2005 |
Кодекс Аліментаріус6 |
Регламент ЄЕС № 1881/2006 |
|
Свинець |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
Кадмій |
0,05 |
0,05 |
-* |
-* |
|
Миш’як |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
-* |
|
Ртуть |
0,03 |
0,03 |
-* |
-* |
|
Мідь |
0,5 |
0,5 |
Рафін. – 0,1; Нерафін. – 0,4 |
-* |
|
Цинк |
5,0 |
5,0 |
-* |
-* |
|
Залізо |
5,0 |
5,0 |
Рафін. – 1,5; Нерафін. – 5,0 |
-* |
* - не нормується
Ідентифіковано відмінності щодо норм вмісту міді в рослинних оліях, при цьому, варто відмітити більш широкий спектр токсичних елементів, які нормуються вітчизняним законодавством в порівнянні з міжнародними та європейськими нормативами. Україна здійснює аналіз рослинних олій на додаткову кількість токсичних елементів (ртуть, цинк), який не проводиться ні Європейським Співтовариством, ні світовою спільнотою.
Нами проведено порівняння допустимих рівнів мікотоксинів (МБТ 5061-89, ДСТУ 4492:2005) з міжнародними та європейськими нормами відповідно кодексу Аліментаріус та Регламенту Коміссії ЄЕС № 1881/2006, результати якого наведені в табл. 7.
Таблиця 7
Порівняння допустимих норм мікотоксинів в рослинних жирах, мг/кг
|
Назва показника |
МБТ № 5061-89 |
ДСТУ 4492:2005 |
Кодекс Аліментаріус |
Регламент ЄЕС № 1881/2006 |
|
Афлатоксин B1 |
0,005 |
0,005 |
-* |
-* |
|
Зеараленон |
1,0 |
1,0 |
-* |
0,4 (кукурудзяна рафін. олія) |
|
Фумонізіни |
-* |
-* |
-* |
1,0 (кукурудзяна) |
* - не нормується
Як видно з табл. 7, максимально допустимі рівні мікотоксинів не відповідають європейським нормам. В Кодексі Аліментаріус для рослинних олій вміст мікотоксинів не регламентується. Регламент ЄЕС № 1881/2006 регламентує вміст зеараленону та фумонізіну лише в кукурудзяній олії. Україна не регламентує в кукурудзяній олії максимально допустимого рівня фумонізінів, а допустимий рівень зеараленону перевищує європейські норми в 2,5 рази.
Залишкова кількість пестицидів в Україні регламентується ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.000-2001 «Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, грунті», МБТ № 5061-89 «Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов», діючими стандартами, а в світовому співтоваристві – відповідно CAC/MRL 01, та чисельними постановами ЄС, в т.ч. документом Consolidated Text produced by the CONSLEG system of the Official Publications of the European Communities, 2004.(табл. 8)
Стандарт коміссії Кодекс Алиментариус CAC/MRL 01 призначений для контролю пестицидів в більшості випадків для сировини.
Таблиця 8
Порівняння допустимих рівнів пестицидів в соняшниковій олії, призначеній для безпосереднього використання на харчові цілі, мг/кг
|
Назва показника |
МБТ № 5061-89 |
ДСТУ 4492:2005 |
ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.000-2001 |
Регламент ЄЕС |
|
Алдрин |
не доп. |
-* |
-* |
-* |
|
Амбуш |
0,1 |
-* |
0,1 |
-* |
|
Афуган |
не доп. |
-* |
не доп. |
-* |
|
Валексон |
0,05 |
-* |
0,05 |
-* |
|
Гексахлоран |
0,05 |
-* |
0,2 |
-* |
|
ГХЦГ гама-ізомер |
1,0 |
0,05 |
0,05 |
0,02 |
|
Гептахлор |
не доп. |
не доп. |
не доп. |
-* |
|
2,4-Д і препарати на її основі |
не доп. |
-* |
не доп. |
-* |
|
2,4-ДМ |
не доп. |
-* |
не доп. |
-* |
|
ДДТ |
0,1 |
0,1 |
0,125 |
0,05 |
|
ДДБ |
-* |
-* |
не доп. |
-* |
|
Прометрин |
0,1 |
-* |
0,1 |
-* |
|
Децис |
0,05 |
-* |
не доп. |
-* |
|
Діурон |
не доп. |
-* |
-* |
-* |
|
ДНОК |
не доп. |
-* |
не доп. |
-* |
|
Депра |
0,05 |
-* |
0,5 |
-* |
|
Дуал |
0,02 |
-* |
0,02 |
-* |
|
Карбофос |
0,1 |
-* |
0,1 |
-* |
|
Лінурон |
не доп. |
-* |
не доп. |
-* |
|
Метил-меркаптофос |
не доп. |
-* |
не доп. |
-* |
|
Метатіон |
0,1 |
-* |
0,1 |
-* |
|
Метафос |
не доп. |
-* |
не доп. |
-* |
|
Реглон |
0,1 |
-* |
0,1 |
-* |
|
Ронілан |
0,5 |
-* |
не доп. |
-* |
|
Тіофос |
не доп. |
-* |
-* |
-* |
|
Тирам |
не доп. |
-* |
не доп. |
0,01 |
|
Трефлан |
0,1 |
-* |
-* |
-* |
|
Трихлорацетат натрію |
0,01 |
-* |
0,01 |
-* |
|
Алахлор |
-* |
-* |
не доп. |
-* |
|
Ацетаміприд |
-* |
-* |
0,2 |
-* |
|
Ацетохлор |
-* |
-* |
0,01 |
1,0 |
|
Біфентрин |
-* |
-* |
не доп. |
0,1 |
|
Зеллек |
-* |
-* |
не доп. |
-* |
|
Зеллек супер |
-* |
-* |
не доп. |
-* |
|
Гліфосат |
-* |
-* |
0,1 |
20 |
|
Глюфосинат амонію |
-* |
-* |
0,02 |
-* |
|
Дельтаметрин |
-* |
-* |
не доп. |
0,05 |
|
Дикват |
-* |
-* |
0,5 |
1 |
|
Диметенамід |
-* |
-* |
0,02 |
-* |
|
Диметоат |
-* |
-* |
0,1 |
0,05 |
|
Дифлубензурон |
-* |
-* |
0,1 |
-* |
|
Гліфтор |
-* |
-* |
не доп. |
-* |
|
Едил |
-* |
-* |
0,02 |
-* |
|
ЕПТК |
-* |
-* |
0,05 |
-* |
|
Етафос |
0,02 |
-* |
0,02 |
-* |
|
ЕТС |
-* |
-* |
0,02 |
-* |
|
ЕТМС |
-* |
-* |
0,3 |
-* |
|
Етримфос |
-* |
-* |
0,1 |
-* |
|
Картолін |
-* |
-* |
не доп. |
-* |
|
Імадаклоприд |
-* |
-* |
не доп. |
0,1 |
|
Карбендазим |
-* |
-* |
0,4 |
0,1 |
|
Клетодим |
-* |
-* |
0,05 |
0,5 |
|
Ліндан |
-* |
-* |
0,5 |
0,01 |
|
Малатіон |
-* |
-* |
0,2 |
0,02 |
|
Метаксил |
-* |
-* |
0,1 |
-* |
|
Метаксил-М |
-* |
-* |
0,5 |
-* |
|
Іпродіон |
-* |
-* |
1,0 |
0,5 |
|
2М-4Х |
-* |
-* |
0,05 |
-* |
|
Оксифлуорфен |
-* |
-* |
0,04 |
-* |
|
Пропахізафоп |
-* |
-* |
не доп. |
-* |
|
Гетерофокс |
-* |
-* |
не доп. |
-* |
|
Пендиталін |
-* |
-* |
0,005 |
0,1 |
|
Процимідон |
-* |
-* |
не доп. |
-* |
|
Тебуконазол |
-* |
-* |
0,01 |
0,05 |
|
Тепралоксидим |
-* |
-* |
0,08 |
-* |
|
Тіаметоксам |
-* |
-* |
1,0 |
-* |
|
Тріадимефон |
-* |
-* |
0,02 |
-* |
|
Трифлуралін |
-* |
-* |
0,01 |
0,15 |
|
Трихлорфон |
0,1 |
-* |
0,1 |
-* |
|
Фуроре |
-* |
-* |
0,01 |
0,05 |
|
Фенпропіморф |
-* |
-* |
0,2 |
-* |
|
Фінпроніл |
-* |
-* |
0,04 |
-* |
|
Фюзилад |
-* |
-* |
0,04 |
-* |
|
Фуратіокарб |
-* |
-* |
не доп. |
-* |
|
Хізалофоптеруфіл |
-* |
-* |
0,2 |
-* |
* - не нормується
ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.000-2001 встановлює залишкову кількість пестицидів в харчових продуктах, в т.ч. в соняшниковій олії. Всього в перелік внесено 71 препарат, що нормується або не допускається в соняшниковій олії. Крім того цей документ містить ще 50 пестицидів, заборонених до використання в сільському господарстві України, які не допускаються у всіх харчових продуктах., в т.ч., соняшниковій олії. В аналогічному переліку МБТ № 5061-89 міститься 28 препаратів, а ДСТУ 4492:2005 регламентує вміст в соняшниковій олії лише 3 пестицидів.
З табл. 8 бачимо, що препарати, внесені в перелік чотирьох документів, значно відрізняються, що можна пояснити різним складом дозволених до використання препаратів в Україні та за кордоном. Однак навіть в тих нормативних документах, що діють в Україні, є неспівпадіння щодо максимально допустимих рівнів окремих пестицидів в соняшниковій олії.
Діоксини та поліциклічні ароматичні і хлоровмісні вуглеводні є високо-токсичними сполуками, які мають мутагенні, канцерогенні й тератогенні властивості. Вони належать до т.зв. брудної дюжини - групи небезпечних хімічних речовин, відомих як стійкі органічні забруднювачі. У навколишньому середовищі ці речовини мають тенденцію накопичуватися в харчовому ланцюзі. Так, бензпірен потрапляє в організм людини із зовнішнього середовища та з такими харчовими продуктами, у яких наявність канцерогенних вуглеводнів дотепер не передбачалася. Виявлено його і в рослинних оліях. Вміст бензпірену у різних видах рослинних олій наведено в табл. 9.
Таблиця 9
Вміст бензпірену в рослинних жирах, мкг/кг
|
Вид олії |
Концентрація бензпірену |
|
Олія оливкова рафінована |
Не виявлено |
|
Олія рапсова |
0,9 |
|
Олія кокосова |
18,6 – 43,7 |
|
Олія соняшникова |
0,93 – 30,0 |
Незважаючи на високу токсичність діоксинів та бензпірену, у вітчизняних стандартах на рослинні олії, а також в інших нормативних документах, що регламентують вміст токсикантів в харчових продуктах, вони навіть не згадуються (табл. 8).
Таблиця 8
Порівняння максимально допустимих норм інших токсикантів у
рослинних жирах
|
Назва показника |
МБТ № 5061-89 |
ДСТУ 4492:2005 |
Кодекс Аліментаріус |
Регламент ЄЕС № 1881/2006 |
|
Діоксини |
-* |
-* |
-* |
0,75 пг/г жиру |
|
Сума діоксинів та діокино-подібних речовин |
-* |
-* |
-* |
1,5 пг/г жиру |
|
Бензо(а)пірен |
-* |
-* |
-* |
2,0 мкг/кг |
|
Акрилонітрили |
-* |
-* |
0,02 мкг/кг |
-* |
|
Меламін |
-* |
-* |
2,5 мкг/кг |
-* |
|
Вінілхлорид мономер |
-* |
-* |
0,01 мкг/кг |
-* |
* - не нормується
Як видно з табл. 8, в Україні в рослинних оліях не нормується жоден з наведених показників. Задля справедливості слід зазначити, що в 2009 році Національною комісією з Кодексу Аліментаріус було введено норми вмісту бензпірену, які гармонізовані з європейським законодавством. Таким чином, рішенням Національної комісії з Кодексу Аліментаріус № 0014/0004 від 03.11.2009 р. визначено рекомендувати встановити максимально допустимий рівень (МДР) вмісту бензпірену в оліях і жирах для безпосереднього вживання людиною або використання в якості інгредієнта в їжі в розмірі 2,0 мкг/кг. Це стало важливим кроком щодо забезпечення безпечності рослинних жирів.
Отже, результати досліджень свідчать про недостатність рівня гармонізації національних нормативних документів з міжнародними, що створює умови виникнення ризиків невідповідності вимогам продукції олійно-жирової галузі України за її експорту та, як наслідок, зниження конкурентоспроможності країни як експортера. Тому проведення робіт з гармонізації нормативної документації щодо показників безпечності рослинних олій є важливим завданням, яке вимагає свого вирішення вже зараз .
4. ВИМОГИ ДО СИРОВИНИ ТА ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА РОСЛИННИХ ЖИРІВ
Для виробництва рослинних жирів використовуються плоди і насіння олійних культур. Промислові олійні рослини поділяють на дві групи:
За призначенням рослинну олію поділяють на:
Джерелом соняшникової олії є насіння квітки «соняшник». Якість кінцевого продукту значною мірою залежить від якості насіння: рівня його олійності, вологості та терміну дозрівання, а також термінів та умов зберігання насіння перед віджимом.
Олійність насіння залежить від сорту соняшнику і від того, наскільки тепле і сонячне літо видалося. Чим вища олійність соняшникового насіння, тим більший вихід олії. Термін дозрівання насіння в наших кліматичних умовах - дуже важливий фактор, що в кінці впливає на формування ціни соняшникової олії. Пік виробництва і пропозиції готового рослинного продукту - жовтень – грудень, а пік попиту - кінець літа - початок осені. Відповідно, чим раніше отримано соняшникове насіння на переробку, тим швидше олія надійде споживачеві. Крім того, насіння, що надходить на переробку, повинно бути добре очищеним, вміст сміття не повинно перевищувати 1%, а битого зерна - 3%. Перед переробкою проводиться додаткове очищення, сушіння, руйнування шкірки насіння і відділення її від ядра. Потім насіння подрібнюють й одержують мезгу.
При переробці насіння, крім олії, одержують до 30% макухи або 35% шроту. З насіння соняшника можна одержати білкове борошно для кондитерської промисловості. З лушпиння виробляють етиловий спирт, кормові дріжджі, фурол для виробництва пластмас. Вимолочені кошики соняшника використовують на корм тваринам.
У світовій практиці використовують два способи виробництва олії: механіч ний або пресовий, і спосіб розчинення олії в летких органічних розчинниках або екстракції. У виробництві рослинної олії ці два спо соби використовуються як окремо, так і сумісно.
Перед процесом віджиму насіння очищається від сміття та лузги і подрібнюється. Відсоток отримання сирої олії в результаті віджиму є невисоким. Максимально витягнути жир з сировини можна за допомогою процесу екстрагування, якому піддається насіння, що пройшло процес віджиму (макуха). В процесі екстрагування отримують сиру олію, шляхом додавання до макухи органічних розчинників, які згодом відганяють від отриманої міцели методом дистиляції.
Сира соняшникова олія має приємний запах і смак, але вона не може довго зберігатися, швидко стає каламутною та гіркне, тому в сирому вигляді її не використовують. Залежно від способу очистки та майбутнього призначення олія поділяється на рафіновану та нерафіновану.
Нерафіновану соняшникову олію очищають механічним шляхом (відстоюють та фільтрують). Олія також проходить процес виморожування, в результаті чого вона залишається прозорою навіть за умов тривалого зберігання при низькій температурі. В нерафінованій олії зберігається максимальна кількість біологічно активних речовин: вітаміни, лінолева та ліноленова ненасичені жирні кислоти, кальцитріол, ретинол, фосфоліпіди, білкові сполуки. Тому її дуже корисно вживати у сирому вигляді, заправляти салати тощо. Смажити на нерафінованій олії не доцільно, оскільки при нагріванні до високих температур у ній утворюються токсичні з’єднання, вона також піниться та утворює у страві неприємний запах та гіркувато-горілий присмак.
Рафінована соняшникова олія проходить шлях очистки, що складається з наступних етапів: механічна очистка, гідратація, нейтралізація, відбілювання, виморожування, дезодорація і азотування. Етап механічної очистки проходить аналогічно, як і в процесі виробництва нерафінованої соняшникової олії (рис.11).
Гідратація – це процес очищення олії водою (70⁰С), яка пропускається в розпорошеному стані через розігріту до 60⁰С олію.
Нейтралізація полягає у видаленні вільних жирних кислот, щоб у процесі смаження олія не набувала неприємного запаху.
Відбілювання - це обробка олії адсорбентом органічного походження (спеціальною глиною), в результаті якого відбувається поглинання барвних пігментів, наявність окремих барвних сполук прискорює процес окислення та веде до передчасного псування готового продукту.
Виморожування – це процес охолодження олії, в результаті якого воскоподібні сполуки, що присутні в олії твердіють, їх видаляють з олії шляхом фільтрування.
Процес обробки олії гарячою сухою парою при температурі 170 – 230⁰С називається дезодорацією. В процесі дезодорації олія позбувається шкідливих супутніх речовин: хлорорганічних пестицидів та ароматичних речовин, які призводять до окислення продукту.
Останнім етапом рафінації є процес азотування – подача азоту в процесі фасування. Насичення олії азотом дає можливість збільшити її термін придатності до споживання без додавання консервантів та створює в пляшці поверх олії азотну подушку, що не дозволяє олії поглинати кисень, тобто окислюватись та деформувати пляшку.
Рафінована олія ідеально підходить для смаження та випікання, вона не змінює смак та аромат продуктів, не піниться, не димить. У ній залишається в достатній кількості вітамін Е, який є стійким до дії високих температур.
За ступенем очищення та цільовим призначенням рослинна олія буває нерафінована (очищена від механічних домішок), гідратована (очищена від фосфатидів), рафінована (очищена від фосфатидів, вільних жирних кислот, барвників), рафіновано-дезодорована (ра фінована олія, що додатково очищена від ароматичних та смакових речовин, пес тицидів і канцерогенів).
Рис. 11. Технологія виробництва олії
Фільм по технології Hon it’s made. Vegttable oil. Discovery video
Соняшникову нефасовану олію наливають у алюмінієві фляги з ущільнювальними жиростійкими гумовими кільцями,бочки сталеві неоцинковані для харчових продуктів та інші матеріали.
Олія соняшникову, що призначена для безпосереднього вживання в їжу, постачання в торговельну мережу та на підприємства ресторанного господарства фасують у тару з вітчизняних та імпортних кольорових та некольорових полімерних матеріалів, у тару зі скла, пакети з ламінованим покривом та інші пакувальні матеріали, які забезпечують збереження олії в упаковці під час транспортування та зберігання.
Не менш важливим й проблемним питанням для виробників олії є застосування транспортної тари. Значно менше проблем при поставці бутильованої олії. Інноваційним видом транспортної тари для олії є флексі-танк. У такій тарі відбувається перевезення олії у стандартних морських контейнерах одноразового використання.
Флексі-танк, виготовленого з полімерів є альтернативою традиційним видам тари, особливо для невеликих контрактних партій (від 22 до 2–3 тис. тонн), для перевезення безпечних вантажів. Чотиришарові флекси-танки виробляє німецька фірма «Büscherhoff».(рис.12-15)
Установка флексі-танка, з обсягом 24 тис. л. олії всередині 20-ти футового контейнера забезпечує вантажомісткість на 40% більше, ніж в бочках, на 50% більше, ніж в пляшках;
Перевезення може здійснюватися будь-яким видом транспорту (автомобілем, залізницею, морським транспортом); Олію можна заливати гарячою (до 45–60°C);
Продукт запечатаний і немає ризику забруднення;
Відносно низькі витрати на установку.
Флексі-танк — це одноразова тара, немає витрат на її повернення.
Рис.12 Підготовка контейнера до укладання. Обшивка картоном.
укладання флексі-танка в контейнері
Рис. 13 Укладання і вирівнювання положення флекси-танка в контейнері
Укладений флексі-танк, перед установкою щита.
Рис.14 Установка щитів у флексі-танку
Рис.15 Заливання олією флексі-танка
Традиційними видами транспортної тари для перевезення олії для багатьох підприємств є цистерни, бочки, танк-контейнери тощо.
Європейські Директиви Нового підходу надають широкий спектр модулів (модульні схеми сертифікації) по оцінці відповідності, фахівці Міжнародного Центру Сертифікації і Якості визначать найкращий варіант, що буде відповідати вимогам Директив ЄС стосовно Вашої продукції.
Двома з найбільш важливих елементів нової законодавчої бази (New Legislative Framework - NLF) є:
вимоги до продукції, що підпадає під процедури оцінки відповідності відповідно до основних вимог Директиви, що застосовується до продукту, перш ніж він поставлений на ринок країн членів Європейського Співтовариства. Оцінка відповідності проводиться в обов'язковому порядку до розміщення продукту на ринку ЄС.
Основною метою процедури оцінки відповідності продукції в ЄС, є демонстрація того, що продукція, розміщена на ринку, відповідає вимогам положень відповідного законодавства відносно здоров'я й безпеки споживачів і навколишнього середовища.
Оцінка відповідності, із правом нанесення маркування СЕ, проводиться відповідно до процедур, які визначені в Директивах Європейського Союзу, під якою або які підпадає конкретний виріб. Різна продукція може підпадати під дію однієї або декількох Директив ЄС. Процедури оцінки відповідності складаються з одного або двох модулів оцінки відповідності. Процедура оцінки відповідності охоплює фази проектування й виробництва продукції.
Оцінка відповідності продукції може бути здійснена або самим виготовлювачем або незалежним (винятково європейським) органом по оцінці відповідності. Виготовлювач третьої країни не має право самостійно здійснювати й заявляти (ЄС Декларація Відповідності) про відповідність продукції європейському технічному законодавству й наносити маркування СЕ. Для цього він зобов'язаний призначити на території Європейського Союзу свого Уповноваженого Представника, структуру, що перебуває на території однієї із країн ЄС.
Виробник зобов'язаний переконатися до розміщення на внутрішньому ринку Європейського Союзу, що продукт розроблений і виготовлений відповідно до вимог, викладених в Директивах і європейських стандартах (гармонізовані стандарти, погоджені стандарти). У випадках, коли виробник виявив приховані ризики (раніше не виявлені) своєї продукції розміщеної на ринку ЄС, зобов'язаний негайно прийняти необхідні коригувальні заходи щодо приведення цього продукту у відповідність, зняти його з реалізації або відкликати з ринку. Якщо продукція представляє серйозні ризики, виробник зобов'язаний негайно інформувати компетентні національні органи держав-членів Європейського Союзу, відповідно до вимог Директиви 2001/95/ЄС по загальній безпеці продукції.
5. АНАЛІЗ КЛАСИФІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ, ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ФАЛЬСИФІКАЦІЇ РОСЛИННИХ ЖИРІВ
Класифікаційні системи в товарознавстві дозволяють систематизувати весь асортиментний перелік рослинних жирів, а також полегшує ведення статистики та обліку на виробничо-торгових підприємствах.
У товарознавстві основною класифікаційною ознакою рослинних жирів є сировина. Залежність від олійних культур розрізняють олії: ріпакову, соєву, соняшникову, з олійних пальм, арахісову, бавовняну тощо. В міжнародній торгівлі виділяються не менше 13 основних видів рослинних олій.
За рівнем вартості та корисності рослинні жири можна умовно розділити на групи. Найдорожча та найкорисніша – оливкова олія, за нею - кукурудзяна, соняшникова, ріпакова, соєва та пальмова олії. Проте, ріпакову, соєву, лляну, рицинову та пальмову частіше використовують на технічні потреби.
Види олій у межах найменування, формуються залежно від способів обробки, а за якістю поділяються на сорти (табл.11)
Згідно ДСТУ 4492:2005 Олія соняшникова. Технічні умови. Олію соняшникову, залежно від технології і показників якості, поділяють на такі види, ґатунки та марки
Таблиця 11
Класифікація олії соняшникової
|
Вид соняшникової олії |
Гатунок |
Марка |
|
Олія соняшникова нерафінована холодного пресування першого віджиму |
Вищий Перший |
- - |
|
Олія соняшникова нерафінована не виморожена (пресова, екстракційна або суміш пресової з екстракційною) |
Вищий Перший Другий |
- - - |
|
Олія соняшникова нерафінована виморожена (пресова) |
Вищий Перший |
- - |
|
Олія соняшникова гідратована невиморожена (пресова, екстракційна або суміш пресової з екстракційною) |
Перший Другий |
- - |
|
Олія соняшникова гідратована виморожена (пресова) |
Вищий Перший |
- - |
|
Олія соняшникова рафінована невиморожена (одержана з пресової, екстракційної або суміш пресової з екстракційною) |
- |
- |
|
Олія соняшникова рафінована виморожена (одержана з пресової, екстракційної або суміш пресової з екстракційною) |
- |
- |
|
Олія соняшникова рафінована дезодорована невиморожена (одержана з пресової, екстракційної або суміш пресової з екстракційною) |
- |
П |
|
Олія соняшникова рафінована дезодорована невиморожена (одержана з пресової) |
- |
Д |
|
Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена (одержана з пресової, екстракційної або суміш пресової з екстракційною) |
- |
П |
|
Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена (одержана з пресової) |
- |
Д |
Класифікація рослинних олій за ДК017-98 УКТ ЗЕД представлені в додатку А.
Ідентифікація – визначення відповідності показників якості харчових продуктів і продовольчої сировини показникам, встановленим в нормативній і технічній документації виробника харчових продуктів чи наведеним в інформації про ці продукти, а також визначення відповідності харчових продуктів і продовольчої сировини узвичаєній загальній назві з метою сертифікації.
Засобами ідентифікації олій є нормативні документи, маркування, товарно-супровідні документи та інші засоби інформації. В залежності від призначення розрізняють такі види ідентифікації рослинних жирів:
- асортиментна (видова) ідентифікація – встановлення відповідності найменування олії її асортиментній характеристиці. Використовується для підтвердження відповідності олій найменуванню, особливо при проведенні експертизи та оцінюванні відповідності. Водночас можна визначити асортиментну фальсифікацію олії;
- якісна (кваліметрична) ідентифікація – встановлення відповідності олій вимогам якості, вказаним в нормативних документах. Якісна ідентифікація дає можливість виявити дефекти, відповідність товарному сорту та ін. Допомагає встановити рівень якості олії. При отриманні незадовільних результатів експертизи може бути визнана як спосіб визначення фальсифікації;
- партіонна ідентифікація – встановлює належність частини представленого зразка олії певній товарній партії. Але в більшості випадків недостатні або відсутні критерії для проведення такого виду ідентифікації. Тому цей вид ідентифікації вважається складним. Для проведення партіонної ідентифікації олії бажано було б мати відповідні позначки, наприклад, спеціальне маркування на всіх товарах.
АСОРТИМЕНТНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ РОСЛИННИХ ЖИРІВ
Соєва олія, одержана з насіння сої (Glycine max), використовуючи гідравлічні або давильні преси, чи розчинники. Це блідо-жовта нелетка олія, що висихає, яку застосовують як у техніці, так і в харчовій промисловості, наприклад, для виготовлення маргарину, як приправу до салатів, для виробництва мила, фарб, лаків, пластифікаторів та алкідних смол.
Соняшникова олія, одержана з насіння соняшнику (Helianthus annuus), має світлий золотисто-жовтий колір. Використовується як салатна олія та для виробництва маргарину і замінників лярду. Соняшникова олія є олією, яка до кінця не висихає, що визначає її застосування для виробництва фарб або лаків.
Оливкова олія, одержана з плодів маслинового дерева механічними чи іншими фізичними засобами (наприклад, пресуванням) за умов, що не приводять до псування олії. Допустимими видами обробки за вимогами директив ЄС — це промивання, декантація, центрифугування або фільтрація. Оливкова олія першого (холодного) пресування (неочищена) придатна для вживання в їжу. Вона прозора, колір від світло-жовтого до зеленого, зі специфічним запахом і смаком. Рафінована оливкова олія – це світла прозора олія без осаду, жовтого кольору, без властивого запаху або смаку і придатна до вживання в їжу в чистому вигляді або в суміші з олією першого (холодного) пресування.
Ріпакова та свиріпова олії, одержана з насіння рослини роду Brassica (B. Napus, B. rapa чи B. campestris). За торговою класифікацією відноситься до олії, які до кінця не висихає. Має високий вміст ерукової кислоти. За торговою класифікацією на товарних біржах розрізняють низькоерукову ріпакову або свиріпову олії та низькоерукову ріпакову або свиріпову олії (які одержують з насіння спеціально виведених ліній ріпаку або свиріпи з малим вмістом ерукової кислоти в насінні), наприклад, каналова олія, або олія з європейського ріпаку, або “подвійне зеро”. Вони використовуються як салатні олії, для харчової промисловості при виробництві маргарину, кондитерських жирів і т.д. Їх застосовують також для виробництва промислових продуктів: як добавку до мастильних матеріалів. Рафіновані олії активно використовуються закладами ресторанного господарства.
Кукурудзяна олія, одержана з зерна кукурудзи. Сира олія має широке застосування в промисловості, наприклад, для виробництва мила, мастильних матеріалів, для вичинки шкір та ін. Рафінована олія є харчовою і використовується в кулінарії, у хлібопеченні, у сумішах з іншими харчовими оліями та ін. Кукурудзяна олія є олією, яка до кінця не висихає.
Арахісова олія, одержана з насіння або “горіхів” арахісу, або земляного горіха (Arachis hypogaea), пресуванням чи екстракцією розчинником, відноситься до олії, що не висихає. Відфільтрована та рафінована олія застосовується як салатна, для приготування їжі, виробництва маргарину. Гірші за якістю сорти йдуть на виготовлення мила та мастильних матеріалів.
Гірчична олія, одержана з таких трьох видів гірчиці: білої гірчиці (Sinapsis alba і Brassica hirta), чорної гірчиці (Brassica nigra) чи сарептської гірчиці (Brassica juncea). Має високий вміст ерукової кислоти і використовується в медицині, кулінарії та промислових продуктах.
Сафлорова олія, одержана з насіння сафлору (Carthamus tinctoris), цієї важливої фарбувальної рослини, дають харчову олію, що висихає. Вона застосовується в кулінарії та медицині, використовується для виготовлення алкідних смол, фарб та лаків.
Бавовняна олія, одержана з насіння рослин роду Gossypium. Це олія, яка до кінця не висихає, тому широко використовується в промисловості (наприклад, для вичинки шкір, виробництва мила, мастильних матеріалів, гліцерину, водовідштовхувальних сумішей, та як основа для косметичних кремів). Чиста рафінована бавовняна олія цінується як салатна або кулінарна олія, для виробництва маргарину та замінників лярду.
Лляна олія, одержана з насіння льону (Linium usitatissimum). Ця олія є однією з найважливіших серед олій, що висихають. Колір лляної олії варіюється від жовтого до коричнюватого. Вона має їдкий смак і запах. Окислюючись утворює щільну еластичну плівку. Використовується переважно для виробництва фарб, лаків, просоченої олією клейонки (типу лінолеуму), замазки, м’якого мила, друкованої фарби, алкідних смол або у фармації. Олія холодного пресування є харчовою.
Рицинова олія, яка витягається з насіння рицини (Ricinus communis). Це густа, зазвичай безбарвна або злегка забарвлена олія, що не висихає, яку спочатку використовували переважно в медицині як проносне, а зараз використовують в промисловості як пластифікатор у лаках чи нітроцелюлозі, для виробництва двоосновних кислот, еластомерів або клеїв, поверхнево-активних речовин, гідравлічних рідин та ін.
Кунжутова олія, одержана з насіння однолітньої трави Sesamum indicum. Це олія, що до кінця не висихає, кращі сорти якої використовують як салатну олію, для виробництва комбіжиру для хлібопекарської промисловості (шортенингу), маргарину та інших аналогічних харчових продуктів та в медицині. Нижчі сорти використовуються в промисловості.
Тунгова олія (китайська деревна олія), одержана з насіння різних видів роду Aleurites, (наприклад, A. fordii, A. montana). Вона має колір від блідо-жовтого до темно-коричневого, дуже швидко висихає і має водовідштовхувальні та консервувальні властивості. Застосовується переважно для виробництва лаків та фарб.
Олія джоджобова, в торговій класифікації описана як рідкий віск, одержана з насіння рослини пустельних чагарників роду Simmondsia (S. californica чи S. chinensis). Безбарвна або жовтувата рідина без запаху, яка складається переважно з ефірів вищих жирних спиртів, використовується як замінник спермацету, наприклад, у косметиці.
Тверді рослинні жири або олії (за торговою класифікацією олія борнео та китайська тверда олія), одержані з насіння деяких олійних рослин. Олія борнео має форму коржів з кристалічною чи зернистою структурою, білих зовні та зеленувато-жовтих зсередини. Китайська рослинна олія - тверда воскоподібна речовина зеленуватого кольору з легким ароматом, масляниста на дотик.
Пальмова олія, одержана з м’якоті плодів африканської олійної пальми (Elaeis guineensis), що росте в тропічній Африці, у Центральній Америці, Малайзії та Індонезії; інші приклади – це Elaeis melanococca (відома також як пальма noli) та різні види пальм Acrocomia, у тому числі парагвайська пальма (coco mbocaya), що походить з Південної Америки. Олії одержують за допомогою екстрагування або пресування, вони можуть бути різного кольору залежно від їхнього стану та від того, чи піддавалися вони рафінуванню. Їх можна відрізнити від пальмоядрових олій, які одержують з тих самих олійних пальм, за дуже високим вмістом пальмітинової та олеїнової кислот. Пальмова олія використовується для виробництва мила, свічок, косметичних чи туалетних засобів, як мастильний матеріал, для нанесення покриттів на жерсть методом гарячого занурення, для виробництва пальмітинової кислоти і т.д. Рафінована пальмова олія використовується як харчовий продукт, наприклад, як фритюрний жир, та для виробництва маргарину.
Пальмоядрова олія, одержана з ядра горіхів олійних пальм, переважно африканських олійних пальм роду Elaeis guineensis, а не з м’якоті. Застосовується для виробництва маргарину, в кондитерській промисловості, має приємний запах і горіховий присмак, тверду консистенцію, білий колір. У промисловості використовується для виробництва гліцерину, шампунів, мила та свічок.
Кокосова олія (з копри), одержана з свіжої або висушеної м’якоті (копри) плодів кокосової пальми (Cocos nucifera). Це безбарвна чи блідо-жовта олія, яка не висихає, тверда за температури нижче 25°C. Кокосова олія використовується для виготовлення мила, косметичних або туалетних засобів, різного роду мастил, синтетичних пральних порошків, мийних та чистильних засобів, а також як сировина для одержання жирних кислот, спиртів жирного ряду та складних метилових ефірів. Рафінована кокосова олія є їстівною і застосовується для виробництва маргарину, дієтичних добавок.
Олія з бабасу, одержана з ядер горіхів пальми бабасу (Orbignya martiana і O. oleifera). Відноситься до олії, яка не висихає. Застосовується в промислових цілях - миловарінні. У рафінованому вигляді є замінником пальмоядрової олії в харчових продуктах.
Миртовий віск та японський віск за торговою класифікацією є рослинними жирами. Миртовий віск, який виділяють з ягід мирта, має вигляд твердих зеленувато-жовтих воскоподібних коржів з властивим запахом, який нагадує бальзам. Японський віск – це речовина, яку виділяють з плодів деяких різновидів китайських або японських дерев із родини Rhus. Він має форму зеленуватих, жовтуватих чи білих воскоподібних таблеток або дисків, кристалічних і крихких, з легким смолистим запахом.
На сьогоднішній день дуже актуальним є питання фальсифікації олії. Розрізняють різні види фальсифікації.
Асортиментна фальсифікація рослинних олій досягається за рахунок часткової або повної заміни високоцінних рослинних олій (кукурудзяної, оливкової прованської) низькоцінними оліями (соєвою, рапсовою). При цьому різко падає харчова цінність вихідної олії за рахунок відносного зменшення складу ненасичених кислот і збільшення складу баластних речовин і фосфоліпідів. Але така заміна можлива тільки для рафінованої дезодорованої олії, тобто для олії, яка внаслідок повного очищення знеособлена (втратила характерний для даного виду продукції смак, запах і колір). Виявити таку фальсифікацію рафінованих дезодорованих олій можна тільки лабораторними методами визначення жирно-кислотного складу з використанням газової хроматографії.
Фальсифікація якості рослинних олій може досягається шляхом реалізації менш очищених, а тому і більш дешевих олій, за ціною високо очищених. Наприклад, гідратовану олію можуть реалізовувати за ціною рафінованої не дезодорованої. До цього виду фальсифікації відноситься і пересортування олії. Наприклад, соняшникова нерафінована олія 2-го сорту не повинна використовуватися для харчових цілей, але при виготовленні олії на кустарних масло-бійках, де крім фільтрації не використовуються інші методи рафінації, одержують олію з занадто високим кислотним числом (понад 3 мг КОН), тобто 2-го сорту, а пропонують її споживачам як харчовий продукт.
Резюме до теми
IDENTIFIZIERUNG UND FALSIFIZIERUNG DER SONNENBLUMENKERNEÖL. SORTIMENTIDENTIFIZIERUNG
Identifizierung – Bestimmung der Anzeigenentsprechung der Qualität von Lebensmittel und Nahrungsrohstoffe den Anzeigen, die in der normativen und technischen Dokumentation des Nahrungsmittelherstellers festgestellt sind mit dem Ziel der Zertifizierung.
Laut Standards von ICO Serie 9000 gelten als Identifizierungsmittel folgende normative Dokumenten, Markierung, Waren-Versanddokumenten und andere Informationsmittel.
Zielentsprechend unterscheidet man solche Identifizierungsarten:
Pflanzliche Öle, besonders raffinierte, gelten als beste Objekte für Falsifizierungen aller Art. Ukrainische Verbraucher bevorzugen pflanzliche Öle anderen Fette, verwenden diese bei dem Braten, für Salate und für andere Ziele. Manchmal ist es für die Verbraucher schwer hochqualitatives Öl und niedrigwertiges Produkt (das häufig bei der Werbung tritt) zu unterscheiden. Manchmal sowie Hersteller, als auch Verkäufer schmieden der Produktion oder steigern ihre Vertriebsbeträge durch den Ersatz einer Art des Öls durch die andere.
Sortimentfalsifizierung wird durch Voll-oder Teilersatz der hochwertigen Pflanzenöle (Maisöl, Olivenöl) durch niedrigwertige (Sojaöl, Rübeöl) erreicht. Dabei senkt die Nahrungswert der Produktionsöle durch die relative Verminderung des Bestandes der ungesättigten Säuren und Vermehrung des Bestandes der Ballaststoffe und Phospholipiden. Aber diese Änderung ist möglich nur für das raffiniertes und desodoriertes Öl, und zwar, für das Öl, das wegen völlige Klärung unpersonalisiert ist (verloren seine Geschmack, Geruch, Farbe). Solche Falsifizierung ist nur durch Labormethoden zu entdecken, also Bestimmung des Fett-Säurebestandes mit der Verwendung der Gaschromatographie.
Залежно від способу очищення (рафінування) олії поділяють на види, а кожний вид за органолептичними і фізико-хімічними показниками якості - на товарні сорти. Деякі види олії (соняшникова рафінована недезодорована і дезодорована, соєва рафінована невідбілена і дезодорована, арахісова рафінована дезодорована і недезодорована, кукурудзяна, конопляна рафінована, кунжутна рафінована, кокосова) не поділяються на товарні сорти.
Вид, якість і товарний сорт олії визначають за прозорістю, смаком, запахом, кольором (тільки арахісової, конопляної олії, твердих рослинних олій) та фізико-хімічними показниками: колірне, кислотне та йодне числа, масовою часткою нежирових домішків, вмістом фосфоромісних речовин, вологи та летких речовин, неомилюваних речовин, пробою на мило, ступенем прозорості.
Свіжість жиру здебільшого визначається за допомогою перекисного числа.
Харчова нешкідливість олії визначається за масовою часткою в ній пестицидів, мікотоксинів, афлатоксину В1, за мікробіологічними показниками; масовою часткою міді, ртуті, свинцю, заліза, кадмію, цинку, миш'яку.
Олія різних видів має специфічні органолептичні показники, які дають змогу визначити її вид (за винятком рафінованих дезодорованих олій, що не мають характерних властивостей) та ступінь її свіжості. Ступінь вираженості специфічних запаху, смаку і кольору олії залежить від виду сировини, способу її добування, ступеня очищення, умов і тривалості зберігання. Олія, одержана із пророслого, запліснявілого, підгорілого та іншого дефектного насіння, відрізняється неприємним смаком, запахом і темним кольором. Яскравий, золотисто-солом'яний колір означає наявність в олії каротиноїдів, а зеленуваті відтінки зумовлено хлорофілом. У разі порушення умов зберігання смак олії стає гострим, пекучим, згірклим.
Прозорість олії визначають за температури 20 °С після відстоювання її протягом 24 годин. Олія може бути прозорою, мутною, мати «сітку» або осад.
Помутніння складається із маленьких частинок воску, воскоподібних речовин, який незначно знижує прозорість олії.
«Сітка» свідчить про те, що в прозорій олії є окремі маленькі частинки воскоподібних речовин, ледве помітні неозброєним оком.
Осад (фуз) складається з суміші твердих супутніх речовин. Відповідний показник виражається у % від об'єму жиру. У чинних стандартах він називається «масовою часткою нежирових домішок».
Колір проби олії, яку наливають у стакан шаром не менше 50 мм, розглядають у світлі променя, що проходить крізь масу жиру, і відбитому світлі на білому фоні. Колір визначається тільки в арахісовій, конопляній, кокосовій оліях.
Смак і запах олії визначають за температури 20°С, попередньо її перемішавши.
Розглянемо фізико-хімічні показники якості рослинної олії.
Колірне число дозволяє об'єктивно встановити вид і товарний сорт олії, тому для більшості харчових жирів визначають саме цей показник. Колірне число визначають порівнянням проби, яку наливають у пробірку, з кольором одного з еталонів розчину йоду, який найбільше подібний до кольору олії. Колірне число встановлюють кількістю мг йоду в 100 мл води. Показник характеризує інтенсивність забарвлення та глибину очищення рослинних олій. Величина колірного числа обмежується стандартами, оскільки темне забарвлення олій погіршує їх товарні характеристики. Нерафіновані олії мають значно темніше забарвлення і відповідно більш високі колірні числа у порівнянні з рафінованими оліями. Наприклад, для соняшникової олії колірне число не повинно перевищувати, в мг 12: для рафінованої дезодорованої марки Д і П – 10, недезодорованої – 12, гідратованої вищого сорту – 15, 1-го - 25, 2-го - 35.
Йодне число характеризує наявність в олії ненасичених жирних кислот або кількість подвійних зв'язків у ненасичених жирних кислотах олії та приналежність до однієї з груп: олію відносять до типу маслинової, соняшникової або лляної. Йодне число виражається кількість грамів йоду (І2), здатною приєднатися за місцем подвійних зв'язків жирних ненасичених кислот у 100 г жиру. Число є постійним, тому належить до констант жирів. Наприклад, йодне число маслинової олії становить 75-88, соняшникової – 125-145, лляної – 175-195.
Під час зберігання кисень приєднується за місцем подвійних зв'язків жирних кислот і кількість їх дещо зменшується, а відтак і йодне число буде зменшуватися.
Кислотне число свідчить про свіжість олії, а саме ступінь гідролітичного розпаду гліцеридів жиру і його свіжість. Воно виражається кількістю мг 0,1 N розчину лугу, здатного нейтралізувати вільні жирні кислоти, що містяться в 1 г олії. Вільні жирні кислоти накопичуються в олії внаслідок гідролізу гліцеридів.
За допомогою цього показника визначають товарний сорт. Наприклад, кислотне число олії соняшникової рафінованої дезодорованої марки Д має бути не більше 0,4, марки П, рафінованої недезодорованої - 0,6; гідратованої і нерафінованої вищого сорту – 1,5, 1-го - 4,0, 2-го – 6,0 мг КОН.
Перекисне число свідчить про накопичення первинних продуктів окислення жирів-перекисів. Згідно стандарту нормується в оліях для постачання в роздрібну торговельну мережу та на підприємства ресторанного господарства, тобто рафінованій дезодорованій та не дезодорованій, гідратованій вищого та 1-го сортів. Перекисне число нормується як для свіжовиготовленої олії – не більше 5,0, так і в олії після зберігання – не більше 10 ммоль ½ О на 1 кг олії.
Перекисне число виражають також в % І2. Перерахунок перекисного числа, вираженого у ммоль/кг ½ О, на перекисне число, виражене в % І2 здійснюють за формулою:
Х = Х1 / 78, [6.1]
Де Х1 – перекисне число, виражене в ммоль/кг ½ О;
78 – числове значення молярної маси активного кисню перекисів.
Масова частка фосфоромістких речовин характеризує наявність в олії негідратованих фосфоліпідів і виражається в %. Вміст цих речовин визначається ваговим і колориметричним методами і перераховується на основний у жирах фосфоліпід – лецитин (стеароолецитин) або на Р2О5. Чим краще очищений жир, тим у ньому міститься менше фосфоровмісних речовин. Наприклад, їх вміст в перерахунку на стеароолецитин становить, %, не більше: у соняшниковій нерафінованій олії вищого сорту – 0,1; 1-го – 0,2; 2-го – 0,8; у гідратованій вищого сорту – 0,1; 1-го – 0,2; 2-го – 0,25. У рафінованій олії недезодорованій і дезодорованій наявність цих речовин не допускається.
Масова частка вологи і летких речовин є видовим і сортовим показником олії. В оліях, на відміну від маргарину, цей показник не впливає на харчову і енергетичну цінність, оскільки в них міститься дуже обмежена кількість вологи. Наприклад, в соняшниковій олії міститься вологи і летких речовин, %, не більше: у рафінованій дезодорованій, недезодорованій і гідратованій вищого сорту – 0,1; гідратованій 1-го сорту - 0,15; 2-го – 0,30; нерафінованій вищого і 1-го сортів -0,20, 2-го – 0,30.
Якісна проба на мило дає можливість визначити його залишки в олії після проведення лужної нейтралізації, сепарування і промивання жиру. Наяність мила в харчовій олії не допускається.
Вміст речовин, що не омилюються, характеризує наявність в олії токоферолів, стеринів, вуглеводнів (глікозиди, сквален, арахіден та ін.), каротиноїдів тощо. Зменшення вмісту токоферолів і стеринів знижує цінність жирів, а зменшення вмісту вуглеводнів, у тому числі сквалену, глікозидів, навпаки, поліпшує їх якість і цінність.
Вміст речовин, що не омилюються, зумовлює чистоту і натуральність олії (відсутність домішок мінеральної олії, парафіну тощо). Сумарна кількість цих речовин, в соняшниковій рафінованій недезодорованій олії має не перевищувати 1 %, в інших видах – 1,2 %.
Речовини, що не омилюються, вилучають з омиленого жиру петролейним або сірчаним ефіром.
Нежирові домішки допускаються тільки в нерафінованій олії вищого сорту – 0,05 %, 1-го – 0,10, 2-го – 0,20.
Нами проведено товарознавчо-експертну оцінку якості рослинних жирів на прикладі соняшникової олії рафінованої дезодорованої вимороженої марки П вітчизняних виробників.
Система захисту прав споживачів в Україні відрізняється від більшості європейських систем нестачею розвинутої моделі незалежного тестування продукції. У більшості країн ЄС існує принцип рівності сторін. Він означає, що обидві сторони в суперечці мають право надавати письмові свідчення, наприклад, у формі контрактів або сертифікатів перевірки.
Проблема української системи захисту споживачів полягає не стільки в її теоретичній базі, скільки в практиці застосування. Можливості проведення незалежного тестування дуже обмежені, а через їх брак споживачі вимушені покладатися на експертно-тестингові потужності продавця чи виробника. Це ставить споживачів у програшне становище. Існують також державні експертно-тестингові потужності, але вони не отримують належного фінансування і їм не довіряють споживачі.
Така ситуація залишається однією з найважливіших проблем для інспекторів по захисту інтересів українських споживачів. На нашу думку вказану проблему можна розв’язувати або створюючи незалежні тестові лабораторії, або ж змінюючи саму систему, щоб вирішення суперечок відбувалося за принципом рівності. Громадські організації споживачів можуть брати участь у наданні таких послуг, але у таких організаціях немає коштів на експертизу, тому без підтримки держави або без оплати з боку споживачів таке дослідження і тестування провести буде неможливо.
Інформація для споживача олій
. Не допускається:
Наливати олію на розпечену сковороду. Всі жири самовільно спалахують під дією високої температури, а температура розігрітої сковороди може запросто перевищувати 300°С!
Залишати олію без нагляду. Не залишайте рослинну олію нагріватися, без нагляду, оскільки можливе мимовільне займання олії! Якщо раптом олія запалає, слід: швидко накрийте його вологою ганчіркою. У жодному випадку не заливайте її водою, щоб загасити!!
Готувати їжу в пересмаженій олії. Будь-яка пересмажена олія стрілятиме і зіпсує смак їжі, яку ви готуєте.
Зберігати олію на світлі. Світло прискорює окислювальні процеси олії і руйнує корисні речовини. Нерафінована олія швидко втрачає свій колір і стає гіркою. Рафінована олія також «вицвітає», і хоч це критично не впливає на якість олії, все ж таки варто зберігати її в захищеному від світла місці.
. Готуючи страви з рубаного м`яса, кількість рідини (молоко, вода, майонез), що додається у фарш не повинна перевищувати 10% від маси м`яса. Зайва рідина з соком під час смаження витікає з виробу і провокує "стрілянину" олії.
Перед смаженням м`яса його шматочки треба заздалегідь просушити.
. Нарізану сиру картоплю перед смаженням необхідно ретельно промити холодною водою, щоб видалити з поверхні крохмальні зерна, інакше скибочки склеяться між собою і навіть можуть прилипнути до дна.
V. Олію, на якій вже смажили (особливо фритюр), перед повторними використаннями слід обов`язково профільтрувати. Якщо під час попереднього смаження виріб підгорів, в профільтровану олію можна додати декілька крапель лимонного соку. Запах гару зникне.
V. Не можна повністю виключати олій з раціону харчування при дотриманні дієт. По-перше, вони мають найбільшу енергоємність. При згоранні 1 г жиру виділяється 9 ккал тепла, а при спалюванні 1 г білка або вуглеводів тільки 4 ккал. Створений енергетичний резерв (в розумних межах) дозволяє організму переносити несприятливі умови. Систематичний брак жирів призводить до скорочення тривалості життя. Рослинні жири містять вітаміни Е і К, сприяють засвоєнню жиророзчинних вітамінів А і Д. Рекомендований вміст жиру в раціоні дорослої людини 80-100 г на добу, з якого третину повинні складати рослинні олії.
Методи дослідження якості олії
Відбір проб олії, що надійшла в цистернах, здійснюють за допомогою крана. Якщо в цистерні менше 16 т, відбирають 1 л; від 16 до 50 т – 5 л; від 50 до 500 т - 10 л; понад 500 т - 20 л.
Відібрану одним із способів середню пробу добре перемішують і відбирають лабораторні зразки по 0,5 л у дві пляшки, одну з яких направляють у лабораторію для аналізу, а іншу зберігають на випадок арбітражного аналізу (при температурі не вище 15-20 °С, не більше трьох декад.
Відповідність якості рослинних олій вимогам стандарту встановлюють за смаком, запахом, кольором, прозорістю, кольоровістю, кислотним і йодним числом, вмістом вологи, наявністю осаду та ін.
Органолептичні показники якості рослинних олій – смак, запах, прозорість і колір – дають можливість визначити вид олії і ступінь її свіжості. Виняток становить рафінована дезодорована олія, яка не має характерних властивостей.
Перед визначенням запаху і кольору зразок досліджуваної олії необхідно профільтрувати, а для визначення прозорості - ретельно перемішати.
Визначення запаху й смаку рослинних олій
Прилади, устаткування й реактиви: термометр, хімічна склянка на 200 мл, скляну пластинку, широку пробірку, зразок рослинної олії.
Алгоритм роботи:
а) визначення запаху рослинної олії. Для цього необхідно:
б) визначення смаку рослинної олії - для цього потрібно взяти небагато рослинної олії в рот при температурі 20 °С і, розтираючи його язиком по піднебінні, визначити її смак.
Колір – показник, що характеризує забарвлення рослинної олії, що проглядається неозброєним оком.
Визначення кольору рослинних олій
Прилади, устаткування й реактиви: термометр, скляний стаканчик лінійку для виміру рівня олії, зразок рослинної олії.
Алгоритм роботи:
визначити температуру рослинної олії й довести її нагріванням або охолодженням до 20°С;
визначити колір олії. Для цього взяти чистий, прозорий, з безбарвного скла стаканчик діаметром в 5 см, налити в нього рослинну олію: із блідим забарвленням - на висоту 10 см, з темним - на висоту 5 см. Розглянути олію спочатку на білому тлі спочатку при прохідному, а потім при відбитому світлі. Встановити колір олії.
Колір яскравий, золотисто-солом'яний залежить від наявності в олії каротину і ксантофілу, а зеленуваті відтінки обумовлені хлорофілом. Встановлюють також відтінок олії.
Прозорість – показник, що характеризує відсутність в рослинній олії при температурі 20 °С осаду або зважених частинок, видимих неозброєним оком. Прозорість олії визначають після відстоювання в циліндрі попередньо перемішаного зразка (100 мл) при температурі 20 °С протягом доби. Відстояну олію розглядають на білому тлі в прохідному і відбитому світлі. Олія, що не має каламуті або зважених часток, видимих неозброєним оком, вважається прозорою. Після відстоювання олії відзначають у ній наявність осаду.
За результатами органолептичного аналізу якості олії можна судити про її відповідність, вказаній в нормативних документах, ступінь очищення, наявність дефектів.
Кожен вид цього продукту має специфічний смак і запах і не повинен володіти сторонніми присмаками і запахами. Ступінь вираженості смаку і запаху олії залежить від способу отримання, ступеня очищення, умов зберігання.
Визначення показників якості лабораторними методами
Щільність - типовий для окремих видів олії показник, який характеризує їх чистоту. Він збільшується при окисленні продукту.
Прилади й устаткування. Ареометр; скляний циліндр на 150-200 мл; водяна баня; термометр; кристалізатор. Температура досліджуваного зразка повинна бути 20 °С або близькою до неї. Для цього олію підігрівають або охолоджують. Скляний циліндр в похилому положенні наповнюють олією так, щоб не утворилося бульбашок повітря. Наповнення циліндра припиняють, коли рівень продукту буде на 5 см нижче його країв. Потім повільно, так, щоб не дотикатися стінок циліндра, опускають в олію ареометр і залишають його вільно плавати. За шкалою роблять відлік відносної щільності.
Якщо температура олії відрізняється від 20 °С, то до показів ареометра вносять поправку: додають 0,0007 на кожен градус вище 20 °С і віднімають 0,0007 на кожен градус нижче 20 °С.
Колірне число визначається шляхом порівняння кольору рослинних олій з кольором еталонних йодних розчинів і виражається кількістю міліграмів йоду.
Прилади й устаткування. Пробірки з безбарвного скла з внутрішнім діаметром 10 мм та еталони стандартних розчинів йоду.
Еталони являють собою набір різних за концентрацією водних розчинів йоду в йодистому калії, які наливають в пробірки з внутрішнім діаметром 10 мм . У таку ж пробірку наливають добре перемішану і профільтровану олію.
Інтенсивність забарвлення олії порівнюють із забарвленням стандартних розчинів (еталонів) у прохідному чи відбитому денному світлі при температурі близько 20 °С. Колірне число олії беруть рівним кольоровому числа еталона, що має однакове з ним забарвлення. Метод призначений для олій жовтого кольору. Кольоровість їх у процесі зберігання знижується.
Кислотне число характеризує вміст у одному грамі рослинної олії вільних жирних кислот та інших титруємих лугом речовин і виражається в міліграмах їдкого калію, необхідного для їх нейтралізації.
Прилади й устаткування. Конічні колби ємністю 150-200 мл; бюретка на 50 мл; скляні циліндри на 50 мл; водяна баня.
Реактиви: 1%-ний спиртовий розчин фенолфталеїну; 0,1 н. розчин їдкого калію; нейтральна суміш спирту і ефіру.
У конічну колбу відважують 3-5 г добре перемішаної і профільтрованої досліджуваної олії, доливають 50 мл нейтральної суміші (суміш з двох частин етилового ефіру і однієї частини етилового спирту, нейтралізований лугом у присутності фенолфталеїну) і збовтують. Якщо при цьому олія не розчиняється, то її злегка нагрівають, збовтуючи на водяній бані, і потім охолоджують до 15-20 °С.
Отриманий розчин при постійному збовтуванні швидко відтитровують 0,1 н. розчином їдкого калію до появи рожевого забарвлення, зумовленого присутністю індикатора.
Кислотне число досліджуваної олії (X) виражається в мг КОН на 1 г продукту і обчислюють за формулою:
[2.2]
де V - кількість 0,1 н. розчину їдкого лугу, витрачений на титрування, мл;
k - поправка до титру 0,1 н. розчину їдкого лугу;
5,611 - кількість їдкого калію, що міститься в 1 мл 0,1 н. розчину їдкого лугу, мг;
q - наважка досліджуваної олії, мг.
Кислотне число олій у процесі їх зберігання збільшується.
Визначення дії нагрівання на рослинні олії (ступінь спалаху).
Прилади, устаткування й реактиви: електронні ваги, штатив, азбестову сітку, пальник, термометр, плоскодонну колбу на 100 мл, пробірки, хімічна склянка, шматок фланелі або полотняної тканини для фільтрування, неочищена олія.
Алгоритм роботи:
визначити вагу колби і відважити 20-25 г дослідного взірця.
нагріти олію до 250°С. Для цього встановити колбу на азбестову сітку й повільно нагрівати олію до 250°С, помішуючи його термометром.
профільтрувати олію після нагрівання в склянку через фланель або полотняну тканину;
встановити зміну забарвлення олії після нагрівання. Для цього налити в одну пробірку нагріту олію, а в іншу - випробувану. Встановити різницю у забарвленні олій.
Для визначення відповідності олії соняшникової за вмістом восків і воскоподібних речовин олія соняшникова повинна витримувати певний холоний тест.
Метод визначення вмісту восків і воскоподібних речовин базується на здатності їх випадати з олії соняшникової за низьких плюсових температур.
Дві проби олії соняшникової зберігають у закритій або відкритій пляшці або колбі з прозорого скла місткістю 200-250 мл: одна - протягом 24 год за температури 4 °С, друга протягом 72 год за кімнатної температури 18-20 °С.
Воски та воскоподібні речовини вважають відсутніми, якщо після закінчення заданого часу візуально не спостерігаються завислі кристали воску.
Обґрунтований та сформований асортимент товарів забезпечує конкурентоспроможність торговельного підприємства. Товарообіг також може бути збільшений за допомогою інших заходів, наприклад, мерчандайзинг.
Мерчандайзинг – це комплекс заходів, що спрямований на збільшення обсягу продажу в конкретному торговому підприємстві. Він ґрунтується на теорії, згідно якої 95% покупців мають тільки латентну потребу в тому чи іншому товарі. Перетворити її в актуальну і необхідну можливо, тільки враховуючи психологію сприйняття людиною візуальних, звукових та інших стимулів. Такі стимули використовуються мерчандайзерами при організації місця продажу товарів у торгових підприємствах. Комплекс заходів мерчандайзингу рослинних олій передбачає наступні складові, які впливають на загальну (позитивну) атмосферу магазину.
Рівень обладнання, що використовується: касових апаратів, кошиків, візків, стелажів тощо.
Зручність використання торгового простору, тобто легкість знаходження групи жирових продуктів. 60% торгової площі задіяне для пересування покупців. При зменшенні цього показника можливе сповільнення пересування покупців по залу, що може викликати негативні емоції. 40% торгової площі виділене під торгове обладнання, на якому розміщені товари.
Кольори інтер’єру: в оформленні відділів у реалізації олії рекомендується використовувати теплі кольори (оранжевий, червоний) вони не пригнічують, спонукають до дії, піднімають настрій.
Звуковий супровід: покупки добре здійснювати під не голосний музичний супровід.
Чистота: у дощову погоду особливо слідкують за чистотою залу. Брудні плями на підлозі можуть погіршити репутацію торгового закладу.
Запахи: в приміщенні магазину завжди повинно бути повітря свіже, без специфічних запахів, з легким, ледве помітним ароматом фруктів чи квітів.
Зовнішній вигляд персоналу: фірмовий стиль в одязі персоналу з використанням спеціальної символіки, яскравий колір уніформи дозволяє побачити торгового працівника здалеку.
Для успішної торгівлі рослинними жирами консультанти і мерчандайзери повинні мати чітке уявлення про смакові і технологічні відмінності жирів.
Асортимент олії в магазині повинен бути достатньо широким, включати як нерафіновану вітчизняну, так і дорогу імпортну олію. Ключовими чинниками у формуванні асортиментної політики олії є місцезнаходження магазину, площа торгового залу, сезонні доходи покупців.
Літом, з появою на ринку великої кількості овочів, рекомендовано в магазині робити акцент на салатній олії, викладаючи її на найбільш зручні місця і збільшуючи його частку в загальному числі позицій. Взимку в асортименті повинна домінувати олія для смаження і фритюру. Рослинні олії з лікувально-профілактичними властивостями: оливкову, обліпихову, кедрову, гарбузяну слід розміщувати в спеціалізованих («здорових») відділах магазина.
Рослинні олії розміщують в другій третині торгової площі магазину, поряд з консервами. На практиці можна побачити, що олію викладено рядом з рибою або овочами. На нашу думку це неправильно, оскільки в системі мерчандайзингу відбуватиметься дезорганізація загальної картини розміщення товарів в торговому залі.
Недопустимо викладати олію тільки на верхній полиці над крупами або макаронними виробами. Продукція повинна виставлятись боком і займати всі полиці по вертикалі, утворюючи єдину товарну групу. На полиці при викладці олії не повинні «вклинюватися» соуси і оцет, хоча вони можуть бути розміщені по-сусідству з олією.
Верхня полиця повинна бути відведена для дорогого сегменту олії: оливкової, виноградної, середня – для продукції середньої цінової категорії, нижня – для найдешевшої олії.
Розміщення олії за ступенем рафінації у викладенні відбувається зліва направо – по ходу руху споживачів. Доведено, що на полиці чим вища ступінь рафінації рослинної олії, чим дорожча упаковка, тим вища ціна продукту. Таким чином олія в жерстяній і скляній тарі повинна знаходитись справа на верхній полиці. Рекомендовано починати рід з соняшникової, кукурудзяної, бавовняної олії, а завершити – льняною, оливковою. Олії одного товарного бренду чи торгової марки з невеликими відмінностями за місткістю упаковки краще ставити поряд. При викладці рослинну олію доцільно розділити на дві групи : рафіновану і нерафіновану. При такому викладенні найбільш «ходовий» товар опиниться в центрі блоку.
Не рекомендовано виставляти на одній полиці олії різних цінових категорій , наприклад оливкову в скляній тарі виставляти поряд з дешевою соняшниковою олією. Це дезорганізовуватиме споживача і приведе до зниження об’єму продажів в обох категоріях.
Здійснюючи аналіз мерчандайзингових підходів до реалізації жирів ми помітили, що виробники олії часто вказують на етикетках вид, наприклад олія салатна або для смаження. Отже, на наш погляд, викладку можна здійснювати відповідно до призначення олії. У торговому залі не рекомендуємо викладати рослинні олії в коробках, оскільки при покупці у споживачів спрацьовує тільки здорова пізнаваність бренду.
При управлінні асортиментом у торговому підприємстві слід враховувати те, що асортимент олії повинен бути достатньо широким і глибоким, тому включати різні її види. Вирішальними чинниками при формуванні залу, доходи споживачів, сезонності.
Отже, вивчаючи проблемні питання мерчандайзингу рослинних жирів, слід зосередити увагу на наступному:
Питання для контролю рівня засвоєного матеріалу
Додаток А
Український класифікатор товарів ЗЕД
Розділ III (група 15) Жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження
15 Жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження
Код товару Найменування товару
1501 00 Жир свинячий (включаючи лярд) і жир свійської птиці, крім жиру товарної позиції 0209 або 1503:
1502 00 Жир великої рогатої худоби, овечий або козячий, крім жиру товарної позиції 1503:
1503 00 Лярд-стеарин, лярд-ойль, олеостеарин, олеомаргарин (олео-ойль) і тваринне масло, неемульговані, незмішані, не приготовлені іншим чином:
1504 Жири і масла та їх фракції, з риби або морських ссавців, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу:
1505 00 Вовняний жир (жиропіт) і жирові речовини, отримувані з нього (включаючи ланолін):
1506 00 00 00 Інші тваринні жири і масла та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу
1507 Олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу:
1508 Олія арахісова та її фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу:
1509 Олія оливкова та її фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу:
1510 00 Інші олії та їх фракції, вироблені виключно з маслин або оливок, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу, і суміші цих олій або їх фракцій з оліями або їх фракціями товарної позиції 1509:
1511 Олія пальмова та її фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу:
1512 Олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу:
1513 Олії кокосова (з копри), альмо ядрова або з бабасу та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу:
1514 Олії свиріпова, ріпакова або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу:
1515 Iнші нелеткі жири і олії рослинні (включаючи джоджобову олію) та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу:
1516 Жири, масла і олії, тваринні або рослинні та їх фракції, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці:
1517 Маргарин; харчові суміші або продукти з тваринних і рослинних жирів, масел та олій або їх фракцій, крім харчових жирів, масел чи олій та їх фракцій товарної позиції 1516:
1518 00 Жири, масла і олії тваринні або рослинні та їх фракції, варені, окислені, зневоднені, сульфуровані, окислені струменем повітря, полімеризовані нагріванням у вакуумі чи в інертному газі або хімічно модифіковані іншим способом, крім продуктів товарної позиції 1516; нехарчові суміші або продукти з тваринних або рослинних жирів, масел та олій або фракцій різних жирів, масел чи олій цієї групи, в іншому місці не зазначені:
1520 00 00 00 Гліцерин сирий; гліцеринова вода та гліцериновий луг
1521 Воски рослинні (крім тригліцеридів), віск бджолиний, воски інших комах і спермацет, рафіновані чи нерафіновані або забарвлені чи незабарвлені:
1522 00 Дегра; залишки після обробки жирових речовин або воску тваринного чи рослинного походження:
Додаток Б
СЛОВНИК ФАХОВИХ ТЕРМІНІВ
|
Основні терміни |
||
|
Українською мовою |
Німецькою мовою |
Англійською мовою |
|
Агропромисловий комплекс |
Agrarkomplex, n |
Agro-industrial complex |
|
Арахіс |
Erdnuss, f |
Peanut |
|
Арахісова олія |
Erdnussöl, n |
Peanut oil |
|
Асортиментна (видова) ідентифікація |
Sortiment -(Artenidentifizierung), f |
Assortment identification |
|
Асортиментна фальсифікація товару |
Sortimentfalsifizierung (f) der Ware |
Assortment falsification of the goods |
|
Асортиментна характеристика товару |
Sortimentcharakteristik (f) der Ware |
Assortment characteristics of the goods |
|
Бавовна |
Baumwolle, f |
Cotton |
|
Бавовняна олія |
Baumwolleöl, n |
Cottonseed oil |
|
Баластні речовини |
Ballaststoffe, f |
Ballast substances |
|
Біодизель |
Biodiesel, m |
Biodiesel |
|
Валовий збір насіння соняшнику |
Bruttoernte der Sonnenblumenkerne, f |
Gross yield of sunflower seeds |
|
Вартість |
Wert, n |
Price, value |
|
Взаємозаміна олій |
Gegenersatz der Öle |
Oil interchangebility/substitution |
|
Види ідентифікації |
Identifizierungsarten, f |
Identification types |
|
Види рослинних олій |
Arten der Pflanzenöle, f |
Types of vegetable oils |
|
Визначення |
Bestimmung, f |
Definition |
|
Використання газової хроматографії |
Verwendung der Gaschromatographie, f |
Usage of gas chromatography |
|
Використовувати |
Benutzen, gebrauchen, verwenden |
To use, to apply |
|
Вимоги якості |
Qualitätsanforderungen, f |
Quality demands/ requirements |
|
Виробник |
Hersteller, m; Produzent, m |
Producer |
|
Виробник харчових продуктів |
Hersteller der Lebensmittel, m |
Food products / groceries’ producer |
|
Виробництво |
Herstellung, f |
Manufacturing, production |
|
Високоцінні рослинні олії (кукурудзяна, оливкова) |
Hochwertige pflanzliche Öle (Maisöl, Olivenöl) |
Valuable vegetable oils (corn olive) |
|
Виявляти дефекти |
Defekte entdecken |
To find, reveal the defects |
|
Відповідність |
Entsprechung, f |
Correspondence |
|
Відповідність показників |
Anzeigenentsprechung, f |
Indicators correspondence |
|
Відходи |
Abfälle, f |
Waste (unwanted materials) |
|
Внутрішній ринок |
Innenmarkt, m |
Domestic / inner market |
|
Вплив на ціноутворення |
Einfluss auf die Preisbildung |
Influence upon the price formation |
|
Встановлення |
Bestimmung, f |
Installation |
|
Галузь промисловості |
Industriezweig, m |
Industry branch |
|
Динаміка цін |
Preisdynamik, f |
Dynamics of the prices |
|
Дозрівання |
Reifung, f |
Maturation |
|
Експертиза |
Begutachtung, f/Expertise, f |
Expertise, examination |
|
Експорт |
Ausfuhr, m; Export, m |
Export |
|
Жирно-кислотний склад |
Fett-Säurebestand, m |
Fat and acid composition |
|
Загальний обсяг виробництва |
Gesamtbetrag der Produktion/Herstellung |
Total production capacity |
|
Засоби ідентифікації |
Identifizierungsmittel, f |
Means of identification |
|
Засоби інформації |
Informationsmittel, f |
Means of information |
|
Збирання олійних культур |
Ernte der Ölkulturen |
Oil crops gathering/harvesting |
|
Збільшити виробництво |
Produktion steigern |
To increase production of |
|
Збільшити об’єм реалізації |
Vertriebsbetrag steigern |
To increase the volume of realization |
|
Звітний баланс |
Kontensaldo, n |
Accounting/summary balance |
|
Знеособлення (втрата характерного смаку, запаху, кольору) |
Unpersonalisierung , f(Verlor der geeigneten Geschmack, Geruch, Farbe) |
Depersonalization (loss of particular taste, smell and colour) |
|
Зовнішній ринок |
Außenmarkt, m |
Foreign/external market |
|
Зразок |
Muster, n |
Sample |
|
Ідентифікація |
Identifizierung, f |
Identification |
|
Імпорт |
Einfuhr, m; Import, m |
Import |
|
Кокосова олія |
Cocoöl, n |
Coconut oil |
|
Корисність |
Nutzung, f |
Usefulness |
|
Кукурудзяна олія |
Maisöl, n |
Corn/maize oil |
|
Лабораторні методи виявлення фальсифікації |
Labormethoden der Falsifikationsentdeckung, f |
Laboratory methods for falsification proof |
|
Майонез |
Mayonnaise, f |
Mayonnaise |
|
Маргарин |
Margarine, f |
Margarine |
|
Маркетинговий сезон |
Marketingsaison, n |
Marketing season |
|
Маркування |
Markierung, f |
Labelling |
|
Найменування товару |
Warenbezeichnung, f/Name, m |
Goods labelling / marking |
|
Напрямки експорту |
Exportrichtungen, f |
Export directions |
|
Населення |
Bevölkerung, f |
Population |
|
Насіння олійних культур |
Samen der Ölkulturen, f |
Oil crops seeds |
|
Незадовільні результати |
Unbefriedigte Ergebnisse, f |
Unsatisfactory results |
|
Ненасичені кислоти |
Ungesättigte Säuren, f |
Unsaturated acids |
|
Нестандартні товари |
Unstandardwaren, f |
Non-standard goods |
|
Низькоцінні рослинні олії (соєва, рапсова) |
Niedrigwertige pflanzliche Öle (Sojaöl, Rübeöl) |
Low-grade vegetable oils (soy bean, rapeseed) |
|
Низькоякісна олія |
Öl der niedriger Qualität |
Oil of bad / low quality |
|
Нормативна документація |
Normative Dokumente, Urkunden, f |
Normative documentation |
|
Обсяги сировини |
Rohstoffbeträge, f |
Raw material volume |
|
Оливкова олія |
Olivenöl, n |
Olive oil |
|
Олійний комплекс |
Ölkomplex, n |
Oil complex |
|
Олійні культури |
Ölkulturen, f |
Oil crops |
|
Олійножирова продукція |
Ölfettproduktion, f |
Oil and fat production |
|
Очищення |
Reinigung, Klärung, f |
Purification |
|
Пальмова олія |
Palmenöl, n |
Palm oil |
|
Пальмоядрова олія |
Palmenkerneöl, n |
Palmkernel oil |
|
Партіонна ідентифікація |
Partionsidentifizierung, f |
Partion identification |
|
Переробляти |
Verarbeiten |
To refine, to convert |
|
Переробні потужності |
Verarbeitungskapazitäten, f |
Covertion capacity |
|
Підміна |
Ersatz, m |
Fake, substitution |
|
Підприємство |
Unternehmen, n; Betrieb, m |
An enterprise |
|
Підробити |
Schmieden |
To fake, to fabricate, to counterfeit |
|
Підтвердження |
Bestätigung, f |
Confirmation |
|
Плоди олійних пальм |
Früchte der Ölpalmen, f |
Oil palms crops |
|
Попит |
Nachfrage, f |
Demand |
|
Потужності олійножирових підприємств |
Kapazitäten der Ölfettbetriebe, f |
Sowing areas structure |
|
Придатні до використання товари |
Geeignete zum Verbrauch Waren, f |
Goods suitable fort he usage or consumption |
|
Призначення |
Ziel, n |
Purpose |
|
Проба |
Probe, f |
Test, trial |
|
Проведення експертизи |
Durchführung (f) der Begutachtung |
Expertise conduction |
|
Продовольча сировина |
Nahrungsrohstoffe, f |
Raw food materials |
|
Рапсова олія |
Rapsöl |
Rapeseed oil |
|
Рафінована дезодорована олія |
Raffiniertes desodoriertes Öl |
Refined deodorized oil |
|
Рафіновані олії |
Raffinierte Öle, f |
Refined oils |
|
Реалізатор |
Verkäufer, m |
Implementer |
|
Реклама |
Werbung, f |
Advertisement |
|
Ринок енергоносіїв |
Markt der Energieträger |
Energy sources market |
|
Ринок зернових культур |
Markt der Getreidekulturen |
Cereal crops market |
|
Ринок нафти |
Erdölmarkt, m |
Oil/petroleum market |
|
Ринок олійних культур |
Markt der Ölkulturen |
Oil crops market |
|
Ринок сої та соєвих продуктів |
Soja-und-Sojaproduktenmarkt, m |
Soybean products market |
|
Рівень раціональної норми |
Stufe/Niveau der rationalen Norm |
Level of rational norm / standard |
|
Рівень споживання олії |
Ölverbrauchniveau, n |
Level of oil consumption |
|
Рівень якості товарів |
Niveau der Warenqualität |
Level of commodity quality |
|
Ріпак |
Rübe, f |
Rape |
|
Ріпакова олія |
Rübeöl, n |
Rapeseed oil |
|
Розвинені сільськогосподарські країни |
Entwickelte landwirtschaftlichen Länder, f |
Developed agricultural countries |
|
Розвиток виробництва |
Herstellungsentwicklung, f |
Production development |
|
Рослинні жири |
Ölfette, f |
Vegetable fats |
|
Світова торгівля |
Welthandel, m |
World trade |
|
Світове олійне виробництво |
Weltölherstellung, f |
World oil production |
|
Сезонність посіву |
Aussaatsaison, m |
Sowing seasonality |
|
Сертифікація |
Zertifizierung, f |
Certificatioin |
|
Сировина |
Rohstoffe, f |
Raw materials |
|
Склад |
Bestand, m |
Structure |
|
Смаження |
Braten, n |
Frying |
|
Соєва олія |
Sojaöl, n |
Soy bean oil |
|
Соняшникова олія |
Sonnenblumenkerneöl, n |
Sun flower oil |
|
Соя |
Sojabohnen, f |
Soy beans |
|
Співвідношення ціни |
Preiskorrelation, f |
Price correspondence |
|
Споживання |
Verbrauch, m |
Consumption |
|
Споживач |
Verbraucher |
A consumer |
|
Спосіб визначення фальсифікації (пересортиця) |
Bestimmungsart der Falsifizierung (Umsortierung, f) |
Mode of falsification determination |
|
Стандарти ІСО |
Standard der ICO |
ICO standards |
|
Стандартні товари |
Standardwaren, f |
Standard goods |
|
Структура посівних площ |
Struktur der Anbaufläche |
Sowing areas structure |
|
Тваринництво |
Viehzucht, f |
Stockbreeding |
|
Технічна документація |
Technische Dokumentation, f |
Technical documentation |
|
Технічні потреби |
Technische Bedürfnisse, f |
Technical needs |
|
Товарна партія |
Warenpartie, f |
Commodity consignment |
|
Товарно-супровідні документи |
Waren-Versanddokumenten, f |
Commodity – related documents |
|
Тропічні олії |
Tropischen Öle, f |
Tropical oils |
|
Урожайність |
Ausbeute, f; Kapazität, f |
Harvest/crop capacity |
|
Фонд споживання |
Verbrauchsfonds, m |
Consumption fund |
|
Фосфоліпіди |
Phospholipide, f |
Phospholipids |
|
Харчова цінність |
Nahrungswert, n |
Nutritional value |
|
Харчові продукти |
Lebensmittel, n |
Food items/groceries |
|
Якісна (кваліметрична) ідентифікація |
Qualität-(qualimetrische) Identifizierung (f) |
Quality (qualimetric) identification |
|
Якісна олія |
Qualitatives Öl, n |
Oil of good/high quality |
|
Якість |
Qualität, f |
Quality |
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА
1 ГН 6.6.1.1-130-2006 - „Гігієнічний висновок. Допустимі рівні радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді”, затверджені наказом МОЗ України № 256 від 03.05.2006 р.
2 ДСТУ 4492:2005 Олія соняшникова. Технічні умови
3 Codex Alimentarius Codex Standart 193-1995, Rev.2. - 2006 Загальний стандарт по контамінантах та токсинах в харчових продуктах та кормах
4 Commission Regulation (EC) № 737/90 of 22 March 1990 «On the conditions governing imports of agricultural products originating in third countries following the accident at the Chernobyl nuclear power station»
5 МБТ № 5061-89 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов утвержденные Министерством охрани здоровья СССР 1.08.89 года.
6 Codex Alimentarius Codex Standart 193-1995, Rev.2. - 2006 Загальний стандарт по контамінантах та токсинах в харчових продуктах та кормах; CODEX STAN 19-1981, REV. 2-1999 Олії і жирові продукти.
PAGE \* MERGEFORMAT 59