Тема 14 ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ 2 години Запоріжжя ~ 2010
Работа добавлена на сайт samzan.net:
PAGE 2
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Юридичний факультет
Кафедра загальноправових дисціплін
ЛЕКЦІЯ
з навчальної дисципліни
ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
Тема № 14 ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ
(2 години)
Запоріжжя – 2010
Лекцію підготував викладач Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Грушанський А.О.
ПЛАН ЛЕКЦІЇ
І. Поняття, ознаки та класифікація правових відносин.
ІІ. Склад та зміст правовідносин.
ІІІ. Суб’єкти правовідносин, їх види.
- Об’єкти правовідносин.
- Юридичні факти та їх кваліфікація
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
- Загальна теорія держави і права / За редакцією академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора В.В. Копєйчикова.— К.: Юрінком, 1997.— С.190-197.
- Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Богачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина.— Харків: Право, 2002.— С. 333-347.
- Кельман М.С. Теорія права. Навч. посібник.— Тернопіль: “Поліграфіст”, 1998.— С. 168-190.
- Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія права (з схемами, кросвордами, тестами): Підручник.— К.: Кондор, 2002.— С. 118-133, 304-309.
- Комаров С.А. Общая теория государства и права: Учебник. 7-е изд.— СПб.: Питер, 2004.— С. 318-332, 490-494.
- Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій. Навчальний посібник для юрид. фак. вузів.— К.: Вентурі, 1996.— С. 65-76.
- Лившиц Р.З. Теория права. Учебник.— М.: Ізд-во БЕК, 1994.— С. 133-137.
- Погребной И.М. Теория права: Учебное пособие. 3-е изд., испр. и доп.— Харьков: Государственное специализированное издание "Основа", 2003.— С. 71-79.
- Погребной И.М., Шульга А.М. Теория права. Учеб. пособие.— Харьков: Ун-т внутр. дел, 1998.— С. 79-92.
- Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами.— К.: Атіка.— 2001.— С. 81-84.
- Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. 2-е вид. / Пер. з рос.— Харків: Консум, 2005.— С. 345-376.
- Сурілов А.В. Основи загальної теорії держави і права.— Одеса: Одеський ун-т, 1995.— С. 100-103.
- Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юристъ, 2001.— С. 508-545.
- Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова.— 2-е изд.— М.: Издательство НОРМА, 2002.— С. 349-369.
- Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособие для высших учебных заведений / Под ред. проф. В.Г. Стрекозова.— М.: ИПП "Отечество", 1993.— С. 220-237.
- Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов.— М.: Юрайт-М, 2002.— С. 288-304.
Мета лекції: розкриття поняття, різновидів та структури правових відносин
ВСТУП
Для того, аби суб’єкти могли реалізувати свої права та виконати обов’язки, що покладені на них, вони мусяти вступати один з одним у певні відносини. Такі відносини у теорії права називають правовими відносинами. Метою цієї лекції є дослідження природи, елементів та різновидів правових відносин.
- Поняття, ознаки та класифікація правових відносин
Правовідносини - це врегульовані нормами права вольові суспільні відносини, що виражаються в конкретному зв'язку між правомочними і зобов'язаними суб'єктами — носіями суб'єктивних юридичних прав, обов'язків, повноважень і відповідальності — і забезпечуються державою.
Ознаки правовідносин:
1. Становлять різновид суспільних відносин, соціальний зв'язок.
Правовідносини складаються між людьми або колективами як суб'єктами права з приводу соціального блага або забезпечення яких-небудь інтересів.
2. Є ідеологічними відносинами —результатом свідомої діяльності (поведінки) людей. Правовідносини не можуть виникати, не проходячи через свідомість людей: норми права не можуть вплинути на людину, її поведінку, доки зміст правових норм не усвідомиться людьми, не стане їх правосвідомістю.
3. Є вольовими відносинами, які проявляються в двох аспектах:
а) у втіленні в них волі (інтересу) держави, оскільки правовідносини виникають на підставі правових норм;
б) у втіленні в них волі (інтересу) учасників правовідносин — вони зв'язані предметом інтересу, досягненням його результату.
Правда, правовідносини можуть виникати і припинятися поза волею (інтересом) їх учасників (наприклад, потерплий від злочину всупереч свому бажанню залучається у кримінально-процесуальні правовідносини зі злочинцем і судом).
Однак реалізація правовідносин можлива лише на підставі виявлення волі (інтересу) їх учасників. При цьому є правовідносини, для виникнення яких необхідне волевиявлення всіх їх учасників (договір купівлі-продажу), а є правовідносини, для виникнення яких досить волевиявлення лише одного з учасників (проведення обшуку).
4. Виникають, припиняються або змінюються, як правило, на основі норм права у разі настання передбачених правовою нормою фактів. Правовідносини виступають як спосіб реалізації норм права, або, інакше, норми права втілюються в правовідносинах, відбувається їх індивідуалізація стосовно суб'єктів і реальних ситуацій. У нормах права вже закладені правовідносини, але в абстрактній формі
5. Мають, як правило, двосторонній характер і є особливою формою взаємного зв'язку між конкретними суб'єктами через їх права, обов'язки, повноваження і відповідальність, які закріплені в правових нормах. Одна сторона має точно визначені суб'єктивні юридичні права (правомочна сторона), на іншу покладені відповідні суб'єктивні юридичні обов'язки (зобов'язана сторона).
6. Охороняються державою, забезпечуються заходами державного впливу. У більшості випадків суб'єктивні права і юридичні обов'язки здійснюються без застосування примусових заходів.
Класифікація правових відносин:
- В залежності від галузевої приналежності:
- адміністративно-правові
- кримінально-правові,
- цивільно-правові,
- трудові тощо.
- В залежності від кількості сторін
- односторонні,
- двосторонні,
- багатосторонні.
- За функціями права:
- регулятивні
- охоронні
- За характером обов'язку:
активного типу - обов'язок здійснити певні дії на користь іншої сторони
пасивного типу - обов'язок утриматися від небажаних для іншої сторони дій тощо.
ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ: правовідносини - це врегульовані нормами права вольові суспільні відносини, що виражаються в конкретному зв'язку між правомочними і зобов'язаними суб'єктами — носіями суб'єктивних юридичних прав, обов'язків, повноважень і відповідальності — і забезпечуються державою.
-
Склад та зміст правовідносин.
До складу правовідносин входять такі елементи: 1) суб'єкти; 2) об'єкт; 3) суб'єктивне право; 4) юридичний обов'язок.
Правовідносини складають основну сферу суспільного цивілізованого життя.
Підставою виникнення, припинення чи зміни правовідносин є норми права. Отже, правовідносини — один із основних каналів переведення права у площину соціальної дійсності, інтересів людей та їх об'єднань.
Норми права і правовідносини органічно взаємопов'язані і являють собою до деякої міри єдине ціле. Це невелика, але чітка динамічна система, у якій два компонента кореспондують один одного. Норма поза правовідносинами мертва, правовідносини без норми неможливі. Вони співвідносяться як причина і наслідок — перша передує другому.
Зв'язок норми права і правовідносин виражений у наступному:
1. Правові відносини виникають і функціонують тільки на основі норм права. Суб'єкти не можуть самі, поза цими нормами, тобто всуперечить волі держави, встановлювати вигідні їм правовідносини — такі відносини офіційна влада не буде охороняти.
2. Правовідносини — форма реалізації юридичної норми, спосіб втілення її в життя. Саме у правовідносинах знаходиться реальна сила і ефективність державного припису. Правовідносини — це норма права в дії. Кінцеві цілі їх у принципі збігаються, вони покликані врегулювати ті чи інші суспільні відносини, координувати взаємну поведінку відповідних фізичних і юридичних осіб.
3. Норма права і правовідносини є складовими частинами (елементами) єдиного механізму правового регулювання і виконують у ньому, крім власних, деякі спільні функції.
4. Норма права у своїй гіпотезі вказує на умови виникнення правовідносин, у диспозиції — на права і обов'язки їх суб'єктів, у санкції — на можливі наслідки у випадку порушення даної норми. Норма права містить у собі модель реальних суспільних відносин, а отже, і правовідносин як їх юридичної форми.
Зміст — це суб'єктивні права, обов'язки, повноваження, відповідальність суб'єктів правовідносин, а також структура змісту — спосіб взаємозв'язку, що виникає на підставі суб'єктивних прав, обов'язків, повноважень, відповідальності. Структура змісту правовідносин утворює не зв'язок її змістовних елементів (суб'єктивних прав, обов'язків, повноважень, відповідальності), а той правовий зв'язок, який виникає на їх підставі з приводу домагання чогось. Інакше кажучи, це юридичне взаємне становище суб'єктів, яке визначає, формує їх поведінку через кореспондуючі один одному права і обов'язки заради задоволення їх інтересів. Структура змісту правовідносин може бути простою і складною.
Юридичний факт є підставою виникнення, зміни і припинення правовідносин.
ВИСНОВКИ З ДРУГОГО ПИТАННЯ: до складу правовідносин входять такі елементи: 1) суб'єкти; 2) об'єкт; 3) суб'єктивне право; 4) юридичний обов'язок. Зміст — це суб'єктивні права, обов'язки, повноваження, відповідальність суб'єктів правовідносин.
- Суб’єкти правовідносин, їх види.
Суб'єкти правовідносин — це суб'єкти права, тобто особи, що мають правосуб'єктність. Вирази «суб'єкт права» і «особа, що має правосуб'єктність» збігаються. Правосуб'єктність — одна з обов'язкових передумов правовідносин. Правосуб'єктність включає 3 обов’язкових елементи: правоздатність, дієздатність та деліктоздатність. У вітчизняній та зарубіжній юридичній літературі є загальновизнаним, що суб'єктами права можуть бути фізичні і юридичні особи.
Правоздатність означає встановлену законом здатність особи чи організації бути носієм суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Вона виступає в якості первинної умови, загальної підстави для участі у правовідносинах.
Правоздатність відрізняється від суб'єктивного права тим що: а) вона невіддільна від особи (людину не можна позбавити правоздатності), її не можна «відібрати» або «обмежити»; б) вона не залежить від віку, професії, статі, національності, місця проживання, майнового стану та інших життєвих обставин; в) вона не може передаватися, її не можна делегувати іншим; г) стосовно суб'єктивного права вона первинна, вихідна, відіграє роль передумови; д) суб'єктивне право конкретне, а правоздатність абстрактна.
Дієздатність являє собою встановлену законом здатність особи — учасника правовідносин своїми безпосередніми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права і юридичні обов'язки. Характер і обсяг дієздатності, як і правоздатності, визначається державою і закріплюється у різноманітних правових актах. Визначальне значення серед них мають конституції. Внаслідок цього дієздатність поряд з правоздатністю розглядається не інакше як юридична властивість.
Деліктоздатність – це встановлена законом здатність особи нести юридичну відповідальність за своє протиправні діяння.
До фізичних осіб (індивідуальні суб'єкти) належать всі громадяни (при монархічній формі правління — піддані), іноземці і особи без громадянства. У сучасному розумінні «фізична особа» як суб'єкт права ототожнюється, по суті, з людиною, що має правоздатність та дієздатність. Фізична особа, зазначав ще Г. Шершеневич, «це суб'єкт права, який співпадає з людиною».
До юридичних осіб (колективні суб'єкти) учасників правових відносин, належать підприємства та організації. Вони: а) мають відокремлене майно; б) відповідають цим майном за своїми зобов'язаннями; в) можуть від свого імені набувати і здійснювати майнові та особисті немайнові права; г) мають самостійний баланс чи кошторис; д) можуть нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.
ВИСНОВКИ З ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ: за загальним правилом, суб’єктами правовідносин можуть бути фізичні та юридичні особи. Кожен суб’єкт, що вступає у правовідносини, наділений певним рівнем правосуб’єктності.
4. Об’єкти правовідносин.
Проблема поняття, змісту, класифікації і аналізу інших сторін об'єктів правовідносин має важливе значення, оскільки лише наявність об'єкта права викликає необхідність виникнення і здійснення самих правовідносин. Відсутність об'єкта права позбавляє сенсу існування будь-яких правовідносин. У суспільстві немає і не може бути правовідносин не тільки безсуб'єктних, а й безоб'єктних.
Проблема загального визначення поняття «об'єкт правовідносин» завжди привертала увагу дослідників і була предметом дискусій. Намагаючись знайти оптимальне і адекватне рішення і відповісти на загальне питання, що таке об'єкт права, багато з авторів висловлюють не тільки відмінні точки зору, а й ті, що доповнюють одна одну.
У юридичній літературі існують різні трактування об'єкта правовідносин. Проте у ході тривалої дискусії склалися в основному дві концепції — моністична і плюралістична. Згідно з першою з них об'єктом правовідносин можуть виступати тільки дії суб'єктів, оскільки саме дії, вчинки людей підлягають регулюванню юридичними нормами, і лише людська поведінка здатна реагувати на правовий вплив. Звідси у всіх правовідносин єдиний, загальний об'єкт.
Згідно з другою, більш реалістичною позицією, об'єкти правовідносин настільки різноманітні, наскільки різноманітні правовідносини, що регулюються правом.
Отже, залежно від характеру і видів правовідносин їх об'єктами виступають:
1. Матеріальні блага (речі, предмети, цінності), характерні головним чином для цивільних, майнових правовідносин (купівля-продаж, дарування, обмін, заповіт тощо).
2. Нематеріальні особисті блага (життя, честь, здоров'я, гідність, свобода, безпека, право на ім'я, недоторканність людини), більшість з яких типові для кримінальних і процесуальних правовідносин.
3. Поведінка, дії суб'єктів, різного роду послуги і їх результати. (Це, головним чином, правовідносини, що складаються на основі норм адміністративного права у сфері управління, побутового обслуговування, господарської, культурної й іншої діяльності).
4. Продукти духовної творчості (твори літератури, мистецтва, живопису, музики, скульптури, а також наукові відкриття, винаходи — все, що є результатом інтелектуальної праці).
5. Цінні папери, офіційні документи (облігації, акції, векселі, гроші, приватизаційні чеки, дипломи, атестати тощо). Вони можуть стати об'єктом правовідносин, що виникають при їх втраті, поновленні, оформленні дублікатів. У наш час в країні склався ринок цінних паперів, акції купуються і продаються, тобто вони є об'єктами угод.
ВИСНОВКИ З ЧЕТВЕРТОГО ПИТАННЯ: Об’єкти правовідносин – це певні матеріальні та нематераільні балага, з приводу яких виникають правовідносини
- Юридичні факти та їх кваліфікація
Юридичний факт — це життєва обставина, з якою норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. За наявності норм права без юридичного факту правовідносини неможливі.
Юридичний факт — передумова правовідносин. Наприклад, наявність норм права, які регулюють порядок спадкування, не означає, що індивід вступив у спадкоємні правовідносини і одержав спадщину. Необхідне настання певних обставин, що фіксуються в гіпотезах норм права.
Функції юридичних фактів:
- функція залучення суб'єкта права до правовідносин;
- функція породження правосуб’єктності, її набуття або виникнення (наприклад, з народженням дитини виникає громадянство; для створення підприємства необхідна реєстрація).
Отже, юридичні факти не тільки служать підставою для виникнення, зміни і припинення конкретних правовідносин, а й цілеспрямований рух останніх є головним наслідком юридичних фактів.
Юридичні факти класифікуються за різними підставами.
- Види юридичних фактів за юридичними наслідками:
правоутворюючі юридичні факти, з якими норми права пов'язує виникнення правовідносин
правозмінюючі - юридичні факти, з якими норми права пов'язує зміна правовідносин
правоприпиняючі - юридичні факти, з якими норми права пов'язує припинення правовідносин
Слід зважити на те, що один і той самий юридичний факт може бути правоутворюючим, правозмінюючим, правоприпи-няючим для суб'єктів, які є сторонами у правовідносинах. Так, факт смерті громадянина — обставина, що припиняє правовідносини між померлим і його дружиною, дітьми. Одночасно це є і правоутворюючим фактом, тому що після закінчення певного строку з дня смерті громадянина виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією права дружини, дітей на спадщину.
- Види юридичних фактів за вольовою ознакою:
дії - вольова поведінка суб'єктів права, з якою пов'язані виникнення, зміна та припинення правовідносин (наприклад, угода, постанова слідчого, рішення суду)
події — юридичні факти, що виникають, змінюються і припиняються поза волею людей
обставини - складні юридичні факти, які охоплюють своїм змістом дії та події (наприклад, безвісна" відсутність, місце проживання, недієздатність), їх використання об'єктивно необхідне в трудовому, сімейному, кримінальному праві та ін.
Дії:
правомірні - відповідають вимогам норм права (договір)
неправомірні - не відповідають вимогам норм права (правопорушення)
Правомірні дії
юридичні акти - дії, пов 'язані зі вступом особи в конкретні правовідносини з наміром досягти певного юридичного наслідку (наприклад, звернення громадянина з заявою до державного органу про прописку)
юридичні вчинки — дії, що не пов'язані зі вступом особи в конкретні правовідносини і незалежно від їх наміру спричиняють юридичні наслідки (наприклад, фіктивний шлюб породжує у разі народження дітей всі юридичні обов'язки, пов'язані з утриманням і вихованням дітей)
Неправомірні дії:
проступки – суспільно шкідливі діяння
злочини – суспільно небезпечні діяння
ВИСНОВКИ З П’ЯТОГО ПИТАННЯ: Юридичний факт - це життєва обставина, з якою норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
ВИСНОВКИ З ТЕМИ:
Правові відносини - це врегульовані нормами права вольові суспільні відносини, що виражаються в конкретному зв'язку між правомочними і зобов'язаними суб'єктами — носіями суб'єктивних юридичних прав, обов'язків, повноважень і відповідальності — і забезпечуються державою.
Правовідносини мають певну структуру (суб’єкт, об’єкт та зміст). Підставою виникнення, зміни та припинення правовідносин є юридичний факт.
2. Диаграмма ГерцшпрунгаРассела
3. Контрольная работа- Экуменизм
4. одна из древнейших областей знания духовной культуры
5. Расчет параметров надежности проводится для измерительного блока модуля измерения ОСШ для которого в д.
6. ЗАДАНИЕ 1 Необходимо найти сумму ячеек в диапазоне В3-В7 и В11-В15 но только тех ячеек которые содержат положит
7. Он служит конечной стадией ряда хронических заболеваний печени
8. либо или о чемлибо
9. Notes nd the Notes themselves re of course fictionl.html
10. В мире сложилась такая ситуация когда само развитие человеческой цивилизации ставит выживание человека п
11. ..когда уже некуда больше идти.html
12. ExpertOnline - 20 авг 2009 Словариназначенцы Гелена Сает Русский язык нормировали
13. Work nd tht the mteril drwn from other sources hs been ppropritely
14. Американські фразеологізми
15. Московский государственный университет тонких химических технологий им
16. Екзаменаційні питання з курсу МЕНЕДЖМЕНТ
17. Лексическая сочетаемость Речевая избыточность и недостаточность Слова - паронимы Фразеологические средства русского языка
18. ТЕМАТИКИ ВЫСШЕЙ КВАЛИФИКАЦИОННОЙ КАТЕГОРИИ МКОУ СОШ ’2 ЛОБАНОВА ЛЮДМИЛА ВИКТОРОВНА.html
19. Удивительный мир экологии АВТОР- ЧИНЕНКОВА ВАЛЕНТИНА КОНСТАНТИНОВНА МБОУ СОШ 2 р
20. экономическое политическое и культурное развитие современного общества интеграция в мировое образователь