Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7–8 – 4 год.
Тема: Стилістичні можливості простого речення.
План
Студенти повинні знати: поняття синтаксеми; стилістичні можливості членів речення та різновидів простих речень у різних стилях.
Студенти повинні вміти: визначати стилістичну спроможність різних видів простих речень; будувати прості речення (розповідні, питальні, окличні, неповні, двоскладні, односкладні) у різних стилях.
Питання для самоконтролю і завдання
Література:
Завдання:
Завдання 1. Визначити семантико-стилістичні особливості односкладних та неповних речень.
1. Бір. Сосна. Над кручею стежкою співучою йшла, мов пісня, дівчина... (І.Нехода). 2. О Люба Інно. Я сам. Вікно. Сніги. Я ваші очі пам’ятаю, як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми (П.Тичина). 3. На майдані пил спадає. Замовкає річ. Вечір. Ніч (П.Тичина). 4. Любіть Україну, як сонце любіть. Як вітер, і трави, і води (В.Сосюра). 5. Побудувати паралелограм за двома сторонами і кутом між ними (з підручника). 6. Хрипіння коней. Вигук. Гул копит. Сталь цілить в сталь. Удар списа об щит (М.Бажан).
Завдання 2. Встановити типи поданих речень (неповні, еліптичні, обірвані). В межах кожного типу визначити стилістичні відтінки, які вони вносять у текст.
1. Андрій поспішавсь додому... По дорозі тяглись люди з ціпками, з клунками... одні з села, а другі в село, як отой Марко Гуща, що недавно привели, як рештанта... Брав, пане добродзєю, в Адесі на фабриці сімнадцять карбованців у місяць і почав бунтувати... Начальство йому одно, а він йому друге... Ну, не хочеш, то маєш: — попарили нагаями та й гайда додому під калавуром. Та я б такому бунтареві... (М. Коц.). 2. Так було кілька день. Од середи до суботи. А в суботу... (А. Гол.). 2. Нудний чоловік. До краю нудний. І чого, скажи, так? І на курсах був, і грамотний вроді, і все таке прочее. А от... (І. Рябок.). 3. Югині накажи, щоб завтра забігла, і не сама, а з Андрієм! Тільки хай добре закутає його. Бо ті молоді матері... 4. Аж чую – летить, посви стує і гуде розривна куля. Я сюди — гуде. Я туди – гуде. Я на зад – вона за мною. Падаю в кущ — вона мені в чуб (М. Стельм.). 5. Поживеш, розди вишся в хаті, та й ми тебе побачимо – отоді й за плату (Т. Шевч.). 6. На другий день, зібравшись, подибала до волос ті. “Чого тобі?” – питає старшина. 7. “Та швидше!” — кричить Параска, вбігаючи на двір, стріваючи подругу (П. Мирн.). 8. І вперше в ту ніч думала без жалю за нього –хворого. Навіть хотілось, щоб швидше... (А. Гол.). 9. Грицькові менше я вірю, та й про нього недобрі чутки пішли, що з Федорою... (М. Стельм.). 10. Принцеса. Хто зна, якби я в день своїх заручин не стріла лицаря й не покохала — я, може, королевою була б щасливою, і гордо-злою, як і той мій наре чений. Але тепер... (Л. Укр.). 11.—Я не Ганна, Не наймичка, я... Та й оніміла (Т. Шевч.). 12. Ось пішла чутка — цар їхатиме.— До царя! До царя!— гукнули села та хутори (П. Мирн.). 13. «...І таке моє слово, Югино: коли кріпко любиш нас — вийди за Дмитра». – «Тату...» — «Не перебаранчай» (М. Стельм.). 14. – За ваше... усміхнувшись, кивнув він го ловою до дівчини й випив чарку. – “На здоров'ячко” – охоче відповіла та... (С. Вас).
Завдання 3. Вказати, які особливості розмовної мови відображені у способі узгодження присудка з підметом у таких реченнях:
1. Поки дзвонили, наше козацтво голилося, обувалося, одя галося, і як вже була пора, одягнувши нові кримських смушків кожухи, стали виходити (Г. Кв.-Осн.). 2. Ще ледве зоря займалася, в Піски вступила москалів рота, як сарана на зелене поле, кинулись усе жерти, все трощити (П. Мирн.). 3. Враз у двір вскочило два хлопці й, важко відсапуючи, закричали разом... (М. Коц.). 4. Біля розваленої груби лежала кабиця, багацько битих горшків і купа попелу з вугіллям (О. Сторож.). 5. Пішло знов по селу шушукання, глум, таємні страхи. 6. З вулиці доно сився гомін, біганина (П. Мирн.). 7. Знявся в хаті пил, як хмара, тріск, стогін і метушня (М. Коц.). 8. Було це... Та ще мій дід покійний, царство їм небесне, живі були. 9. Мама, ще як жили під Києвом, на цьому руку набили: вони тоді з козя чого молока таке добре коров'яче «парне» робили, що й досі деякі дамочки київські згадують (О. Вишн.). 10. Після матері лишилась стара скриня, дві-три дранки і латаний кожух (М. Коц.). 11. Крім тих трьох людей, було в хаті ще зо три (І. Фр.). 12. Всі троє мовчки спускались униз, а далі звернули вбік од села і йшли так версти зо дві, то спускаючись, то дряпаючись по горбах (М. Коц.). 13. Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло (Т. Шевч.). 14. Мені й вони двойко серце сушать, як подумаю-погадаю... 15. Не додивлялись до світової краси Панько і Карпо, працюючи над глухою домовиною. 16. Даром, що чужосторонній, та господар був добрий, хазяйствував, що й на стороні його усяке знало (М. Вовч.). 17. — Бувай здорова... Гляди ж, не забувай мого дідуся. Перекажи, хай вони не журять ся (М. Коц.). 18. Перехожий, проїзжачий — що їм там на шляху ні кидалося в вічі, ніхто мене не заняв, спасибі богу!.). 19. То віз сно пи Кайдаш з двома синами (І. Н.-Лев.). 20. – Мати як померли, та батько як узяли жінку другу, так я... по наймах усе (А. Тесл.). 21. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло в гріб його ще не звело (І. Фр.). 22. Невеликії три літа Марно пролетіли... А багато в моїй хаті лиха наробили (Т. Шевч.). 23. Було собі два брати — один убогий, а другий багатий (фолькл.). 24. До вулиці виходило двоє віконцят, котрі лед ве трохи глипіли над землею (І. Фр.). 25. Увіходжу. Батько сердиті, сердиті... стоять, час ник чистять (А. Тесл.).