Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Комплексна оцінка ефективності механізмів екологічного регулювання, спрямованих НА забезпечення сталого розвитку території
Спеціальність 08.08.01 – економіка природокористування
і охорони навколишнього середовища
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Суми – 2005
|
Дисертацією є рукопис. |
|
Робота виконана в Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України. |
|
Науковий керівник – |
доктор економічних наук, професор Недін Ігор Валентинович, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, професор кафедри автоматизації проектування енергетичних процесів і систем |
|
Офіційні опоненти: |
доктор економічних наук, старший науковий співробітник Шостак Лілія Борисівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, головний науковий співробітник відділу методології сталого розвитку і екологічної безпеки |
|
кандидат економічних наук, доцент Жулавський Аркадій Юрійович, Сумський державний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри управління |
|
|
Провідна установа – |
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, відділ економічного регулювання природокористування, м. Одеса. |
|
Захист відбудеться “13” грудня 2005 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.051.01 у Сумському державному університеті за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, ауд. М-412. |
|
|
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2. |
|
Автореферат розісланий “_9_”_листопада_ 2005 р. |
|
|
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради |
В.В. Сабадаш |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Можливі необоротні зміни навколишнього природного середовища (НПС) та відповідна глобалізація їх наслідків актуалізували проблему змін соціальних пріоритетів у процесі прийняття рішень, спрямованих на досягнення сталого розвитку (СР) суспільства. Головним соціальним критерієм реалізації принципів СР у ХХІ столітті стає “якість життя”, що характеризується як сукупність економічних, екологічних і соціальних факторів.
В Україні перехід на модель СР супроводжується посиленням експлуатації природно-ресурсного потенціалу країни. В умовах дефіциту фінансових коштів зношеність основних виробничих фондів підприємств є фактором зниження якості НПС, що призводить не лише до погіршення здоров'я населення, але й до зростання економічних втрат, уповільнення соціально-економічного розвитку держави тощо.
Економіка, в основу якої покладений інноваційний тип господарювання, дозволяє створити значно більше можливостей для впровадження досконалих систем виробництва і споживання й забезпечити радикальне поліпшення еколого-демографічної складової економічної безпеки як важливого фактора забезпечення сталого розвитку держави.
Комплекс питань у площині методичних підходів забезпечення СР знайшов відображення в дослідженнях Л.О. Абалкіна, В.В. Бушуєва, О.О. Веклич, О.С. Власюка, М.І. Воропая, В.М. Геєця, Б.М. Данилишина, С.І. Дорогунцова, Я.А. Жаліла, О.А. Кукліна, С.Л. Массунова, В.І. Мунтіяна, С.І. Пірожкова, Г.С. Розенберга, В.М. Степанова, А.І. Сухорукова, О.І. Татаркіна, С.К. Харічкова, Л.Б. Шостак, Є.В. Хлобистова та інших авторів.
Але питання щодо формування цілісної системи індикаторів, за значенням яких можливо судити про такі інтегральні характеристики СР, ще не достатньо досліджені та узагальнені.
В умовах формування в Україні нової парадигми суспільного розвитку використання в основному економічних критеріїв ефективності прийняття рішень стає недостатнім і потребує залучення більш широкого спектра соціальних, екологічних та інвестиційних критеріїв. У першу чергу необхідно забезпечити економічні механізми екологічного регулювання, що базуються на вартісній оцінці екологічного і соціального збитку і впливають на формування економічної ефективності підприємства. Комплекс зазначених питань знайшов відображення в дослідженнях О.Ф. Балацького, Г.К. Гофмана, Л.Г. Мельника, Ю.Ю. Туниці, О.М. Теліженка, А.О. Афанасьєва, Н.В. Пахомової та інших авторів.
Встановлення нових соціальних та екологічних пріоритетів економічного розвитку держави вимагає переосмислення традиційних підходів щодо визначення ефективності еколого-економічних рішень. Тому актуальність теми дисертаційної роботи й визначається необхідністю реалізації концепції СР в Україні, що можливо лише за умови поглибленого дослідження системи взаємоузгоджених технологічних та управлінських стабілізаційних рішень екологічної спрямованості та можливостей їх впровадження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведення роботи з теми даного дослідження обумовлено необхідністю розвитку методологічного забезпечення організаційно-управлінських, екологічних, соціальних рішень, спрямованих на обґрунтування процесів удосконалення і реалізації механізмів екологічного регулювання, спрямованих на забезпечення СР території. Основні положення і результати дисертації використані в навчальному процесі Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” при читанні курсу лекцій “Основи екології” та “Еколого-економічна оптимізація виробництва”, а також при виконанні науково-технічної програми “Розробка науково-методичних основ системи прогнозування генетичного ризику впровадження нових технологій і забруднення навколишнього середовища” (програма “ГРАНІТ” за напрямком “Еколого-економічний моніторинг”. Номер державної реєстрації теми УКРІНТЕІ №080999 Р0005), при розробленні теми “Створення комп'ютерної системи екологічного аудиту промислової зони” (номер державної реєстрації теми 0102U000512), а також при розробленні теми “Розробка комп'ютерної системи оптимізації еколого-економічних параметрів промислової зони” (номер державної реєстрації теми 0104U003296). У зазначених темах використані такі результати дисертаційного дослідження автора:
― при розробленні програми “Граніт” використано методологічний підхід до економічної оцінки регулятивних рішень, спрямованих на підвищення екологічної безпечності енергогенеруючих підприємств;
― при розробленні теми 0102U000512 використані результати аналізу
взаємовпливу еколого-демографічної складової економічної безпеки досліджуваної території на фінансовий стан суб'єктів господарювання;
― при розробленні теми 0104U003296 використані результати, які стосуються обґрунтування показників визначення еколого-економічного стану промислової зони та критеріїв ухвалення рішення, а також розроблений методичний підхід до оцінки та урахування соціально-демографічних чинників при визначенні економічної ефективності екологічного регулювання стосовно промислової зони.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в розробленні методології комплексної оцінки ефективності механізму регулювання природокористуванням, спрямованого на забезпечення сталого розвитку України. Відповідно до зазначеної мети вирішувалися такі основні задачі:
― аналіз значущості еколого-демографічної складової сталого розвитку в умовах діючого механізму екологічного регулювання;
― аналіз специфіки еволюції концепції природокористування в контексті сталого розвитку;
― дефініція негативних соціоекологічних зовнішніх ефектів (через соціально-екологічний збиток) як істотних факторів, що знижують ефективність функціонування суб'єктів господарської діяльності;
― узагальнення існуючих методологічних підходів до вибору та обґрунтування показників, що характеризують сталість території, у т.ч. аналіз методик оцінки ефективності природоохоронних заходів і втрат капіталу здоров'я;
― розроблення критеріїв і моделі для формалізації кількісних і якісних показників, необхідних при ухваленні рішення з реалізації комплексу природоохоронних заходів, спрямованих на досягнення сталого розвитку території;
― розроблення методики визначення інвестиційного потенціалу технологічних та організаційно-управлінських природоохоронних заходів;
― розроблення сценарних підходів до обґрунтування перспективи удосконалення механізмів екологічного регулювання.
Об'єктом дослідження є трансформаційні еколого-економічні процеси внаслідок функціонування існуючого механізму регулювання природокористуванням.
Предметом дослідження є методологія і методи оцінки ефективності природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку України.
Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення сучасної теорії соціального добробуту, загальної теорії економічного збитку, раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища, принципи сталого розвитку.
Для вирішення поставлених задач були використані: методи системно-структурного аналізу для формування структуризації механізмів екологічного регулювання (п. 2.1). Для оцінки рівня сталого розвитку застосовані методи оцінки відповідних індикаторів та інтегральних оцінок ступеня кризового стану території (п. 1.2; п. 2.2). Для оцінки економічного збитку використані моделі й методи аналізу витрат-результатів (п. 2.3). Для визначення рівня економічної стабільності суб’єктів господарської діяльності використані сучасні методи і моделі, що використовуються у фінансовому аналізі виробничо-господарської діяльності, а також методи моделювання фінансових потоків, можливих при реалізації інвестиційних проектів (п. 2.4). При оцінці економічної привабливості й ефективності природоохоронних заходів використовувався сценарний аналіз.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні матеріали, офіційні дані Державного комітету статистики України, а також модельні дані.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробленні методології комплексної оцінки ефективності реалізації технологічних та організаційно-управлінських природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку України.
Найбільш значущими науковими результатами дисертаційної роботи є такі положення:
• уперше:
― обґрунтовано правомірність розгляду механізмів екологічного регулювання як комплексу науково-технологічних та організаційно-управлінських стабілізаційних природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку території;
― розроблена модель формалізації кількісних і якісних показників, необхідних при ухваленні рішення з реалізації комплексу природоохоронних заходів з урахуванням принципів сталого розвитку території;
― обґрунтовано необхідність розгляду соціоекологічного збитку як самостійної категорії в загальній структурі економічного збитку, а відвернений соціоекологічний збиток розглядати як основний еколого-соціальний критерій реалізації механізмів екологічного регулювання;
― запропоновано враховувати вартісну оцінку розміру соціоекологічного збитку при обґрунтуванні необхідності збільшення витрат на охорону навколишнього середовища до рівня відповідної частки соціоекологічного збитку до ВВП;
― запропонована модель оцінки інвестиційного потенціалу при реалізації комплексу природоохоронних заходів;
• удосконалено:
― систему критеріїв і показників оцінки ефективності механізму екологічного регулювання;
• набуло подальшого розвитку:
― методологія оцінки ефективності прийняття еколого-економічних рішень.
Практичне значення отриманих результатів. У теоретичному плані результати роботи можуть бути використані для вдосконалення методів розрахунку ефективності впровадження природоохоронних заходів, реалізованих на різних рівнях управління, а також оцінювання економічної ефективності інновацій при розробленні відповідних методичних рекомендацій. Використання оцінок, отриманих за допомогою пропонованих підходів, дозволить виробити ефективну екологічну й інвестиційну політику, здатну забезпечити якість життя населення.
Практична значущість роботи впроваджена в науково-дослідній роботі при виконанні бюджетних і договірних тем, а також у навчальному процесі кафедри автоматизації проектування енергетичних процесів і систем при підготовці навчальних курсів “Основи екології” і “Еколого-економічна оптимізація виробництва”. Результати роботи використовуються в курсових і дипломних проектах студентів спеціальності “Комп'ютерний еколого-економічний моніторинг”.
Особистий внесок здобувача полягає в розробленні й обґрунтуванні авторського підходу щодо оцінювання ефективності комплексного застосування механізмів екологічного регулювання, спрямованих на забезпечення сталого розвитку території. Сформульовані в дисертації результати, висновки і пропозиції належать особисто авторові і є його науковою розробкою.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідалися, обговорювалися й одержали схвалення на Науково-практичній конференції “Теорія управління організацією: стан та перспективи” (м. Трускавець, 2000 р.), ІІ Міжнародній конференції “Стратегічний маркетинг та інноваційний менеджмент: теорія та практика, проблеми підготовки фахівців” (м. Київ, 2000 р.), Всеукраїнській науковій конференції “Екологічна наука і освіта в педагогічних вузах України” (м. Умань, 2000 р.), Міжнародній науковій конференції молодих вчених “Водные биоресурсы и пути их рационального использования” (м. Київ, 2000 р.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія, Людина, Суспільство” (м. Київ, 2000 р.), VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть” (м. Київ, 2001 р.), постійно діючому Науковому семінарі з міжнародною участю “Економічні проблеми забезпечення енергетичної безпеки” (м. Чернігів, 2004 р., м. Біла Церква, 2005 р.), IV Всеукраїнській науковій конференції “Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (м. Суми, 2004 р.), постійно діючому Міжнародному науковому семінарі ім. Ю.М. Руденка “Методические вопросы исследования надежности больших систем енергетики” (76-те засідання, м. Псков, 2005 р.).
Публікації. Наукові положення, висновки і рекомендації дисертаційного дослідження опубліковані в 19 наукових працях загальним обсягом 8,3 друк. арк. (з них особисто авторові належить 7,2 друк. арк.), у тому числі в монографії обсягом 3,6 друк. арк.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел з 156 найменувань і містить 28 таблиць, 14 ілюстрацій та 5 додатків. Повний обсяг дисертації складає 209 сторінок з них таблиці займають 2 повні сторінки, ілюстрації ― 2 сторінки, список використаних джерел ― 16 сторінок, додатки ― 33 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі “Теоретичні основи аналізу ефективності застосування механізмів екологічного регулювання” встановлено, що соціально-екологічні проблеми України пов'язані насамперед з негативними екстернальними ефектами економічної діяльності та обумовлені промисловим забрудненням НПС. Зниження якості НПС є одним із факторів, який негативно впливає на стан здоров'я населення (рис. 1), що призводить до погіршення демографічної ситуації в Україні. Таким чином, для країни проблема збереження капіталу здоров'я як основної складової людського капіталу є надзвичайно актуальною. Тому виправданим є розгляд соціоекологічного збитку як самостійної категорії в загальній структурі економічного збитку. Під соціоекологічним збитком пропонується розуміти невиправдані і передчасні втрати капіталу здоров'я населення території, виражені у вартісній формі, внаслідок погіршення якості НПС.
Також у розділі відмічається, що практична реалізація СР держави неможлива без раціональної організації вітчизняної системи еколого-економічних регуляторів, що стимулюють екологічно безпечне господарювання і водночас визначають задовільний стан відповідних територій.
Комплексна оцінка являє собою взаємозалежну характеристику, з одного боку, економічного рівня суб'єкта господарської діяльності, а з іншого боку, якості території. Територія в даній роботі розглядається як ділянка земної поверхні, що має окремі межі і просторовий базис діяльності, що містить, крім виробництва, виробничу і соціальну інфраструктури, розглянута як полігон життєдіяльності, як фактор і ресурс розвитку території. Результативність сучасного механізму екологічного регулювання пропонується оцінювати за допомогою двох взаємозалежних блокових систем позаекономічних і економічних показників, що характеризують кількісні й якісні властивості еколого-економічного об'єкта, процесу або рішення.
Сутність СР розкривається в системі показників (індикаторів) і їх порогових значень. Нижче наведено склад інтегральних індикаторів за сферами життєдіяльності (економічна безпека (динаміка зміни ВВП території, IЕКБ); екологічна безпека (здатність збереження балансу між людиною і природою, ІЕЛБ ), соціально-демографічна безпека (сфера рівня життя населення, стійкість до депопуляції, ІДМБ)), які використовуються в даній роботі та розраховуються за відомими формулами:
КtВВП = tВВП(ktВВП2/ktВВП1) – ВВП
Кtек1 = t ат Ч ktат – ек1, Кtек2 = tвд Ч ktвд – ек2
Кtрж=tржЧktрж1 Чktрж2 – рж, Кtдем=tдемЧktдем - дем,
де ВВП, ек1, ек2, рж, дем ― граничні рівні індикаторів на території; КtВВП, Кtек1, Кtек2, Кtр.ж,, Кtдем ― узагальнюючі оцінки гостроти кризової ситуації в аналізованому періоді; tВВП ― темпи зростання ВВП, відсоток до відповідного періоду минулого року; ktВВП2 ― коригувальний коефіцієнт, що враховує співвідношення виробництва товарів і послуг на території в періоді, що аналізується; ktВВП1 ― коригувальний коефіцієнт, що враховує співвідношення виробництва товарів і послуг на території в попередньому періоді; tВВП, tат, tвд, tдем, tрж ― інтегральні індикатори економічної, екологічної, демографічної та соціальної безпеки. Зіставлення фактичних значень індикативних показників з пороговими значеннями дає можливість визначити відповідний стан країни та території за складовими СР.
У другому розділі “Методологічні основи комплексної оцінки ефективності екологічного регулювання” розглядаються початкові положення необхідності застосування комплексної оцінки ефективності можливих природоохоронних заходів з урахуванням аналізу СР. Мова насамперед повинна йти про застосування комплексу взаємоузгоджених виробничо-технологічних, організаційно-управлінських та науково-дослідних екологічних стабілізаційних заходів (ЕСТЗ), спрямованих на стимулювання екологічних інновацій та модернізацію процесів виробництва. Виходячи з теоретичних передумов, що були розглянуті у першому розділі, основою подальшого процесу екологізації народногосподарського комплексу України можуть бути такі концепції: концепція сталого розвитку, концепція повної економічної цінності навколишнього природного середовища і концепція людського капіталу.
Практична реалізація комплексної оцінки ефективності механізмів екологічного регулювання передбачає виконання розрахунків, основні етапи яких наведено на рис. 2.
Для комплексного економічного оцінювання ефективності ЕСТЗ пропонується використовувати підходи, які вирізняються складністю та остаточною метою реалізації. До них належать:
1) розрахунок вартості реалізації ЕСТЗ (визначення одноразових витрат (капіталовкладень та поточних експлуатаційних витрат), потрібних для забезпечення функціонування об'єкта стабілізаційного впливу;
2) визначення економічної ефективності, та еколого-соціального та інвестиційного ефекту реалізації ЕСТЗ;
3) визначення впливу ЕСТЗ на можливість послаблення або повної нейтралізації загроз СР території як у цілому, так і за її окремими складовими (екологічною, демографічною тощо).
У розділі зазначається, що ЕСТЗ, реалізація яких здатна певною мірою зменшити соціоекологічний збиток, треба розглядати як засіб активізації інвестиційних ресурсів, під якими в даній роботі, розуміють умови, що забезпечують, з одного боку, можливість накопичення інвестиційного капіталу (ІК) (тобто приріст коштів у ті або інші джерела ІК), підвищення ефективності його використовування і, з іншого боку, можливість скорочення попиту на ІК. Встановлено, що здебільшого ефективність ЕСТЗ є величиною інвестиційного потенціалу (ІП), під яким розуміється кількісна оцінка гранично можливого поліпшення інвестиційного забезпечення внаслідок реалізації відповідних заходів.
На рис. 3 наведено контур впливу реалізації ЕСТЗ на СР та фрагмент алгоритму запропонованої моделі оцінювання ефективності реалізації ЕСТЗ, який враховує відповідну систему показників. Для вартісної оцінки соціоекологічного збитку пропонується застосовувати метод оцінки збитку від втрат капіталу здоров'я з урахуванням показника вартості загублених років.
У третьому розділі “Аналіз ефективності застосування механізмів екологічного регулювання” на основі розроблених підходів визначено характер ступеня кризового стану території України у екологічній, демографічній та соціальній сферах життєдіяльності в умовах існуючого механізму екологічного регулювання (табл. 1, у якій ПЗ відповідає граничному значенню індикаторів передкризового стану (ПК1) та кризового стану (К1), чисельник ― фактичному значенню, а знаменним ― характеру ситуації та бальній оцінці).
Запропонований вище методологічний підхід щодо комплексної оцінки ефективності реалізації механізмів екологічного регулювання проілюстровано на прикладі різних сценаріїв економічного розвитку модельної території. Результати відповідного дослідження подано у табл. 2.
Перший з таких сценаріїв (базовий, який відповідає сучасному економічному стану України) припускає наявність ряду соціально-економічних диспропорцій: невідповідність темпів зростання у виробничій сфері і стану фінансової сфери; невідповідність обсягу податкових надходжень темпам приросту ВВП; значна територіальна диференціація соціально-економічного розвитку регіонів.
9
Таблиця 1
|
Зміни індикаторів та інтегральних показників СР і характер ступеня кризового стану території України за екологічною, демографічною та соціальною сферами життєдіяльності |
|
Індикатор |
Рік |
ПЗ*ПК1 |
ПЗ*К1 |
||
|
2000 |
2002 |
2003 |
|||
|
Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря, т/км2 |
9,8ПК3/4 |
10,1К1/8 |
10,1К1/8 |
5 |
10 |
|
Скидання забруднених вод у поверхневі води і природні об’єкти, тис.м3/км2 |
4,7ПК2/2 |
4,8ПК2/2 |
4,9ПК2/2 |
4 |
7 |
|
Природне скорочення населення, осіб/1000 постійного населення |
-7,6К1/8 |
-7,6К1/8 |
-7,5К1/8 |
0 |
6 |
|
Частка населення з доходами, нижчими від розміру прожиткового мінімуму, % |
32,0К2/16 |
33,0К2/16 |
33,4К2/16 |
10 |
20 |
|
Середній грошовий дохід на душу населення (у середньому за місяць, грн) |
288,0 |
486,6 |
574,9 |
||
|
Розмір прожиткового мінімуму (у середньому за місяць, грн) |
270 |
342 |
342 |
||
|
Відношення середнього грошового доходу на душу населення до прожиткового мінімуму |
1,1К3/32 |
1,4К3/32 |
1,7К2/16 |
2,6 |
2 |
|
Частка витрат на купівлю продуктів харчування і алкогольних напоїв у середньому грошовому доході на душу населення, % |
62,7К3/32 |
57,6К2/16 |
58,2К2/16 |
30 |
45 |
|
Відношення середнього розміру призначених пенсій до прожиткового мінімуму , відн. од. |
3,2К4/64 |
2,8К3/32 |
2,5К3/32 |
1,6 |
1 |
|
Рівень загального безробіття, % |
11,7К2/16 |
10,1К1/8 |
9,1ПК3/4 |
5 |
10
11
|
Таблиця 2 |
|
Співвідношення розміру екологічних платежів та збитку від втрат трудових ресурсів |
|
Показник |
Рік |
|
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
||
|
Сценарій 1 |
Викиди умовних шкідливих речовин, т, з них: |
529200 |
533200 |
545800 |
576800 |
|
― у межах ліміту, т / надлімітні, т |
528912/288 |
532918/282 |
545589/211 |
576575/225 |
|
|
Екологічні збори за забруднення атмосферного повітря, млн грн |
17,9 |
18,1 |
18,44 |
19,46 |
|
|
Компенсація збитку за надлімітні викиди (штрафи), млн грн (де Кп = 5) |
0,5 |
0,51 |
0,52 |
0,61 |
|
|
Загальні екологічні платежі, млн грн |
18,4 |
18,61 |
18,96 |
20,02 |
|
|
Ксоц |
6,9 |
7,6 |
8,2 |
9,5 |
|
|
Сценарій 2 |
Викиди умовних шкідливих речовин, т, з них: |
529200 |
523908 |
518669 |
513482 |
|
― у межах ліміту, т / надлімітні, т |
528912/288 |
523649/259 |
518436/233 |
513272/210 |
|
|
Екологічні збори за забруднення атмосферного повітря, млн грн |
17,9 |
19,34 |
20,68 |
22,12 |
|
|
Компенсація збитку за надлімітні викиди (штрафи), млн грн (де Кп = Ксоц) |
0,5 |
3,18 |
4,13 |
4,85 |
|
|
Нбі = 25 Кінфл |
25 |
27,3 |
29,4 |
31,8 |
|
|
Інфляція, % |
10 |
9 |
8 |
8 |
|
|
Загальні екологічні платежі, млн грн |
18,4 |
22,52 |
24,81 |
26,97 |
Дослідження, проведені в роботі, свідчать, що масштаби економічних збитків від підвищеної захворюваності та смертності в Україні є дуже значними. Унаслідок втрат здоров'я населення молодшого і працездатного віку за 2002 р. в економіці України має місце загальний збиток (з урахуванням вартості непрожитих років) у розмірі 12,42 млрд грн (що складає 5,6% ВВП), у тому числі за рахунок зниження якості НПС ЕЗ можна оцінити в 2,48 млрд грн (що складає 1,1% ВВП). Річний розмір даного виду збитку, не враховуючи інші, приблизно дорівнює сумі поточних витрат СГ на охорону НПС і складає, відповідно 2,48 млрд грн і 2,90 млрд грн. При цьому розмір екологічних зборів, які були пред'явлені СГ за забруднення НПС, становив 239,1 млн грн, а платежів за збиток, нанесений природі, та штрафів за порушення природоохоронного законодавства ― лише 4,1 млн грн.
Результати дослідження (табл. 2, у якій показник Ксоц відповідає відношенню річного збитку від втрат трудових ресурсів внаслідок забруднення НПС до екологічних платежів) свідчать, що при реалізації сценарію 1 збиток унаслідок втрат здоров'я населення працездатного віку (без урахування інших складових економічного збитку) у 7-10 разів перевищує розмір екологічних зборів, пред'явлених СГ за забруднення НПС і штрафів за порушення природоохоронного законодавства. Таким чином, суспільні збитки, пов'язані із втратою капіталу здоров’я, не позначаються на остаточних фінансових результатах виробничої діяльності СГ.
Другий сценарій відбиває позитивний вплив збалансованої системи адміністративно-контрольних та економічних важелів реалізації екологічного регулювання, здатних збільшити конкурентоспроможність СГ і забезпечити мінімізацію збитку здоров'ю населення на 2% за рахунок зниження викидів шкідливих речовин у межах встановлених лімітів на 1% та надлімітних ― на 10% щорічно. На рис. 4 показано зміну складових інвестиційного потенціалу (ВВПупв ― зниження упущеної вигоди у виробництві ВВП; Кеф ― приріст ІК в екологічні фонди; Кзд ― зниження бюджетних витрат на реабілітацію здоров'я населення) при реалізації організаційних ЕСТЗ, до яких відносять: реальне відображення в екологічних платежах необхідних витрат на відшкодування збитку НПС і здоров'ю населення за рахунок: введення інфляційного коефіцієнта при розрахунках нормативних зборів за забруднення НПС (Кінфл); підвищення коефіцієнта кратності збору за надлімітні викиди (скидання) (Кп) з урахуванням оцінки збитку внаслідок втрат здоров'я населення працездатного віку (Кп= Ксоц); впровадження пільгової норми амортизаційних відрахувань для територій з передкризовим і кризовим рівнем екологічної безпеки; звільнення товарів, робіт та послуг від обкладення податком на додану вартість та звільнення від майнового оподаткування ОВФ природоохоронного призначення. При цьому норма амортизації ОВФ природоохоронного призначення може змінюватися, наприклад, залежно від кризового стану території, про що свідчать порогові значення індикаторів ЕЛБ.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової задачі, пов'язаної з комплексною оцінкою ефективності застосування взаємозалежної системи природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку. Вибір ефективного механізму регулювання природокористуванням повинен спиратися на систему комплексних індикаторів сталого розвитку і реалізацію відповідних стабілізаційних рішень екоменеджменту. Головні наукові і практичні результати роботи полягають у наступному.
1. Підходи, що дозволяють ввести раціональне природокористування до процесу економічного зростання з урахуванням інтересів майбутніх поколінь, інтегрувалися в сучасну модель сталого розвитку окремих держав і усього світового співтовариства. При цьому якість життя, яка значною мірою залежить від сталості природних систем, стає одним із факторів забезпечення сталого розвитку.
2. Центральне місце в забезпеченні сталого розвитку займає проблема врахування довгострокових екологічних наслідків від прийнятих сьогодні економічних рішень на основі методології обґрунтування принципів і способів переходу до гармонічно збалансованого розвитку. Однак інтегральні (агреговані) індикатори, а також система індикаторів, що відображає різні аспекти сталого розвитку, і входять в міжнародні і національні програми сталого розвитку, а плани і програми розвитку економіки і її окремих секторів, плани дій з охорони навколишнього середовища розвинутих країн не знайшли належного впровадження в Україні.
3. Аналіз сучасних підходів до оцінки економічного фактора, що забезпечує можливість сталого розвитку в Україні, свідчить про необхідність подальшого вдосконалення методологічного підходу щодо формування цілісної системи індикаторів, за значенням яких можна судити про інтегральні характеристики економічного сталого розвитку країни та її територій, з таких причин:
а) діюча в Україні система показників стану навколишнього середовища й ефективності використання природних ресурсів, що базується на системі статистичної звітності, розробленій наприкінці 1970 років, не відповідає міжнародним стандартам;
б) у пропонованих методичних рекомендаціях оцінки економічної безпеки України, в яких сформована система показників економічної безпеки і визначені їх порогові значення, екологічна сфера взагалі не розглядається.
4. Покращання екологічної ситуації в Україні можливе шляхом реалізації механізмів екологічного регулювання, під якими, у практичному значенні, ми розглядаємо сукупність науково-технологічних та організаційно-управлінських стабілізаційних природоохоронних заходів, узгоджене здійснення яких може або усувати вплив дестабілізуючих факторів на об'єкти та системи народногосподарського комплексу або обмежувати погіршення їх функціонування.
5. Оцінка ефективності природоохоронних заходів, що ґрунтується на традиційному підході, не враховує додатковий інвестиційний ефект, який виражається в можливості одержання додаткового приросту інвестиційного капіталу через ефект реалізації комплексу науково-технологічних і організаційно-управлінських стабілізаційних природоохоронних заходів.
6. Результативність механізмів екологічного регулювання, спрямованих на забезпечення сталого розвитку території, пропонується оцінювати комплексно за допомогою двох взаємозалежних блокових систем позаекономічних та економічних показників, що характеризують кількісні й якісні властивості еколого-економічного об'єкта, процесу або рішення. Перший блок містить систему інтегральних (агрегованих) індикаторів сталого розвитку, за значенням яких проводиться оцінка ступеня сталості соціально-економічного розвитку, а також систему індикаторів, кожна з яких відбиває окремі аспекти сталого розвитку. Другий блок містить взаємоузгоджену систему еколого-економічних показників, що характеризують економічну стійкість суб'єктів господарської діяльності (підприємство, галузь).
7. При комплексній оцінці ефективності механізмів екологічного регулювання необхідне застосування індикативного аналізу як основного методичного інструментарію оцінки еколого-демографічної складової сталого розвитку території. Діагностування ступеня кризового стану територій із застосуванням зазначеного підходу дозволяє диференційовано формувати систему ефективних природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку держави та її територій.
8. Аналіз еколого-демографічних проблем України показав, що погіршення якості навколишнього природного середовища і демографічної ситуації значною мірою пов'язані з негативними екстернальними ефектами економічної діяльності, зокрема: а) із промисловим і радіоактивним забрудненням навколишнього середовища в результаті викидів/скидів забруднюючих речовин; б) з нагромадженням твердих відходів і ядерних матеріалів.
9. Рішення екологічних проблем за допомогою застосування різноманітних інструментів інтерналізації суспільних витрат господарювання для України є актуальним. Однак для реалізації даних інструментів економічного механізму екологічного регулювання необхідно знати відповідні еколого-економічні показники, у тому числі вартісну величину можливого соціоекологічного збитку.
10. Під соціоекологічним збитком пропонується розуміти невиправдані і передчасні втрати капіталу здоров'я населення внаслідок погіршення якості навколишнього природного середовища. Відвернений соціоекологічний збиток пропонується розглядати як головний критерій ефективності як організаційно-управлінських, так і науково-технологічних природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку та прийнятного рівня екологічної безпеки території. Вартісна оцінка соціоекологічного збитку повинна також враховуватися:
– при розрахунку інтегральних індикаторів сталого розвитку, що характеризують природоємність економіки;
– при формуванні оптимальної податкової політики, що базується на обліку економічних наслідків забруднення навколишнього середовища з урахуванням суспільних витрат;
– при обґрунтуванні необхідності збільшення витрат на охорону навколишнього середовища до рівня відповідної частки соціоекологічного збитку у ВВП.
11. Деградація природного середовища України, особливо внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, є однією з причин втрати капіталу здоров'я населення. Використовуючи методику оцінки втрат капіталу здоров'я з урахуванням вартості непрожитих років, установлено, що економічний збиток у результаті втрат здоров'я, пов'язаних із захворюваністю, передчасною інвалідністю і смертністю населення молодшого і працездатного віку тільки за 2002 р. в Україні склав близько 12,42 млрд грн (що складає 5,6% ВВП), розмір соціоекологічного збитку – 2,48 млрд грн (що складає 1,1% ВВП). Тобто державні витрати на охорону навколишнього середовища в Україні сьогодні повинні складати близько 1% від ВВП (на сьогодні ця цифра становить близько 0,03%), що відповідає розміру витрат на охорону довкілля у країнах ЄС.
12. Аналіз основних етапів формування концепцій природокористування показав, що в основу подальшого процесу екологізації народногосподарського комплексу України повинно бути покладено такі концепції:
— концепцію сталого розвитку, що формується як альтернатива стереотипам споживчого суспільства й існуючих парадигм економічного розвитку ХХ століття;
— концепцію повної економічної цінності навколишнього природного середовища як середовища існування і життєдіяльності людини; просторового базису розвитку і розміщення продуктивних сил і людських поселень;
— концепцію людського капіталу, відповідно до якої рівень розвитку економіки значною мірою визначається станом здоров'я населення і кваліфікацією трудових ресурсів.
Основні публікації з теми дисертації
Монографічні видання:
1. Караева Н.В. Основные факторы и экономический механизм экологического управления состоянием ОПС // Актуальные проблемы устойчивого развития / Под общей ред. И.В. Недина, Е.И. Сухина. ― К.: В-во “Знание” Украины, 2003. ― С. 107-116.
2. Караева Н.В., Корпан Р.В., Савина Н.Б. Экологизация управления как условие улучшения инвестиционного обеспечения предприятий энергетики // Инновационное развитие топливно-энергетического комплекса: проблемы и возможности / Под общей редакцией Г.К. Вороновского, И.В. Недина. – К.: Знания Украины, 2004. ― С. 182-189. (Визначено теоретичні основи оцінки ефективності впровадження еколого-економічних рішень, орієнтованих на стабілізацію функціонування суб'єктів господарювання на базі сценарних підходів).
3. Караева Н.В. Методологические аспекты комплексной оценки эффективного экологического регулирования интеграционных процессов в энергетике // Интеграция в энергетике и экономическая безопасность государства / Под ред. И.В. Недина. ― К.: Знания Украины, 2005. ― С. 253-269.
4. Караєва Н.В. Проблема макроекономічної стабілізації та дефіциту бюджету у перехідній економіці України // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2000. ― № 3(11). ― С. 127-136.
5. Караєва Н.В. Економічне регулювання екополітики України в умовах хронічного дефіциту бюджету // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. – 2001. ― № 6(27)-7(28). ― С. 62-69.
6. Караєва Н.В. Розв’язання еколого-економічних проблем в Україні // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип. 26. ― К.: ВПЦ “Київський університет”, 2001. ― С. 153-157.
7. Караєва Н.В., Частоколенко І.П. Взаємовплив еколого-демографічної складової економічної безпеки та фінансового стану суб‘єктів господарювання // Вісник державного університету “Львівська Політехніка“. Серія Логістика. ― 2002. ― №446. ― С. 314-322. (Визначено вплив дестабілізуючих чинників на показники еколого-демографічної складової економічної безпеки та виробничі показники суб‘єктів господарювання).
8. Караєва Н.В., Корпан Р.В. Методичні підходи до комплексної оцінки ефективності впровадження еколого-економічних рішень, орієнтованих на стабілізацію функціонування суб’єктів господарювання // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. ― 2004. ― № 6. ― С. 17-22. (Визначено методичні підходи до комплексної оцінки ефективності впровадження еколого-економічних рішень, орієнтованих на стабілізацію функціонування суб’єктів господарювання).
9. Караєва Н.В. Кількісна оцінка макроекономічного збитку від втрат здоров’я населення // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. ― 2004. ― № 5. ― С. 13-21.
Статті в інших наукових виданнях:
10. Караєва Н.В., Савицький О.Л. Можливість використання економічних інструментів для вирішення екологічних проблем в Україні на прикладі зарубіжних країн // Вісник Ужгородського університету. ― 2000. ― № 7. – С. 129-132. (Проаналізовано можливість використання економічних інструментів для вирішення екологічних проблем в Україні, які застосовуються в зарубіжних країнах).
11. Караєва Н.В. Економічні інструменти інвестиційної політики природокористування та охорони довкілля в зарубіжних країнах // Вісник Ужгородського університету. ― 2000. ― № 10. ― С. 129-132.
12. Караєва Н.В., Синявський Р.В. Кількісна оцінка стану здоров’я / Моніторинг та прогнозування генетичного ризику в Україні / За заг. ред. В.Г. Сліпченка. ― К.: ІВЦ “Видавництво „Політехніка”, 2003. ― С. 209-218. (Визначено методичні підходи до кількісної оцінки стану здоров‘я).
Тези виступів на наукових конференціях та семінарах:
13. Караєва Н.В. Економічні інструменти екологічного менеджменту // Маркетинг в Україні. ― 2000. ― № 4(6). ― С. 46-48.
14. Караєва Н.В. Екологічно орієнтована стратегія економічного зростання України // Матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції “Теорія управління організацією: стан та перспективи”, 6-7 квітня 2000 р. ― К.: НТУУ “КПІ”; КНЕУ; ДДПУ, 2000. ― С. 78-79.
15. Караєва Н.В. Економічні інструменти раціонального природокористування // Збірка тез доповідей учасників ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія, Людина, Суспільство”, 11-12 травня 2000 р. ― К.: НТУУ “КПІ”. ― С. 55-56.
16. Караева Н.В., Савицкий А.Л. “Экономическое регулирование рационального использования водных ресурсов Украины” // Материалы Международной научной конференции молодых ученых “Водные биоресурсы и пути их рационального использования”, Киев, 31 января–1 февраля 2000 г. ― К.: ИРХ УААН. ― С. 127-128.
17. Караєва Н.В. Проблеми екологічної освіти в Україні // Матеріали Всеукр. наук. конф. “Екологічна наука і освіта в педагогічних вузах України”. ― К.: Наук. світ, 2000. ― С. 82-83.
18. Караєва Н.В. Екологічний маркетинг у системі управління підприємством // Матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть”, 24-26 травня 2001 р. ― К.: НТУУ “КПІ”. ― С. 112.
19. Караєва Н.В. Методологічний підхід до економічної оцінки інноваційних рішень соціально-екологічної спрямованості в енергетиці // Тези доповідей Четвертої щорічної Всеукраїнської наукової конференції “Екологічний менеджмент у загальній системі управління”, 22-23 квітня 2004 р. ― Суми: Вид-во СумДУ. ― С. 164-158.
АНОТАЦІЯ
Караєва Н.В. Комплексна оцінка ефективності механізмів екологічного регулювання, спрямованих на забезпечення сталого розвитку території. ― Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 ― економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. ― Сумський державний університет, Суми, 2005.
Дисертацію присвячено питанням удосконалення методології і розроблення методики комплексної оцінки ефективності механізмів екологічного регулювання, спрямованих на забезпечення сталого розвитку території. Проаналізовано тенденції та особливості розвитку сучасних концепцій природокористування у контексті сталого розвитку, розкрито зміст зовнішніх ефектів (важливим прикладом яких є соціоекологічний збиток) як вагомих ознак функціонування суб‘єктів господарювання.
Розроблена модель формалізації кількісних і якісних показників, необхідних при ухваленні рішення щодо реалізації комплексу природоохоронних заходів з урахуванням принципів сталого розвитку території.
Обґрунтовано необхідність розгляду соціоекологічного збитку як самостійної категорії в загальній структурі економічного збитку, а відвернений соціоекологічний збиток розглядати як основний еколого-соціальний критерій реалізації механізмів екологічного регулювання.
Запропонована модель оцінки інвестиційного потенціалу при реалізації комплексу природоохоронних заходів.
Ключові слова: комплексна оцінка, ефективність, механізм екологічного регулювання, сталий розвиток, територія, соціоекологічний збиток, екологічне регулювання.
АННОТАЦИЯ
Караева Н.В. Комплексная оценка эффективности механизмов экологического регулирования, направленных на обеспечение устойчивого развития территории. ― Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 ― экономика природопользования и охраны окружающей среды. ― Сумский государственный университет, Сумы, 2005.
Диссертация посвящена вопросам совершенствования методологии и разработки методики комплексной оценки эффективности механизмов экологического регулирования, направленных на обеспечение устойчивого развития территории. В диссертации проанализированы современные эколого-социальные проблемы в Украине. Раскрыто содержание внешних эффектов (важным примером которых является социоэкологический ущерб) как весомых свойств функционирования субъектов хозяйствования. Анализ методических подходов к оценке экономического ущерба позволяет среди показателей эффективности экологического регулирования предотвращенный ущерб здоровью населения, являющийся разницей между ущербом до и после реализации комплекса управленческих решений, рассматривать как социальный эффект применения комплекса механизмов экологического регулирования.
Выполнена оценка экономического ущерба от повышенной заболеваемости, инвалидности и смертности населения Украины.
Определены тенденции и особенности развития современных концепций природопользования.
Обобщены существующие научно-методические подходы оценки устойчивого развития на основе индикативного анализа. Выполнена оценка степени кризисности регионов, вклада регионов в создании угроз экологической безопасности и в обеспечении экономической и социальной безопасности Украины.
Дополнена система критериев и показателей оценки эффективности механизмов экологического регулирования с учетом требований обеспечения устойчивого развития территории. Разработана модель формализации количественных и качественных показателей, необходимых при принятии решения о реализации комплекса природоохранных мероприятий, направленных на снижение уровня кризисности территории по эколого-демографической безопасности.
Предложен методический подход к определению инвестиционного потенциала технологических и управленческих экологических инноваций.
В работе содержатся предложения по совершенствованию механизмов экологического регулирования, основными из которых являются: реальное отражение в экологических платежах необходимых затрат на возмещение ущерба окружающей природной среде и здоровью населения.
Обоснованные в диссертации научные положения имеют существенное значение как для дальнейшего развития теоретико-методологических основ, так и практики принятия управленческих решений на разных этапах подготовки и применения комплекса производственно-технологических и организационно-управленческих инструментов экологического регулирования.
Ключевые слова: комплексная оценка, эффективность, механизм экологического регулирования, устойчивое развитие, территория, социоэкологический ущерб, экологическое регулирование.
SUMMARY
Karaeva N.V. The complex evaluation of efficacy of the ecological regulation mechanisms directed to the achievement of the sustainable development of the territory. ― Manuscript.
The thesis on the scientific degree of the candidate of economic with the specialization 08.08.01 ― The economy of the nature use and the environment protection. ― Sumy State University, Sumy, 2005.
The thesis is dedicated to the problems of the methodology improvement and the methods elaboration of the complex evaluation of the efficacy of the ecological regulation mechanisms directed to the maintenance of the sustainable development of the territory. The tendencies and the particularities of the up-to-date nature use conceptions development in the view of sustainable development were analyzed and the content of the external effects (the important example is social damage) was exposed as the essential signs of the economy subjects’ function.
The model of the formalization of the quantitative and qualitative indicators, that are necessary for the approving the decision about the realization of the environment protection measures complex considering principles of the sustainable development of the territory, was elaborated.
The necessity to consider social-ecologic damage as the independence category in the general economic damage structure, and to consider prevented social-ecologic damage as the main ecologic-social criterion of the realization ecological regulation mechanisms, was substantiated.
The model of the evaluation of the investment potential by realization of the environment protection measures complex was proposed.
The key words: complex evaluation, efficacy, ecological regulation mechanism, sustainable development, territory, social-ecologic damage, ecological regulation.
|
Підп. до друку 09.11.2005 р. Обл.- вид. арк.1,0. Наклад 100 прим. |
Формат 60х90/16 Ум. друк. арк. 1,1. Замовлення № |
|
Вид-во СумДУ, Р.с. № 34 від 11.04.2000 р. 40007, Суми, вул. Римського-Корсакова, 2 |
|
|
Друкарня Сумського державного університету. |
|
|
40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2 |