У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

тема суспільства

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 5.4.2025

Економічна система суспільства. Відносини власності.

  1.  Системність економічного розвитку;
  2.  Економічна система: суть, структура, основні типи;
  3.  Власність: суть, форми та місце в економічній системі;
  4.  Класифікація і аналіз сучасних форм власності.

1.

Два (три) основні підходи до періодизації історії людства: формаційний (еволюційний) та цивілізаційний + теорія історичного круговороту.

Еволюційний: перехід від нижчої ланки до вищої (формаційний підхід Маркса). Маркс виділяв: первісне суспільство – рабовласницьке – феодальне – капіталістичне – соціалістично-комуністичне суспільство (соціально орієнтована економіка).

Суть формаційного підходу полягає в тому, що продуктивні сили суспільства в сукупності з виробничими відносинами формують певний спосіб виробництва. Спосіб виробництва + політ.система суспільства = соц..екон.формація

За М. ядро будь-якої формації – форма власності

Вирішальна роль належить способу виробництва. Головна рушійна сила – суперечність між продукційними силами і виробничими відносинами. Дія рушійної сили призводить до загострення класової боротьби – стає гальмом розвитку – перехід до нової формації.

В сучасних умовах Ф.п. піддається критиці:

  •  характерна тільки для країн Західної Європи;
  •  не розкриває багатоваріантності життя;
  •  передбачає революційний перехід (але насправді перехід часто є поступовим);
  •  абсолютизація класової боротьби;

Цивілізаційний підхід (Турен, Бел) – історично конкретний стан суспільства, що характеризується досягнутим рівнем розвитку продуктивних сил, особливою формою виробництва, відповідною духовною культурою.

Ознаки цивілізації: наявність писемності, міст, держав, певного менталітету як способу мислення.

Цивілізації: загальнолюдські, локальні.

Цивілізації (за Белом): доіндустріальна, індустріальна, постіндустріальна (інформаційна).

Теорія історичного круговороту (Віко, Італія): стадії розвитку людини -  народження….занепаду.

2.

Економічна система – це сукупність взаємопов’язаних, відповідним чином упорядкованих елементів економіки, які утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства.

Три основні складові ланки Е.С.:

  •  продуктивні сили;
  •  економічні відносини;
  •  господарський механізм.

Продуктивні сили – це сукупність засобів виробництва, працівників з їх розумовими і фіз..здібностями; сукупність технологій, що забезпечують створ. Мат.і дух.благ, необхідних для задоволення потреб людей.

Найпродуктивніші сили – суть і зміст будь-якої Е.С.

Економічні відносини – відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання.

Складові частини:

  •  техніко-економічні відносини (з приводу використання людьми знарядь і предметів праці);
  •   організаційно-економічні відносини (з приводу застосування способів і методів організації управління виробництва, включають відносини спеціалізації, кооперування, концентрації);
  •  соціально-економічні відносини (відносини власності в соціально-економічній системі).
  •  господарський механізм (елемент Е.С., що складається з форм і методів регулювання економіки, на основі використання екон.законів, е.важелів, правових та інституціон.форм).

За формою власності і методів управління Е.С. поділяються на

  •  традиційні (властиві для слабо розвинених країн, характеризуються збереження натурально-общинних форм, відстала техніка, широке застосування ручної праці, бідність населення; великий вплив звичаїв, традицій, релігії);
  •  командно-адміністративні (альтернатива змішаної е., панування державної власності, монополізація народного господарства, централізоване планування, не визнаються конкуренція і вільне ціноутворення, притаманна висока затратність виробництва, дефіцит (економіка СРСР);
  •  ринкові (приватна форма власності, свобода підприємництва, регулювання процесів за допомою ринкового механізму, а не держави);
  •  змішані (поєднання елементів ринкової е. та держ. Рег., переплетіння приватної і державної форм власності, притаманна, як правило, демократична форма управління і плюралізм, людина стає головною цінністю – гуманістична, соціально-орієнтована економіка) – на сьогодні найпрогресивніша.

Власність – складна категорія, яка виражає всю сукупність економічних відносин, займає центральне місце в економіці, оскільки визначає соціальну і суспільну структуру суспільства.

Спочатку власність як відношення людей до речей. Надалі головне не річ, а спосіб привласнення.

Привласнення – процес, що виникає у результаті поєднання об’єкта і суб’єкта власності. Вихідним моментом привласнення – сфера виробництва, де створюється об’єкт власності. Власність можна визначити як сукупність відносин між людьми з приводу привласнення засобів виробництва.

Відчуження – антонім

Відносини власності утв. 3 види відносин:

  •  з приводу привласнення;
  •  з приводу економічних форм реалізації об’єкта власності;
  •  з приводу господарського використання об’єкта власності (здійснює не власник).

Суб’єкти власності – персоніфіковані носії власності (умовно розділяють на фізичних осіб-індивідів, юридичних осіб-підприємств, державних структур).

Обєкти власності – нерухомість, товари, засоби виробництва, природні ресурси, цінні папери, робоча сила, інтелектуальні та духовно-культурні цінності).

Право власності визначається ще з часів римського права трьома аспектами: володіння, користування, розпорядження.

Володіння – початкова форма власності, саме по собі не означає повної власності.

Користування – відносини з приводу економічного використання;

Розпорядженн – повне привласнення об’єкту.

Власність може бути виражена як економічна та юридична категорія.

Як економічна виражає відносини між людьми з приводу привласнення об’єктів власності;

Як юридична відображає законодавчо закріплені економічні відносини між економічними та юридичними відносинами з приводу володіння, користування та розпорядження об’єктами економічної власності через систему юридичних норм та законів.

Економічні відносини власності – первинні;

Юридичні – вторинні.

Класифікація власності:

  •  історичний підхід;
  •  горизонтально-структурний підхід.

Допускається змішання форм власності.

4.

На сьогодні власність реалізується у таких функціональних формах:

Форми власності

Приватна власність (індивідуально-особиста, приватно-трудова, приватно-капіталістична);

Колективна власність (корпоративна – найбільш поширена форма власності, кооперативна, власність громадських організацій);

Державна (відбулася денаціоналізація економіки України, приватизація).

На сьогодні відбувається  з одного боку демократизація, з іншого – обмежений доступ.




1. Модуль 1 Економічна думка з часу зародження до XIX століття ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ ЯК НАУКА
2. Разрывы в мышлении
3. Охорона праці та навколишнього середовища
4. Гигиена питания на 20132014уч1
5. ЛЕКЦИЯ по учебной дисциплине
6. Тема- сценарий спортивного праздника День здоровья 2009
7. червоні та чорні
8. Теория управления для студентов института экономики КГАУ Направление подготов
9. Статья 16 Защита информации 1
10. Снижение себестоимости позволяет производителю доставить на рынок больше товаров