У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

тема суспільства

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 28.4.2025

Економічна система суспільства. Відносини власності.

  1.  Системність економічного розвитку;
  2.  Економічна система: суть, структура, основні типи;
  3.  Власність: суть, форми та місце в економічній системі;
  4.  Класифікація і аналіз сучасних форм власності.

1.

Два (три) основні підходи до періодизації історії людства: формаційний (еволюційний) та цивілізаційний + теорія історичного круговороту.

Еволюційний: перехід від нижчої ланки до вищої (формаційний підхід Маркса). Маркс виділяв: первісне суспільство – рабовласницьке – феодальне – капіталістичне – соціалістично-комуністичне суспільство (соціально орієнтована економіка).

Суть формаційного підходу полягає в тому, що продуктивні сили суспільства в сукупності з виробничими відносинами формують певний спосіб виробництва. Спосіб виробництва + політ.система суспільства = соц..екон.формація

За М. ядро будь-якої формації – форма власності

Вирішальна роль належить способу виробництва. Головна рушійна сила – суперечність між продукційними силами і виробничими відносинами. Дія рушійної сили призводить до загострення класової боротьби – стає гальмом розвитку – перехід до нової формації.

В сучасних умовах Ф.п. піддається критиці:

  •  характерна тільки для країн Західної Європи;
  •  не розкриває багатоваріантності життя;
  •  передбачає революційний перехід (але насправді перехід часто є поступовим);
  •  абсолютизація класової боротьби;

Цивілізаційний підхід (Турен, Бел) – історично конкретний стан суспільства, що характеризується досягнутим рівнем розвитку продуктивних сил, особливою формою виробництва, відповідною духовною культурою.

Ознаки цивілізації: наявність писемності, міст, держав, певного менталітету як способу мислення.

Цивілізації: загальнолюдські, локальні.

Цивілізації (за Белом): доіндустріальна, індустріальна, постіндустріальна (інформаційна).

Теорія історичного круговороту (Віко, Італія): стадії розвитку людини -  народження….занепаду.

2.

Економічна система – це сукупність взаємопов’язаних, відповідним чином упорядкованих елементів економіки, які утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства.

Три основні складові ланки Е.С.:

  •  продуктивні сили;
  •  економічні відносини;
  •  господарський механізм.

Продуктивні сили – це сукупність засобів виробництва, працівників з їх розумовими і фіз..здібностями; сукупність технологій, що забезпечують створ. Мат.і дух.благ, необхідних для задоволення потреб людей.

Найпродуктивніші сили – суть і зміст будь-якої Е.С.

Економічні відносини – відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання.

Складові частини:

  •  техніко-економічні відносини (з приводу використання людьми знарядь і предметів праці);
  •   організаційно-економічні відносини (з приводу застосування способів і методів організації управління виробництва, включають відносини спеціалізації, кооперування, концентрації);
  •  соціально-економічні відносини (відносини власності в соціально-економічній системі).
  •  господарський механізм (елемент Е.С., що складається з форм і методів регулювання економіки, на основі використання екон.законів, е.важелів, правових та інституціон.форм).

За формою власності і методів управління Е.С. поділяються на

  •  традиційні (властиві для слабо розвинених країн, характеризуються збереження натурально-общинних форм, відстала техніка, широке застосування ручної праці, бідність населення; великий вплив звичаїв, традицій, релігії);
  •  командно-адміністративні (альтернатива змішаної е., панування державної власності, монополізація народного господарства, централізоване планування, не визнаються конкуренція і вільне ціноутворення, притаманна висока затратність виробництва, дефіцит (економіка СРСР);
  •  ринкові (приватна форма власності, свобода підприємництва, регулювання процесів за допомою ринкового механізму, а не держави);
  •  змішані (поєднання елементів ринкової е. та держ. Рег., переплетіння приватної і державної форм власності, притаманна, як правило, демократична форма управління і плюралізм, людина стає головною цінністю – гуманістична, соціально-орієнтована економіка) – на сьогодні найпрогресивніша.

Власність – складна категорія, яка виражає всю сукупність економічних відносин, займає центральне місце в економіці, оскільки визначає соціальну і суспільну структуру суспільства.

Спочатку власність як відношення людей до речей. Надалі головне не річ, а спосіб привласнення.

Привласнення – процес, що виникає у результаті поєднання об’єкта і суб’єкта власності. Вихідним моментом привласнення – сфера виробництва, де створюється об’єкт власності. Власність можна визначити як сукупність відносин між людьми з приводу привласнення засобів виробництва.

Відчуження – антонім

Відносини власності утв. 3 види відносин:

  •  з приводу привласнення;
  •  з приводу економічних форм реалізації об’єкта власності;
  •  з приводу господарського використання об’єкта власності (здійснює не власник).

Суб’єкти власності – персоніфіковані носії власності (умовно розділяють на фізичних осіб-індивідів, юридичних осіб-підприємств, державних структур).

Обєкти власності – нерухомість, товари, засоби виробництва, природні ресурси, цінні папери, робоча сила, інтелектуальні та духовно-культурні цінності).

Право власності визначається ще з часів римського права трьома аспектами: володіння, користування, розпорядження.

Володіння – початкова форма власності, саме по собі не означає повної власності.

Користування – відносини з приводу економічного використання;

Розпорядженн – повне привласнення об’єкту.

Власність може бути виражена як економічна та юридична категорія.

Як економічна виражає відносини між людьми з приводу привласнення об’єктів власності;

Як юридична відображає законодавчо закріплені економічні відносини між економічними та юридичними відносинами з приводу володіння, користування та розпорядження об’єктами економічної власності через систему юридичних норм та законів.

Економічні відносини власності – первинні;

Юридичні – вторинні.

Класифікація власності:

  •  історичний підхід;
  •  горизонтально-структурний підхід.

Допускається змішання форм власності.

4.

На сьогодні власність реалізується у таких функціональних формах:

Форми власності

Приватна власність (індивідуально-особиста, приватно-трудова, приватно-капіталістична);

Колективна власність (корпоративна – найбільш поширена форма власності, кооперативна, власність громадських організацій);

Державна (відбулася денаціоналізація економіки України, приватизація).

На сьогодні відбувається  з одного боку демократизація, з іншого – обмежений доступ.




1. Ишемический инсульт в ПКБ, выраженный левосторонний гемипарез, поздний восстановительный период
2. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Львів 2001
3. вариант студентом выбирается по последней цифре зачетной книжки
4. Храм Христа Спасителя в Москве
5. Инвестирование собственником нерезидентом, проблемы и решения
6. Рисунок Дома Цель применения методики Рисунок дома
7. Антенна антенночка но антенщик антенка; колонна колонночка колоннада полуколонна но колонка колонч.html
8. варианты решения проблемы принципала и агента лежат в основе альтернативных моделей внутренней структуры ор
9. Реферат- История развития идеологов социал демократии
10. Каждая отрасль имеет свой своеобразный отличающийся от других отраслей права предмет регулирования