Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лабораторна робота № 17
Тема. Компетентнісні задачі, індивідуальні та групові навчальні проекти
І. Опрацювати основні методичні відомості та розкрити зміст термінів:
Компетéнтність — проінформованість, обізнаність, авторитетність.
Компетентність у перекладі з латинської competentia означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід.
Компетентність також визначається як набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.
Компетентнісні задачі з інформатики можна розглядати як тип технологічних задач, для яких обов’язковим є застосування ІКТ, як засобу розв’язування. Під задачею розуміється система, обов‘язковими компонентами якої є опис технологічної ситуації з опорою на раніше засвоєні технологічні знання чи особистий досвід учня, та вимогу, тобто опис шуканого, обов‘язковими елементами якого виступають:
Навчальний проект - спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, має загальну мету, узгоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягнення загального результату за рішенням якої-небудь проблеми, значущої для учасників проекту. Є основною формою організації пізнавальної діяльності учнів у рамках методу проектів.
Індивідуальне завдання — це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних у процесі лекційних і лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу загалом.
Групова діяльність – це організована педагогом або самими учасниками система активності індивідів, які взаємодіють і спрямовують її на створення об'єктів матеріальної та духовної культури.
ІІ. Дібрати тематику двох навчальних проектів різного рівня складності для 7-9 та 10-11 класів, описати вимоги до результатів, розробити інструктивні матеріали для організації роботи учнів, продемонструвати один проект.
III. Завдання “Визначення збалансованості власного харчування”
Необхідно визначити збалансованість власного
харчування: чи є достатньою енергетична цінність їжі за вмістом білків, жирів та вуглеводів?
Підказка 1: які дані потрібні для визначення власного раціону?
Підготувати відповіді на запитання:
|
Назва |
Добова потреба |
Проблеми, що виникають при недостатній кількості мінеральних речовин |
Продукти, що містять мінеральну речовину |
|
Мікроелементи |
|||
|
Кальцій |
|||
|
Фосфор |
|||
|
Магній |
|||
|
Натрій |
|||
|
Калій |
|||
|
Мікроелементи |
|||
|
Залізо |
|||
|
Цинк |
|||
|
Йод |
|||
|
Фтор |
Таблиця 1
Уточнення завдань:
У разі виникнення ускладнень, розглянути матеріали за такими адресами:
http://www.umoloda.kiev.ua/number/360/218/12987/ ,
http://www.rql.kiev.ua/cardio_j/PREVENTIVE/preventive1.htm
Необхідні для введення дані можна знайти в Інтернеті або в магазинах, переглянувши етикетки відповідних продуктів.
Таблиця 2
здорового харчування:
- ___________________________;
- ___________________________;
- ___________________________;
- ___________________________;
- ___________________________;
- ___________________________
Чи для всіх прийнятна теза О.В. Суворова: ”Сніданок з‘їж сам, обідом поділись з другом, а вечерю віддай ворогові” і чому___________________?
Додаткові матеріали до задачі
Таблиця 1
Норми фізіологічних потреб дітей, підлітків, студентів у деяких основних харчових речовинах та енергії
|
Харчові речовини, Енергія |
14-17 років (юнаки) |
14-17 років (дівчата) |
18-29 років (чоловіки) |
18-29 років (жінки) |
|
Білки, всього, г, |
104 |
86 |
77 |
61 |
|
в т. ч. тваринні білки, г |
52 |
43 |
42 |
34 |
|
Жири, г |
94 |
77 |
78 |
62 |
|
Вуглеводи, г |
485 |
403 |
448 |
352 |
|
Вітаміни: |
|
|
|
|
|
А, мг |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
Д, мкг |
10 |
10 |
2,5 |
2,5 |
|
Е, мг |
15 |
15 |
15 |
15 |
|
В1, мг |
1,5 |
1,5 |
1,4 |
1,4 |
|
В2, мг |
1,8 |
1,8 |
1,7 |
1,7 |
|
В6, мг |
2,0 |
1,5 |
2,0 |
2,0 |
|
РР, мг |
20 |
17 |
18 |
18 |
|
С, мг |
80 |
80 |
80 |
80 |
|
Кальцій, мг |
1200 |
1200 |
1200 |
1200 |
|
Фосфор, мг |
1200 |
1200 |
1200 |
1200 |
|
Магній, мг |
300 |
300 |
400 |
350 |
|
Залізо, мг |
12 |
15 |
15 |
18 |
|
Цинк, мг |
15 |
13 |
15 |
12 |
|
Йод, мкг |
200 |
200 |
150 |
150 |
|
Енергія, ккал |
3200 |
2650 |
2800 |
2200 |
Таблиця 2
Калорійність харчових продуктів (на 100 гр продукту)
Ступінь калорійності Назва продукту Ккал
|
Дуже велика (від 400 до 900 ккал) |
Вершкове масло топлене |
860-870 |
|
Вершкове масло |
730-740 |
|
|
Сало свиняче, жир яловичий |
770-870 |
|
|
Олія |
870 |
|
|
Халва |
550 |
|
|
Шоколад |
550-570 |
|
|
Цукор |
400 |
|
|
Велика (від 250 до 400 ккал) |
Хліб пшеничний |
300 |
|
Сухарі |
230 |
|
|
Макарони |
310 |
|
|
Вівсяна крупа |
340 |
|
|
Жирна яловичина |
350 |
|
|
Варена ковбаса |
260 |
|
|
Середня (від 100 до 250 ккал) |
М'ясо нежирне |
100-150 |
|
Птиця |
100-200 |
|
|
Сосиски |
200 |
|
|
Риба (окунь) |
100 |
|
|
Сир плавлений |
240 |
|
|
Низька (менше 100 ккал) |
Молоко, кефір |
50-60 |
|
Сир нежирний |
75 |
|
|
Яйця (1 шт) |
30-75 |
|
|
Нежирна риба |
70 |
|
|
Картопля |
25 |
|
|
Капуста |
48 |
|
|
Яблука |
20 |
|
|
Кавун |
80 |
ПІРАМІДА ХАРЧУВАННЯ
Піраміда харчування рекомендована ВООЗ як дієтологічна модель побудови здорового харчового раціону. В основу її створення покладені необхідні для здорового харчування продукти, різноманітність та співвідношення яких вона ілюструє.
Піраміда створена з використанням кольорової схеми світлофора:
зелений — вживай без обмежень;
жовтий — споживай обачливо;
червоний — поміркуй чи варто вживати.
ДВАНАДЦЯТЬ ПРИНЦИПІВ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ
1. Раціони харчування повинні складатися із різноманітних продуктів переважно рослинного, а не тваринного походження
Рослинна їжа повинна бути різноманітною, оскільки жоден з продуктів не може забезпечити організм всім необхідним. Наприклад, картопля забезпечує вітаміном С, але не забезпечує залізом, а зернові продукти — навпаки. Зелений шар піраміди ілюструє різноманітність рослинних продуктів, необхідних для здорового харчування.
Продукти рослинного походження містять безліч біологічно активних складових, які зумовлюють потенційно захисну дію цих продуктів від ХНІЗ. Більшість із них не є харчовими речовинами в традиційному розумінні і називаються нехарчовими речовинами. Сюди входять харчові волокна, фітостероли, лігніни, флавоноїди, глюкозинолати, феноли, терпени, сполуки, які містяться в цибулі і часнику, понад 2000 пігментів (табл. 5).
Таблиця 3 Рослинні продукти та нехарчові речовини, що містяться в них
2. Споживайте хліб, зернові продукти, макаронні вироби, рис або картоплю декілька разів на день
За рекомендаціями ВООЗ більше половини добової калорійності повинні складати хліб, зернові продукти, макаронні вироби, рис або картопля, тому що ці продукти містять мало жирів, багаті на білки, харчові волокна, мікроелементи калію, кальцію, магнію та вітаміни С, В6, фолієву кислоту, каротиноїди. Слід широко інформувати населення про поживні цінності цих продуктів і особливо про їх значення у запобіганні захворювань.
На жаль, багато хто помилково вважає, що від хліба і картоплі повнішають. В дійсності калорійність крохмалю набагато нижча калорійності жиру або спирту. Один грам крохмалю містить 3,8 ккал, тоді як один грам жиру — 9,0 ккал, а спирту — 6,9 ккал. Раціон харчування з великою кількістю жирів, рафінованого цукру та алкоголю і малим вмістом мікроелементів та нехарчових речовин сприяє переїданню, що веде до ожиріння.
Всі види хліба, зернові і картопля, боби, квасоля, овочі та фрукти містять різноманітні харчові волокна, значення яких важко переоцінити для профілактики і лікування запорів, захворювань дивертикулу та геморою.
На жаль, медичні працівники схильні недооцінювати важливість споживання цих продуктів і придавати занадто велике значення вживанню білків тваринного походження. Необхідно всіляко пропагувати і заохочувати споживання зернових продуктів, картоплі та хліба як основу здорового харчування.
3. Вживайте не менше 400 г на добу різноманітних овочів та фруктів, бажано свіжих та вирощених в місцевих умовах екологічно чистих зон
ВООЗ рекомендує щоденно вживати не менше 400 г овочів (додатково до картоплі) та фруктів, зображених у верхньому зеленому шарі харчової піраміди. Результати епідеміологічних досліджень підтвердили, що при вживанні овочів та фруктів у такій або більшій кількості поширеність серцево-судинних, деяких онкологічних захворювань і більшості дефіцитів мікроелементів серед населення нижче.
Одним із аліментарних факторів, що, можливо, сприяє підвищенню захворюваності цих ХНІЗ, є недостатність антиоксидантів, а саме: каротиноїдів, вітамінів С і Е.
Іншою актуальною проблемою здоров'я населення насамперед жінок та дітей раннього віку, є анемія, виникнення якої спричиняє, головним чином, недостатність заліза та інших мікроелементів. Вживання вітаміну С, що міститься у більшості овочів та фруктів, разом з продуктами, багатими залізом, поліпшує його засвоєння і, таким чином, знижує ризик виникнення залізо-дефіцитної анемії. Найкращими джерелами заліза є листова зелень, а саме: капуста і шпинат, квасоля. Засвоєння поліпшується при споживанні овочів разом з невеликою кількістю нежирного червоного м'яса, риби або печінки. Овочі та фрукти також містять в собі калій, магній та кальцій, які зменшують ризик виникнення артеріальної гіпертензії.
В овочах та фруктах присутні вітаміни групи В і фолієва кислота. Загальновідома роль останньої у профілактиці анемії. Джерелом фолієвої кислоти є червона квасоля, соєві боби, горох та арахіс, зелені овочі, а саме: шпинат, капуста брюссельська та брокколі, цитрусові, а також хліб і печінка. Фолієва кислота за рахунок зниження рівня гомоцистеіна в крові зменшує ризик серцево-судинних захворювань.
Організму людини необхідні харчові волокна як розчинні, так і нерозчинні, які містяться в продуктах двох нижніх зелених шарів піраміди. Розчинні волокна беруть участь в обміні жирів і вуглеводів, регулюючи рівень холестерину та цукру в крові. Нерозчинні волокна сприяють регулярному випорожненню кишечника і, таким чином, попереджають запор. Вживання обох видів харчових волокон доцільно для профілактики злоякісних пухлин товстої кишки та молочної залози.
Рослинні стероли сприяють зниженню рівня холестерину в плазмі крові, а флавоноїди, крім антиоксидантної дії, зменшують тромбоутворення.
4. Підтримуйте масу тіла в рекомендованих межах (значення індексу маси тіла від 20 до 25 кг/м2)за допомогою нормо калорійної дієти і щоденних помірних фізичних навантажень
Індекс маси тіла визначається відношенням ваги людини в кілограмах до квадрату зросту в метрах:
Ідеальна маса тіла дорослої людини коливається в межах індексу маси тіла (ІМТ) від 20 до 25 кг/м2 (малюнок 1)*.
Мал. 1. Карта індексу маси тіла
Майже у половини дорослого населення Європи визначається надлишкова маса тіла, тобто ІМТ перевищує 25. В Україні розповсюдженість надмірної маси тіла складає 29,7 % серед жінок і 14,8 % серед чоловіків. Надмірна вага та ожиріння (ІМТ більше 30) підвищують ризик виникнення неінсулінзалежного діабету, артеріальної гіпертензії, артриту, серцево- судинних і деяких онкологічних захворювань.
Рівень ризику залежить від розподілу жиру на тулубі людини (вимірюється окружність талії). Він більший у людей з ожирінням верхньої частини тулуба (форма яблука) і менший у людей з ожирінням нижньої частини (форма груші). У чоловіків ризик ожиріння значно зростає при окружності талії більше 95 см, у жінок - якщо окружність талії перевищує 80 см (мал. 2).
Мал. 2. Форма яблука або груші.
Для підтримання маси тіла и рекомендованих межах кількість енергії, що поступає з їжею, повинна урівноважуватись кількістю енергії, яка витрачається. Рівень фізичної активності можна збільшити за рахунок щоденної швидкої (6 км/год) ходьби протягом 30 хвилин. Корисні також їзда на велосипеді, плавання та біг підтюпцем.
3менщувати вагу потрібно повільно, приблизно 0,5 кг за тиждень. Не доцільні дієти для прискореного схуднення, а застосування проносних засобів, лікарських препаратів (амфетаміни та діуретини) навіть небезпечно.
5.Контролюйте вживання жирів, питома вага яких не повинна перевищувати 30% добової калорійності; заміняйте більшість насичених жирів ненасиченими рослинними оліями або м’якими маргаринами.
Жири забезпечують організм енергією i незамінними жирними кислотами, які сприяють засвоєнню жиророзчинних вітамінів А, Д, Е, К. Вживання надлишкової кількості жирів пов'язано з ризиком роз витку ХНІЗ, зокрема серцево-судинних.
За рекомендаціями ВООЗ у здоровому раціоні харчування кількість жирів не повинна перевищувати 30% добової калорійності, в тому числі складова насичених жирів — 10%, поліненасичених — 7%, а мононенасичених — 13%.
Насичені жири містяться, головним чином, в продуктах тваринного походження: в салі, м'ясі та м'ясопродуктах, молоці та молочних продуктах, рослинних маргаринах, що залишаються твердими при кімнатній температурі. Існує тісний взаємозв'язок між вживанням великої кількості насичених жирів та високим рівнем потенціальне шкідливого холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ЛНЩ) плазми крові. Насичені жири збільшують ризик тромбозу, який спричиняє мозковий інсульт та інфаркт міокарда.
Поліненасичені жири містяться в рослинах і жирній рибі. Деякі з них — незамінні для людини, тому що не синтезуються в організмі. Одна група цих жирів, омега-6, включає лінолеві та ліноленові жири, джерелом яких є м'які сорти маргаринів, кукурудзяна, соняшникова, соєва та хлопкова олії. Вони сприяють засвоєнню антиоксидантів та жиророзчинних вітамінів, знижують рівень холестерину ЛНЩ.
Інша група поліненасичених жирних кислот, омега-3, міститься в жирній рибі (оселедець, скумбрія, форель та сардини). Наукові дані свідчать що, вживання жирної риби двічі на тиждень знижує ризик тромбоутворення, сприяє зменшенню рівнів холестерину ЛНЩ та тригліцеридів крові, високі концентрації яких підвищують ризик виникнення серцево-судинних захворювань.
Мононенасичені жири містяться переважно в оливковій, рапсовій, арахісовій оліях та авокадо. Вони підвищують рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛВЩ), який має антисклеротичну дію.
"Трапс"-жирні кислоти утворюються при переробці рідкої рослинної олії та риб'ячого жиру в тверді маргарини. Їх біологічна дія подібна впливу насичених жирів, тобто вони сприяють підвищенню рівня холестерину ЛНЩ і зниженню концентрації холестерину ЛВЩ.
б. Заміняйте жирне м'ясо та м'ясопродукти квасолею, бобами, рибою, птицею або нежирним м'ясом
Квасоля, горох, боби, горіхи, м'ясо, птиця, риба і яйця. намальовані з правого боку жовтого шару харчової піраміди, — вагомі джерела білка та заліза. Вживання квасолі та бобів разом з невеликою кількістю нежирного м'яса, риби або печінки значно поліпшує засвоєння заліза і є ефективним засобом профілактики і лікування залізодефіцитної анемії.
М'ясо і продукти тваринного походження містять найбільшу кількість насичених жирів; тому перевагу необхідно віддавати нежирним сортам м'яса, зрізаючи помітний жир. Ковбасу, запечене м'ясо, м'ясні консерви доцільно заміняти квасолею, бобами, горохом, рибою, яйцями, птицею або нежирним м'ясом, обмежуючи вживання червоного м'яса до 80 г на день для профілактики раку товстої кишки.
7. Вживайте молоко і молочні продукти (кефір, кисле молоко, йогурт, сир) з низьким вмістом жиру і солі
Молоко і молочні продукти, намальовані з лівого боку жовтого шару харчової піраміди, потрібні організму людини в помірній кількості. Намагайтесь обмежувати споживання вершків і сметани, в яких багато насичених жирів і мало білка та незамінних мікроелементів, хоча національні традиції передбачають додавання сметани в борщ, вареники, млинці тощо.
Більшість молочних продуктів — вагоме джерело білка та кальцію. Останній забезпечує розвиток здорових зубів і кісток, відіграє важливу роль в клітинному метаболізмі. В нашій країні добові норми вживання кальцію для дорослого населення коливаються від 800 до 1200 мг (додаток).
Достатню кількість кальцію можна одержувати, споживаючи нежирне або сепароване молоко та молочні продукти. Кальцій присутній в основній масі молока, а не у вилучених вершках або жирі.
Люди, які не полюбляють продукти цієї групи, можуть одержувати кальцій з іншими продуктами, а саме: рибними консервами, зерновими, листовими овочами, малосолоними сортами сиру.
8. Вибирайте продукти з низьким вмістом цукру, обмежуйте частоту вживання рафінованого цукру, солодких напоїв та солодощів
Вуглеводи поділяють на дві основні групи: крохмалі, включаючи деякі харчові волокна, і прості сахариди, такі як моно- і дисахариди. В переважній більшості харчових продуктів вуглеводи присутні у вигляді крохмалю. Всі сахариди, незалежно від їх солодкості, вносять до раціону харчування однакову кількість калорій.
Рафінований цукор будь-якого типу (патока, фруктоза, концентрат фруктового соку, глюкоза, мед, лактоза, мальтоза, меляса, цукор-сирець, сахароза) не корисний для здорового харчування, оскільки є висококалорійним.
Надмірне його вживання сприяє розвитку карієсу, причому, чим частіше людина вживає солодкі продукти або напої і чим довше вони залишаються у ротовій порожнині, тим вище ризик.
Для надання їжі солодкого смаку можна додавати штучні підсолоджувачі — замінники цукру, такі як сахарин і аспартам. Вони не спричиняють карієсу, не містять енергії і можуть використовуватись в раціоні харчування хворих на цукровий діабет. Але не всі замінники мають низьку калорійність, наприклад сорбітол.
Більшість людей полюбляють солодке і під час приготування їжі широко застосовують цукор. Однак за рекомендаціями ВООЗ і вітчизняними нормами фізіологічних потреб населення, в основних харчових речовинах та енергії, цукор повинен складати не більше 10% добової калорійності.
9. Віддавайте перевагу продуктам з низьким вмістом солі, загальна кількість якої не повинна перевищувати однієї чайної ложки (6 г) на добу, включаючи сіль, що знаходиться в готових продуктах. В ендемічна зонах необхідно вживати йодовану сіль
З вживанням великої кількості солі пов'язана висока поширеність артеріальної гіпертензії та підвищення захворюваності і смертності від хвороб судин головного мозку. За рекомендаціями ВООЗ добова кількість вживаної солі не повинна перевищувати 6 г. Більшість людей споживають її набагато більше, навіть не підозрюючи про це, оскільки сіль прихована в хлібі, сирі, консервованих продуктах.
Люди звикли до смаку солі і більшість із них додають її в їжу для підсилення солоного смаку. Проте поступове зниження вживання солі послаблює це бажання.
Нижченаведені конкретні пропозиції щодо зменшення вживання солі:
У регіонах ендемічного йодного дефіциту ВООЗ рекомендує проводити йодування солі.
10. Обмежуйте вживання алкоголю до 20 мл етанолу або еквівалентних алкогольних напоїв на добу
Калорійність одного граму етанолу складає 27 ккал. Надмірне споживання алкогольних напоїв негативно впливає на стан головного мозку, печінки, серця, нервової системи, кишечника, підшлункової залози.
Жінкам рекомендовано вживати вдвічі менше алкогольних напоїв, ніж чоловікам. Вагітні жінки взагалі повинні утримуватися від них (табл. 6).
Таблиця 6 Вміст етанолу в алкогольних напоях
11. Приготування їжі на пару, її варка, тушкування, випікання або обробка в мікрохвильовій печі допомагає зменшити кількість доданого жиру
Приготування і зберігання їжі має велике значення для здоров'я. Наведені нижче рекомендації допоможуть зберегти поживну якість продуктів та обмежити можливість їх зараження мікроорганізмами:
Намагайтесь зменшити кількість жирів, солі та цукру, що додаються під час приготування страв, при консервації або кулінарній обробці.
Приготування їжі на пару, випікання та варка корисніші для здоров'я, ніж смаження, тому що потребують менше жиру. Готуючи страви, використовуйте посуд з тефлоновим покриттям.
12. Пропагуйте годування дітей перших 6 місяців життя виключно материнським молоком
Загальновідомо, що материнське молоко створює грудним дітям найкращі умови для початку життя. Лактація також благотворно позначається і на здоров'ї матері.
Грудне вигодовування захищає немовля від інфекцій, насамперед діареї та респіраторних захворювань. Навіть в найкращих гігієнічних умовах діти, що вигодовуються замінниками материнського молока, в 5 разів більше схильні до діарейних захворювань, в 3 рази більше ризик смерті від респіраторних хвороб. Грудне вигодовування знижує ризик виникнення інфекційних захворювань сечових шляхів, поширеність алергій, бронхіальної астми та екземи; у дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні, вище ефективність профілактичних щеплень.
Дитячі молочні суміші, виготовлені за найсучаснішими технологіями, ніколи не зможуть зрівнятися з грудним молоком, оскільки вони одержані з молока тварин або сої і не містять протиінфекційних факторів.
Протягом перших 6 місяців життя дитина не потребує ніякої їжі та напоїв, крім ідеально збалансованого грудного молока. Приблизно з другого півріччя слід вводити спочатку овочі та фрукти, потім рис і каші, а трохи пізніше — рибу та м'ясо. Поряд з цим продовжують годування дитини материнським молоком до виповнювання 12 місячного віку. Коров'яче молоко потрібно давати приблизно у віці 9-12 місяців, а підсолоджених напоїв, які не містять корисних харчових речовин, слід уникати. Грудне молоко, яке дитина одержує і на другому році життя, забезпечує третину його потреб в енергії та білках.
Вітамінні та мінеральні добавки
Найкраще джерело вітамінів та мінералів — овочі і фрукти. При дотримуванні порад, викладених вище, немає необхідності призначати вітамінні та мінеральні добавки, надмірні дози яких можуть заподіяти шкоду.
Головним джерелом вітаміну D є сонячне світло. Навіть його 10-15-хвилинної дії тричі на тиждень достатньо для утворення потрібної кількості вітаміну D, дефіцит якого спричиняє рахіт і остеомаляцію.
Норми фізіологічних потреб населення України у вітаміні D складають 2,5 мікрограмів на добу (додаток).
Вода
Як правило, напої та їжа забезпечують більшу половину добової потреби організму в рідині. Крім того, вона утворюється в його клітинах в результаті метаболізму жирів, спирту, білків і вуглеводів. Вода — незамінна харчова речовина. На потреби у воді впливають умови навколишнього середовища. Наприклад, в гарячому кліматі значна кількість води втрачається з потом і повітрям, що видихається.
В районах, де якість води викликає сумніви, її необхідно кип'ятити перед вживанням.
НОРМИ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В ОСНОВНИХ ХАРЧОВИХ РЕЧОВИНАХ ТА ЕНЕРГІЇ
Добова потреба дитячого населення в білках, жирах, вуглеводах та енергії
* Для дітей 0-12 місяців життя потреба наведена з розрахунку на 1 кілограм маси тіла.
** 0,7 — добова потреба в олії (з розрахунку на І кілограм маси тіла).
Добова потреба дитячого населення у вітамінах
Добові енерговитрати дорослого населення без урахування фізичної активності (основний обмін)
Примітка. Для обчислення добових енерговитрат фізично активного дорослого населення необхідно величину основного обміну помножити на коефіцієнт фізичної активності.
Групи працездатного населення залежно від рівня фізичної активності
Добова потреба дорослого населення в білках, жирах, вуглеводах та енергії
Добова потреба населення віком 18-59 у мінеральних речовинах
Добова потреба населення віком 18-59 років у вітамінах
Норми фізіологічних потреб в основних харчових і мінеральних речовинах, вітамінах та енергії для осіб похилого віку