Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Методична вказівка до практичних занять з промислової
технології лікарських засобів для студентів
ЗАНЯТТЯ № 17
ТЕМА: Виробництво лікарських препаратів, що знаходяться під тиском.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Останнім часом в усіх галузях виробництва застосовується принцип упаковки сумішей під тиском для розпилення рідин, порошків, пін, паст, кремів та ін. Значну частку серед них займають препарати санітарно-гігієнічного призначення: шампуні, засоби для знищення комах у побуті, репеленти, дезодоранти, косметичні засоби, ветеринарні препарати. Широка популярність застосування лікарських засобів, що знаходяться під тиском, у медичній практиці визначається насамперед їх високою терапевтичною ефективністю, зручністю застосування та економічністю. Тому важливим є вивчення їх номенклатури, способів виготовлення та методів стандартизації.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
ВМІТИ:
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
2. Класифікація препаратів під тиском.
ЗАВДАННЯ № 1. Вивчення будови і принципу дії дозувальних і недозувальних аерозольних клапанів.
Проведіть детальне вивчення складників аерозольних клапанно-розпилювальних систем, визначте принципову відмінність у будові клапана дозувальної дії. Проведіть ручне збирання аерозольних клапанів.
ЗАВДАННЯ № 2. Приготування препарату під тиском «Інгаліпт» (Виробнича рецептура Praeparationes pharmaceuticaen in vasis cum pressu “Inhalyptum”).
Робочий пропис:
Стрептоцид розчинний 0,75 г
Норсульфазол розчинний 0,75 г
Тимол 0,015 г
Олія евкаліптова 0,015 г
Олія м’яти перцевої 0,015 г
Спирт етиловий 95 % 1,8 г
Цукор молочний 1,5 г
Гліцерин 2,1 г
Твін-80 0,9 г
Вода очищена до 30 мл
Пропелент (азот під Р = 6 атм.) 0,25-0,35
Опис. Прозора рідина від світло- до темно-жовтого кольору, солодка на смак, що знаходиться в балоні з клапаном безперервної дії під тиском стисненого газу (азоту). При натисканні на клапан утворюється дисперсний струмінь з характерним запахом тимолу і ментолу.
Приготування. Стрептоцид, норсульфазол, цукор молочний і гліцерин розчиняють у воді (розчин №1). Тимол, евкаліптову й м’ятну олію, твін-80 розчиняють у спирті (розчин №2). Після цього розчин №1 невеликими порціями додають до розчину №2 і ретельно перемішують. Концентрат фасують в аерозольні балони і забезпечують їх клапанно-розпилювальними пристроями. Потім у балон під тиском вводять пропелент.
Контроль якості приготовлених аерозольних препаратів здійснюють за такими технологічними параметрами:
Після отримання позитивних результатів відповідно до НД готову продукцію маркують і пакують у групову тару.
Зберігання – у прохолодному, захищеному від світла місці, 2 роки.
Застосування: препарат антимікробної і протизапальної дії.
ЗАВДАННЯ № 3. Вивчення технологічних характеристик клапанно-розпилювальних систем різних виробників.
Оцініть роботу клапанно-розпилювальної системи за такими показниками: середня маса однієї дози, розмір частинок аерозолю, кут розпилювання за статичним відбитком факела.
Визначення середньої маси однієї дози
При температурі (20±2)0С розпилювачем натискують 5-6 разів на шток клапана для створення тиску всередині балона й отримання дисперсного струменя. Потім балон з розпилювачем зважують з точністю до 0,01г (m1), натискають на шток клапана від 1 до 20 разів і знову зважують (m2). Середню масу однієї дози розраховують за формулою:
ср ,
де n – число натискань.
Відхилення в дозі допускається не більше ±20%, якщо немає інших вказівок у приватних статтях.
Визначення розміру аерозольних частинок
На предметне скло наносять тонкий шар суміші вазеліну і масла вазелінового (1:1) для фіксації аерозольних частинок. Випробовуваний препарат розпилюють за допомогою механічного клапана, натискаючи на його шток до упору, поки не утвориться аерозольна хмара. У аерозольну хмару вносять підготовлене предметне скло, на яке осідають частинки випробовуваного розчину.
Розмір частинок визначають за допомогою мікроскопа, в окуляр якого вставляють спеціальну сітку з поділкою 20 мкм при збільшенні (10×8). Визначення проводять у 25 полях зору. Розмір частинок визначають уздовж її найбільш довгої осі.
Визначення якості розпилювання за статичними відбитками факелів (кута розпилювання)
Звичайно статичний відбиток має три зони:
s1 – площу внутрішньої щільної ділянки, що складається з крупних аерозольних частинок;
s2 – корисну або робочу площу, що складається з дрібного туману аерозольних частинок;
s3 – площу зовнішньої зони розкидання частинок.
На екран кріпиться фільтрувальний папір, на який наносять статичний відбиток випробовуваного розчину. Балон розміщується на столі на відстані 15-20 см від краю розпилювальної насадки до аркуша паперу. Статичний відбиток наноситься шляхом двократного натиснення на розпилювач, контури зон отриманих відбитків обводяться олівцем і вимірюються. Для визначення кута розпилювання за статичними відбитками факелів вимірюють діаметр корисної або робочої зони – dp і відстань від розпилювача до екрану – l.
Кут α, який утворюється двома променями, що виходять з отвору розпилювача і закінчуються на зовнішній зоні статичного відбитку, визначається за формулою:
При якісному розпилюванні препарату статичний відбиток має найменший діаметр щільної ділянки, найбільшу площу робочої зони і найменше розкидання в зовнішній зоні.
Основна:
Додаткова:
Методичні вказівки підготували: к.фарм.н., доц. Гавкалюк М.І.
ас. Гулейчук І.О.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри " 04 " 01 2013 р.
Протокол № 6
Завідувач кафедри організації
та економіки фармації
і технології ліків: д.фарм.н., доц. Семенів Д.В.