Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
6 Охорона праці
Науково-технічний прогрес в радіоелектронній промисловості визначає якісні і кількісні зміни в технології виробництва радіоапаратури, приладів і пристроїв для систем обробки і передачі інформації, автоматизованих систем управління, дозволяє значно покращити умови праці.
В зв’язку з введенням в радіоелектронній галузі нових технологічних процесів і інтенсифікацію існуючих спостерігається підсилення впливу різних виробничих факторів, таких як шум, вібрація, різноманітні види електромагнітних випромінювань, ультразвук, пил, органічні і неорганічні сполуки.
6.1 Аналіз умов праці
Комфортні та безпечні умови праці - один з основних факторів що впливають на продуктивність працівників. Робота співробітників приміщення по настройці радіоапаратури безпосередньо зв’язана з макетами та стендами, а відповідно з додатковою шкідливою і небезпечною дією цілої групи факторів, що суттєво знижує продуктивність їх праці. До таких факторiв можна віднести два розділи:
небезпека враження електричним струмом;
При виконанні лабораторних робіт використовуються блоки живлення з напругою до 30 В, та лабораторні стенди які живляться від мережі 220 В та частотою 50 Гц.
6.2 Організаційно – технічні заходи
Дане приміщення знаходиться в будівлі навчального закладу. Лабораторія 206 має параметри, які наведені у таблиці (додаток А). Приміщення добре освітлюється, оснащене витяжками. Стіни та стеля пофарбовані білим кольором, у легко доступному місці є вогнегасник. Робочі столи розташовані посередині кабінету та вздовж стін. Кількість працюючих 4 чоловік.
Площа виробничого приміщення становить 60 м2. Яка розраховувалась за формулою:
S = a * b = 10 * 6 = 60 м2,
де а – довжина лабораторії (складає 10м);
b – ширина лабораторії (складає 6м).
Отже на кожного працюючого площа становить 15 м2, що задовольняє мінімальну допустиму площу на одного працюючого. Об’єм лабораторії складає 180 м3. Який вираховується за формулою:
V = a * b * c = 10 * 6 * 3 = 180 м3,
де c – висота лабораторії (складає 3м).
Отже на кожного працюючого площа становить 45 м3, що задовольняє мінімально допустимий об’єм на одного працюючого. Лабораторія має одні двері. На рисунку наведено план виробничого приміщення з робочими місцями (додаток Б).
6.3 Санітарно-гігієнічні заходи
6.3.1 Параметри мікроклімату
В приміщенні має місце кілька несприятливих для здоров’я і праці факторів зовнішнього середовища, такі як часта зміна мікроклімату через підвищення температури в теплі пори року. Для боротьби з таким шкідливим фактором використовується кондиціонер з іонізатором і зволожувачем повітря, які очищають повітря і регулюють його температуру, вологість і швидкість руху в залежності від часу дня чи в разі зміни нормальних умов в залежності від показів датчиків чи просто вручну за побажанням працюючих.
Так як період року являється теплим то робота, яка виконується в лабораторії має наступні допустимі величини температур:
– температура: 22 - 24 °С,
– верхня межа: 28 - 30 °С.
– нижня межа: 22 - 20 °С,.
– відносна вологість: 40 - 60 %.
– швидкість руху повітря: 0,15 – 0,2 м/с.
Мікрокліматичні умови характеризуються поєднанням параметрів мікроклімату, які при тривалій дії на людину забезпечують зберігання нормального функціонального і теплового стану організму без напруження реакції терморегуляції,тобто відповідають ГОСТ 12.1.005 – 88
6.3.2 Вентиляція
В повітрі даної лабораторії в результаті технологічних процесів, а саме пайки виділяються шкідливі пари свинцю. І тому дану речовину відносять до першого класу небезпеки, яка має гранично допустиму концентрацію в повітрі: ГДК 0,01/ 0,05 м, агрегатний стан А. В лабораторії витяжка присутня, застосовується природна вентиляція, яка забезпечує граничнодопустиму концентрацію по ГОСТ 12.1.005-88.
Вентиляція в приміщенні лабораторії суміщена загально обмінна не відповідає вимогам ГОСТ 12.1.005 – 88, тому проектом пропонується розрахувати і встановити витяжний зонд безпосередньо над паяльним столом.
6.3.3 Освітлення
Освітлення в приміщенні лабораторії суміщене, зорова робота високої точності, працюючі повинні роздивлятися об’єкти дуже малих розмірів для забезпечення цієї роботи використовуються газорозрядні лампи в
кількості 32 штуки на об’єм лабораторії 180 м3, а біля паяльного столу встановлена додаткова лампа, для підвищення точності роботи. Природнє бокове освітлення задовольняє тим, що розташування вікон сприяє попаданням сонячного світла в достатній мірі.
Оскільки прилад проектується на елементах різного роду, тому освітлення відповідає СНиП 11-4-79.
6.3.4 Шум і вібрації
На робочих місцях в даній лабораторії шум створюється вимірювальними приладами та комп'ютером, а також проникає зовні приміщення через вікна та двері. Предметів, що створюють вібрацію немає.
В даній лабораторії шум нормується за вимогами СН 3223 - 85 і відповідає його вимогам.
6.3.5 Електромагнітне випромінювання
В лабораторії багато джерел електромагнітного випромінювання. Найбільші з них: генератори, частотоміри, вимірювачі АЧХ. Антропогенні випромінювання фактично охоплюють усі діапазони (3*105 –3*1015 Гц). Можливості прямого опромінення радіохвилями визначаються умовами їх розповсюдження, які залежать від довжини хвилі. Електромагнітне випромінювання відповідає нормам ГОСТ 12.1.006 - 84.
6.4 Заходи по забезпеченню техніки безпеки
Приміщення кабінету відноситься до II категорї електробезпеки з підвищеною небезпекою ураження людини електрострумом, згіно з ГОСТ 12.1.018-86. У приміщенні гранично - допустимий рівень напруги діючого електричного поля 380 В. Використовуваний рiвень напруги дорівнює 220В. Для забезпечення захисту від випадкового дотику до частин обладнання, по яких протікає електричний струм, виконано такі способи i засоби: безпечне розташування струмопровідних частин, тобто лабораторних стендів, їхня ізоляція та заземлення, заземлення робочого місця, мала напруга до 30 В, захисне відключення, попереджувальна пожежна сигналізація, яка при пожежі подає сигнал на пульт у пожежну частину, датчик руху. Для забезпечення захисту від враження електричним струмом при дотику до металевих неструмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції, виконано: захисне заземлення, яке проходить вздовж усіх лабораторних столів, захисне відключення являє собою швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне відключення електроустановок при виникненні в них небезпеки поразки людини електричним струмом, при перенавантаженні або від ручного вимкнення в разі небезпеки.
Захисне відключення присутнє на кожному регулювальному стенді лабораторії для запобігання електротравм.
6.5 Протипожежні заходи
Пожежі являють собою особливу небезпеку, оскільки завдають великої матеріальної шкоди. Як відомо, пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин, окислювача і джерела загорання. В нашому приміщенні є всі ці фактори.
По вибухо-пожежонебезпеці приміщення лабораторії відноситься до категорії Д, згідно ОНТП 24-86.
Для більшості технологічних процесів в лабораторії встановлена категорія пожежної небезпеки В (в виробництві є тверді згораємі речовини і матеріали). В приміщеннях I і II ступіней вогнестійкості при категорії пожежної небезпеки виробництва в СНіП II-90-81 встановлені обов'язкові розміри евакуаційних шляхів і виходів з приміщень, розміри коридорів і виходів з коридору назовні.
Горючими речовинами в лабораторії є: двері, підлога, шафи, столи, папір, обмотки радіотехнічних деталей, ізоляція з'єднувальних кабелів комірок, блоків, панелей.
Джерелами пожеж в даному випадку можуть бути електронні схеми, пристрої електроживлення, кондиціонер повітря, де в результаті різних порушень утворюються перегріті елементи, електричні іскри і дуги, які здатні викликати загорання горючих речовин.
При проектуванні приміщень необхідно дотримуватися пожежної профілактики, керуючись при цьому СН 512-78 "Инструкция по проектированию зданий и помещений для электронно-вычислительных машин" і СНіП II-2-80 "Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений", де викладені основні вимоги до вогнестійкості приміщень, протипожежних перешкод, евакуації людей з будинків і приміщень.
Для забезпечення евакуації працюючих у разі виникнення пожежi, та для локалізації пожежі у лабораторії є:
- карта-схема евакуації студентів;
- вогнегасник який придатний для гасіння пожеж електроприладів до 10 кВ на відстані з 1 м.
6.6 Організаційні заходи з охорони праці
До роботи в приміщенні кабінету до виробництва допускаються особи, які пройшли інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, з правилами поведінки при аваріях, яким виповнилося 18 років, що пройшли медичний огляд і придатні по стану здоров'я для виконання даної роботи, що вивчили технологічні процеси, які використовуються на виробництві і безпечні прийоми робіт.
Навчання працівників безпечним прийомам праці проводиться у формі лекцій, інструктажів та спеціальних навчань з послідуючим закріпленням на практиці. Також буде проводитись навчання (перевірка знань) посадових осіб, підвищення кваліфікації, навчання студентів. Велике значення у забезпеченні високого рівня охорони праці на виробництві матиме пропаганда передового досвіду та новітніх технологій і досягнень в цій галузі, яка буде реалізуватися через обов’язкові лекції, семінари, тематичні виставки, тощо.
6.6.1 Правила з охорони праці при виробництві підсилювача потужності
1) Перед роботою перевірити заземлення стендів, станків, як загальне, так і окремих їх частин, справність інструментів та регулювального обладнання.
2) Забороняється відволікатися і відволікати інших працівників, особливо під час роботи, яка потребує підвищеної уваги.
3) Перед роботою та впродовж роботи ретельно провітрювати приміщення.
4) Працювати лише при повному освітленні, при напруженій довготривалій роботі проводити короткочасні перерви, робити зарядку для очей.
5) Працювати лише в спецодязі, в рукавичках та спеціальних окулярах при необхідності.
6) При роботі на стендах з підвищеними шумовими характеристиками працювати лише в навушниках
7) При регулюванні, враховуючи можливість роботи пристрою при досить високих напругах (до 380 В), використовувати спеціальний заземлюючий браслет.
8) При виявленні несправностей приладу проводити ремонтні роботи лише з відключеним від мережі приладом. При регулюванні перевірити наявність клем, зажимів і контакторів там, де вони передбачені конструкцією.
6.6.2 Вимоги з техніки безпеки при використанні мультимедійного підсилювача:
– з ціллю підвищення електробезпеки підсилювач перед включенням в мережу необхідно заземлити.
– не використовуйте саморобні запобіжники, це може вивести підсилювач з ладу.
– не залишайте без необхідності підсилювач включеним.
– не вмикати пристрій в електромережу при несправній розетці, вилці або пошкодженні проводу живлення.
– при вмиканні пристрою не допускати торкання кінчиками пальців кінців штепсельних вилок та розеток.
– зовні впевнитись в тому що вимикач знаходиться в початковому стані "Вимкнуто".
– ремонт підсилювача повинні проводити кваліфіковані фахівці.
Для захисту навколишнього середовища від забруднення передбачені наступні заходи:
- сортування відходів та їх утилізація за встановленими нормами;
- встановлення фільтрів в системах вентиляції для попередження викиду отруйних речовин в атмосферу;
- сортування відходів та їх утилізація за встановленими нормами;
- повторне використання відпрацьованої сировини.
Основними принципами охорони навколишнього природного
середовища є:
а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість
додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів
використання природних ресурсів при здійсненні господарської,
управлінської та іншої діяльності;
б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і
здоров'я людей;
в) екологізація матеріального виробництва на основі
комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного
середовища, використання та відтворення відновлюваних природних
ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій.
Додаток А
|
Фактор |
Показник |
Значення |
|
|
Нормовані |
Дійсні |
||
|
Небезпека |
Ступінь небезпеки ураження електричним струмом |
Сухі приміщення, в котрих відсутні ознаки жарких та запилених приміщень та приміщен з хімічно - активним середвищем |
Сухе приміщення з відносоною вологістю повітря не вище 60% |
|
Клас Пожежонебезпечних приміщень (ПУЕ) |
Д |
Д |
|
|
Мікроклімат |
Категорія мікроклімату виробничого приміщення ( 4.091.172 - 82) |
Оптимальна |
Відповідають ДСТУ 12.01.00588. |
|
Клас чистоти приміщення |
без підвищеної запиленості |
без підвищеної запиленості |
|
|
Тип вентиляції |
Суміщена загальнообмінна |
||
|
Швидкість руху повітря |
0,2 м/сек |
0,15 м/с |
|
|
За характером навколишнього середовища |
допустимі |
допустимі |
|
|
Освітлення |
Зорова робота |
Високої точності |
Високої точності |
|
Характеристика зорової роботи |
Високої точності |
Високої точності |
|
|
Розмір об'єкту розрізнення |
0,3 мм |
0,4 мм |
|
|
Розряд зорової роботи |
ІІІ |
ІІІ |
|
|
Норм. бокове природне |
1,0125 |
1 |
|
|
Норм. КПО суміщене |
5 |
4,5 |
|
|
Освітленість, лк |
300-400 |
2480 |
|
|
Випромінювання |
Електромагнітне випромінювання |
Е = 10В/м H= 0,28 А/м |
Е = 5 В/м H= 0,22А/м |
|
Категорія вібрації (ГОСТ 121.012 - 90) |
Відсутня |
Відсутня |
|
|
Тип приміщення |
безшумовий |
безшумовий |
|
|
Допустимий рівень звуку, тиску(ГОСТ 12.1.003 - 86) |
50 – 60 дБА |
50 дБА |
|
|
Хімічне середовище |
Хімічні речовини: (ГДК,ГОСТ 12.1.007 - 76) |
Пари свинцю |
0,01/ 0,05 м |
|
Статична електрика |
ГДР електростатичного поля (№ 175777 від 1.10.1977р.) |
Менше 20 кВ/год |
10 кВ/год |
Таблиця А1 – Карта умов праці
Додаток Б
Таблиця Б1 – Параметри виробничого приміщення
|
Назва приміщення |
Висота |
Довжина |
Ширина |
Місце розташування |
Орієнтація вікон |
|
Лабораторія |
3 м |
10 м |
6 м |
ВТК |
Північ |
Де 1 - Лабораторні столи;
2 - Комп’ютерні столи;
3 - Парти.
Рисунок Б1 – План виробничого приміщення з робочими місцями