Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
27
СПРИЯННЯ ЗАЛУЧЕННЮ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
У ПЕРЕРОБНУ СФЕРУ АПК УКРАЇНИ
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Уманській державній аграрній академії Міністерства
аграрної політики України.
Дмитрук Борис Пахомович,
Уманська державна аграрна академія Міністерства
аграрної політики України,
завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної
діяльності
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Кваша Сергій Миколайович,
Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України,
в.о. завідувача кафедри державного управління,
декан економічного факультету
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник
Кісіль Микола Іванович
Інститут аграрної економіки УААН,
завідувач відділу інвестицій
Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України
НАН України,
відділ проблем розвитку і розміщення харчової та
переробної промисловості
Захист дисертації відбудеться 23.09.2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.150.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) економічних наук в Інституті економіки НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіки НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.
Автореферат розісланий 15.08.2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Стешенко В.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Трансформаційний характер економіки України, що призвів до скорочення обсягів внутрішнього інвестування та обмеження власних фінансових ресурсів, обумовлює необхідність залучення капіталу міжнародних організацій та транснаціональних компаній.
Залучення прямих іноземних інвестицій у переробну сферу АПК не лише вирішує ряд виробничих проблем підприємств галузей, а й створює кумулятивний ефект, оскільки такі інвестиції сприяють підвищенню рівня ефективності й продуктивності в інших підгалузях агропродовольчої системи.
Проблематика національного регулювання іноземного інвестування була й залишається ключовою з точки зору створення інвестиційного клімату, а також забезпечення ефективності функціонування капіталу. В цьому контексті розробка практичних оцінок щодо перспектив удосконалення інвестиційного режиму повинна бути методологічно узгоджена із загальними закономірностями міжнародного руху капіталів, підприємницькою інвестиційною логікою і конкретними завданнями розвитку агропродовольчого сектора України.
Проблемам залучення іноземного капіталу в українську економіку було присвячено багато наукових праць. Проте кількість проведених досліджень процесів іноземного інвестування саме підприємств переробної сфери АПК є досить обмеженою. Серед основних слід відзначити вітчизняні дослідження Борщевського П., Величко Є., Герасимчука М., Дем’яненка М., Музиченка А., Дейнеко Л., Дмитрука Б., Кваші С., Кісіля М., Крисанова Д., Лобаса М., Лукінова І., Пересади А., Савчука В., Трегобчука В. та інших вчених. Серед іноземних дослідників проблем іноземного інвестування переробної сфери АПК виділяють Данінга Д., Маланоскі М., Нінга Ю., Хендерсона Д., Хенді Ч., Ріда М. та інших вчених-економістів.
Особлива актуальність, теоретична і практична значимість дослідження проблем фінансування переробної сфери АПК України та формування й удосконалення організаційно-економічного механізму інвестиційної діяльності з урахуванням найбільш важливих детермінантів залучення іноземного капіталу обумовили вибір теми даного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у межах науково-дослідної роботи Уманської державної аграрної академії Міністерства аграрної політики України: “Адаптування організаційно-економічного механізму господарювання до соціально орієнтованих ринкових відносин в АПК” (номер державної реєстрації 0101U004493).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретичних та методологічних підходів до процесу іноземного інвестування та обґрунтування пропозицій щодо формування привабливих організаційно-економічних умов залучення зарубіжних інвестиційних ресурсів у галузі переробної сфери АПК України.
Відповідно до заданої мети визначені такі завдання:
Предмет дослідження –сукупність теоретичних, методологічних та практичних аспектів залучення іноземних інвестицій на сучасному етапі розвитку економічних відносин.
Об'єкт дослідження –сучасний стан розвитку галузей харчової і переробної промисловості України, організаційно-економічні умови, механізми та чинники залучення іноземних інвестицій.
Методологічна основа дисертації. Під час проведення досліджень використано такі методи, як аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення. Особлива увага приділялась застосуванню економіко-статистичних та економетричних методів аналізу та прогнозу. Для аналізу загальноекономічних та інвестиційних процесів широко застосовувались динамічні порівняння та графічне зображення даних. Джерелами інформації є статистичні дані Держкомстату України, Міністерства аграрної політики України та міжнародних організацій, вітчизняних та зарубіжних публікацій.
Наукова новизна результатів, отриманих особисто автором, полягає в наступному:
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та пропозиції автора, визначені у результаті проведеного дослідження, доведено до рівня методичних розробок, які знайшли практичне використання.
Результати дисертаційної роботи отримали позитивну оцінку Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України. Окремі результати дослідження використовуються у навчальному процесі на факультеті менеджменту Уманської державної аграрної академії. Запропонований методичний підхід є ефективним інструментом, який доцільно використати при розробленні довгострокових торговельно-інвестиційних програм розвитку переробної сфери АПК. Реалізація запропонованих розробок на практиці дозволить сконцентрувати зусилля на ключових проблемах, що сприятиме збільшенню надходжень іноземних інвестицій у переробну та інші галузі АПК України.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно підготовленою науковою працею, в якій відображений теоретико-методологічний та практичний підходи до створення сприятливого внутрішньогалузевого клімату для залучення іноземного капіталу у переробну сферу АПК України. У двох наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає у визначенні критеріїв і відповідних показників економічної спроможності підприємств та проведенні аналізу існуючих тенденцій і визначенні основних перспективних напрямків розвитку економічної діяльності регіону.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та практичні рекомендації дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на міжнародних, вітчизняних і регіональних науково-практичних конференціях: “Проблеми економіки агропромислового комплексу та формування його кадрового потенціалу” (Харків, 2000 р.); “Вивчення і оптимізація економічних процесів” (м. Харків, 2000 р.); “Проблеми і перспективи розвитку фінансової системи та шляхи її кадрового і професійного забезпечення” (м. Дніпропетровськ, 2000 р.); “Шляхи підвищення ефективності використання економічного потенціалу АПК України” (м. Умань, 2001 р.); “Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК“ (м. Харків, 2001 р.); “Стратегічні пріоритети розвитку регіонів в системі економічної політики в Україні” (м. Чернівці, 2001 р.); “Інвестиції ХХІ століття: шляхи активізації” (м. Умань, 2001 р.); “Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України” (м. Луганськ, 2002 р.); “Інвестиції ХХІ століття: проблеми ефективності” (м. Умань, 2002 р.).
Публікації. Основні положення та зміст дисертаційної роботи викладені у 9 наукових працях, опублікованих у фахових виданнях загальним обсягом 2,1 д.а., з них 7 –одноосібно.
Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 159 сторінок комп'ютерного тексту. Вона містить 27 таблиць, 13 рисунків і 12 додатків. Список використаних джерел нараховує 158 найменувань.
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади залучення іноземних інвестицій у переробну сферу АПК” розглянуто теоретичні îñíîâè ³íâåñòóâàííÿ òà ñèñòåìàòèçîâàíî òåîðåòèêî-ìåòîäîëîã³÷í³ ï³äõîäè äî êëàñèô³êàö³¿ ³íîçåìíîãî êàï³òàëó, ôîðì ³ ìåõàí³çì³â çàëó÷åííÿ ³íîçåìíèõ ³íâåñòèö³é òà îñîáëèâîñòåé ì³æíàðîäíîãî ðóõó êàï³òàëó ó ïåðåðîáíó ñôåðó ÀÏÊ.
Àíàë³ç ð³çíîâèä³â ³íâåñòèö³é âèÿâèâ ÷èñëåíí³ ðîçá³æíîñò³ ó ¿õ òèïàõ òà îçíàêàõ, ùî äîçâîëÿº çðîáèòè âèñíîâêè ïðî íåîáõ³äí³ñòü ¿õ êðèòè÷íîãî îñìèñëåííÿ ³ ñèñòåìàòèçàö³¿ òà ñòâîðåííÿ êîìïëåêñíî¿ êëàñèô³êàö³¿. Íà îñíîâ³ âèêëàäåíîãî âèùå àâòîðîì çàïðîïîíîâàíà êëàñèô³êàö³ÿ ôîðì çàëó÷åííÿ ³íîçåìíîãî êàï³òàëó ç óðàõóâàííÿì íîâîãî åêîíîì³÷íîãî òåðì³íó “ãð³íô³ëä-³íâåñòèö³¿” –ïðîöåñ ³íâåñòóâàííÿ ó ïðîåêò, ÿêèé ðîçïî÷èíàºòüñÿ “ç íóëÿ” ³, íà â³äì³íó â³ä êóï³âë³ ³ñíóþ÷îãî ï³äïðèºìñòâà, ïåðåäáà÷ຠñòâîðåííÿ íîâîãî îá’ºêòà (ðèñ. 1).
Îäí³ºþ ç îñîáëèâèõ ôîðì çàëó÷åííÿ ³íîçåìíèõ ô³íàíñîâèõ ðåñóðñ³â º ïðÿì³ ³íîçåìí³ ³íâåñòèö³¿ (ϲ²). Ó íàéá³ëüø ïîøèðåíîìó ðîçóì³íí³ ïðÿì³ ³íîçåìí³ ³íâåñòèö³¿ òðàêòóþòüñÿ ÿê êàï³òàëîâêëàäåííÿ, ÿê³ çàáåçïå÷óþòü êîíòðîëü ³íâåñòîðà íàä ï³äïðèºìñòâîì â êðà¿í³-ðåöèﳺíò³. Ïðîòå ì³í³ìàëüíà ÷àñòêà ó÷àñò³ ó ñòàòóòíîìó ôîíä³ ³íâåñòîâàíîãî ï³äïðèºìñòâà ñóòòºâî â³äð³çíÿºòüñÿ. Íà â³äì³íó â³ä ìåòîäè÷íèõ ï³äõîä³â ̳í³ñòåðñòâà òîðã³âë³ ÑØÀ ³ ̳æíàðîäíîãî âàëþòíîãî ôîíäó, çã³äíî ÿêèõ öÿ ÷àñòêà ñòàíîâèòü 10 ³ 25% â³äïîâ³äíî, çàêîíîäàâñòâî Óêðà¿íè âèçíà÷ຠ¿¿ íà ð³âí³ 20% àêö³é ï³äïðèºìñòâà.
Ïðîâ³äíà ðîëü ïðÿìèõ ³íîçåìíèõ ³íâåñòèö³é ó ïðîöåñ³ ðèíêîâèõ ïåðåòâîðåíü âèçíà÷ຠíåîáõ³äí³ñòü ïðîâåäåííÿ äîñë³äæåíü ïîòåíö³éíèõ ìîæëèâîñòåé çá³ëüøåííÿ îáñÿã³â çàëó÷åíèõ òà åôåêòèâíîãî ôóíêö³îíóâàííÿ îá’ºêò³â ³íîçåìíîãî ³íâåñòóâàííÿ. Òîìó îñîáëèâó óâàãó â ðîáîò³ ïðèä³ëåíî ïðîâåäåííþ àíàë³çó äåòåðì³íàíò³â çàëó÷åííÿ ïðÿìèõ ³íîçåìíèõ ³íâåñòèö³é ó ãàëóç³ ïåðåðîáíî¿ ñôåðè ÀÏÊ, ùî ïåðåäáà÷ຠäîñë³äæåííÿ âïëèâó îñíîâíèõ ôàêòîð³â, ìîòèâ³â ³ ÷èííèê³â ϲ² ³ âèçíà÷åííÿ íàïðÿìó ¿õ 䳿.
Íà îñíîâ³ äåòàëüíîãî âèâ÷åííÿ òåíäåíö³é ì³æíàðîäíî¿ êîðïîðàòèâíî¿ åêñïàíñ³¿ õàð÷îâèõ òðàíñíàö³îíàëüíèõ êîìïàí³é íà ïðîäîâîëü÷³ ðèíêè Óêðà¿íè òà ³íøèõ êðà¿í ç ïåðåõ³äíîþ åêîíîì³êîþ áóëî çðîáëåíî âèñíîâîê, ùî çä³éñíåííÿ ïðÿìèõ ³íîçåìíèõ ³íâåñòèö³é º ëèøå îñòàíí³ì åòàïîì ó ñòðàòå㳿 öèõ ô³ðì. Íàéá³ëüø òèïîâîþ º ïîñë³äîâí³ñòü, ÿêà âêëþ÷ຠåêñïîðòóâàííÿ,îðãàí³çàö³þ âëàñíèõ òîðãîâèõ ïðåäñòàâíèöòâ òà ñèñòåìè äèñòðèáóö³¿ íà ö³ëüîâîìó ðèíêó çà óìîâè äîö³ëüíîñò³ ë³öåíçóâàííÿ ³, â ê³íöåâîìó ðåçóëüòàò³, ñòâîðåííÿ âëàñíèõ âèðîáíè÷èõ ïîòóæíîñòåé (ðèñ. 2).
Ðèñ. 2. Òèïîâà ïîñë³äîâí³ñòü ñêëàäîâèõ ñòðàòå㳿 ì³æíàðîäíî¿ åêñïàíñ³¿
õàð÷îâèõ òðàíñíàö³îíàëüíèõ êîìïàí³é íà ðèíêè êðà¿í, ùî ðîçâèâàþòüñÿ
Âèá³ð òàêî¿ ïîñë³äîâíîñò³ âèõîäó íà ³íîçåìí³ ðèíêè ç âàæêî ïðîãíîçîâàíèì ïîïèòîì íà ïðîäóêö³þ îáóìîâëåíèé áàæàííÿì õàð÷îâèõ òðàíñíàö³îíàëüíèõ êîìïàí³é (ÒÍÊ) çìåíøèòè ð³âåíü ðèçèêó ¿õ ôóíêö³îíóâàííÿ ó íåâèçíà÷åíîìó ðèíêîâîìó ñåðåäîâèù³.
Îñíîâíèìè ïåðåâàãàìè âèáîðó åêñïîðòó º ì³í³ìàëüíèé îáñÿã íåîáõ³äíîãî ïî÷àòêîâîãî êàï³òàëó, íèçüêèé ð³âåíü ðèçèêó, êîðîòêèé ïåð³îä îá³ãó êàï³òàëó òà îòðèìàííÿ ïðèáóòê³â. Ó âèïàäêó óñï³øíîãî âåäåííÿ á³çíåñó ³ îòðèìàííÿ ïåâíîãî äîñâ³äó ä³ÿëüíîñò³ êîìïàí³¿ â³äìîâëÿþòüñÿ â³ä ïîñëóã àãåíò³â ç åêñïîðòó òà ³íøèõ ïîñåðåäíèê³â ³ âäàþòüñÿ äî íàëàãîäæåííÿ ïðÿìèõ çâ’ÿçê³â ç ³íîçåìíèìè òîðãîâèìè ïàðòåðàìè.  ïðîöåñ³ ïîñò³éíî¿ êîìóí³êàö³¿ êîìïàí³é ç³ ñïîæèâà÷àìè ïðîäóêö³¿ çìåíøóºòüñÿ ð³âåíü ðèíêîâî¿ íåâèçíà÷åíîñò³ ³ íàäàºòüñÿ ïåðåâàãà ñòâîðåííþ òîðãîâèõ ïðåäñòàâíèöòâ, ÿê³ â ïîäàëüøîìó çä³éñíþþòü êîíòðîëü íàä âëàñíîþ äèñòðèáóòèâíîþ ìåðåæåþ.
×åðåç ïåâíèé ÷àñ ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêò³â õàð÷óâàííÿ íà ³íîçåìíîìó ðèíêó ô³ðìè çìóøåí³ çàéìàòèñü ³ âèðîáíèöòâîì ö³º¿ ïðîäóêö³¿. Ó á³ëüøîñò³ âèïàäê³â îðãàí³çàö³ÿ âèðîáíèöòâà òàêîæ ïðîõîäèòü ïîåòàïíî, ïî÷èíàþ÷è ç ïàêóâàííÿ, ïåðåðîáêè íàï³âôàáðèêàò³â, ³ íà çàêëþ÷í³é ñòà䳿 –íàëàãîäæåííÿ ïîâíîãî âèðîáíè÷îãî ïðîöåñó. Âèðîáëÿþ÷è ïðîäóêö³þ çà êîðäîíîì, êîìïàí³ÿ ñïðîìîæíà ç â³äíîñíîþ ëåãê³ñòþ àäàïòóâàòè ïðîäóêö³þ ³ âèðîáíè÷èé ãðàô³ê äî çì³í ðèíêîâîãî ñåðåäîâèùà òà ì³ñöåâèõ óìîâ êðà¿íè. Îêð³ì òîãî, îðãàí³çàö³ÿ âëàñíîãî âèðîáíèöòâà íàäຠìîæëèâ³ñòü çàáåçïå÷èòè øâèäêå ³ áåçïåðåá³éíå ïîñòà÷àííÿ ãîòîâî¿ ïðîäóêö³¿. Öåé àñïåêò º îñîáëèâî âàæëèâèì äëÿ êîìïàí³é, ÿê³ âèðîáëÿþòü íàï³âôàáðèêàòè, ùî ï³äëÿãàþòü ïîäàëüø³é ïåðåðîáö³.
Íàëàãîäæåííþ âëàñíîãî âèðîáíèöòâà çà êîðäîíîì ïåðåäóº ë³öåíçóâàííÿ, ùî ïåðåäáà÷ຠíàäàííÿ ïðàâà ³íîçåìíèì ñóá’ºêòàì âèðîáëÿòè âëàñíó ïðîäóêö³þ â îáì³í íà âèïëàòó ãîíîðàðó ÷è ³íøî¿ ôîðìè ðîçðàõóíêó. Ïðèíöèïîâîþ ïåðåâàãîþ ë³öåíçóâàííÿ º íåâåëèêèé îáñÿã íåîáõ³äíîãî êàï³òàëó, ïðîòå ³ ïðèáóòîê º íåçíà÷íèì ó ïîð³âíÿíí³ ç òèì, ÿêèé ìîæå áóòè îòðèìàíèé çà óìîâè íàëàãîäæåííÿ âèðîáíèöòâà. Íåãàòèâíèì àñïåêòîì ë³öåíçóâàííÿ º ìîæëèâ³ñòü ³íîçåìíîãî âèðîáíèêà ïðîäîâîëü÷î¿ ïðîäóêö³¿ çàêð³ïèòè ðèíêîâ³ ïîçèö³¿ ³ ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ 䳿 äîãîâîðó ñòàòè äîñèòü ñèëüíèì êîíêóðåíòîì òðàíñíàö³îíàëüí³é êîìïàí³¿ ïðè ¿¿ âèõîä³ íà ðèíîê.
Ó ñâ³òîâ³é ïðàêòèö³ ³ñíóº äåê³ëüêà ìåõàí³çì³â çàëó÷åííÿ ³íîçåìíèõ ³íâåñòèö³é: ñòâîðåííÿ ñï³ëüíèõ ï³äïðèºìñòâ òà ñòðàòåã³÷íèõ àëüÿíñ³â, îðãàí³çàö³ÿ âåí÷óðíèõ ï³äïðèºìñòâ, íàäàííÿ äîâãîñòðîêîâî¿ îðåíäè (ë³çèíã), êîíöåñ³ÿ, âåëèêîìàñøòàáíå ñï³âðîá³òíèöòâî íà êîìïåíñàö³éí³é îñíîâ³ òà íà óìîâàõ ïîä³ëó ïðîäóêö³¿ ì³æ ñòîðîíàìè, ñòâîðåííÿ â³ëüíèõ åêîíîì³÷íèõ çîí, â³äêðèòòÿ ï³äïðèºìñòâ-ô³ë³é ÒÍÊ òîùî.
Îäíèì ³ç íàéá³ëüø ðîçïîâñþäæåíèõ ìåõàí³çì³â çàëó÷åííÿ ïðÿìèõ ³íâåñòèö³é â Óêðà¿íó º ñòâîðåííÿ ñï³ëüíèõ ï³äïðèºìñòâ. Òðàäèö³éíèì äëÿ á³ëüøîñò³ êðà¿í ç ïåðåõ³äíîþ åêîíîì³êîþ º ìåõàí³çì ñòâîðåííÿ â³ëüíèõ åêîíîì³÷íèõ çîí, ï³ä ÿêèìè ðîçóì³þòüñÿ ðàéîíè ó áóäü-ÿê³é êðà¿í³, äå ïðè çä³éñíåíí³ îïåðàö³é ï³äïðèºìñòâ ³íøèõ êðà¿í ïî çáåðåæåííþ òîâàð³â ÷è ¿õíüîìó ïåðåâàíòàæåííþ ìîæóòü âèêîðèñòîâóâàòèñÿ ïîäàòêîâ³ ï³ëüãè.
гçíîìàí³òí³ñòü àñïåêò³â ì³æíàðîäíîãî ðóõó êàï³òàë³â îáóìîâëþº ñòâîðåííÿ ðÿäó ìåõàí³çì³â çàëó÷åííÿ ³íîçåìíèõ ô³íàíñîâèõ ðåñóðñ³â ó çàëåæíîñò³ â³ä ïîòðåá êðà¿íè òà îñîáëèâîñòåé ôîðìóâàííÿ ¿¿ ³íâåñòèö³éíîãî êë³ìàòó. Ïðîòå îñîáëèâà óâàãà óðÿäó ïîâèííà ñïðÿìîâóâàòèñü íà âèçíà÷åííÿ ïð³îðèòåòíîñò³ çàñòîñóâàííÿ òèõ ìåõàí³çì³â, ùî íàéá³ëüøîþ ì³ðîþ ñïðèÿòèìóòü ðîçâèòêó ãàëóçåé òà ðåã³îí³â, ÿê³ ïîòðåáóþòü çíà÷íèõ ô³íàíñîâèõ íàäõîäæåíü ³ âèçíà÷àþòü ðîçâèòîê åêîíîì³êè êðà¿íè çàãàëîì.
Äðóãèé ðîçä³ë “Ñó÷àñíèé ñòàí ïåðåðîáíî¿ ñôåðè ÀÏÊ òà ³íîçåìíå ³íâåñòóâàííÿ ¿¿ ãàëóçåé”ïðèñâÿ÷åíî âèçíà÷åííþ îñîáëèâîñòåé ðîçâèòêó ïåðåðîáíî¿ ñôåðè ÀÏÊ Óêðà¿íè òà ïðîâåäåííþ àíàë³çó äèíàì³êè, ñòðóêòóðè ³ íàïðÿìê³â ³íîçåìíîãî ³íâåñòóâàííÿ ¿¿ ãàëóçåé. Îêðåìî áóëî ïðîâåäåíî åêîíîìåòðè÷íèé àíàë³ç âíóòð³øíüîãàëóçåâèõ äåòåðì³íàíò³â çàëó÷åííÿ ïðÿìèõ ³íîçåìíèõ ³íâåñòèö³é ó õàð÷îâó òà ïåðåðîáíó ïðîìèñëîâ³ñòü.
Îñíîâíà ä³ÿëüí³ñòü ïåðåðîáíî¿ ñôåðè ÀÏÊ, ùî ïîëÿãຠó ïåðåðîáö³ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêî¿ ñèðîâèíè ó õàð÷îâ³ íàï³âôàáðèêàòè òà ãîòîâ³ ïðîäóêòè äëÿ ê³íöåâîãî ñïîæèâàííÿ, âèçíà÷ຠïîäâ³éíó ôóíêö³þ ï³äïðèºìñòâ ¿¿ ãàëóçåé, ÿê³ îäíî÷àñíî âèñòóïàþòü ïîêóïöåì ïðîäóêö³¿ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ ôîðìóâàíü òà îñíîâíèì ïîñòà÷àëüíèêîì ãîòîâî¿ ïðîäóêö³¿ ï³äïðèºìñòâàì ðîçäð³áíî¿ òîðã³âë³ òà ñïîæèâà÷àì.
ijÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ ïåðåðîáíî¿ ñôåðè ÀÏÊ áåçïîñåðåäíüî çàëåæèòü â³ä ðîçâèòêó ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêîãî âèðîáíèöòâà, îñê³ëüêè ïîíàä 80% âàðòîñò³ âèðîùåíî¿ ïðîäóêö³¿, ùî ðåàë³çóºòüñÿ íà âíóòð³øíüîìó ðèíêó, âèêîðèñòîâóºòüñÿ ï³äïðèºìñòâàìè ïåðåðîáíî¿ ïðîìèñëîâîñò³ ó ÿêîñò³ ñèðîâèíè.
Çà îñíîâíèìè ïîêàçíèêàìè ïîð³âíÿëüíîãî ðîçì³ðó ñåêòîð³â íàðîäíîãîñïîäàðñüêîãî êîìïëåêñó, òàêèìè, ÿê âàðò³ñòü âèðîáëåíî¿ ïðîäóêö³¿, ê³ëüê³ñòü ïðàöþþ÷èõ òà ïðèáóòîê â³ä ðåçóëüòàò³â âèðîáíè÷î¿ ä³ÿëüíîñò³, ãàëóç³ ïåðåðîáíî¿ ñôåðè ÀÏÊ Óêðà¿íè ïîñòóïàþòüñÿ ëèøå ìàøèíîáóäóâàííþ ³ ìåòàëîîáðîáö³. Îáñÿãè âèðîáíèöòâà õàð÷îâî¿ ïðîäóêö³¿ ïîñòóïîâî çá³ëüøóþòüñÿ, ùî ïîâ'ÿçàíî â ïåðøó ÷åðãó ç³ çðîñòàííÿì âèðîáíèöòâà â ñ³ëüñüêîìó ãîñïîäàðñòâ³ ³ ï³äâèùåííÿì, õî÷ ³ íåçíà÷íèì, ïîïèòó íà ïðîäîâîëü÷³ òîâàðè.
Íåçâàæàþ÷è íà ðÿä òàêèõ ôàêòîð³â, ÿê áàãàòñòâî ïðèðîäíèõ ðåñóðñ³â, çíà÷íèé ïðîìèñëîâèé òà íàóêîâî-òåõí³÷íèé ïîòåíö³àë, êâàë³ô³êîâàíà òà äåøåâà ðîáî÷à ñèëà, âèã³äíå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ â ªâðîï³, ð³âåíü ïðèâàáëèâîñò³ åêîíîì³êè Óêðà¿íè äëÿ ³íîçåìíèõ ³íâåñòîð³â íà ñüîãîäí³ äîñèòü íèçüêèé ³ äëÿ ð³çíèõ ñåêòîð³â åêîíîì³êè ñóòòºâî ð³çíèòüñÿ. Àíàë³ç ä³ÿëüíîñò³ ³íîçåìíèõ êîìïàí³é â Óêðà¿í³ äຠìîæëèâ³ñòü ñòâåðäæóâàòè, ùî ïåðåðîáíà ñôåðà ÀÏÊ º ³íâåñòèö³éíî ïðèâàáëèâèì ñåêòîðîì. Ïðîòå ó ãàëóç³ õàð÷îâî¿ òà ïåðåðîáíî¿ ïðîìèñëîâîñò³ áóëî çàëó÷åíî íåçíà÷í³ çà îáñÿãàìè ³íîçåìí³ ³íâåñòèö³¿, çà ðàõóíîê ÿêèõ âäàëîñÿ âèð³øèòè ô³íàíñîâ³ ïðîáëåìè ëèøå íåâåëèêî¿ ÷àñòêè ï³äïðèºìñòâ, ùî õàðàêòåðèçóâàëèñÿ âèñîêîþ ³íâåñòèö³éíîþ ïðèâàáëèâ³ñòþ. Íåçâàæàþ÷è íà îñîáëèâèé ³íòåðåñ ³íîçåìíèõ ³íâåñòîð³â äî ï³äïðèºìñòâ õàð÷îâî¿ ïðîìèñëîâîñò³, ÿêèé â³äîáðàçèâñÿ ó âåëèê³é ÷àñòö³ çàëó÷åíèõ ³íâåñòèö³éíèõ ðåñóðñ³â, ñïîñòåð³ãàºòüñÿ á³ëüø ñòð³ìêà ³ ñòàá³ëüíà òåíäåíö³ÿ äî çðîñòàííÿ ïðÿìèõ ³íîçåìíèõ ³íâåñòèö³é ó ³íø³ ãàëóç³ íàðîäíîãî ãîñïîäàðñòâà Óêðà¿íè (ðèñ. 3).
Зменшення темпів залучення прямих іноземних інвестицій пояснюється тим, що мережа відносно високоприбуткових об’єктів харчової та переробної промисловості була проінвестована під час проведення основного процесу приватизації. Особливо привабливими для іноземних інвесторів виявилися підприємства тютюново-махоркової, пивоварної, кондитерської та масложирової промисловостей, сукупний обсяг іноземних інвестицій до яких склав третину від загального показника по переробній сфері АПК.
У 1998 –рр., на відміну від зростання обсягів залучених ПІІ у підприємства чайної та кондитерської галузей, відповідно у 7 і 6 разів, та м’ясо-молочної, іноземне інвестування якої зросло вдвічі, такі галузі, як цукрова, хлібопекарна, рибна, та виробництво молочних консервів характеризувалися відтоком іноземних інвестицій.
У 2001 р. у підприємства харчової промисловості було залучено лише 11,5 млн. дол. США (табл. 1), що становить лише десяту частину від середнього показника за 1998 –рр. Зменшення обсягів залучення іноземного капіталу обумовлене відтоком іноземних інвестицій, вкладених за попередній період у виробництво безалкогольних та тютюнових виробів. У 2002 р. надходження іноземного капіталу в обсязі понад 37 млн. дол. США у підприємства з виробництва продовольчої продукції було незначним індикатором активізації процесу залучення інвестицій у переробну сферу АПК.
Таблиця 1
Прямі іноземні інвестиції у галузі переробної сфери АПК України
у 2001 – 2002 рр., тис. дол. США
|
Види економічної діяльності |
Іноземні інвестиції |
Загальний обсяг іноземних інвестицій на кінець 2002 р. |
Питома частка станом на кінець 2002 р., % |
|
|
2001 р. |
р. |
|||
|
Всього |
531209 |
– |
||
|
Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів |
197 |
|||
|
В тому числі: |
||||
|
Харчова промисловість |
11465 |
87,4 |
||
|
М'ясна промисловість |
7772 |
3,6 |
||
|
Промислове виробництво рибної продукції |
2036 |
0,4 |
||
|
Промислове перероблення овочів та фруктів |
4700 |
4,7 |
||
|
Виробництво жирів |
2232 |
74089 |
8,7 |
|
|
Виробництво молочних продуктів |
-3337 |
2,1 |
||
|
Оброблення зерна, виробництво крохмалю |
1937 |
1,4 |
||
|
Виробництво готових кормів для тварин |
617 |
2,2 |
||
|
Виробництво інших харчових продуктів |
3946 |
14,2 |
||
|
Виробництво напоїв |
-8437 |
50,0 |
||
|
Тютюнова промисловість |
-11269 |
12,6 |
||
|
Виробництво тютюнових виробів |
-11269 |
12,6 |
Розподіл прямих іноземних інвестицій за регіонами України є також нерівномірним, що зумовлено їх різною інвестиційною привабливістю. Безперечним лідером серед регіонів виступає м. Київ та Київська область, якими у 2000 р. було залучено відповідно 10 і 34% загальних надходжень іноземних інвестицій до харчової промисловості всіх регіонів країни.
Найбільшими інвесторами українських підприємств харчової і переробної промисловості є компанії ряду країн, частка у структурі загальних надходжень яких становить: Нідерландів –%, США –%, Великобританії –%, Німеччини –%, Чеської Республіки –%, Швейцарії –% та Швеції –%.
Аналізуючи діяльність ТНК країн, які здійснили інвестиції у підприємства харчової промисловості України, варто відзначити, що деякі з них, згідно співставлень звітів компаній та публічних записів служби економічних досліджень США, знаходяться у списку 50 найбільших у світі компаній харчової промисловості. Серед них “Nestle”, “Philip Morris”, “Cargill”, “PepsiCo” та “Coca-Cola” – компанії, які працюють в Україні, знаходяться у першій десятці.
У результаті проведеного аналізу автором сформовано гіпотези відносно впливу восьми внутрішньогалузевих чинників на надходження прямих іноземних інвестицій, на основі яких було проведено кореляційно-регресійний аналіз їх взаємозалежності. Обрані показники були розглянуті в якості потенційних детермінантів, що мають відносну впливовість на обсяги прямих іноземних інвестицій у переробній сфері АПК України. Вибір цих показників ґрунтується на їх потенційній відносності до ПІІ у різних галузях харчової та переробної промисловості, а також наявністю відповідного кожній галузі набору даних.
З метою максимально можливого дотримання умов побудови економетричної моделі було поділено вищеописані внутрішньогалузеві детермінанти на групи показників мікрогалузевого характеру, а саме: розмір підприємства, середній рівень рентабельності, фондоозброєність і продуктивність праці; та макрогалузевого – темп приватизації, частка імпорту, ріст попиту та зростання виробництва продукції.
Згідно попереднього опису гіпотези та методології економетричного аналізу визначені наступні економічні залежності обсягів залучення прямих іноземних інвестицій від внутрішньогалузевих детермінантів мікро- (І) та макроекономічного характеру (ІІ):
FDI i = fm (FSi , FLi , LPi , RRi) (І)
FDI i = fM (PSi , ISi , DGi, PGi) (ІІ)
де: FDІ i –це середній за 1991 –рр. обсяг прямих іноземних інвестицій у галузь (i) переробної сфери АПК України
FSi –середній розмір підприємства в галузі;
FLi –фондоозброєність праці в галузях переробної сфери АПК;
LPi –продуктивність праці в галузях переробної сфери АПК;
RRi –рівень рентабельності;
PSi –темп приватизації державних підприємств харчової та переробної промисловості;
ISi –частка імпорту у внутрішній роздрібній торгівлі продуктами харчування;
DGi –середній ріст попиту на продукцію переробної сфери АПК;
PGi –темп зростання обсягів виробництва в галузях переробної сфери АПК.
У результаті проведеного аналізу було отримано наступну регресійну модель залежності загального обсягу прямих іноземних інвестицій у переробну сферу АПК від визначених внутрішньогалузевих детермінантів мікроекономічного характеру:
Y = – 829,5868 + 109,8505 x1 – 8,1362 x2 + 436,9991 x3 – 25,4696 x4
де: Y –прямі іноземні інвестиції; x –розмір підприємства; x –фондоозброєність праці; x –середній рівень рентабельності; x –продуктивність праці.
Результатом аналізу впливу макроекономічних факторів стала наступна модель кореляційно - регресійної залежності:
Y = – 11283,8650 + 72,7721 b7 x1 – 141,2839 b7 x2 + 121,3040 b7 x3 – 8,2730 b7 x4
де: Y –прямі іноземні інвестиції; x –темп приватизації; x – частка імпорту; x –ріст попиту; x –зростання виробництва продукції.
Значення коефіцієнта множинної кореляції (R=0,8) підтвердило досить високу щільність зв’язку між обсягами прямих іноземних інвестицій та досліджуваними внутрішньогалузевими детермінантами мікро- та макроекономічного характеру, а достовірність результатів була підтверджена за допомогою критерію Фішера.
Швидкість проведення приватизації, середній рівень рентабельності галузі та темп зростання попиту на продукцію характеризуються високим ступенем впливу на залучення іноземних інвестицій, що вказує на особливу зацікавленість харчових ТНК в інвестуванні вітчизняних підприємств під час першого етапу приватизації, а також високоприбуткових підприємств з виробництва продукції, на яку існує платоспроможний попит.
Порівняно незначним ступенем впливу характеризується показник темпу зростання виробництва підприємствами галузей, що свідчить про вплив безпосередньо ринкових факторів. Згідно проведеного аналізу, показник фондоозброєності суттєво не впливає на надходження прямих іноземних інвестицій у переробну сферу АПК. Цей результат вказує на те, що галузі з відносно низьким показником відношення вартості основних фондів до кількості зайнятих робітників, залучають більші за обсягами іноземні інвестиції, ніж менш трудомісткі галузі. Один із можливих варіантів пояснення полягає у тому, що іноземні інвестори надають перевагу окремим підприємствам галузей, які досягли певних результатів у підвищенні продуктивності праці і цілеспрямовано провели політику зменшення чисельності зайнятих у виробничому процесі. Проте аналіз продуктивності праці, згідно проведеного дослідження, не впливає на рішення іноземних інвесторів. Таким чином, переваги щодо високого рівня інтенсивності праці та низької вартості затрат праці у країнах з перехідною економікою не відіграють вирішальної ролі у залученні іноземних інвестицій.
Не підтвердилась гіпотеза щодо прямого впливу розміру підприємства на обсяги іноземних інвестицій. Це свідчить про певну специфіку ринкового середовища в Україні. Вплив неринкових факторів зовнішнього середовища змушує вкладати кошти не у великі корпоративні підприємства, які інтенсивно контролюються державними (інколи й кримінальними) структурами, а у малий та середній бізнес.
Показник частки імпорту на внутрішньому ринку продуктів харчування, що вважається одним із основних факторів, який знаходиться у безпосередній залежності від обсягів залучення іноземного капіталу, у даному дослідженні не отримав суттєвого підтвердження. Проте відносно низький коефіцієнт кореляції вказує на зворотність впливу показника частки імпорту на потік ПІІ у відповідні сектори, що суперечить попередньо сформованій гіпотезі. Таким чином, під час переходу до ринкових принципів господарювання іноземних інвесторів не особливо приваблювали ті галузі харчової та переробної промисловості, де імпорт відігравав важливу роль, вони спрямовували свій капітал у сектори з низькою часткою імпортованих продовольчих товарів.
У третьому розділі “Напрямки покращання організаційно-економічних умов залучення іноземних інвестицій у переробну сферу АПК” визначаються перспективи надходження іноземних інвестицій і обґрунтовується вибір найбільш ефективних механізмів їх залучення у харчову і переробну промисловість. Окремо було досліджено напрямки удосконалення державної політики щодо формування сприятливих організаційно-економічних умов залучення зарубіжних інвестиційних ресурсів.
Для досягнення поставленої мети щодо обсягів залучення ресурсів іноземних компаній недостатньо лише розробляти та презентувати пропозиції під різного роду проекти. Виникає необхідність здійснення ряду заходів, спрямованих на покращання загальної економічної ситуації в галузях промисловості зі зосередженням особливої уваги на тих чинниках, які при виборі іноземними інвесторами потенційних об’єктів інвестування є суттєвими. У процесі проведення аналізу виявлено найбільш вагомі детермінанти залучення іноземних інвестицій: рівень рентабельності, темп приватизації, ріст попиту та зростання виробництва.
Враховуючи специфіку цих детермінантів та їх впливовість, автор запропонував сценарій розвитку процесів прямого іноземного інвестування галузей переробної сфери АПК в залежності від застосування різного роду заходів, спрямованих на зміну найважливіших із проаналізованих чинників, а також їх комплексної зміни. У результаті був отриманий прогноз залучення прямих іноземних інвестицій (табл. 2).
Таблиця 2
Прогноз залучення прямих іноземних інвестицій у переробну сферу АПК
України за умови комплексної зміни основних детермінантів
|
Аpгу-мент |
Показник |
Одиниці виміру |
Середні значення (1991-2000 рр.) |
Надходження прямих іноземних інвестицій до 2010 р., тис. дол. США |
|
X |
середній рівень рентабельності |
% |
,00 |
127 802 |
|
X |
швидкість приватизації |
% |
,00 |
167 115 |
|
X |
фондоозброєність праці |
тис. грн. на робітника |
49,04 |
– |
|
X |
частка імпорту |
% |
,00 |
971 941 |
|
X |
ріст попиту |
% |
,00 |
994,026 |
|
X |
зростання виробництва |
% |
,98 |
|
|
Y |
комплексна зміна детермінантів |
Х |
– |
552 498 |
Послаблення податкового тиску за системою знижок на податок із прибутку, внаслідок впровадження якої будуть отримані додаткові надходження до державного бюджету за рахунок розширення бази оподаткування, призведе до підвищення середнього рівня рентабельності підприємств переробної сфери АПК до 20%, що, згідно прогнозу, обумовить надходження ПІІ до 2010 року розміром у 1072,7 млн. дол. США.
За умови проведення у прогнозованому періоді швидкого курсу приватизації підприємств, які підлягають роздержавленню, можливо залучити у галузі переробної сфери АПК понад 1 млрд. дол. США.
Досягнення 10%-го зростання платоспроможного попиту населення на харчові продукти та додаткового 10%-го зростання обсягів виробництва до 2010 р. у галузі переробної сфери АПК дозволить залучити 861 млн. дол. США.
Проведення національної політики зменшення частки імпортних товарів на ринку харчової продукції України до рівня 3% дозволить залучити у підприємства переробної сфери АПК понад 820 млн. дол. США.
Комплексний підхід до залучення іноземних інвестицій у галузі переробної сфери АПК, який враховуватиме зміну найбільш важливих факторів, сприятиме залученню в цей сектор економіки понад 1,5 млрд. дол. США.
З урахуванням національних інтересів та потреб економіки України особливо важливо залучати в переробну сферу АПК саме прямі іноземні інвестиції, оскільки вони дають можливість вирішувати проблеми контрактування між виробниками сільськогосподарської продукції та переробними підприємствами, а отже, покращувати ефективність функціонування всієї агропродовольчої системи України, розвиток якої визначає процвітання економіки в цілому і в кінцевому результаті сприятиме покращанню рівня життя населення (рис. 4).
Рис. 4. Схема вибору оптимальних механізмів залучення іноземних
інвестицій
Враховуючи загальні тенденції в інтернаціоналізації діяльності харчових ТНК, їх інтереси та можливості, а також особливості сучасного стану харчової промисловості та інших галузей агропромислового комплексу, доцільною є розробка програм сприяння залученню прямих іноземних інвестицій у формі створення спільних підприємств, з наданням переваги тим компаніям, які вже мають певний досвід діяльності в країнах з перехідною економікою і можуть стати ефективними власниками з довготривалою зацікавленістю у розвитку всього агропродовольчого сектора України.
З метою розбудови експортного потенціалу вітчизняних підприємств та заохочення іноземних інвестицій у галузі харчової промисловості автором обґрунтовано доцільність розроблення та впровадження торгово-інвестиційної програми з наступними напрямами діяльності: організація короткотермінових конференцій та семінарів, в основному маркетингового спрямування, презентацій компаній, оцінка та дослідження ринків окремих продуктів, а також надання ряду інформаційних та інших послуг інвесторам.
ВИСНОВКИ
Проведені в дисертаційній роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки:
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
АНОТАЦІЯ
Кримковський Р.Б. Сприяння залученню іноземних інвестицій у переробну сферу АПК України. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за
спеціальністю 08.06.02 –Економіка сільського господарства і АПК. –Інститут
економіки НАН України, Київ, 2003.
У дисертації висвітлено засади міжнародного руху інвестиційних ресурсів та систематизовано теоретико-методологічні підходи до класифікації іноземного капіталу і форм залучення іноземних інвестицій. Проведено аналіз сучасного стану та процесу іноземного інвестування галузей харчової та переробної промисловості. Проаналізовано вплив внутрішньогалузевих детермінантів макро- та мікроекономічного характеру на обсяги надходжень прямих іноземних інвестицій у переробну сферу АПК. Визначено потреби галузей харчової та переробної промисловості в іноземних інвестиціях та обґрунтовано основні перспективи їх залучення з урахуванням відповідної зміни найбільш впливових факторів. Розроблено пропозиції щодо вибору ефективних механізмів залучення іноземних інвестицій у переробну сферу АПК. Проаналізовано сучасний стан державної політики сприяння розвитку агропромислового комплексу та запропоновано окремі напрями формування привабливих організаційно-економічних умов залучення іноземних інвестицій у харчову та переробну промисловість.
Ключові слова: іноземні інвестиції, переробна сфера АПК, організаційно-економічні механізми, внутрішньогалузеві детермінанти, інвестиційнаполітика.
АННОТАЦИЯ
Крымковский Р.Б. Содействие привлечению иностранных инвестиций в перерабатывающую сферу АПК Украины. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук
по специальности 08.07.02 –Экономика сельского хозяйства и АПК.
Институт экономики НАН Украины, Киев, 2003.
В диссертации исследованы основы международного движения инвестиционных ресурсов и систематизированы теоретико-методологические подходы к классификации иностранного капитала и форм привлечения иностранных инвестиций. Определена типичная последовательность стратегии международной экспансии пищевых транснациональных компаний на продовольственные рынки развивающихся стран.
Проведен анализ современного состояния деятельности предприятий пищевой и перерабатывающей промышленности. Исследованы основные тенденции процесса иностранного инвестирования отдельных отраслей. Обоснованы причины уменьшения доли перерабатывающей сферы АПК в структуре общих поступлений иностранных инвестиционных ресурсов в экономику Украины, обусловленные завершением расширенного инвестирования зарубежными компаниями сети относительно высокодоходных объектов пищевой и перерабатывающей промышленности, а также сокращением внутренних вложений и недостаточно удовлетворительными результатами функционирования привлеченного в аграрную сферу капитала.
Проанализировано влияние внутриотраслевых детерминантов микро-(размер предприятия, уровень рентабельности, фондовооруженность и производительность труда) и макроэкономического (темпы приватизации, доля импорта, рост спроса и увеличение объемов производства) характера на объемы поступлений прямых иностранных инвестиций в перерабатывающую сферу АПК. Обоснованы следующие выводы:
Определены потребности отраслей пищевой и перерабатывающей промышленности в иностранных инвестициях и обоснованы перспективы их привлечения. Предложены составные комплексного подхода, который даст возможность до 2010 г. привлечь в отрасли перерабатывающей сферы АПК свыше 1,5 млрд. долл. США. Среди них –уменьшение налогового давления, что позволит повысить уровень рентабельности предприятий; проведение быстрого процесса приватизации объектов, которые подлежат разгосударствлению; увеличение платежеспособного спроса населения на продукты питания и объемов их производства; проведение политики содействия развитию отечественного предпринимательства за счет осуществления мероприятий по уменьшению частицы импортированных продуктов.
Разработаны предложения относительно выбора эффективных механизмов привлечения иностранных инвестиций в перерабатывающую сферу АПК. Обосновано вывод, что, с учетом национальных интересов и потребностей агропромышленного комплекса Украины, особенно важно привлекать именно прямые иностранные инвестиции, так как они позволяют решать проблемы взаимоотношений между производителями сельскохозяйственной продукции и перерабатывающими предприятиями.
Проанализировано современное состояние государственной политики содействия развитию агропромышленного комплекса и предложены отдельные направления формирования приемлемых организационно-экономических условий привлечения иностранных инвестиций в пищевую и перерабатывающую промышленность. Учитывая общие тенденции в интернационализации деятельности пищевых ТНК, их интересы и возможности, а также особенности современного состояния пищевой, перерабатывающей и других отраслей АПК Украины, автор обосновал целесообразность разработки и внедрения торгово-инвестиционной программы, основная цель осуществления которой будет состоять в развитии экспортного потенциала отечественных предприятий и стимулирования иностранных инвестиций в отрасли перерабатывающей сферы АПК.
Ключевые слова: иностранные инвестиции, перерабатывающая сфера АПК, внутриотраслевые детерминанты, инвестиционная политика, организационно-экономические механизмы.
ANNOTATION
Krymkovskyy R.B. Promoting foreign direct investment in food processing industry of Ukraine. –Manuscript.
The thesis for obtaining the Degree of Candidate of Economic Sciences by specialty 08.07.02 –economics of agriculture and agro-industrial complex. –The Institute of Economics of National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 2003.
The dissertation deals with research of fundamentals of international capital flows. Theoretical and methodical approaches to the classification of forms and mechanisms of attracting foreign direct investment are considered. The food processing industry specific determinants of micro- and macroeconomic character of foreign direct investment are analyzed. The need of food processing branches in foreign direct investment is determined. The perspectives of attracting foreign direct investment in food processing industry are presented with regard to the appropriate change of the most important factors in the preliminary developed econometric model. Some practical recommendations on creating attractive organizational and economic conditions and mechanisms that enhance foreign capital inflows have been done. The Trade and Investment Program with the main purpose of strengthening the export potential of native producers and attracting foreign direct investment in the most strategic branches of food processing industry has been developed with perspectives of its future implementation in relevant government bodies.
Key words: foreign investment, food processing industry, organizational and economic mechanisms, industry specific determinants, investment policy.
Підписано до друку “___” ________ 2003 р.
Формат 60х84/16. Папір офсетний. Друк офсетний.
Ум. друк. арк. 1,0. Обл. вид. арк. 1,2. Зам. №
Тираж 130 прим. Ціна договірна.
Поліграфічна дільниця Інституту економіки НАН України
, Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26