Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

3 Основи сімейного консультування Основні концепції і моделі виховання батьків Діагностика сім~ї т

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 21.5.2024

Н.Е.1.3. Основи сімейного консультування

  1. Основні концепції і моделі виховання батьків
  2. Діагностика сімї та сімейного виховання
  3. Моделі допомоги сучасній сімї
  4. Техніка сімейного консультування

 

Виховання батьків передбачає допомогу їм у вихованні дітей. Його сутність і завдання свого часу точно окреслив Лев Толстой, стверджуючи, що “всі труднощі виховання є наслідком того, що батьки, не лише не позбавляючись від власних недоліків, а й не вважаючи їх недоліками, виправдовуючи їх у собі, намагаються не бачити цих недоліків у своїх дітях”.

   У вихованні батьків, як правило, використовують індивідуальні форми з огляду на особливості сім'ї, індивідуальні якості кожного з учасників подружжя.

   Виховання батьків повинно засновуватися на принципах демократизації і гуманізації, воно має зміцнити віру батьків у професійну компетентність, тактовність і доброзичливість вихователя, його вміння зрозуміти їх і допомогти їм у вирішенні конкретних проблем, взаємодії з ними тощо.

   У своїй педагогічній освіті батьки повинні побачити можливості розвитку спілкування і спільної діяльності з дитиною, зробити свою педагогічну позицію більш адекватною, гнучкою, прогностичною.

  Не менш важливо, щоб стосунки батьків і педагогів вибудовувалися на партнерських засадах, оскільки успішно виховувати дітей можуть лише батьки, які поважають себе. Це вимагає від педагогів поваги до них і створення умов, за яких батьки зможуть найплідніше виявити свої позитивні якості та здібності, звільнитися від хибних поглядів щодо виховання своєї дитини. Саме за таких умов педагог зможе пробудити у батьків інтерес до самопізнання і самовиховання.

   Досягти мети у взаємодії з батьками психолог зможе за умови правильно налагодженого спілкування з ними, яке повинно відбуватися за дотримання таких правил:

  1. щирий інтерес до батьків вихованців, особистісний підхід до проблем сімейного виховання у спілкуванні з ними;
  2. залучення батьків до оцінювання успіхів дитини, прогнозування перспектив її розвитку;
  3. заохочення батьків до участі у спільній роботі з дитиною і психологом, колективом дошкільного закладу;
  4. вміння вислуховувати батьків, намагання зрозуміти їхні проблеми, допомогти прийняти обґрунтоване педагогічне рішення;
  5. доброзичливість, оптимістичність, привітність у стосунках з батьками.
       Батьки повинні відчувати щиру повагу до них як до особистостей, зацікавленість їхніми думками і справами.

Ефективні програми виховання батьків запропонували американські вчені. Засновані вони на наданні психотерапевтичної допомоги різним типам сімей. Наприклад, концепція психотерапевта Хайма Жіно спрямована на “деневротизацію” емоційної сфери батьків завдяки усвідомленню ними своїх “почуттів, цінностей і очікувань” у процесі відкритого діалогу з дитиною. Цю роботу він рекомендує здійснювати у тренінгових групах батьків, поділяючи її на такі етапи:

  1. Створення комфортності, усвідомлення значущості спільних проблем учасників занять, виокремлення толерантного лідера (люди здатні до сприймання нових знань, продуктивного вирішення власних і спільних проблем за відсутності реальних загроз їм).
  2.  Робота над подоланням стереотипів батьківського мислення, виявлення реальних причинно-наслідкових зв'язків між почуттями і вчинками їх та їхніх дітей.
  3. Формування конкретних навичок самоаналізу й аналізу поведінки дітей на основі усвідомлення амбівалентності (подвійності) людських стосунків. Через аналіз власних реакцій батьки доходять висновку про те, що емоційний досвід не є ні логічним, ні обґрунтованим, а існування на перший погляд суперечливих почуттів є більше нормою, ніж небажаним фактом у житті людини.
  4. Формування навичок психологічної адаптації, відкриття нових педагогічних підходів до нормування поведінки, успіхів у навчанні дітей та інших проблем сімейного виховання на основі індивідуального підходу до кожної сім'ї, дитини, батька, матері.

Програма “Тренінг ефективності батьків” педагога і психотерапевта Томаса Гордона має на меті стимулювання процесу поступового самоототожнення батьків з “моделлю демократичних взаємин”. Працюючи з дітьми, які, на думку їхніх батьків, мали психологічні проблеми, Т. Гордон виявив, що насправді батьки були незадоволені своїми взаєминами з дітьми, не вміли вирішувати власні проблеми і проблеми дітей, взаємодіяти з ними. Вони відчували, що не можуть реалізуватися як батьки. Подоланню цього, на його погляд, сприяє вироблення здатності говорити про свою дитину в термінах конкретних особливостей і фактів її поведінки, а не оцінок її як особистості; усвідомлення важливості власної поведінки стосовно поведінки своїх дітей; відвертість у спілкуванні; розуміння захисних реакцій дітей на несправедливі вимоги; запобігання авторитарності у взаєминах з дітьми.
   Отже, виховання батьків спрямоване на визнання ними рівноцінності дитини і дорослого як особистостей, спільне особистісне зростання, розвиток співпереживання і співчуття, формування навичок саморегуляції поведінки.

2. Діагностика сімї та сімейного виховання

Робота з батьками – надзвичайно важливий напрямок діяльності шкільної психологічної служби, мета якої – збереження психологічного здоров’я дітей. Існує дві форми взаємодії з батьками: групова та індивідуальна.

Групова робота.

Мета – формування загального виховного «поля» навколо дитини, яке забезпечує узгодженість та несуперечливість дій дорослих – батьків, педагогів та психологів.

Причини неузгодженості:

  1. недостатні знання або повна відсутність знань у батьків про закономірності розвитку дітей, про труднощі, які можуть з’явитися в процесі їх дорослішання;
  2. неусвідомлювані, стихійні дії батьків, які виховують своїх дітей так само, як їх виховували батьки або абсолютно протилежним чином;
  3. у взаємодії з дитиною у батьків можуть актуалізуватися власні проблемні зони, для прикладу, одна з них: сприйняття шкільних результатів дитини як в якості дзеркала власної успішності.:
  4. односторонній погляд на дитину зі сторони батьків: вони спостерігають свою дитину лише в сімї, і не допускаючи думки, що поза межами родини дитина може вести себе інакше.

Завдання роботи з батьками:

  1. узгодження ціннісних основ виховання (визначення того, які пріоритетні цінності хочуть прищепити дитині дорослі);
  2. узгодження проблемних і ресурсних площин у розвитку дитини (визначення того, які прояви слід вважати проблемними і до яких слід прагнути, створення, «промальовування» бажаного образу дитини);
  3. узгодження поведінкових впливів щодо дітей, тобто визначення зон відповідальності батьків і педагогів, з’ясування того, кому і як впливати на дитину дома чи в школі задля досягнення бажаних змін.

Принципи роботи психолога з батьками:

  1.  Забезпечення емоційної безпеки батьків. Діяльність психолога може викликати у батьків страх невизначеності, новизни. Тому робота психолога спочатку повинна бути організована у звичних, зрозумілих формах.

«Якщо батьки відмовляються взаємодіяти з психологом, значить у них є на те причини».

  1.  Відкритість – конгруентність психолога і вміння уникати негативного переносу на батьків. Це означає, що психолог усвідомлює і приймає свої власні почуття, що допомагає йому бути відкритим у стосунках з батьками. Образа, злість, страх, роздратування повинні бути виключені з процесу взаємодії.

«Якщо батьки відчувають по відношенню до психолога негативні почуття, це не означає, що робота з ними безперспективна».

  1.  Необхідність мотивації батьків до взаємодії з психологом різними способами. Намагання уникнути спілкування з психологом може бути результатом двох протилежних підходів до його роботи: або переоцінка його впливу («А раптом він дізнається щось таке, чого не хотілося би показувати нікому?», або в нівелюванні його ролі «А що він взагалі може?»). І в тому, і в іншому випадку батьки будуть намагатися уникнути спілкування. Тому мотивація до взаємодії повинна бути сильнішою їх власного супротиву спільній роботі.

«Якщо батьки не приходять на зустріч з психологом, це означає, що його неправильно покликали».

Враховуючи розглянуті принципи, логічним висновком є те, що починати роботу з батьками слід з таких форм взаємодії, в яких від батьків вимагається мінімальна активність. Для початку слід використовувати знайомі і звичні способи спілкування, і по мірі виникнення довіри включати нові методи, поступово підвищуючи активність батьків. Ця послідовність може бути зображена наступним чином:

  1.  Інформаційні методи:
  2. інформаційні тексти;
  3. усні інформаційні повідомлення;
  4. інформаційні лекції.
    1. Проблемні методи:
  5. проблемні лекції;
  6. «круглі столи»;
  7. дитячо-батьківські заходи;
  8. тренінги.

Індивідуальне консультування батьків

Індивідуальне консультування як вид терапевтичного впливу є досить розповсюдженою формою роботи шкільного психолога. Оскільки бесіда, як вид діяльності, добре знайома батькам і викликає найменший супротив з усіх форм роботи, батьки зазвичай легко погоджуються на неї.  Не зважаючи на зовнішню простоту індивідуального консультування, основним інструмента рем якого є бесіда, цей вид роботи вимагає високого професіоналізму. Якщо розглядати ефективність консультації, то основним критерієм результативності буде наявність змін.  В психологічних консультаціях з батьками зміни відбуваються на трьох рівнях:

  1.  Почуття щодо того чи іншого аспекту розвитку дитини, ситуації;
  2.  Думки щодо того чи іншого аспекту розвитку дитини, ситуації;
  3.  Дії або прагнення діяти.

Бар’єри в роботі з батьками

Вікові бар’єри – обумовлені віком консультанта. Традиційно вважається, що оптимальною є ситуація, коли консультант-психолог за віком старший за батьків. В процесі взаємодії можуть виникати різні варіанти переносів: «син - дочка» (якщо психолог істотно молодший за батьків), «мати-батько» (якщо психолог значно старший). Характер переносу може бути як негативним, так і позитивним. Проте слід пам’ятати, що перенос зазвичай «запускається» самим консультантом, і більшого значення тут набуває не вік, а професіоналізм.

Соціальні бар’єри – зазвичай виникають у роботі з представниками крайніх соціальних прошарків: з дуже низьким або дуже високим соціальним чи матеріальним статусом.

Етнокультурні бар’єри – можуть спричинити порушення взаємодії. Причини:

  1.  особливості вираження емоцій в залежності від приналежності до тієї чи іншої етнічної, культурної групи;
  2.  орієнтація людини на цінності групи чи індивідуальні цінності (у представника колективістської культури неуспішність дитини може сприйматися як сімейний позор);
  3.  особливості спілкування – темп, ритм, виразність, жестикуляція, гучність мови;
  4.  відмінності у способі сприйняття інформації – роль контекста.

Професійні бар’єри – людина, яка тривалий час працює в певному професійному середовищі, піддається так званій професійній деформації – змінам в структурі особистості внаслідок розвитку якостей,необхідних для здійснення успішної професійної діяльності. В даному розрізі для консультанта важливо розмовляти з батьками виходячи з їх рівня розуміння проблеми, уникаючи професійної термінології.

Індивідуально-особистісні бар’єри.




1. Велосипедный спорт
2. Ранние послеоперационные осложнения в сосудистой хирургии
3. риска Наименование проекта Слет Альтернатива 2
4. Варіант 3 Крутний момент ТВИХ кН м 0
5. темами Возможно ли прогнозирование Любое управленческое и не только управленческое идти на
6. Телевізійний приймач з можливістю прийому сигналів у форматі MPEG-2
7. Контрольная работа 3 четверть 9 класс 1 вариант Специализация территории на производстве определённ
8. Основная задача уголовного права защита общества от преступлений
9. ством которых заключающаяся в нем идея достигает в пространстве и во времени возможного разнообразия в
10. Уральский Государственный Аграрный Университет КУРСОВАЯ РАБОТА по логистике ВЗАИМОСВЯЗЬ ЛОГИСТИК
11. политическая жизнь образование наука культура
12. тема измерения не имеет значения и там он приобретает уже совсем иной смысл
13. ООН в системе международных организаций
14. 1Определение основного удельного сопротивления вагонного состава 1
15. Туристична фірма Еней Україна 76018 м
16. Контрольная работа - Психология личности- характер
17. Реферат на тему Иррационализм
18. Лабораторна робота 8
19. Согласно п
20. Физическая культура и спорт в структуре современного рынка