Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
36. Мислення як процес.
Дослідження мислення як процесу передбачає вивчення внутрішніх, скритих причин, які приводять до досягнення певних пізнавальних результатів (розв»язання задачі, засвоєння певних знань, формування понять тощо). В основі аналізу мислення як процесу лежить принцип детермінізму – (зовнішні причини діють через внутрішні умови).
Тобто, психологія, аналізує мислення як процес в таких вимірах:
Тобто, психологія намагається аналізувати
Психоаналітичний підхід є однією із найвидатніших теорій особистості. Її розробив австрійський психоаналітик Зігмунд Фройд (1856-1939) наприкінці 19-на початку 20 ст.: а) спершу для лікування психічних захворювань, б) а згодом застосував для пояснення ролі несвідомого у житті людини.
У анатомії особистості він виділяв три взаємодіючі компоненти:
1. «Воно» - несвідомий компонент, який є успадкуванням людською організацією глибинним шаром, «киплячим котлом інстинктів», невгамовним потягів людини, які підкоряються принципу задоволення.
2. »Я» - свідомий компонент, Який є посередником між «Воно» і зовнішнім світом. «Я» виконує функцію впливу цього світу на несвідоме .
3. «Над-я»- це сукупність суспільних норм і стандартів поведінки», які виконують роль»цензора»
Аналізуючи «Воно», Фройд виділив дві основні природжені інстинктивні потреби, які визначають психічну діяльність людини:
1) лібідозну (інстинкт самозбереження, потяг до життя, любов, сексуальний потяг);
2) агресивну (потяг до руйнування, смерті, війни).
Задоволення цих потреб стикається яз перешкодами з боку навколишнього світу, суспільства. Тому вони витискуються і створюють сферу «несвідомого» Однак інстинктивні потреби все ж таки прориваються, обходячи цензуру «свідомого» і виявляються у вигляді «символів»:
а) все, що виробляє людина (твори культури, мистецтва) - це символізація «витіснених у підпілля несвідомих потреб»
б) вони можуть проявлятися у різних формах повсякденного життя (обмовки, снобачення);.
в) міфи, народні звичаї - це також наслідок символізації витіснених біологічних потреб.
Взаємодія трьох компонентів:
«Я» звичайно перебуває у конфлікті, оскільки вимоги «Воно» і «Над –я» несумісні. Тому «Я» постійно звертається до механізмів психологічного захисту, роль яких виконують:а) сублімація; б) проекція; в) заміщення; г) витиснення.
Це відбувається несвідомо, однак мотиви, переживання, почуття, що переміщуються у сферу несвідомого, виявляють себе у вигляді символів, у формі діяльності, найчастіше, творчої.
Позитивні моменти та дискусійні питання теорії Фрейда:
1 Позитивні моменти: положення про складність та багатоплановість структури особистості; про свідоме та несвідоме; про внутрішні суперечності особистості).
2. Дискусійні моменти: мотивація людської поведінки пов»язується переважно з природженими, інстинктивними (сексуальними та руйнівними) потребами; визначається фатальний антагонізм між свідомим та несвідомим; між індивідом та суспільством.
Отже, виникла потреба у подоланні біологізаторських поглядів на особистість, у соціалізації фрейдистської теорії особистості, що і було здійснено неофрейдистами: К.Г.Юнг, А.Адлер, Е Фром та ін.
Один із його представників Е. Фром (1900-1980) – німецько-американський психолог, заперечив біологізм Фройда, переглянув символіку несвідомого, зміщуючи акценти з придушення сексуальності на конфліктні ситуації, зумовлені соціальними причинами, Він уві поняття «соціального характеру», трактуючи його як сполучну ланку між психологією індивіда й соціальною структурою суспільства.