ТЕМА 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТАТИСТИКИ
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
ТЕМА 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТАТИСТИКИ.
- Предмет статистика
- Основні категорії статистики
- Форми статистичних закономірностей
- Статистичні ознаки
- Типи шкал вимірювання ознак
- Варіація ознак
- Методи статистичного дослідження
- Організація статистики в Україні
Базові поняття і терміни
Статистика – це суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів, їх структуру та розподіл, розміщення в просторі, рух у часі, досліджує діючі кількісні залежності, тенденції та закономірності в конкретних умовах місця та часу.
Предмет статистика – кількісна сторона якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів, які відображаються за допомогою статистичних показників.
Завдання статистичного дослідження – отримання узагальнюючих показників та виявлення закономірностей соціально-економічних явищ та процесів у конкретних умовах місця та часу.
Статистична сукупність – це безліч одиниць, яким властиві масовість, однорідність, певна цілісність, взаємозалежність станів окремих одиниць та наявність варіацій.
Одиниця статистичної сукупності – це кожний окремо взятий елемент даної чисельності, якому притаманні певні ознаки.
Ознака – це загальна властивість, характерна риса або інша особливість одиниць сукупності, які можна спостерігати або вимірювати.
Варіація – коливання, різноманітність, змінюваність значення ознаки окремих одиниць сукупності явищ.
Статистичний показник – узагальнююча кількісна характеристика соціально-економічних явищ у конкретних умовах місця та часу.
Система показників – це сукупність взаємопов’язаних показників, які відображають стан та розвиток масових соціально-економічних явищ з різних боків.
Закономірність – повторюваність, послідовність і порядок змін в явищах.
Статистична закономірність – форма виявлення причинного зв’язку, який знаходить відображення в послідовності, регулярності, повторюваності подій з достатньо високим ступенем імовірності, якщо причини, що породжують подію, не змінюються або змінюються незначно.
Статистична методологія – система спеціальних прийомів і методів статистики, спрямованих на вивчення кількісних закономірностей, що виявляються у структурі, динаміці та взаємозв’язках соціально-економічних явищ. Вона ґрунтується на загальнофілософських (діалектична логіка) і загальнонаукових (порівняння, аналіз, синтез) принципах.
Теорія статистики – це наука про найбільш загальні принципи, правила та закони кількісного висвітлення соціально-економічних явищ.
Структурно-логічна схема
|
Поняття статистики як науки
|
|
До історії поняття статистика
|
Сучасне розуміння статистики
|
- Слово «статистика» походить від латинського status (статус), що в перекладі означає «стан речей»
- Від кореня цього слова виникло італійське слово stato (стато) – держава
- Осіб, які володіли знаннями про устрій та стан справ у державі, тобто державних діячів, називали statusta (статиста). Від кореня цього ж слова утворився іменник statustuca (статистика)
|
Статистика – це одна із суспільних наук, яка має свій предмет та метод; має за мету збір, упорядкування, аналіз та порівняння кількісного подання фактів, що належать до різноманітних масових явищ
|
|
|
Статистика – це сукупність кількісних показників, які характеризують суспільні явища та процеси
|
|
|
Статистика – це наука про систему показників, тобто кількісних характеристик, які дають всебічне уявлення про суспільні явища, про національне господарство в цілому, а також про окремі його галузі
|
|
|
Статистика – це ефективна зброя, інструмент дослідження, який використовується в природознавчих та суспільних науках з метою встановлення тих специфічних закономірностей, які дають у конкретних масових явищах, що вивчаються
|
|
|
Статистика – це могутній засіб пізнання складного суспільного життя
|
|
|
Статистика – багатогалузева наука; вона містить такі складові:
- Теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи і засоби аналізу
- Економічна статистика вивчає кількісну сторону явищ та процесів, що відбуваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого
- Галузеві статистики (статистика промисловості, фінансів та банківської справи, сільського господарства, соціальної інфраструктури і т.ін.) вивчають особливості окремої галузі на основі положень теорії статистики та економічної статистики, розробляють систему показників та методи обчислення
- Соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер праці, рівень життя, прибутків, споживання населенням матеріальних благ і послуг.
|
|
Предмет статистика
|
|
Об’єкт статистики
|
Суспільство, явища та процеси суспільного життя
|
|
Предмет статистики
|
Параметри та кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв’язку
|
|
Особливості предмета статистики
|
- Статистика вивчає кількісну характеристику суспільних явищ у конкретних умовах простору і часу:
- параметри суспільних явищ;
- співвідношення параметрів у зазначених явищах.
Примітка. Вивчення кількісних аспектів суспільних явищ нерозривно пов’язане з їх якісними характеристиками
- Статистика вивчає не поодинокі, а масові явища
- Статистика характеризує структуру суспільних явищ
- Статистика вивчає зміну рівня і структури явища в часі, тобто в динаміці
- Статистика займається виявленням взаємозв’язків суспільних явищ
|
|
Завдання статистики
|
Це вивчення:
- рівня та структури масових соціально-економічних явищ та процесів;
- взаємозв’язків масових соціально-економічних явищ і процесів;
- динаміка масових соціально-економічних явищ.
|
Основні категорії статистики
- Закономірність – це повторюваність, послідовність і порядок у масових процесах.
- Статистична закономірність – це форма виявлення причинного зв’язку, який знаходить відображення в послідовності, регулярності, повторюваності подій з достатньо високим ступенем імовірності, якщо причини, які породжують поді, не змінюються або змінюються незначно.
Форми виявлення:
- закономірності розвитку (динаміки) явищ;
- закономірності розподілів елементів сукупності;
- закономірності структурних зрушень;
- закономірності зв’язку між явищами.
Примітка. Виявляти і виміряти статистичну закономірність можна лише з урахуванням дії закону великих чисел, суть якого така: у сукупності, окремі одиниці якої схильні до індивідуальних, випадкових коливань, загальна тенденція виявляється в масі явищ.
- Статистична сукупність – це безліч одиниць, які характеризується масовістю, однорідністю, певною цілісністю, взаємозалежністю станів окремих одиниць та наявністю варіацій.
Характерні ознаки:
- якісна однорідність одиниць;
- варіації (коливання) значень ознак, що вивчаються.
- Одиниця статистичної сукупності – це якісно однорідні первинні елементи цієї сукупності, тобто кожний окремо взятий елемент даної чисельності, якому притаманні певні ознаки.
- Ознака – це загальна властивість, характерна риса або інша особливість одиниць сукупності, яку можна спостерігати або вимірювати.
Форми зовнішнього вираження
- Числа кількісна ознака:
- неперервна, коли ознака може набувати будь-якого значення в певних межах варіації (заробітна плата, ціна і т.ін.);
- дискретна, коли ознака виражена цілим числом (вік, ґатунок).
- Слова атрибутивна (описова) ознака
Типи шкал вимірювання ознак – це засоби зв’язку, вимірювання значень ознаки:
- Номінальна школа – це шкала найменувань (стать, професія тощо). Для ідентифікації найменувань шкали використовуються натуральні числа 1,2,3 … або певні числові коди; якщо номінальні ознаки мають лише два протилежні значення, то їх називають альтернативними й ідентифікують числами «1» або «0» залежно від наявності чи відсутності властивості.
- Порядкова (рангова) шкала – установлює не лише відношення подібності елементів, а й відношення послідовності – порядку (тариф, ранг).
- Метрична шкала (кількісна) – це шкала дійсних чисел, яка використовується для вимірювання фізичних величин (ваги, часу і т.ін.) або результатів обчислення (дохід, продуктивність праці).
- Варіація – це відмінність, коливання значень ознаки.
- Статистичний показник – це узагальнююча кількісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів у конкретних умовах простору і часу.
- Система показників – це сукупність взаємопов’язаних показників, які відображають стан та розвиток масових соціально-економічних явищ з різних сторін.
|
Етапи статистичного дослідження
|
І. Статистичне спостереження – це масове, спеціально організоване спостереження, що проходить за чітким планом та відповідною методологією.
ІІ. Первинна обробка, зведення та групування результатів спостереження.
ІІІ. Аналіз отриманих зведених матеріалів спостереження.
|
|
Методи статистики
|
- Метод масових спостережень
- Метод статистичних групувань та таблиць
- Методи аналізу за допомогою узагальнюючих показників:
- абсолютних і відносних показників;
- середніх величин та показників варіації;
- показників ряду динаміки.
- Індексний метод
- Кореляційно-регресійний аналіз
- Балансовий метод
|
Запитання для самоконтролю.
- Від якого латинського слова походить термін «статистика»?
- Які статистичні роботи проводилися в стародавні часи та середні віка?
- До якого часу належать становлення статистики як науки?
- Чому статистика належить до суспільних наук? У чому її відмінність від інших суспільних наук?
- Що таке закономірність? Що таке статистична закономірність? Які її особливості?
- що таке сукупність, одиниця сукупності?
- Дайте визначення понять «варіація» та «ознака».
- У чому суть та значення закону великих чисел для статистики?
- Дайте визначення предмета статистики.
- Дайте визначення поняття «статистика як наука».
- Що є методичною основою статистики?
- Скільки та які етапи має пройти статистичне дослідження?
- Чому статистика вивчає явища суспільного життя в процесі руху, зміни та розвитку?
- Перелічіть методи, притаманні статистичному дослідженню.
- Чому вивчення статистичної науки завжди починається з вивчення загальної теорії статистики?
- Дайте визначення поняття «шкала вимірювання ознаки», які типи шал існують.
- Перелічіть форми виявлення статистичної закономірності.
- Які завдання вирішує статистика?
- Що ви розумієте під кількісною і атрибутивною ознакою? Наведіть приклади.
- Що входить до організаційної структури Державного комітету статистики України?
Література
- Козлов В.С. и др. Общая теория статистики. – М.: Статистика, 1975. – С. 5-24.
- Статистика: Підручник/ С.С.Герасименко, А.В.Головач, А.М.Єріна, З.О.Пальян, А.А.Шустиков. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 3-11.
- Структурно-логические схемы и задачи по общей теории статистики: Учеб. пособие/ Под ред. проф. А.М.Ериной. – К.: УМК ВО, 1988. – С. 5-24.
- Теория статистики: Учебник/ Под ред. проф. Р.А. Шмойловой. – М.: Финансы и статистика, 2000. С. 7-14.