Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1. Читання як навчальний предмет, його завдання. Освітнє і виховне значення уроків читання. Основний сучасний метод уроків читання.
Читання є основною формою засвоєння набутих людством знань, здобуття найрізноманітнішої змістової та емоційної інформації.
Освітні завдання:
1) навчити учнів свідомому правильному виразному читанню у відповідному темпі для кожної дитини вголос і мовчки
2) формувати: уміння повноцінно сприймати художні та науково-пізнавальні тексти, мовленнєві уміння, навички етики мовної поведінки
3) розвивати: уміння будувати діалог і монолог.
Виховне значення: формувати моральну поведінку учнів, сприяти громадянському, етичному, естетичному, трудовому вихованню. Формувати інтерес до читання книжок, вибору книжки і самостійного читання. Формувати загально навчальні уміння і навички.
Уроки читання бувають класними і позакласними.
Є декілька методів читання: метод пояснювального читання, словотлумачного, виховного, літературно-художнє читання. Сучасний метод читання: метод читання, перечитування і ведення розмови за змістом твору для усвідомленого розуміння прочитаного.
2. Завдання уроків класного і позакласного читання. Види читання. Способи читання. Методика роботи над формуванням способів читання.
Завдання предмета читання формувати навички свідомого, правильного виразного читання, закріплювати та удосконалювати їх, а також виробляти прагнення до самостійного читання.
У програмі читання і розвиток мовлення йде разом (читання і розвиток мовлення). У програмі визначаються завдання до техніки читання і розвитку мовлення. Предмет має навчити учнів правильно розмовляти, читати.
Освітнє значення здійснюються в 2 напрямках: 1) вчаться правильно читати; 2) розширюють свій кругозір.
Виховне значення дуже велике. В читанках матеріал дібрано тематично, є багато різних розділів.
Уроки читання мають естетичне значення. Сам процес читання прилучає учнів до прекрасного, до образності мови. На уроках діти вчаться сприймати навколишній світ через художній образ. Дізнаються про художні засоби мови: порівняння, епітети, переносне значення слова. Діти мають зрозуміти, що кожний твір має свого автора.
Існують 2 види читання: голосне і мовчазне. Кожен вид читання має свої переваги.
Голосне передує мовчазному. Воно сприяє кращому усвідомленню прочитаного, дає можливість вчителю контролювати читання учнів, звертати увагу на виразність читання.
Перевага надається мовчазному читанню: економне в часі, його використовують тоді, коли добре оволоділи голосним читанням. Мовчазне читання застосовується починаючи з 2 класу.
Способи читання: індивідуальне, хорове, ланцюжкове, в особах, парами, читання-ехо, вибіркове, небо-дощ-земля, погляд у вікно, комбіноване.
3. Вироблення якісних ознак читання. Набуття умінь правильного читання. Попередження і виправлення неправильного читання.
Є 4 якості:
1) свідоме читання (учень переказує текст і висловлює своє ставлення до прочитаного)
2) Правильне читання. Його критерії: а) безпомилковість (без пропусків букв, складів, їх перестановки) б) ритмічність ( плавність читання—злите промовляння складів у словах, злита вимова службових слів) в) дотримання орфоепічних норм, правильно наголошене читання.
3) Швидке читання (у відповідному темпі для певного класу)
4) Виразне читання. Таке читання передбачає: дотримання відповідної інтонації, пауз під час читання, логічних наголосів, пришвидшеного чи уповільненого темпу читання, пониження чи підвищення голосу при читанні тексту.
Існують різні методичні прийоми, які сприяють виробленню повноцінних якостей читання. Дуже важлива якість читання—правильність. Важливим прийомом у вироблення правильності читання є попередження помилок; підготовка до уроку: бесіда, розповідь з елементами бесіди, словникова робота розгляд картин. Помилки треба виправляти. Їх виправляє вчитель як у ході читання, так і після нього. У ході читання учні самі можуть виправляти помилки. Головне при виробленні правильного читання—більше працювати над удосконаленням техніки читання, виправлення помилок.
Різні способи виправлення помилок читання: учень читає за складами, записує на дошці, учитель ставить перед ним запитання, яке підкаже йому правильне прочитання слова, учитель залучає інших учнів до роботи над усуненням неточностей прочитаного, вчитель сам виправляє неточність. В останньому випадку він не просто дає зразок правильного читання, а проводить роботу щоб у подальшому запобігти повторенню подібних огріхів.
4. Критерії свідомого читання. Умови і прийоми вироблення навичок свідомого читання.
Усвідомлення – основна якість читання. Свідоме читання забезпечується встановленням асоціативного зв’язку слів та зв’язку слів з певними конкретними образами дійсності.
Свідомим вважається читання, коли школяр у тексті визначає його основний зміст, пояснює значення переважної більшості слів, вжитих як у прямому, так і в переносному значенні, розуміє зміст окремих частин тексту (абзац, опис подій, явищ, характеристика героя) і, звичайно, встановлює зв'язок між реченнями, які складають певну частину.
Для перевірки розуміння прочитаного учневі пропонується сказати, про що він прочитав. Якщо школяр неспроможний відповісти, вчитель пропонує йому конкретні запитання або з'ясовує значення окремих слів. В учнів 1 - 4 класів свідоме сприймання тексту перевіряється не лише через уміння відповідати на питання, а й самостійно переказувати зміст (повно, стисло, вибірково, творчо), складати план прочитаного (усно чи письмово), розбивати текст на частини, придумувати заголовки до них, знаходити описи подій, вчинків, природи, образів, давати елементарну характеристику дійовій особі, висловлювати власне ставлення до прочитаного та ін.
5. Оволодіння процесом швидкого читання. Умови і прийоми вироблення оптимального темпу читання. Передумови виразного читання. Прийоми навчання виразного читання поетичних творів. Складання партитури.
Із швидкістю читання, в оптимальному темпі для кожного класу тісно пов’язане правильне читання, усвідомлене читання. Дуже повільне читання затримує мислення і розуміння прочитаного. Надзвичайно швидке читання призводить до помилок при читанні, що впливає на усвідомленість прочитаного. Швидкість читання повинна бути такою, як і усне мовлення.
Умови і прийоми вироблення оптимального темпу читання:
1) зразок читання вчителя
2) кількаразове читання учнями одного й того ж тексту на уроці. Під час такого читання вчитель використовує різні види і прийоми роботи: вибіркове читання, складання плану до тексту, його переказ, робота над виразністю читання тексту
3) вчитель підбирає до теми різний додатковий матеріал
4) проведення змагання читання певної частини твору
5) розширення поля читання (уміння бачити під час читання не одне, а кілька слів)
6) розвиток уміння передбачати текст наперед
Виразно прочитати текст—прочитати його вголос так, щоб читець зумів передати ідейний зміст твору. Це читання з відповідною інтонацією, з дотриманням логічних наголосів, пауз, у відповідному темпі і ритмі.
Необхідною умовою виразного читання є:
1) вироблення правильної і чіткої дикції під час читання
2) робота над голосом
3) правильне дихання
4) дотримання правил орфоепії
Прийоми навчання виразного читання:
1) зразок читання вчителем
2) складання мовної партитури (нот твору)
3) читання тексту в ролях
4) колективне читання твору