Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема- Особливості виховної роботи з педагогічнозанедбаними дітьми

Работа добавлена на сайт samzan.net:


6

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Комунальний вищий навчальний заклад

«Бериславський педагогічний коледж»

Херсонської обласної ради

Предмет: методика виховної роботи

Модуль: №1

Семестр: IV

Кількість  годин: 1

Лекція

Тема: Особливості виховної роботи з педагогічно-занедбаними дітьми.

Викладач: Тупікіна С.В.

Розглянуто на засіданні

предметної (циклової) комісії викладачів  психолого-педагогічних дисциплін

   Протокол № __  від_______

Голова предметної (циклової) комісії

_______________________________

         

Берислав

Тема лекції: Особливості виховної роботи з педагогічно-занедбаними дітьми.

Знати: студенти повинні знати поняття «девіантна поведінка», «педагогічно

занедбані діти», «важковиховувані діти», правопорушення, «злочин»; особливості роботи з педагогічно-занедбаними дітьми, типи  та причини девіацій; особливості організації індивідуально-групових корекційних занять і основні напрями роботи з девіантними дітьми.

Вміти: з метою різнобічного розвитку школярів на основі спостереження за різними видами їх діяльності в навчально-виховному процесі, користуючись знаннями з педагогіки, психології , анатомії, фізіології та шкільної гігієни, вміти виявляти ступень відповідності віковій нормі, визначати відхилення від неї та здійснювати корекційну роботи з учнями в навчально-виховному процесі.

Тип лекції: тематична.

Ключові поняття: педагогічно-занедбані діти, девіантна поведінка, девіація, деперсоналізація, правопорушення, правова відповідальність, злочин, право, правова поведінка.

План

  1.  Сутність поняття «педагогічно занедбані діти».
  2.  Типи девіацій.
  3.  Причини девіантної поведінки. Соціально педагогічні причини появи важковиховуваних дітей.
  4.  Особливості організації виховної роботи з педагогічно занедбаними дітьми.
  5.  Принципи, шляхи і засоби перевиховання.
  6.  Організація індивідуально-групових і корекційних  занять.

Література:

  1.  Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч. посібник.- К.: Либідь, 2005. – 400с. – С.288 - 304.
  2.  Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. – К.: Вища школа, 2005. – С.308-319.
  3.  Кузьминський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – К.: Знання, 2007. – С.359 – 367.
  4.  Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. – К., 2000. – С. 336.
  5.  Фіцула М.М. Педагогіка.  – К.: Академвидав, 2002. – С.225 -229.

Сутність поняття «педагогічно занедбані діти»

Особистість дитини є складною психофізіологічною системою.

Під час організації і здійснення виховного процесу педагогів доводиться мати справу і з важко виховуваними дітьми, з відхиленнями у поведінці, що потребує його особливі уваги і зусиль.

Важковиховувані  особи – категорія осіб, у  яких під впливом несприятливих для розвитку соціальних, психолого–педагогічних та медико–біологічних умов з’являється негативне ставлення до навчання, норм поведінки, знижується або втрачається почуття відповідальності за свої вчинки.

Важковиховуваним особам властиві:

  1.  неправильно сформовані  потреби: матеріальні переважають над моральними;

більшість матеріальних потреб мають аморальний характер; для їх задоволення важковиховувані особи використовують засоби, які не завжди відповідають нормам моралі (вживання алкоголю, наркотиків, крадіжки), що призводить до деградації особистості;

  1.  нерозвиненість соціально – політичних потреб;
  2.  прагнення до спілкування з подібними до себе, нехтування зв’язками з постійними

учнівськими колективами;

  1.  нерозвинута потреба пізнання навколишнього світу; незадовільне навчання,

ігнорування методів пізнавальної діяльності;

  1.  спотворенні естетичні потреби;
  2.  нерозвинута, засмічена вульгаризмами, жаргонною лексикою мова;
  3.  непослідовність, суперечливість у поглядах і переконаннях;
  4.  брак уявлень про норми поведінки, обмежені почуття відповідальності за свої

вчинки;

  1.  обмежені інтелектуальні інтереси; перевага утилітарних інтересів над духовними

позбавляє їх перспективи розвитку, інтелектуального і морального вдосконалення;

  1.  приховування своїх вчинків від батьків, учителів та однокласників.

За ступенем педагогічної занедбаності «важких» дітей поділяють на чотири групи:

  1.  важковиховувані діти. Які байдуже ставляться до навчання, періодично порушують

правила поведінки і дисципліни. Їм властиві: грубощі, брехливість, нечесність тощо;

  1.  педагогічно занедбані підлітки, які негативно ставляться до навчання й суспільно

корисної діяльності. Вони систематично порушують дисципліну й правила поведінки, постійно проявляють негативні моральні якості особистості;

  1.  підлітки–правопорушники, які перебувають на обліку в інспекціях у справах

неповнолітніх або направлені до спецшкіл і спеціальних професійно – технічних училищ;

  1.  неповнолітні злочинці, які скоїли кримінальні злочини, порушили правові норми й

направлені судом до виправно – трудових колоній.

Типи девіацій.

Девіація – відхилення,  важковиховуваність підлітка, недотримання ним норм і правил, які встановлені в суспільстві.

Відхилення є стороною явища мінливості, яке притаманне людині і оточуючому її світу. Проявляється в діяльності, в поведінці людини, яка взаємодіє з оточуючим середовищем.

Нормальна поведінка підлітка –– взаємодіє з мікросоціумом, адекватно,  має потреби і можливості їх задоволення.

Поведінка з відхиленнями – при взаємодії з мікросоціумом порушує його вимоги, розвиток і соціалізація здійснюється з протиріччями і конфліктами, що проявляється в поведінці, в якій дитина  протидіє встановленим моральним і правовим нормам.

Девіація включає:

  1.  девіантну поведінку,
  2.  делінквентну поведінку,
  3.  кримінальну поведінку.

Девіантна поведінка  -  один з видів відхилень в поведінці, що пов'язаний з порушенням відповідних віку соціальних норм і правил поведінки, які характерні для відносин у мікросоціумі (сімейних, шкільних); це анти дисциплінарний тип поведінки; система вчинків людини, які суперечать офіційно встановленим або фактично виробленим культурним, правовим і психологічним нормам.

Девіантна поведінка проявляється у вигляді алкоголізму, наркоманії, агресії, вандалізму, сексуальної розпусти, надзахоплення субкультурою, спроби суїциду,самовільне систематичне ухиляння від навчання, трудової діяльності…

Делінквентна поведінка – асоціальні проступки дітей і підлітків, що повторюються і складаються в стійкий стереотип дій;  порушують правові норми, які не викликають кримінальної відповідальності

Аксентуації характеру.

Здійснення психолого-педагогічної діагностики.

Причини девіантної поведінки. Соціально педагогічні причини появи важковиховуваних дітей.

У продовж ХХ ст. на теренах нашої держави (спочатку в царській Росії, потім у Радянському Союзі, і нарешті, в Україні) було кілька «спалахів» такого соціального явища, як поява педагогічно занедбаних дітей, зумовлених соціально–історичними та економічними причинами:

  1.  період Першої світової війни (1914 – 1918): воєнна розруха, сирітство дітей через

загибель батьків на війні, окупація територій чужоземними військами;

  1.  громадянська війна (1918 – 1922): руйнування народного господарства, масштабне

переміщення певних прошарків населення в країні та за її межі, безробіття, хвороби, голод та ін..;

  1.  30-ті роки: голодомор, масові репресії;
  2.  Друга світова війна (1939-1945): смерть батьків, окупація, голод, сирітство, значні

економічні труднощі;

  1.  Останні десятиріччя ХХ ст.: зниження рівня життя населення у зв’язку з

трансформацією соціально – економічної системи, послаблення відповідальності за виховання дітей.

Проблеми важковиховуваних дітей криються передусім у соціальній сфері. Ще англійський соціаліст–утопіст Роберт Оуен (1771 – 1858) стверджував, що асоціаційна, злочинна поведінка індивіда залежить не від нього, а від системи, в якій він виховувався: «Знищить обставини, які сприяють створенню злочинних характерів, і злочинців більше не буде ; замініть їх обставинами, які розраховані на створення звичок порядку, регулярності, стриманості, праці, - і людина буде володіти цими якостями».

Появу важковиховуваних дітей зумовлюють:

  1.  Неблагополуччя в сім’ї:  неповна сім’я, батьки–п’яниці, наркомани, що ведуть

аморальний спосіб життя; безвідповідальність батьків за виховання дітей, їх психологічна неграмотність; негативні приклади в моральній поведінці; брак доброти, сімейного затишку, любові до дітей, справжнього батьківського авторитету; прояви насильства, жорстокості; матеріальні нестатки;

  1.  Низька педагогічна культура в благополучній сім’ї: батько й мати працюють,

освічені, інтелектуально розвинені, є матеріальний достаток, що проявляється у створенні для дітей «парникових» умов, призводить до ослаблення внутрішніх сил особистості, матеріального перенасичення, вседозволеності, не сформованості системи самовимог і самоконтролю;

  1.  Недостатній виховний рівень роботи в загальноосвітніх закладах: проявляється у

перевантаженості програм навчальним матеріалом, який учень не може засвоїти. Це породжує негативізм, опір, намагання «втекти» від навчальної діяльності, почуття власної неповноцінності, меншовартості порівняно з іншими учнями; прояви негативізму з боку вчителів – вихователів до учнів з моральними вадами; недостатній рівень педагогічної культури вихователів (нетактовності, грубощі, авторитаризм та ін.); ізоляція, відсторонення від цікавих колективних справ тощо.

На педагогічно занедбаних дітей педагоги, батьки, всі, хто спілкується з ними, повинні звертати особливу увагу аби перевиховання дало позитивні результати.

Принципи, шляхи і засоби перевиховання

Перевиховування педагогічного занедбаних дітей є важким завданням, яке людство

по–різному намагалось вирішити впродовж своєї історії.

Перевиховання – виховний процес, спрямований на подолання негативних якостей особистості, що формувалися під впливом несприятливих умов виховання.

Перевиховання – складний і тривалий процес, що ґрунтується на загальних принципах виховання і виконує відновну, компенсаційну, виправну, стимулюючу функції.

У роботі з педагогічно недбалими дітьми варто використовувати такі принципи: зв’язку перевиховання з цікавою продуктивною працею; організації дитячого колективу, який забезпечував би позитивний вплив на вихованця; опори на позитивні якості виховуваного й позитивний соціальний досвід; органічного поєднання поваги до вихованців з існуючого системою вимог; єдності і систематичності педагогічних впливів; індивідуального підходу до неї; гуманного, об’єктивного ставлення до дитини у процесі її перевиховання; стриманості, розважливості, недоступності афективної поведінки педагога.

У виховній практиці важливими є упереджуючи заходи, які дають змогу запобігти масовій появі важковиховуваних дітей, з одночасним формуванням соціальних передумов для попередження їх появи.

У процесі подолання «моральної хвороби» дітей виокремлюють кілька етапів.

  1.  Діагностичний. Визначають, аналізують позитивні й негативні фактори виховання,

умови, що їх спричинили, визначають шляхи і засоби нейтралізації негативних тенденцій та актуалізації позитивного в поведінці дитини. Учитель мусить мати детальну характеристику педагогічно занедбаного вихованця.

  1.  Планування і визначення змісту роботи. На цьому етапі класний керівник спільно з

вихователями, які спілкуються з «важким» учнем, розробляє детальний план перевиховання, визначає місце і роль у цьому процесі кожного вихователя.

  1.  Цілеспрямованої педагогічної діяльності. Він передбачає реалізацію планів щодо

перевиховання конкретної особистості. Це відбувається із залученням всіх, хто може позитивно впливати на неї (батьків, родичів, однокласників, учителів – вихователів та ін..). Координує роботу класний керівник, аналізуючи соціально – психологічні зміни у поведінці вихованця, розробляє подальші виховні заходи.

У педагогічній практиці трапляються складні випадки.                                    

Для правильної організації роботи з педагогічно занедбаними дітьми проводять педагогічні консиліуми за участю шкільного психолога, вчителів, батьків дитини, під час яких всебічно аналізують причини, що спричинили труднощі у житті дітей, особливості їх поведінці і накреслюють шляхи та методи перевиховання. Незважаючи на складність і тривалість процесу перевиховання, педагоги мають вірити в силу виховного впливу на особистість.                                                                                                  

Результативність перевиховання залежить від вразливості, пластичності та сили біологічних задатків, від тривалості негативного досвіду особистості, її готовності до виправлення. Процес перевиховання неоднаково впливає на дітей. Найефективніше виявляється він щодо психологічно податливих дітей. Перевиховання може бути малоефективним, якщо діти протидіятимуть йому або не сприйматимуть його позитивно.

Наслідки виховного процесу залежить від уміння педагога використати наявну позитивну базу особистості, привчати її до активної співпраці над собою. Важливо залучити дитину до корисної діяльності, забезпечити високий темп, емоційну насиченість життя відповідно до індивідуальних і вікових особливостей. Водночас необхідно налагоджувати доброзичливі стосунки дітей з батьками, вчителями, ровесниками.

Робота з підручником – Власова О. І. Педагогічна психологія:

Поняття важковиховуваності

С. 293 – принципи роботи з важковиховуваними дітьми А.С.Макаренка.

С.295 – 296 – акцентуації характеру

С. 297 – 298 – напрями колекційної роботи

С. 304 – 308 – методи психокорекції осіб з девіантною поведінкою

Запитання для закріплення

Дайте визначення понять: педагогічно-занедбані діти, девіантна поведінка, девіація, деперсоналізація, правопорушення, правова відповідальність, злочин, право, правова поведінка.

Назвіть причини соціальної занедбаності дітей.

Визначте типи девіацій.

Які причини девіантної поведінки?

Які соціально-педагогічні причини появи важковиховуваних дітей?

Особливості організації виховної роти з педагогічно занедбаними дітьми.

Принципи, шляхи і засоби перевиховання.

Організація індивідуально-групових і корекційних  занять.

Проаналізуйте причини важковиховуваності й асоціальності дитини.

Охарактеризуйте методи соціального научіння важковиховуваних осіб.




1. I Интерфейсы T SCSI- архитектура функциональное назначение характеристики
2. Пифагор 1
3. Обстоятельства подлежащие доказыванию при производстве предварительного расследования 1.html
4. Психоаналитические концепции лидерства.html
5. Марк Блок
6. Здоровое питание
7. МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ з дисципліни- Інформатика та комп~ютерна технікаrdquo; 1
8. Хрупкая душа Джоди ПиколтХрупкая душа Книжный клуб ldquo;Клуб семейного досуг
9. Стратегия развития предприятия ОАО Сукно
10. документ типовой формы составляемый и представляемый подотчетными лицами в котором указываются суммы пол
11. Цикл ForNext в Visul Bsic Часто в программах требуется многократное выполнение одного или нескольких оператор
12. Гравітаційна розвідка та Магнітна розвідка за напрямком підготовки 0707 Геологія спеціальності ldqu
13. Литература - Хирургия (ОЖОГОВЫЙ ШОК)
14. Рекомендовано УМО по образованию в области телекоммуникаций в качестве учебного пособия для студентов
15.  Судебные расходы и издержки Понятие и цели взыскания судебных расходов Государственная пошлина
16. Статья- Вопросы надежности при чрезвычайных ситуациях
17. ВВЕДЕНИЕ Объем производства различных строительных материалов возрастает из года в год
18. окружающая среда
19. Одаренность талант гениальность
20. статтями калькуляції

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе