Програмування мовою Jv

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Методичні вказівки

до проведення навчальної практики з програмування

5 семестр "Програмування мовою Java"

Метою практики є закріплення й розвиток знань і вмінь, отриманих студентами під час навчання, набуття і удосконалення практичних навичок і умінь майбутнього фахівця.

Терміни і тривалість практики визначаються навчальним планом підготовки фахівців за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Порядок організації і проведення практики регламентується графіком навчального процесу.

1. Мета і завдання практики

Метою навчальної практики з програмування є поглиблене вивчення системного та прикладного програмного забезпечення сучасних комп’ютерів, освоєння практичних навиків об’єктно-орієнтованого програмування і ознайомлення з роботою вузькоспеціалізованих програм. У результаті проходження практики студенти повинні:

–закріпити та поглибити знання по практичному використанню можливостей операційної системи;

–вдосконалити навики роботи з текстовим редактором Word;

–набути практичні навики програмування мовою Java;

•    навчитись проектувати та реалізовувати класи Java;
•    вдосконалити навички з об’єктно-орієнтованого програмування;

–ознайомитись із способами пошуку інформації в мережі Internet;

–засвоїти правила техніки безпеки та охорони праці при роботі з комп’ютерною технікою.

2. Місце проходження практики

Навчальна    практика    проводиться    на    базі    природничо-гуманітарного коледжу із використанням комп'ютерних лабораторій,  які оснащені сучасними персональними комп’ютерами зі встановленим відповідним програмним забезпеченням та доступом до глобальної та локальної мереж .

Програмування  мовою Java

(74 годин)

№ з/п	Зміст	Кількість годин
1	Первинний інструктаж з техніки безпеки.	4
2	Вступне заняття. Отримання індивідуальних завдань. Ознайомлення з планом проходження практики та вимогами до студентів під час проходження практики.	3
3	Пошук матеріалу за індивідуальним завданням.	7
4	Побудова математичної моделі до поставленої задачі.	6
5	Проектування та реалізація класів.	30
6	Тестування програми відладка та рефакторинг.	10
7	Робота над звітом.	12
8	Захист	2
Разом	74

Особливості Java

Особливості Java.  JRE та JVM. Байт код. Встановлення та використання JDK. Поняття об’єкта та класу.  Абстракція.  Інтерфейс об’єкта.  Повторне використання об’єктів, композиція. Розміщення об’єктів в памяті. Посилання на об’єкти.  Збирач сміття. Алфавіт мови. Коментарі. Примітивні типи даних, зведення типів даних., обгорткові класи. Змінні і константи, оголошення та ініціалізація. Збереження рядків в Java. Об’єкти класу String. Операції в Java. Зведення типів. Особливості масивів в Java. Багатомірні масиви, непропорційні масиви.

Класи в мові Java.

Екземпляри класів. Поля та методи. Конструктори.Модифікатори доступу. Інкапсуляція. Перевантаження методів. Статичні елементи класів. Поняття колекції об’єктів. Призначення колекцій. Особливості та призначення List, Map, Set.  Ітератори.  Імпорт класів.  Імпорт статичних полів та методів.  Додавання класів у пакети.  Область видимості пакета. Увімкнення коментарів.  Коментарі до класу.  Коментарі до методів, полів, пакетів.  Коментарі загального характеру.  Особливості статичних даних та методів. Використання final стосовно об’єктів.

Наслідування

Класи, супер-класи, підкласи.  Перевантаження та перевизначення методів. Ієрархія класів. Область використання наслідування.

Поліморфізм.

Поліморфізм в Java.  Абстрактні класи і методи.  

3. Зміст роботи

Студент отримує завдання, що передбачає розробку алгоритму розв’язку певної задачі та реалізацію його мовою програмування Java за такими критеріями:

алгоритм розв’язку задачі оптимальний і забезпечує правильний результат;

програма надає зручний інтерфейс;

Робота представляється у вигляді окремого звіту, оформленого відповідно вимогам стандарту.

Вибір теми:

тему студент обирає самостійно зі списку запропонованого цикловою комісією;

студент може запропонувати свою тему, узгодити її з викладачем та цикловою комісією, але в межах програми даного курсу;

виконання робіт на одну тему кількома студентами групи допускається в особливих випадках і тільки за погодженням з цикловою комісією.

План роботи (за структурою) повинен розкривати тему і бути відображеним у змісті. План узгоджується з науковим керівником. Виконавець роботи може скласти суто для себе ширший і деталізований робочий план.

Зміст роботи (друкується на окремому аркуші) повинен містити такі частини:

Вступ

Теоретична частина: 2-3 розділи з можливим поділом на підрозділи

Практична частина: 2-3 розділи

Висновки

Список використаної літератури.

Додатки: Лістинг програми, демонстраційні листи.

 

В залежності від особливості проекту окремі розділи допускаються об’єднувати або виключати, а також вводити нові розділи.

Розділи можна ділити на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, за необхідності, можуть поділятися на підпункти. При поділі тексту на пункти і підпункти необхідно, щоб кожен пункт, підпункт мав завершену інформацію.

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти слід нумерувати арабськими цифрами і записувати з абзацного відступу. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах всього документа і позначатися арабськими цифрами без крапки.

Кожний розділ починається з нового аркушу. На останньому аркуші розділу текст має займати понад 10 рядків.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять. Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного або декількох пунктів.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту відокремлених крапкою. Після номеру пункту крапку не ставлять.

Якщо розділ чи підрозділ складається з одного пункту, він також нумерується. Якщо текст поділяється тільки на пункти, їх треба нумерувати порядковими номерами в межах документа. Пункти можуть бути поділені на підпункти, які повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного пункту. Після номера підпункту крапку не ставлять. Розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу не повинна стояти крапка, наприклад: «2.3 » (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера не повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2 » (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більші формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадки в тексті або додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад:

Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Додатки, якщо вони є в роботі, подаються після роботи кожен під номером (наприклад: Додаток № 2).

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» з зазначенням її номера та назви. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Формули (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого краю аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Громіздкі формули, до складу яких входять знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують окремими рядками. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти в тексті вільними рядками: вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщається в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

1. Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Кожну зі складових роботи рекомендується розпочинати з нової сторінки та виділяти заголовок , але складова роботи  повинна містити не менше 10 рядків тексту.

Вступ.

У ньому рекомендується:

•  обґрунтувати теоретичну і практичну актуальність теми, навести аналоги якщо вони існують;
•  визначити мету і завдання, які ставить перед собою автор;
•  подати характеристику структури роботи.

У першому розділі  рекомендується розкрити суть поставленої задачі. Описати детально поставлену задачу та відзначити етапи виоконання  проекту з висвітленням задач на кожжен етап, оформляється у вигляді плану з категоріями і підкатегоріями. Описати процес дослідження та задачі які виникали в його ході.

Проаналізувати наявні аналогічні програмні продукти які використовуються на тереиторії України (та/або) світу, визначити їх сильні та слабкі сторони. Описати відмінні та особливі риси створюваного програмного продукту.

Рекомендується розкрити понятійні категорії, описати досліджувані явища, дати огляд літератури і порівняти різні концепції, класифікувати зібраний матеріал, виділити актуальність проблеми. В теоретичній частині також розкривається основна суть теми, характеризується об’єкт та предмет дослідження, подається опис предметної області та виконується постановка задачі. Перший розділ може мати самостійну (сформульовану окремими підрозділами або підпунктами) внутрішню структуру.

У другому розділі висвітлюються шляхи застосування результатів дослідження у практиці, а саме:

— алгоритм розв’язку поставленої задачі та інформаційна структура (опис вхідних, вихідних та внутрішніх даних);

•  опис функціональних частин та розкриття зв’язків між ними, об’єктна модель проекту (спроектовані класи, функції їх структура та призначення);
•  тестування (перевірка роботи програми на заздалегідь перевірених вхідних-вихідних даних). Причому тестування повинно передбачати всі можливі випадки реакції на різні типи вхідних даних:
•  опис програми: інтерфейс та керівництво користувача.

Кожен розділ повинен містити лаконічні висновки та узагальнення.

Закінчується робота загальними «Висновками». Список використаної літератури та посилання у тексті повинні відповідати вимогам стандартів. У додатках подається блок-схема алгоритму, структура бази даних (якщо така використовуєтся), лістінг програми (текст коду) та, за необхідності, демонстраційні листи.

Вступ, висновки та список використаної літератури не нумеруються.

Робота друкується (набирається) студентом самостійно на комп’ютері в одному з текстових редакторів. Формат паперу А4 (210х297 мм), шрифт Times New Roman текстового редактора WORD 14 пт.(1,8 мм) з полуторним міжрядковим інтервалом з полями: верхнє – 2 см, нижнє – 2 см, ліве – 3 см, праве – 2 см.

Орієнтовний обсяг — 20-40 сторінок або, з врахуванням специфіки виконаної роботи, в обсязі, що дозволяє розкрити тему. Це питання вирішується з науковим керівником.

Сторінки роботи повинні бути пронумеровані. Номери сторінок рекомендується проставляти знизу справа. Титульні та перші сторінки не нумеруються, але в загальній нумерації враховуються. У «Змісті» проставляються тільки номери сторінок, з яких починаються розділи, частини, параграфи. Після перевірки науковий керівник приймає рішення про рекомендацію роботи до захисту, про що робить запис на титульній сторінці з пропозицією відповідної оцінки. Дотримання форми титульної сторінки обов’язкове.

Захищені роботи зберігаються в цикловій комісії та здаються в архів у встановленому порядку.

Взірець оформлення титульної сторінки роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Природничо-гуманітарний коледж

ДВНЗ "Ужгородський національний університет"

Реєстраційний номер ___________

Дата реєстрації ________________

____________________

студент ______  курсу

групи    ______

денної форми навчання

ЗВІТНА РОБОТА

з навчальної практики з програмування мовою Java

на тему: «Перегляд зображень»

Допущено до захисту   Науковий керівник:

Дата «____» _____________    викл. _____________

Підпис _________________      

Ужгород 20ХХ

Робота захищена «_____» _____________ 20ХХ р.

з оцінкою «_____________»

Підписи членів комісії _____________________________________

Взірець змісту роботи 

ЗМІСТ

Вступ 3

1 Теоретична частина 4

1.1 Загальні відомості 4

1.2 Опис предметної області та постановка задачі 10

1.3 Обґрунтування вибору методу розв’язку задачі 11

2 Практична частина 12

2.1 Інформаційна структура та функціональні частини програми 12

2.2 Вхідні-вихідні дані 16

2.3 Опис алгоритму 19

2.4 Тестування моделі 21

2.5 Інтерфейс та керівництво користувача 27

Висновок 31

Список використаної літератури 32

Додаток 1. Лістинг програми

Додаток 2. Блок-схема

Додаток 3. Структури бази даних

4. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИК

Підсумки всіх практики підводяться груповими керівниками практики, обговорюються на засіданнях циклових комісій, які їх забезпечують, або на засіданнях методичної ради напряму «Комп’ютерні науки».

Критерії оцінювання практики:

№	Вид контролю	Бали
1 2 3 4 5	Виконання завдань практики Оформлення звіту (правильність та якість) Виступ з доповіддю на захисті практики Презентація результатів Відповіді на запитання	50,0 20,0 10,0 10,0 10,0
Загальна сума балів	100,0

В залежності від суми набраних балів виставляються оцінки у різних системах згідно таблиці:

Бал	ECTS	Оцінка
90-100	A	5	Відмінно
83-89	B	4	Добре
75-82	C
65-74	D	3	Задовільно
51-64	E
30-50	FX	2
1-29	F		Повторення всього курсу

Перелік рекомендованої літератури

1.  Хорстман Кей С., Корнел  Гари  Java 2. Библиотека профиссионала т.1  Основы,  7-е изд.,  М: «Вильямс» 2007 –  896 c.
2.  Хорстман Кей С., Корнел  Гари  Java 2. Библиотека профиссионала т.2  Тонкости програмирования,  7-е изд.,  М: «Вильямс» 2007 – 1168 c.
3.  Дейтел Харви,  „Как программировать на Java” пер. с англ. под ред. В.В. Тимофеева
4.  Уолтер Савитч,  „Язык Java. Курс программирования”, 2-е издание  – Вильямс, 2002 р.
5.  Хортон А.  „Java 2” т.1  Лори, 2008 486 c.
6.  Хортон А.  „Java 2” т.2  Лори, 2008 488 c.
7.  Ноутон П., Шилдт Г. «Java 2. Наиболее полное руководство», БХВ, 2002 1072 с.
8.  Экель Б., «Философия Java. Библиотека програмиста» 4-е изд. – СПб.:Питер, 2009. 640 с.
9.  www.ibm.com
10.  www.oracle.com

1. Сфера услуг
2. Бинарную номенклатуру предложил- А
3. РЕФЕРАТ по истории мировой и отечественной связи П
4. Как все начиналось
5. Дело врачей- реакция ярославской общественности
6. то в тридевятом царстве в тридесятом государстве Не на небе ~ на земле жил мужик в одном селе
7. явление сложное и многостороннее
8. Цели дистанционного обучения. Методы управления временем. Трансакционые издержки
9. то долгой затяжной зиме наступил конец
10. Учет расчетов с учредителями в иностранной валюте
11. тема дисперсия одного вещества дисперсная фаза в другом веществе называемом дисперсионной средой обычно
12. политика возник примерно 2500 лет назад политикос греческое прилагательное означающее все что связано с жи
13. Побег- особенности строения и функции
14. Театр и литература эпохи ренессанса
15. Розробка програми мовою програмування С++ по пошуку коренів нелінійних рівнянь
16. Задание 1 Дано использование складских помещений компании
17. История - шпаргалка
18. КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА 2 ДЛЯ СТУДЕНТОВ ЗАОЧНИКОВ СПЕЦИАЛЬНОСТЬ- 270103; 080110
19. У Меня так много детей а Я им не нужен
20. Оперантный бихевиоризм Б

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе