Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Роздуми про батьківщину (За методикою колективно творчої справи).
Мета. Поглибити знання дітей про історію рідної землі, виховання в учнів почуття патріотизму, почуття гідності, любові до рідного краю, до землі-годувальниці; розвиток інтересу до читання книг про історію рідного краю, її гибшого вивчення.
Обладнання: символіка України, портрети Т. Г. Шевченка, Б. Хмельницького; картини українських художників “Про Україну”, виставка книг “Про Україну”, виставка дитячих малюнків “Моя Україна”, український вишитий рушник і коровай.
Використано: українські національні костюми, українські пісні, вірш Т. Г. Шевченка, загадки.
Застосовано: елементи драматизації: діалоги, монологи, сценки.
Етапи проведення.
І. Підготовчий.
Ми з учнями домовилися про проведення свята, визначили тему та основний зміст заходу, розподілили ролі та обов’язки.
ІІ. Безпосередня підготовка до проведення.
Було проведено дві репетиції, підготоване обладнання та українські костюми, прикрашено клас.
ІІІ. Проведення свята.
Після обіду всі діти зібралися в класі, попередньо були запрошені класний керівник та вихователька. Діти організовано провели свято.
ІV. Підведення підсумків.
По закінченні свята учні дружно прибрали клас і зібралися за чаєм із короваєм для обговорення результатів. Оскільки всі діти в однаковій мірі брали участь у проведенні заходу, то враження, висловлені ними, виявилися позитивними і більшість дітей запропонували ще підготувати і провести день іменинника у подібній формі.
Сценарій свята
Клас прикрашено гірляндами жовто-блакитних прапорців, на грудях учнів прикріплені метелики такого ж кольору – маленькі символи незалежної держави.
Музичний фон – “Пісня про Україну”.
Чути голосний стукіт в двері.
Входить “Його Величність – Урок Історії”. Роль Уроку виконує піонервожата. (На голові – корона, на плечах– жовто-блакитна мантія).
ВЕДУЧИЙ
Дбридень, діточки мої! Щось сидите ви тихо…
Чи, може, скоїлось у вас якесь жахливе лихо?
Я бачу, що сьогодні ви сумні і невеселі,
То й завітав на вогник я до вашої оселі.
Тому приніс вам безліч радісних звісток,
Старий і мудрий я, – Історії Урок.
Ми з вами живемо на Україні!
У неї очі, як волошки, сині!
У неї очі – то моря, озера й ріки!
І буть їм повноводними до віку!
Хотів би з вами я заприятелювати,
Хотів би з вами по країні я помандрувати!
Хотів би всіх докладно розпитати,
Що можете цікавого про неї розказати?
(відповіді учнів у формі монтажу)
Учениця.1.
Україна – незвичайна в нас країна,
Бо вона – кохана Батьківщина!
Кожен народ, що себе поважає,
Все про коріння своє знає!
Учень.1
На полях вкраїнських золота пшениця,
Золотій пшениці буйно колоситься!
З української сласетної утроби
Виходили й виходять землероби!
Учень2.
В усі віки за нею закріпилась слава,
Бо житниця вона,
І – годувальниця держава!
Ось такі в Україні хороші діла,
Ось тому нашій неньці
І слава, й хвала!
Учениця2.
А для того, щоб Ви, Ваша Величносте не сумували,
Може б Ви кілька загадочок нам загадали?
Ведучий
З задоволенням послухав ваші міркування.
Не турбуйтесь, є у мене маленькі завдання.
Колись мені мама й татко загадали три загадки.
Хто вгадає, – вгору ніс! Недарма я їх приніс!
(Загадує загадки про Україну)
Ведучий
Як з вами добре і весело, дітки, і… не хочеться навіть прощаться.
Та, на великий жаль все на світі має властивість кінчаться…
Учень 3.
Ой! Почекайте, будь ласка,
Ваша Величносте, бо часу іще залишилося трішки!
(Виходить з булавою хлопчик в українському костюмі, з пером і булавою, дуже схожий на Б. Хмельницького).
Учень 5.
Якби жив я у ХVІІ столітті –
Не таким би був я, любі дітки!
Подивився я по телевізору
І у книгах у розумних прочитав,
Як на нашу неньку Україну
Нападали ненависні яничари,
Різні турки і татари…
Як здолати нас хотіли,
Які страшні були чвари…
Дивувався я насназі
Українських козаків,
Їхній мудрості й відвазі,
Я б таким же буть хотів!
Буть таким, як справжній лицар,
Отаким, як сам Хмельницький!
Віра. А сонце ясне України –
Тарас Григорович Шевченко!
Прославив у віках він неньку-Україну,
Немов заквітчану в вінок
Диво-красу дівчину!
Учениця 2.
Вірш Т. Г. Шевченка “Світає…”
Учень 4
І я вивчаю із любов’ю
Рідну українську мову.
І звучить відлунням в серці
Рідне українське слово.
Учень 3
Знаменитий наш гопак
Знають в цілім світі!
А танцюють його в нас
І дорослі, й діти.
(Виконується фрагмент танцю “Гопак”).
Учень 7.
Хоч в Італію поїдьте,
А хоч на Гаваї, –
Скрізь вкраїнська пісня лине,
Люблять її й знають.
(Звучить українська народна пісня “Із сиром пироги”).
Ведучий.
(Вигляд дуже задоволений)
побажаємо ми рідній неньці-Україні –
Цвісти, процвітати, і горя не знати!
(Побажання Його Величності підхоплюють діти)
Учениця 1.
Хай будуть повноводними моря, озера й ріки!
Учениця 2.
Вода хай буде чистою од віку і до віку!
Учень 3.
Щоб щомісяця бабусі пенсію давали,
І вона б тоді мені “Світоч” купувала!
Учень 4.
Щоб була робота в мами й татка,
Щоб на Україні всі жили в достатку!
Ведучий
А я вам на все сказане ось що відповім:
Обіцяю! В Україні буде добре всім!
І прославлять Україну-Батьківщину в цілім світі
Заповзяті і дотепні щирі українські діти!
А на пам’ять вам дарую, кожен знай і пам’ятай,
Щиросердний подарунок – український коровай!
(Учні приймають з його рук коровай і низько вклоняються)
Всі.
Хай же квітне й процвітає
Горя й пошесті не знає,
Наша мила Батьківщина –
Незалежна Україна!