Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE \* MERGEFORMAT3
ЗМІСТ
|
[1] ВСТУП [2] 1. БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ У КОНТЕКСТІ МАКРОФІНАНСОВОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ [3] 2. БОРГОВА ПОЛІТИКА У КОНТЕКСТІ МАКРОФІНАНСОВОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ [4] ВИСНОВКИ [5] СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ |
Проблеми бюджетного дефіциту та збалансованого управління державним боргом у сучасних умовах мають першочергове значення у контексті забезпечення фінансової стабільності кожної країни світу. Так, в сучасних умовах державний борг є органічною складовою фінансових систем переважної більшості
країн світу. Особливого значення пріоритети та напрямки боргової політики, в рамках якої здійснюється формування та обслуговування державного боргу, набувають у країнах з трансформаційною економікою, адже вони в умовах ринкових перетворень особливо гостро відчувають нестачу фінансових ресурсів для здійснення ефективних економічних реформ. З іншого боку, бюджетний дефіцит спостерігається у більшості країнах, що є наслідком активних дій держав щодо реалізації соціальної політики, а також програм економічних реформ.
Розглядаючи досвід України, потрібно відзначити, що проблема державного боргу в останній час значно загострилася та потребує відповідних дій держави для відновлення макростабільності. Щодо дефіциту бюджету, на даний момент налічується близько 240 держав і тільки 8-10 держав з них мають бездефіцитний бюджет. Україна в ряд цих держав не входить. Таким чином, розгляд проблеми державного дефіциту нашої країни на сьогоднішній день є досить актуальною темою, оскільки він викликає ряд проблем, які потребують негайного вирішення.
Проблема державного боргу та бюджетного дефіциту була предметом досліджень таких визначних зарубіжних економістів, як Ш. Бланкарт, Дж. Б’юкенен, Дж. Кейнс, Г. Менк’ю, П. Самуэльсон, Дж. Стігліц та вітчизняних вчених О. Д. Василика, І. О. Лютого, О. Д. Рожка, В. М. Опаріна, В. М. Федосова, І. Я. Чугунова, С. І. Юрія.
Об’єктом даної роботи виступають бюджетний дефіцит і боргова політика у контексті макрофінансової стабілізації. Предметом даної роботи є аналіз проблем бюджетного дефіциту та державного боргу в умовах економіки України та формування науково-практичних рекомендацій щодо ефективного вирішення даних проблем.
Бюджетний дефіцит виникає у випадку перевищення витратної частини державного бюджету над доходною. Даний показник є одним з найважливіших індикаторів, що визначає макрофінансову стабільність будь-якої економіки. Значення дефіциту державного бюджету як важливого чинника ефективної економіки, знайшло своє відображення, наприклад, у рекомендаціях ЄС до фінансового стану країн, що бажають бути членами даного об’єднання. Такі рекомендації є відомими як Маастрихтські критерії (табл. 1).
Таблиця 1
Маастрихтські критерії для вступу держави до ЄС
|
Критерій |
Оптимальне значення |
|
Державний борг по відношенню до ВВП |
Не більше 60% |
|
Дефіцит державного бюджету до ВВП |
Не більше 3% |
|
Курс валюти |
Діапазон коливань курсу у межах ЄС має складати 15% |
|
Інфляція |
Не має перевищувати більш ніж на 1,5% середній рівень у трьох державах ЄС, що мають найкращі результати у сфері стабільності цін |
|
Відсоткові ставки за державними облігаціями |
Не має перевищувати більш ніж на 2% середній рівень у трьох державах ЄС, що мають найкращі результати у сфері стабільності цін |
Джерело: побудовано автором за даними [6]
Таким чином з даної таблиці можна зробити висновок, що дефіцит державного бюджету не має перевищувати 3% від ВВП. Лише у такому випадку бюджетна політика держави може вважатися ефективною. Проте, досвід розвинених країн ЄС доводить, що багато країн не дотримується даного критерію. У таблиці 2 наведено динаміку дефіциту бюджету за різними країнами (у тому числі тих, які не входять до ЄС) за 2007-2013 роки.
Таблиця 2
Динаміка дефіциту бюджету країн світу у 2007-2013 роках
|
Країна |
Бюджетний дефіцит (профіцит), у % до ВВП |
|||
|
2007 |
2009 |
2011 |
2013 |
|
|
Бельгія |
-0,2 |
-5,6 |
-3,7 |
-3,5 |
|
Греція |
-2,8 |
-15,6 |
-9,5 |
-4,5 |
|
Китай |
-2,8 |
-2,8 |
-3,0 |
-2,9 |
|
Іспанія |
-3,8 |
-11,2 |
-9,4 |
-6,5 |
|
Німеччина |
0,2 |
-3,1 |
-0,8 |
-1,0 |
|
США |
-3,3 |
-8,4 |
-7,9 |
-8,8 |
|
Франція |
-2,8 |
-7,5 |
-5,3 |
-3,8 |
|
Японія |
-2,2 |
-7,4 |
-8,3 |
-8,0 |
|
Україна |
-1,4 |
-3,9 |
-1,8 |
-4,4 |
Джерело: побудовано автором за даними [5; 6; 7]
Таким чином, за останні 6 років дефіцитні бюджети спостерігаються у більшості країн світу. Цікаво, що деякі країни ЄС вже давно не дотримуються визначеного рівня бюджетного дефіциту, який у більшості випадків є вищим за рівень 3%. Однією з тенденцій є також високий рівень бюджетного дефіциту у проблемних країнах ЄС – Іспанії та Греції. Причини значного зростання державних видатків у більшості країнах світу є наступними: зниження рівня суспільного виробництва; структурна незбалансованість виробництва; зростання цін та інфляція; великі масштаби тіньової економіки, а також зростання непродуктивних витрат [7].
Проте, з іншого боку, не слід однозначно стверджувати, що дефіцит бюджету є негативним явищем. Як видно з наведених вище даних, дефіцит бюджету є об’єктивним процесом, що охоплює більшість країн світу. Зростання державних витрат у європейських країнах, а особливо соціальних вказує на соціальну спрямованість політики таких держав. Саме тому, можна зробити висновок, що невеликий дефіцит бюджету відіграє позитивну роль у процесі макрофінансової стабілізації економік країн світу.
Аналізуючи досвід України, слід відзначити, що у порівнянні з багатьма європейськими країнами, дефіцит державного бюджету є значно нижчим. У табл. 3 наведено розгорнуту динаміку дефіциту державного бюджету за 2009-2014 роки.
Таблиця 3
Державний бюджет України у 2009-2014 роках, млрд. грн.
|
Роки |
Доходи |
Витрати |
Дефіцит бюджету |
|||
|
% ВВП |
% ВВП |
% ВВП |
||||
|
2009 |
209,7 |
25 |
242,4 |
28,9 |
32,7 |
3,9 |
|
2010 |
240,5 |
22,1 |
303,6 |
28 |
64,3 |
5,9 |
|
2011 |
314,6 |
23,9 |
333,5 |
25,3 |
23,5 |
1,8 |
|
2012 |
445,4 |
31,6 |
395,7 |
28,1 |
53,4 |
3,8 |
|
2013 |
339,2 |
24,1 |
403,4 |
28,6 |
64,7 |
4,5 |
|
2014* |
392,6 |
23,8 |
471,3 |
28,5 |
71,6 |
4,3 |
* - Дані про 2014 рік взяті на основі прийнятого закону України «Про державний бюджет
України на 2014 рік»
Джерело: побудовано автором за даними [4; 5; 12]
Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що дефіцит державного бюджету України, починаючи з 2011 року демонструє зростаючу динаміку. Основними чинниками, які негативно впливають на зростання дефіциту державного бюджету, є економічна та політична нестабільність, недосконалість законодавчої бази, невиважена бюджетна політика.
У процесі прийняття й виконання державного бюджету вирішальне значення має збалансованість доходів і видатків. В Україні формування бюджету з дефіцитом зумовлюється тим, що в нашій державі існує велика потреба у проведенні негайних реформ у багатьох сферах діяльності держави, фінансуванні розвитку інфраструктури, підвищенні якості адміністративних і соціальних послуг. Для їх забезпечення необхідно залучити додаткові джерела фінансування шляхом більш активного використання економічного потенціалу країни. Надходження до бюджету безпосередньо залежать від стану виробництва. У свою чергу,можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати належний рівень соціального захисту населення залежить від обсягів надходжень до бюджету. Країна лише за останні роки подвоїла свої борги. Таким чином відплив грошей з бюджету значно перевищує надходження [15].
Як зазначалося вище, дефіцит бюджету не є однозначно негативним явищем. І хоча в Україні дефіцит бюджету є значно меншим у порівнянні з багатьма країнами світу, вирівнювання дохідної та витратної частин бюджету сприятимуть макрофінансовій стабілізації економіки. При цьому скорочення дефіциту за рахунок зменшення видатків недоцільне, оскільки може зумовити зниження життєвого рівня найбідніших верств населення, а це матиме негативні економічні та політичні наслідки [9].
Останні новини щодо дефіциту державного бюджету вказують на те, що у 2014 році він зростатиме. При цьому передбачається продовжити політику державної підтримки НАК Нафтогаз, а також значно збільшити обсяги приватизації. Враховуючи вищенаведені бюджетні параметри, можна прогнозувати, що у 2014 році грошей вистачатиме лише на соціальні виплати та покриття дефіциту Пенсійного фонду. Тому важливим напрямом є пошуки шляхів збільшення доходів державного бюджету, зокрема:
- Удосконалення податкової політики;
- Зниження питомої ваги зовнішніх запозичень та зміна співвідношення між зовнішніми та внутрішніми державними запозиченнями;
- Зростання фінансової підтримки малому та середньому підприємництву;
- Удосконалення інструментів залучення до інвестиційної сфери особистих
заощаджень населення.
Держава повинна проводити певні реформи, приймати закони,видавати відповідні розпорядження, для врегулювання доходів бюджету і його витрат, а також приділяти більше уваги саме збільшенню доходів. Якщо дотримуватись вищезазначених напрямків державної політики, то зменшення розмірів дефіциту державного бюджету стане можливим уже в середньостроковій перспективі.
Державний борг у сучасних економічних умовах є об’єктивною складовою фінансових систем найрозвиненіших країн світу. Від характеру врегулювання боргової проблеми залежить бюджетна політика країни, стан її валютних резервів, а отже, стабільність національної валюти, рівень відсоткових ставок, інвестиційний клімат, а також стан інших сегментів вітчизняного фінансового ринку. Це робить державний борг не просто засобом залучення коштів для фінансування державних потреб, але й важливим інструментом фінансової політики держави, неправильне використання якого може призвести до серйозних
ускладнень чи навіть до фінансової кризи.
Загалом, досвід розвинених країн свідчить, що у багатьох державах ЄС спостерігається високий рівень державного боргу (рис. 1).
Рис. 1. Порівняльна оцінка співвідношення державного боргу до ВВП України та окремих країн Європи у 2010-2014 роках
Джерело: побудовано автором за даними [6; 7]
Аналізуючи наведені вище дані, необхідно відмітити, що Україна має загалом помірний рівень державного боргу, який є нижчим за 60% від ВВП. Показник відношення державного боргу до ВВП в Україні у 2-9 разів нижчий за аналогічний показник у розвинених країнах світу. Це пояснюється тим, що до складу державного боргу не входять боргові зобов’язання АР Крим та органів місцевого самоврядування. У Бюджетному Кодексі також не розкрито, що саме слід вважати борговими зобов’язаннями держави та чи долучати до складу державного боргу гарантований борг [2].
Слід також відмітити, що останніми роками продовжується негативна тенденція до зростання загального обсягу державного боргу України. Відповідну динаміку державного боргу за 2009-2014 роки відображає рис. 2.
Рис. 2. Державний борг України за 2009-2014 роки
Джерело: побудовано автором за даними [12]
Протягом 2009-2012 років структура державного боргу свідчила про значне переважання зовнішнього боргу над внутрішнім. Основними зовнішніми джерелами формування державного боргу були заборгованість за облігаціями зовнішньої державної позики, що мала тенденції до зростання, тоді як частка коштів отриманих від міжнародних організацій та банків загалом знижувалася. У структурі внутрішнього боргу переважали кошти комерційних банків. Проте, з 2013 року ситуація змінилася і більшу частину боргового навантаження держави припадає саме на внутрішній борг. Безумовно, така зміна структури є позитивним явищем для фінансової системи України. Проте, загальна зростаюча динаміка державного боргу в Україні, а також останні політичні події та девальвація національної валюти у лютому 2014 року загострили проблеми державного боргу в умовах української економіки [8].
Розглянемо динаміку державного боргу з урахуванням гарантованого державою боргу (рис. 3).
Рис. 3. Динаміка державного та гарантованого державою боргу у 2009-2014 роках
Джерело: побудовано автором за даними [12]
Слід відзначити, що протягом 2009-2014 років спостерігається зростання гарантованого державного боргу. Станом на січень 2014 року загальна заборгованість держави становить близько 709,6 млрд. грн. і є трохи нижчою за половину ВВП. Така динаміка зумовлена насамперед нестабільною політичною ситуацією та девальвацією національної валюти на початку року.
Розглянемо далі стан управління державним боргом України(рис. 4).
Рис. 4. Платежі за державним боргом у 2009-2014 роках
Джерело: побудовано автором за даними [12]
Аналізуючи дані наведеної таблиці, слід відмітити, що незважаючи на той факт, що обсяг погашення боргу зростає, досить велика частина коштів витрачається га обслуговування боргу. При цьому платежі за боргом займають все більшу частку у бюджеті. Таким чином, одним із способів зниження дефіциту державного бюджету має стати зниження боргового навантаження на економіку.
Однією з останніх тенденцій боргової політики України є зростання частки внутрішніх облігацій до рівня 49,7% (зовнішні облігації складають 31%), що є позитивним явищем. У 2014 році планується також продовжити політику державної підтримки НАК Нафтогаз за рахунок державних запозичень в обсязі 14,9 млрд. грн. Також за рахунок державного боргу в обсязі 200 млн. грн. буде підтримано Державний земельний банк. Не залишиться без державної підтримки і Український банк реконструкції та розвитку. Урядом планується збільшити капіталізацію банківських установ, з 1,4 млрд. грн. у 2013 до 5,2 млрд. грн. у 2014.
Проте, державний борг залишається складною проблемою, яка потребує виважених рішень для її вирішення. Актуальність даної теми зростає в умовах політичної нестабільності та складної ситуації через конфлікт з Росією. Перш за все слід внести певні зміни щодо порядку визначення граничного розміру державного боргу. В Україні орієнтація на граничний рівень державного боргу, відображений у Бюджетному кодексі (60%), не сприяє відповідальному управлінню державним боргом і несе ризик фінансової дестабілізації. Для гарантування стабільної ситуації у валютно-фінансовій сфері та забезпечення платоспроможності держави у середньостроковій перспективі ліміт державного боргу України варто знизити до рівня 35% від ВВП [16].
Для вирішення проблеми державного боргу і вдосконалення управління ним слід вжити таких заходів: переорієнтуватися на внутрішній ринок державних запозичень на період нестабільності національної валюти; стимулювати попит на державні цінні папери; відмовитись від залучення кредитів міжнародних організацій; заснувати Фонд управління державним боргом, який би займався операціями з мінімізації ризиків і витрат на обслуговування боргу, а також прийняти спеціальний Закон, що регулюватиме управління державним боргом.
З проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:
- за останні 6 років дефіцитні бюджети спостерігаються у більшості країн світу. Деякі країни ЄС вже давно не дотримуються визначеного рівня бюджетного дефіциту, який у більшості випадків є вищим за рівень 3%;
- дефіцит державного бюджету України, починаючи з 2011 року демонструє зростаючу динаміку. Основними чинниками, які негативно впливають на зростання дефіциту державного бюджету, є економічна та політична нестабільність, недосконалість законодавчої бази, невиважена бюджетна політика;
- важливим напрямом є пошуки шляхів збільшення доходів державного бюджету, зокрема: удосконалення податкової політики; зниження питомої ваги зовнішніх запозичень; зростання фінансової підтримки малому та середньому підприємництву;
- Україна має загалом помірний рівень державного боргу, який є нижчим за 60% від ВВП. Показник відношення державного боргу до ВВП в Україні у 2-9 разів нижчий за аналогічний показник у розвинених країнах світу;
- протягом 2009-2012 років структура державного боргу свідчила про значне переважання зовнішнього боргу над внутрішнім. Проте, з 2013 року ситуація змінилася і більшу частину боргового навантаження держави припадає саме на внутрішній борг, що є позитивним явищем для фінансової системи України;
- незважаючи на той факт, що обсяг погашення боргу зростає, досить велика частина коштів витрачається га обслуговування боргу;
- для гарантування стабільної ситуації у валютно-фінансовій сфері та забезпечення платоспроможності держави у середньостроковій перспективі ліміт державного боргу України варто знизити до рівня 35% від ВВП.
1. Коваленко Д. І. Фінанси, гроші та кредит: теорія і практика: навч. Посібник / Д. І. Коваленко. — К. : Центр учбової літератури, 2013. – 578 с.
2. Бюджетний кодекс України / Верховна Рада України. – Київ: Парламентське видавництво, 2011. – 106 с.
3. Про Державний бюджет України на 2012 рік закон України / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4282-17(8).
4. Про Державний бюджет України на 2013 рік закон України/[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5515-17(9).
5. Про Державний бюджет України на 2014 рік закон України /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/719-
18(10).
6. Report on the Eurostat 2014 user satisfaction survey [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/quality/documents/ Report_2014_USS_final.pdf.
7. World economic outlook : a survey by thestaff of the International Monetary Fund. — Washington,DC : International Monetary Fund. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/weo/2014/02 /pdf/textr.pdf.
8. Лютий І.О. Державний кредит та боргова політика України. 2-ге видання [монографія]/ [Лютий І.О., Зражевська Н.В., Рожко О.Д.]; за ред. І.О. Лютого – К.: ЦУЛ, 2008. - 360 с.
9. Рожко О.Д. Причини виникнення та наслідки існування бюджетного дефіциту длясоціально-економічного розвитку України/О.Д. Рожко// Формування ринкових відносин вУкраїні, Вип.7 (122) , 2011.- с. 7-12.
10. Печенюк Н. М. Економічна безпека України в контексті управління зовнішнім боргом держави / Н. М. Печенюк // Актуальні проблеми економіки. — 2013. — No 8 (122). — С. 132–141.
11. Постанова «Про затвердження Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2013-2015 роки»:Кабінет міністрів України; Постанова від 29.04.2013 №320 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/320-2013-%D0%BF.
12. Офіційний сайт Міністерства України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.
13. Aizenman J. Sources for Financing Domestic Capital — is Foreign Saving a Viable Option for Developing Countries / J. Aizenman, B. Pinto, A. Radziwill // NBER Working Paper. — 2011. — №10624.
14. Стиглиц Дж.Ю. О реформе международной валютно-финансовой системы уроки глобального кризиса / Дж.Ю. Стиглиц // Доклад Комиссии финансовых экспертов ООН. — М.: Международные отношения 2010. — 25 с.
15. Богдан Т. Боргова безпека та її роль у гарантуванні фінансової стабільності / Т. Богдан // Вісник Національного банку України. – 2012. – № 4. – С. 8.
16. Макар О. П. Вдосконалення системи управління державним боргом як передумови економічного зростання / О. П. Макар // Вісник Національного лісотехнічного університету України : збірник науково-технічних праць. – Львів, 2012. – Вип. 22.1.– С. 284-290.
17. Богомолова Н. І. Ефективність бюджетної політики в системі фінансової безпеки держави / Н. І. Богомолова // Ефективна економіка. – 2011. – №1. – С. 25-31.