Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
|
22. Іконопис кінця XIII - XIV ст. На іконопис Галицько-Волинського князівства кінця XIII — XIV століть вплинула київська школа. - Найпопулярнішою темою мистецтва XIII століття було заступництво і покровительство (ікона Христа-Спасителя у Мельнику). З творів київського живопису відомі ікони «Богоматір Печерська» -У XIV столітті посилюються народні мотиви. Так, у сюжетах композицій «Різдва Христова» і «Успіння Богородиці» вже були побутові і пейзажні елементи. Вони присутні в розписі стін Кирилівської церкви у Києві (XIV століття). Найпопулярніші сюжети — зображення Юрія Змієборця і «Страшного суду» Спадщина: -ікона Богоматері-Одигітрії з Покровської церкви Луцька (XIII — XIV ст.). -Ченстоховська ікона Божої Матері з Галичини. Основні риси: - лаконізм і цілісність композиції - стриманість колориту і одночасно вміння об'єднати контрастні кольори - емоційна насиченість образу-символа. 24. Тенденції та явища українського передвідродження (ХV ст.) Культура розвивається в руслі церковно-богословського змісту, проте уже в XIII ст. з'являються твори світського характеру з їх зверненням до реального земного життя людини, усвідомленням нею сенсу свого буття й призначення 1) Галицько-Волинський літопис- відомості про життя, діяльність Данила Галицького. прагне показати людину в усій її психологічній багатоманітності, збагнути мотивації її вчинків і дій в реальному земному житті. 2) В культурному житті України значно поширюються єретичні вчення та вільнодумство. Одним із таких учень було богомільство, яке виступало проти офіційної церкви, проти "отців церкви". Значний вплив на них мали реформаційні рухи, що відбулися в країнах Західної Європи, апокрифічна література, особливо дуалістичного та есхатологічного змісту. 3) У XV ст. культурно-літературне життя в Україні помітно пожвавлюється, гуртуються сили, близькі за своїм духом до гуманізму. В другій половині XV ст. виходять друком видатні пам'ятки українського книжного мистецтва — "Льствица", "Златоструй", здійснюються нові редакції "Києво-Печерського Патерика", зростає кількість перекладних творів. 26. Єретичні вчення та ідеї вільнодумства: Богоміли-виникли у Болгарії, з 14-15 ст на укр.етн.землях Мета: забрати всі ресурси, які має церква. Знищити інститут чернецтва та розформувати церкву, вдосконалення для Бога Ідея Бога-Отця ( створив людську душу) та його сина Сатанаїла (створив весь світ) На тер-ії Московії називались стригольники (засновник-цирюльник Карпо). У 16-17 ст.гурток знищенний на тер.укр.земель Гурток «Ожидовілі» Караїми-напрямок євреїв, іудаізм. Книги, які вони перекладали з арабської: «Тайная тайных», «Арістотелеві врата», «Логіка Авіасафа» Догмати (неможливе існування святої трійці, Бог-людина, всі церковні таїнства-фікція)- у 15 ст секста остановлена. 28. Розвиток вітчизняної освіти в XVI -XVII ст -У XVI ст. на українських землях, як і в попередні часи, при церквах і монастирях діяли початкові школи. Дяки, які вчителювали там, навчали дітей читання й письма церковнослов'янською мовою, арифметики й співу. Діти заможних верств суспільства мали можливість отримати домашню освіту. За допомогою вчителів-бакалаврів окрім читання, письма й арифметики вони вивчали латинську та грецьку мови, основи філософії. - У 70-х pp. XVI ст. на українських землях відбувається становлення закладів середньої освіти. У Європі в цей час виникали середні школи, де навчали латинської мови і «семи вільних наук» — граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики. В Україні навчальними закладами такого типу стали слов'яно грека латинські школи. Першу таку школу відкрив князь К.-В. Острозький у своєму замку близько 1578 р. Острозька школа стала окрім середньої давати початки вищої освіти. - Слов'яно-греко-латинські школи засновували також православні братства. Перша така школа на українських землях була створена 1585 р. при Львівському братстві. Одночасно з братськими (православними) школами на українських землях виникають єзуїтські |
|||
30. Острозька Біблія та її значення для української культури
Острозька Біблія 1581 р. — перше повне друковане видання всіх книг Св. Письма церковнослов'янською мовою, здійснене в Острозі друкарем Іваном Федоровичем (Федоровим).
О. Б. містить, окрім канонічного біблійного тексту, передмову від імені Костянтина Острозького, ще одну передмову й два вірші ректора Острозької академії Герасима Смотрицького та коротку післямову Івана Федоровича.
Значення для укр культури:
-Острозька Біблія відіграла важливу роль у боротьбі проти наступу католицької церкви на православ'я. Видавець зібрав церковно-слов'янські та грецькі списки з монастирів усього православного Сходу.
32. Розвиток полемічної літератури в Україні
Полемі́чна літерату́ра — підбірка текстів різних авторів, у яких обговорюються проблемні питання релігійної дискусії між католицькою та православною церквами з метою їх об'єднання.
Передумови виникнення:
-коли католицизм почав релігійно-ідеологічний наступ на православ'я
- у зв'язку з Брестською церковною унією 1596 р
Основні теми:
Представники :
Г. Смотрицький, Христофор Філалет, Іван Вишенський, Стефан Зизаній, М. Смотрицький, З. Копистенський, М. Андрелли
Поява полемічної літератури сприяла формуванню національної свідомості українського народу
38. Архітектурне бароко в Україні.
Українське бароко як архітектурний стиль почав формуватися в Україні в 17 столітті. Як і бароко західноєвропейських країн, українське бароко мало два сильних джерела — бароко з Риму (визначного центра барокової стилістики взагалі) і архітектури доби маньєризму.
Бароко — стиль архітектурних ансамблів. Більшість ансамблів українських монастирів складалося в різні часи, часто — ще в давньоруський період, але їх остаточне формування відбулося в епоху бароко, коли всім будівлям надавалося єдине стильове обличчя (монастирі Придніпров'я та Лівобережжя України, Софійський ансамбль, Видубицький монастир у Києві).
У цей же час за проектом італійського архітектора Растреллі було збудовано Маріїнський палац, що є сьогодні державною резиденцією Президента України.
Спадщина: ансамбль Києво-Печерської Лаври, Софійського собору, Видубецького та Михайлівського золотоверхого монастиря у Києві, Покровський собор у Харкові, Церква св. Андрія у Києві, Троїцький собор у Чернігові, собор Полтави та ін. Найкращими зразками живопису бароко є церковні розписи в Троїцькому соборі Києво-Печерської Лаври.
Хар-ні риси:
36. «Золотий вік» Львівського архітектурного Ренесансу
В історії українського мистецтва, львівський ренесанс – це найважніша капітоля українського мистецтва кінця XVI і початку XVII століття, а пам’ятки архітектури на львівському Ринку і прилеглих вулиць – це найбільша окраса і цілий сенс ренесансового мистецтва на Україні.
Ренесансовий стиль у Львові з’являється в першій чверті XVI стол. Поширювали його головно італійські майстри.
Найбільший розквіт ренесансу у Львові припадає на другу пол. XVI стол., особливо на 70-90 роки того століття. До найстарших будов «Золотого віку» львівського ренесансу, належить будинок Гепнера .
Не менше цінною є «Чорна камениця» в Ринку під ч. 4, побудована в 1577 р. архітектом Петром Красовським, від 20-их років XX стол. – Історичний музей м. Львова.
Також інші будинки Ринку і прилеглих вулиць мали характеристичні ренесансові деталі. До таких належав неіснуючий тепер будинок Пікоззі. До доби пізнього ренесансу відноситься будинок Б. Бандінеллі в Ринку під ч. 2, флорентійського різьбаря, відомого у Львові з того, що заложив у Львові першу пошту в 1629 році.
Найвищі досягнення українського ренесансу зосереджуються в чотирьох будовах, що належать виключно українській культурі, бо створені зусиллями і працею лише української частини «Галицького Вавилону».
Вежа Корнякта при Братській церкві – краса і гордість українського Львова.
40. Розвиток літератури у XVII- XVIII ст.ст.
-розквіт стилю бароко
-полемічна література (Л.Баранович «Нова міра старої віри»; Гізель «Правдива віра»
-козацькі літописи («Літопис Самовидця», літопис Грабянки та Величка)
-розвиток історичної та літописної літератури (Сафанович «Хроніка з літеописів давніх»)
|
34. Братський рух в Україні Львівське, Київське та Луцьке братства Львівське братство – національно-релігійна, громадська організація православних, а згодом – греко-католицьких ураїнських міщан Львова. Мета- взаємна піддержки, оборона своєї віри й піднесення освіти [ Не пізніше 1585 р. група українських міщан (Юрій таІван Рогатинці, Іван та Дмитро Красовскі, Леонід Маленький та ін.) розробила статут Львівського братства Статут Львівського братства встановлював за ним право зверхності над іншими братствами та контроль за духівництвом, зокрема єпископами. Незабаром Львівське батство домоглося права ставропігії. Ставропігія – форма управління в православній церкві, що передбачала церковно-правний імунітет від місцевої церковної їєпархії та безпосередню залежність від патріаршої влади. Представинки: С. Зизаній, Л. Зизаній, К. Ставровецький, П. Беринда, Й. Борецький. Бртству належала Львівська братська друкарня. Коштом Львівського братства утримувалась Львівська братська школа. 1708 р. Львівське братство прийняло унію. 1788 р. австрійський уряд ліквідуав Львівське Успенське ставропігійське братство Київське Богоявленське братство – національно-релігійна, громадська організація київських міщан, яка виникла близько 1615 р. на базі Києво-Братського монастиря, збудованого на землі, подарованій Галикою Гулевичівною. Членами Київського братства були заможні міщани, частина української шляхти і православного духівництва. Ініціатором заснування Київского братства був Іов Борецький. З ініціативи Київського братства в Україні було відновлено православну церковну ієрархію, ліквідовану після проголошення Берестейської унії 1596 р. З 1615 р. братство мало школу елліно-слов’янських та латино-польських наук. Луцьке Хрестовоздвиженське братство – національно-релігійна громадська організація православних українських шляхтичів Волині та міщан Луцька. Засноване 1617 р. Визначними діячами братства того періоду були шляхтичі Л. Древинський, М. Гулевич-Воютинський, А. Пузина, ченці Герасим Микулич, Ісакій Борискович та ін. До Луцького братства входили також окремі представники старшини Війська Запорізького. Братство вело боротьбу проти національно-політичного гноблення українського народу, займалося громадсько-культурною та благодійною діяльністю і відігравало значну роль у боротьбі за збереження законних прав православ’я на Волині. |