Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Росія — СРСР (1917-1939 рр.)
Лютнева революція 1917 року в Росії
Першим днем революції стало 23 лютого (8 березня) 1917 року. Перемога революції поставила як першочергове питання про владу.
27 лютого цар розпустив Державну думу, але в той же день її депутати створили Тимчасовий комітет для відновлення порядку. У результаті переговорів між Петроградською Радою і Тимчасовим комітетом 2 березня 1917 року було сформовано Тимчасовий уряд на чолі з князем Г. Львовим. У той же день Микола II зрікся престолу — династія Романових, яка правила Росією понад 300 років, була скинута.
Відносна стабілізація провідних країн світу змінилася у 1929-1933 рр. грандіозною світовою економічною кризою, найбільшою за всю історію. Головними її причинами стали надмонополізація виробництва, відсутність будь-якого його регулювання, диспропорція між зростанням обсягів виробництва і рівнем доходів значної частини населення.
Лютнева революція перемогла, але політична боротьба на цьому не закінчилася.
У країні утворилося двовладдя — своєрідне переплетення двох політичних сил — Тимчасового уряду і Рад робітничих і солдатських депутатів.
Представник меншовиків Ю. Мартов запропонував мирним шляхом врегулювати питання про владу і створити однорідний соціалістичний уряд але більшовики, які вже контролювали столицю, відмовилися. Тим самим удруге був втрачений шанс демократичного розвитку Росії. Меншовики та праві есери залишили з'їзд Рад. Більшовики оголосили звернення «Робітникам, солдатам і селянам», де вказувалося, що вся влада на місцях переходить до Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
Лютнева революція 1917 р. в Росії поклала початок розколу російського суспільства на два табори: монархістів і республіканців, прибічників старого і нового. Особливістю громадянської війни в Росії було її тісне переплетення з іноземною інтервенцією.
Росія в період Жовтневої революції
1 вересня 1917 р. Росія була оголошена республікою. На початку жовтня 1917 р. Ленін повернувся з Фінляндії до Петрограда і почав націлювати свою партію на захоплення влади збройним шляхом.
Безпосереднє керівництво підготовкою повстання здійснювали політичне бюро та військово-революційний центр (ВРК) Петроградської ради. Повстання почалося 24 жовтня 1917 р. За кілька годин повсталі зайняли найважливіші пункти столиці. 25 жовтня було захоплено останній оплот Тимчасового уряду — Зимовий палац. У цей же день у Петрограді відбувся II Всеросійський з’їзд Рад, де більшість (понад 60%) мали більшовики.
26 жовтня на другому і останньому засіданні II Всеросійського з’їзду Рад Ленін зробив доповіді, за якими були прийняті декрети про мир і землю і постанова про утворення нового уряду.
Уряд, утворений II Всеросійським з’їздом Рад, більшовики назвали Радою Народних Комісарів (Раднарком). Його очолив Ленін, а народними комісарами спочатку були лише більшовики. Але згодом до нього ввійшли 6 лівих есерів, і уряд став двопартійним. З’їзд обрав Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет (ВЦВК), де більшість мали більшовики.
У жовтні 1917 р. більшовики захопили владу за допомогою збройного повстання. Але це був не просто переворот, для якого характерний перехід влади від однієї соціальної групи до іншої.
Громадянська війна та іноземна інтервенція в Росії (1917-1920)
Періодизація громадянської війни.
I період — (листопад 1917 р. — травень 1918 p.). Це період локальних зіткнень між більшовиками та їх супротивниками, збройна боротьба за встановлення Радянської влади, початок іноземної інтервенції.
II період (травень 1918 р. — березень 1919 р.) — розгортання громадянської війни, посилення інтервенції.
III період (березень 1919 р. — березень 1920 р.) — період найсильнішого протистояння, вирішальних битв громадянської війни.
IV період (квітень 1920 р. — листопад 1920 р.) — радянсько-польська війна і боротьба на Півдні України проти білогвардійської армії генерала Врангеля. Завершення в основному громадянської війни.
V період (листопад 1920 р. — жовтень 1922 р.) — ліквідація останніх вогнищ громадянської війни.
Збройна боротьба між більшовиками та їх супротивниками почалася зразу ж після Жовтневої революції в Петрограді. До загострення громадянської війни призвели події навколо Установчих зборів. Більшовики, намагаючись припинити участь Росії у світовій війні, починають переговори з Четверним союзом про мир у Бресті. З березня 1918 р. Брестський мирний договір було підписано. Відповідно до нього Німеччина анексувала Польщу, Латвію, Литву та Естонію, взяла під контроль Україну. Раднарком погодився на виплату Німеччині величезної контрибуції (6 млрд золотих марок). Згідно з договором армія Росії демобілізовувалась, військово-морський флот роззброювався, війська виводилися з України і Фінляндії. Туреччина отримувала Батумі, Каре, Ардаган. Крім того, Радянська Росія погоджувалась підписати нерівноправний торговий договір з Німеччиною.
У результаті громадянської війни російське суспільство виявилося розколотим, 2 млн людей, переважно з інтелігенції, опинилося в еміграції, близько 10 млн загинуло. Економічні збитки становили 50 млрд золотих рублів. Білий і червоний терор призвели до культивування насильства.