Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
19
План
Вступ 3
1. Організаційно-економічна характеристика Ф(С)Г «Шторм» 4
2. Організація менеджменту в сільськогосподарському підприємстві 18
3. Комунікації в менеджменті підприємства 26
3.1. Комунікаційні зв’язки в С(Ф)Г «Шторм» 26
3.2. Документообіг 27
3.3. Організація проведення ділових нарад 29
4. Мотиваційні та соціально-психологічні аспекти управління персоналом
32
5. Індивідуальне завдання 34
Висновки і пропозиції 37
Додатки
ВСТУП
Становлення ринкових відносин в Україні неможливе без створення надійної системи менеджменту, підготовки якісних фахівців, які здатні реалізувати сучасні підходи в менеджменті.
Як відомо, менеджмент — це практична дисципліна, яка має прикладний характер, виражається в діях і вміннях людини.
В основі менеджменту як практичної управлінської діяльності не знання, а дії, тобто недостатньо пояснити певне явище, необхідно показати, як теорія працює на практиці. Таким чином, метою ознайомчої комплексної практики є закріплення теоретичних знань, що були одержані на заняттях в університеті, і отримання практичних навичок з процесу менеджменту підприємства.
Об’єктом проходження практики є С(Ф)Г «Шторм» - фермерське господарство, з рослинницьким напрямком.
Під час проходження практики з 23.06.2014 року по 12.07.2014 року на С(Ф)Г «Шторм» в економічному відділі, під керівництвом головного бухгалтера Дубровської О.М. Я мала змогу ознайомитись з підприємством, його організаційною структурою, набула практичних навичок в планово-економічній роботі, також набула досвід самостійної роботи з даними бухгалтерського обліку, статистичної звітності і т.д. Таким чином, я мала можливість закріпити та проявити звої теоретичні знання на практиці.
РОЗДІЛ I. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ПРАКТИКИ
В червні 2001 року було засновано С(Ф)Г «Шторм». Правовий статус підприємства – селянське (фермерське) господарство. Засновником та керівником підприємства є Кондрачук Віктор Васильович.
Селянське (фермерське) господарство «Шторм» розташоване у Дніпропетровській області, Павлоградського району, с. Булахівка, вул. Дитюка 1, 51470.
У своїй діяльності С(Ф)Г «Шторм» керується Конституцією України, Законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України та іншими законодавчими та підзаконними нормативними актами.
С(Ф)Г «Шторм» знаходиться на відстані 22 км від районного центру – м. Павлоград, та 70 км від обласного центру – м. Дніпропетровськ. Транспортне сполучення з районним та обласним центром – автомобільне. Шляхова мережа району і гоподарства знаходиться у задовільному стані. Асфальтовані дороги дають змогу легко без особливих затрат пального, здійснювати перевезення продукції до місць переробки, зберігання і реалізація продукції.
Територія С(Ф)Г «Шторм» знаходиться у центральній південно-східній частині степу України – в помірно-континентальному кліматі. Клімат даного району характеризується відносно високою температурою влітку і порівняно низькою температурою взимку з частими відлигами, невеликою кількістю опадів. Середньорічна температура повітря взимку -15 – 23 С, влітку - +37,6 С. Кількість без морозних днів 220 – 240. Середня дата першого осіннього заморозку 25 листопада. Найраніше заморозок 15 листопада. Пізні весняні заморозки 15 квітня. Найпізніші весняні заморозки 20 квітня. Найвища температура повітря спостерігається в липні. Термін вегетаційного періоду – 210 днів. Виходячи з наведених даних можна стверджувати, що кількість днів з відповідною кількістю тепла цілком достатньо для росту і розвитку всіх районованих культур і багаторічних насаджень. Кількість опадів за рік складає 432 мм. Розподілення їх на протязі року по місяцях нерівномірне. Кількість опадів за вегетаційний період (квітень – жовтень) в середньому дорівнює 282 мм. Найбільша їх кількість випадає в квітні – липні і опади носять характер зливних дощів. Найменша їх кількість випадає взимку у вигляді снігу. Висота снігового покрову не перевищує 3-4 см.
Метою С(Ф)Г «Шторм» є забезпечення виживання і розвитку підприємства. Для досягнення даної мети, сільськогосподарське підприємство вимагає створення конкурентних переваг та їх реалізації, що можливо лише при розробці ефективних стратегій розвитку і використання інноваційної техніки, тракторів, культиваторів, комбайнів, тощо. Отже,одним з ключових етапів стратегічного планування є розробка та реалізація стратегій.
Місією С(Ф)Г «Шторм» є забезпечення продовольчої потреби країни в даній галузі якісною сільськогосподарською продукцією за конкурентноздатною ціною і отримати прибуток, яка забезпечить підприємству розширене відтворення.
Для здійснення своєї основної діяльності С(Ф)Г «Шторм» забезпечує:
- проведення науково-технічної політики, що забезпечує підвищення технічного рівня виробництва, удосконалення технології та виробничого процесу;
- поліпшення якості продукції;
- раціональне використання сировинних, матеріальних та трудових ресурсів, застосування ресурсозберігаючих технологічних процесів;
- підвищення продуктивності праці;
- збільшення прибутку;
- створення безпечних умов праці на виробництві.
Для визначення оцінки економічного функціонування підприємства необхідно проаналізувати найголовніші ресурси підприємства, які використовуються для ведення діяльності, а саме земельні, матеріальні та трудові ресурси та визначити спеціалізацію підприємства.
Спеціалізація виробництва у сільськогосподарських підприємствах характеризується багатьма показниками, основним з яких є структура товарної продукції. Тому значення певної галузі сільськогосподарського підприємства визначається часткою її товарної продукції у загальній кількості товарної продукції господарства.
Спеціалізація - це процес відособлення та створення підприємств або галузей для виробництва однорідної продукції. Зазвичай, у більшості аграрних підприємств організація виробництва передбачає розвиток однієї або двох галузей рослинництва й однієї або двох галузей тваринництва в раціональному поєднанні з додатковими та підсобними галузями. Вони формують товарну продукцію і визначають виробничий напрям підприємства.
Рівень спеціалізації господарства визначають за часткою вартості товарної продукції головних (головної) галузей у загальній вартості його товарної продукції. Високий рівень спеціалізації мають глибокоспеціалізовані підприємства, які виробляють переважно один вид товарної продукції (птахофабрики, господарства з відгодівлі молодняку великої рогатої худоби, свиней, овочеві фабрики тощо). При цьому частка товарної продукції головної галузі становить понад 50% загальної вартості товарної продукції господарства. Чим менша кількість головних і додаткових галузей, тим порівняно вищим є рівень спеціалізації підприємства.
Як було сказано раніше, значення певної галузі сільськогосподарського підприємства визначається часткою її товарної продукції у загальній кількості товарної продукції господарства, тому проаналізуємо товарну продукцію підприємства та визначено напрям спеціалізації С(Ф)Г «Шторм».
Табл. 1.1
Структура товарної продукції
|
Види продукції |
2011 |
2012 |
2013 |
2013 у % до 2011 |
|||
|
Тис.грн |
% |
Тис.грн |
% |
Тис.грн |
% |
||
|
Зернові |
5466,9 |
41,1 |
4584,1 |
28,8 |
5025,5 |
34,4 |
91,9 |
|
Соняшник |
7829,9 |
58,9 |
11355,6 |
71,2 |
9592,7 |
65,6 |
122,5 |
|
Інша продукція рослинництва |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Всього по рослинництву |
13296,8 |
100 |
15939,7 |
100 |
14618,2 |
100 |
110 |
|
Всього по підприємству |
13296,8 |
15939,7 |
14618,2 |
Після розрахунків табл.1.1. Структура товарної продукції, які проводилися за останні три роки (2011-2013 рр.) можна стверджувати, що товарна продукція, тобто виручка від реалізації в фермерському господарстві «Шторм», збільшилася в 2013 році в порівнянні з 2011. Якщо говорити про зернові, то в 2011 році виручка від реалізації зернових становила 5466,9 тис. грн., то в 2013 виручка склала 5025,5 тис.грн.. Виручка від реалізації соняшнику становила в 2011 році 7829,9 тис.грн., а в 2013 –9592,7 тис.грн., що склало 22,5 %, це сталося через підвищення врожайності соняшнику. В цілому по галузі рослинництва виручка від реалізації зросла на 10 %. Отже, можна стверджувати, що фермерське господарство спеціалізується на вирощуванні соняшнику, зернових та зернобобових культур.
Дуже важливими ресурсами є трудові ресурси. У сучасних умовах господарювання особливої актуальності набуває питання ефективності використання трудових ресурсів. Достатня забезпеченість підприємств потрібними трудовими ресурсами, їхнє раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для підвищення ефективності функціонування будь-якого підприємства.
Трудові ресурси підприємства — кількість робітників, зайнятих на підприємстві, та тих, хто входе до його складу за основною та допоміжною діяльністю.
Людський фактор набуває стратегічного значення для виживання підприємства у нестабільних умовах розвитку ринкових відносин.
Вплив трудових ресурсів на діяльність підприємства безперечний. Від забезпеченості підприємства достатньою кількістю робітників необхідного рівня кваліфікації та досвіду, залежить рівень продуктивної діяльності підприємства. Зокрема, підвищення ефективності управління персоналом сприятливо впливає на ефективність використання устаткування, машин, механізмів, своєчасність виконання робіт, і як результат, обсяг виробництва продукції, її собівартість, прибуток та ін. показники.
Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх (характер продукції, технології та організації виробництва) і зовнішніх факторів (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо).
Саме трудові ресурси, реальні та потенційні, є одним з головних об'єктів управління на рівні як макросистем (держава, регіон, галузь), так і мікросистеми (підприємство).
Віддаючи належне напрацюванням вітчизняних та зарубіжних науковців, слід зауважити, що економічна оцінка ефективності використання трудових ресурсів зумовлюється конкретними умовами господарювання окремого виробничого підприємства.
Проведемо аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами й ефективності їх використання.
Таблиця 1.2.
Наявність та використання трудових ресурсів
|
Показники |
2011 |
2012 |
2013 |
2013 у % до 2011 |
|
Середньорічна чисельність працівників, чол. |
18 |
18 |
24 |
133,3 |
|
Ними відпрацьовано – всього, т. люд.- год. |
32904 |
32976 |
44160 |
134,2 |
|
Відпрацьовано одним середньорічним працівником, люд-год. |
1828 |
1832 |
1840 |
100,7 |
|
Річний запас робочого часу, т. люд.- год. |
34,65 |
34,65 |
46,2 |
133,3 |
|
Коефіцієнт використання робочого часу |
0,95 |
0,95 |
0,96 |
101,1 |
|
Трудозабезпеченність |
1,95 |
1,99 |
1,47 |
75,4 |
Після проведення аналізу наявності та використання трудових ресурсів на С(Ф)Г «Шторм», було з’ясовано, що середньорічна кількість робітників збільшилася у 2013 році в порівнянні з 2011 на 33,3%, а саме на 6 працівників. При збільшенні кількості робітників відповідно збільшився річний запас праці на 33,3%. Слід відмітити, що зменшилась трудозабезпеченність на 24,6%, так як незначно збільшилась площа сільськогосподарських угідь, та збільшилась кількість робітників Станом на 2013 рік обсяг відпрацьованих одним середньорічним працівником людино-годин менший від нормативу на 85 людино-годин.
Іншим не замінним ресурсом є земля. Земля — перша й основна умова будь-якого виробництва, але в сільському господарстві вона ще й головний засіб виробництва, елемент продуктивних сил. Тому в цій сфері результати виробництва значною мірою визначаються якістю земельних ділянок, їхньою родючістю, місце розташуванням щодо ринків збуту, баз постачання потрібної техніки, мінеральних добрив тощо.
Роль землі в сільськогосподарському виробництві визначається тим, що їй притаманна специфічна унікальна властивість — родючість. Завдяки цій властивості земля активно впливає на процес сільськогосподарського виробництва. Родючість визначається здатністю ґрунту нагромаджувати й утримувати вологу та забезпечувати нею рослини, нагромаджувати і трансформувати поживні речовини в доступній для рослин формі, а також забезпечувати доступ кисню в зону кореневої системи рослин, тобто здійснювати аерацію. Проте ці визначальні для родючості ґрунту фактори ніколи не бувають однаковими і мають різне співвідношення між собою, що безпосередньо позначається і на рівні родючості.
Земля як головний засіб виробництва в сільському господарстві, крім уже розглянутих, має ще ряд особливостей, які потрібно враховувати в процесі її використання для виробництва продукції. Так, земля як продукт природи не має вартості, не переносить її, як звичайні засоби праці, на продукцію, в створенні якої вони брали участь. У процесі виробництва вона за правильного її використання підвищує свою родючість, а тому є вічним засобом виробництва. Однак вона обмежена в просторі і штучно не відновлюється. Як матеріальну основу розвитку сільськогосподарського виробництва землю не можна замінити жодними іншими засобами праці.
Крім того, в сільському господарстві земля водночас є і предметом праці. В процесі обробітку землю піддають різним формам впливу. Завдання полягає в тому, щоб цей вплив не руйнував структуру ґрунту, зберігав його властивості, створював умови для підвищення родючості земельних ділянок. Але оскільки її рівень на різних за якістю землях не однаковий, то це призводить і до неоднакової віддачі вкладених у землю коштів. Через це виникає необхідність у розробці та застосуванні ефективних заходів, спрямованих на державну підтримку доходів тих підприємств, що опинилися в гірших природних умовах.
На С(Ф)Г «Шторм» всі сільськогосподарські угіддя взяті в оренду. Розглянемо ефективність використання земельних ресурсів підприємства та його землезабезпеченість.
Таблиця 1.3.
Динаміка і структура земельних ресурсів, землезабезпеченість
|
Показники |
2011 |
2012 |
2013 |
2013 у % до 2011 |
|||
|
га |
% |
га |
% |
га |
% |
||
|
Загальна земельна площа |
3505 |
100 |
3589 |
100 |
3547 |
100 |
101,2 |
|
в т.ч.: с.-г. угіддя |
3505 |
100 |
3589 |
100 |
3547 |
100 |
101,2 |
|
з них: рілля |
3483 |
99,37 |
3567 |
99,39 |
3525 |
99,38 |
101,2 |
|
Посівна площа |
2712 |
77,38 |
2710 |
75,5 |
2711 |
76,43 |
99,9 |
|
Коефіцієнт с.-г. освоєння землі |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
100 |
|||
|
Коефіцієнт розораності землі |
0,99 |
0,99 |
0,99 |
100 |
|||
|
Кількість робітників |
18 |
18 |
24 |
133,3 |
|||
|
Припадає на 1 робітника: с.-г. угідь |
194,7 |
199,4 |
147,7 |
75,9 |
|||
|
ріллі |
193,5 |
198,2 |
146,9 |
75,9 |
Згідно з розрахунків видно, що загальна земельна площа незначно збільшилась, а отже і площа сільськогосподарських угідь незначно збільшилась на 1,2% у 2013 році в порівнянні з 2011 роком, що складає 42 га. Сталося це тому, що всі сільськогосподарські угіддя знаходяться в орендній власності, і власність орендодавців переходить до інших орендарів. Також зменшилась кількість угідь і ріллі, що припадає на одного працівника, на 24,1%, що пов’язано зі збільшенням кількості робітників.
Виробниче підприємство повинне мати засоби виробництва, які є основою продуктивної діяльності підприємства. Вони становлять основний капітал підприємства. Всі матеріально-речові і грошові ресурси, якими володіє підприємство, становлять фонди підприємства.
Фонди підприємства поділяють на виробничі і невиробничі. Виробничі фонди — це ті матеріально-речові засоби, які беруть участь у виробництві. Вони поділяються на основні та оборотні.
Основні виробничі фонди — це засоби праці, які беруть участь у багатьох виробничих циклах і частинами переносять свою вартість на виготовлений продукт, зберігаючи при цьому в процесі використання свою натуральну форму.
За натурально-речовим складом вони включають машини й устаткування, споруди (свердловини, тунелі, мости, вишки), транспортні засоби, виробничий інвентар, робочу і продуктивну худобу, будівлі (виробничі і господарські), передавальне обладнання, інструменти та пристрої, господарський інвентар, багатолітні насадження, інші основні засоби.
На С(Ф)Г «Шторм» у власності є техніка для вирощування і збирання врожаю, а саме трактори, комбайни, культиватори, сіялки і т.д. Щодо виробничих приміщень, то підприємство має склади, майстерню та приміщення для утримання техніки.
Оборотні виробничі фонди — це предмети праці, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, відразу повністю переносять свою вартість на створювану продукцію і в процесі виробництва змінюють натуральну форму. Вони включають сировину і матеріали, паливо і пальне, запасні частини для ремонту, куповані матеріали, тару і тарні матеріали, малоцінні матеріали та інструменти, незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва.
Оборотні виробничі фонди і фонди обігу (готова продукція і грошові кошти) в сукупності становлять оборотні засоби.
В таблиці 1.4.розрахуємо наявність та ефективність використання основних та оборотних фондів.
Таблиця 1.4.
Наявність та ефективність використання основних та оборотних фондів
|
Показники |
2011 |
2012 |
2013 |
2013 у % до 2011 |
|
Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис. грн. |
16933,0 |
20704,6 |
18818,8 |
111,1 |
|
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн. |
6845,0 |
5005,5 |
5925,3 |
86,6 |
|
Виручка від реалізації продукції, тис. грн. |
15956,0 |
19127,6 |
17541,8 |
110 |
|
Фондооснащеність, тис. грн. |
4,8 |
5,8 |
5,3 |
110,4 |
|
Фондоозброєність, тис. грн. |
940,7 |
1150,2 |
784,1 |
83,4 |
|
Фондовіддача, грн. |
0,8 |
0,8 |
0,8 |
100 |
|
Фондомісткість, грн. |
1,2 |
1,3 |
1,3 |
108,3 |
|
Коефіцієнт зростання основних фондів |
0,9 |
0,9 |
0,9 |
100 |
|
Коефіцієнт вибуття основних фондів |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
100 |
|
Припадає оборотних виробничих фондів на 1000 грн. основних, грн. |
404,2 |
241,8 |
314,9 |
77,9 |
|
Норма прибутку, % |
36,8 |
57,8 |
47,6 |
129,3 |
Структура і видовий склад основних виробничих фондів формуються відповідно до потреб сільськогосподарського виробництва. В 2013 році припадає оборотних виробничих фондів на 1000грн. основних зменшилося на 89,3 грн., що склало 22,1 %, за рахунок більш значного збільшення забезпеченості основними засобами. Норма прибутку в 2013 році збільшилась на 29,3 % в порівнянні з 2011 роком, сталося це через збільшення вартості основних та оборотних виробничих фондів.
В процесі аналізу з’ясовано, що фондооснащеність С(Ф)Г «Шторм» збільшилась на 10% за рахунок суттєвого збільшення вартості основних фондів. В той же час на 156,6 тис. грн. або 16,6% зменшилась фондоозброєність в основному за рахунок збільшення чисельності працюючих.
Без аналізу ресурсів підприємства неможливе ведення будь-якої фінансово-господарської діяльності, тож перейдемо до розрахунку основних показників виробничо-фінансової діяльності підприємства.
Ефективність виробництва — найважливіша якісна характеристика господарювання на всіх рівнях.
Під економічною ефективністю виробництва розуміється ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат суспільного виробництва. Чим вище результат при тих самих витратах, тим швидше він зростає в розрахунку на одиницю витрат суспільно необхідної праці, та чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництва. Узагальнюючим критерієм економічної ефективності суспільного виробництва виступає рівень продуктивності суспільної праці.
Ефективність виробництва — це показник діяльності виробництва по розподілу й переробці ресурсів із метою виробництва товарів.
Таблиця 1.5.
Основні показники виробничо-фінансової діяльності підприємства
|
Показники |
2011 |
2012 |
2013 |
2013 у % до 2011 |
|
Загальна земельна площа, га |
3505 |
3589 |
3547 |
101,2 |
|
в т.ч. сільськогосподарські угіддя |
3505 |
3589 |
3547 |
101,2 |
|
із них:рілля |
3483 |
3567 |
3525 |
101,2 |
|
Середньорічна вартість основних виробничих засобів, т. грн. |
16933,0 |
20704,6 |
18818,8 |
111,1 |
|
Середньорічна вартість оборотних засобів, т. грн. |
6845,0 |
5005,5 |
5925,3 |
86,6 |
|
Середньорічна чисельність працівників, чол. |
18 |
18 |
24 |
133,3 |
|
Виручка від реалізації продукції, т. грн. |
15956,0 |
19127,6 |
17541,8 |
109,9 |
|
Вартість валової продукції в порівняних цінах 2010 р., тис. грн. |
12752,9 |
10590,2 |
11671,6 |
91,5 |
|
Урожайність основних сільськогосподарських культур, ц /га озима пшениця |
38,2 |
22,8 |
30,5 |
79,8 |
|
ячмінь озимий |
29,6 |
20,8 |
25,2 |
85,1 |
|
ячмінь ярий |
24,5 |
20,9 |
22,7 |
92,7 |
|
кукурудза на зерно |
45,3 |
19,6 |
32,5 |
71,8 |
|
соняшник |
21,2 |
17,3 |
19,3 |
91,0 |
|
Отримано на 100 га сільськогосподарських угідь, тис.грн.: товарної продукції |
379,3 |
444,1 |
412,1 |
108,6 |
|
прибутку |
129,7 |
30,4 |
79,5 |
61,3 |
|
Отримано товарної продукції, грн., на: 100 грн. основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення |
78,5 |
77 |
77,7 |
99 |
|
одного середньорічного робітника |
738,7 |
885,5 |
609,1 |
82,5 |
|
на 1 люд.-год. |
0,4 |
0,5 |
0,3 |
75 |
|
Рівень рентабельності, % |
19,1 |
4,2 |
11,4 |
59,7 |
Після аналізу основних показників виробничо-фінансової діяльності С(Ф)Г «Шторм», можна зробити висновок що більшість показників за звітний період знизилась, причиною чого могло бути зменшення урожайності сільськогосподарських культур в 2013 році в 2011.
Проаналізуємо вплив основних факторів на виробництво продукції рослинництва в таблиці 1.6, яка наведена в додатку Б. На виробництво впливає: площа посівів, урожайність культур та валовий збір.
У 2012 році під озимою пшеницею було 1020 га землі, урожайність складала 38,2ц/га та валовий збір становив 39003 ц. На 130 га було посіяно озимий ячмінь, де зібрано 3843 ц з урожайністю 29,6 ц/га. Ярий ячмінь займав площу 238 га з яких зібрано 5850 ц з урожайністю 24,6 ц/га. Що стосується кукурудзи то її площа становить 124 га з урожайністю 45,5 ц/га та валовим збором 5620 ц. Під соняшником було 1200 га і було зібрано з них 25396 ц.
У 2013 році озима пшениця займала площу 992 га і валовий збір становив 22578 ц з урожайністю 22,8 ц/га, що зменшилась на 15,4 ц/га в порівнянні з минулим роком. Площа під озимим ячменем – 118 га, а урожайність і валовий збір зменшились і становлять – 20,8 ц/га і 2456 ц. Площа під ярим ячменем зменшилась на 38 га і урожайність зменшилась на 3,7 ц/га і становить 20,9 ц/га, а зібрали 4171 ц. Площа під соняшником не змінилась, було зібрано 20740 ц з урожайністю 17,1 ц/га, що на 4,1 ц/га менше порівняно з минулим роком
Отже у 2013 році погіршилась урожайність всих культур, що і призвело до зменшення валового збору. Причиною цього могли бути несприятливі кліматичні умови.
Дані про врожай і врожайність мають велике значення, адже ці відомості дають можливість судити про ресурси сільськогосподарської продукції в нашій країні, експорту й імпорту зерна, овочів, фруктів, кормів тощо. Ці дані також необхідні для планування виробництва продукції рослинництва, організації закупівель сільськогосподарської продукції, розподілу і перерозподілу продовольства в країні, організації перевезень сільськогосподарської продукції, будівництва складського господарства. Таким чином, урожай (валовий збір) характеризує загальний обсяг виробництва продукції даної культури, а врожайність - продуктивність цієї культури в конкретних умовах її вирощування.