Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE \* MERGEFORMAT1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни: «Економіка підприємства»
Тема: «Інноваційна діяльність підприємства»
Керівник
Виконала студент
Запоріжжя 2013
ЗМІСТ
|
ВСТУП |
|
|
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА |
|
|
1.1 Сутність поняття «інновації» |
|
|
1.2 Сутність та зміст інноваційної діяльності підприємства |
|
|
1.3 Оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства |
|
|
РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» |
|
|
2.1 Організаціно економічна характеристика ПАТ «ДСС» |
|
|
2.2 Аналіз ефективності інноваційної діяльності підприємства |
|
|
РОЗДІЛ Аналіз ефективності інноваційної діяльності підприємства |
|
|
ВИСНОВКИ |
|
|
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ |
|
|
ДОДАТКИ |
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. У сучасних ринкових умовах господарювання підвищення якості й конкурентоспроможності виробничо-технічної бази металургійних підприємств є важливим чинником росту їх економічної стабільності й подальшого розвитку. Протягом останніх років науково-технічний прогрес протікав переважно на еволюційній основі, головним чином, шляхом удосконалення діючої технології, часткової модернізації машин та обладнання, а пріоритети в розвитку виробничо-технічної бази недостатньо погоджувалися з економічними результатами розвитку виробництва. Недостатня увага приділялася таким формам розвитку виробничо-технічної бази, як технічне переозброєння підприємства.
В умовах становлення інноваційної моделі розвитку економіки орієнтація технічного розвитку підприємства на кінцеві результати діяльності є одним з найбільш важливих завдань управління. Впровадження інновацій можна назвати необхідною умовою розвитку виробництва, підвищення якості продукції та зростання виробничих можливостей підприємства. Тому постійне покращення якості з використанням інноваційних технологій повинно стати пріоритетним напрямом розвитку підприємств.
Розвиток інноваційної бази підприємства здійснюється завдяки модернізації устаткування, технічного переозброєння, реконструкції і розширення, нового будівництва; вибір конкретного напряму інноваційного розвитку підприємства проводиться на основі результатів діагностичного аналізу і оцінки техніко-організаційного рівня виробництва.
Прискорення науково-технічного прогресу передбачає перетворення нової реконструкції і технічного переозброєння в основну форму вдосконалення відтворювального процесу в первинній ланці національного господарства, а це вимагає точного визначення сутності технічного переозброєння.
Мета дослідження. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та розроблення методичних і практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективного інвестиційного процесу ПАТ «Дніпроспецсталь».
Завдання дослідження. Для досягнення загальної мети були поставлені такі завдання:
- визначити сутність технічного переозброєння та розвитку підприємства;
- виявити місце нових прогресивних технологій у технічному розвитку підприємства в сучасних умовах
- навести методологію аналізу та оцінки ефективності технічного переозброєння підприємства;
- розкрити об’єктивний характер процесу економічного планування та управління технічним переозброєнням та розвитком підприємства;
- визначити якісні та кількісні показники виробничо-технічних можливостей ПАТ «Дніпроспецсталь»;
- обґрунтувати напрями підвищення ефективності діяльності електросталеплавильного цеху № 2 ПАТ «Дніпроспецсталь»;
- формування напрямків розвитку іннвоваціної політики ПАТ «Дніпроспецсталь».
Об’єкт дослідження – інноваційні процеси ПАТ «Дніпроспецсталь».
Предмет дослідження – теоретичні положення і науково-методичні підходи до оцінки ефективності інноваційних процесів ПАТ «Дніпроспецсталь».
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали теоретичні положення економічної науки щодо розширеного відтворення основного капіталу, праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з економіки технічного розвитку та інноваційної діяльності.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Згідно Закону України «Про інноваційну діяльність», інновації - це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.
Таким чином, під категорію «інновація» в ЗУ «Про інноваційну діяльність» підпадають і інновації в сфері послуг.
Крім того, в ст. 4 ЗУ «Про інноваційну діяльність» визначено перелік об'єктів інновацйної діяльності. Об'єктами інноваційної діяльності є:
Саме слово “інновація” походить від латинського “інноваре” (“відновлення”, “оновлення”). Англійське слово та поняття “іnnovation” відповідає нашому ”введення нового” чи “введення новацій”. Тобто практичне використання новації з моменту її виробництва та розповсюдження у якості нових продуктів або послуг є нововведенням (інновацією). Під новацією розуміється новий порядок, новий звичай, новий метод, винахід, нове явище (відкриття).
В умовах ринкової економіки методологія системного опису інновацій ґрунтується на міжнародних стандартах. Базою для міжнародного зіставлення показників науки та техніки, аналізу їх організації та фінансування, науково-технічної політики слугує Керівництво Фраскаті “Пропонована стандартна практика для обстежень, досліджень та експериментальних розробок”. Перші рекомендації прийняті у м. Фраскаті (Італія) у 1963 р.
У межах організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) була створена група національних експертів, яка підготувала ці офіційні рекомендації за показниками науки і техніки. У зв’язку зі змінами в стратегії науково-технічної політики на національному та міжнародному рівнях; накопиченням практичного досвіду в країнах, що входять до ОЕСР; переглядом міжнародних статистичних стандартів – положення Керівництва Фраскаті періодично уточнюються. 5-та, остання, редакція цих положень прийнята в 1993 році.
Пропозиції ОЕСР щодо збирання даних у галузі технологічних інновацій були затверджені в Осло в 1992 р. та отримали назву “Керівництво Осло”. “Керівництво Осло” було прийнято країнами Північної Європи за сприяння Фонду розвитку промисловості як посібник для збирання даних про технологічні інновації, оскільки дослідження ОЕСР 20 проектів з проблем інноваційної діяльності, проведені в 1990 р., довели суттєві розбіжності в меті, методах, визначеннях основних понять інноваційної діяльності. “Керівництво Осло” розроблено лише стосовно технологічних інновацій та охоплює нові продукти та процеси, а також їх значні технологічні зміни.
Взагалі, у відповідності з міжнародними стандартами, під “інновацією” розуміється кінцевий результат інноваційної діяльності, що отримав втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або вдосконаленого технологічного процесу, який використовується в практичній діяльності або у новому підході до соціальних послуг.
Слід зазначити, що коли австрійський економіст Й. Шумпетер у 1939 р. у роботі “Кон’юнктурні цикли” уперше вжив термін “Інновація”, то під інноваціями він розумів “зміни з метою впровадження та використання нових видів споживчих товарів, нових виробничих та транспортних засобів, ринків та форм організації у виробництві”.
Й. Шумпетер розглядав інновацію як нову науково-організаційну комбінацію виробничих чинників, створену підприємницьким духом; втілення наукового відкриття, технічного винаходу в новій технології або новому виді виробу; нову функцію виробництва, що означає іншу якість засобів виробництва, яка досягається не шляхом дрібного поліпшення старого устаткування чи наявної організаційної схеми, а через введення нових засобів виробництва чи систем його організації.
При цьому він розглядав інновації саме в динаміці, тобто як інноваційні процеси (виготовлення нового продукту, а не “новий продукт”; впровадження нового методу, а не “новий метод”; освоєння нового ринку; отримання нового джерела сировини; проведення реорганізації).
В сучасній літературі поширені два підходи щодо визначення поняття „інновація”:
На думку українських авторів Л.Антонюк, А.Поручника та В.Савчука залежно від об’єкта і предмета дослідження інновації можна розглядати:
Крім того, можна виділити два підходи до визначення інновацій: вузький і широкий:
Згідно з першим інновація ототожнюється з новою технікою, технологією, промисловим виробництвом (Б.Твісс, Б. Санто, Ю. Яковець, В.Хіппель, Х.Рігс та ін.).
У широкому розумінні інновації розглядаються як прибуткове використання ідей, винаходів у вигляді нових продуктів, послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного характеру (М.Портер, П.Друкер, Д.Тідд, Д.Бессант, К.Павітт, Ю.Морозов та ін.).
Інші українські автори – Н.Чухрай та Р.Патора виділяють такі трактування поняття „інновація”:
Є всі підстави не протиставляти статистичний та динамічний підходи, а розглядати інновацію і як одиничний акт, і як процес, бо кожний підхід має свій сенс у розумінні сутності інновацій як особливого явища відтворювального процесу.
Отже, можна запропонувати таке визначення поняття „інновації”: це інструмент зміни матерії, визначений у часі, просторі і задіяних ресурсах, який не використовувався раніше до цього моменту в заданому просторовому вимірі.
Інноваційна діяльність підприємства являє собою комплексний процес створення, використання і розповсюдження нововведень з метою отримання конкурентних переваг та збільшення прибутковості свого виробництва. В ринковій економіці інноваційна діяльність підприємств - один із найсуттєвіших вагомих чинників, які дозволяють підприємству посідати стійкі ринкові позиції і отримувати перевагу над конкурентами в тій галузі, яка є сферою комерційних інтересів даного підприємства.
За своїм характером і функціональним призначенням виділяють такі новинки і нововведення: технічні — нові продукти, технології, конструкційні і допоміжні матеріали, устаткування; організаційні — нові методи і форми організації всіх видів діяльності підприємств та їхніх інституціонально-добровільних об'єднань; економічні — методи господарського управління наукою, виробництвом та іншими сферами діяльності через реалізацію функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів діяльності; соціальні — різні форми активізації людського чинника, включаючи нові форми професійної підготовки персоналу, стимулювання його творчої діяльності, створення комфортних умов життя та праці; юридичні — нові та трансформовані закони й різноманітні нормативно-правові документи (акти), що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств і організацій, певних груп чи окремих фізичних осіб.
Сутність інноваційної стратегії підприємства полягає в тому, що ефективний розвиток підприємства пов'язаний з отриманням переваги над конкурентами і збільшенням прибутку не стільки за рахунок маніпуляції цінами, скільки шляхом постійного оновлення номенклатури виробів та розширення напрямів діяльності підприємства.
В ринковій економіці перевагу отримують ті підприємства, які швидко й активно освоюють нововведення. Це дозволяє їм розширити ринки збуту своєї продукції, завоювати нові сегменти ринку, а в разі освоєння принципово нових нововведень - тимчасово зайняти домінуюче положення на ринку нової продукцію, що безпосередньо пов'язано з можливістю отримання підприємством значно більших прибутків, ніж інші підприємства.
Інноваційна підприємницька діяльність - це особливий процес організації господарювання, який оснований на постійному пошуку нових можливостей покращання техніко-технологічних факторів виробництва. Вона пов'язана з готовністю підприємницької структури (фізичної або юридичної особи) брати на себе весь ризик по здійсненню нового проекта або покращанню існуючого, а також виникаючу при цьому фінансову, моральну і соціальну відповідальність.
У загальному вигляді інноваційну підприємницьку діяльність можна визначити як суспільний технічний економічний процес, що приводить до створення кращих за своїми властивостями товарів (продукції, послуг) і технологій шляхом практичного використання нововведень.
Необхідність організації інноваційної підприємницької діяльності обумовлена: потребами підвищення техніко-технологічного рівня виробництва; збільшенням затрат і погіршенням економічних показників підприємств; швидким моральним старінням техніки і технології; визначаючою роллю науки і підвищення ефективності розробки і впровадження нової техніки; важливістю і економічною доцільністю посилення інтенсивних факторів розвитку виробництва, на основі використання досягнень науково-технічного прогресу у всіх сферах економічної діяльності; потребами істотного скорочення строків створення і освоєння нової техніки; важливістю розвитку масової творчості винахідників і раціоналізаторів та використання їх пропозицій.
На практиці виділяють три основних види інноваційної підприємницької діяльності; інноваційна діяльність в сфері техніко-технологічного забезпечення виробництва; інноваційна діяльність в сфері збільшення виробництва, підвищення якості і здешевлення продукції; інноваційна діяльність в сфері соціальної політики.
Перший вид інноваційної підприємницької діяльності пов'язаний з процесом кількісного і якісного оновлення виробничого потенціалу, який направлений на підвищення продуктивності праці, економію енергоресурсів, сировини і матеріалів та відповідно на збільшення прибутків.
Другий вид інноваційної підприємницької діяльності представляє собою процес якісного удосконалення продукції, її здешевлення, розширення асортименту, який направлено на повніше задоволення потреб населення.
Третій вид інноваційної підприємницької діяльності, пов'язаний з розширенням і покращанням сфери послуг для населення, який направлений на створення нормативних умов для праці та відпочинку і відповідно на підвищення продуктивності праці.
Можна виділити три способи організації інноваційної діяльності:
Найчастіше використовується другий спосіб організації інноваційної діяльності - фірма розміщує замовлення на розробку новизни, а освоює їх власними силами. Відносна рідкість використання першого способу пояснюється недостатнім потенціалом фірмової науки.
В основі всіх видів інноваційної діяльності лежить створення і освоєння нових видів продукції (послуг), виготовлення, створення цінностей, благ та інших товарів.
В інноваційній діяльності важливо враховувати життєвий цикл нововведень - проміжок часу, коли нововведення проходить шлях від виникнення ідеї до його комерційного використання, коли спостерігається активний попит населення на дане нововведення, після чого відбувається перехід нововведення до розряду рядових виробів, процесів, продуктів. У цьому випадку організація, якщо вона і надалі хоче мати конкурентні переваги, обов'язково повинна своєчасно згорнути вже не ефективне нововведення (тобто, коли воно не має активного попиту споживачів) і розпочати впровадження нового нововведення. З впровадженням нового нововведення закінчується життєвий цикл попереднього.
Залежно від результатів та витрат, які враховуються, на інноваційну діяльність розрізняють такі види ефекту:
Крім того, показники ефекту інноваційної діяльності можна розмежувати за такими ознаками:
Локальний ефект характеризує результат інноваційної діяльності на рівні підприємства або іншої господарюючої структури. Загальнодержавний ефект характеризує спільний ефект у сферах виробництва і використання інновації.
Абсолютний ефект характеризує загальний результат, що одержує підприємство від здійснення інноваційних заходів, за певний проміжок часу. Порівняльний ефект характеризує результати порівняння можливих альтернативних варіантів інноваційних заходів та вибору кращого з них.
Одноразовий ефект характеризує загальний (первісний) результат, що одержує підприємство від здійснення інноваційної діяльності. Мультиплікаційний ефект характеризує результат інноваційної діяльності, що поширюється не тільки на підприємство, а й на інші галузі, унаслідок чого відбувається мультиплікація ефекту, тобто процес його помноження.
Тривалість часу, що враховують при розрахунку інноваційного ефекту на розрахунковий період чи на рік, залежить від таких чинників:
Загальним принципом оцінювання ефективності інноваційної діяльності є порівняння ефекту (результату) від застосування нововведень і витрат на їх розроблення, виробництво та споживання. Ефект від застосування нововведень може характеризувати показник прибутку, який, з одного боку, може складатися з економії від зниження собівартості, а з другого боку — від підвищення ціни, унаслідок нової якості інноваційної продукції.
У цілому проблема визначення ефективності і відбору найвигідніших варіантів реалізації інновацій потребує, по-перше, перевищення кінцевих результатів від їх використання над витратами на розроблення, виготовлення і реалізацію інновації, і по-друге, зіставлення отриманих при цьому результатів з результатами від застосування інших аналогічних за призначенням варіантів інновацій. Особливо гостро постає необхідність швидкого оцінювання і правильного відбору варіанта інновації на фірмах, які застосовують прискорену амортизацію, за якої строки заміни діючих машин і обладнання на нові істотно скорочуються.
Крім того, метод оцінювання ефективності інновацій залежить від об’єкта вимірювання ефективності.
Об’єктом оцінювання ефективності можуть виступати різні типи інновацій:
Розглянемо порядок розрахунку ефективності деяких об’єктів інновацій.
Ефективність використання нових засобів праці розраховується:
Езп = Ц + Об + Пр, (1.1)
де Ц — ціна одиниці продукції, що виробляється з використанням нових засобів праці;
Об — обсяг застосування нових засобів праці;
Пр — продуктивність нових засобів праці.
Ефективність використання нових предметів праці розраховується:
Епп = Ц + Об : В, (1.2)
де Ц — ціна одиниці продукції, що виробляється з використанням нових предметів праці;
Об — обсяг застосування нових предметів праці;
В — витрата предметів праці на одиницю продукції.
Основними показниками економічної ефективності інноваційних проектів найчастіше є:
Норма прибутку — це коефіцієнт, який розраховується як відношення середньорічного прибутку від інновації до одноразового первісного капіталу, який витрачено для реалізації цієї інновації. Цей показник за своїм економічним змістом близький до наступного показника — періоду окупності.
Період окупності — це термін повертання коштів через отриманий від інновацій прибуток. Чим він менший, тим ефективнішим уважається проект. Крім того, показник періоду окупності може застосовуватися для порівняння його з банківським процентом як макроекономічним критерієм ефективності розміщення інвестиційних ресурсів.
Але неврахування чинника часу робить ці показники (норми прибутку та періоду окупності) не достатньо точними, а їх використання дає переважно приблизну оцінку ефективності інноваційного продукту. Приведення результатів й витрат до одного моменту часу необхідно робити тому, що вартість коштів є різною для різних років, залежно від ступеня віддаленості розрахункового року від року, ефект якого обчислюється.
Урахування чинника часу, тобто приведення різних у часі ефектів та витрат до одного моменту — розрахункового року, називається процесом дисконтування. Інакше кажучи, при оцінюванні ефективності інноваційного проекту оцінюється й ефективність використання грошей та отримання прибутку в часі — сьогодні чи в майбутньому.
Чистий приведений дохід визначається як теперішня вартість грошових потоків за весь період служби інновації, зменшена на теперішню вартість інвестиційних витрат за цей самий період. За наявності кількох варіантів здійснення інноваційного проекту вибирають варіант з максимальним показник чистого приведеного доходу.
Індекс рентабельності розраховується як відношення теперішньої вартості прибутку за період інноваційного проекту до обсягів інвестицій у даний проект. Якщо показник індексу рентабельності (прибутковості) більший одиниці, то чиста теперішня вартість інноваційного проекту позитивна. Крім того, показник індексу рентабельності буде більший, коли інвестиції будуть меншими.
Внутрішня норма дохідності — це норма дисконтування, за якої чиста теперішня вартість інновації дорівнює нулю, тобто дисконтовані грошові потоки інвестиційних витрат та прибутків стають однаковими. Модель використання цього показника при виборі варіантів інноваційних проектів така: чим він більший, тим вища ефективність проекту. Якщо внутрішня норма дохідності інноваційного проекту більша ніж прийнята норма дисконтування, то такий проект уважається економічно ефективним і забезпечує позитивну величину чистого приведеного доходу. Крім того, перевагою цього показника також уважається можливість установлення «межі безпеки» для інноваційного проекту.
Характерною рисою сучасності є оцінювання соціальних результатів інноваційної діяльності підприємства чи людини. Цей показник безпосередньо використовується в розрахунках економічної ефективності інноваційних проектів. Соціальний результат інноваційного продукту, оцінюваний економічною мірою, виступає одночасно і як соціальне, і як економічне явище, тому що задовольняє як економічні, так і соціальні потреби суспільства. На практиці економічна оцінка соціальних результатів пов’язана з оцінкою параметрів оточуючого людину середовища (виробничого чи природного). Розрізняють два способи оцінювання соціальних результатів:
І — визначення збитків від забруднення навколишнього середовища;
ІІ — порівняння витрат, пов’язаних з реалізацією варіанта інноваційного проекту, що забруднює навколишнє середовище (необхідно додати витрати, пов’язані з дотриманням норм стану навколишнього середовища), і такого, що не забруднює його.
Таким чином, для розрахунку показника соціально-економічного ефекту, з урахуванням збитків від негативних соціальних результатів, необхідно до основних показників, що характеризують ефективність використання інноваційного продукту, додати обсяг витрат у вигляді збитків від забруднення виробничого чи природного середовища. Це можуть бути одноразові капітальні кошти, додаткові інвестиції чи витрати, що впливають на збільшення собівартості продукції, а отже, на зменшення річних приростів прибутку в разі використання інновації, що оцінюється.
РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ»
2.1 Організаціно економічна характеристика ПАТ «ДСС»
ПАТ «Дніпроспецсталь» перетворене в акціонерне товариство наказом Міністерства промисловості України №98 від 31.03.1994 р. з державного електрометалургійного заводу «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна на виконання Указу Президента України №210 від 15.06.1993 р.
Завод з виробництва спеціальних сталей (високолегованих, жаростійких, нержавіючих, інструментальних, кислототривких марок) було пущено 10 жовтня 1932 року в Запоріжжі на базі потужного постачальника електроенергії – ДніпроГЕСУ та частини базового металургійного заводу «Запоріжсталь». Конференція представників колективів, працівників цехів, ланок, відділів та лабораторій Запорізьких електрометалургів 6 травня 1994 року прийняла рішення про приватизацію майна заводу, затвердила план розміщення акцій, та доручила дирекції підприємства виконати комплекс робіт щодо корпоратизації заводу «Дніпроспецсталь». Чисельність працівників, що підписали заяви на приватизацію – купівлю акцій заводу перевищило 62 відсотки. Далі підписка склала 100 відсотків працюючих.
Приватизація здійснювалась цілісним майновим комплексом по плану розміщення акцій створеного товариства. План розміщення акцій було виконано 31.07.2001 року Наказ ФДМУ №1379 «Про виконання плану розміщення акцій ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна».
Головною метою зміни форми власності було підвищення ефективності функціонування підприємства – єдиного в Україні з виробництва спеціальних сталей. Кожен рік, з моменту народження заводу, ознаменований подіями, значними не тільки для ПАТ «Дніпроспецсталь», але і для усієї отраслі в цілому.
Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу – 6973 осіб, середня чисельність позаштатних працівників та сумісників – 4 особи, чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого дня (тижня) – 0. Фонд оплати праці за 2011 рік (без ФСС) – 341 244,7 тис. грн. Порівняно з попереднім 2010 роком ФОП збільшився на 32,96%. Що було викликане збільшенням об’єму виробництва у 2011р. та покращення економічних результатів діяльності підприємства (див. Додатки А-В).
Організаційна структура ПАТ «Дніпроспецсталь» включає:
1) 12 основних цехів, а саме:- 3 електросталеплавільних цеха (в тому числі 1 цех вакуумно–дугового, електрошлакового переплаву);- 1 цех порошкової металургії; 1 прокатний цех; 1 термічний цех; 1 калібрувальний цех; 1 ковальско – пресовий цех; 1 ковальский цех; 1 цех ад’юстажної обробки металу; 1 копровий цех; 1 інструментальний цех.
2) 11 допоміжних цехів, а саме: 1 цех підготовки виробництва; 1 цех випробувань; 2 транспортних цехи (автомобільного та залізничного транспорту); 2 ремонтних цехи ( ремонт механічного обладнання); 1 ремонтний цех (ремонт електрообладнання); 2 енергозабезпечуючих цехи (мереж та підстанцій, енергосиловий); 1 цех Контрольно-вимірювальних приладів та автоматики; 1 склад готової продукції;
3) лабораторії, а саме: 1 центральна заводська лабораторія (наукових розробок); 1 аналітична лабораторія (аналіз хімічного составу сировини, матеріалів та металопродукції).
4) виробництва (сталеплавильне и передільне).
5) 12 управлінь (в тому числі 1 управління корпоративної соціальної відповідальності до складу якого входять: ВСП «Санаторій – профілакторій», ВСП ДК «Дніпроспецсталь», ДОЦ «Чайка», редакція).
6) 51 відділ (включаючи головну бухгалтерію);
7) 5 бюро, 2 групи.
У 2010 році порівняно з 2009 роком спостерігається зростання виробництва:
Позитивна динаміка виробництва та реалізація готової продукції порівняно 2010 та 2009 роки зумовлена наступними чинниками:
Позитивна динаміка виробництва та реалізація готової продукції порівняно 2011 та 2010 роки зумовлена наступними чинниками:
Середньооблікова чисельність персоналу у 2011 р. проти 2010 р. зросла на 468 чол. (на кінець 2011 р. складає 6973 чол., проти 6505 чол. у 2010 р.). Зростання чисельності відбулося за рахунок того, що відбулося зростання об`ємів виробництва продукції.
Також у 2011 році порівняно з 2010 роком треба відзначити зниження простоїв обладнання:
- у сталеплавильному виробництві простої склали 38,5% календарного часу (у 2010 р. -41,6%);
- у передільному виробництві простої склали 31,1 % до номінального часу (у 2010 р. - 23,0 %).
Таблиця 2.1
Основні показники фінансово-господарської діяльності ПАТ «Дніпроспецсталь» за 2011 рік (тис. грн.)
|
Найменування показника Період Звітній 201 1 р. Попередній 20 10 р. 1 2 3 Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 4373132 2342389 2342389 Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ( 3473613 ) ( 1871153 ) Валовий прибуток 540743 277864 Усього активів 2 194 476 2 311 942 Основні засоби 400 200 410 256 Довгострокові фінансові інвестиції 2 044 27 866 Запаси 678 278 664 271 Сумарна дебіторська заборгованість 578 415 678 999 Грошові кошти та їх еквіваленти 48 072 64 589 Нерозподілений прибуток (334 591) (341 946) Власний капітал 240 168 232 237 Статутний капітал 49 720 49 720 Довгострокові зобов’язання 804 352 55 003 Поточні зобов’язання 1 136 005 2 013 554 Чистий прибуток (збитки) 6 394 57 348 Середньорічна кількість акцій (шт.) 1 075 030 1 075 030 Кількість власних акцій, викуплених протягом періоду (шт.) 0 0 Загальна сума коштів, витрачених на викуп власних акцій протягом періоду 0 0 Вартість чистих активів 240 168 232 237 Чисельність працівників на кінець періоду (осіб) 7 173 7 040 Чистий прибуток 540743 277864 |
Як можна побачити з табл. 2.1 показники діяльності підприємства у 2-011р. погіршилися.
Так, за даними планово-економічного відділу ПАТ «Дніпроспецсталь» у 2012 році прогнозується отримати виробничу собівартість продукції в розмірі 926,78 грн/т, а в 2013р. – 1053,40 грн/т. Прогнозні темпи росту складають в 2012 році – 14%, в 2013 році – 13,6%. Для уповільнення темпів зростання собівартості необхідно приділити увагу впровадженню заходів щодо економії матеріальних ресурсів, удосконаленню технологічного та організаційного рівня цеху.
2.2 Аналіз ефективності інноваційної діяльності підприємства
Придбання та введення в експлуатацію основних засобів:
2007 рік: газоаналізатор (488,3 тис.грн); система технічного обліку енергоносіїв (475 тис.грн); спектрометр Спектролаб М9 (1182,8 тис.грн); стенд сушки та високотемпературного розігріву ковша (839,9 тис.грн); установка індукційного нагріву (13833,3 тис.грн); станок стрічкопильний 3 шт. (1883 тис.грн.); система автоматичного регулювання компресів (1728,3 тис.грн); ж.д. шляхи до прес ножиць (904,6 тис.грн); загорожа шлакових відвалів у балці «Середній» (1138,7 тис.грн); кран залізнодорожний (1707,8 тис.грн); ескаватор (5058,4 тис.грн); автоцистерна УПК-8 на базі Камаз (526,8 тис.грн.); навантажувач колесний (1943,9 тис.грн); кар’єрний самохвал Белаз 4 шт. (2397,6 тис.грн.); автомобіль Краз 4 шт. (1044,1 тис.грн); навантажувач (826,2 тис.грн); установка з переробки шлаку Amcom LLC (15310,6 тис.грн.); автомобільні терези (220,9 тис.грн); розвантажувальна естакада з автопід’ї здом (778,3 тис.грн.); автомобіль BMW (487,4 тис.грн).
2008 рік: будівля ЗРУ «Супутник» (2 901 тис.грн); радіорелейна станція зв’язку (201,3 тис.грн.); станок для образивної різки LEGO (147,1 тис.грн); полуавтоматична лінія підготовки проб (829,4 тис.грн); обладнання ЗРУ «Ступник» (4 827,3 тис.грн); машина для ломки футеровки BROKN 330 (1729,9 тис.грн); кран залізнодорожній (2030,9 тис.грн); кран залізнодорожній (2031 тис.грн); вагон думкар (14 штук) (1750 тис.грн); Автобус Нефаз (600 тис.грн); бульдозер (869,4 тис.грн); авмобіль Краз (292 тис.грн); Сервер IBM System p570 (917 тис.грн.); Сервер DS 4700 Express (321 тис.грн.).
2009 рік: газорегуляторний пункт (736 тис. грн.), мережі газопостачання (1312 тис. грн.), естакада (1358 тис. грн.), майданчик з огородженням (337 тис. грн.), майданчики встановлення виливниць та набору тепло вставок (196 тис. грн.), житлові квартири (2261 тис. грн.), двигун ВАО2-560ЛА4У2 (109 тис. грн.), безцентрово-шліфовальний станок (16063 тис. грн.), крани мостові спеціальні (7376 тис. грн.), машина на випробування зразків на кручення (1119 тис. грн.), насос вакуумний (505 тис. грн.), стенд підігріву виливниць (415 тис. грн.), комутатори мережі (487 тис. грн.), вимикач МГГ-10-5000-45 УЗ (245 тис. грн.), терези з платформою (102 тис. грн.), джерело безперебійного живлення (221 тис. грн.), спектрометр Niton XL3t 800 (317 тис. грн.), радіорелейна система Pasolink Neo (201 тис. грн.).
2010 рік: Склад для зберігання особо цінних матеріалів та феросплавів (161тис. грн.), турбокомпресор газовий (148 тис. грн.), копер маятниковий (683 тис. грн.), трансформатори (533 тис. грн.), візок Q=10т (184 тис. грн.), бібліотека стрічкова (107тис. грн.), обладнання УЗ дефектоскопії (102 тис. грн.), твердомір ТБ-5056 з механізацією (553 тис. грн.), аналізатор змін температури (1648 тис. грн.).
2011 рік: Екскаватор перевантажувач (976,26 тис. грн.), Ел.двигун ВАО 8К-560-800-4 (287,04 тис. грн.), Вимикач пічний ISF2 2500A (350тис. грн.), Верстат для випробування абразивних кругів (155,89 тис. грн.), Обладнання електрокотельної (402,489 тис. грн.), Навантажувач дизельний (182,96 тис. грн.), Навантажувач дизельний (182,96 тис. грн.), Вимикач пічний ISF 2500A (308,84 тис. грн.), Вимикач пічний ISF 2500A (308,84 тис. грн.), Спектрометр СЕС-ТЕ-001 (182,88тис. грн.).
2007 рік: обдирально-шлифувальний станок №7 (269,9 тис.грн); обдирально-шлифувальний станок (336,4 тис.грн.); станок Ш7-08 №1 (333,2 тис.грн.); машина для зачистки (673,9 тис.грн.); безцентровотокарний станок 9А320Ф1 (1005,4 ти.грн.); станок вольценоплавильний КЖ-34 (1251,1 тис.грн); бульдозер Т 330 (557,6 тис.грн.); терези ж.д. 3-х платформенні (1235,3 тис.грн.); безцентровотокатний станок КЖ 9309 (640,4 тис.грн.).
2008 рік: лінія обробки 80-180 (7732,1 тис.грн); станок обробки шліфовальної Ш7-05 (3684 тис.грн) полуметодична піч №13 (302,6 тис.грн), автомобіль БЕЛАЗ (295,6 тис.грн); ескаватор ЕКГ 5-У (938,2 тис.грн)
2009 рік: автовантажник МОАЗ-40484 (342 тис. грн.), крани (734 тис. грн.), машина ломки футеровки ковшів (274 тис. грн.), крани мостовий електричний (533 тис. грн.), приймальник для порошку (114 тис. грн.), бульдозер Т-25.02БР-1 (377 тис. грн.), екскаватори (659 тис. грн.), автомобілі (614 тис. грн.), платформи (6591 тис.грн.), піввагон (123 тис. грн.), думпкари (707 тис. грн.), теплохід (630 тис. грн.), спектрограф ДФС-36 (664 тис. грн.), рентгенофлуорисцентний спектрометр VRA-20R (249 тис. грн.).
2010 рік: склади металеві (114 тис. грн.), берегоукріплення (126 тис. грн.), установка для сушки ковша (140 тис. грн.), станки безцентрово-шліфувальні (202 тис. грн.), вертикально-фрезерний станок (189 тис. грн.), фрезерний станок (252 тис. грн.), ножиці Н-483 (213 тис. грн.), ковш КС-90 (152 тис. грн.), автомобіль (174 тис. грн.), думкари (1080 тис. грн.), бульдозер (182 тис. грн.).
2011 рік: Контовочна залізнична дорога (356,21 тис. грн.), Ковш 70т (186,12тис. грн.), Ковш 70т (167,37тис. грн.), Насос консольний (137,49 тис. грн.), Насос консольний (137,49тис. грн.), Насос консольний (137,49 тис. грн.), Насос консольний (137,49 тис. грн.), Машина погрузочна FUCHS (1 138,29 тис. грн.), Думпкар №725 (187,97тис. грн.), Думпкар №736 (165,01тис. грн.), Думпкар №762 (115,16 тис. грн.), Думпкар №778 (118,55тис. грн.).
Більше ніяких значних придбань та вiдчужень активiв протягом останніх 5 рокiв не було. Найбiльш значними iнвестицiями, або придбаннями, пов`язаними з господарською дiяльнiстю підприємства як у 2011р. так і у 2012р. є програма виконання колективного договору та охорони праці.
У 2012 р. завершиться будівництво закритого розподільного пристрою «Супутник» та реконструкція відкритого розподільчого пристрою головної живильної підстанції «М-5». Реконструкція схеми електропостачання східної і центральної частини заводу дозволить забезпечити надійність та якість електропостачання основних технологічних агрегатів СПЦ-2, СПЦ-3 і прокатного цеху, підключивши їх до резервного джерела електроенергії, а також створити необхідні умови для подальшої реконструкції та модернізації цих ділянок.
Програма реконструкції системи опалення передбачає будівництво та введення в експлуатацію в 2010-2012 рр.. п`яти локальних електрокотелен для обігріву об`єктів географічно віддалених від основних споруд, що дозволить істотно скоротити витрати на теплопостачання.
ПАТ «Дніпроспецсталь» здійснює значні капіталовкладення в оновлення і реконструкцію морально і фізично зношеного обладнання. У поточному році на підприємстві буде завершена реконструкція кувального преса зусиллям 32МН, а також модернізація ліній суцільний зачистки металу ЛТ6-501.
Триває оновлення аналітичного обладнання заводу. У звітному році були встановлені маятниковий копер ітвердомір. На 2012 р. заплановано придбання спектрометра АЯЬ-9900 в експрес-групу СПЦ-2 і спектрометра«Спектролаб» в експрес-групу СПЦ-3.
Значний обсяг коштів виділяється підприємством на виконання приписів наглядових органів і приведення параметрів роботи обладнання до сучасних вимог з охорони навколишнього середовища.
Одним з найбільш важливих напрямків робіт в області охорони навколишнього середовища є зниження викидів в атмосферу. Існуючі газоочистні установки сталеплавильного цеху № 3 були введені в експлуатацію в 70-ті роки і не відповідають сучасним вимогам до очищення технологічних викидів, тому в даний час ведуться роботи з будівництва нової системи газоочистки. Дане обладнання дозволить удосконалити відбір і фільтрацію технологічних газів та забезпечити загальний рівень викидів в атмосферу суспедірованних твердих частинок недиференційованих за складом на рівні менше 20мг/Нм. Введення в експлуатацію нового газоочисного устаткування запланований на кінець 1-го кварталу 2012 р.
У процесі аналізу інвестиційної діяльності підприємства інформаційними джерелами є форма 1 «Баланс» та форма 3 «Звіт про рух грошових коштів». Результати інвестиційної діяльності підприємства визначаються на основі аналізу змін на статтях першого розділу балансу «Необоротні активи», статті «Поточні фінансові інвестиції» другого розділу балансу та на окремих статтях форми 2 «Звіт про фінансові результати» («Дохід від участі у капіталі», «Інші фінансові доходи», «Втрати від участі в капіталі», «Інші витрати»). Рух коштів у результаті здійснення інвестиційної діяльності відображається на відповідних статтях другого розділу форми 3 «Звіт про рух грошових коштів».
Аналізу структурних змін у інвестиційній діяльності підприємства протягом звітного періоду наведено у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Аналіз обсягів та структури інвестиційних вкладень підприємства у 2011р.
|
Показник |
На початок періоду звітного |
На кінець періоду звітного |
Відхилення |
|||
|
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
сума, тис. грн |
структура, % |
|
|
Реальні інвестиції: |
479904 |
0,59 |
456055 |
0,62 |
-23849 |
0,03 |
|
у т.ч.: основні засоби |
439325 |
0,53 |
410256 |
0,56 |
-29069 |
0,03 |
|
незавершене будівництво |
31342 |
0,038 |
39330 |
0,053 |
7988 |
0,015 |
|
нематеріальні активи |
9237 |
0,011 |
6469 |
0,008 |
-2768 |
-0,003 |
|
Фінансові інвестиції |
336318 |
0,41 |
276066 |
0,37 |
-60252 |
-0,04 |
|
у т.ч.: довгострокові |
2564 |
0,0032 |
2806 |
0,003 |
242 |
-0,0002 |
|
поточні |
336318 |
0,412042312 |
276066 |
0,37 |
-60252 |
-0,042 |
|
інші |
25060 |
0,030 |
25060 |
0,034 |
0 |
0,004 |
|
Усього |
816222 |
1 |
732121 |
1 |
-84101 |
0 |
Так, обсяг інвестиційних вкладень зменшився на 84101 тис. грн. Порівняння обсягів та структури вкладень в різні форми інвестування свідчить, що пріоритетним напрямом для підприємства залишаються реальні інвестиції.
Крім того, реальні інвестиції мають найбільшу питому вагу в структурі інвестиційних вкладень підприємства — 59 % на початок періоду, причому протягом звітного періоду цей показник зріс на 3 %. Така динаміка оцінюється позитивно, адже підприємництво у сфері виробництва пов’язується передусім з виробничою діяльністю. Тому реальні інвестиції, а конкретніше — капітальні вкладення, мають розглядатись керівництвом кожного підприємства як пріоритетний напрям інвестування. Саме така ситуація спостерігається на підприємстві. Фінансові інвестиції підприємства становлять меншу частку в структурі вкладень, а саме 41 % на початку періоду з дальшим зменшенням до 37 %.
Наступним етапом є аналіз руху грошових потоків від інвестиційної діяльності підприємства протягом звітного періоду. Інформаційною базою аналізу є другий розділ «Рух коштів в результаті інвестиційної діяльності» форми 3, де відображаються як надходження, так і видатки за даним видом діяльності, які мали місце протягом звітного та попереднього періодів. Аналіз проведено з допомогою таблиці 2.3, де окремо згруповано надходження та видатки, пов’язані з інвестиційною діяльністю.
Таблиця 2.3
Аналіз грошових потоків від інвестиційної діяльності за 2011р., тис. грн
|
Показник |
За звітний період |
За попередній період |
Зміна |
|
Реалізація фінансових інвестицій |
99645 |
28001 |
-71644 |
|
Реалізація необоротних активів |
362 |
1890 |
1528 |
|
Отримані відсотки |
1071 |
1306 |
235 |
|
Отримані дивіденди |
0 |
0 |
0 |
|
Інші надходження |
0 |
0 |
0 |
|
Усього надходжень |
101078 |
31197 |
-69881 |
|
Придбання фінансових інвестицій |
103640 |
48186 |
-55454 |
|
Придбання необоротних активів |
48533 |
36162 |
-12371 |
|
Рух коштів від надзвичайних подій (видатки) |
0 |
0 |
0 |
|
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності |
300 |
16730 |
16430 |
Як показують дані таблиці 2.3, протягом звітного періоду надходження від реалізації фінансових інвестицій збільшилися на 1528 тис. грн, в цілому від інвестиційної діяльності надходження зменшилися на 69881 тис.грн. Для з’ясування того, наскільки доцільними були такі операції, необхідно провести докладніший аналіз за даними аналітичного обліку. Протягом і звітного, і попереднього періодів досить значними були надходження від реалізації фінансових інвестицій (акцій, боргових зобов’язань, часток у капіталі інших підприємств), тому в процесі аналізу необхідно з’ясувати причини продажу цих фінансових інструментів. Як свідчать дані таблиці, сума одержуваних підприємством відсотків та дивідендів за фінансовими інвестиціями була нульовою і в звітному періоді проти попереднього не змінилася. Імовірно, що це стало однією з причин реалізації (продажу) фінансових інвестицій.
Протягом звітного періоду підприємство витратило на придбання необоротних активів 48533 тис. грн, що на 12371 тис. грн менше, ніж у попередньому періоді. Значно менші суми спрямовуються підприємством на придбання фінансових інвестицій. Це свідчить, що підприємство надає перевагу реальним інвестиціям.
РОЗДІЛ 3
НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ»
Загальними напрямками розвитку ПАТ «Дніпроспецсталь» є посилення конкурентних позицій заводу на ринку спецсталі, збільшення обсягів продажу та прибутковості виробленої продукції. Підприємство прагнемє не лише зберегти лідерство серед виробників з країн СНД, але і розширити присутність на світовихринках. Позиціонуючи себе як підприємство, що веде прозорий бізнес, ПАТ «Дніпроспецсталь» прагне надавати своїм клієнтам високоякісну продукцію та найкращий сервіс.
Основними стратегічними задачами ПАТ «Дніпроспецсталь» є підвищення конкурентоспроможності за рахунок покращення якості металопродукції та підвищення ефективності виробництва, що у перспективі дозволить збільшити обсяги продажу. Для досягнення поставленої мети ми активно впроваджуємо нові виробничі, енерго- та ресурсозберігаючі технології.
Відповідно до Програми реконструкції ПАТ «Дніпроспецсталь» на 2012-2017 рр. перший етап модернізації підприємства передбачає реалізацію проектів, що спрямовані на підвищення якості та обсягів виробництва кованої та катаної продукції з термообробкою та високою якістю поверхні. У 2012-2013 рр. запланована модернізація прокатного стану 1050, відновлення виробничих характеристик радіально-кувальних машин, придбання виробничої лінії для правки і обточування металопрокату та універсальної лінії термообробки прокату. На цей період також заплановано проектування реконструкції схеми електропостачання та переводу газоспоживаючих агрегатів на природний газ.
Реалізація вищезгаданих проектів дозволить збільшити обсяги виробництва продукції з термообробкою та обточкою та підвищити якість цієї продукції, забезпечити необхідний рівень механічних властивостей та виконати вимоги споживачів щодо кривизни та точності геометрії профілю продукції.
Реконструкція схеми електропостачання східної і центральної частини заводу дозволить забезпечити необхідну надійність і якість електропостачання основних технологічних агрегатів СПЦ-2, СПЦ-3 і прокатного цеху, забезпечивши їх резервним джерелом електроенергії, а також надасть умови для подальшої реконструкції технологічних агрегатів, у тому числі будівництва нової печі ДСП-60 в СПЦ-3.
Серед проектів, спрямованих на енергозбереження, слід також відзначити впровадження у прокатному цеху нових матеріалів для футерування глісажних труб, що дозволяють скоротити витрати палива на 10-15%. У 2010 р. технологія була успішно випробувана на стані 550 та отримала відзнаку як найкращий енергозберігаючий та енергоефективний проект 2010 року Запорізької області. У 2011 р. відбувся перехід на нове футерування на методичній печі стану 325. На 2012 рік заплановано впровадження нового футерування на нагрівальних печах КПЦ, що дозволить суттєво зменшити витрати природного газу.
ПАТ «Дніпроспецсталь» завершає проект із реконструкції системи теплопостачання – будівництво локальних котелень для підрозділів, що розташовані в окремих географічно віддалених від основних споруд будівлях, що дозволить суттєво зменшити витрати на зимове опалення. У поточному році також заплановано реалізацію проектів із переводу котельної санаторію-профілакторію підприємства на природний газ та впровадження геліосистем нагріву води на базі відпочинку «Металург».
Підприємство впроваджує ряд проектів з будівництва та реконструкції електромереж і підстанцій, мережтехнологічних газопроводів. У 2012 р. буде завершено будівництво закритого розподільчого пристрою «Супутник», реконструкція підстанції «М-5» і системи газопостачання підприємства.
ПАТ «Дніпроспецсталь» інвестує значні кошти в оновлення та реконструкцію виробничого обладнання. У 2011 р. на підприємстві реалізований проект із реконструкції лінії правки-поліровки сортового прокату 75КС, у поточному році буде завершена реконструкція гідравлічного кувального пресу, модернізація ліній суцільної зачистки металу ЛТ6-501, а також встановлений обточно-токарний станок.
З метою забезпечення відповідного контролю якості продукції у 2011 р. був встановлений копер маятниковий з корисною енергією 450 Дж та твердомір, що дозволить точніше визначати фiзичнi характеристики продукції. На 2012 р. заплановано встановлення спектрометру ARL-9900 до експрес-групи сталеплавильного цеху №2, спектрометру «Спектролаб» до експрес-групи сталеплавильного цеху №3, придбання переносних аналізаторів хімічного складу металу.
ПАТ «Дніпроспецсталь» приділяє значну увагу зниженню кількості шкідливих викидів у повітря та скороченню промислових стоків. Щороку підприємство направляє значну частину свого інвестиційного бюджету на реалізацію екологічних програм і проектів.
З метою скорочення викидів у повітря впроваджується програма реконструкції газоочисних споруд. У 2012 р. у сталеплавильному цеху №3 буде завершено будівництво нової системи газоочищення технологічних та неорганізованих викидів, яка працюватиме як з існуючим обладнанням, так і з новим, що дозволить суттєво скоротити кількість виробничих викидів в атмосферу.
Для скорочення промислових стоків заплановано реконструкцію оборотних систем на заводі. Здійснюється поступова модернізація та заміна обладнання, яке завдає шкоди навколишньому середовищу: замість совтолових трансформаторів, що є вкрай екологiчнонебезпечними, встановлюються трансформатори сухого типу.
ВИСНОВКИ
Згідно Закону України «Про інноваційну діяльність», інновації - це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.
В умовах ринкової економіки методологія системного опису інновацій ґрунтується на міжнародних стандартах. Базою для міжнародного зіставлення показників науки та техніки, аналізу їх організації та фінансування, науково-технічної політики слугує Керівництво Фраскаті “Пропонована стандартна практика для обстежень, досліджень та експериментальних розробок”. Перші рекомендації прийняті у м. Фраскаті (Італія) у 1963 р.
Й. Шумпетер розглядав інновацію як нову науково-організаційну комбінацію виробничих чинників, створену підприємницьким духом; втілення наукового відкриття, технічного винаходу в новій технології або новому виді виробу; нову функцію виробництва, що означає іншу якість засобів виробництва, яка досягається не шляхом дрібного поліпшення старого устаткування чи наявної організаційної схеми, а через введення нових засобів виробництва чи систем його організації.
Інноваційна діяльність підприємства являє собою комплексний процес створення, використання і розповсюдження нововведень з метою отримання конкурентних переваг та збільшення прибутковості свого виробництва. В ринковій економіці інноваційна діяльність підприємств - один із найсуттєвіших вагомих чинників, які дозволяють підприємству посідати стійкі ринкові позиції і отримувати перевагу над конкурентами в тій галузі, яка є сферою комерційних інтересів даного підприємства.
За своїм характером і функціональним призначенням виділяють такі новинки і нововведення: технічні — нові продукти, технології, конструкційні і допоміжні матеріали, устаткування; організаційні — нові методи і форми організації всіх видів діяльності підприємств та їхніх інституціонально-добровільних об'єднань; економічні — методи господарського управління наукою, виробництвом та іншими сферами діяльності через реалізацію функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів діяльності; соціальні — різні форми активізації людського чинника, включаючи нові форми професійної підготовки персоналу, стимулювання його творчої діяльності, створення комфортних умов життя та праці; юридичні — нові та трансформовані закони й різноманітні нормативно-правові документи (акти), що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств і організацій, певних груп чи окремих фізичних осіб.
Залежно від результатів та витрат, які враховуються, на інноваційну діяльність розрізняють такі види ефекту:
Крім того, показники ефекту інноваційної діяльності можна розмежувати за такими ознаками:
ПАТ «Дніпроспецсталь» перетворене в акціонерне товариство наказом Міністерства промисловості України №98 від 31.03.1994 р. з державного електрометалургійного заводу «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна на виконання Указу Президента України №210 від 15.06.1993 р.
Завод з виробництва спеціальних сталей (високолегованих, жаростійких, нержавіючих, інструментальних, кислототривких марок) було пущено 10 жовтня 1932 року в Запоріжжі на базі потужного постачальника електроенергії – ДніпроГЕСУ та частини базового металургійного заводу «Запоріжсталь». Конференція представників колективів, працівників цехів, ланок, відділів та лабораторій Запорізьких електрометалургів 6 травня 1994 року прийняла рішення про приватизацію майна заводу, затвердила план розміщення акцій, та доручила дирекції підприємства виконати комплекс робіт щодо корпоратизації заводу «Дніпроспецсталь». Чисельність працівників, що підписали заяви на приватизацію – купівлю акцій заводу перевищило 62 відсотки. Далі підписка склала 100 відсотків працюючих.
У 2010 році порівняно з 2009 роком спостерігається зростання виробництва:
Позитивна динаміка виробництва та реалізація готової продукції порівняно 2010 та 2009 роки зумовлена наступними чинниками:
Позитивна динаміка виробництва та реалізація готової продукції порівняно 2011 та 2010 роки зумовлена наступними чинниками:
Рівень продуктивності праці, розрахований по об`ємах товарної продукції в діючих цінах звітного року на 1 працівника промислово-виробничого персоналу, склав 872,2 тис. грн., або 31,4 % до рівня минулого року.
Середньооблікова чисельність персоналу у 2011 р. проти 2010 р. зросла на 468 чол. (на кінець 2011 р. складає 6973 чол., проти 6505 чол. у 2010 р.). Зростання чисельності відбулося за рахунок того, що відбулося зростання об`ємів виробництва продукції.
Також у 2011 році порівняно з 2010 роком треба відзначити зниження простоїв обладнання:
- у сталеплавильному виробництві простої склали 38,5% календарного часу (у 2010 р. -41,6%);
- у передільному виробництві простої склали 31,1 % до номінального часу (у 2010 р. - 23,0 %).
Зниження загального рівня простоїв обладнання відбулось у всіх цехах, зокрема ковальського цеху, внаслідок поломок обладнання та аварійних простоїв РКМ, що вплинуло на зріст загального рівня простоїв передільного виробництва.
У процесі аналізу інвестиційної діяльності підприємства інформаційними джерелами є форма 1 «Баланс» та форма 3 «Звіт про рух грошових коштів». Результати інвестиційної діяльності підприємства визначаються на основі аналізу змін на статтях першого розділу балансу «Необоротні активи», статті «Поточні фінансові інвестиції» другого розділу балансу та на окремих статтях форми 2 «Звіт про фінансові результати» («Дохід від участі у капіталі», «Інші фінансові доходи», «Втрати від участі в капіталі», «Інші витрати»). Рух коштів у результаті здійснення інвестиційної діяльності відображається на відповідних статтях другого розділу форми 3 «Звіт про рух грошових коштів».
Так, обсяг інвестиційних вкладень зменшився на 84101 тис. грн. Порівняння обсягів та структури вкладень в різні форми інвестування свідчить, що пріоритетним напрямом для підприємства залишаються реальні інвестиції.
Крім того, реальні інвестиції мають найбільшу питому вагу в структурі інвестиційних вкладень підприємства — 59 % на початок періоду, причому протягом звітного періоду цей показник зріс на 3 %. Така динаміка оцінюється позитивно, адже підприємництво у сфері виробництва пов’язується передусім з виробничою діяльністю. Тому реальні інвестиції, а конкретніше — капітальні вкладення, мають розглядатись керівництвом кожного підприємства як пріоритетний напрям інвестування. Саме така ситуація спостерігається на підприємстві. Фінансові інвестиції підприємства становлять меншу частку в структурі вкладень, а саме 41 % на початку періоду з дальшим зменшенням до 37 %.
Загальними напрямками розвитку ПАТ «Дніпроспецсталь» є посилення конкурентних позицій заводу на ринку спецсталі, збільшення обсягів продажу та прибутковості виробленої продукції. Підприємство прагнемє не лише зберегти лідерство серед виробників з країн СНД, але і розширити присутність на світовихринках. Позиціонуючи себе як підприємство, що веде прозорий бізнес, ПАТ «Дніпроспецсталь» прагне надавати своїм клієнтам високоякісну продукцію та найкращий сервіс.
Основними стратегічними задачами ПАТ «Дніпроспецсталь» є підвищення конкурентоспроможності за рахунок покращення якості металопродукції та підвищення ефективності виробництва, що у перспективі дозволить збільшити обсяги продажу. Для досягнення поставленої мети ми активно впроваджуємо нові виробничі, енерго- та ресурсозберігаючі технології.
Відповідно до Програми реконструкції ПАТ «Дніпроспецсталь» на 2012-2017 рр. перший етап модернізації підприємства передбачає реалізацію проектів, що спрямовані на підвищення якості та обсягів виробництва кованої та катаної продукції з термообробкою та високою якістю поверхні. У 2012-2013 рр. запланована модернізація прокатного стану 1050, відновлення виробничих характеристик радіально-кувальних машин, придбання виробничої лінії для правки і обточування металопрокату та універсальної лінії термообробки прокату. На цей період також заплановано проектування реконструкції схеми електропостачання та переводу газоспоживаючих агрегатів на природний газ.
Реалізація вищезгаданих проектів дозволить збільшити обсяги виробництва продукції з термообробкою та обточкою та підвищити якість цієї продукції, забезпечити необхідний рівень механічних властивостей та виконати вимоги споживачів щодо кривизни та точності геометрії профілю продукції.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕОЕЛ
1. Белебеха І.О. Управління розвитком сільських територій на регіональному рівні / І.О. Белебеха, В.В. Бакум // Економіка АПК. - 2006. - № 11. – С. 118
2. Володін С.А. Інноваційний провайдинг на наукоємному аграрному ринку: теоретико-методологічні аспекти / С.А. Володін // Економіка АПК. - 2006. - № 8. – С. 9
3. Дем'яненко С.І. Інноваційне зростання - основа стабільності агропромислового комплексу / С.І. Дем'яненко // Наука та інновації. — 2005. - № 1. – С. 87 – 98.
4. Козик В. Можливості та проблеми формування інноваційних структур / В. Козик // Регіональна економіка. – 2005. - № 1. – С. 195.
5. Кропивко М.Ф. Організаційні форми впровадження інновацій в агропромислове виробництво з використанням потенціалу агарної науки / М.Ф. Кропивко, Т.С. Орлова // Економіка АПК, 2007. - № 7. – С. 11 – 18.
6. Краснокутська Н. В., Гарбуз С. В. Інноваційний менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. - К.: КНЕУ, 2005. - 276 с.
7. Черваньов Д.М. Менеджмент інвестиційної діяльності підприємств: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2003. - 622 с
8. Шумпетер Й. А. Теорії економічного розвитку. Капіталізм, соціалізм і демократія / Й. Шумпетер. - М.: Ексмо, 2007.
9. Бланк И.А. Управление финансовыми рисками: учеб. курс / Игорь Александрович Бланк. – К.: Ника-Центр, 2006. – 448 с.
10.Вітлінський В.В. Ризикологія в економіці та підприємництві: монографія / В.В. Вітлінський, Г.І. Великоіваненко. – К.: КНЕУ, 2004. – 480 с.
11.Ганущак-Єфіменко Л.М. Оцінка ефективності управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств, об’єднаних у кластер /Л.М. Ганущак-Єфіменко // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №9(99).
12. Карлін М.І. Фінансова система України: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Карлін. – К. : Знання, 2009. - 198 с.
13. Карпунь І.Н. Ризики в інноваційній діяльності підприємств / І.Н. Карпунь // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. − Вип. 19.12.
14. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник / відп. за вип. І.В. Калачова. – К.: ДП „Інформаційно-видавничий центр Держстату України”, 2012. – 305 с.
15. Програма розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. №389.
16. Статистика науки та інновацій. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. – Режим доступу: <http://www.ukrstat.gov.ua>.
17.Тоцька О.Л. Прогнозні моделі науково-інноваційного розвитку України / О.Л. Тоцька // Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. – 2012. - №1.
ДОДАТОК А
Баланс ПАТ «Дніпроспецсталь» за 2011 рік
|
Коди |
|||
|
Дата |
31.12.2010 |
||
|
Підприємство |
Вiдкрите акцiонерне товариство "Електрометалургiйний завод "Днiпроспецсталь" iм. А.М. Кузьмiна" |
за ЄДРПОУ |
00186536 |
|
Територія |
Україна Запорізька Заводський 69008 м.Запорiжжя вул.Пiвденне шосе, 81 |
за КОАТУУ |
2310136600 |
|
Організаційно-правова форма господарювання |
ПРИВАТНА ВЛАСНIСТЬ |
за КОПФГ |
10 |
|
Орган державного управління |
за СПОДУ |
06024 |
|
|
Вид економічної діяльності |
Виробництво чавуну, сталі та феросплавів |
за КВЕД |
27.10.0 |
|
Одиниця виміру: |
тис. грн. |
Контрольна сума |
|
|
Адреса: |
Україна Запорізька Заводський 69008 м.Запорiжжя вул.Пiвденне шосе, 81 |
|
Баланс станом на 2011 рік |
|
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
I. Необоротні активи |
|||
|
Нематеріальні активи: |
|||
|
- залишкова вартість |
010 |
9237 |
6469 |
|
- первісна вартість |
011 |
27136 |
27163 |
|
- накопичена амортизація |
012 |
( 17899 ) |
( 20694 ) |
|
Незавершене будівництво |
020 |
31342 |
39330 |
|
Основні засоби: |
|||
|
- залишкова вартість |
030 |
439325 |
410256 |
|
- первісна вартість |
031 |
2620433 |
2635020 |
|
- знос |
032 |
( 2181108 ) |
( 2224764 ) |
|
Довгострокові біологічні активи: |
|||
|
- справедлива (залишкова) вартість |
035 |
0 |
0 |
|
- первісна вартість |
036 |
0 |
0 |
|
- накопичена амортизація |
037 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Довгострокові фінансові інвестиції: |
|||
|
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств |
040 |
2564 |
2806 |
|
- інші фінансові інвестиції |
045 |
25060 |
25060 |
|
Довгострокова дебіторська заборгованість |
050 |
0 |
0 |
|
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості |
055 |
573 |
545 |
|
Первісна вартість інвестиційної нерухомості |
056 |
1506 |
1506 |
|
Знос інвестиційної нерухомості |
057 |
( 933 ) |
( 961 ) |
|
Відстрочені податкові активи |
060 |
87746 |
93116 |
|
Гудвіл |
065 |
0 |
0 |
|
Інші необоротні активи |
070 |
0 |
0 |
|
Гудвіл при консолідації |
075 |
0 |
0 |
|
Усього за розділом I |
080 |
595847 |
577582 |
|
II. Оборотні активи |
|||
|
Виробничі запаси |
100 |
186836 |
258526 |
|
Поточні біологічні активи |
110 |
0 |
0 |
|
Незавершене виробництво |
120 |
161029 |
295465 |
|
Готова продукція |
130 |
81170 |
110280 |
|
Товари |
140 |
10 |
0 |
|
Векселі одержані |
150 |
154 |
154 |
|
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: |
|||
|
- чиста реалізаційна вартість |
160 |
202408 |
263069 |
|
- первісна вартість |
161 |
202553 |
263213 |
|
- резерв сумнівних боргів |
162 |
( 145 ) |
( 144 ) |
|
Дебіторська заборгованість за рахунками: |
|||
|
- за бюджетом |
170 |
207206 |
319179 |
|
- за виданими авансами |
180 |
13572 |
91957 |
|
- з нарахованих доходів |
190 |
0 |
9 |
|
- із внутрішніх розрахунків |
200 |
0 |
0 |
|
Інша поточна дебіторська заборгованість |
210 |
4165 |
4631 |
|
Поточні фінансові інвестиції |
220 |
336318 |
276066 |
|
Грошові кошти та їх еквіваленти: |
|||
|
- в національній валюті |
230 |
18207 |
34182 |
|
- у т.ч. в касі |
231 |
4 |
3 |
|
- в іноземній валюті |
240 |
36800 |
30407 |
|
Інші оборотні активи |
250 |
11226 |
20788 |
|
Усього за розділом II |
260 |
1259101 |
1704713 |
|
III. Витрати майбутніх періодів |
270 |
17783 |
29647 |
|
IV. Необоротні активи та групи вибуття |
275 |
7 |
0 |
|
Баланс |
280 |
1872738 |
2311942 |
|
Пасив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
I. Власний капітал |
|||
|
Статутний капітал |
300 |
49720 |
49720 |
|
Пайовий капітал |
310 |
0 |
0 |
|
Додатковий вкладений капітал |
320 |
0 |
0 |
|
Інший додатковий капітал |
330 |
512156 |
512033 |
|
Резервний капітал |
340 |
12430 |
12430 |
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
350 |
-400188 |
-341946 |
|
Неоплачений капітал |
360 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Вилучений капітал |
370 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Накопичена курсова різниця |
375 |
0 |
0 |
|
Усього за розділом I |
380 |
174118 |
232237 |
|
Частка меншості |
385 |
0 |
0 |
|
II. Забезпечення наступних виплат та платежів |
|||
|
Забезпечення виплат персоналу |
400 |
7807 |
10872 |
|
Інші забезпечення |
410 |
0 |
0 |
|
Сума страхових резервів |
415 |
0 |
0 |
|
Сума часток перестраховиків у страхових резервах |
416 |
0 |
0 |
|
Цільове фінансування |
420 |
20 |
20 |
|
Усього за розділом II |
430 |
7827 |
10892 |
|
ІІІ. Довгострокові зобов’язання |
|||
|
Довгострокові кредити банків |
440 |
112480 |
55003 |
|
Інші довгострокові фінансові зобов’язання |
450 |
0 |
0 |
|
Відстрочені податкові зобов’язання |
460 |
0 |
0 |
|
Інші довгострокові зобов’язання |
470 |
0 |
0 |
|
Усього за розділом III |
480 |
112480 |
55003 |
|
ІV. Поточні зобов’язання |
|||
|
Короткострокові кредити банків |
500 |
1236506 |
987152 |
|
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями |
510 |
0 |
304055 |
|
Векселі видані |
520 |
1005 |
1005 |
|
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
530 |
218641 |
496084 |
|
Поточні зобов’язання за розрахунками: |
|||
|
- з одержаних авансів |
540 |
65748 |
135246 |
|
- з бюджетом |
550 |
3818 |
4254 |
|
- з позабюджетних платежів |
560 |
0 |
0 |
|
- зі страхування |
570 |
7985 |
6567 |
|
- з оплати праці |
580 |
12947 |
12641 |
|
- з учасниками |
590 |
18102 |
17829 |
|
- із внутрішніх розрахунків |
600 |
0 |
0 |
|
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу |
605 |
0 |
0 |
|
Інші поточні зобов'язання |
610 |
13283 |
48721 |
|
Усього за розділом IV |
620 |
1578035 |
2013554 |
|
V. Доходи майбутніх періодів |
630 |
278 |
256 |
|
Баланс |
640 |
1872738 |
2311942 |
ДОДАТОК Б
Звіт про фінансові результати ПАТ «Дніпроспецсталь» за 2011 рік
|
Звіт про фінансові результати за 2011 рік |
|
I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ |
|
Стаття |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
010 |
4373132 |
2342389 |
|
Податок на додану вартість |
015 |
355845 |
187410 |
|
Акцизний збір |
020 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
025 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
|
Інші вирахування з доходу |
030 |
( 2931 ) |
( 5962 ) |
|
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
035 |
4014356 |
2149017 |
|
Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
040 |
( 3473613 ) |
( 1871153 ) |
|
Валовий прибуток: |
|||
|
- прибуток |
050 |
540743 |
277864 |
|
- збиток |
055 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Інші операційні доходи |
060 |
1166294 |
661773 |
|
У т.ч. дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності |
061 |
0 |
0 |
|
Адміністративні витрати |
070 |
( 95838 ) |
( 73030 ) |
|
Витрати на збут |
080 |
( 90315 ) |
( 66978 ) |
|
Інші операційні витрати |
090 |
( 1249312 ) |
( 707950 ) |
|
У т.ч. витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності |
091 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Фінансові результати від операційної діяльності: |
|||
|
- прибуток |
100 |
271572 |
91679 |
|
- збиток |
105 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Доход від участі в капіталі |
110 |
649 |
485 |
|
Інші фінансові доходи |
120 |
2060 |
1395 |
|
Інші доходи |
130 |
232815 |
177912 |
|
Фінансові витрати |
140 |
( 178576 ) |
( 164160 ) |
|
Втрати від участі в капіталі |
150 |
( 407 ) |
( 2245 ) |
|
Інші витрати |
160 |
( 213620 ) |
( 217470 ) |
|
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті |
165 |
0 |
0 |
|
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: |
|||
|
- прибуток |
170 |
114493 |
0 |
|
- збиток |
175 |
( 0 ) |
( 112404 ) |
|
У т.ч. прибуток від припиненої діяльності та/або прибуток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності |
176 |
0 |
0 |
|
У т.ч. збиток від припиненої діяльності та/або збиток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності |
177 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності |
180 |
( 57145 ) |
( 4868 ) |
|
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності |
185 |
0 |
0 |
|
Фінансові результати від звичайної діяльності: |
|||
|
- прибуток |
190 |
57348 |
0 |
|
- збиток |
195 |
( 0 ) |
( 117272 ) |
|
Надзвичайні: |
|||
|
- доходи |
200 |
0 |
0 |
|
- витрати |
205 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Податки з надзвичайного прибутку |
210 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Частка меншості |
215 |
0 |
0 |
|
Чистий: |
|||
|
- прибуток |
220 |
57348 |
0 |
|
- збиток |
225 |
( 0 ) |
( 117272 ) |
|
Забезпечення матеріального заохочення |
226 |
0 |
0 |
|
II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ |
|||
|
Найменування показника |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Матеріальні затрати |
230 |
3293497 |
1558572 |
|
Витрати на оплату праці |
240 |
259655 |
201332 |
|
Відрахування на соціальні заходи |
250 |
97078 |
75855 |
|
Амортизація |
260 |
56741 |
51176 |
|
Інші операційни витрати |
270 |
241931 |
194218 |
|
Разом |
280 |
3948902 |
2081153 |
|
III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ |
|||
|
Назва статті |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Середньорічна кількість простих акцій |
300 |
1075030 |
1075030 |
|
Скоригована середньорічна кількість простих акцій |
310 |
1075030 |
1075030 |
|
Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію |
320 |
0.05 |
0 |
|
Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію |
330 |
0.05 |
0 |
|
Дивіденди на одну просту акцію |
340 |
0 |
0 |