Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
програма молодих політично незалежних держав щодо перебудови міжнар. економічних відносин, висунута в умовах загострення кризи системи імперіалістичної експлуатації паливно-сировинних і трудових ресурсів країн, що розвиваються. Зафіксована в документах 6-ї спец. сесії Генеральної Асамблеї ООН з питань сировини та розвитку (травень 1974). Програма включає вимоги політ., екон., правового характеру. Н. м. е. п. пропонує дотримуватись у міжнар. відносинах принципів суверенної рівності д-в, тер. цілісності, невтручання у внутр. справи. Обов'язковою вимогою д-в, що стали на шлях нац. незалежності, є право кожної країни на самовизначення, вибір соціально-екон. системи, право контролю над своїми госп. ресурсами. У проектах Н. м. е. п. відображено проблеми, які стоять перед молодими країнами Азії, Африки та Лат. Америки. Одна з найгостріших проблема справедливих відносин у галузі зовнішньої торгівлі. Оскільки існує великий розрив між цінами на сировинні товари, які експортують молоді незалежні д-ви, та цінами на пром. товари, що надходять у ці країни з розвинутих капіталістичних д-в, країни, що розвиваються, пропонують запровадити систему індексації цін на сировину щодо цін на пром. товари, щоб встановити справедливе співвідношення між ними. Серед реформ, які намагаються провести в галузі зовн. торгівлі, ліквідація тарифних і нетарифних бар'єрів у розвинутих країнах для товарів країн, що розвиваються, розвиток пром-сті по обробці й переробці сировини у цих країнах, створення міжнар. запасів сировини та міжнар. фонду фінансування їх. Прямим наслідком політики імперіалістичних країн є зовн. заборгованість молодих незалежних країн, що на кін. 1979 становила понад 360 млрд. дол. (за даними 11-ї спец. сесії Генеральної Асамблеї ООН з екон. питань 1980). У зв'язку з цим одним з положень проектів Н. м. е. п. є вжиття заходів, спрямованих на усунення зовн. заборгованості. В умовах науково-технічної революції високий ступінь монополізації ринку технології зумовлює залежність країн, що розвиваються, від імперіалістичних д-в при одержанні нової техніки і технології. Тому пропонується розширити допомогу країнам, що стали на шлях нац. незалежності, у розвитку їхнього науково-технічного потенціалу, відкрити їм доступ до найновіших досягнень науки і техніки. У проектах Н. м. е. п. зафіксовано вимоги д-в "третього світу" щодо перебудови світ. валютної та кредитної систем, створення власних нац. валют, надання країнам, що розвиваються, продовольчої допомоги. Проекти Н. м. е. п. мають антимонополістичну спрямованість. В них ставиться питання про обмеження, а потім і ліквідацію засилля міжнародних монополій в економіці слаборозвинутих країн Азії, Африки та Лат. Америки. Осн. положення Н. м. е. п. активно підтримують країни світової соціалістичної співдружності.
Новий міжнародний економічний порядок (НМЕП) концепція перебудови міжнародних економічних відносин відповідно з комплексом вимог економічно відсталих країн для подолання їх нерівноправного становища у сфері зовнішньоекономічних відносин. Принципи НМЕП проголошують: суверенітет кожної держави над своїми багатствами, в т.ч. природними ресурсами й економічною діяльністю, інтегрована програма з сировини, ліквідація бар'єрів на шляху промислових товарів країн, що розвиваються, на ринки промислово розвинутих країн, передача країнам, що розвиваються, передової технології на пільгових в комерційному відношенні умовах; обмеження негативних наслідків діяльності транснаціональних корпорацій; реформа світової валютної системи; зміцнення економічної співпраці. В майбутньому ці норми і вимоги отримали розвиток у діяльності всієї системи економічних органів ООН і були зосереджені у 25 вузлових проблемах. Це проблеми допомоги і сприяння, міжнародної торгівлі, міжнародних фінансів, індустріалізації, реалізації програм розвитку технології і бізнесу, соціальних питань, а також політичні й інституційні проблеми ж.