Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
17
Міністерство охорони здоров’я України
Українська медична стоматологічна академія
На правах рукопису
Кулаков Дмитро Олексійович
УДК 616.314.11-089.23-035
Удосконалення методу заміщення дефектів зубного ряду та коронкової частини зубу
14.01.22. –стоматологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Полтава –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Дніпропетровський державній медичній академії МОЗ України (ректор –академік АМН України, доктор медичних наук, професор Дзяк Георгій Вікторович)
Науковий керівник: - доктор медичних наук, професор Левкович Анатолій Миколайович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології
Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Гризодуб Василь Іванович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології та ортодонтії
Кандидат медичних наук, доцент Мунтян Леонід Максимович, Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач
кафедри ортопедичної стоматології
Провідна установа: - Львівський державний медичний університет ім.
Д. Галицького, кафедра хірургічної і ортопедичної стоматології факультету післядипломної освіти
Захист відбудеться 26.09.2000 року о 13 годині
На засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41. 601. 01 при Українській медичній стоматологічній академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.
Автореферат розісланий 20.05. 2000 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук, доцент Н.В. Головко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми
Заміщення дефектів зубного ряду та коронкової частини зубу конструкціями з високим косметичним ефектом завжди займали значне місце у клініці ортопедичної стоматології.
На даний час актуальними стали питання економічних, простих у виготовленні і в той же час міцних та косметичних зубних протезів, у яких коронки використовуються не тільки як самостійний вид протезування, але є і складовою частиною мостоподібних конструкцій протезів.
Перед виготовленням коронок, незалежно від їх виду і матеріалу, зуб підлягає спеціальній підготовці. При цьому за допомогою різноманітних абразивних інструментів з його поверхонь зішліфовується шар твердих тканин значної товщини (Круглик Ю.Н. /1981/, Постолаки И.И. /1981, 1985/, Копейкин В.Н. /1986, 1987/).
На сучасному етапі розвитку ортопедичної стоматології, при широкому впровадженні в практику порцелянових, фотокомпозитних, полімерних та литих видів коронок, здійснюється значне препарування зубів, при якому зішліфовується повністю не тільки емаль, а й частина дентину. Це іноді приводить до виникнення найближчих та віддалених ускладнень: гіперестезії твердих тканин, пульпіту, некрозу, опіку пульпи та ін. (Титов Ю.Ф. /1987/, Большаков Г.В. /1983, 1987/).
Такі ускладнення викликають незадоволення хворих протезуванням, скорочує строк користування зубними протезами, які у ряді випадків припиняють виконувати власну функцію.
Таким чином, препарування з максимальним збереженням тканин зубу при протезуванні –це одна з актуальніших проблем ортопедичної стоматології. Тому перспективним є створення таких конструкцій зубних протезів, які не втрачаючи косметичних властивостей, дозволяють максимально зберегти тверді тканини зубу при препаруванні, та за рахунок використання нових засобів фіксації, дозволяють міцно утримувати облицювальний матеріал на металевому каркасі протезу.
Широкого впровадження на сучасному етапі набули литі конструкції: металевополімерні, металевопорцелянові. Але використання литих конструкцій не завжди показані, вони мають ряд власних недоліків, а при деяких видах прикусу протипоказані (Рыбаков А.И., 1984).
Широке впровадження в практику литих конструкцій дещо знизило зацікавленість практичних лікарів та наукових працівників до традиційних штампованих конструкцій, які і досі залишаються самим масовим засобом протезування. Помилково вважається, що цей вид протезування вичерпує себе. Не дивлячись на цю думку, штамповано-паяні, штамповано-зварні протези мають свої переваги і можуть бути удосконалені.
За даними вітчизняних та закордонних авторів, найкращим засобом підвищення міцності і довговічності комбінованих незнімних полімерних протезів є армування металом облицювального шару. Однак, якщо при виготовленні проміжної частини мостоподібного протезу (фасетки), де армування металом дозволило в основному досягнути цієї мети, проблема протезування косметичними коронками ще не зовсім вирішена.
Комбіновані коронки виготовлені на основі виштамповування коронок та ковпачків, облицьованих пластмасою, як показали клінічні спостереження, недостатньо міцні. Особливо слабко фіксований на них облицювальний шар. Із-за цих недоліків і погрішностей методики виготовлення вони не знайшли більш широкого використання. Комбіновані коронки на основі цільнолитих конструкцій володіють рядом позитивних якостей. Більш висока точність їх виготовлення підвищує якість цільнолитих комбінованих протезів. Однак необхідність значного зішліфовування твердих тканин зубів з метою досягнення оптимального вимагаємого естетичного ефекту, суворого урахування усадки металу і складність виготовлення яка з цього виникає, необхідність використання дорогого обладнання і висока собівартість заважає більш широкому впровадженню цільнолитих протезів у практику.
Враховуючи стан існуючого на сьогодні устаткування, високу вартість матеріалів, що використовуються, підготовленості персоналу та сплатопроможності населення (Томашевський О.М. /1997/), альтернативою виготовлення косметичних зубних протезів на литій основі є штамповано-паяні та штамповано-зварні протези, які мають власні беззаперечні переваги і можуть бути удосконалені.
На даний час немає такої методики, яка б сповна дозволила виготовити міцну, довговічну, високу в естетичному відношенні і в той же час не дорогу комбіновану коронку чи мостоподібний протез. Вирішенню даного питання присвячені ці дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконана згідно з планом і є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри ортопедичної стоматології Дніпропетровської державної медичної академії –“Удосконалення методів ортопедичного лікування хворих з дефектами зубних рядів”. Номер державної реєстрації 0199V00100Е.
Мета дослідження. Підвищення ефективності використання та покращення спосібу та технології виготовлення косметико-естетичних конструкцій окремих коронок та мостоподібних протезів шляхом застосування методу електрохімічного нанесення ретенційного шару на металеві каркаси для надійної фіксації облицювальних матеріалів.
Завдання дослідження
Наукова новизна отриманих результатів
Вперше доведена можливість виготовлення окремих комбінованих коронок і штамповано-паяного чи штамповано-зварного каркасу для незнімних зубних протезів з використанням електрохімічного методу нанесення ретенційного шару на гальванічній лінії з послідуючим їх облицюванням полімерними матеріалами. Розроблена технологія виготовлення штампованих металевих каркасів штучних коронок без відтворення анатомічної форми зубів, з послідуючим нанесенням ретенційного шару із корундової чи порцелянової крихти та покриття їх естетичним облицювальним шаром.
Відпрацьовані клінічні етапи ортопедичного лікування з використанням запропонованих конструкцій протезів, і вивчена їх клінічна ефективність.
Розроблен ефективний не трудомісткий спосіб розрізання удосконалених коронок у випадках необхідності зняття ортопедичних конструкцій.
Практичне значення отриманих результатів
Запропоновано ряд удосконалень клініко-лабораторних етапів виготовлення комбінованих мостоподібних протезів та окремих коронок. Методика використання технології електрохімічного нанесення ретенційного шару на штамповану основу дозволяє збільшити міцність з’єднання облицювального матеріалу з металевим каркасом, покращити косметико-естетичні властивості незнімного протезування при мінімальному зашліфовуванні твердих тканин зубів. Запропоноване удосконалення технології дає можливість виготовляти більш тонкі стінки штучних коронок не використовуючи при цьому спеціального устаткування та коштовних матеріалів, що сприяє зниженню собівартості косметичного протезування і не трудомісткого методу зняття коронок у випадках необхідності.
Результати дослідження впроваджені в роботу відділень ортопедичної стоматології м. Дніпропетровська, м. Кривого Рога, в учбовий процес кафедри ортопедичної стоматології Дніпропетровської державної медичної академії.
Особистий внесок здобувача
Дисертаційна робота є особистим завершеним науковим дослідженням, виконаним на кафедрі ортопедичної стоматології Дніпропетровський державної медичної академії. Автором самостійно вивчена та проаналізована література. Лабораторні та клінічні дослідження, їх інтерпретація та обґрунтування положень, що виносяться на захист здійснені автором особисто. Етапи електрохімічного нанесення ретенційного шару на гальванічній лінії виконувались у ЦНДЛ при ДДМА м. Дніпропетровська. Проведено косметико-естетичне протезування 129 пацієнтів з дефектами твердих тканин зубів та частковою вторинною адентією, з використанням запропонованої удосконаленої технології.
Апробація результатів роботи
Основні положення та матеріали дисертаційної роботи були викладені у доповідях на науково-практичних конференціях з актуальних питань ортопедичної стоматології у м. Івано-Франківськ (1995), у м. Полтава (1996), у м. Львів (1996), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання стоматології” у м. Одесі (1997), на Дніпропетровській обласній науково-практичній конференції Асоціації стоматологів (1999).
Результати роботи обговорені на наукових засіданнях кафедри ортопедичної стоматології, на засіданнях проблемної комісії “Стоматологія” при Дніпропетровській державній медичній академії.
Публікації
За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць, з яких 4 у фахових наукових виданнях рекомендованих ВАК України, отримано 3 посвідчення на раціоналізаторські пропозиції (№ 1/95 от 23.01.95 р., № 4/96 от 05.04.96 р., № 14/96 от 9.07.96 р.), 2 роботи в матеріалах і тезах наукових конференцій, заявка на винахід (корисну модель) за № 99031591 від 23.03.1999 р.
Обсяг і структура дисертації
Дисертаційна робота викладена на 140 сторінках машинописного тексту. Оформлена згідно положенням ВАК України. Складається із вступу, розділу огляду літератури, 2-х розділів власних досліджень, розділу обговорювання результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, до якого надходять 214 джерел, з яких 157 авторів країн СНД і 57 авторів дальнього зарубіжжя, додатку.
Робота ілюстрована 36 рисунками, 11 таблицями.
ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження
Дослідження проводились у таких напрямках:
Основним матеріалом експериментальних та фізико-механічних досліджень були стандартні штамповані гільзи, виготовлені з них ковпачки та мостоподібні протези, які виготовляли за удосконаленою технологією. Опорні штамповані ковпачки, які не відтворювали анатомічну форму зуба, виготовляли за загальноприйнятою методикою.
На першому етапі експериментальних досліджень використовували стандартні гільзи диаметром 16 мм, на зовнішню поверхню яких електрохімічним способом на гальванічній лінії наносили ретенційний шар з корундової чи порцелянової крихти трьох різних розмірів: 100 мкм, суміш 120-160 мкм, 200 мкм. Гільзи з’єднували між собою попарно пластмасою “Сінма-74” товщиною в 1 мм. Застосоване для цього пластмасове тісто полімеризували на водяній бані. Потім у внутрішню порожнину гільз установлювали та фіксували заздалегідь виготовлені цапфи необхідного диаметру, на яких закріплювали гільзи. Дослідні зразки установлювали та фіксували у спеціальній динамометричній розривній машині ИМ-4Р і випробували статичну міцність з’єднання пластмаси з металевою основою завдяки ретенційній крихті. Результати замірів заносили до таблиці, після чого визначали оптимальну величину ретенційної крихти та застосовуємий матеріал, з якого вони виготовлені (табл. 1).
З отриманих даних було зроблено висновки, що різниця міцності з’єднання облицювального шару з металевою основою при застосуванні корундової чи порцелянової ретенційної крихти несуттєва (р > 0,05). Також невелику різницю між показниками спостерігали при застосуванні крихти розміром 120-160 мкм та 200 мкм.
Таблиця 1
Результати досліджень на розрив з облицювальним матеріалом “Сінма-74”.
|
Вид заращуваних часток |
Зернистість часток мкм |
Дані на розрив |
Кількість зразків/серій |
|
|
МПа |
кг/см |
|||
|
АlО |
100 |
,50±0,19 |
,0±1,9 |
/4 |
|
АlО3 |
120-160 |
,66±0,23 |
46,6±2,3 |
6/4 |
|
АlО |
200 |
,70±0,21 |
47,0±2,1 |
6/4 |
|
Порцелянова крихта |
100 |
,54±0,18 |
45,4±1,8 |
6/4 |
|
Порцелянова крихта |
120-160 |
,68±0,22 |
46,8±2,2 |
6/4 |
|
Порцелянова крихта |
200 |
,75±0,20 |
47,5±2,0 |
6/4 |
Примітка: р > 0,05
Тому на наступному етапі для подальших досліджень використовували тільки корундову ретенційну крихту розміром 120 - 160 мкм та облицювальний матеріал
“СІНМА-М”, “ОКСОМАТ-3” та “ОКСОМАТ-DIPOL”.
Облицювальний матеріал “СІНМА-М” полімеризували як на водяній бані, так і у пневмополімеризаторі при t-130°С та атмосферному тиску 5 атм. Фотополімерні композитні матеріали “ОКСОМАТ-3” та “ОКСОМАТ-DIPOL” полімеризували у фотополімеризаторі “DENTA-SAKURA”. Випробування, результати яких відображені у таблиці 2, проводили за аналогічною схемою.
Показники свідчили про те, що максимальна міцність з’єднання виявлена при застосуванні пластмаси “СІНМА-М” при сухій полімеризації. Випробування з іншими полімерними матеріалами дали нижчі результати, але показали, що і їх можна використовувати в клініці ортопедичної стоматології для виготовлення комбінованих протезів на штампованій основі.
Таблиця 2
Результати випробувань на розрив з полімерними матеріалами “СІНМА-М”, “ОКСОМАТ-3” та “ОКСОМАТ-DIPOL”.
|
Вид заращуваних часток |
Зернистість часток мкм |
Час заращування А/дм |
Вид облицюваль- |
Метод полімеризації |
Дані на розрив МПа
кг/см
|
Кількість зразків |
|
Корундова крихта (А1О) |
120-160 |
2 А/дм 2,5 ч. |
СІНМА-М |
Водяна баня |
4,70±0,22 47,0±2,2 |
/5 |
|
А1О |
-160 |
2 А/дм 2,5 ч. |
СІНМА-М |
Суха |
4,92±0,17 49,2±1,7 |
/5 |
|
А1О |
-160 |
2 А/дм 2,5 ч. |
ОКСОМАТ-3 |
Фотополіме- |
4,70±0,23 47,0±2,3 |
/5 |
|
А1О |
-160 |
2 А/дм 2,5 ч. |
ОКСОМАТ-DIPOL |
Фотополіме- |
4,73±0,21 47,3±2,1 |
/5 |
Примітка: р > 0,05
Показники випробувань з усіма полімерними матеріалами були кращі у порівнянні з літературними даними при виготовленні вже відомих комбінованих конструкцій.
Отримані результати підсумовували і на їх підставі були складені таблиці і зроблені висновки про можливість використання запропонованої удосконаленої технології в клініці ортопедичної стоматології.
Клінічні дослідження удосконаленої технології виготовлення протезів
Хворим виготовляли як окремі коронки, так і мостоподібні протези. Препарування зубів проводили з максимальним збереженням твердих тканин. Після отримання відбитків, відливання моделей, виготовляли штамповані металеві ковпачки, не відновлюючи анатомічну форму зубу з подальшим припасуванням їх у порожнині роту. Після цього ковпачки передавали у централізовану лабораторію, де на гальванічній лінії електрохімічним способом наносили ретенційний та функціональні шари, після чого накладали останній облицювальний косметико-естетичний шар, який відновлював анатомічну форму зубів.
Даний спосіб створення ретенційного шару дає можливість наносити його на будь-яку поверхню металевого штампованого ковпачка, тобто не облицьовувати поверхні, які не попадають у поле зору, а це, у свою чергу, веде до максимально економного підходу до процесу зняття твердих тканин зубу при препаруванні.
У випадках виготовлення мостоподібних протезів, проміжну частину виготовляли загальновідомим способом. З’єднання її з опорними елементами виконували методом зварювання або пайки.
Запропонований спосіб дає можливість виготовлення опорного елементу у дистальних ділянках, найчастіше на моляри, без ретенційного та облицювального шарів, тобто зразу виштамповувати штучну коронку з відновленням анатомічної форми зуба. Це також дає можливість максимального збереження твердих тканин зубу та зменшення об’ємів препарування.
При виготовленні протезів за удосконаленою технологією на кожному етапі проводили заміри товщини конструкції у різних ділянках: у ріжучого краю, по межі екватора та в області шийки зубу. Результати підсумовували, визначали середню величину заміру і на їх підставі складено таблицю 3.
Таблиця 3
Результати вимірювання товщини вестибулярної стінки коронки
|
Місце вимірювання |
Кількість спостережень |
Товщина стінки з ретенційним шаром /мм/ M±m |
Товщина стінки з |
|
У ріжучого краю |
43 |
,38 ± 0,01 |
,89 ± 0,02 |
|
В зоні екватору |
43 |
,38 ± 0,02 |
0,92 ± 0,04 |
|
В області шийки |
43 |
,38 ± 0,01 |
0,88 ± 0,02 |
За удосконаленою запропонованою технологією виготовлення незнімних косметико-естетичних конструкцій на штампованій основі запротезовано 129 хворих, яким виготовлено 174 незнімних зубних протезів. Строк спостереження склав від одного до п’яти років.
Під нашим наглядом спостереженню підлягали пацієнти трьох груп: перша –протезування окремими коронками, друга –протезування фронтальної ділянки зубного ряду і третя –протезування передньо-бокових ділянок зубних рядів.
На основі проведених експериментальних і клінічних досліджень встановлено, що удосконалена технологія протезування пацієнтів комбінованими конструкціями на штамповано-паяній (штамповано-зварній) основі покращує естетико-косметичні і якісні показники, що дозволяє запропонувати методику в клінічну практику.
При користуванні мостоподібними протезами чи окремими коронками інколи виникає необхідність їх зняти. В практиці ортопедичної стоматології, як правило, це виконується методом розрізання. Цей процес тим більше трудомісткий, чим більше товщина стінок коронок.
Запропоновані нами косметико-естетичні зубні протези на штампованій основі з більш тонкими стінками в деякій мірі полегшують цей процес. Однак, такі протези, виготовлені з використанням електрохімічного нанесення ретенційних пунктів та твердої металевої зв’язки, все ж мають велику сумарну товщину коронки (Рис. 1).
Рис.1 Схематичне зображення розташування складових частин удосконаленої запропонованої комбінованої коронки.
Металева основа (1), металевий зв’язок (2), ретенційне зерно (3), тонуюче покриття (4), облицювальний шар (5), тканини зуба (6).
Тому для рішення задачі менш трудомісткого зняття штампованих комбінованих коронок, уникнення травми кукси зуба ми пропонуємо, перед нанесенням ретенційного шару накладати посередині вестибулярної поверхні, перпендикулярно ріжучому краю коронки ізоляційну смужку. Проведеними дослідженнями встановлена оптимальна ширина смужки, яка склала 1,1 ± 0,1 мм для фронтальних;
,4 ± 0,1 для дистальних зубів. Смужка наноситься з метою попередження попадання ретенційного покриття на ізолюємі місця і потім видаляється перед нанесенням облицювального шару. Ізоляційну смужку накладаємо по лінії можливого розрізу, тобто по лінії проходження ріжучого інструменту, що знижує травматизацію кукси зубу.
Дані отримані у процесі усіх досліджень, було статистично оброблено і на їх підставі складено таблиці і діаграми.
Показники міцності з’єднання облицювального матеріалу з металевим каркасом за рахунок ретенційного шару дають можливість зробити слідуючи висновки.
ВИСНОВКИ
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ОПУБЛІКОВАНІ РОБОТИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
АНОТАЦІЯ
Кулаков Д.О. Удосконалення методу заміщення дефектів зубного ряду та коронкової частини зуба. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 Стоматологія.-Українська медична стоматологічна академія.-м. Полтава, 2000.
Дисертацію присвячено питанням протезування пацієнтів металевими комбінованими протезами підвищеної якості.
В дисертації описано удосконалення методики виготовлення косметико-естетичних конструкцій на штампованій основі. Розроблений метод створення ретенційних пунктів на штамповано-паяній (штамповано-зварній) основі для поліпшення фіксації облицювальних матеріалів на металевому каркасі. Теоретично та практично обґрунтована доцільність використання гальванічної лінії для електрохімічного нанесення ретенційного шару. Математично у експериментах обраний вид матеріалу для ретенційних пунктів та їх величина. Дані практичні рекомендації по виготовленню косметико-естетичних штампованих окремих коронок та штамповано-паяних (штамповано-зварних) мостоподібних комбінованих протезів.
Проведено клініко-експериментальний моніторінг на протязі п’яти років та спостерігання пацієнтів запротезованих конструкціями, виготовленими за удосконаленою технологією.
Основні результати праці знайшли практичне впровадження.
Ключові слова: металевий каркас, штампована основа, гальванічна лінія, електрохімічне нанесення, ретенційні пункти, облицювальний матеріал.
АННОТАЦИЯ
Кулаков Д.А. Усовершенствование метода замещения дефектов зубного ряда и коронковой части зуба. Рукопись.
Диссертация на соискании ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22. Стоматология. - Украинская медицинская стоматологическая академия, г. Полтава, 2000.
Диссертация посвящена вопросам протезирования пациентов металлическими комбинированными зубными протезами повышенного качества.
В диссертации описана усовершенствованная методика изготовления косметико-эстетических конструкций на штампованной основе для замещения дефектов зубного ряда и дефектов коронковой части зуба. Разработан метод нанесения ретенционных пунктов на штампованно-паяную (штампованно-сварную) основу для улучшения фиксации облицовочных материалов на металлическом каркасе. Теоретически и практически обоснована целесообразность использования гальванической линии для электрохимического нанесения ретенционного слоя.
Определена максимальная прочность сцепления облицовочного материала с нанесенным на металлическую основу ретенционным слоем, которая показывает, что она достоверно выше, чем соединение полимерных материалов с металлом без электрохимического покрытия во многих комбинированных конструкциях, применяемых на сегодняшний день.
В экспериментах математически выбран вид материала для создания ретенционных пунктов и их оптимальная величина. Даны практические рекомендации по изготовлению косметико-эстетических одиночных коронок на штампованной основе и штампованно-паяных (штампованно-сварных) комбинированных мостовидных протезов.
Конструктивные особенности разработанной искусственной коронки дают возможность сошлифовывать минимальное количество твердых тканей зуба при препарировании, что является органосохраняющей операцией и позволяет сохранить жизнеспособность пульпы.
В клинико-технологические этапы ортопедического лечения введено изготовление штампованного металлического колпачка, не восстанавливающего анатомическую форму зуба, что способствует плотному прилеганию его к культе препарированного зуба по всей поверхности и, особенно в области шейки. Следующими этапами являются нанесение на штампованный металлический колпачок ретенционного слоя из корундовой или фарфоровой крошки и облицовывание его косметико-эстетическими полимерными материалами, воссоздающими форму и цвет естественных зубов.
Предложен облегченный метод разрезания искусственных комбинированных коронок при помощи создания полосы на вестибулярной поверхности, где отсутствует ретенционный слой.
Наличие полосы определенной ширины без ретенционного слоя не влияет на прочность фиксации облицовочного материала на металлической основе.
Проведен клинико-экспериментальный мониторинг на протяжении пяти лет и наблюдение пациентов, запротезированных конструкциями по усовершенствованной технологии.
Установлено, что в 97 % наблюдений изменения цвета, сколов и стираемости облицовочного материала не отмечено.
Полученные результаты свидетельствуют об улучшении косметико-эстетических и качественных показателей, что позволяет считать предложенный метод перспективным.
Основные результаты работы нашли практическое применение.
Ключевые слова: металлический каркас, штампованная основа, гальваническая линия, электрохимическое нанесение, ретенционные пункты, облицовочный материал.
Annotation
D.A. Kulakov. Modernization the method of substitution the defects of teeth series and the crown part of the tooth. Manuscript.
Dissertation on competition the academic degree of candidate of medical science in specialty 14.01.22. Stomatology. Ukrainian medical stomatological academy, the city Poltava, 2000.
The dissertation is dedicated to the questions of prosthetics the patients with metal combined dental prosthesis of the high quality. The new methods of preparation the cosmetic-aesthetically constructions on the stamped foundation are described in the dissertation. The methods of putting the retentional points on the retentional points on the stamped soldered/stamped-welded/foundation to improve the fixation of decorative materials on the metal frame is worked-out. The expediency to use the galvanic line for the electro-chemical putting down the retentional layer is proved theoretically and practically.
The kind of material for the retentional points and the diameter of the retentional elements is chosen in experiments mathematically. The practical recommendations on preparation the cosmetic-aesthetically stamped individual crowns and stamped-soldered/stamped-welded/combined bridge prosthesis are given.
The clinic-experimental monitoring for five years and observation the patients posthesised with the constructions made according to the modernized technology are carried out.
The main results of the work were practically used.
The key words: the metal frame, the stamped foundation, the galvanic line the electro-chemical, putting on, retentional points, decorative material.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.
Відповідальний за випуск доцент Н.В. Головко.